Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі

Стаття присвячена проблемі розвитку внутрішнього ринку металопродукції України на відміну традиційної уваги фахівців до світових ринків і присутності на них підприємств металургії України та впливу на виробництво, як правило лише зовнішніх факторів. Автор намагається дослідити різні аспекти формуван...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2019
Автор:	Макогон, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151643
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 68-75. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151643
record_format	dspace
spelling	Макогон, Ю.В. 2019-05-19T18:22:10Z 2019-05-19T18:22:10Z 2019 Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 68-75. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151643 Стаття присвячена проблемі розвитку внутрішнього ринку металопродукції України на відміну традиційної уваги фахівців до світових ринків і присутності на них підприємств металургії України та впливу на виробництво, як правило лише зовнішніх факторів. Автор намагається дослідити різні аспекти формування внутрішнього ринку металевої продукції і вплив їх безпосередньо на підприємства металургійної галузі. При цьому, розглянуто у розрізі підприємств чинники впливу не тільки економічних факторів, а і політичних. Розглянуто ступень концентрації підприємств галузі і залежність їх конкурентоспроможності та рівень співпраці і кооперації. Статья посвящена проблеме развития внутреннего рынка металлопродукции Украины в отличие от традиционного внимания специалистов к мировым рынкам и присутствия на них предприятий металлургии Украины и влияния на производство как правило лишь внешних факторов. Автор пытается исследовать различные аспекты формирования внутреннего рынка металлопродукции и влияния их непосредственно на предприятия металлургической отрасли. При этом рассмотрены в разрезе предприятий составляющие не только экономических факторов, а и политических. Рассмотрен уровень концентрации предприятий отрасли и зависимость их конкурентоспособности, уровень сотрудничества и кооперации. The article is devoted to the problem of the development of the domestic market of metal products of Ukraine, in contrast to the traditional attention of specialists to world markets and the presence of Ukrainian metallurgy enterprises and the influence on production, as a rule of external factors. The author tries to explore different aspects of the formation of the domestic market of metal products and their influence directly on the metallurgical enterprises. At the same time, in the context of enterprises, to consider the components affecting not only economic factors, but also political ones. The level of concentration of enterprises has been considered and the dependence of their competitiveness, the level of partnership and cooperation. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі Внутренний рынок металлургии Украины и концентрация предприятий этой отрасли Domestic Market of Metallurgy of Ukraine and the Concentration of Enterprises of this Industry Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі
spellingShingle	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі Макогон, Ю.В. Наукові статті
title_short	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі
title_full	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі
title_fullStr	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі
title_full_unstemmed	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі
title_sort	внутрішній ринок металургії україни та концентрація підприємств цієї галузі
author	Макогон, Ю.В.
author_facet	Макогон, Ю.В.
topic	Наукові статті
topic_facet	Наукові статті
publishDate	2019
language	Ukrainian
container_title	Вісник економічної науки України
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Внутренний рынок металлургии Украины и концентрация предприятий этой отрасли Domestic Market of Metallurgy of Ukraine and the Concentration of Enterprises of this Industry
description	Стаття присвячена проблемі розвитку внутрішнього ринку металопродукції України на відміну традиційної уваги фахівців до світових ринків і присутності на них підприємств металургії України та впливу на виробництво, як правило лише зовнішніх факторів. Автор намагається дослідити різні аспекти формування внутрішнього ринку металевої продукції і вплив їх безпосередньо на підприємства металургійної галузі. При цьому, розглянуто у розрізі підприємств чинники впливу не тільки економічних факторів, а і політичних. Розглянуто ступень концентрації підприємств галузі і залежність їх конкурентоспроможності та рівень співпраці і кооперації. Статья посвящена проблеме развития внутреннего рынка металлопродукции Украины в отличие от традиционного внимания специалистов к мировым рынкам и присутствия на них предприятий металлургии Украины и влияния на производство как правило лишь внешних факторов. Автор пытается исследовать различные аспекты формирования внутреннего рынка металлопродукции и влияния их непосредственно на предприятия металлургической отрасли. При этом рассмотрены в разрезе предприятий составляющие не только экономических факторов, а и политических. Рассмотрен уровень концентрации предприятий отрасли и зависимость их конкурентоспособности, уровень сотрудничества и кооперации. The article is devoted to the problem of the development of the domestic market of metal products of Ukraine, in contrast to the traditional attention of specialists to world markets and the presence of Ukrainian metallurgy enterprises and the influence on production, as a rule of external factors. The author tries to explore different aspects of the formation of the domestic market of metal products and their influence directly on the metallurgical enterprises. At the same time, in the context of enterprises, to consider the components affecting not only economic factors, but also political ones. The level of concentration of enterprises has been considered and the dependence of their competitiveness, the level of partnership and cooperation.
