Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому

Продовольство є одним із ключових за важливістю ресурсом для виживання людини після води та повітря. Країни постають перед необхідністю вирішення питань із забезпечення продовольством населення Землі. Це, своєю чергою, створює привабливу перспективу для експортерів продовольства, у томі числі вітчиз...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Попко, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Series:	Вісник економічної науки України
Subjects:	Наукові статті
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151647
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому / О.В. Попко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 106-113. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151647
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1516472025-02-10T00:50:32Z Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому Маркетинговое исследование мирового рынка молочной продукции и места Украины в нем Marketing Investigation of the World Market of Dairy Products and Seat in Ukraine Попко, О.В. Наукові статті Продовольство є одним із ключових за важливістю ресурсом для виживання людини після води та повітря. Країни постають перед необхідністю вирішення питань із забезпечення продовольством населення Землі. Це, своєю чергою, створює привабливу перспективу для експортерів продовольства, у томі числі вітчизняних. Метою статті є дослідження стану та тенденцій розвитку світового ринку молочної продукції, а також визначення місця України в ньому. Проведено маркетингове дослідження світових експортерів та імпортерів молочної продукції, аналіз рівня споживання молочної продукції на душу населення, динаміки середньосвітових цін на базові молочні продукти. Встановлено місце України на світовому ринку молочної продукції, окреслено перспективи розвитку галузі в частині нарощення обсягів виробництва молочної продукції, пошуку виходу на міжнародні ринки збуту, включаючи країни ЄС, Близького Сходу, Азії та Африки. Продовольствие является одним из ключевых по значимости ресурсом для выживания человека после воды и воздуха. Перед многими странами мира возникает необходимость решения вопросов обеспечения продовольствием населения Земли. Это, в свою очередь, создает привлекательную перспективу для экспортеров продовольствия, в томе числе отечественных. Целью статьи является исследование состояния и тенденций развития мирового рынка молочной продукции, а также определение места Украины в нем. Проведено маркетинговое исследование мировых экспортеров и импортеров молочной продукции, анализ уровня потребления молочной продукции на душу населения, динамики среднемировых цен на базовые молочные продукты. Определено место Украины на мировом рынке молочной продукции, а также перспективы развития отрасли, включая наращивание объемов производства молочной продукции, поиск выхода на международные рынки сбыта, включая страны ЕС, Ближнего Востока, Азии и Африки. Foodstuffs is one of the key resources for human survival after water and air. Countries are faced with the need to solve foodstuff issues for the people of the Earth. This, on the other hand, creates an attractive perspective for foodstuff exporters, including domestic. The objective of the article is to study the state and trends of the world market of dairy products and to determine the position of Ukraine in it. The marketing research of world exporters and importers of dairy products was undertaken. The analysis of the level of consumption of dairy products per capita, and dynamics of average world prices for primary dairy products were conducted. Ukraine has been established on the world market for dairy products, the prospects for the industry development in terms of increasing the volume of dairy production, the search for access to new international markets, including the EU, the Middle East, Asia and Africa are outlined. 2019 Article Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому / О.В. Попко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 106-113. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151647 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Попко, О.В. Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому Вісник економічної науки України
description	Продовольство є одним із ключових за важливістю ресурсом для виживання людини після води та повітря. Країни постають перед необхідністю вирішення питань із забезпечення продовольством населення Землі. Це, своєю чергою, створює привабливу перспективу для експортерів продовольства, у томі числі вітчизняних. Метою статті є дослідження стану та тенденцій розвитку світового ринку молочної продукції, а також визначення місця України в ньому. Проведено маркетингове дослідження світових експортерів та імпортерів молочної продукції, аналіз рівня споживання молочної продукції на душу населення, динаміки середньосвітових цін на базові молочні продукти. Встановлено місце України на світовому ринку молочної продукції, окреслено перспективи розвитку галузі в частині нарощення обсягів виробництва молочної продукції, пошуку виходу на міжнародні ринки збуту, включаючи країни ЄС, Близького Сходу, Азії та Африки.
format	Article
author	Попко, О.В.
author_facet	Попко, О.В.
author_sort	Попко, О.В.
