Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні

У статті проаналізовано проблеми та перспективи розвитку експорту агропромислової продукції. В Україні спостерігається тенденція збільшення експорту даного виду продукції до країн ЄС, Африки та Азії, зокрема експорту м’яса птиці. Однак в імпорті спостерігаються позиції переробленого нашого експорту....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Осадча, Н.В., Ляшенко, В.І., Галясовська, О.В., Дзюба, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151644
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко, О.В. Галясовська, С.В. Дзюба // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 82-91. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151644
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1516442025-02-09T14:53:37Z Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні Особенности развития экспорта агропромышленной продукции в Украине и Приднепровском регионе Features of Agricultural Products Export in Ukraine and Dnipro Region Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Галясовська, О.В. Дзюба, С.В. Наукові статті У статті проаналізовано проблеми та перспективи розвитку експорту агропромислової продукції. В Україні спостерігається тенденція збільшення експорту даного виду продукції до країн ЄС, Африки та Азії, зокрема експорту м’яса птиці. Однак в імпорті спостерігаються позиції переробленого нашого експорту. Виникає необхідність збільшення експорту переробленої сировини. В статье проанализированы проблемы и перспективы развития экспорта агропромышленной продукции. В Украине существует тенденция увеличения экспорта данного вида продукции в страны ЕС, Африки и Азии, в частности мяса птицы. Однако в структурных позициях импорта наблюдается украинский экспорт. Возникает необходимость увеличения экспорта переработанного сырья. The article analyzes the problems and perspectives of development of export of agro-industrial products. In Ukraine, there is a tendency to increase the export of this type of products to the EU, Africa and Asia, in particular the export of poultry meat. However, the position of our processed exports is observed in imports. There is a need to increase the export of processed raw materials. 2019 Article Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко, О.В. Галясовська, С.В. Дзюба // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 82-91. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151644 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Галясовська, О.В. Дзюба, С.В. Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні Вісник економічної науки України
description	У статті проаналізовано проблеми та перспективи розвитку експорту агропромислової продукції. В Україні спостерігається тенденція збільшення експорту даного виду продукції до країн ЄС, Африки та Азії, зокрема експорту м’яса птиці. Однак в імпорті спостерігаються позиції переробленого нашого експорту. Виникає необхідність збільшення експорту переробленої сировини.
format	Article
author	Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Галясовська, О.В. Дзюба, С.В.
author_facet	Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Галясовська, О.В. Дзюба, С.В.
author_sort	Осадча, Н.В.
title	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні
title_short	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні
title_full	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні
title_fullStr	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні
title_full_unstemmed	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні
title_sort	особливості експорту агропромислової продукції в україні та придніпровському регіоні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151644
citation_txt	Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко, О.В. Галясовська, С.В. Дзюба // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 82-91. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT osadčanv osoblivostíeksportuagropromislovoíprodukcíívukraínítapridníprovsʹkomuregíoní AT lâšenkoví osoblivostíeksportuagropromislovoíprodukcíívukraínítapridníprovsʹkomuregíoní AT galâsovsʹkaov osoblivostíeksportuagropromislovoíprodukcíívukraínítapridníprovsʹkomuregíoní AT dzûbasv osoblivostíeksportuagropromislovoíprodukcíívukraínítapridníprovsʹkomuregíoní AT osadčanv osobennostirazvitiâéksportaagropromyšlennojprodukciivukraineipridneprovskomregione AT lâšenkoví osobennostirazvitiâéksportaagropromyšlennojprodukciivukraineipridneprovskomregione AT galâsovsʹkaov osobennostirazvitiâéksportaagropromyšlennojprodukciivukraineipridneprovskomregione AT dzûbasv osobennostirazvitiâéksportaagropromyšlennojprodukciivukraineipridneprovskomregione AT osadčanv featuresofagriculturalproductsexportinukraineanddniproregion AT lâšenkoví featuresofagriculturalproductsexportinukraineanddniproregion AT galâsovsʹkaov featuresofagriculturalproductsexportinukraineanddniproregion AT dzûbasv featuresofagriculturalproductsexportinukraineanddniproregion
first_indexed	2025-11-27T01:39:15Z
last_indexed	2025-11-27T01:39:15Z
_version_	1849905707066851328
