Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект
Проблема. В сучасних умовах господарювання перехід до побудови інноваційної моделі регіонального розвитку є пріоритетним, оскільки саме інновації – це джерело соціально-економічного розвитку. Дана модель розвитку дозволяє утримати стійкість економіки регіонів, незважаючи на усі зовнішні чинники, а с...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151653 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект / І.А. Топалова // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 137-142. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151653 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Топалова, І.А. 2019-05-19T18:34:43Z 2019-05-19T18:34:43Z 2019 Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект / І.А. Топалова // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 137-142. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151653 Проблема. В сучасних умовах господарювання перехід до побудови інноваційної моделі регіонального розвитку є пріоритетним, оскільки саме інновації – це джерело соціально-економічного розвитку. Дана модель розвитку дозволяє утримати стійкість економіки регіонів, незважаючи на усі зовнішні чинники, а саме: санкції, геополітичну ситуацію, зміну кон’юнктури світових ринків товарів, сировини, послуг, тощо. Мета статті – формалізація методичних підходів щодо комплексної оцінки інноваційної привабливості галузей промисловості в регіоні за допомогою інтегральних індикаторів. Результати. У статті визначено необхідність подальшого регіонального інноваційного розвитку та виявлено їх «слабкі місця». Наведено поняття «інноваційна привабливість галузі промисловості» як узагальнюючої характеристики певної галузі промисловості з погляду перспективи її розвитку, прибутковості вкладених коштів та рівня фінансових ризиків. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу до оцінки інноваційної привабливості галузей промисловості, сформовано інформаційну базу щодо визначення рівня даного показника, наведено покроковий алгоритм розрахунку інтегральної оцінки інноваційної привабливості галузі промисловості регіону. Наведено результати апробації даної методики на прикладі Одеського регіону. Висновки. Одним з інструментів підтримки інноваційного регіонального розвитку запропоновано використання методики комплексної статистичної оцін¬ки інноваційної привабливості галузей промисловості регіону, яка має відмінні характеристики: відповідає сутності визначення інноваційної привабливості певної галузі промисловості, припускає кількісну оцінку; заснована на двоблоковій системі показників (специфічних і неспецифічних) та використовує інформацію не тільки статистичних органів Державної служби статистики України, але й інформацію з програмних документів, що дає змогу розрахувати інтегральний показник кожної галузі промисловості; базується на індексному методі розрахунку; має доступний алгоритм моделі розрахунку. У результаті даних розрахунків бачимо, що найбільш інноваційно привабливими серед підгалузей переробної промисловості регіону є: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічних речовин і хімічної продукції. Проблема. В современных условиях хозяйствования переход к построению инновационной модели регионального развития является приоритетным, поскольку именно инновации – это источник социально-экономического развития. Данная модель развития позволяет удержать устойчивость экономики регионов, несмотря на все внешние факторы, а именно: санкции, геополитическую ситуацию, изменение конъюнктуры мировых рынков товаров, сырья, услуг и т. п. Цель статьи – формализация методических подходов к комплексной оценки инновационной привлекательности отраслей промышленности в регионе с помощью интегральных индикаторов. Результаты. В статье определена необходимость дальнейшего регионального инновационного развития и выявлены их «слабые места». Приведены понятия «инновационная привлекательность отрасли промышленности» как обобщающей характеристики определенной отрасли промышленности с точки зрения перспективы ее развития, доходности вложенных средств и уровня финансовых рисков. Обоснована целесообразность использования комплексного подхода к оценке инновационной привлекательности отраслей промышленности, сформирована информационная база по определению уровня данного показателя, приведен пошаговый алгоритм расчета интегральной оценки инновационной привлекательности отрасли промышленности региона. Приведены результаты апробации данной методики на примере Одесского региона. Выводы. Одним из инструментов поддержки инновационного регионального развития предложено использование методики комплексной статистической оценки инновационной привлекательности отраслей промышленности региона, которая имеет отличные характеристики: соответствует сущности определения инновационной привлекательности определенной отрасли промышленности, предполагает количественную оценку; основана на двухблоковой системе показателей (специфических и неспецифических) и использует информацию не только статистических органов Государственной службы статистики Украины, но и информацию по программным документам, что позволяет рассчитать интегральный показатель каждой отрасли промышленности; базируется на индексном методе расчета; имеет доступный алгоритм модели расчета. В результате данных расчетов видно, что наиболее инновационно привлекательными среди подотраслей перерабатывающей промышленности региона являются: производство пищевых продуктов, напитков и табачных изделий, химических веществ и химической продукции. Introduction. In modern economic conditions, the transition to building an innovative model of regional development is a priority, since it is innovation that is the source of socio-economic development. This model of development allows to maintain stability of the region's economy regardless of all external factors, namely: sanctions, geopolitical situation, changes in the world market conditions of commodities, raw materials, services, etc. The construction of an innovation vector for the