Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи
У статті відмічається посилення ролі Вишеградської четвірки в геополітичному і геоекономічному просторі навіть після досягнення її основної мети, яка полягала в інтеграції країн-членів об’єднання до євроатлантичних структур. Поставлена проблема глибокої інтеграції України до угрупування Вишеградсько...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151649 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи. / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.В. Лизун, І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 115-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267980610338816 |
|---|---|
| author | Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Лизун, М.В. Ліщинський, І.О. |
| author_facet | Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Лизун, М.В. Ліщинський, І.О. |
| citation_txt | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи. / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.В. Лизун, І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 115-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті відмічається посилення ролі Вишеградської четвірки в геополітичному і геоекономічному просторі навіть після досягнення її основної мети, яка полягала в інтеграції країн-членів об’єднання до євроатлантичних структур. Поставлена проблема глибокої інтеграції України до угрупування Вишеградської четвірки як проміжного етапу реалізації мети щодо європейської і євроатлантичної інтеграції. Дослідження здійснюється з ув’язкою з політикою ЄС розширення на схід. Визначено передумови розвитку інтеграційних процесів країн Вишеградської четвірки і України. Встановлено, що в Україні є тенденція до зростання зовнішньої торгівлі з країнами Вишеградської четвірки. 
Логіка дослідження будується на спадковості форм розвитку інтеграційних процесів: традиційної, асоціативної і союзної. Економічна інтеграція України в Європейський Союз при посередництві Вишеградської четвірки розглядається як формат співробітництва якірного типу. Запропоновано основні напрямки формування дорожньої карти вступу України в ЄС. Визначені стратегічні рамкові умови трансформації інтеграційних процесів за моделлю «V4+Україна» у модель Вишеградської п’ятірки.
В статье отмечается усиление роли Вышеградской четверки в геополитическом и геоэкономическом пространстве даже после достижения ее основной цели, которая заключалась в интеграции стран-членов объединения в евроатлантические структуры. Поставлена проблема глубокой интеграции Украины в группу Вышеградской четверки в качестве промежуточного этапа реализации цели по европейской и евроатлантической интеграции. Исследование осуществляется с увязкой с политикой ЕС расширения на восток. Определены предпосылки развития интеграционных процессов стран Вышеградской четверки и Украины. Установлено, что в Украине есть тенденция к росту внешней торговли со странами Вышеградской четверки.
Логика исследования строится на преемственно¬сти форм развития интеграционных процессов: традиционной, ассоциативной и союзной. Экономическая интеграция Украины в Европейский Союз при посредничестве Вышеградской четверки рассматривается как формат сотрудничества якорного типа. Предложены основные направления формирования дорожной карты вступления Украины в ЕС. Определены стратегические рамочные условия трансформации интеграционных процессов по модели «V4 + Украина» в модель Вышеградской пятерки.
The article emphasizes the strengthening role of the Visegrad Four in the geopolitical and geoeconomical space, even after reaching its main goal, which was to integrate member countries into Euro-Atlantic structures. The problem has been raised concerning Ukraine's deep integration with the Visegrad Four groupe as an intermediate stage for the final goal –European and Euro-Atlantic integration. The study is conducted with parallel consideration of the EU eastward enlargement policy. The preconditions for development of integration processes of the Visegrad Four and Ukraine are determined. It was estimated that Ukraine has a tendency to increase foreign trade with the countries of the Visegrad Four.
Logic of research is based on the heredity of forms of development of integration processes: traditional, associative and unional. Economic integration of Ukraine into the European Union via the Visegrad Four is considered as an anchor-type cooperation format. The main directions of formation of a roadmap for Ukraine's accession to the EU are proposed. The strategic framework conditions for the transformation of integration processes according to the model "V4 + Ukraine" are defined as the Visegrad Five.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
2019/№1 115
Вкрай потрібне узагальнення і розвиток теорії та
методології по кожній із облікових дисциплін. Це по-
винно здійснюватись в контексті розвитку економіч-
ної теорії і практики обліку, економічного аналізу та
аудиту окремо в межах своїх функцій з врахуванням
економічних процесів, які відбуваються в економіці
країн СНД. Потрібно вдосконалювати предмет і ме-
тоди науки.
При переході на ринкову, госпрозрахункову в
своїй основі нову систему управління основною вимо-
гою є об’єктивно нові схеми розподілу в інтересах від-
творення новоствореної вартості. При цьому, системи
обліку, економічного аналізу та аудиту в обов’язко-
вому порядку в теоретичному і практичному плані по-
винні передбачати нові функції:
1) визначення факторів формування складових
частин абсолютної та відносної додаткової вартості з
включенням її в подальший розподіл з врахуванням
інтересів кожного ресурсу (фактору) як бази подаль-
шого відтворення в сільськогосподарському виробни-
цтві;
2) забезпечення в інтересах власника і сформова-
них з його участю організаційно-правових структур як
основного центра облікової роботи, побудови всієї си-
стеми обліку, аналізу і аудиту, сприяння на основі
цього розвитку підприємництва, комерціалізації, на-
рощування обсягів виробництва;
3) формування та розбудови такої системи внут-
рігосподарської обліково-аналітичної роботи, яка ві-
дображала би не тільки загальний розмір отриманих
кожним власником доходів, але і в розрізі вкладених
ним видів ресурсів;
4) побудови на основі застосування ефективних
методів аграрної статистики систем моніторингу рин-
ків продовольства, соціально-економічного розвитку
галузей і регіонів агропромислового виробництва.
Створення методологічних рад при кожному мі-
ністерстві потрібне для виконання вищезгаданих
функцій, бо саме вони, виходячи з концептуальних ос-
нов обліково-аналітичної та аудиторської діяльності,
повинні відпрацьовувати за попередньо розробленими
програмами теоретичні і прикладні аспекти вдоскона-
лення обліку та аналізу в системі ринкових відносин.
Тому найбільш актуальними є:
— координація науково-дослідних робіт по кож-
ному напряму облікової діяльності;
— організація та забезпечення особливостей ве-
дення обліку, економічного аналізу та аудиту в кожній
із організаційно-правових форм господарювання;
— комп’ютеризація обліково-аналітичних та
аудиторських видів діяльності;
— створення наскрізної системи економічного
аналізу з чітким відображенням всіх її елементів на ма-
кро-, мезо- і мікрорівнях з метою вдосконалення між-
галузевих, внутрішньогалузевих і внутрішньогосподар-
ських відносин, всієї системи управління.