title	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому
title_short	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому
title_full	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому
title_fullStr	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому
title_full_unstemmed	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому
title_sort	маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця україни в ньому
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151647
citation_txt	Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому / О.В. Попко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 106-113. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT popkoov marketingovedoslídžennâsvítovogorinkumoločnoíprodukcíítamíscâukraínivnʹomu AT popkoov marketingovoeissledovaniemirovogorynkamoločnoiprodukciiimestaukrainyvnem AT popkoov marketinginvestigationoftheworldmarketofdairyproductsandseatinukraine
first_indexed	2025-12-02T07:35:20Z
last_indexed	2025-12-02T07:35:20Z
_version_	1850381089476968448
fulltext	ПОПКО О. В. 106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ О. В. Попко канд. екон. наук ORCID 0000-0003-3356-6070 Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА МІСЦЯ УКРАЇНИ В НЬОМУ Постановка проблеми. За прогнозами Продоволь- чої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо обсягів зростання населення світу, до 2025 року щорічний приріст населення становитиме 80 млн осіб, яких потрібно буде годувати. Це створює привабливу перспективу для експортерів продовольства, у тому числі вітчизняних, яку в жодному разі не можна втра- чати [7]. Своєю чергою, динаміка та структура товар- ного експорту є певними індикаторами як рівня кон- курентоспроможності товарів, так і тих макроеконо- мічних умов, які прямо чи опосередковано впливають на промислове виробництво [6, с. 22]. До країн з найбільшою кількістю населення вхо- дять: Китай, Індія, США, Індонезія, Пакистан, Брази- лія, Нігерія, Бангладеш, Росія, Мексика, Японія, Фі- ліппіни. За прогнозами ООН (ФАО) серед найбільших країн світу в 2050 році — жодної європейської. На сьо- годні саме Африка, Центральна та Південно-Східна Азія забезпечують практично весь демографічний при- ріст населення планети. Завдяки цим регіонам протя- гом найближчих десяти років на Землі з’являться ще 738 млн нових мешканців. Так, за прогнозами на на- ступні десять років, населення Індії зросте на 150 млн осіб, Китаю та Пакистану — на 38 млн осіб в кожній з країн. Таке стрімке зростання населення Азії та Аф- рики сприятиме й збільшенню обсягів імпорту продо- вольства. Загальній тенденції щодо зростання імпорту про- довольства сприяють не лише обсяги зростання насе- лення, а й процеси урбанізації, внаслідок яких мі- гранти стають активними споживачами харчової про- дукції. З огляду на темпи приросту чисельності насе- лення, процесів урбанізації та рівень достатку, саме країни Азії є найбільш перспективними напрямками експорту. Мета статті — дослідити стан та тенденції роз- витку світового ринку молочної продукції, а також окреслити місце України в ньому. Виклад основного матеріалу. За даними ООН (ФАО), сьогодні країни ЄС залишаються найбіль- шими світовими імпортерами продовольчої продукції. Проте зростання обсягів імпорту в країнах ЄС не спо- стерігається. Натомість Азія за темпами зростання імпорту за певними продовольчими позиціями вже обігнала США. Найбільш перспективною для просу- вання на азійський ринок є готова продукція тради- ційного продовольчого експорту, в тому числі молоч- ної його складової. За даними FAOSTAT [15] левова частка всього молока, яке виробляється в світі, припа- дає саме на коров’яче молоко (83%), частка буйволо- вого молока становить 13%, решту складає козине, овече та молоко інших видів. За результатами досліджень ООН (ФАО) щодо співвідношення чисельності населення та світового виробництва коров’ячого молока в 2017 році, вста- новлено: в країнах ЄС, Океанії, Північної Америки виробництво молока перевищує необхідний внутріш- ній попит, пропонуючи широкий спектр молочних продуктів для експорту (рис. 1). У країнах Азії та Аф- рики, з точністю до навпаки: чисельність населення в рази перевищує обсяги виробництва молока та мо- лочної продукції, що свідчить про їх нестачу, незадо- волену потребу населення в продовольстві, а відтак — зумовлює потребу в імпорті продовольства. Рис. 1. Співвідношення чисельності населення та світового виробництва коров’ячого молока в 2017 році,% Джерело: [13, 14]. 