development of regions of Ukraine sets itself the goal of stimulating innovations for import substitution and modernization of the economy. Aim and tasks. The purpose of the article is the formalization of methodological approaches to integrated assessment Innovative attractiveness of industries in the region through integrated indicators. Research results. The article determines the need for further regional innovation development and identifies their "weaknesses". The concept "innovative attractiveness of the industry" as a generalization characteristic of a certain industry from the point of view of its development prospects, profitability of invested funds and level of financial risks is given. The expediency of using an integrated approach to assessing the innovation attractiveness of industries is substantiated, an information base has been formed to determine the level of this indicator, and a stepwise algorithm for calculating the integral estimation of the innovation appeal of the industry in the region is presented. The results of approbation of this technique on the example of the Odessa region are presented. Conclusions. One of the tools of innovation regional development support is the use of the method of comprehensive statistical estimation of the innovation attractiveness of the industrial branches of the region, which has different characteristics: it corresponds to the essence of determining the innovation attractiveness of a particular industry, involves a quantitative assessment; based on the two-block system of indicators (specific and nonspecific) and uses information not only from the statistical bodies of the State Statistics Service of Ukraine, but also information on program documents, which enables to calculate the integral index of each industry; is based on the index calculation method; has an available algorithm for the calculation model. As a result of these calculations, we see that the most innovation-attractive among the sub-sectors of the processing industry in the region are: the production of food products, beverages and tobacco products, chemicals and chemical products. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект Комплексная оценка инновационной привлекательности отрасли в регионе: методический аспект Complex Assessment of Innovation Attraction of Industry in the Region: Methodological Object Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| spellingShingle |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект Топалова, І.А. Наукові статті |
| title_short |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| title_full |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| title_fullStr |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| title_full_unstemmed |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| title_sort |
комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект |
| author |
Топалова, І.А. |
| author_facet |
Топалова, І.А. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Комплексная оценка инновационной привлекательности отрасли в регионе: методический аспект Complex Assessment of Innovation Attraction of Industry in the Region: Methodological Object |
| description |
Проблема. В сучасних умовах господарювання перехід до побудови інноваційної моделі регіонального розвитку є пріоритетним, оскільки саме інновації – це джерело соціально-економічного розвитку. Дана модель розвитку дозволяє утримати стійкість економіки регіонів, незважаючи на усі зовнішні чинники, а саме: санкції, геополітичну ситуацію, зміну кон’юнктури світових ринків товарів, сировини, послуг, тощо.
Мета статті – формалізація методичних підходів щодо комплексної оцінки інноваційної привабливості галузей промисловості в регіоні за допомогою інтегральних індикаторів.
Результати. У статті визначено необхідність подальшого регіонального інноваційного розвитку та виявлено їх «слабкі місця». Наведено поняття «інноваційна привабливість галузі промисловості» як узагальнюючої характеристики певної галузі промисловості з погляду перспективи її розвитку, прибутковості вкладених коштів та рівня фінансових ризиків. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу до оцінки інноваційної привабливості галузей промисловості, сформовано інформаційну базу щодо визначення рівня даного показника, наведено покроковий алгоритм розрахунку інтегральної оцінки інноваційної привабливості галузі промисловості регіону. Наведено результати апробації даної методики на прикладі Одеського регіону.
Висновки. Одним з інструментів підтримки інноваційного регіонального розвитку запропоновано використання методики комплексної статистичної оцін¬ки інноваційної привабливості галузей промисловості регіону, яка має відмінні характеристики: відповідає сутності визначення інноваційної привабливості певної галузі промисловості, припускає кількісну оцінку; заснована на двоблоковій системі показників (специфічних і неспецифічних) та використовує інформацію не тільки статистичних органів Державної служби статистики України, але й інформацію з програмних документів, що дає змогу розрахувати інтегральний показник кожної галузі промисловості; базується на індексному методі розрахунку; має доступний алгоритм моделі розрахунку.
У результаті даних розрахунків бачимо, що найбільш інноваційно привабливими серед підгалузей переробної промисловості регіону є: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічних речовин і хімічної продукції.
Проблема. В современных условиях хозяйствования переход к построению инновационной модели регионального развития является приоритетным, поскольку именно инновации – это источник социально-экономического развития. Данная модель развития позволяет удержать устойчивость экономики регионов, несмотря на все внешние факторы, а именно: санкции, геополитическую ситуацию, изменение конъюнктуры мировых рынков товаров, сырья, услуг и т. п.
Цель статьи – формализация методических подходов к комплексной оценки инновационной привлекательности отраслей промышленности в регионе с помощью интегральных индикаторов.