Виконання нових функцій і завдань кожної із си-
стем обліку, економічного аналізу та аудиту можливе
при умові створення розгалуженої мережі підготовки
на основі нових стандартів кваліфікованих кадрів, за-
безпечення спеціалістами цих професій всіх ділянок
господарської діяльності, оволодіння ними основами
ринкової економіки та сучасними системами обліку та
аудиту, комп’ютерною технікою.
Є. В. Савельєв
д-р екон. наук
ORCID 0000-0003-0137-2263,
В. Є. Куриляк
д-р екон. наук
ORCID 0000-0002-3566-7900,
М. В. Лизун
д-р. екон. наук
ORCID 0000-0003-3222-2962,
І. О. Ліщинський
канд. екон. наук
ORCID 0000-0003-1602-1677,
Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль
КОНЦЕПЦІЯ «ВИШЕГРАДСЬКА ЧЕТВІРКА + УКРАЇНА»:
РЕАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ
Вступ
Актуальність проблеми. У великій палітрі дослід-
жень, присвячених інтеграційній проблематиці, най-
менш помітним для науковців виявився аспект, що
стосується зближення України з країнами-сусідами,
насамперед з Чеською Республікою, Угорщиною,
Польщею і Словацькою Республікою. Вони створили
у 1991 році союзне об’єднання Вишеградська група
або Вишеградська четвірка з метою інтеграції до євро-
атлантичних структур, яку успішно досягли у 2004 ро-
ці. Після цього група не розпалався, а продовжує по-
силювати свою роль в геополітичному і геоекономіч-
ному просторі. Для України з огляду на територіальні,
історичні, культурні, господарські, безпекові, обо-
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
116 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ронні та інші аспекти пріоритетне значення має спів-
праця з Вишеградською четвіркою в інтеграційному
напрямі. По більшості з них вона відбувалася й відбу-
вається на побутовому і місцевому рівнях. В умовах
війни з РФ інтенсифікувалися політична (підтримка
Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; спільні за-
яви про підтримку територіальної цілісності та сувере-
нітету України; зустрічі у форматі V4 + Україна на
рівні міністрів; передача досвіду у проведені реформ),
безпекова (інтеграція енергетичних систем України з
Європейською мережею операторів систем передачі
газу — ENTSOG) і оборонна співпраця (спільні вій-
ськові навчання). Часом окремі види співпраці можна
розглядати як елементи інтеграції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальний
огляд вітчизняної співпраці із Вишеградською групою
та її членами наводять Т. Доброва, А. Кудряченко,
І. Мудрієвська, М. Палінчак, В. Приходько, Д. Стеб-
лак, В. Савка, представники Національного інституту
стратегічних досліджень. Особливо при цьому наголо-
шується на необхідності інтенсифікації транскордон-
ного співробітництва, децентралізації прийняття рі-
шень та більш ефективному фінансуванню проектів
регіонального співробітництва. Євроінтеграційні «бо-
нуси» України від співпраці із V4 висвітлюються у пра-
цях С. Зуба, В. Гладія, І. Коссе, Я. Турчин.
Закордонні ж вчені здебільшого зосереджуються
на ролі V4 у подоланні кризи україно-російських від-
носин (J. Marušiak), розвитку Східного партнерства
(G. Par Balázs), врегулюванні ринку природного газу
(T. Dąborowski, J. Osička, L. Lehotský, V. Zapletalová,
F. Černoch), перерозподілу прямих іноземних інвести-
цій (A. Éltető, S. Ferenčíková, G. Götz, T. Hlušková та
ін.), досягнення фінансової стабільності в регіоні
(D. Błaszczuk, J. Sawicki).
Метою статті є розвиток співпраці України і Ви-
шеградської четвірки (V4) як угрупуванням і на біла-
теральній основі та обґрунтування підходів до форму-
вання моделі економічного інтеграційного об’єднання
«Вишеградська п’ятірка» (V5).
Виклад основного матеріалу дослідження
І. Політика розширення на схід, Вишеградська
четвірка і Україна
Розвал Радянського Союзу поклав початок фор-
мування нового світового порядку. У Європі це вира-
зилося у пошуку нових геополітичних і геоекономіч-
них векторів розвитку. Держави колишнього Радян-
ського блоку та пострадянські країни відкинули адмі-
ністративно командну систему управління економі-
кою. Україна після багаторічних коливань між проро-
сійським і проєвропейським шляхами розвитку зреш-
тою визначилася з курсом на європейську і євроат-
лантичну інтеграцію. З огляду на більший потенціал
і перспективи європейської моделі розвитку, Україна
також почала інтегруватися до Європейського Союзу
попри проголошення концепції багатовекторності
і нейтралітету. У 2018 році до Конституції внесені по-
ложення, що «…піклуючись про зміцнення громадян-
ської злагоди на землі України та підтверджуючи
європейську ідентичність Українського народу і незво-
ротність європейського та євроатлантичного курсу Ук-
раїни», здійснено «…визначення засад внутрішньої
і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу
держави на набуття повноправного членства України
в Європейському Союзі та в Організації Північноат-
лантичного договору» [1]. У пояснювальній записці до
закону щодо нового курсу зазначено, що його прий-
няття «…сприятиме реалізації європейського та євро-
атлантичного вибору через розширення та поглиб-
лення співробітництва України з Європейським Сою-
зом та Організацією Північноатлантичного договору
аж до набуття повноправного членства, зміцненню на-
ціональної безпеки нашої держави, матиме наслідком
гарантію її суверенітету і територіальної цілісності» [2].
Після кризових явищ у європейській економіці
останнього десятиліття, особливо пов’язаних із спро-
бою виходу Греції із складу ЄС і Брекзиту, а також за
наслідком виборчих процесів у Німеччині, Франції,
Іспанії, Італії та інших європейських країнах, перед
ЄС постала потреба підведення підсумків 60-річчя під-
писання Римського договору про заснування Євро-
пейського Союзу і визначення майбутньої моделі лі-
дерства, єдності і спільної рішучості [3]. В умовах єв-
ропейських реформ для України реалізація мети євро-
інтеграції потребує розробки національної моделі
вступу в Європейський Союз. Якщо ЄС обирає кон-
цепцію різношвидкісної Європи, то Україна має ви-
значитися із своїми швидкостями і шляхами вхо-
дження в Європу та її структури.