0,6 4,53,2 8,9 3,3 2 4,8 15,7 6,8 24,2 8,5 11,7 16,6 5,2 25,8 21,3 30,4 6,5 0 20 40 60 80 100 120 Населення світу, % Світове виробництво молока, % Азія - Південний Схід Азія Африка Південня та Центральна Америка ЄС Північна Америка Азія-Близький Схід Європа Океанія ПОПКО О. В. 2019/№1 107 Згідно оприлюднених результатів досліджень, представлених в OECD-FAO Agricultural Outlook 2018- 2027 [19], провідними гравцями на світовому молоч- ному ринку є країни ЄС, США, Індія, які разом ви- робляють половину молока в світі. Для порівняння: Бразилія виготовляє близько 5,0%, Китай — 4,5%, Ро- сія —4,6%, Нова Зеландія — 3,2%, Аргентина, Австра- лія — 1,3%, Білорусь — 1,1% світових обсягів ко- ров’ячого молока [5, 14]. Динаміку світових обсягів виробництва молока коров’ячого в 2011-2017 роках наведено на рис. 2. Як бачимо, світові обсяги виробництва молока за останні сім років зростали нерівномірно, сягнувши в 2017 році 674,485 тис. тонн [12, 15]. Рис. 2. Світове виробництво молока в 2011-2017 роках, тис. тонн Джерело: [12, 15]. Загалом світове виробництво молока протягом 2011-2017 років демонструвало низькі темпи росту, відповідно 2,3%; 0,8%; 3,3%; 0,8%; 0,4%; 1,6%, що є суттєво нижчим за середньозважене значення за останнє десятиліття (2,1%). Разом з тим, незважаючи на загальну позитивну, хоча й не надто оптимістичну, тенденцію щодо зростання обсягів світового виробни- цтва коров’ячого молока, протягом 2015-2017 років такі крупні країни-експортери, як Нова Зеландія, Ав- стралія й Аргентина демонстрували скорочення обся- гів виробництва, відповідно на 0,4%; 6,6%; 16,3%. Зниження обсягів виробництва молока в 2015-2017 ро- ках спостерігалось і в країнах ЄС, зокрема Франції та Німеччині, відповідно на 2,9 та 0,2% через несприят- ливі погодні умови, зниження рівня цін на молоко, скорочення поголів’я корів. У США низькі темпи при- росту поголів’я дійних корів впродовж 2015-2017 років стримували зростання товарної пропозиції на ринку молока у відповідний часовий період (+3,3%). В Ав- стралії від’ємні темпи росту виробництва молока в 2017 році (-0,2%) було зумовлено скороченням кілько- сті молочних ферм і основного стада на 2,7% через низький рівень цін на молоко фермерських госпо- дарств, а також внаслідок впливу сезонних факторів. Негативна тенденція до подальшого зниження обсягів виробництва в Австралії в силу сезонних факторів збе- рігалася і впродовж 2018 року (-1,8% порівняно з 2017 роком). Екстремальні засухи, потужні опади (не- зважаючи на державні субсидії фермерам), негативно позначились на річних результатах молочної промис- ловості країни. Натомість Нова Зеландія, завдяки сприятливому клімату демонструвала незначне зрос- 13,013 13,231 13,912 14,421 11,88 12,316 13,231 26,511 28,682 29,062 30,931 31,497 30,741 30,241 35,546 36,777 36,518 36,432 36,239 36,276 35,376 50,193 51,775 49,637 51,785 46,654 45,715 43,625 60,266 60,925 59,753 59,896 59,807 59,676 60,31 78,176 78,579 79,95 81,125 81,52 78,4 78,716 97,421 78,579 79,95 81,125 81,52 78,4 78,716 105,014 110,222 114,725 121,368 129,26 135,058 143,932 150,087 150,547 152,248 158,334 161,525 161,262 163,217 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 ЄС Азія Північна Америка Південна Центральна Америка Європа Азія -Південний Схід Африка Океанія Азія - Ближній Схід +3,3%+2,3% +0,8% +0,8% +0,4% +1,6% ПОПКО О. В. 108 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ тання обсягів виробництва молока в 2018 році до 21,9 млн тонн (+2,2% порівняно з 2017 роком). Проте експерти стурбовані можливим негативним впливом на промисловість, пов'язаним із введенням в дію за- кону «Zero Carbon Act to reduce carbon emissions», що має на меті зменшення викидів в атмосферу [5]. За- гальний обсяг виробництва молока країнами ЄС в 2018 році демонстрував зростання завдяки збільшенню обсягів виробництва в Ірландії на 9,12% проти попе- реднього року. У решті країн вагомого зростання не відбулось, що зумовлено складними погодними умо- вами — дощовою весною та посушливим літом. Разом з тим, в 2018 році аналітики відзначають покращення якості молока-сировини, а саме підвищення жирності молока до 4,14% проти 4,09% в 2017 році [14]. Середній надій на корову в світі в середньому за 2015-2017 роки склав 1,15 тонни. Максимальним є на- дій на корову в США — 10,4 тонни. В ЄС — 6,93, в Індії — 1,27, в Китаї — 2,42, Російській Федерації — 3,7 тонни [16]. Середній надій на корову в Україні в 2015- 2016 роках становив — 3,31 тонни. В 2017-2018 роках, за даними Міністерства аграрної політики та продово- льства України, середній річний надій на корову в сільськогосподарських підприємствах суттєво зріс від- повідно до 5,55-5,59 тонни, що зумовлено покращен- ням технологій виробництва молока та якісних показ- ників стада молочних корів [9]. В 2018 році Україна опинилась у першій десятці світових експортерів молочної продукції. Обсяги ви- робництва коров’ячого молока в 2018 році склали 10,097 млн тонн [12], що становить 1,5% світових об- сягів. При цьому 26,8% обсягів виробництва молока забезпечили сільськогосподарські підприємства з ура- хуванням ферм, 73,2% — відповідно — господарства населення [2]. Варто наголосити на загальній тенден- ції зменшення обсягів виробництва молока