Результаты. В статье определена необходимость дальнейшего регионального инновационного развития и выявлены их «слабые места». Приведены понятия «инновационная привлекательность отрасли промышленности» как обобщающей характеристики определенной отрасли промышленности с точки зрения перспективы ее развития, доходности вложенных средств и уровня финансовых рисков. Обоснована целесообразность использования комплексного подхода к оценке инновационной привлекательности отраслей промышленности, сформирована информационная база по определению уровня данного показателя, приведен пошаговый алгоритм расчета интегральной оценки инновационной привлекательности отрасли промышленности региона. Приведены результаты апробации данной методики на примере Одесского региона.
Выводы. Одним из инструментов поддержки инновационного регионального развития предложено использование методики комплексной статистической оценки инновационной привлекательности отраслей промышленности региона, которая имеет отличные характеристики: соответствует сущности определения инновационной привлекательности определенной отрасли промышленности, предполагает количественную оценку; основана на двухблоковой системе показателей (специфических и неспецифических) и использует информацию не только статистических органов Государственной службы статистики Украины, но и информацию по программным документам, что позволяет рассчитать интегральный показатель каждой отрасли промышленности; базируется на индексном методе расчета; имеет доступный алгоритм модели расчета.
В результате данных расчетов видно, что наиболее инновационно привлекательными среди подотраслей перерабатывающей промышленности региона являются: производство пищевых продуктов, напитков и табачных изделий, химических веществ и химической продукции.
Introduction. In modern economic conditions, the transition to building an innovative model of regional development is a priority, since it is innovation that is the source of socio-economic development. This model of development allows to maintain stability of the region's economy regardless of all external factors, namely: sanctions, geopolitical situation, changes in the world market conditions of commodities, raw materials, services, etc. The construction of an innovation vector for the development of regions of Ukraine sets itself the goal of stimulating innovations for import substitution and modernization of the economy.
Aim and tasks. The purpose of the article is the formalization of methodological approaches to integrated assessment Innovative attractiveness of industries in the region through integrated indicators.
Research results. The article determines the need for further regional innovation development and identifies their "weaknesses". The concept "innovative attractiveness of the industry" as a generalization characteristic of a certain industry from the point of view of its development prospects, profitability of invested funds and level of financial risks is given. The expediency of using an integrated approach to assessing the innovation attractiveness of industries is substantiated, an information base has been formed to determine the level of this indicator, and a stepwise algorithm for calculating the integral estimation of the innovation appeal of the industry in the region is presented. The results of approbation of this technique on the example of the Odessa region are presented.
Conclusions. One of the tools of innovation regional development support is the use of the method of comprehensive statistical estimation of the innovation attractiveness of the industrial branches of the region, which has different characteristics: it corresponds to the essence of determining the innovation attractiveness of a particular industry, involves a quantitative assessment; based on the two-block system of indicators (specific and nonspecific) and uses information not only from the statistical bodies of the State Statistics Service of Ukraine, but also information on program documents, which enables to calculate the integral index of each industry; is based on the index calculation method; has an available algorithm for the calculation model.
As a result of these calculations, we see that the most innovation-attractive among the sub-sectors of the processing industry in the region are: the production of food products, beverages and tobacco products, chemicals and chemical products.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151653 |
| citation_txt |
Комплексна оцінка інноваційної привабливості галузі промисловості в регіоні: методичний аспект / І.А. Топалова // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 1 (36). — С. 137-142. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT topalovaía kompleksnaocínkaínnovacíinoíprivablivostígaluzípromislovostívregíonímetodičniiaspekt AT topalovaía kompleksnaâocenkainnovacionnoiprivlekatelʹnostiotraslivregionemetodičeskiiaspekt AT topalovaía complexassessmentofinnovationattractionofindustryintheregionmethodologicalobject |
| first_indexed |
2025-11-26T20:27:54Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:27:54Z |
| _version_ |
1850773478115901440 |
| fulltext |
ТОПАЛОВА І. А.
2019/№1 137
10. Про збільшення капіталу банків: Постанова
НБУ від 04.02.2016 р. № 58. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/v0058500-16.
References
1. Pro oplatu pratsi: Zakon Ukrainy vid 24 bereznia
1995 r. № 108/95 VR [About payment of labor: Law of
Ukraine dated March 24, 1995, No. 108/95 VR].
zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/108/95-вр [in Ukrainian].
2. Pro vstanovlennia ta zminy minimalnoi zarobitnoi
platy: Zakony Ukrainy vid 30 sichnia 1998 r. vkliuchno do
Zakonu Ukrainy № 1174 vid 06.12.2016 r. [About the es-
tablishment and change of the minimum wage: Laws of
Ukraine dated January 30, 1998, including Law of Ukraine
No. 1174 of 06.12.2016] [in Ukrainian].
3. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh
aktiv Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 06.12.2016 r. № 1774-
VIII [On Amendments to Certain Legislative Acts of
Ukraine: Law of Ukraine dated 06.12.2016 № 1774-VІІІ].
zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/1774-19 [in Ukrainian].
4. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2017 rik:
Zakon Ukrainy vid 21.12.2016 r. № 1801-VIII [On the
State Budget of Ukraine for 2017: Law of Ukraine dated
December 21, 2016 No. 1801-VIII]. zakon.rada.gov.ua.
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801
- 19 [in Ukrainian].
5. Spetsvypusk «Uriadovi novyny» [Special issue
"Government news"]. (2018). [in Ukrainian].
6. Uriadovyi kur‘yer — Government Courier, 2015,
June 16 (No. 111), рp. 16 [in Ukrainian].
7. Pro prozhytkovyi minimum: Zakony Ukrainy vid
15.07.1999 r. №966-KhIV vkliuchno do 2019 r. [On the
living wage: Laws of Ukraine dated July 15, 1999, No. 966-
ХІV inclusive till 2019]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14 [in Ukraini-
an].
8. Pro banky ta bankivsku diialnist: Zakon Ukrainy
№2121-III vid 07.12.2000 r. [On Banks and Banking: Law
of Ukraine No.2121-ІІІ dated December 7, 2000].
zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/2121-14 [in Ukrainian].
9. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2019 rik:
Zakon Ukrainy vid 23.11.2018 r. №2629-VIII [On the
State Budget of Ukraine for 2019: Law of Ukraine dated
November 23, 2018, No. 2629-VIII]. zakon.rada.gov.ua.
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
2629-19 [in Ukrainian].
10. Pro zbilshennia kapitalu bankiv: Postanova NBU
vid 04.02.2016 r. № 58 [On the increase of banks' capital:
NBU regulation dated 04.02.2016, No. 58]. zakon.
rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/
laws/show/v0058500-16 [in Ukrainian].
І. А. Топалова
чл.-кор. АЕН України
канд. екон. наук
ORCID 0000-0001-7845-6612
е-mail: djesi@te.net.ua
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України, м. Одеса
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ГАЛУЗІ
ПРОМИСЛОВОСТІ В РЕГІОНІ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
Постановка проблеми та її зв’язок з важливими на-
уковими та практичними завданнями. Побудова іннова-
ційного вектору розвитку регіонів України ставить пе-
ред собою мету стимулювання нововведень задля ім-
портозаміщення та модернізації економіки.
Відповідно до Державної стратегії регіонального
розвитку (на період до 2020 року) визначено цілі дер-
жавної регіональної політики та самоврядування,
спрямовані на досягнення широко спектру цілей, най-
більш важливою з яких є підвищення рівня конкурен-
тоспроможності регіонів. Дана ціль полягає у ство-
ренні оптимальних умов для розкриття регіонами
власного потенціалу та ефективного використання
конкурентних переваг регіональної економіки [5].
Усе це актуалізує пошук адекватного інструмен-
тарію, який був би адаптований під сучасні умови та
здатен не тільки виявляти проблеми в регіональному
інноваційному розвитку, а також дозволяв би всебічно
розуміти та здійснювати пошук конкретних заходів
для їх подальшого та цілеспрямованого розвитку.
Аналіз останніх публікацій з даної проблеми. Ваго-
мий внесок у теорію й практику регіонального іннова-
ційного розвитку, управління інноваційними проце-
сами у промисловості та стратегічного управління ре-
гіональною економікою внесли такі вітчизняні вчені,
як: Б. Буркинський [1], І. Вахович [2], В. Геєць [3],
О. Головченко [4], В. Дубницький [5], В. Захарченко
[6], С. Ілляшенко [7], С. Колодинський [8], О. Лайко
[9], В. Пілюшенко [14], В. Семенов [15], Т. Уманець
[10] тощо.
Виділення невирішених раніше частин загальної
проблеми. Змістовні наукові напрацювання як вітчиз-
няних, так і зарубіжних вчених з питань управління
інноваційними процесами у промисловості створюють
основу для подальших досліджень. Однак для більш
гнучкого стратегічного планування інноваційного
розвитку регіону на основі рівня інноваційної приваб-
ливості певних галузей (підгалузей) даного виду еко-
номічної діяльності необхідно йому приділяти більше
уваги.
ТОПАЛОВА І. А.
138 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Метою статті є формалізація методичних підходів
щодо комплексної оцінки інноваційної привабливості
галузей промисловості в регіоні за допомогою інтегра-
льних індикаторів.
Виклад основних результатів та їх обґрунтування.
Для дослідження проблем соціально-економічного
розвитку сьогодні необхідно використовувати інстру-
ментарій, який складається із сукупності різних ін-
струментів, що застосовуються у будь-якій діяльності
[13]. Таким сучасним інструментарієм є науково-об-
ґрунтована розробка стратегії інноваційного розвитку
галузей промисловості регіону.