fulltext	ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 82 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Н. В. Осадча академік АЕН України ORCID 0000-0001-5066-2174 e-mail: nosadcha86@gmail.com м. Харків, В. І. Ляшенко академік АЕН України ORCID 0000-0001-6302-0605 e-mail: slaval.aenu@gmail.com м. Київ, О. В. Галясовська аспірант ORCID 0000-0003-3826-6501 e-mail: olya20068@ukr.net Університет митної справи та фінансів; м. Дніпро, С. В. Дзюба канд. техн. наук м. Дніпро ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ПРИДНІПРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ Вступ. Україна відноситься до країн, яким необ- хідно розвивати прискореними темпами виробництво, що орієнтовано на експорт, та активізувати міжнаціо- нальну діяльність в напрямі пошуку нових ринків збуту та товарних позицій експорту. У зв’язку з тим, що Україна втратила ринки країн пострадянського простору і має складність проникнення на ринки ЄС. їй необхідно опановувати інші ринки, де існує потреба у продукції, що виробляється в Україні, та на яких не існує нетарифних обмежень. Відповідно до Націона- льної стратегії розвитку експорту Україні необхідно орієнтуватись на налагодження більш тісних відносин з країнами Африки, Азії, Латинської Америки і це може бути важливим напрямом в проведенні зовніш- ньої політики України [10]. Під впливом змін на світових товарних ринках та геополітичних процесів протягом останнього десяти- річчя відбулася суттєва трансформація зовнішньої торгівлі України як у регіональному, так і товарному розрізі. Як було зазначено, поміж головних тенденцій є збільшення ролі країн Європи як торговельного пар- тнера, що серед інших причин, відбулося завдяки Угоді про Асоціацію з ЄС та диверсифікації джерел постачання енергії. Зокрема, експорт продовольчих товарів до країн Європи за останнє десятиріччя збіль- шився майже уп’ятеро, а за результатами 2017 року Україна увійшла до топ-3 постачальників агропродук- ції до ЄС [17-19]. Найближчими роками зберігатиметься сировин- ний характер українського експорту, що спричиняє високу залежність зовнішньої торгівлі України від шо- ків на світових ринках. Пріоритетним в національній експортній політиці є експорт агропромислової про- дукції, але експорт її здійснюється без переробки (тобто зерно, м’ясо птиці тощо). Метою статті є аналіз перспектив розвитку екс- порту агропромислової продукції на ринки ЄС, Азії та Африки. Дослідженням стану перспектив розвитку сіль- ського господарства тривалий час займаються україн- ські вчені, такі як А. Даниленко [25], О. Антонюк, П. Антонюк [3], Н. Строченко [4], О. Барилович [1], О. Бородіна, І. Залуцький, В. Збарський, Ю. Лузан, В. Месель-Веселяк, Б. Пасхавер, А. Пікус, Р. Проко- пенко [10], В. Зубець. Так, дослідження О. Бариловича [1] присвячені аналізу стану сільського господарства в Україні, його ролі в економіці держави, стану та тен- денціям виробництва основних видів сільськогоспо- дарської продукції, а також проблемам зовнішньої торгівлі цією продукцією. О. Головачова у своїй праці [2] досліджує стан інфраструктури українського аграр- ного ринку та його вплив на загальний розвиток АПК. А. Задоя досліджував питання зовнішньої торгівлі Ук- раїни, зокрема АПК [5]. С. Кулицький приділяв увагу питанням трансформації економіки [6]. І. Гужва ана- лізував інструменти торговельного захисту та торгове- льній війни [15]. Результати дослідження. Залежність економіки України від поставок енергоносіїв та високотехноло- гічної продукції зумовлюватиме високі обсяги імпорту. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку залишати- меться на досить низькому рівні (близько 4% ВВП), незважаючи на прогнозовані сприятливі зовнішні ці- нові умови. Такі обсяги дефіциту не повинні бути за- грозливими для економіки за умови, що основним фактором його формування буде інвестиційний попит. Експортний потенціал України може суттєво розши- ритися через подальше відкриття доступу до зовнішніх ринків завдяки укладанню договорів про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами-торговельними партнерами. І хоча наявність угод про ЗВТ не гарантує зростання ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 2019/№1 83 зовнішнього товарообороту, вони стимулюють вітчиз- няних виробників підвищувати конкурентоздатність [20-27]. Зниження товарообігу з Росією компенсується не стільки за рахунок поглиблення співробітництва з ЄС, а завдяки відкриттю нових ринків країн Азії та Пів- нічної Африки. За останні кілька років географія зов- нішньої торгівлі України суттєво змінилась. Росія поки що залишається одним з великих країн-торгове- льних партнерів України, але її важливість для україн- ської економіки знизилась [9]. Найбільш перспектив- ним напрямом є експорт агропромислової та металур- гійної продукції. Країни Азії в останні три роки стали найбіль- шими споживачами українських товарів, зокрема про- довольчих. Експорт олії до регіону за 2006-2017 роки збільшився в 10 разів, істотні зміни також відбулися в експорті зернових культур за рахунок нарощування поставок кукурудзи. У розрізі країн найбільший обсяг товарів експортується до Туреччини (металургійна продукція та насіння олійних). Більше половини ім- порту з Азії припадає на Китай, обсяги поставок із якого за останнє десятиріччя збільшилися вдвічі за ра- хунок нарощування імпорту продукції машинобуду- вання (побутова техніка, запчастини) та промислових виробів (одяг та взуття) (рис. 1). Українська молочна галузь переживає не най- кращі часи: зменшення поголів’я корів, закриття ро- сійського ринку, відміна спецрежиму оподаткування та економічна криза в країні розвитку не сприяють. Але така «шокова терапія» дає виробникам шанс Рис. 1. Країни Азії, з якими Україна активізувала експортну діяльність [9, 11] знайти нові шляхи розвитку: такі як переорієнтація експортних напрямків. Хоча й повільно, але це відбу- вається: замість Росії та країн СНД ключовими ім- портерами української молочної продукції стають аф- риканські та азійські країни, зокрема в регіоні Пів- денно-Східної Азії. Найбільшими споживачами українських товарів є Туреччина, Іран, Таїланд, Індія, Саудівська Аравія, Китай, Ізраїль, Ірак (рис. 2). Рис. 2. Експорт в країни Азії [9, 11] У 2016 році в Україні спостерігалося двовідсот- кове зменшення поголів’я великої рогатої худоби. Як наслідок обсяги виробництва молочних продуктів впали на 20%, водночас як їхня ціна збільшилася. Ці- каво, що вартість зросла лише на внутрішньому ринку. Вітчизняні ж молочні продукти, що йдуть на експорт, навпаки — втратили в ціні. Так, минулого року укра- їнські виробники продали за кордон на 10% менше молока та похідних продуктів, з причин валютних ко- ливань. Перспективним шляхом порятунку галузі є пере- орієнтація на ринок Південно-Східної Азії. З моменту вступу України до ЄС, згідно з до- слідженнями Всесвітньої торгової організації, на кож- ні 10% зростання світового виробництва припадає 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим ство- рюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється й розвиток виробництва. ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 84 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Динаміка агропродовольчого експорту демон- струвала аналогічний тренд, як і решта експортних то- варів, проте темпи скорочення агропродовольчого експорту були меншими ніж загальний і, незважаючи на спад після кризових 2012/13 років, зростання по- ставок спостерігалось вже у 2016 році. Історично ре- кордний обсяг агропродовольчого експорту спостері- гався у 2012 році, він склав порядку 17,9 млрд дол. США. Рекордного показника майже вдалося досяг- нути у 2017 році — експорт склав 17,8 млрд дол. США. Основним ринком збуту української сільськогос- подарської продукції залишається ринок Азії, котрий дещо зменшив частку в структурі українського екс- порту у 2017 році до 45%, з 48% у 2016 році. Основ- ними країнами-партнерами з Азії у 2017 році висту- пали — Індія, Туреччина і Китай. На другому місті — країни ЄС, з часткою в 32%, де головними партнерами є Нідерланди, Іспанія й Італія. Трійку лідерів закрива- ють країни Африки, котрі в свою чергу займають 14%. Основними партнерами з Африки є Єгипет, Туніс і Марокко. Аналізуючи данні за 2018 рік загальний обсяг торгівлі України з країнами Африки становив 4,42 млрд дол. США, з яких експорт українських то- варів склав 3,87 млрд дол. США. Україна продовжує зберігати значне позитивне сальдо у торгівлі з Афри- канським континентом — 3,2 млрд дол. США. Актив- ність експортно-імпортних операцій з товарів та по- слуг між Україною та країнами Африканського конти- ненту мала негативну тенденцію до спаду у 2012- 2017 роках. У 2018 році основними споживачами ук- раїнських товарів в африканських країнах були Єгипет (питома вага якого становить 58,44% усього україн- ського експорту до країн Африки), Алжир (6,07%), Лі- вія (6,43%), Марокко (6,94%), Туніс (5,76%) [16]. Пи- тома вага експорту становила за такими кодами това- рів: зернові культури (39,37%), чорні метали (31,65%), жири та олії тваринного або рослинного походження (6,22%) тощо (табл. 1). Таблиця 1 Основні статті експорту України до країн Африканського континенту Код товару Підгрупа товару Тис. дол. США Питома вага експорту, % 02 М'ясо та їстівні субпродукти 62148,67 1,61 04 Молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед 27425,91 0,71 10 Зерновi культури 1521600,91 39,37 11 Продукція борошномельно-круп'яної промисловості 26984,56 0,7 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження 240393,87 6,22 17 Цукор і кондитерські вироби з цукру 61527,66 1,59 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки 10258,33 0,27 30 Фармацевтична продукція 424,57 0,01 31 Добрива 35536,3117 0,92 72 Чорнi метали 1223325,93 31,65 73 Вироби з чорних металiв 9870,53 0,26 76 Алюмiнiй i вироби з нього 2508,29 0,065 84 Реактори ядерні, котли, машин 23180,34 0,6 85 Електричнi машини 42390,51 1,1 88 Літальні апарати 8413,93 0,22 Складено за даними джерела [12]. Слід зазначити, що серед аграрного імпорту Ук- раїни першу позицію займає насіння соняшнику, за січень-червень 2018 року обсяг закупівель склав 213,3 млн дол. США. На другому місці знаходиться риба морожена (159,9 млн дол. США), а на третьому — кукурудза (108,6 млн дол. США). Замикає Топ-10 про- дуктів аграрного імпорту олія пальмова, обсяг імпорту за першу половину 2018 року становив 75,4 млн дол. США. Частка топ-10 продуктів агропродовольчого ім- порту України становить 47%. Імпорт після кризових 2012/13 років також де- монстрував спад. Проте починаючи з 2017 року, спо- стерігається нарощення імпортних закупок Україною як всієї продукції, так і агропродовольчої. У 2017 році імпорт продукції АПК зріс на 10,5% порівняно з 2016 роком і досяг 4,3 млрд дол. США. За перші 6 місяців 2018 року загальний імпорт становив 25,7 млрд дол. США, що на 4% менше порівняно з аналогічним пе- ріодом 2017 року. В той же час імпорт агропродоволь- чої продукції за цей період зріс на 20% і становив 2,4 млрд дол. США. Останніми роками Україна нарощує імпорт з Польщі, яка займає першу сходинку у структурі агро- продовольчого імпорту України. За першу половину 2018 року імпорт із зазначеної країни становив 214,1 млн дол. США. На другій позиції знаходиться Німеччина — 208,9 млн дол. США, а третє місце зай- має Туреччина — 194 млн дол США. Сумарно топ-10 країн-постачальників агропродовольчої продукції в Україну займають 54% всього агропродовольчого ім- порту України. Загалом, динаміка експорту агропро- мислової продукції протягом 2012-2016 років мала тенденцію скорочення виручки від експорту товарів з одночасним скороченням експорту, але незважаючи на загальний негативний тренд, у 2017 році спостері- галося зростання експорту, в тому числі й на сіль- ськогосподарську продукцію. За 2017 рік загальний експорт продукції склав 43,3 млрд дол. США, що на 19% більше ніж за 2016 рік. Станом на 31 грудня 2018 року загальний експорт товарів з України становив 47,4 млрд дол. США, що на 9,0% більше порівняно з аналогічним періодом 2017 року [12] (рис. 3). ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 2019/№1 85 Рис. 3. Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком) За останні 5 років частка продукції АПК у струк- турі експортної виручки України зросла з 27% у 2013 році до 41% у 2017 році. За результатами 2018 року частка агропродовольчої продукції склала 36,5%. Проте варто зазначити, що основу аграрного експорту все ще становить експорт сировини, а саме продукція рослинного походження — пшениця, кукурудза, яч- мінь та соєві боби. Частка цієї продукції в структурі складає біля 55%. За даними Державної статистики України лідируючу позицію в аграрному секторі зай- має реалізація соняшникової олії, обсяг якої за 2018 рік складає 4,1 млрд дол. США (рис. 4). Рис. 4. Структура топ-10 продуктів агропродовольчого експорту за 2018 рік, млн дол. США (за даними Держстатистики України) [12] Вже декілька років поспіль за Україною спостері- гається тенденція зростання експорту соняшникової олії і вона є світовим лідером з її виробництва. Решту ключових позицій займають зернові культури (куку- рудза, пшениця, ячмінь), а також м’ясо птиці, олійні (соєві боби) і продукти переробки олійних (макуха со- няшникова). Ці ТОП-10 продуктів складають 82% всього експорту агропродовольчих продуктів з Укра- їни. Перед країною постає багато питань щодо вирі- шення проблемних аспектів експорту її агропромис- лової продукції. З моменту підписання Угоди між Україною та Європейським Союзом для України є всі можливості нарощувати експорт м’яса птиці до країн ЄС. Але ви- никла проблема, яка полягає в наступному: щоб захи- стити своїх європейських фермерів, Брюссель запро- 147,6 132,4 134,3 126,7 125,9 124,2 122,0 121,1 121,1 120,9 120,2 119,0 123,5 117,9 110,2 112,7 112,8 112,6 112,7 112,3 110,3 110,3 109,9 109,4 100 125 150 2017 2018 4113,45 3507,37 3004,36 831,19 882,65 94,12 681,55 217,42 681,92 152,54 Олія соняшн Кукурудза Пшениця Соєві боби Макуха соняшникова м'ясо птиці Сигари та цигарки Цукор Ячмінь Олія соєва ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 86 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ вадив мита та обмеження на імпорт, в свою чергу на- давши Києву можливість продовжити експорт м’яса птиці без подальших обмежень. Так, в червні 2018 року на засіданні Комітету щодо спільної організації аграрних ринків ЄС, повно- важення якого визначені регламентом 1308/2013, особливу увагу зосередили на питаннях, пов’язаних з Україною, а саме одному феномену — експорту м’яса птиці з України за кодом 0207 1370 (саме за цим кодом і експортується м'ясо з кісткою). Це означає, що в гра- фіку зобов'язань ЄС щодо лібералізації торгівлі в Угоді про асоціацію навпроти коду 0207 137 стоїть цифра 0, де за розшифровкою даного коду українські вироб- ники можуть експортувати необмежену кількість від- повідного товару без мита. При цьому навпроти більшості кодів групи 0207, що стосуються Gallusdomesticus, тобто домашньої курки, є певна тарифна квота — 36 тис. тонн, з що_ річним збільшенням на 1 тис. тонн, до 40 тис. Це озна- чає, що в Угоді має місце обмеження щодо м’яса птиці. Розглядаючи загальну картину експорту та ім- порту українського м’яса птиці (рис. 5) можна ствер- джувати, що за останні 5 років, незважаючи на те, що в 2016 році відбувся спад експорту та імпорту м’яса птиці, це виявилося переломним періодом для Укра- їни. Рис. 5. Динаміка експорту та імпорту м’яса птиці за 2014-2018 роки В подальшому Україна стрімкими темпами стала нарощувати експорт м’яса птиці, та майже третій рік поспіль утримує сьоме місце в світі за цим показни- ком, про що свідчать дані Міністерства сільського господарства США та Cвітового банку (рис. 6). Це свідчить про те, що Україна швидкими тем- пами нарощує експорт м’яса птиці до країн ЄС, а та- кож виробництво в даному напрямку. По структурі експорту м’яса птиці до країн ЄС за 2018 рік основ- ними імпортерами стали Латвія, Німеччина та Болга- рія (рис. 7). Динаміка експорту м’яса птиці до країн ЄС свід- чить про те, що Україна швидкими темпами нарощує виробництво в даному напрямку. До основних екс- портерів за даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB) найбільшим україн- ським постачальником м’яса птиці за кордон є Миро- нівський хлібопродукт — 87,9% експорту курятини, далі виступає з досить істотним відривом запорізький Рис. 6. Обсяг експорту м’яса птиці в 2018 році світовими виробниками, тис. т Рис. 7. Експорт м’яса птиці до ЄС Україною в 2018 році в грошовому еквіваленті (побудовано за даними Держстатистики) [12] “М’ясопереробний комплекс ЛТД”. Компанія забез- печує 2,6% поставок за кордон, третє і четверте місце з показником в 2,5% і 1,8% експорту займають птахо- комплекси “Губін” (Волинь) і “Дніпровський”. Зами- кає п’ятірку лідерів дніпропетровська компанія “Агро — Овен”, що забезпечила 1,7% поставок м’яса птиці за кордон (рис. 8). Розглянемо детальніше ситуацію в Придніпров- ському економічному районі. Експорт товарів з Дніп- ропетровської області до країн світу у 2018 році стано- вив 7,7 млрд дол. США (16,3% від обсягу експорту Ук- раїни) та перевищив імпорт на 31,2% — це перший по- казник серед областей України. Слід зазначити, що у порівнянні з минулим роком експорт товарів збільши- вся майже на 10%. Найбільшу частку (92,8%) в екс- порті товарів займає промислова продукція. Область експортувала більше чверті промислової продукції Ук- раїни на суму 7,17 млрд дол. США. Продукція АПК 99876,1 77450,6 45502,6 68743,2 94119,5 148645,1 142837,5 103146,8 105899,7 115575,33 0 50000 100000 150000 200000 250000 300000 2014 2015 2016 2017 2018 Ва рт іс ть ти с. д ол . С Ш А Роки Импорт до України Експорт із України 3685 3158 1425 850 460 380 300 175 150 125 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 Ти с. т 4,3 0,2 388,2 2,6 1,9 0,3 3 1,2 0,2 43,1 0,1 0,5 1,4 0 0,1 0,1 2795,9 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 АВСТРIЯ БЕЛЬГIЯ БОЛГАРIЯ ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ГРЕЦIЯ ЕСТОНIЯ МАЛЬТА МОНАКО НIДЕРЛАНДИ НIМЕЧЧИНА НОРВЕГІЯ ПОЛЬЩА СЛОВАЧЧИНА УГОРЩИНА ЧОРНОГОРІЯ ШВЕЙЦАРIЯ ЛАТВIЯ Структура експорту курятини Україною до країн ЄС за 2018 рік, тис. грн ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 2019/№1 87 і харчової промисловості з часткою 6,7% експортува- лася на суму 0,515 млрд дол. США, будівельна про- дукція (0,5% на суму 38,2 млн дол. США). Лідером серед споживачів українських товарів стала Польща. Експорт до цієї країни зріс на 35,4% порівняно з 2017 роком та складав 715 млн дол. США. До Польщі експортувалися