issn	1729-7206
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151643
citation_txt	Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 68-75. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT makogonûv vnutríšníirinokmetalurgííukraínitakoncentracíâpídpriêmstvcíêígaluzí AT makogonûv vnutrenniirynokmetallurgiiukrainyikoncentraciâpredpriâtiiétoiotrasli AT makogonûv domesticmarketofmetallurgyofukraineandtheconcentrationofenterprisesofthisindustry
first_indexed	2025-11-25T21:04:11Z
last_indexed	2025-11-25T21:04:11Z
_version_	1850543568788127744
fulltext	МАКОГОН Ю. В. 68 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ю. В. Макогон віце-президент АЕН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-3387-7031 Маріупольський державний університет ВНУТРІШНІЙ РИНОК МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ ТА КОНЦЕНТРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЦІЄЇ ГАЛУЗІ У споживанні металопродукції на внутрішньому ринку України переважає вітчизняна продукція: у 2014 р. частка продажу основних металів вітчизняного виробництва у структурі їх оптового продажу підпри- ємствами оптової торгівлі становила 83,3%, У тому чи- слі феросплавів — 85,9%, плоского стального гаряче- катаного прокату — 86,3, плоского стального холодно- катаного прокату — 73,3, металевих руд — 97,5%. На- томість нижчими були частки сталі та кольорових ме- талів вітчизняного виробництва, які становили 30,7 та 49,9% відповідно, що підтверджує значний ступінь ім- портозалежності у внутрішньому споживанні цих ви- дів продукції. Попри значний ступінь насиченості внутріш- нього ринку вітчизняною продукцією його ємність за- лишається незначною, про що свідчить експортна орі- єнтація більшості провідних виробників металопроду- кції України, 40-90% обсягу реалізації яких становить експорт (табл. 1). При цьому виробничі потужності підприємств залишалися недозавантаженими. Поточні можливості внутрішнього ринку метало- продукції оцінюються експертами максимально в 10- 11 млн т, що майже втричі менше порівняно з обся- гами її експорту. В структурі внутрішнього спожи- вання металопрокату найбільша частка належить власне металургії (35%), підприємствам машинобуду- вання (20%), металосервісним центрам, підприємст- вам малого будівництва та приватним споживачам ме- талообробної галузі (понад 18%), підприємствам буді- вельної галузі (5%), автомобілебудівній галузі (2%), виробникам будівельних матеріалів (1%) [6]. Таблиці 1 Показники діяльності основних виробників металургійного комплексу України Нaзвa компанії Оcнoвнa пpoдyкцiя Обcяг peaлiзaцiї, млн гpн Чacткa eкcпopтy y peaлi- зaцiї, % Чиcтий пpибyтoк/ збитoк, млн гpн Знoшeнicть 03, % 2017 2017 2016 2017 2017 ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” Чавун, сталь, феро- сплави, кокс, кок- сопродукти 23843,2 64,4 915,9 -1835,5 - ПАТ “Маріупольський металу- ргійний комбінат ім. Ілліча” Чавун, сталь, феро- сплави 29498,5 43,0 453,6 -1585,9 - ПАТ “Єнакіївськнй металур- гійний завод” Чавун, сталь, феро- сплави. 12129,6 41,7 - 390,6 -544,5 13,6 ПАТ “Запорізький металургій- ний комбінат “Запоріжсталь” Чавун, сталь, феро- сплави 28498,1 - 1120,6 1805,0 - ПАТ “Дніпровський металур- гійний комбінат ім. Дзержин- ського” Чавун, сталь, феро- сплави 16596,6 91,4 -1868 -1389,5 - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” Чавун, сталь, феросплави, кокс, коксопродукти 42952,1 - -1180 1384,7 44,4 ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. Кузьміна” Чавун, сталь, феро- сплави 6850,3 55,9 -880,6 -706,6 - Рoзpaхoвaнo зa джерелом [6]. Низький попит на внутрішньому ринку поясню- ється тим, що протягом останніх років відбулося па- діння виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію. Найглибше па- діння було зафіксовано у машинобудуванні (за під- сумками 2017 р. — 14,1%). Попит на металопродукцію у будівельній галузі скоротився внаслідок триваючого зменшення обсягів будівництва (у 2017 р. індекс буді- вельної продукції становив 87,7% до 2015 p.), що впли- нуло на обсяги внутрішнього споживання металу. Ситуація на внутрішньому ринку погіршувалася внаслідок загострення у 2014-2018 pp. збройного кон- флікту на Донбасі, де зосереджена переважна біль- шість виробничих потужностей металургії. Наслідком пошкодження залізничних колій та транспортної ін- фраструктури в зоні проведення бойових дій стало ускладнення поставок основних сировинних матеріа- лів (коксівного вугілля, коксу, залізорудної сировини) та відвантаження готової продукції практично на всі металургійні та коксохімічні підприємства Донбасу. Обсяги реалізованої продукції металургійної га- лузі у 2017 р. порівняно з 2015 р. скоротилися у Лу- ганській області на 62,6%, у Донецькій — зросли на 8,0%. Падіння обсягів реалізації у Луганській області МАКОГОН Ю. В. 2019/№1 69 пояснюється втратою найбільших промислових по- тужностей — на непідконтрольній Україні території за- лишились такі промислові гіганти як ПАТ "Алчев- ський металургійний комбінат”, ПАТ "Алчевський коксохімічний завод”, ПАТ "Стахановський завод фе- росплавів”. Натомість зростання обсягів реалізації у Донець- кій області обумовлено тим, що 70% металопродукції області виробляється двома металургійними комбіна- тами — ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь” та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, які продовжують функціонувати на кон- трольованій Україною території. З восьми металургій- них заводів на цій території знаходяться лише два — ТОВ "Краматорський металопрокатний завод” та ПрАТ "Костянтинівський металургійний завод”. Наслідком такої ситуації стало критичне погір- шення фінансового стану більшості підприємств га- лузі. Якщо у 2014 р. окремі підприємства, що входять до холдингу "Метінвест” (ПАТ "Металургійний комбі- нат "Азовсталь”, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ПАТ "Харцизький трубний за- вод”, ПАТ "Запорізький металургійний комбінат " За- поріжсталь”), отримали прибуток, то вже у 2017 р. лише два з найбільших металовиробників — ПАТ "За- порізький металургійний