У Центральній Європі, до якої тяжіє Україна
і якою частково вона є, функціонує об’єднання чоти-
рьох країн — Польщі, Словаччини, Угорщини і Чехії,
так звана Вишеградська четвірка (V4). V4 успішно ре-
алізувало свою основну мету — європейську та євроат-
лантичну інтеграції всіх своїх членів. Після вступу її
членів до складу ЄС вона функціонує у його рамках
як внутрішнє міжнародне регіональне об’єднання і ло-
біює взаємні інтереси.
Для України великого значення набуває розвиток
співпраці з країнами V4. Це обумовлено насамперед
природними, географічними і політичними факто-
рами, адже Україна має спільний кордон з трьома кра-
їнами V4 — Польщею, Словаччиною та Угорщиною.
Попри відсутність спільних кордонів з Чехією, Укра-
їна має тисячолітню спадщину династичних, госпо-
дарських та культурних зв'язків і ці традиції мають
значний розвиток в наш час [4]. З 2004 року, тобто
після вступу в Європейський Союз всіх країн V4,
об’єднання виступає зі спільними ініціативами у кон-
тексті східної політики ЄС і формування європейських
цінностей у країнах-сусідах.
ІІ. Передумови розвитку інтеграційних процесів
країн Вишеградської четвірки і України
Слід констатувати, що є достатньо підстав для ро-
звитку тіснішої інтеграції України до Вишеградської
четвірки аж до поступового переростання цих проце-
сів у Вишеградську п’ятірку. Насамперед, для україн-
ського етносу притаманна спадкова цивілізаційна лі-
нія співіснування традиційного католицизму і відмін-
ного від російського православ’я та впливу на його
формування центральноєвропейських культур, особ-
ливо польської, словацької, угорської, чеської і німе-
цької. І це незважаючи на наявність значного проша-
рку русифікованих українців за часів російської і ра-
дянської колонізації у другій половині XIX — XX ст.
переважно на сході і півдні країни. Загалом більшість
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
2019/№1 117
населення політично схильна до зв’язків з Європою та
націлені на євроінтеграцію.
Україна має розвинуті комунікації у західному на-
прямі до країн V4, які мають тенденцію до зростання.
Кількість громадян України, які виїжджали у 2017 році
до країн Вишеградської четвірки, більше, як в 3 рази
перевищує поїздки до Російської Федерації (табл. 1).
Таблиця 1
Виїзд громадян України за кордон за країнами, до яких вони виїжджали, у 2017 р.
Країни
Кількість грома-
дян України, які
виїжджали за
кордон, чол.
Із них − за метою поїздки
службова
поїздка
організований
туризм
приватна
поїздка
Усього 26 437 413 97 271 120 887 26 219 255
У тому числі до країн
Польща 9 990 978 1 789 5 059 9 984 130
Словаччина 854 657 854 657
Угорщина 3 118 758 3 118 758
Чехія 73 536 73 536
Усього країни V4 14 037 929 1 789 5 059 14 031608
Російська Федерація 4 376 423 28 177 1 257 4 346 989
V4 до РФ у % 320,8 6,3 402,5 322,8
Джерело: складено авторами за даними Держкомстату та Адміністрації Держприкордонслужби України.
Відповідна тенденція простежується і у зворот-
ному напрямі: у 2017 році до України в’їхали 1 144 249
іноземних громадян з Польщі, 366 249 — із Словач-
чини, 1 119 446 - з Угорщини та 67 680 — з Чехії. На-
томість з Росії до України у 2017 році в’їхали 1 464 764
іноземних громадян при тому, що у 2010 році цей по-
тік склав 5 233 972 іноземці, тобто у 3,6 раза більше за
нинішній показник.
Відмітимо, що в Україні є тенденція до зростання
зовнішньої торгівлі з країнами V4, яка складає 14% за-
гального обсягу експорту і 11,3% імпорту країни. Це
ще відносно невелика частка, проте значно більша за
торгівлю з Російською Федерацією, перевищуючи її
обсяги в 1,8 раза (табл. 2). Зрештою, V4 є найбільшим
торгівельним партнером України, економічні зв’язки з
яким мають потужну перспективу подальшого роз-
витку.
Євроатлантична і європейська інтеграція країн
Вишеградської четвірки мала своєю ідеологією «по-
вернення в Європу». Вона відповідала інтересам країн
групи, хоча й не була позбавлена певної захищеності
у самооцінках і ризиках, пов’язаних із розширенням
«європейської сім’ї». Аналіз розвитку Європейського
Союзу свідчить про обґрунтованість таких побоювань,
адже неодноразово у великій європейській сім’ї наро-
дів виникають критичні ситуації, які доводили взаємо-
відносини між ними навіть до грані «розводу». Проте,
європейські об’єднавчі механізми виявили достатню
спроможність, щоб усувати суперечності, які виника-
ють.
Таблиця 2
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України у 2018 р. [5]
Експорт Імпорт
Сальдо
тис. дол. США у % до 2017 р. тис. дол. США у % до 2017 р.
Усього 47339935,2 109,4 57141041,5 115,2 —9801106,3
Країни V4
Польща 3257581,0 119,6 3634616,8 105,2 —377035,9
Словаччина 864150,0 131,7 525655,5 103,3 338494,5
Угорщина 1646311,8 124,1 1267780,4 110,0 378531,4
Чехія 878088,8 122,8 1035583,6 119,1 —157494,8
V4 — усього 6646131,6 6463636,3 182495,3
Російська Федерація 3654089,6 92,8 8092713,6 112,3 —4438624,0
V4 / Світ 14,0 11,3
V4 / РФ 1,81 0,80
Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України.
З огляду на євроінтеграційні ризики Україна, пе-
ребуваючи на кордонах Центральної і Східної Європи,
у своїх прагненнях бере так само на озброєння ідеоло-
гію періоду розширення ЄС на схід. «Україна — це Єв-
ропа», «Повернення в Європу» — такого роду гасла,
покладені в основу прихильників руху у європейсь-
кому напрямі при усвідомленні потреби коригування і
раціоналізації шляхів досягнення мети з урахуванням
національних умов, а також геополітичних і геоеконо-
мічних особливостей сьогодення. Натомість, усі сто-
рони усвідомлюють основні вигоди процесу розши-
рення у контексті насамперед зростання спільного ри-
нку споживачів та усунення митних бар’єрів.