господар- ствами населення України в динаміці за останні п’ять років, що зумовлено прискоренням євроінтеграційних процесів та запровадженням нових вимог до якості молока-сировини відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС. Так, якщо в 2010 році співвідношення надходжень молока-сировини від сільськогосподар- ських підприємств та господарств населення України становило відповідно 47% до 53%, то в 2018 році частка надходжень молока від сільськогосподарських підприємств зросла майже на 32% та склала близько 62%. Разом з тим, в 2018 році відзначається суттєве поліпшення рівня якості молока-сировини. Так, ви- робництво молока екстра ґатунку збільшилось на 33,8%, а вищого ґатунку — на 7,8% [9]. У світовій практиці молоко споживається пере- важно у формі свіжих молочних продуктів. Усереднені дані щодо споживання свіжих молочних продуктів на душу населення за 2015-2017 роки в окремих країнах світу наведено на рис. 3. До країн-лідерів із спожи- вання свіжих молочних продуктів можна віднести Бі- лорусь, Україну, Нову Зеландію, Австралію, Канаду, США, країни ЄС. Останніми роками спостерігається зростання рівня споживання свіжих молочних про- дуктів в країнах Азії, зокрема: Індії, Китаї, Японії, Са- удівській Аравії, Пакистані, а також окремих країнах Африки, зокрема: Єгипті, Ефіопії, Південній Африці, тоді як в Канаді, США та ЄС рівень споживання сві- жих молочних продуктів за даними EOCD-FAO дедалі скорочуватиметься. Рис. 3. Споживання свіжих молочних продуктів на душу населення в окремих країнах світу, кг/рік Джерело [19]. До категорії свіжих молочних продуктів відно- ситься також молоко, яке споживається в сирому ви- гляді. Так, в Китаї майже все молоко власного вироб- ництва споживається у формі свіжих молочних про- дуктів. Проте свіжі молочні продукти в Китаї багато віків не користувалися особливим попитом. За резуль- татами досліджень, було з’ясовано, що зрілі китайці не здатні успішно засвоювати молочні продукти, тому вони не пропонували свіже молоко та молочні про- дукти навіть дітям. На сьогодні ситуація кардинально змінюється. Поступово китайське населення присто- совується до цієї продукції, її популярність, а також 25,4 35,4 84,6 116,2 107,1 62,9 63,8 77,9 200,5 62,3 9 31,2 46,7 48,5 59,8 65,5 70,03 78,5 113,8 55,4 0 100 200 300 Китай Японія Бразилія Індія Росія ЄС США Канада Україна Світ В середньому за 2016-2018 рр. Прогноз OECD-FAO 2027 рік ПОПКО О. В. 2019/№1 109 обсяги виробництва й імпорту дедалі зростають [1]. За даними OECD-FAO Agricultural Outlook, споживання молочних продуктів на душу населення в Китаї в останні роки суттєво зростає [19], а за національною програмою «Шкільне молоко», яку було запроваджено в Китаї ще в 2000 році, було охоплено 21 млн китай- ських школярів [1]. Зростання споживання молочних продуктів на душу населення в Китаї зумовлено під- вищенням рівня життя населення на фоні стагнації внутрішнього виробництва молочної продукції. Як на- слідок, спостерігається зростання обсягів імпорту мо- лочної продукції до КНР. З огляду на це, китайський ринок є одним із найбільш перспективних і для віт- чизняних операторів молочного ринку. В рамках Екс- портної Стратегії України 2017-2021 років виокрем- лено й інші перспективні ринки збуту, серед яких: Ін- дія, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, Алжир, Єгипет та ін. [4]. При цьому слід враховувати специ- фіку азійського та африканського ринків, їх смакові та візуальні вподобання, оскільки споживачі цих геогра- фічних регіонів прискіпливо ставляться до форми та розміру упаковки молочних продуктів, харчових на- повнювачів. Споживання базових молочних продуктів на душу населення в 2018 році наведено на рис. 4. Рис. 4. Споживання базових молочних продуктів на душу населення в 2018 році, кг/особу Джерело: [12, 19]. Динаміку середньосвітових цін в розрізі базових молочних продуктів за 2011-2018 роки з помісячною фіксацією даних в 2018 році представлено на рис. 5. Як видно, протягом останніх років відбувається па- діння світових цін за базовими видами молочної про- дукції, включаючи сир Чеддер, сухе знежирене мо- локо, сухе незбиране молоко. Середньорічне значення світової ціни на вершкове масло 2018 року склало 4970 дол. США/т, що є нижче на 10,8%, аніж відпо- відне значення 2017 року, хоча при помісячному мо- ніторингу цін 2018 року відстежується їх сезонне зро- стання в травні-червні. Світове виробництво вершкового масла в 2018 році перевищило 11 млн тонн. ТОП-10 експортерів та імпортерів вершкового масла протягом 2017-2018 ро- ків наведено на рис. 6. Як видно, Україна в 2018 році займає п’яту пози- цію серед світових експортерів вершкового масла. Згідно з даними Державної митної служби, в 2018 році експортний показник масла становив 30,38 тис. тонн загальною вартістю 128607 тис. дол. США. Зростання обсягів експорту вітчизняного вершкового масла про- тягом