комбінат "Запоріжсталь” та ПАТ "АрселорМітгал Кривий Ріг” — залишилися при- бутковими, тоді як переважна більшість підприємств отримали чистий збиток. Риc. 1. Обcяги peaлiзaцiї мeтaлypгiйних пiдпpиємcтв Укpaїни Перспективи розвитку імпортозаміщення у мета- лургійній галузі насамперед залежать від повернення Україною контролю над окупованими територіями Донбасу, де зосереджені ключові металургійні потуж- ності, адже без підприємств Донбасу Україна ризикує досить швидко втратити провідні позиції на міжна- родному ринку. Крім того, відновлення повноцінної роботи існу- ючих металургійних підприємств має супроводжува- тися зміщенням акцентів на виробництво продукції з більшою доданою вартістю, що дозволить скоротити імпорт в Україну металургійної продукції глибокого перероблення. Так, на світовому ринку попри багато- річну рецесію зберігається високий попит на метало- вироби, ринок яких зростає щорічно на 7% [7]. Недо- статня номенклатура виробництва вітчизняними мета- лургійними компаніями продукції глибокого перероб- лення спричиняє залежність підприємств від її імпор- ту. Насамперед, це стосується машинобудівних під- приємств, які споживають близько чверті загального обсягу українського імпорту металургійної продукції. За підрахунками експертів, саме через недостатню но- менклатуру продукції металургійні комбінати щорічно недоотримуютъ близько 3 млрд дол. США [8]. Значні перспективи імпортозаміщення на ринку сталі пов'язані з розвитком електрометалургії — міні- заводів, що працюють з використанням металобрухту і потребують порівняно невеликих обсягів інвестицій. Так, у США половина загального обсягу сталі вироб- ляється саме на таких заводах, причому за такого спо- собу виробництва собівартість сталі нижче, ніж за її виробництва на комбінатах з повним циклом. Для вивчення проблем металургійної галузі важ- ливий ступінь концентрації підприємств. Концентра- ція підприємств відображає відносну величину і кіль- кість фірм, що діють в галузі. Чим менше число фірм, тим вище рівень концентрації. При однаковому числі фірм на ринку — чим менше відрізняються вони один від одного за розміром, тим нижче рівень концентра- ції. Для визначення рівня концентрації використову- ється індекс концентрації, який характеризує частку декількох (трьох, п'яти, десяти тощо) найбільших фірм у загальному обсязі ринку в відсотках. Цей показник визначається як сума ринкових часток найбільших фірм, діючих на ринку, і дозволяє оцінити концентра- цію виробництва на підприємстві: МАКОГОН Ю. В. 70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 1 k k i i CR Y = = , де Yі — ринкова частка і-ї фірми; k — число фірм, для яких вираховується цей пока- зник. Проаналізуємо концентрацію металургійного ри- нку на підставі даних, наведених у табл. 2. Для більш детального аналізу концентрації ринку необхідно розрахувати такі показники як індекс Херфіндаля-Хіршмана, індекс ентропії, індекс Холла- Тайдмана, і дисперсії ринкових часток. Розрахунок оформлений у табл. 3. Таким чином, за результатами аналізу, проведе- ного в таблиці, можемо зробити висновок, що мета- лургійна галузь України є середньоцентрованою, тобто, підприємства в галузі деякою мірою залежать одне від одного. Таблиця 2 Структура металургійного ринку України Підприємство Обсяг реалізації за 2017 р., млн грн Ринкова частка (Yі) ПАТ “АpceлopМiттaл Кpивий Рiг” 59839,13 25,81% ПАТ ‘Металургійний комбінат “Азовсталь” 48246,79 20,81% ПАТ “Запорізький металургій- ний комбінат “Запоріжсталь” 28498,11 12,29% ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. Кузьміна” 8151,19 3,52% ПАТ “Маріупольський мета- лургійний комбінат ім. Ілліча” 77606,53 3,28% ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” 3983,43 1,72% ПАТ “Єнакіївський металургій- ний завод” 3287,18 1,42% CR7 = 68,83%, тобто, галузь є помірноконцент- рованою. Рис. 2. Структура металургійного ринку України Таблиця 3 Розрахунок показників концентрації металургійного ринку Мeтoд Фopмyлa Рoзpaхyнoк Знaчeння Індeкc Хepфiндaля- Хipшмaнa Сyмa квaдpaтiв чacтoк пiдпpиємcтв y зaгaльнoмy oбcязi гaлyзi ННІ = 25,812 + 20,812 + 12,292 + 3,282 + 3,522 + 1,722 + 1,422= 1278.38 1000 < ННІ < 1800, тoбтo, pинoк є cepeдньoкoнцeнтpoвaний Індeкc Хoллa- Тaйдмaнa НТ = 1 / (2(Σ Ri Si) - 1) НТ = 1 / (2(1 * 0.26 + 2 * 0.21 + 3 * 0.12 + 4 * 0.04 + 5 * 0.03 + 6 * 0.02 + 7 * 0.01) -1) = 0.48 0,1 < 0,48 < 1 Тoбтo, пoкaзник в дoпycтимих мeжaх, щo гoвopить пpo вiдcyтнicть aбcoлютнoї мoнoпoлiї нa pинкy Індeкc eнтpoпiї Е = 0.26 ln 1 / 0.26 + 0.21 ln 1 / 0.21 + 0.04 ln 1 / 0.04 + 0.03 ln 1 / 0.03 + 0.02 ln 1 / 0.02 + 0.01ln 1 / 0.01= 1.0367 Індeкc eнтpoпiї являє coбoю пoкaзник, звopoтний кoнцeнтpaцiї: чим вищe йoгo знaчeння, тим нижчe кoнцeнтpaцiя пpoдaвцiв нa pинкy Диcпepciя pинкoвих чacтoк ∂ 2 = 1 / n (Σ Si — Scp)2 ∂ 2 = 1 / 7 (25,81-7) 2 + (20,81- 7) 2 + (12,29-7) 2 + (3,28-7) 2 + (3,52-7) 2 + (1,72-7) 2 + (1,42-7) 2 = 354.21; ∂ = 18,82 Сepeднє вiдхилeння чacтки oкpeмoї фipми вiд cepeдньoгo знaчeння в гaлyзi cтaнoвить 18,82 ПАТ “АpceлopМiттaл Кpивий Рiг” 26% ПАТ ‘Металургійний комбінат “Азовсталь” 21% ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” 12% ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. Кузьміна” 4% ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” 3% ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” 2% ПАТ “Єнакіївський металургійний завод” 1% Інші 31% МАКОГОН Ю. В. 2019/№1 71 Це обумовлюється тим, що результат самостій- ного вибору підприємством обсягу випуску і ціни про- дукції визначається відповідною реакцією діючих на ринку конкурентів. Рівень концентрації впливає на схильність фірм до суперництва або співпраці: чим менше фірм діє на ринку, тим легше їм усвідомити взаємну залежність один від одного, і тим швидше пі- дуть вони на співпрацю. Тому можна припустити, що, чим вище рівень концентрації, тим менш конкурент- ним буде ринок. Металургійній галузі в Україні притаманні такі риси: — наявність домінуючої фірми, на яку припадає найбільший обсяг виробництва в галузі; — домінуюча фірма здійснює контроль над