Досвід реалізації політики ЄС щодо розширення
свідчить, що шлях в Європу постсоціалістичних країн
не був стрімким і безупинним. Маючи за головну мету
вступ до Європейського Союзу, за ініціативи В. Гавела
Чехія, Польща і Угорщина створили Центрально-єв-
ропейську зону вільної торгівлі (ЦЕФТА), аби розви-
вати торгівельно-економічні та науково- технічні
зв’язки. Пізніше до них приєдналися балканські кра-
їни [6]. Водночас засновки ЦЕФТА, маючи відносно
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
однотипні економіки, в угорському місті Вишеград
створили Вишеградську групу (Чехія, Угорщина,
Польща, Словаччина). Після вступу в ЄС країни V4
скасували свій статус члена ЦЕФТА, внаслідок чого
нині членство в асоціації мають Албанія, Боснія і Гер-
цеговина, Македонія, Молдова, Сербія, Косово і Чор-
ногорія.
ІІІ. Форми розвитку інтеграційних процесів
V4 + Україна
Інтеграція між Україною і країнами Вишеград-
ської четвірки може розвиватися якнайменше у трьох
формах:
• традиційній як співпраця суб’єктів підприєм-
ницької діяльності;
• асоціативній як договірний союз Вишеград-
ської групи і України з метою виокремлення певного
кола функцій та умов ведення бізнесу у спільному еко-
номічному просторі;
• союзній як об’єднання з із загальноприйня-
тими умовами ведення економічної діяльності.
При традиційній формі співпраця суб’єктів гос-
подарювання здійснюється в рамках діючої у кожній
країні юридичної практики в міру необхідності реалі-
зації спільних міждержавних або регіональних інтере-
сів. Асоціативна і союзна форми потребують політич-
них рішень.
Розвиток співпраці у союзну форму передбачає
трансформацію Вишеградської четвірки у Вишеград-
ську п’ятірку. В цілому інтеграційний процес має роз-
виватися на основі адаптації законодавства України до
законів Вишеградської четвірки. У цих рамках по-
винна розроблятися і реалізовуватися дорожня карта
інтеграції. Створення Вишеградської п’ятірки має ре-
алізувати двоєдину мету — функціонування в інтересах
подальшого сталого розвитку кожного з його членів і
лобіювання спільних інтересів в ЄС і за межами.
Варто зазначити, що проблематика пошуку ефек-
тивних шляхів і форм співпраці України з країнами
Вишеградської четвірки не є новою. Ще у 2004 році
президент Польщі О. Квасневський висловив споді-
вання, що Вишеградська група може виступати зі спі-
льними ініціативами у рамках політики ЄС щодо
східних сусідів, у тому числі й України, відіграючи іс-
тотну роль у побудові площини європейських ціннос-
тей [7]. З українського боку питання інтеграції Укра-
їни до Вишеградської групи ставилося прем’єр-мініс-
тром України Ю. Тимошенко ще у 2005 році: «…я пе-
реконана, що об'єднання таких потужних прем’єрів
таких потужних країн трохи візьме шефство над Укра-
їною щодо вступу в Європейський Союз». Під час зу-
стрічі у Києві з делегацією Вишеградської четвірки у
грудні 2014 року президент П. Порошенко висловив
сподівання, що в результаті активного реформування
України Вишеградська четвірка зміниться з V4 на V5:
«…якщо нам вдасться створити належну атмосферу до
саміту в Ризі, а саме: ми досягнемо певних успіхів у
проведенні реформ, отримаємо безвізовий режим з ЄС
і чітку перспективу членства в Європейському Со-
юзі — це може дозволити об'єднання зусиль наших
країн» [8]. На цю візію глава МЗС Польщі на той час
Г. Схетина запевнив: «…ми будемо вас підтримувати,
будувати добру атмосферу довкола вас, але ви повинні
робити це самі» [9].
Отже, економічна інтеграція України в Європей-
ський Союз при посередництві Вишеградської чет-
вірки розглядається як формат співробітництва якір-
ного типу. Певною мірою такий процес вже відбува-
ється з ініціативи ЄС. Так, у сфері енергетики і енер-
гобезпеки допомогу надає Словаччина; Польща шеф-
ствує у сфері децентралізації, управління і державної
служби; реформуванням громадянського суспільства,
освіти і ЗМІ опікується Чехія; допомогу у розвитку
економіки, малого та середнього бізнесу та імплемен-
тації угоди про зовнішню торгівлю надає Угорщина
[10, 11]. За роки після Майдану завдяки допомозі у
проведені реформ країнами Вишеградської четвірки,
іншими розвиненими країнами та міжнародними фі-
нансовими організаціями, зроблено (відповідно до
оцінок експертів) більше, ніж за попередні 20 років
незалежності [12, 13]. Проте, реформи проводяться
повільніше, ніж могли би бути. Не можна не погоди-
тися з думкою словацького реформатора і очільника
Групи стратегічних радників з підтримки українських
реформ І. Міклоша, що причинами такого стану є по-
літичні, зловживання популістів і демагогів боязню
людей реформ, які часто припускають непопулярні за-
ходи, недостатність підтримки парламенту урядових
пропозицій.
IV. Стратегічні рамкові умови трансформації інте-
граційних процесів за моделлю «V4+Україна»
у модель Вишеградської п’ятірки
Стратегічною лінією політики євроінтеграції для
України має стати забезпечення такого рівня соціа-
льно-економічного розвитку, який міг би бути до-
статнім для внесення на порядок денний Європей-
ського Союзу питання про членство. На разі курс на
євроінтеграцію і НАТО Україна закріпила в Конститу-
ції. Проте, досягнення мети щодо вступу країни до Єв-
ропейського Союзу приходиться починати з найниж-
чого рівня розвитку у порівнянні з іншими європей-
ськими державами, позаяк Україна має найменший
показник внутрішнього валового продукту на душу на-
селення серед всіх претендентів на вступ в Європей-
ський Союз [14]. Водночас, відставання України від
країн-кандидатів в члени ЄС (Албанія, Північна Ма-
кедонія, Чорногорія, Сербія, крім Туреччини), як і від
країн-потенційних кандидатів, які подали або ще не
подали заяви на членство (Боснія і Герцеговина, Ко-
сово, Грузія і Молдова) не є настільки великим,
щоб не мати можливості у короткому часовому лазі
наздогнати їх у разі успішного проведення системних
реформ. Власне, ця група країн перевищує рівень Ук-
раїни за показником ВВП на душу населення у діапа-
зоні від 1.1 до 2,1 раза (табл. 3).