При формуванні інструментарію підтримки про-
цесу розробки стратегії інноваційного розвитку галу-
зей промисловості регіону необхідно, в першу чергу,
визначити рівень інноваційної, а, іноді, й інвестицій-
ної привабливості промисловості регіону з урахуван-
ням вимог сучасності. Визначення саме цієї галузі
промисловості (КВЕД-10) пояснюється тим, що як на
макро-, так і на мезорівнях саме промисловість є ліде-
ром за обсягом валової доданої вартості у структурі
ВВП України за видами економічної діяльності, а пе-
реробна промисловість — серед галузей промисловості
переважної більшості регіонів України.
Останніми роками у вітчизняній практиці актуа-
льності для регіональної економіки та наукового за-
безпечення набуло питання обґрунтування та залу-
чення необхідного обсягу коштів і у зв'язку з цим
спроби побудови механізму оцінки галузевої іннова-
ційної привабливості регіону [14; 15]. Дана оцінка
здійснюється поряд з аналізом сприятливості іннова-
ційного клімату у регіоні порівняно з існуючими умо-
вами конкурентів-регіонів.
Однак існує декілька «слабких місць» при форму-
ванні подальшого інноваційного вектору розвитку
держави та регіонів:
— низький попит на інновації, тобто середній та
крупний бізнес не проявляє достатнього інтересу до
інновацій;
— відсутній алгоритм бізнес-наука-влада. Наука,
особливо регіональна або галузева має серйозний на-
уковий потенціал, однак технологічного потенціалу не
вистачає. Саме тому, компанії, які здійснюють модер-
нізацію виробництва вимушені придбавати західні
технології та обладнання. ВНЗ України та наукові ін-
ститути повинні взаємодіяти з бізнесом та владою;
— низький рівень інфраструктури науково-тех-
нічної діяльності та регіональних інноваційних сис-
тем. Необхідним є формування виробничо-техноло-
гічної інфраструктури (техно-парки, бізнес-інкуба-
тори, фабрики думок, центри колективного користу-
вання, центри передачі технологій, кластери, тощо), а
також інформаційну та експертно-консалтингову, фі-
нансову, кадрову та збутові інфраструктури;
— низька інноваційна активність регіонів. Ос-
новна частина об’єктів інноваційної інфраструктури
зосереджена у таких регіонах: Київська, Харківська,
Дніпропетровська та Одеська області [23]. Для вирі-
шення даної проблеми необхідні зусилля держави у
напряму стимулювання контролю в інноваційному
розвитку суб’єктів господарювання: створити сприят-
ливі умови для ведення бізнесу, прийняття участі у фі-
нансуванні інновацій регіональний та державних ор-
ганів влади, сформувати ефективні механізми іннова-
ційного розвитку. Різні регіони України мають різний
інноваційний потенціал, який має максимальний роз-
літ — по індексу якості інноваційної політики;
— низький рівень якості інноваційної політики
регіонів. Створення сприятливих умов фінансування
інноваційної діяльності та поліпшення нормативно-
законодавчого регулювання, що доволі стимулює під-
приємства;
— недосконалий рівень маркетингових дослід-
жень, який проявляється у слабкому просуванні ідей,
розробок та інноваційних продуктів на ринках. По-
трібна маркетингова підтримка на ринках інновацій-
ної продукції, формування позитивного іміджу Укра-
їни та її регіонів на європейській та міжнародній арені;
— відсутність обміну досвідом та кооперації спе-
ціалістів-новаторів. Обмін інформацією та досвідом,
підвищення ефективності комунікацій між різними
структурами, заінтересованість в інноваційному роз-
витку, визначення основних напрямів в інновацій-
ному розвитку, визначення основних напрямів вирі-
шення проблем, створення в цілому умов для форму-
вання інноваційної моделі розвитку регіонів повинно
здійснюватись на базі чітко визначеної інноваційної
платформи.
Отже, інноваційна привабливість галузі промис-
ловості — це узагальнююча характеристика певної га-
лузі промисловості з погляду перспективи її розвитку,
прибутковості вкладених коштів та рівня фінансових
ризиків.
Контент-аналіз існуючих методик оцінки галузе-
вої інноваційної привабливості свідчить про те, що у
них в основі розрахунку рівня інноваційної привабли-
вості галузі лежать зміни у структурі інвестицій будь-
якої галузі [4; 8; 10; 14].