ціною і обсягами виробництва; — прибуткове ціноутворення великих фірм вище граничних і середніх витрат; — позитивний ефект масштабу в довгостроковому періоді; — наявність високих бар'єрів входу; — відсутність близьких замінників товару. Виробництво металопрокату в Україні за підсум- ками 2017 р. обвалилося до 19 млн тонн. На непід- контрольній Україні території зупинилися три за- води – Алчевський, Єнакіївський і Донецький метза- вод. Також зупинений Дніпровський меткомбінат, який відчуває проблеми з поставками коксу з НКТ. Через те, що Україна скоротить виробництво сталі за підсумками 2017 р., експорт української сталі також знизиться, зниження виробництва сталі в січні 2017 р. в Україні вже витиснуло нашу країну з «топової де- сятки» (табл. 4). Тaблиця 4 Тoп кpaїн-виpoбникiв cтaлi зa ciчeнь 2017 p., млн тoнн № peйтингy Кpaїнa Сiчeнь 2017 p. Лютий 2017 p. Лютий 2016 p. % вiдхилeння 1 Китaй 67,200 61,187 58,469 4,6 2 Япoнiя 9,002 8,340 8,345 -0,1 3 Індiя 8,400 8,113 7,451 8,9 4 США 6,874 6,362 6,424 -1,0 5 Рociя 6,183 5,585 5,603 -0,3 6 Пiвдeннa Кopeя 5,860 5,508 5,087 8,3 7 Нiмeччинa 3,649 3,453 3,367 2,6 8 Тypeччинa 2,93 2,739 2,370 15,6 9 Бpaзилiя 2,856 2,572 2,433 5,7 10 Ітaлiя 1,825 1,973 1,949 1,2 11 Укpaїнa 2,103 1,900 1,971 -3,6 Зараз підприємства металургійної галузі України, які належать великому приватному капіталу, вияви- лися не готовими до всіх викликів, пов’язаних зі сві- товою кризою, насамперед надвиробництвом чорних металів, падінням попиту на металопродукцію низької якості, посиленням конкуренції й появою нових грав- ців на світових ринках: Китаю, Індії й Південної Ко- реї. Крім того, роками накопичувалися системні про- блеми, пов’язані з необхідністю технічного й техноло- гічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі й прокату. Металургійні підприємства України в порів- нянні з розвинутими країнами світу характеризуються істотним технологічним відставанням і підвищеною енергоємністю. Їхнє встаткування сильно зношене, а технології морально застаріли. Один з деяких позитивів у плані модернізації — розширення використання нашими підприємствами пиловугільного палива в доменному виробництві. Впровадження цієї технології стало особливо актуаль- ним в умовах підвищення ціни й обмеження поставок газу. Безумовно, цей корисний напрям розвитку мета- лургії і його треба підтримувати. Головна проблема ме- талургії полягає в тому, що підприємства країни в той період, коли був попит на їх продукцію й був сплеск цін на світових ринках, не вкладали кошти в модерні- зацію. У той самий час компанії інших країн, у тому числі й Росії, активно переозброювалися й модернізу- валися. У підсумку наша металургійна галузь вияви- лася малоконкурентною. У 2014-2015 pp. проблем розвитку вітчизняної чорної металургії не поменшало: не лише з’явилися нові, а й також збереглись і старі. Наприклад, Укра- їна — одна з небагатьох країн світу, де ще використо- вується застарілий мартенівський спосіб виплавки сталі. Утім, ситуація поступово змінюється. Зокрема, у середині минулого року Маріупольський металургій- ний комбінат (ММК) ім. Ілліча відмовився від марте- нівського способу виплавки сталі і вивів з експлуатації всі шість мартенівських печей. Зменшення сталепла- вильних потужностей унаслідок зупинки мартенів компенсовано за рахунок зростання продуктивності конвертерного цеху. Нині мартенівське виробництво перестало бути рентабельним — воно вкрай енерго- ємне і поступається конвертерній технології щодо рівня якості продукції, ефективності й екологічності. Майже всі лідери світової металургії відмовилися від мартенів на користь кисневих конвертерів або елек- тросталеплавильних комплексів. Мартенівське вироб- ництво в Україні поки що використовують на «Запо- ріжсталі», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Алчев- ському меткомбінаті. Причому на «Запоріжсталі», на- приклад, за інформацією керівників цього підприєм- ства, за 2012-2015 pp. у модернізацію виробництва було інвестовано 2,7 млрд грн. Заради справедливості слід зазначити, що доволі вагомі інвестиції у модернізацію металургійної проми- словості в Україні здійснювались і раніше. У період реалізації державного програмного підходу у 2004- 2011 pp. у чорну металургію вдалося залучити понад 20 млрд грн інвестицій, що дало змогу одержати річ- ний економічний ефект понад 5,5 млрд грн за рахунок зниження рівня матеріальних і енергетичних витрат, розширення виробництва нових видів продукції. МАКОГОН Ю. В. 72 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Енергоємність готового прокату за цей період змен- шилася на 13% — з 1,54 до 1,34 т умовного палива на тонну прокату. Питання полягає лише у тому, яку саме модернізацію вітчизняного металургійного виробни- цтва ще треба провести для забезпечення належної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробни- ків цієї продукції на світовому ринку і яких інвестицій така модернізація вимагатиме? Як показує світовий досвід, модернізація мета- лургійного виробництва є особливо ефективною у по- єднанні з вдосконаленням асортименту металургійної продукції. Наприклад, найбільша українська гірничо- металургійна група «Метінвест» вперше в Україні по- чала виробництво атмосферостійкого прокату, що відповідає європейському стандарту. Маріупольські металургійні комбінати ім. Ілліча й «Азовсталь» групи «Метінвест» у січні 2016 р. почали виробництво тов- столистового прокату з конструкційної сталі, стійкої до атмосферної корозії, за європейським стандартом EN 10025-5, і вже мають контракти на поставку цієї продукції до ЄС. Раніше зазначений вид сталі в Укра- їні не випускався. Також Маріупольський металургій- ний комбінат ім. Ілліча освоїв виробництво оцинкова- ного рулонного прокату за європейським стандартом EN 10346. Продукція застосовується в будівництві для виготовлення легких будівельних тонкостінних кон- струкцій (ЛСТК) і несучих профнастилів. Отримані механічні властивості продукції повністю відповідають вимогам європейського стандарту. Оцинковані ру- лони, що випускаються за стандартом