Варто зауважити, що цей розрив реально мен-
ший, оскільки розрахунки МВФ здійснені з викорис-
танням показника чисельності населення України в
кількості 42 639 000 осіб при тому, що трудова мігра-
ція з країни за різними оцінками складає від 2 до
7 млн осіб [16]. Це населення проживає і створює до-
дану вартість поза Україною. Однак навіть якщо вда-
тися до перерахунку ВВП на душу населення з вико-
ристанням показника чисельності населення без тру-
дових мігрантів, відставання України від інших пре-
тендентів на вступ в ЄС збережеться. Проте, Україна
на початку останнього десятиліття (2008 р.) мала від-
носно постсоціалістичних країн Європи порівняно ви-
сокий рівень ВВП на душу населення, який становив
4,095.441 дол. США (табл. 4).
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
2019/№1 119
Таблиця 3
ВВП на душу населення країн V4, претендентів на вступ в ЄС у порівнянні з Україною [15]
Валовий внутрішній продукт на
душу населення
Валовий внутрішній продукт
на душу населення
поточні ціни,
дол. США
Відносно
України
поточні ціни за паритетом купіве-
льної спроможності, міжн. дол.
Відносно
України
Чехія 23085,190 7,8 37423,190 4,1
Угорщина 16016,041 5,4 31560,732 3,4
Польща 14468,827 4,9 31647,343 3,4
Словаччина 19642,098 6,6 35098,796 3,8
Країни-кандидати в члени ЄС
Албанія 5260,901 1,8 13330,165 1,5
Північна Македонія 5953,262 2,0 15522,588 1,7
Чорногорія 8644,307 2,9 18861,571 2,1
Сербія 6814,809 2,3 16089,750 1,8
Туреччина 8715,513 2,9 28270,226 3,1
Потенційні кандидати, які подали заявку на членство
Боснія і Герцеговина 5703,869 1,5 13513,004 1,5
Потенційні кандидати, які ще не подали заявку на членство
Косово 4323,964 1,5 11504,878 1,3
Грузія 4505,764 1,5 11600,455 1,3
Молдова 3226,717 1,1 7103,790 0,8
Україна 2964,193
3110,072
3546,402
- 9182,493
9634,3984
10986,063
Джерело: складено і розраховано авторами за даними World Economic Outlook.
Таблиця 4
ВВП на душу населення України, у поточних цінах і дол. США [16]
2000 664.376 2006 2,407.900 2012 3,872.534 2018 2,964.193
2001 814.851 2007 3,219.884 2013 3,968.797 2019 3,133.196
2002 919.141 2008 4,095.441 2014 3,095.050 2020 3,361.357
2003 1,096.291 2009 2,654.986 2015 2,135.182 2021 3,618.556
2004 1,427.279 2010 2,982.814 2016 2,200.851
2005 1,909.798 2011 3,589.632 2017 2,656.010
Джерело: World Economic Outlook.
Наявність такого рівня свідчить, з одного боку,
про реальні можливості країни, а з другого — про за-
тяжну кризу, вихід з якої потребує радикального
оновлення олігархічної політико-економічної сис-
теми, яка сформувалася в України після демонтажу
планової системи управління.
Розглядаючи нинішню економічну ситуацію в
Україні в контексті євроінтеграції, можна зробити ви-
сновок, що Україна потребує дієвої стратегії розвитку,
яка має стати механізмом розв’язання внутрішніх про-
блем і дозволить відігравати помітну роль в європей-
ському і світовому просторі, що відповідало б статусу
найбільшої за площею і однієї з найбільших за насе-
ленням країн Європи. При цьому стратегія розвитку
має орієнтуватися на певні кількісні показники, серед
яких одним з найбільш важливих є внутрішній вало-
вий продукт на душу населення. За орієнтир зростання
може бути взята його динаміка у перехідний період від
подання заявки на вступ в ЄС до вступу в це об’єд-
нання.
У перехідний період середньорічні темпи зрос-
тання ВВП у країнах Вишеградської четвірки стано-
вили: 4% в Угорщині, 5% — у Польщі, 5,3% — в Сло-
ваччині. Лише Чеська Республіка мала відносно низь-
кий середньорічний приріст — 2,4%, але вона на старті
перехідного періоду мала високий абсолютний рівень
ВВП на душу населення (табл. 5). Щодо України, то з
урахуванням низького рівня показника ВВП на душу
населення та наявних ресурсів, її стратегія повинна
взяти п’ятивідсотковий середньорічний темп зрос-
тання за мінімальний, розробляючи одночасно до-
рожню карту на вищі темпи зростання. За такої стра-
тегії можна буде надолужити упущення, які порівняно
з іншими європейськими країнами були допущені Ук-
раїною.
У будь-якому випадку перед Україною як пре-
тенденткою на вступ до ЄС вимальовується віддалена
перспектива повноправного членства, особливо якщо
вона буде вирішувати цю проблему самотужки або пе-
реважно самотужки. Розрахунок на такі фінансові вли-
вання, які мали країни Центральної Європи в період
свого кандидатства, майже безпідставний [18, 19]. Ак-
тивізацію європейських «спонсорів» можна очікувати
лише за умови швидкого, радикального, системного
й успішного реформування в усіх сферах політичного
й економічного життя та послідовного здійснення ці-
лей інтеграції у західні економічні, політичні і вій-
ськові союзи. Поза сумнівом також, що у заходах щодо
підтримки євроінтеграційних намірів України ЄС вра-
ховуватиме розвиток військово-оборонного потенці-
алу. При всьому цьому Європейський Союз виходи-
тиме від рівня економічного розвитку порівняно із се-
редньоєвропейським, ступеня ринкової трансформації
економіки та мірою зацікавленості своїх членів в укра-
їнському ринку. Це робить пріоритетним зближення
економіки України з економікою країн Вишеградської
четвірки як найближчими сусідами у Центральній Єв-
ропі.