На погляд автора, при визначені методичного
підходу щодо рівня інноваційної привабливості галу-
зей промисловості доцільно використовувати ком-
плексний підхід з урахуванням таких характерних
особливостей:
— обґрунтовано визначення інноваційної приваб-
ливості підгалузі переробної промисловості на основі
її кількісної оцінки;
— при кількісній оцінці використовується дво-
блокова система статистичних показників: специфічні
і неспецифічні;
— на відміну від показників потенціалу, некомер-
ційного ризику та активності, що використовують в
методиках [4; 8; 10; 14], пропонується враховувати по-
казники, що цілісно відображають всі складові інно-
ваційної привабливості підгалузей переробної проми-
словості регіону;
— заснована на використанні статистичних по-
казників та показників щодо соціально-економічного
розвитку регіону, які дозволяють дати більш адекват-
ну оцінку, ніж показники, що засновані на методі
експертних оцінок. Це виключає фактор суб'єкти-
візму;
— маловитратна, тому, що використовує щорічні
показники, які збираються і публікуються офіційно
Державною службою статистики України та показ-
ники, що розраховуються згідно оприлюднених про-
грамних документів;
— оперативна, тому, що використовує показники
Держслужби статистики України, які розраховуються
максимум за 1 квартал і показники з програмних до-
кументів, які розраховуються за один рік; а також
показники, які за короткий термін часу дозволяють
ТОПАЛОВА І. А.
2019/№1 139
розрахувати інтегрований показник інноваційної при-
вабливості підгалузі переробної промисловості регі-
ону;
— включені різноспрямовані за впливом на підга-
лузеву інноваційну привабливість показники такі, як:
стимулятори та дестимулятори. Дестимулятори дово-
дяться з стимуляторами до порівнянного виду із збе-
реженням вихідної диференціації їх числових значень
по регіонах за допомогою процедури нормування;
— основана на методі інтегральної оцінки;
— рекомендована для інвестиційного новато-
ра, що планує працювати у переробній промислово-
сті та для державних адміністрацій всіх рівнів управ-
ління;
— базується на доступному алгоритмі розрахунку.
Як вже зазначалось раніше, усі показники доці-
льно поділити на два блоки «специфічні» та «неспеци-
фічні» показники.
Під специфічними показниками розуміємо по-
казники функціонування галузей та підгалузей про-
мисловості регіону. Вони відображають усі результати
їх діяльності, які пов'язані з випуском продукції або
послуг на інноваційній основі за конкретний період
(рік). Дані показники залишаються постійними про-
тягом доволі тривалого періоду часу.
Вони відображені в регіональних статистичних
збірниках, які представлено територіальними ор-
ганами Державної служби статистики України.
Під неспецифічними показниками будемо розу-
міти показники, які не мають безпосередній вплив на
випуск готової продукції чи послуг. Дана група показ-
ників є відносною. Склад показників змінюється біль-
шою мірою, ніж група специфічних показників. В ре-
гіональних статистичних щорічниках, які представ-
лено територіальними органами Держслужби статис-
тики України, та нормативно-правових актах і додат-
ках до них представлені дані за цими показниками.
Перелік показників за вищезазначеними групами
доцільно використовувати при оцінці галузевої інно-
ваційної привабливості (табл. 1).
Таблиця 1
Показники оцінки інноваційної привабливості галузей переробної промисловості регіону
Специфічні показники Неспецифічні показники
1. Число підприємств галузі переробної
промисловості.
2. Обсяг реалізованої продукції галузі
переробної промисловості, млн грн.
3. Ланцюговий темп росту фізичного
обсягу продукції галузі переробної про-
мисловості, %
4. Власний зареєстрований капітал га-
лузі переробної промисловості, млн
грн.
5. Питома вага підприємств галузі пере-
робної промисловості, що одержали
прибуток, відносно загальної кількості
підприємств галузі, %.
6. Питома вага обсягу виробленої про-
дукції на підприємствах галузі перероб-
ної промисловості за інституціональ-
ним підходом, %.
7. Питома вага обсягу виробленої про-
дукції на підприємствах галузі перероб-
ної промисловості за функціональним
підходом, %.
8. Частка матеріальних витрат у загаль-
ному обсязі витрат на виробництво
продукції галузі переробної промисло-
вості, %.
9. Наявність основних засобів та нема-
теріальних активів за залишковою вар-
тістю на підприємствах галузі перероб-
ної промисловості, млн грн.
10. Знос основних фондів на підприєм-
ствах галузі переробної промисловості,
млн грн.
11. Додана вартість за витратами ви-
робництва на підприємствах галузі пе-
реробної промисловості, млн грн.
1. Питома вага працівників, зайнятих в акціонерних товариствах
галузі переробної промисловості відносно загальної кількості пра-
цівників, зайнятих на підприємствах за усіма організаційно-пра-
вовими формами господарювання даної галузі, %.
2. Питома вага працівників, зайнятих в товариствах з обмеженою
відповідальністю галузі переробної промисловості відносно зага-
льної кількості працівників, зайнятих на підприємствах за усіма
організаційно-правовими формами господарювання даної галузі,
%.
3. Середньооблікова кількість штатних працівників на підприєм-
ствах галузі переробної промисловості, тис. осіб.
4. Коефіцієнт прийняття на підприємствах галузі переробної про-
мисловості, %.