зернові культури, насіння та плоди маслянистих рослин, жири та олії рослин- ного або тваринного походження, а також руди, шлаки, чорні метали та деревина. Рис. 8. Основні 5 постачальників м’яса птиці за кордон в 2018 році Друге місце серед світових споживачів продукції регіону посіла Російська Федерація, експорт до якої хоча і знизився на 8,2% порівняно з 2017 роком, але все одно посідає лідируючі позиції. Експорт становив 600 млн дол. США. На третьому місці серед світових споживачів продукції регіону є Китай, експорт до якого також знизився на 11,5% порівняно з 2017 ро- ком. Експорт склав 595 млн дол. США. На четвертому місці — Туреччина, експорт до цієї країни теж знизи- вся на 10,3% та склав 532,4 млн дол. США. Значно збільшилися обсяги експорту з області більш ніж на 50%, порівняно з 2017 роком, в такі кра- їни світу, як США, Франція, Греція, Бельгія, Індоне- зія, Сенегал, Сінгапур та Угорщина. Експортні опера- ції проводились з партнерами зі 159 країн світу. Слід зазначити, що у порівнянні з 2017 роком значно збільшились обсяги експорту по окремих видах продукції, тобто: насіння та плоди олійних культур на 60,6% (36,9 млн дол. США); какао та продукти з нього майже на 50% (11,4 млн дол. США); м’ясо та їстівні субпродукти на 43% (16,7 млн дол. США). Тобто м’ясо птиці склало 15 % експорту АПК. По Запорізькій області експорт товарів у 2018 році склав 3,38 млрд дол. США, імпорт — 1,76 млрд дол. США. Порівняно із 2017 роком експорт збіль- шився на 13,3% (на 0,4 млрд дол. США), імпорт — на 13,3% (на 0,44 млрд дол. США). Позитивне сальдо ста- новило 0,4 млрд дол. США. Завдяки освоєнню нових видів конкурентоспроможної та експортоорієнтованої продукції область розширює зовнішні ринки збуту: зовнішньоторговельні операції проводились із партне- рами із 125 країн світу. Серед країн-партнерів найбільше експортувалися товари: до Російської Федерації — 12,8% (в 2017 році 21,1%), Туреччини — 14,1% (в 2017 році 11,8%), Ки- таю — 6,5%, Італії — 4,6% (в 2017 році 3,9%), Індії — 3,4%(в 2017 році 5,0%), Польщі — 3,2% (в 2017 році 7,6%), Ізраїлю — 3,0%% (в 2017 році 2,1%), Греції — 2,7%. Також, в І кварталі 2017 року експортувалися товари до Болгарії — 4,2%, Єгипту — 3,3, Лівану — 3,1, Німеччини — 2,7, Чехії — 2,6, Білорусі — 2,3, Йорда- нії — 2,0%. Основу товарної структури експорту обла- сті складали: недорогоцінні метали та вироби з них — 63,2% (в 2017 році 59,2%, зміна у структурі +4), ма- шини, обладнання та механізми — 14,9% (в 2017 році 18,3%, зміна у структурі -3,4), продукти рослинного походження — 5,5% (в 2018 році 4,7%, зміна у струк- турі +0,5), жири та олії тваринного або рослинного походження — 4,9% (в 2018 році 5,4%, зміна у струк- турі -0,5), мінеральні продукти — 4,1% (в 2018 році 4,5%, зміна у структурі -0,4), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — 2,9% (в 2018 році 2,8%, зміна у структурі +0,1), готові харчові продукти — 2,3% (в 2018 році 2,5%, зміна у структурі — 0,2). Слід зазначити, що в експортній структурі Запо- різької області практично відсутня позиція м’яса птиці. При цьому Запорізька область увійшла до числа областей, де спостерігалась тенденція найвищої ціни на м’ясо птиці. Найвищі ціни реалізації м'яса птиці у 2018 році спостерігалися у Івано-Франківській обла- сті — 47 908,5 грн/т, а мінімальні — 15 534,1 грн/т — на Чернігівщині. У 2018 році максимальна ціна на цей вид м'ясопродукції була на Сумщині — 53 646,4 грн/т, а мінімальна — 17 459,7 грн/т — у Запорізькій області. 87,91% 2,63% 2,55% 1,78% 1,70% Миронівський хлібопродукт 87,91% “М’ясопереробний комплекс ЛТД” 2,63% “Губін”(Волинь) 2,55% “Дніпровський” птахокомплекс 1,78% “Агро — Овен” 1,70% ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 88 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ По Кіровоградській області експорт товарів у 2018 році становив 0,52 млрд дол. США, а імпорт — 0,26 млрд дол. США, порівняно з 2017 роком експорт збільшився на 25,5% (на 106152,8 тис. дол. США) і становив 1,1% від загального обсягу експорту країни, а імпорт — на 11,1% (на 26388 тис. дол. США). Пози- тивне сальдо становило 259264,6 тис. дол. США. Кое- фіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,99. Зов- нішньоторговельні операції проводились з партнерами 127 країн світу. Серед яких найбільше експортувалось товару до: Індії — 12,4% від загального обсягу експорту області; Російської Федерації — 7,7% від загального обсягу експорту області; Китаю — 6,5%; Туреччини — 3,3%. В пріоритеті товарної структури експорту області є товари агропромислового комплексу, а саме: живi тварини; продукти тваринного походження — 2% від загального обсягу, молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед — 1,6%, продукти рослинного походження — 26,7%, зерновi культури — 24,6%, жири та олії тваринного або рослинного походження — 31,2%, готові харчові продукти — 14,7%, цукор і кон- дитерські вироби з цукру — 2,5%, залишки і вiдходи харчової промисловості — 11,1%. Для більш детального дослідження стану екс- порту м‘яса птиці з України проведемо SWOT-аналіз, на основі якого можна бути визначитись як підвищу- вати експорт продукції АПК. SWOT-матриця (табл. 2) дозволить нам виявити взаємозв’язки між „внутріш- німи”(сильні та слабкі сторони) та „зовнішніми” (можливості та загрози) факторами, що мають страте- гічне значення для України. Саме ці взаємозв’язки до- зволять сформулювати порівняльні переваги, виклики й ризики, які є основою для стратегічного вибору — формулювання стратегічних та операційних цілей під- вищення експорту м’яса птиці за кордон на перспек- тиву. Таблиця 2 SWOT-аналіз експорту агропромислової продукції Сильні сторони Слабкі сторони 1. Сприятливі погодно-кліматичні умови для роз- витку сільського господарства. 2. 90% земель сільськогосподарського призначення області становлять ґрунти чорноземного типу. 3. Найвищий рівень економічного розвитку серед усіх напрямів України. 