останніх років зумовлено вимушеною переорі- єнтацією на нові ринки збуту через введення Росією ембарго на українську молочну продукцію, а також його пропозицією за більш привабливою ціновою по- рівняно з цінами країн ЄС [9]. Експорт з України 4,55 1,7 6,11 4,92 3,41 2,6 4,37 2,4 4,12 0,43 1,03 1,88 0,57 1,06 Білорусь Україна Нова Зеландія Австралія Канада США ЄС Росія Індія Бразилія Аргентина Мексика Японія Тайвань Споживання вершкового масла на душу населення 7,83 4,48 10,11 11,05 14,34 17,23 18,33 8,13 3,7 11,41 4,02 2,6 1,31 3,19 Білорусь Україна Нова Зеландія Австралія Канада США ЄС Росія Бразилія Аргентина Мексика Японія Тайвань Південна Корея Споживання сиру на душу населення 4,17 3,39 2,55 2,2 2,2 1,87 1,5 1,38 1,15 1,05 1,030,890,85 0,74 0,56 0,52 0,49 0,44 0,19 0,11 Алжир Австралія Мексика Чилі ЄС Канада Філіппіни Японія Росія Нова Зеландія США Тайвань Бразилія Південна Корея Індонезія Україна Аргентина Індія Китай Білорусія Споживання сухого знежиреного молока на душу населення 6,31 1,41 0,86 3,6 0,76 0,09 0,72 5,1 0,2 1,43 3,05 0,5 0,2 1,79 1,28 1,8 Алжир Австралія Мексика Чилі ЄС Філіппіни Росія Нова … США Тайвань Бразилія Індонезія Україна Аргентина Китай Білорусія Споживання сухого незбираного молока на душу населення ПОПКО О. В. 110 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 5. Динаміка середньосвітових цін в розрізі базових молочних продуктів в 2011-2018 роках, дол. США/т Джерело: [15, 17]. Рис. 6. ТОП-10 експортерів та імпортерів вершкового масла, в 2017-2018 роках, тис. тонн Джерело: [5, 9]. зростав в тому числі і за рахунок відчутного скоро- чення споживання вершкового масла всередині країни протягом 2013-2018 років на 34,1%. Визначальними чинниками цього є зменшення населення країни та загальне уповільнення темпів зростання добробуту її громадян [8, с. 102] як наслідок стрімкого зростання цін та трудової міграції населення України. Рівень споживання вершкового масла на душу населення в 2018 році склав 1,7 кг/ос., що є найниж- чим за останні шість років. Основними ринками збуту українського вершкового масла в 2018 році стали: Ма- рокко (6,7 тис. тонн), Туреччина (3,3 тис. тонн), Ні- дерланди (3,1 тис. тонн), Республіка Молдова (2,3 тис. тонн), Саудівська Аравія (2,2 тис. тонн), Азербайджан (2,1 тис. тонн), Грузія (1,8 тис. тонн), Південна Аф- рика (1,4 тис. тонн), Вірменія (0,888 тис. тонн), Ка- захстан (0,538 тис. тонн) [5]. До основних імпортерів вершкового масла в Україну в 2018 році відносяться: Німеччина (0,360 тис. тонн), Нідерланди (0,355 тис. тонн), Туреччина (0,147 тис. тонн), Франція (0,128 тис. тонн), Фінляндія (0,069 тис. тонн), Нова Зеландія (0,016 тис. тонн), Італія, Данія, Бельгія, Білорусь та ін. Найбільшими виробниками твердих сирів протя- гом останніх років є: країни ЄС, Нова Зеландія, США, 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 Масло Сир Чеддер Сухе знежирене молоко Сухе незбиране молоко Роки 7,2 8,3 13,2 15,6 24,7 26,9 48,7 78,2 161,8 455,2 6,5 6 10 15,2 10,9 24,5 29,6 72,9 175,6 432,5 0 200 400 600 Малайзія Мексика Уругвай Австралія Індія Україна США Білорусь ЄС Нова Зеландія ТОП-10 експортерів вершкового масла 2017 2018 +5% -8% +7% +65% +10% +126% +3% +12% +38% +31% 20,1 20,5 21,5 23,3 30,2 34,5 39,8 50,4 74 113,3 20,5 17,9 21,4 37,4 30,4 36,4 33,9 38,2 92,5 91,5 0 50 100 150 Тайвань Сінгапур Індонезія Мексика Філіппіни Іран Австралія США Росія Китай ТОП-10 імпортерів вершкового масла 2017 2018 +24% -20% +32% +18% -5% -1% -38% +15% -2% ПОПКО О. В. 2019/№1 111 Білорусь, Австралія, Швейцарія та ін. (рис. 7). До ос- новних світових імпортерів сирів 2018 року належать Японія, Росія, США, Південна Корея, Мексика. Максимальний рівень споживання сирів на душу на- селення в 2018 році спостерігався в країнах ЄС (18,3 кг/ос), США (17,2 кг/ос), Канаді (14,34 кг/ос), Австралії (11,95 кг/ос), Аргентині (11,4 кг/ос). Рис. 7. ТОП-10 експортерів та імпортерів сирів в 2017-2018 роках, тис. тонн Джерело: [5, 12]. Україна в 2018 році експортувала сирів обсягом 8,4 тис. тонн загальною вартістю 30798 тис. дол. США, що є на 7,7% менше, аніж в 2017 році [9]. Основними покупцями вітчизняного сиру 2018 року стали: Казах- стан (2,970 тис. тонн), Молдова (2,771 тис. тонн), Єги- пет (0,943 тис. тонн), Марокко (0,253 тис. тонн), Гру- зія (0,246 тис. тонн), Азербайджан (0,228 тис. тонн), Туркменістан (0,150 тис. тонн), ОАЕ (0,137 тис. тонн), Киргизія (0,137 тис. тонн), Йорданія (0,126 тис. тонн) [5]. За даними Державної митної служби України [3] в 2018 році відбулось суттєве нарощення імпорту сирів до 14 тис. тонн, що в 1,6 раза перевищило його екс- порт. В цілому за останні роки український ринок сиру кардинально змінився. На відміну від змін пе- ріоду 2014-2016 років, пов’язаних з втратою росій- ського ринку збуту та переорієнтацією експорту на міжнародні ринки, в 2017-2018 роках спостерігається певна