5. Коефіцієнт вибуття на підприємствах галузі переробної проми-
словості, %.
6. Середньомісячна номінальна заробітна плата працюючих на
підприємствах певної галузі переробної промисловості, грн.
7. Коефіцієнт плинності на підприємствах галузі переробної про-
мисловості, %.
8. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на під-
приємствах галузі переробної промисловості, млн грн.
9. Дебіторська заборгованість за розрахунки з бюджетом на під-
приємствах галузі переробної промисловості, млн грн.
10. Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, по-
слуги на підприємствах галузі переробної промисловості, млн грн.
11. Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бю-
джетом на підприємствах галузі переробної промисловості, млн
грн.
12. Поточна кредиторська заборгованість з оплати праці на під-
приємствах галузі переробної промисловості, млн грн.
13. Поточні фінансові інвестиції на підприємствах галузі пере-
робної промисловості, млн грн.
14. Питома вага реалізованої продукції на підприємствах галузі
переробної промисловості за інституціональним підходом, %.
15. Питома вага реалізованої продукції на підприємствах галузі
переробної промисловості за функціональним підходом, %.
Алгоритм розрахунку інтегральної оцінки іннова-
ційної привабливості галузі промисловості регіону ба-
зується складається з таких кроків:
1. Визначення рівня деталізації оцінки (галузі
промисловості або підгалузі).
2. Підбір економіко-статистичних показників та
показників з деяких програмних документів (програм
соціально-економічного розвитку регіону) та їх розра-
хунків до конкретних показників-індикаторів.
3. Структуризація за блоками показників-індика-
торів у відповідності із рівнем специфічності їх впливу
ТОПАЛОВА І. А.
140 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
на підгалузеву інноваційну привабливість та вияв-
лення показників-стимуляторів і показників-дестиму-
ляторів за блоками специфічних показників і неспе-
цифічних.
4. Формування інформаційної бази даних, тобто
формування матриці вихідних даних.
5. Ранжування показників у порядку збільшення
для визначення максимального (найкращого) і мініма-
льного значення показників.
6. Вибір в якості базових так званих «найкращих»
даних за кожним з показників-індикаторів: для по-
казників-стимуляторів — максимального, а для показ-
ників-дестимуляторів — мінімального.
7. Розрахунок часткових індексів за блоком «Спе-
цифічні показники», тобто нормування специфічних
показників за формулами [1; 2] (
СПі
К )
для показників-стимуляторів:
СП
СП
СП найкр
і
і
і
У
К
У
= ; (1)
для показників-дестимуляторів:
minСП
СП
СП
і
і
і
У
К
У
= , (2)
де
minСПі
У — рівень і-го показника за блоком «Специфі-
чні показники»;
СПнайкр
іУ — найкращий результат за і-м показником-
стимулятором блоку «Специфічні показники»;
minСПі
У — мінімальний результат за і-м показником-
дестимулятор блоку «Специфічні показники».
8. Розрахунок групового інтегрального індексу,
що характеризує блок «Специфічні показники»:
11
. 1 112
* *...
СП СПСП
гр спецК К К К= , (3)
де 11 — кількість показників за блоком «Специфічні
показники».
9. Розрахунок часткових індексів за блоком «Не-
специфічні показники» (
НСПjК ), тобто нормування не-
специфічних показників за формулами 4, 5:
для показників-стимуляторів:
.
НСП
найкрНСП
jНСП
j
j
У
К
У
= ; (4)
для показників-дестимуляторів:
min
НСП
НСП
jНСП
j
j
У
К
У
= , (5)
де jНСПУ — рівень j-го показника за блоком «Неспе-
цифічні показники»;
.найкрНСП
j
У — найкращий результат за j-м показником-
стимулятором блоку «Неспецифічні показники»;
min.НСП
jУ — мінімальний результат за j-м показником-
дестимулятором блоку «Неспецифічні показники»
10. Розрахунок групового інтегрального індексу,
що характеризує блок «Неспецифічні показники»:
15
. 1 152
* *...
СП СПСП
гр нспец н нн
К К К К= , (6)
де 15 — кількість показників за блоком «Неспецифічні
показники».
11. Розрахунок загального інтегрального індексу
інноваційної привабливості галузей промисловості
( загК ) розраховується як корінь квадратний добутку
групового інтегрального індексу за блоками «Специ-
фічні показники» та «Неспецифічні показники»:
.2 *
СП нсП
заг гр гр
К К К= . (7)
12. Ранжування галузей промисловості за загаль-
ним інтегральним індексом інноваційної привабливо-
сті.
Потенційними споживачами вищезазначеної ме-
тодики можуть бути: державні службовці та службовці
регіональних органів влади, науковці, викладачі, аспі-
ранти, студенти ВУЗів.