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 5
Річні і середньорічні темпи зростання ВВП у постійних цінах і національній валюті
у період між подачею заявки на вступ і прийом в ЄС [17]
Роки
Країни (дата подачі заявки на вступ в ЄС — дата вступу в ЄС)
Чехія
(23.01.1996 — 01.05.2004)
Угорщина
(31.03.1994 — 01.05.2004)
Польща
(08.04.1994 — 01.05.2004)
Словаччина
(27.06.1995 — 11.05.2004)
1994 н. д. 1,029 1,052 1,062
1995 н. д. 1,025 1,067 1,079
1996 1,045 1,025 1,062 1,116
1997 0,994 1,033 1,070 1,044
1998 0,996 1,042 1,050 1,040
1999 1,014 1,032 1,045 0,998
2000 1,042 1,042 1,043 1,012
2001 1,029 1,038 1,012 1,033
2002 1,017 1,045 1,014 1,045
2003 1,036 1,038 1,036 1,054
2004 1,049 1,050 1,051 1,053 Т 1,024 1,040 1,050 1,053
Примітка: складено і розраховано авторами за даними World Economic Outlook.
Висновки
Розробляючи дорожню карту вступу України в
ЄС, доцільно врахувати досвід останнього періоду
його розширення на схід в частині формування між-
народного об’єднання з інтеграційними цілями. Йде-
ться про Вишеградську четвірку, яка, досягнувши
своєї основної цілі — вступу в ЄС, не самоліквідува-
лася, а продовжує співпрацювати між собою і з ін-
шими країнами. Україні доцільно інтенсифікувати
і розширити інтеграційні заходи з нею як найближчим
об’єднанням у територіальному й історичному та ба-
гатьох інших аспектах.
Процеси економічної інтеграції України і країн
Вишеградської четвірки повинні спиратися на законо-
мірності і принципи, що покладені в основу розвитку
євроінтеграційних процесів як у Європейському Со-
юзі, так і в регіональному угрупуванні, яким є Више-
градська четвірка. Впровадження Україною проєвро-
пейських реформ є основою зближення економік су-
сідніх держав — членів ЄС, але співпраця з групою V4
робить доцільним поетапну трансформацію Више-
градського об’єднання з формату чотирьох країн у фор-
мат п’яти держав за участю України. При цьому еко-
номічна інтеграція з країнами Вишеградської четвірки
розглядається як процес, що передбачатиме поступове
поглиблення партнерства від зростання зв’язків і спри-
яння інтернаціоналізації господарського життя до
утворення великих зон взаємовпливу як плацдарму
для поступового вирішення завдань щодо набуття Ук-
раїною членства у Європейському Союзі та відсто-
ювання інтересів регіону у пан’європейському просторі.
Список використаних джерел
1. Конституція України. URL: https://zakon2.
rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1
%80 (дата звернення: 22.03.2019).
2. Пояснювальна записка до проекту Закону Ук-
раїни "Про внесення змін до Конституції України
(щодо стратегічного курсу держави на набуття повно-
правного членства України в Європейському Союзі та
в Організації Північноатлантичного договору)". URL:
w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=64
531&pf35401(дата звернення: 22.03.2019).
3. White paper on the future of Europe. Reflections
and scenarios for the eu27 by 2025. Bruxelles / Brussels,
European Commission, 2017. URL : https://ec.europa.eu/
commission/sites/beta-political/files/white_paper_on_the
_future_of_europe_en.pdf.
4. Sokołowicz M., Lishchynskyy I. Are Poland and
Ukraine Gravity Centres for Each Other? Study on the
Labour Migration Patterns. Comparative Economic
Research. 2018. Vol. 21. No 1. P. 45—65. DOI:
https://doi.org/10.2478/cer-2018-0003.
5. Зовнішня торгівля товарами. URL: http://www.
ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 08/03/2019).
6. Лизун М. В. Архітектура сучасних процесів ре-
гіональної інтеграції. Економіка та суспільство. 2017.
№ 13. С. 102—107. URL: http://economyandsocietyin.
ua/journal/13_ukr/17.pdf.
7. Вишеградська група. URL: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B3
%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%B
A%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0
%B0. (дата звернення: 16.03.2018).
8. Президент України хоче перетворити Вишег-
радську четвірку на п’ятірку. 16 грудня 2014. URL:
https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3456895-po
roshenko-maie-namir-pryiednaty-ukrainu-do-vyshehrads
koi-hrupy. (дата звернення: 18.03.2018).
9. Польща підтримає приєднання України до
«Вишеградської четвірки». Європейська правда. 2014.
18 груд. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ news
/2014/12/18/7028891/ (дата звернення: 18.03.2018).
10. "Вишеградська четвірка" розподілила сфери
допомоги Україні. Європейська правда. 16 грудня 2014
року. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/
2014/12/16/7028820// (дата звернення 18.03ю2019).
11. Ліщинський І.О., Лизун М.В. Трансформа-
ційний процес територіального устрою країн вишег-
радської четвірки: від доінтеграційного періоду до
пан’європейських ініціатив. The Visegrбd Four —
Ukrainian dimension. Integration — step by step: Collective
monograph / under the editorship of T. Derkach, Doctor
of of Economic Sciences, Associate Professor. Riga, Latvia:
Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2017. 308 p.
12. Україна зробила більше за останні роки, ніж
за попередні 20, Ган. ZIK 9 листопада 2018. URL:
https://zik.ua/news/2018/11/09/ukraina_zrobyla_bilshe_z
a_ostanni_roky_nizh_za_poperedni_20__gan_1444869.
(дата звернення: 18.03.2019).
13. За ці 5 років було зроблено більше, ніж за 20
попередніх. 16 вересня 2018. URL: https://espreso.tv/
news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymosya_na_kr
ayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_yak_z
_venesuely_portnykov (дата звернення: 19.03.2019).
14. "Головна причина ситуації в Україні — відсут-
ність реформ перед Євромайданом": інтерв'ю з Іваном
САВЕЛЬЄВ Є. В., КУРИЛЯК В. Є., ЛИЗУН М. В., ЛІЩИНСЬКИЙ І. О.
2019/№1 121
Міклошем. Сьогодні. 26 грудня 2017. URL: https:
//espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvory
mosya_na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_big
tymut_yak_z_venesuely_portnykovhttps://ukr.segodnya.ua
/economics/enews/glavnaya-prichina-s. ituacii-v-ukraine-
otsutstvie-reform-pered-evromaydanom-intervyu-s-
ivanom-mikloshem-.