4. Розвинена інфраструктура залізничного транспо- рту, наявність річкових портів. 5. Розвинені зовнішньоекономічні зв’язки. 6. Дешеве виробництво. 7. Багатопрофільність виробництва. 8. Наявність сировини. 9. Сильні підприємства прагнуть до поліпшення і впровадження нових технологій. 10. Розвинена фінансова інфраструктура (банки, біржі). 11. Збережений науковий потенціал у різних галузях 1. Брак кадрів робітничих професій. 2. Відсутність стабільних соціальних, економічних та політичних умов. 3. Монопрофільність економіки багатьох міст країни. 4. Відсутність переробки та утилізації промислових і твердих побутових відходів. 5. Незначна частка малого та середнього бізнесу в стру- ктурі економіки країни, брак інфраструктури підтри- мки МСБ Можливості Загрози 1. Зміцнення відносин між Україною та ЄС, зокрема збільшення товарообігу між Україною та країнами ЄС. 2. Підписання договору про зону вільної торгівлі з ЄС без виключень та обмежень. 3. Розширення транскордонного співробітництва. 4. Виробництво екологічно чистої продукції сільсь- кого господарства. 5. Зростання світового попиту на продукти харчу- вання. 6. Запровадження досягнень міжнародної практики, інновацій і технологій 1. Політична нестабільність у державі. 2. Низька конкурентоспроможність продукції вітчиз- няного виробництва. 3. Обмеження на постачання м'яса без кісток на ринки ЄС. 4. Несприятливий бізнес-клімат в Україні. 5. Зростання світових цін на енергоносії. 6. Нестабільність природно-кліматичних умов, що може призвести до змін у сільському господарстві. 7. Погіршення стану довкілля внаслідок продовження політики незбалансованого природокористування. 8. Скорочення державного фінансування національних програм із підтримки розвитку регіонів М‘ясо птиці найбільш затребуване в Африці. Споживання м’яса птиці в Тропічній Африці (терито- рія, що знаходиться нижче пустелі Сахара) за останні 10 років зросло майже на 100%, а до 2030 року попит за оцінками експертів збільшиться в 1, 5 раза. Це по- в'язано як із зростанням доходів населення, так і з по- явою мереж фаст-фуду, де м’ясо птиці є одним з ос- новних інгредієнтів. Імпорт становить майже поло- вину з споживаного обсягу м’яса птиці — щорічно за- возиться 2 млн тонн на 3 млрд дол. Лідери імпорту — Південна Африка і Ангола. За даними Організації еко- номічного співробітництва та розвитку (OECD), як видно на рис. 9, прогнозований експорт м’яса птиці за оцінками експертів до 2025 року може збільшитися в 1,5 раза [16]. ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 2019/№1 89 Висновки. Україна має потужний експортний по- тенціал. Але експортна політика має бути обґрунто- вана промисловою політикою. Так, Туреччина, на по- чатку поводила себе в нарощенні зовнішнього боргу як і Україна — нарощувала шаленими темпами. Але Туреччина ці кошти не витрачала на погашення макро-економічних боргів. Південна Корея пройшла подібний шлях. Світовий банк давав їм вказівки щодо напрямів розвитку, а саме — в легку промисловість. Корея брала позики, але вкладала їх в модернізацію промисловості, будівництво доріг, заводів. У резуль- таті цієї політики ми бачимо такі бренди як LG, Samsung. На основі досвіду післявоєнного відновлення Японії в Україні слід створити Міністерство промис- ловості та зовнішньої торгівлі, а також на засадах дер- жавно-приватного партнерства мережу експортно- імпортних об’єднань типа «Машімпекс», «Металім- пекс», «Енергоімпекс», «Зерноімпекс», «Птахоімпекс» тощо. Рис. 9. Прогнозна оцінка експорту м‘яса птиці до 2025 року [16] Україна підписала Угоду про ЗВТ з ЄС. І ЄС дуже вміло нею користується, а українським підприємцям доцільно ефективно користуватися інструментами СОТ. Зараз низка сильних економік світу змушені вда- ватися до протекціонізму. Тому що є розуміння, що світова економіка трансформується під тиском кас- каду технологічних революцій, відповідно, виникає потреба перегрупувати сили. А це можливо виключно обпершись на внутрішній ресурс. Так, як у роки Ве- ликої депресії, так і сьогодні США діють однаково. Коли на світовій арені з’являється потужний гра- вець — зараз це Китай, наприкінці 90-х років — Япо- нія, до цього Радянський Союз, Європа — вони пере- будовують свою політику з позиції орієнтації на внут- рішні резерви. США є самодостатньою державою. Вона може вести протекціоністську політику щодо іноземних постачальників, як у державних закупівлях, де коефіцієнт проникнення імпорту вже сьогодні 5- 6%, чи торгівля. В Україні відбувається гонка за експортом, по- стійно орієнтуючись на нарощення валютної виручки. Міністерство економічного розвитку та торгівлі звітує про нарощення експорту, але не говорить про той факт, що в країні стрімко нарощується імпорт. На підставі поглибленого аналізу структури експорту та імпорту можна зробити висновки, що структура пози- ції експорту країни проглядається у структурі імпорту. Тобто це означає, що країна купує товари з нашої си- ровини, яку ми продали за безцінь. Наприклад, про- дали необроблені лісоматеріали, купили папір. Або продали зерно та м’ясо птиці, європейці продали нам ковбасу та молоко. Тобто агропромислову продукцію доцільно переробляти, а наступним кроком або спо- живати, або експортувати. На даному етапі експорт агропромислової продукції входить до пріоритетів На- ціональної експортної стратегії. У Придніпровському економічному районі лідером цього напрямку є Дніп- ропетровська область, де експорт м’яса птиці складає 15% від експорту АПК. Основними споживачами про- дукції АПК є ЄС, Азія та Африка. Список використаних джерел 1. Барилович О. М. Стан та проблеми розвитку сільського господарства України. Молодий вчений. 2015. №8. С. 36—39. 2. Головачова О. С. Проблеми та перспективи ро- звитку інфраструктури аграрного ринку України. Біз- нес Інформ. 2013. №5. С. 178—183. 3. Антонюк О.П., Антонюк П.О. Аналіз структури експорту агропродовольчої. Економіка харчової проми- словості. 2014. №3. С. 27—32. 