стабілізація. Зниження товарообігу з Росією компенсуються не стільки за рахунок поглиблення співробітництва з ЄС, скільки завдяки відкриттю но- вих ринків країн Азії та Північної Азії [11, с. 135]. Ра- зом з тим, втрату російського ринку в 2014 році знач- ною мірою вдалося компенсувати за рахунок реалізації широкого асортименту сирних продуктів. Надалі екс- перти прогнозують зростання споживання сирів всередині країни. У цілому протягом 2013-2018 ро- ків споживання сирів на одну особу в Україні зросло на 2%, що спонукає вітчизняних сироварів надалі орієнтуватися, у тому числі, й на внутрішній ринок. Окремо варто зупинитись на ринку сухого мо- лока. Щороку виробництво сухого молока у світі зро- стає в середньому на 4-5%. Світовими експортери су- хого молока є: країни ЄС, США, Нова Зеландія, Ав- стралія. Світовими імпортерами сухого знежиреного молока є Мексика, Філіппіни, Китай, Індонезія, Ал- жир, Малайзія, сухого незбираного молока — Китай, ОАЕ, Бразилія, Тайланд, Оман. Максимальний рівень споживання сухого знежиреного молока на душу на- селення в 2018 році демонструє Алжир (4,17 кг/ос), Австралія (3,39 кг/ос), Мексика (2,55 кг/ос), країни ЄС (2,2 кг/ос), Чилі (2,2 кг/ос). Найбільше сухе не- збиране молоко споживається в Алжирі (6,31 кг/ос), Новій Зеландії (5,05 кг/ос), Чилі (3,68 кг/ос), Бразилії (3,05 кг/ос), Білорусі (1,8 кг/ос). На початку 2000-х років Україна вважалася одним з основних гравців на світовому ринку сухого молока. Проте в 2007-2012 роках в умовах істотного скоро- чення виробництва молока та з врахуванням переорі- єнтації операторів ринку на більш рентабельні молочні продукти, випуск сухого молока в країні істотно ско- ротився, а його експорт зменшився в рази. Торгові війни з Росією змінили тенденції українського ринку сухого молока. Втративши можливість здійснювати поставки в Росію сиру, переробники були змушені ма- сово переорієнтуватися на випуск альтернативної про- дукції, у тому числі сухого молока. Таким чином, ви- пуск українського сухого молока протягом 2015- 2018 років дещо зріс, проте подальше його нарощення в найближчі роки, на думку експертів, малоймовірне через нестачу сировини. Загалом Україна в 2015- 8,4 42,7 45,6 49 55,1 68,3 172,5 210,3 321 323,3 832,7 9,1 44,2 43,5 48,7 61,3 67,3 171,3 189,4 315,5 324,7 828,6 0 500 1000 Україна Аргентина Туреччина Єгипет Іран Швейцарія Австралія Білорусь США Нова Зеландія ЄС ТОП-10 експортерів сирів 2017 2018 +0,5% -6% +2 +11% +1% +2% -10% +1% +5% -3% -7,7% 14 51,6 59 62,4 98,3 108,3 111,8 123,9 159,7 241,2 285,7 10 44,5 59,6 60,6 115,9 108 110,1 125 166,8 206,3 272,8 0 100 200 300 Україна Чилі ЄС Швейцарія Австралія Китай Мексика Півд.Корея США Росія Японія ТОП-10 імпортерів сирів 2017 2018 +5% +17% -4% -1% +2% +0,3% -15% +3% -1% +16% +40% ПОПКО О. В. 112 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 2018 роках експортувала в середньому щороку по 30 тис. тонн з низхідною динамікою в 2017-2018 роках до 23 тис. тонн. Основними покупцями вітчизняного сухого знежиреного молока в 2018 році були Бангла- деш (5,275 тис. тонн), Казахстан (3,363 тис. тонн), Грузія (2,678 тис. тонн), Китай (2,050 тис. тонн), Вір- менія (1,719 тис. тонн), Малайзія (1,200 тис. тонн), Філіппіни (0,877 тис. тонн), Азербайджан (0,648 тис. тонн), Узбекистан (0,531 тис. тонн) [12]. Незважаючи на те, що обсяги сегменту українського сухого незби- раного молока є значно нижчими за обсяги знежире- ного, його виробництво демонструвало протягом останніх п’яти років позитивну динаміку, що зумов- лено зростанням світового попиту, у тому числі в Ки- таї. Обсяг експорту сухого незбираного молока в 2015- 2018 роках зріс в 1,7 раза (з 2,5 тис. тонн в 2015 році до 4,2 тис. тонн в 2018 році). Ринками збуту вітчизня- ного сухого незбираного молока сьогодні є: Ізраїль (0,788 тис. тонн), Кувейт (0,600 тис. тонн), Вірменія (0,493 тис. тонн), Ливан (0,350 тис. тонн), Казахстан (0,326 тис. тонн), Молдова (0,261 тис. тонн), Алжир (0,2 тис. тонн), Єгипет (0,2 тис. тонн), Азербайджан (0,107 тис. тонн) [5, 12]. Висновки. За результатами проведених дослід- жень, найвагомішими світовими гравцями на молоч- ному ринку є країни ЄС, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, обсяги виробництва молочної продук- ції яких стабільно перевищують необхідний внутріш- ній попит, пропонуючи широкий асортимент молоч- них продуктів для експорту. Україна також є одним із провідних гравців молочного сектору та входить до ТОП-10 світових операторів молочного ринку. З огляду на те, що в країнах Азії та Африки чисельність населення в рази перевищує обсяги виробництва про- довольства, саме ці ринки вважаються найбільш пер- спективними щодо імпорту молочної продукції в най- ближчі 10-15 років. Особливого значення пошук та ви- хід на нові ринки збуту вітчизняної продукції набуває зараз, коли традиційні ринки країн СНД стали менш досяжними, а купівельна спроможність населення Ук- раїни стрімко падає. Список використаних джерел 1. Агроекспансія 2019. Бізнес. 