15. World Economic Outlook. January 2019. Update
Database. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/
weo/2018/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y=11&sy
=2000&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&b
r=1&c=911%2C921%2C912%2C922%2C913%2C923%2
C915%2C925%2C916%2C926%2C917%2C927&s=NGD
PDPC%2CPPPPC&grp=0&a= (дата звернення:
21.03.2019).
16. Беззуб І. Українське заробітчанство: стан,
проблеми та нові виклики. URL: http://nbuviap.gov.ua/
index.php?option=com_content&view=article&id=1736:u
krajinske-zarobitchanstvo-stari-problemi-ta-novi-vikliki-
2&catid=71&Itemid=382.
17. World Economic Outlook. URL: https:
//www.imf.org/external/index.htm (дата звернення: 19
березня 2019).
18. Innovative Strategies of Territorial Development
of V4: Experience for Ukraine / Y. Savelyev, I. Lishchyn-
skyy, M. Lyzun, K. Borsekova, M. Sokołowicz, K. Vi-
taliљova, Y. Kurylyak. Ternopil: Terno-graf, 2016. 216 p.
19. Economic problems of Visegrad Group countries
and Ukraine: collective monograph / edited by A. Kry-
sovatyy, Y. Savelyev. Ternopil: Osadtsa U.V., 2018. 328 p.
References
1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine].
zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon2. rada.gov.ua/l
aws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
2. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy "Pro
vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho
kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v
Yevropeiskomu Soiuzi ta v Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho
dohovoru)" [Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On
Amendments to the Constitution of Ukraine (Regarding the Stra-
tegic Course of the State on Acquiring Full-fledged Membership
of Ukraine in the European Union and the North Atlantic Treaty
Organization)"]. Retrieved from w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/
webproc34?id=&pf3511=64531&pf35401 [in Ukrainian].
3. White paper on the future of Europe. Reflections and
scenarios for the eu27 by 2025. Bruxelles. Brussels, European
Commission (2017). ec.europa.eu. Retrieved from https:
//ec.europa.eu/ commission/sites/beta-political/files/white_paper_
on_the _future_of_europe_en.pdf.
4. Sokołowicz M., Lishchynskyy I. (2018). Are Poland and
Ukraine Gravity Centres for Each Other? Study on the Labour
Migration Patterns. Comparative Economic Research, Vol. 21, No
1, рр. 45–65. DOI: https://doi.org/10.2478/cer-2018-0003.
5. Zovnishnia torhivlia tovaramy [Foreign trade in goods].
(n.d.). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
6. Lyzun M. V. (2017). Arkhitektura suchasnykh protsesiv
rehionalnoi intehratsii [Architecture of modern processes of re-
gional integration]. Ekonomika ta suspilstvo – Economics and So-
ciety, 13, рр. 102–107. Retrieved from http://economyand
societyin. ua/journal/13_ukr/17.pdf [in Ukrainian].
7. Vyshehradska hrupa [Visegrad Group]. (n.d.). Retrieved
from https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%8
8%D0%B5%D0%B3 %D1%80%D0%B0%D0%B4%D1% 81%D
1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%
BF%D0%B0 [in Ukrainian].
8. Prezydent Ukrainy khoche peretvoryty Vyshehradsku
chetvirku na piatirku [The president of Ukraine wants to turn the
Visegrad four into five]. December 16, 2014. ua.korrespondent.
net. Retrieved from https://ua.korrespondent.net/ ukraine/politics/
3456895-poroshenko-maie-namir-pryiednaty-ukrainu-do-vysheh
radskoi-hrupy [in Ukrainian].
9. Polshcha pidtrymaie pryiednannia Ukrainy do «Vyshe-
hradskoi chetvirky» [Poland will support Ukraine's accession to
the Visegrad Four]. Yevropeiska pravda – European truth, Decem-
ber 18, 2014. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/
news /2014/12/18/7028891/ [in Ukrainian].
10. "Vyshehradska chetvirka" rozpodilyla sfery dopomohy
Ukraini [The Visegrad Four divided the spheres of assistance to
Ukraine]. Yevropeiska pravda – European truth, December 16,
2014. eurointegration.com.ua. Retrieved from https: //www.euro
integration.com.ua/news/ 2014/12/16/7028820// [in Ukrainian].
11. Lishchynskyi I.O., Lyzun M.V. (2017). Transforma-
tsiinyi protses terytorialnoho ustroiu krain vyshehradskoi
chetvirky: vid dointehratsiinoho periodu do panievropeiskykh
initsiatyv [The transformational process of the territorial system of
the Visegrad countries: from the pre-integration period to pan-Eu-
ropean initiatives]. The Visegrád Four – Ukrainian dimension.
Integration – step by step: Collective monograph / under the
editorship of T. Derkach, Doctor of of Economic Sciences,
Associate Professor. Riga, Latvia: Izdevnieciba “Baltija
Publishing”, рр. 60-77.
12. Han Y. Ukraina zrobyla bilshe za ostanni roky, nizh za
poperedni 20 [Ukraine has done more in recent years than in the
previous 20]. ZIK, November 9, 2018. Retrieved from
https://zik.ua/news/2018/11/09/ukraina_zrobyla_bilshe_za_ostan
ni_roky_nizh_za_poperedni_20__gan_1444869 [in Ukrainian].
13. Za tsi 5 rokiv bulo zrobleno bilshe, nizh za 20
poperednikh [During these 5 years more than 20 previous ones
were made]. September 16, 2018. espreso.tv. Retrieved from
https://espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymo
sya_na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_ya
k_z_venesuely_portnykov [in Ukrainian].
14. "Holovna prychyna sytuatsii v Ukraini – vidsutnist
reform pered Yevromaidanom": interviu z Ivanom Mikloshem
["The main reason for the situation in Ukraine is the lack of re-
forms before EuroMaydan": an interview with Ivan Miklos].
Sohodni – Today, December 26, 2017. Retrieved from https:
//espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymosya_
na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_yak_z
_venesuely_portnykovhttps://ukr.segodnya.ua/economics/enews/
glavnaya-prichina-s. ituacii-v-ukraine-otsutstvie-reform-pered-
evromaydanom-intervyu-s-ivanom-mikloshem- [in Ukrainian].
15. World Economic Outlook. January 2019. Update
Database. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/
weo/2018/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y=11&sy=2000
&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=911%
2C921%2C912%2C922%2C913%2C923%2C915%2C925%2C9
16%2C926%2C917%2C927&s=NGDPDPC%2CPPPPC&grp=0
&a=.