4. Строченко Н. І. Економічні аспекти зростання експорту продукції АПК України у контексті запрова- дження стандартів із вуглецевої сертифікації. Еконо- міка. 2014. №7. С. 75—81. 5. Задоя А.О. Зовнішня торгівля України: сучасні масштаби, структура і тенденції. Академічний огляд. 2016. № 2(45). С. 110—117. 6. Кулицький С. Питання трансформації україн- ської зовнішньої торгівлі на сучасному етапі. URL: Споживання м’яса птиці, млн тонн ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 90 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ http://acadrev.duan.edu.ua/images/stories/files/2016-2/ 15.pdf. 7. П’янкова О.В., Ралко О.С. Зовнішня торгівля України: проблематика структурних змін та пріорите- тів. Економіка та суспільство. 2016. Вип. 5. С. 65—71. 8. Сотник І., Шафорост Ю. Розвиток зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. URL: www.sophus.at.ua/publ/2016_06_1_kampodilsk. 9. Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризисна. Уп- равління економікою: теорія та практика. Четверті Чу- маченківські читання: зб. наук. праць. 2015. С. 156-165. 10. Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021. 11. Пашков М. Реалии и перспективы стратеги- ческого партнерства. URL: www.razumkov.org.ua/ukr/ article.php?ne. 12. Сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 13. Український союз промисловців і підприєм- ців. URL: http://uspp.ua/2017-j-mav-bi-stvoriti-tak%D1 %96-tempi-rozvitku-shhob-lyudi-v%D1%96dchuli-pozitiv n%D1%96-zm%D1%96ni-yakost%D1%96-zhittya.html. 14. Перспективы мировой экономики. Сайт Всемирного банка. URL: http://www.worldbank.org/en/ publication/global-economic-prospects. 15. Гужва І. Слабка ланка: як Україні вмонтува- тися в глобальні ланцюги доданої вартості. URL: t.ua/macrolevel/slabka-lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya- v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti-_.html. 16. URL: http://www.bakertilly.ua/ru/news/id1055). 17. Осадча Н.В. Характеристика процесу інтегра- ції України до Європейського Союзу (ЄС). Економіч- ний вісник Донбасу. 2011. № 3 (25). С. 71—82. 18. Осадча Н.В. Формування зон вільної торгівлі в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Економічний вісник Донбасу. 2008. № 4 (14). С. 95—98. 19. Осадча Н.В. Глобалізаційні процеси та їх вплив на митну політику та тарифне регулювання. Проблемы развития внешнеэкономических связей и при- влечения иностранных инвестиций: региональный ас- пект: сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2010. Ч. 2. С. 20—25. 20. Павленко О. Україна на зовнішніх аграрних ринках. Як компенсувати втрату ринку РФ. URL: http://www.epravda.com.ua/columns/2015/09/23/560722 /view_print/. 21. Стратегія розвитку аграрного сектору еконо- міки України на період до 2020 року. URL: http://minagro.gov.ua/node/7644. 22. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small de- veloped African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 20- 25. URL: http://soskin.info/userfiles/ file/Economic-An- nals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf. 23. Pająk, K., Kamińska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit ac- tivity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. URL: http://fkd.org.ua/article/ view/91052/92128. 24. Ляшенко В.І., Осадча Н.В., Галясовська О. В. Порівняльна оцінка експортних можливостей продук- ції гірничодобувного комплексу України. Фінансово- кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Харків: Ун-т банк. справи, 2018. Вип. 3. С. 208-218. 25. Даниленко А. С. Організаційно-економічні засади реалізації експортного потенціалу сільськогос- подарських підприємств. Економіка та управління АПК. 2013. №11. С. 5—10. 26. Амоша А.И., Дубнина М.В., Кацура С.Н., Ля- шенко В.И., Марченко В.Н. Регионы Украины: оце- нка конкурентоспособности. Экономист. 2005. №12. С. 62-74. 27. Перший етап модернізації економіки України: досвід та проблеми: монографія / О.М. Алимов, О.І. Амоша та ін.; за заг. ред. В.І. Ляшенка. Запоріжжя: КПУ, 2014. 798 с. References 1. Barylovych O. M. (2015). Stan ta problemy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy [Status and prob- lems of agricultural development in Ukraine]. Molodyi vchenyi — Young scientist, 8, рр. 36—39 [in Ukrainian]. 2. Holovachova O. S. (2013). Problemy ta perspektyvy rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy [Problems and prospects of development of the infrastructure of the agrarian market of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 5, рр. 178—183 [in Ukrainian]. 3. Antoniuk O.P., Antoniuk P.O. (2014). Analiz struktury eksportu ahroprodovolchoi [Analysis of the struc- ture of agricultural exports]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti — Еconomy of the food industry, 3, рр. 27—32 [in Ukrainian]. 4. Strochenko N. I. (2014). Ekonomichni aspekty zrostannia eksportu produktsii APK Ukrainy u konteksti zaprovadzhennia standartiv iz vuhletsevoi sertyfikatsii [Economic Aspects of Growth of Export of AIC Products of Ukraine in the Context of Introduction of Carbon Cer- tification Standards]. Ekonomika — Economy, 7, рр. 75—81 [in Ukrainian]. 5. Zadoia A.O. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: suchasni masshtaby, struktura i tendentsii [Foreign Trade of Ukraine: Current Scales, Structure and Trends]. Akademichnyi ohliad — Academic review, 2(45), рр. 110—11 [in Ukrainian]. 6. Kulytskyi S. Pytannia transformatsii ukrainskoi zovnishnoi torhivli na suchasnomu etapi [The issue of the transformation of Ukrainian foreign trade at the present stage]. (n.d.). acadrev.duan.edu.ua. Retrieved from http://acadrev.duan.edu.ua/images/stories/files/2016-2/ 15.pdf [in Ukrainian]. 7. Piankova O.V., Ralko O.S. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: problematyka strukturnykh zmin ta priorytetiv [Foreign Trade of Ukraine: Problems of Struc- tural Change and Priorities]. Ekonomika ta suspilstvo — Economics and Society, Issue 5, рр. 65—71 [in Ukrainian]. 