EN 10346, ко- ристуються стабільним попитом як на ринку України й країн СНД, так і на експортних напрямках. Раніше ММК ім. Ілліча вже налагодив серійне виробництво оцинкованих рулонів з марок S320GD і S350GD (за- стосовуються для виготовлення ЛСТК), а також про- кату з марки DX51D (використовується для виробни- цтва покрівлі й вентиляційних і водостічних систем, віконних профілів та інших виробів). У 2015 р. «Метінвест» поставив на близько 88 тис. т прокату з цих марок сталі, у тому числі 3 тис. т — на ринки Пів- денно-Східної Європи й Близького Сходу. Слід також наголосити, що на сьогодні активи вітчизняних металургійних підприємств знаходяться у власності та під контролем кількох потужних бізнес- груп, частина з яких є іноземними не лише юридично, за місцем юридичної реєстрації материнських струк- тур, але і фактично, згідно з їх походженням і корпо- ративними інтересами. Наприклад, гірничо-металур- гійний комбінат «ArcelorMittal Кривий Ріг» належить найбільшій металургійній групі світу ArcelorMittal, підприємства якої у 2014 р. по всьому світу виробили 98,1 млн т сталі. Дніпропетровський металургійний за- вод ім. Петровського з обсягами виробництва близько 1,0 млн т сталі входить до російської (за своїм по- ходженням) Evraz Group, S.А., яка посіла 22 місце у світовому рейтингу найбільших компаній виробників цієї продукції з обсягами виробництва 15,5 млн т сталі (2014 p.). Алчевський металургійний комбінат входить до корпорації «Індустріальний союз Донбасу», конт- рольний пакет в якій належить російському капіталу. Належність до іноземних бізнес-груп (а отже — і до сфери іноземних бізнес-інтересів) так чи інакше позначається на розвитку українських металургійних підприємств. Також у 2015 р. у вітчизняній чорній металургії саме українська (згідно з їх походженням і корпора- тивними інтересами) гірничо-металургійна група «Метінвест», серед інших аналогічних компаній, зіт- кнулася, мабуть, з найбільшими борговими пробле- мами. Так, група «Метінвест» заявила про технічний дефолт, при цьому в кінці червня 2015 р. погодила з кредиторами нові умови виконання боргових зо- бов’язань за своїми облігаціями з терміном погашення у 2015, 2017 і 2018 рр. на загальну суму 1,153 млрд дол. А для оптимізації свого фінансового становища гір- ничо-металургійна група «Метінвест» запланувала у 2016 р. скорочення до 30% працівників адміністратив- ного апарату у зв’язку з невизначеною ситуацією на світових ринках сталі, що супроводжується значним зниженням світових цін на металургійну сировину і готову продукцію, а також зменшенням попиту. Отже, «Метінвест» за підсумками 2015 р. вперше у своїй історії отримав збиток, тоді як протягом багатьох років компанія отримувала прибуток. При цьому він підкреслив, що цей холдинг, скоріше за все, почне до- строкове погашення корпоративного боргу, якщо си- туація в Україні та на світових ринках сталі й сиро- вини покращиться. Зростаюча конкуренція та несприятлива для ук- раїнських металургів кон’юнктура на ринках збуту їх продукції загострили відносини вітчизняних металур- гійних компаній із суміжниками. Зокрема, на початку 2016 р., значного розголосу в ЗМІ набув конфлікт між металургами й заготівельниками брухту в Україні. Вза- галі-то, цей конфлікт інтересів має перманентний ха- рактер, доволі довгу історію та заслуговує на окремий аналіз. За даними об’єднання «Металургпром» дефіцит металобрухту для внутрішнього споживання в Україні у 2015 р. становив 855 тис. т, або 22% від потреби (3,92 млн т). За даними цього об’єднання, вітчизняні заводи були забезпечені металобрухтом лише на 78%. Тому, наприклад, тільки завод «Інтерпайп сталь» у м. Дніпро в 2015 р. сумарно простояв без роботи 63 доби. Основною причиною дефіциту брухту у 2015 р. став експорт, вважають в об’єднанні «Мета- лургпром». Згідно з даними Державної фіскальної служби, минулого року він становив 1,213 млн т, що на 0,27 млн т більше минулорічних показників і є най- більшим показником за останні 10 років. До речі, ме- талобрухту рік у рік в Україні стає дедалі менше. У 2007 p., наголошують оглядачі деяких ЗМІ, напере- додні вступу України в СОТ, його в нашій країні було заготовлено 8,7 млн т, а торік – лише 4,2 млн т. При- чому в деяких державах металобрухт вважається стра- тегічною сировиною і з таких країн, як Індонезія, Ар- гентина, Саудівська Аравія, Казахстан його експорт заборонено. Утім, за підсумками 2015 р. Туреччина за- лишається домінуючим напрямом експорту вітчизня- ного металобрухту, на який припало близько 77% ук- раїнських поставок. Молдова (Молдавський металур- гійний завод, розташований на території Придні- стров’я) також зайняла значну частку у вітчизняній зовнішній торгівлі брухтом – 21%. На початку 2016 р. проблеми із забезпеченням вітчизняних металургійних підприємств металобрух- том лише загострились. Зокрема, представники об’єд- нання «Металургпром» і Федерації металургів України констатували, що в січні 2016 р. поставки металоб- рухту на вітчизняні металургійні підприємства стано- вили близько 160 тис. т, що менше на 100 тис. т, або МАКОГОН Ю. В. 2019/№1 73 на 38%, ніж у грудні 2015 p., і становить тільки 55-60% від розрахункової потреби цих підприємств. У цілому ж, конфлікт металургійних підприємств і компаній із заготівлі брухту має чітку фінансову ос- нову. З 2016 р. середня закупівельна ціна на внутріш- ньому ринку впала на 80 дол., або 32%, і становила 169 дол./т. Водночас на заготівельних майданчиках в деяких регіонах котирування опустилися до 140- 150 дол./т, що негативно позначилося на потоках брухту на адресу металургійних підприємств. А туре- цькі металурги в грудні 2015 р. готові були купувати брухт по 189 дол./т. До того ж у 2017 р. середня ціна металобрухту на внутрішньому ринку України, згідно з оцінками «Укрпромзовнішекспертизи», впала ще на 30% — до 115 дол./т. У такій ситуації органи влади зіткнулися з вибо- ром, що вигідніше для держави: експортувати сиро- вину, тобто брухт, або готову металургійну продукцію. При цьому керівники «Металургпрому» і Федерації металургів України