16. Bezzub I. Ukrainske zarobitchanstvo: stan, problemy ta
novi vyklyky [Ukrainian labor market: state, problems and new
challenges]. nbuviap.gov.ua. Retrieved from http://nbuviap.gov.
ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1736:ukraj
inske-zarobitchanstvo-stari-problemi-ta-novi-vikliki-2&catid=71
&Itemid=382 [in Ukrainian].
17. World Economic Outlook. Retrieved from https:
//www.imf.org/external/index.htm.
18. Innovative Strategies of Territorial Development of V4:
Experience for Ukraine / Y. Savelyev, I. Lishchynskyy, M. Lyzun,
K. Borsekova, M. Sokołowicz, K. Vitališova, Y. Kurylyak.
Ternopil: Terno-graf, 2016. 216 p.
19. Economic problems of Visegrad Group countries and
Ukraine: collective monograph / edited by A. Krysovatyy,
Y. Savelyev. Ternopil: Osadtsa U.V., 2018. 328 p.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151649 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:56Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Лизун, М.В. Ліщинський, І.О. 2019-05-19T18:32:44Z 2019-05-19T18:32:44Z 2019 Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи. / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.В. Лизун, І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 115-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151649 У статті відмічається посилення ролі Вишеградської четвірки в геополітичному і геоекономічному просторі навіть після досягнення її основної мети, яка полягала в інтеграції країн-членів об’єднання до євроатлантичних структур. Поставлена проблема глибокої інтеграції України до угрупування Вишеградської четвірки як проміжного етапу реалізації мети щодо європейської і євроатлантичної інтеграції. Дослідження здійснюється з ув’язкою з політикою ЄС розширення на схід. Визначено передумови розвитку інтеграційних процесів країн Вишеградської четвірки і України. Встановлено, що в Україні є тенденція до зростання зовнішньої торгівлі з країнами Вишеградської четвірки. 
 Логіка дослідження будується на спадковості форм розвитку інтеграційних процесів: традиційної, асоціативної і союзної. Економічна інтеграція України в Європейський Союз при посередництві Вишеградської четвірки розглядається як формат співробітництва якірного типу. Запропоновано основні напрямки формування дорожньої карти вступу України в ЄС. Визначені стратегічні рамкові умови трансформації інтеграційних процесів за моделлю «V4+Україна» у модель Вишеградської п’ятірки. В статье отмечается усиление роли Вышеградской четверки в геополитическом и геоэкономическом пространстве даже после достижения ее основной цели, которая заключалась в интеграции стран-членов объединения в евроатлантические структуры. Поставлена проблема глубокой интеграции Украины в группу Вышеградской четверки в качестве промежуточного этапа реализации цели по европейской и евроатлантической интеграции. Исследование осуществляется с увязкой с политикой ЕС расширения на восток. Определены предпосылки развития интеграционных процессов стран Вышеградской четверки и Украины. Установлено, что в Украине есть тенденция к росту внешней торговли со странами Вышеградской четверки.
 Логика исследования строится на преемственно¬сти форм развития интеграционных процессов: традиционной, ассоциативной и союзной. Экономическая интеграция Украины в Европейский Союз при посредничестве Вышеградской четверки рассматривается как формат сотрудничества якорного типа. Предложены основные направления формирования дорожной карты вступления Украины в ЕС. Определены стратегические рамочные условия трансформации интеграционных процессов по модели «V4 + Украина» в модель Вышеградской пятерки. The article emphasizes the strengthening role of the Visegrad Four in the geopolitical and geoeconomical space, even after reaching its main goal, which was to integrate member countries into Euro-Atlantic structures. The problem has been raised concerning Ukraine's deep integration with the Visegrad Four groupe as an intermediate stage for the final goal –European and Euro-Atlantic integration. The study is conducted with parallel consideration of the EU eastward enlargement policy. The preconditions for development of integration processes of the Visegrad Four and Ukraine are determined. It was estimated that Ukraine has a tendency to increase foreign trade with the countries of the Visegrad Four.
 Logic of research is based on the heredity of forms of development of integration processes: traditional, associative and unional. Economic integration of Ukraine into the European Union via the Visegrad Four is considered as an anchor-type cooperation format. The main directions of formation of a roadmap for Ukraine's accession to the EU are proposed. The strategic framework conditions for the transformation of integration processes according to the model "V4 + Ukraine" are defined as the Visegrad Five. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи Концепция «Вышеградская четверка + Украина»: реальность и перспективы Concept "Visegrad Four + Ukraine": the reality and prospects Article published earlier |
| spellingShingle | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Лизун, М.В. Ліщинський, І.О. Наукові статті |
| title | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи |
| title_alt | Концепция «Вышеградская четверка + Украина»: реальность и перспективы Concept "Visegrad Four + Ukraine": the reality and prospects |
| title_full | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи |
| title_fullStr | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи |
| title_full_unstemmed | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи |
| title_short | Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи |
| title_sort | концепція «вишеградська четвірка + україна»: реальність і перспективи |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151649 |
| work_keys_str_mv | AT savelʹêvêv koncepcíâvišegradsʹkačetvírkaukraínarealʹnístʹíperspektivi AT kurilâkvê koncepcíâvišegradsʹkačetvírkaukraínarealʹnístʹíperspektivi AT lizunmv koncepcíâvišegradsʹkačetvírkaukraínarealʹnístʹíperspektivi AT líŝinsʹkiiío koncepcíâvišegradsʹkačetvírkaukraínarealʹnístʹíperspektivi AT savelʹêvêv koncepciâvyšegradskaâčetverkaukrainarealʹnostʹiperspektivy AT kurilâkvê koncepciâvyšegradskaâčetverkaukrainarealʹnostʹiperspektivy AT lizunmv koncepciâvyšegradskaâčetverkaukrainarealʹnostʹiperspektivy AT líŝinsʹkiiío koncepciâvyšegradskaâčetverkaukrainarealʹnostʹiperspektivy AT savelʹêvêv conceptvisegradfourukrainetherealityandprospects AT kurilâkvê conceptvisegradfourukrainetherealityandprospects AT lizunmv conceptvisegradfourukrainetherealityandprospects AT líŝinsʹkiiío conceptvisegradfourukrainetherealityandprospects |