8. Sotnyk I., Shaforost Yu. Rozvytok zovnishnoi torhivli Ukrainy z krainamy Yevropeiskoho Soiuzu [Devel- opment of foreign trade of Ukraine with the countries of the European Union]. (n.d.). sophus.at.ua. Retrieved from www.sophus.at.ua/publ/2016_06_1_kampodilsk [in Ukrainian]. 9. Prokopenko R.V. (2015). Analyz perspektyv otraslei ukraynskoi эkonomyky pry vыkhode yz kryzysna ОСАДЧА Н. В., ЛЯШЕНКО В. І., ГАЛЯСОВСЬКА О. В., ДЗЮБА С. В. 2019/№1 91 [Analysis of prospects of industries of Ukrainian economy on leaving from the crisis]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chetverti Chumachenkivski chytannia — Economics Management: Theory and Practice. Fourth Chumachenko readings (рр. 156-165). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Russian]. 10. Eksportna stratehiia Ukrainy: Dorozhnia karta stratehichnoho rozvytku torhivli na period 2017-2021 rokiv [Export strategy of Ukraine: Road map of strategic trade development for the period 2017-2021]. me.gov.ua. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021 [in Ukrainian]. 11. Pashkov M. Realii i perspektivy strategicheskogo partnerstva [Realities and prospects for strategic partner- ship]. razumkov.org.ua. Retrieved from www.razumkov.org. ua/ ukr/ article.php?ne [in Russian]. 12. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 13. Ukrainskyi soiuz promyslovtsiv i pidpryiemtsiv [Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs]. (n.d.). uspp.ua. Retrieved from http://uspp.ua/2017-j-mav- bi-stvoriti-tak%D1 %96-tempi-rozvitku-shhob-lyudi-v%D 1 %96dchuli-pozitiv n%D1%96-zm%D1%96ni-yakost% D 1% 96- zhittya.html [in Ukrainian]. 14. Perspektivy mirovoy ekonomiki [Prospects for the global economy.]. World Bank website. (n.d.). Retrieved from http://www.worldbank.org/en/ publication/global- economic-prospects [in Russian]. 15. Huzhva I. Slabka lanka: yak Ukraini vmontuvatysia v hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti [Weak link: how to integrate Ukraine into global value added chains]. (n.d.). Retrieved from t.ua/macrolevel/slabka- lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya-v-globalni-lancyugi- dodanoyi-vartosti-_.html [in Ukrainian]. 16. Kurs na Afriku: yest' li shans dlya ukrainskikh produktov popast' na rynki ogromnogo kontinenta [A course for Africa: is there a chance for Ukrainian products to enter the markets of a vast continent]. (2016). bakertilly.ua. http://www.bakertilly.ua/ru/news/id1055 [in Russian]. 17. Osadcha N.V. (2011). Kharakterystyka protsesu intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu (YeS) [The analysis of process of integration of Ukraine in European Union]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (25), рр. 71—82 [in Ukrainian]. 18. Osadcha N.V. (2008). Formuvannia zon vilnoi torhivli v Ukraini: problemy ta shliakhy vyrishennia [For- mation of free trade zones in Ukraine: problems and solu- tions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 4 (14), рр. 95—98 [in Ukrainian]. 19. Osadcha N.V. (2010). Hlobalizatsiini protsesy ta yikh vplyv na mytnu polityku ta taryfne rehuliuvannia [Globalization processes and their impact on customs pol- icy and tariff regulation]. Problemy razvitiya vneshne ekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostrannykh investitsiy: regional'nyy aspekt — Problems of development of foreign economic relations and attracting foreign investment: a regional aspect, Part 2, рр. 20—25. Donetsk, DonNU [in Ukrainian]. 20. Pavlenko O. Ukraina na zovnishnikh ahrarnykh rynkakh. Yak kompensuvaty vtratu rynku RF [Ukraine on external agrarian markets. How to compensate for the loss of the Russian market]. (n.d.). epravda.com.ua. Retrieved from http://www.epravda.com.ua/columns/2015/09/23/56 0722 /view_print/ [in Ukrainian]. 21. Stratehiia rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy na period do 2020 roku [Strategy of development of agrarian sector of economy of Ukraine for the period till 2020]. minagro.gov.ua. Retrieved from http://minagro.gov. ua/ node/7644 [in Ukrainian]. 22. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small de- veloped African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 20- 25. http://soskin.info/userfiles/ file/Economic-Annals- pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf. 23. Pająk, K., Kamińska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit ac- tivity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. Retrieved from http://fkd.org.ua/article/ view/91052/ 92128. 24. Liashenko V.I., Osadcha N.V., Haliasovska O. V. (2018). Porivnialna otsinka eksportnykh mozhlyvostei produktsii hirnychodobuvnoho kompleksu Ukrainy [Com- parative estimation of export opportunities of the mining equipment complex in Ukraine.]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky — Financial and credit activity: problems of theory and practice, Issue 3, рр. 208- 218. Kharkiv, University of Banking [in Ukrainian]. 25. Danylenko A. S. (2013). Orhanizatsiino-ekono- michni zasady realizatsii eksportnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv [Organizational-eco- nomic principles of realization of export potential of agri- cultural enterprises]. Ekonomika ta upravlinnia APK — Eco- nomics and management of agro-industrial complex, 11, рр. 5—10 [in Ukrainian]. 26. Amosha A.I., Dubnina M.V., Katsura S.N., Lya- shenko V.I., Marchenko V.N. (2005). Regiony Ukrainy: otsenka konkurentosposobnosti [Regions of Ukraine: as- sessment of competitiveness]. Ekonomist — Economist, 12, рр. 62-74 [in Russian]. 27. Alymov O.M., Amosha O.I. et al. (2014). Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [The first stage of modernization of the Ukrainian econ- omy: experience and problems]. Zaporozhye, CPU [in Ukrainian].

Особливості експорту агропромислової продукції в Україні та Придніпровському регіоні

Institution

Ähnliche Einträge