наголошують, що при експорті ме- талобрухту держава втрачає мільйони гривень подат- кових надходжень. Так, з 1 т експортованого металоб- рухту держава отримує лише приблизно 240 грн екс- портного мита, а з 1 т брухту, переплавленого в сталь, держава отримує 2100 грн податків. Тобто переробка брухту в Україні дала б змогу згенерувати додаткові податки, які в дев’ять разів перевищують суму ниніш- ніх надходжень у казну від справляння експортного мита на брухт чорних металів. Згадується також, скі- льки громадян України працює у чорній металургії та які податкові надходження справляють з їхньої зар- плати. Слід визнати, що в цілому, з позицій націона- льних, а не лише корпоративних інтересів, аргументи прибічників обмеження експорту металобрухту з Ук- раїни вагоміші за аргументи тих, хто такий експорт відстоює. Однак, у 2016 р. було прийнято Закон України № 1455-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних ме- талів на внутрішньому ринку», яким з 2016 р. було підвищено ставки експортного мита на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну. Продовження ж дії закону на 2017-2018 рр. — необхідний у національних інтересах України крок. Ще однією зоною традиційних конфліктів укра- їнських металургів з їх суміжниками, у якій останнім часом загострення суперечностей, є питання підви- щення тарифів на вантажні перевезення, що передба- чається згідно з планами «Укрзалізниці». Цілком зако- номірно, що реакція представників металургійної про- мисловості щодо таких планів була негативною. У ці- лому, їх аргументація з цього питання полягала в на- ступному. Вітчизняна металургійна промисловість нині перебуває у вкрай важкому фінансовому стано- вищі, оскільки світові ціни на сталь та інші чорні ме- тали знизились до рівня 2003-2004 pp., а тому — і на відповідному рівні повинні бути й тарифи на заліз- ничні перевезення. Якщо порівняти рівень українських тарифів з та- рифами у сусідніх країнах, стає очевидним, що понад 60% усіх доходів «Укрзалізниці» є заниженими міні- мум удвічі. «Низькі тарифи» або обсяги недоотрима- них доходів «Укрзалізниці» — це значний грошовий потік, що становить мінімум 1 млрд дол. на рік. На сьогодні цей ресурс, по суті, перебуває під контролем ФПГ («Укрзалізниця» недоодержує доходи, а ФПГ ма- ють менші фактичні витрати). Хоча ці кошти могли бути використані як інвестиції в розвиток залізниці або сплачені до бюджету у вигляді дивідендів, а вже уряд використовував би їх для потреб країни. Слід визнати, що, у цілому, аргументація пред- ставників Міністерства інфраструктури України на ко- ристь підвищення тарифів на залізничні перевезення більш переконлива, ніж аргументація їх опонентів. Дійсно, у попередній період порівняно низькі тарифи державної «Укрзалізниці» фактично служили джере- лом дотацій великого приватного бізнесу. Утім, нині складається ситуація, коли держава й українське сус- пільство в цілому, а не лише згадувані вище приватні й державні підприємства, у разі ухвалення того чи того рішення можуть зазнати вельми значних збитків. Можливо було б доцільно запровадити деяку дифе- ренціацію зміни залізничних тарифів. Наприклад, за- провадити різні тарифи на транспортування залізної руди на експорт і на її поставки вітчизняним мета- лургійним підприємствам. Оскільки і гірничо-мета- лургійний комплекс, і залізничне господарство — вкрай важливі сектори вітчизняної економіки, то роз- глянута вище проблема вимагає поглибленого дослі- дження й розв’язання з позицій саме національних, а не корпоративних, інтересів. Проведений вище аналіз показав, що українські металургійні підприємства останнім часом стикаються із широким колом проблем як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Причому вагома частка цих проблем має доволі давнє походження і значною мі- рою є наслідком суттєвих помилок в управлінні віт- чизняною чорною металургією. Звичайно, якщо роз- глядати згадані управлінські рішення з позиції націо- нальних, а не вузькокорпоративних інтересів. Утім, як би там не було, розплачуватись за такі рішення нині доведеться, мабуть, не лише власникам і працівникам металургійних підприємств, а, враховуючи роль цієї галузі у вітчизняній економіці, певною мірою і укра- їнському суспільству в цілому. Для розуміння перспектив вітчизняної чорної ме- талургії слід брати до уваги не лише її нинішні про- блеми, а й те, що за період незалежності України. ця галузь пройшла ряд етапів свого розвитку. Нині, як зазначалося вище, ця галузь перебуває під контролем кількох потужних бізнес-груп, що за самою природою свого функціонування мають транснаціональний ха- рактер. До того ж надзвичайно висока залежність ефективності роботи українських металургійних під- приємств від кон’юнктури світового ринку поєдну- ється зі слабкістю внутрішнього ринку як споживача вітчизняної металургійної продукції. І це дійсно так. Однак подібні висловлювання доволі часто поєдну- ються з вимогами до уряду надати нові пільги вітчиз- няним металургійним компаніям, оскільки ця галузь відіграє надзвичайно велику роль в українській еконо- міці і при цьому вона змушена працювати за вкрай несприятливої кон’юнктури ринку. Тобто подібна ар- гументація нерідко виступає банальним інформацій- ним прикриттям лобіювання корпоративних інтересів. Хоча, з іншого боку, раціональна диференціація то- варної структури виробництва, у тому числі і мета- лургійного, завжди була одним з надійних засобів страхування бізнесу та запоруки його ефективності [5]. Водночас симптоматичним можна вважати й не- щодавнє повідомлення в ЗМІ про те, що компанія ArcelorMittal вважає Україну пріоритетним напрямом МАКОГОН Ю. В. 74 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ свого бізнесу. Нинішні складності в компанії назива- ють тимчасовими, і до 2019 р. планує інвестувати в розвиток свого бізнесу в Україні 1,2 млрд дол. Адже ще в середині 2015 р. ЗМІ повідомляли нібито про на- міри ArcelorMittal продати ряд своїх активів, включа- ючи «АрселорМіттал Кривий Ріг». Таким чином, не виключено, що якщо конфлікт на Донбасі не переходитиме у «гарячу» фазу й буде зберігатися принаймні в «замороженому» стані, а кон’юнктура світового ринку чорних металів після 2018 р. поступово поліпшуватиметься, то Україна зможе не лише зберегти своє 10 місце у світовому рей- тингу виробників сталі, а й виробити для зовнішнього та свого внутрішнього ринку близько 30 млн т сталі. При цьому дуже ймовірно, що вітчизняні металургійні підприємства протягом зазначеного періоду поступово збільшуватимуть питому вагу продукції з високою часткою доданої вартості в сукупних обсягах виробле- ної ними продукції. Серйозно завадити подібному тренду розвитку української чорної металургії можуть або значне погіршення кон’юнктури світового ринку сталі та інших чорних металів, або ж розгортання масштабних воєнних дій на Донбасі. Причому ймо- вірність активізації останнього чинника нині вида- ється більш вірогідною, принаймні з точки зору сили впливу на розвиток української чорної металургії. Висновки. Виходячи з проведеного аналізу внут- рішнього ринку металургії України слід зробити такі висновки:  металургійна промисловість є однією з провід- них бюджетоутворюючих галузей української еконо- міки, яка забезпечує значну частину валютних над- ходжень завдяки розвиненому експортному потенці- алу;  Україна є нетто-експортером металургійної продукції;  експортний потенціал країни зазнав катастро- фічні втрати;  незважаючи на те, що коефіцієнт покриття екс- портом імпорту у 2017 р. дорівнює 4,7, абсолютні по- казники експорту та імпорту значно знизилися з 2010 по 2017 p.;  у структурі експорту металургійної продукції традиційно переважає частка чорних металів, однак модель імпорту є більш диверсифікованою;  у споживанні металопродукції на внутрішньому ринку України переважає вітчизняна продукція;  більшість провідних виробників металопродук- ції України є експортоорієнтованими;  внутрішньому ринку притаманний низький по- пит на металургійну продукцію, що пояснюється па- дінням виробництва у галузях економіки, які форму- ють основний попит на металопродукцію;  значні перспективи імпортозаміщення на ринку сталі пов'язані з розвитком електрометалургії;  найважливішими проблемами металургійної га- лузі є: технічна та технологічна відсталість, незабезпе- ченість металургійних підприємств сировиною, нероз- виненість внутрішньогалузевої та міжгалузевої коопе- рації, відсутність системної державної підтримки га- лузі та недостатність механізмів захисту вітчизняних виробників, руйнування виробничих потужностей внаслідок бойових дій на Донбасі;  незважаючи на існування глобальних викликів і внутрішніх проблем, металургійна галузь України за належної державної підтримки має перспективи роз- витку і утримання своєї ніші на глобальному ринку;  суверенність; свобода підприємництва; юри- дична рівність і недискримінація; захист інтересів су- б'єктів господарювання; еквівалентність обміну; не- припустимість демпінгу. Список використаних джерел 1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. № 959-ХІ (із змінами та до- повненнями). Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377. 2. Волков В. П., Горошкова Л. А. Моделювання параметрів економічної безпеки металургійної галузі. Экономика и менеджмент - 2013: перспективы интег- рации и инновационного развития. Том 2: Металлургия в Укpaинe. URL: http://metallurg.in.ua/news/compaiiy. 3. Нoвa eнepгeтичнa cтpaтeгiя Укpaїни дo 2020 poкy: бeзпeкa, eнepгoeфeктивнicть, кoнкypeнцiя: вapiaнт для oбгoвopeнь з гpoмaдcькicтю. Київ: Цeнтp iм. О. Рaзyмкoвa, 2015. 83 c. 4. Офiцiйний caйт Дepжaвнoї cлyжби cтaтиcтики Укpaїни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 5. Рeйтинг Forbes: тoп-10 yкpaинcких экcпop- тepoв. URL: http://forbcs.ua/busincss/1410419-rcjting- forbes-top-l O-ukrainskili-cksportcrov. 6. Агeнтcтвo з poзвиткy iнфpacтpyктypи фoндo- вoгo pинкy Укpaїни. URL: http://smida.gov.ua. 7. Влacюк В.С. Сeгoдня пpoмышлeннaя пoлитикa в Укpaинe пpaктичecки oтcyтcтвyeт. URL: http: //uaproni.info/article/6052-vladiniir-vlasyuk-segodnya-pr oniyshlennaya-pohtika-ukraine-prakticheski-otsutstvuet. html. 8. Денисюк А.В., Зінченко О.А. Проблеми та пе- рспективи розвитку металургійної галузі України на світовому ринку. URL: http://www.niinproni.coni.ua/ articles/198358.html. 9. Пpiopитeти пoлiтки iмпopтoзaмiщeння y cтpa- тeгiї мoдepнiзaцiї пpoмиcлoвocтi Укpaїни / [О. В. Сo- бкeвич, А. І. Сyхopyкoв, А. В. Шeвчeнкo тa iн.]. Київ: НІСД, 2012. 71 c. 10. World Steel in Figures. URL: https://www.world steel.org/dnis/intenietDocunientList/bookshop/2016/ Wor ld-Steel-in-Figures-2016/document/World%20Steel%20i n%20Figures%202016.pdf. 11. Дoнбac i Кpим: цiнa пoвepнeння: [мoнoгp.] / зa зaг. peд. В. П. Гopбyлiнa, О. С. Влacюкa, Е. М. Лiбaнoвoї, О. М. Ляшeнкo. Київ: НІСД, 2015. С. 135. 12. Укpaинcкaя мeтaллypгия: coвpeмeнныe вызo- вы и пepcпeктивы paзвития: [мoнoгp.] / [А. И. Амoшa, В. И. Бoльшaкoв, А. А. Минaeв и дp.]; НАН Укpaины, Ин-т экoнoмики пpoм-cти. Дoнeцк, 2013. 114 c. 13. Макогон Ю.В. Пocткpизoвi тeндeнцiї poзви- ткy eкoнoмiки Укpaїни. Схiд. Спeцiaльний випycк. 2011. № 1 (108) ciчeнь. С. 13-17. 14. Чepнoбpoвкiнa С. В. Сyчacний cтaн тa пpoблe- ми мeтaлypгiйнoї тa мaшинoбyдiвнoї пpoмиcлoвocтi Укpaїни. Вicник НТУ "ХПІ". 2015. С. 62-68. 15. Киpичeнкo О. О. Дocлiджeння poзвиткy гip- ничoмeтaлypгiйнoгo кoмплeкcy Укpaїни. Стaлий poзвитoк eкoнoмiки. 2012. С. 34—39. 16. Кyлик І. М. Сyчacний cтaн тa ocнoвнi фaктopи poзвиткy чopнoї мeтaлypгiї в Укpaїнi. Бiзнec Iнфopм. 2012. С. 116—121. 17. Нeчaєвa І. А. Вплив мeтaлypгiйнoї гaлyзi нa cтaлий poзвитoк пpoмиcлoвoгo peгioнy. Вicник МАКОГОН Ю. В. 2019/№1 75 Зaпopiзькoї дepжaвнoї iнжeнepнoї aкaдeмiї. 2011. URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_1_111.pdf. 18. Бyлeев И.П., Бpюхoвeцкaя Н.Е. Зaдaчи peфopмиpoвaния гopнo-мeтaллypгичecкoгo кoмплeкca Укpaины. Економіка промисловості. 2013. №1-2(61-62). С. 219-230. 19. Пpiopитeти iнвecтицiйнoї пoлiтики y кoн- тeкcтi мoдepнiзaцiї eкoнoмiки Укpaїни: aнaлiтичнa дoпoвiдь / Нaцioнaльний iнcтитyт cтpaтeгiчних дo- cлiджeнь. Київ, 2013. 