2019. Лютий. С. 62- 63. 2. Вісник молочників 2018. URL: http://www.ukr molprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/ category/2018. 3. Державна фіскальна служба України URL: http://sfs.gov.ua/ms/f11http://avm-ua.org/uk/post/97- ukrinskogo-kazeinu -eksportuut?milkua=0. 4. Експортна стратегія України URL: https://www. ukrinform.ua/rubric-economy/2410968-eksportna-strategia- ukraini-mert-pocav-drugij-etap-rozrobki.html. 5. Інформаційно-аналітичний звіт по ринкам мо- лока 2018 Ради з питань експорту продовольства. URL: http://ukrainian-food.org/uk/post/ricnij-zvit-po-rinkam- moloka-2018-roku. 6. Іщук С.О. Експортна активність промисловості регіонів України: ключові тенденції. Економіка про- мисловості. 2016. № 4 (76). С. 22-29. 7. Нагодувати азійських тигрів. URL: https: //business.ua/vlast/item/4787-nahoduvaty-aziiskykh-tyhri v?fbclid=IwAR1gA1TnYK5Ut2v0HU2-i1-spH9XleeAt-1yl Gi6UZ18BGSN0_ZiOFRW8uw. 8. Осадча Н.В., Петрова Г.Є. Роль країн Азії у зо- внішній торгівлі України. Вісник економічної науки Ук- раїни. 2016. № 2 (31). С. 135—139. 9. Підсумки року: В Україні збільшилась продук- тивність корів та виробництво молока екстра і вищого ґатунків. URL: http://minagro.gov.ua/node/26724. 10. Практичний довідник експортера молочної продукції. URL: https://ukrainefood.org/2018/06/prakty chnyj-dovidnyk-eksportera-molo/. 11. Чеботарьов В.А. Економічні засади форму- вання маркетингової політики продовольчих компа- ній. Економіка промисловості. 2015. № 2 (70). С.97-107. 12. CLAL.it. URL: https://www.clal.it/en/index.php ?section =world_map_consegne_latte. 13. Cow milk production and population source: FAO 2017. URL: http://www.fao.org/3/i1522e/i1522e 02.pdf. 14. Dayry and dairy producs. URL: http://www.agri- outlook.org/commodities/dairyanddairyproducts.html. 15. FAOSTAT - Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: http://www.fao.org/ faostat/en/. 16. Global Dairy Trade. URL: https://www.global dairytrade.info/. 17. GDT. URL: https://www.globaldairytrade.info/ en/ product-results/butter/. 18. Infagro. URL: https://infagro.com.ua/ryinok- masla-i-spredov-2018/. 19. OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027 URL: http://www.agri-outlook.org/. References 1. Ahroekspansiia 2019 [Agroexpansion 2019]. Biznes — Business, February 2019, рр. 63-63 [in Ukrainian]. 2. Visnyk molochnykiv 2018 [Milk Journal Herald 2018]. ukrmolprom.kiev.ua. Retrieved from http://www.ukr molprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/ category/2018 [in Ukrainian]. 3. Derzhavna fiskalna sluzhba Ukrainy [State Fiscal Service of Ukraine]. (n.d.). sfs.gov.ua. Retrieved from http://sfs.gov.ua/ms/f11http://avm-ua.org/uk/post/97- ukrinskogo-kazeinu -eksportuut?milkua=0 [in Ukrainian]. 4. Eksportna stratehiia Ukrainy [Export strategy of Ukraine]. (n.d.). ukrinform.ua. Retrieved from https://www. ukrinform.ua/rubric-economy/2410968-eksportna-strategia- ukraini-mert-pocav-drugij-etap-rozrobki.html [in Ukrainian]. 5. Informatsiino-analitychnyi zvit po rynkam moloka 2018 Rady z pytan eksportu prodovolstva [Information and Analytical Report on Milk Market 2018 Food Export Council]. ukrainian-food.org. Retrieved from http: //ukrainian-food.org/uk/post/ricnij-zvit-po-rinkam-molo ka-2018-roku [in Ukrainian]. 6. Ishchuk S.O. (2016). Eksportna aktyvnist promyslovosti re-hioniv Ukrainy: kliuchovi tendentsii [Ex- port activity of the industry of the regions of Ukraine: key trends]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the indus- try, 4 (76), рр. 22-29 [in Ukrainian]. 7. Nahoduvaty aziiskykh tyhriv [Feed Asian tigers]. (n.d.). business.ua. Retrieved from https: //business.ua/ vlast/item/4787-nahoduvaty-aziiskykh-tyhri v?fbclid=IwA R1gA1TnYK5Ut2v0HU2-i1-spH9XleeAt-1ylGi6UZ18BG SN0_ZiOFRW8uw [in Ukrainian]. 8. Osadcha N.V., Petrova H.Ye. (2016). Rol krain Azii u zovnishnii torhivli Ukrainy [The Role of Asian State in Foreign Ukranian Trade]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 135—139 [in Ukrainian]. САБЛУК П. Т. 2019/№1 113 9. Pidsumky roku: V Ukraini zbilshylas produktyvnist koriv ta vyrobnytstvo moloka ekstra i vyshchoho gatunkiv [The results of the year: In Ukraine, the productivity of cows increased and extra milk and higher milk production]. (n.d.). minagro.gov.ua. Retrieved from http://minagro. gov.ua/ node/26724 [in Ukrainian]. 10. Praktychnyi dovidnyk eksportera molochnoi pro- duktsii [Practical guide for dairy exporter]. (n.d.). ukraine food.org. Retrieved from https://ukrainefood.org/ 2018/06/ prakty chnyj-dovidnyk-eksportera-molo/ [in Ukrainian]. 11. Chebotarov V.A. Ekonomichni zasady formu- vannia marketynhovoi polityky prodovolchykh kompanii [Economic principles of the formation of marketing policy of food companies]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the industry, 2 (70), рр. 97-107 [in Ukrainian]. 