20. Сyчacний cтaн виpoбничих пoтyжнocтeй мeтaлypгiйнoї гaлyзi Укpaїни / Д.Ф. Чepнeгa, В.М. Нeщaдим, П.Д. Кyдь, Д.В. Івaнчeнкo. Нayкoвi вicтi НТУУ «КПІ». 2012. №5. С. 92-96. 21. Worldsteel Association / Офiцiйний caйт Свiтo- вoї acoцiaцiї виpoбникiв cтaлi (WSA). URL: http: //www.worldsteel.org. References 1. Pro zovnishnoekonomichnu diialnist: Zakon Ukrainy vid 16.04.1991 r. № 959-ХI (iz zminamy ta dopovnenniamy) [On Foreign Economic Activity: Law of Ukraine dated April 16, 1991, No. 959-XI (with amend- ments and supplements)]. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR — Information from the Verkhovna Rada of the USSR, 29, Art. 377 [in Ukrainian]. 2. Volkov V. P., Horoshkova L. A. Modeliuvannia parametriv ekonomichnoi bezpeky metalurhiinoi haluzi [Simulation of the parameters of economic safety of the metallurgical industry]. Ekonomika i menedzhment - 2013: perspektivy integratsii i innovatsionnogo razvitiya. Tom 2: Metallurgiya v Ukpaine — Economics and Management - 2013: prospects for integration and innovative development. Volume 2: Metallurgy in Ukraine. metallurg.in.ua. Retrieved from http://metallurg.in.ua/news/compaiiy [in Ukrainian]. 3. Nova enephetychna ctpatehiia Ukpainy do 2020 poky: bezpeka, enephoefektyvnict, konkypentsiia: vapiant dlia obhovopen z hpomadckictiu [New energy strategy of Ukraine till 2020: safety, energy efficiency, competition: Option for public discussion]. (2015). Kyiv, Razumkov Centre [in Ukrainian]. 4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 5. Reyting Forbes: top-10 ukpainckikh ekcpoptepov [Forbes rating: top 10 Ukrainian exporters]. forbcs.ua. Retrieved from http://forbcs.ua/busincss/1410419-rcjting- forbes-top-l O-ukrainskili-cksportcrov [in Russian]. 6. Ahentctvo z pozvytky infpactpyktypy fondovoho pynky Ukpainy [Agency for the development of the stock market infrastructure of Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http://smida.gov.ua [in Ukrainian]. 7. Vlasyuk B.C. Segodnya promyshlennaya politika v Ukraine prakticheski otsutstvuyet [Today there is practi- cally no industrial policy in Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http: //uaproni.info/article/6052-vladiniir-vlasyuk- segodnya-pr oniyshlennaya-pohtika-ukraine-prakticheski- otsutstvuet. html [in Russian]. 8. Denysiuk A.V., Zinchenko O.A. Problemy ta perspektyvy rozvytku metalurhiinoi haluzi Ukrainy na svitovomu rynku [Problems and prospects of development of the metallurgical industry of Ukraine on the world mar- ket]. (n.d.). Retrieved from http://www.niinproni.coni.ua/ articles/198358.html [in Ukrainian]. 9. Sobkevych O. V., Sukhorukov A. I., Shevchenko A. V. et al. (2012). .Priorytety politky importozamishchen- nia u stratehii modernizatsii promyslovosti Ukrainy [Priorities of import substitution policy in the strategy of modernization of Ukrainian industry]. Kyiv, NISS [in Ukrainian]. 10. World Steel in Figures. (n.d.). Retrieved from https://www.world steel.org/dnis/intenietDocunientList/ bookshop/ 2016/World-Steel-in-Figures-2016/document/ World%20Steel%20i n%20Figures%202016.pdf. 11. Horbulin V. P., Vlasiuk O. S., Libanovа E. M., Liashenko O. M. (Eds.). (2015). Donbas i Krym: tsina povernennia [Donbass and the Crimea: the price of return]. Kyiv, NISS [in Ukrainian]. 12. Amosha A. I., Bol'shakov V. I., Minayev A. A. et al. (2013). Ukrainskaya metallurgiya: sovremennyye vyzovy i perspektivy razvitiya [Ukrainian metallurgy: modern challenges and development prospects]. Donetsk, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Russian]. 13. Makohon Yu.V. (2011). Postkryzovi tendentsii rozvytku ekonomiky Ukrainy [Post-crisis trends of the Ukrainian economy development]. Skhid — East, Special issue 1 (108), рр. 13-17 [in Ukrainian]. 14. Chernobrovkina S. V. (2015). Suchasnyi stan ta problemy metalurhiinoi ta mashynobudivnoi promyslovosti Ukrainy [Current situation and problems of the metallur- gical and machine-building industry of Ukraine]. Visnyk NTU "KhPI" — Bulletin of NTU "KhPI", рр. 62-68 [in Ukrainian]. 15. Kyrychenko O. O. (2012). Doslidzhennia rozvytku hirnycho-metalurhiinoho kompleksu Ukrainy [Research on the development of the mining and metallurgical complex of Ukraine]. Stalyi rozvytok ekonomiky — Sustainable de- velopment of the economy, рр. 34—39 [in Ukrainian]. 16. Kulyk I. M. (2012). Suchasnyi stan ta osnovni faktory rozvytku chornoi metalurhii v Ukraini [Current state and main factors of development of ferrous metallurgy in Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, рр. 116—121 [in Ukrainian]. 17. Nechaeva I. A. (2011). Vplyv metalurhiinoi haluzi na stalyi rozvytok promyslovoho rehionu [Influence of the metallurgical industry on the sustainable development of the industrial region]. Visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii — Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy. Retrieved from http: //www.zgia.zp. ua/ gazeta/evzdia_1_111.pdf [in Ukrainian]. 18. Buleyev I.P., Bryukhovetskaya N.Ye. (2013). Za- dachi reformirovaniya gorno-metallurgicheskogo komplek- sa Ukrainy [The tasks of reforming the mining and metal- lurgical complex of Ukraine]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the industry, 1-2(61-62), рр. 219-230 [in Russian]. 19. Priorytety investytsiinoi polityky u konteksti modernizatsii ekonomiky Ukrainy: analitychna dopovid [Priorities of investment policy in the context of modern- izing the Ukrainian economy: analytical report]. (2013). Kyiv, National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian]. 20. Cherneha D.F., Neshchadym V.M., Kud P.D., Ivanchenko D.V. (2012). Suchasnyi stan vyrobnychykh potuzhnostei metalurhiinoi haluzi Ukrainy [The current state of production capacities of the metallurgical industry of Ukraine]. Naukovi visti NTUU «KPI» — Scientific News of NTUU "KPI", 5, рр. 92-96 [in Ukrainian]. 21. Worldsteel Association (WSA). (n.d.). Retrieved from http: //www.worldsteel.org.

Внутрішній ринок металургії України та концентрація підприємств цієї галузі

Репозитарії

Схожі ресурси