12. CLAL.it. Retrieved from https://www.clal.it/en/ index.php? section =world_map_consegne_latte. 13. Cow milk production and population source: FAO 2017. Retrieved from http://www.fao.org/3/i1522e/ i1522e 02.pdf. 14. Dayry and dairy producs. Retrieved from http://www.agri-outlook.org/commodities/dairyanddairy products.html. 15. FAOSTAT - Food and Agriculture Organization of the United Nations. fao.org. Retrieved from http: //www.fao.org/ faostat/en/. 16. Global Dairy Trade. Retrieved from https: //www.global dairytrade.info/. 17. GDT. Retrieved from https://www.global dairytrade.info/ en/ product-results/butter/. 18. Infagro. Retrieved from https://infagro.com.ua/ ryinok-masla-i-spredov-2018/. 19. OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027. Retrieved from http://www.agri-outlook.org/. П. Т. Саблук академік НААН України академік АЕН України м. Київ ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ З ОБЛІКУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АГРАРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ Аграрний сектор економіки України, незважаючи на відомі труднощі його функціонування, хоч і на мі- німальному рівні, але забезпечує населення необхід- ними продуктами харчування і продовольчу безпеку країни. Від аграрної сфери залежить ємність внутріш- нього ринку та розвиток зовнішньої торгівлі. Від імені аграрної економічної науки і як грома- дянин України відкидаю звинувачення деяких з опо- нентів радикальних перетворень, які хочуть пов’язати проблеми галузі з результативністю реформ, і зі всією відповідальністю заявляю, що якби не проводилось реформування аграрного сектору, Україна, як неза- лежна держава, не відбулася би. Створення за період реформи багатоукладності на селі, задоволення потреб населення в землі дало змогу селу працювати і багато в чому за рахунок його відстояти економічну само- стійність України. Життя держави за період незалежності дає під- стави стверджувати, що стратегія реформ у теоретич- ному і практичному плані була правильною. Досто- вірним було рішення відмовитися від домінуючої на той час теорії трудової вартості, а стати на сторону прихильників теорії ресурсної вартості. Перехід на ринкову систему господарювання поставив на поря- док денний вирішення проблеми економічності й ефективності використання не тільки праці (за тео- рією трудової вартості), а й усіх без винятку ресурсів. Адже споконвіку відомо, що обов’язковою умовою сільськогосподарського виробництва є наявність чоти- рьох видів ресурсів: землі, основних фондів, оборот- них фондів і праці. Переважна частка додаткової вар- тості, яка створюється всіма названими видами ресур- сів, утворена завдяки землі, як головного засобу ви- робництва (через систему землеробства, фотосинтезу і т.п.). Саме та частина додаткової вартості, яка до цих пір абсолютизувалась лише як результати праці, є від- носною додатковою вартістю. І справа не лише в тому, що за теорією трудової вартості створена додаткова вартість незаслужено приписувалася лише праці, а в тому при розподілі новоствореної вартості вона на- правлялася в малоефективні, а то й в безплідні за своїм змістом види робіт і діяльності. Можна однозначно сьогодні стверджувати: головна причина кризових явищ пов’язана з обмеженістю економічної теорії. Цьому підтвердженням є також кризи аграрних секто- рів в усіх без винятку країнах СНД, де аграрні ре- форми не проводилися. Тому на мій погляд, головним завданням в найближчий час для академічної, галузе- вої, університетської науки повинна стати концентра- ція зусиль на доопрацюванні економічної теорії, всіх її складових, у тому числі обліку, аудиту, економічного аналізу з включенням в аграрний капітал усіх його складових згідно з теорією ресурсної вартості. За такої умови найбільш реально будуть відображатися в сис- темі економічної і облікової роботи витрати товарови- робників на виробництво та одержані доходи. Всі га- лузі реальної матеріальної сфери будуть поставлені в однакові економічні умови відтворення капіталу, а від- так — і ціноутворення. Інакше кажучи, вітчизняній економічній науці, як і всім органам управління, треба усвідомити, що земля разом з іншими ресурсами є дже- релом багатства нації, визначає її основний розвиток. Аграрною економічною наукою свого часу на ос- нові теорії ресурсної вартості була запропонована кон- цепція здійснення аграрної реформи, яка складається з чотирьох блоків економічних проблем. Завдяки цьому вдалося досягти послідовності і системності в проведенні реформ у сільському господарстві. Втілюючи в життя проблеми першого блоку ре- формування економічної платформи аграрної ре-

Маркетингове дослідження світового ринку молочної продукції та місця України в ньому

Institution

Similar Items