На основі даної методики було проведено ранжу-
вання галузей промисловості Одеської області у
2017 р. за рівнем інноваційної привабливості (табл. 2)
[20, 21, 22].
У результаті даних розрахунків бачимо, що най-
більш інноваційно привабливими серед підгалузей пе-
реробної промисловості регіону є: виробництво харчо-
вих продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічних
речовин і хімічної продукції, коксу та продуктів наф-
топерероблення, основних фамацевтичних продуктів
і фармацевтичних препаратів, а найменш — виробни-
цтво гумових і пластмасових виробів, іншої неметале-
вої мінеральної продукції, металургійне виробництво,
виробництво готових металевих виробів, крім машин
і устаткування, виробництво меблів, іншої продукції,
ремонт і монтаж машин і устаткування.
У харчовій промисловій Одеської області скон-
центрована найбільша кількість промислових підпри-
ємств. Для даних підприємств характерним є: доволі
високий рівень продуктивності праці; доволі великий
обсяг продукції; невеликий знос і коефіцієнт вибуття
виробничих основних фондів; високий рівень фінан-
сової збалансованості у розрахунках між постачальни-
ками та покупцями; великий обсяг фінансових вкла-
день у галузеві великі та середні підприємства; пріо-
ритети у підтримці з державного бюджету у рамках
державних цільових програм, що в підсумку і зумовило
лідируюче положення у рейтингу.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Одним з інструментів підтримки інноваційного регіо-
нального розвитку запропоновано використання ме-
тодики комплексної статистичної оцінки інноваційної
привабливості галузей промисловості регіону, яка має
відмінні характеристики: відповідає сутності визна-
чення інноваційної привабливості певної галузі про-
мисловості, припускає кількісну оцінку; заснована на
двоблоковій системі показників (специфічних і неспе-
цифічних) та використовує інформацію не тільки ста-
тистичних органів Державної служби статистики Ук-
раїни, але й інформацію з програмних документів, що
дає змогу розрахувати інтегральний показник кожної
галузі промисловості; базується на індексному методі
розрахунку; має доступний алгоритм моделі розра-
хунку.
У результаті даних розрахунків бачимо, що най-
більш інноваційно привабливими серед підгалузей пе-
реробної промисловості регіону є: виробництво харчо-
вих продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічних
речовин і хімічної продукції, коксу та продуктів наф-
топерероблення, основних фармацевтичних продуктів
ТОПАЛОВА І. А.
2019/№1 141
Таблиця 2
Рейтинг інноваційної привабливості галузей промисловості Одеської області у 2017 р.
Галузь
переробленої промисловості
Зведений
інтегральний
індекс по
блоку «Специ-
фічні показ-
ники»
Зведений
інтегральний
індекс по
блоку «Неспе-
цифічні показ-
ники»
Загальний
інтегральний
індекс іннова-
ційної приваб-
ливості
Місце
Виробництво харчових продуктів, напоїв та
тютюнових виробів 0,28883 0,54469
0,27235 1
Текстильне виробництво, виробництво одягу,
шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів 0,32388 0,32885
0,16442 7
Виготовлення виробів з деревини, паперу та
поліграфічна діяльність 0,39339 0,33524
0,16762 6
Виробництво коксу та продуктів нафтопере-
роблення 0,40837 0,34672
0,17336 4
Виробництво хімічних речовин і хімічної
продукції 0,34995 0,47305
0,23653 2
Виробництво основних фамацевтичних про-
дуктів і фармацевтичних препаратів 0,84446 0,42055
0,21028 3
Виробництво гумових і пластмасових виро-
бів, іншої неметалевої мінеральної продукції 0,35607 0,32975
0,16488 8
Металургійне виробництво, виробництво го-
тових металевих виробів, крім машин
і устаткування
0,55698
0,31654
0,15827
9
Машинобудування 0,22444 0,34555 0,17278 5
Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт
і монтаж машин і устаткування 0,24922 0,31512
0,15756 10
і фармацевтичних препаратів, а найменш — виробни-
цтво гумових і пластмасових виробів, іншої неметале-
вої мінеральної продукції, металургійне виробництво,
виробництво готових металевих виробів, крім машин
і устаткування, виробництво меблів, іншої продукції,
ремонт і монтаж машин і устаткування.
У харчовій промисловій Одеської області зосере-
джена найбільша кількість промислових підприємств,
для яких характерним є: високий рівень продуктивно-
сті праці; великий обсяг продукції, що випускається;
незначний знос та коефіцієнт вибуття основних фон-
дів; найвища ступінь фінансової збалансованості у
розрахунках між постачальниками та покупцями; най-
більший обсяг фінансових вкладень, у тому числі дов-
гострокових, у великі та середні підприємства галузі;
пріоритети у підтримці з державного бюджету у рамках
державних цільових програм, що в підсумку і зумовило
лідируюче положення у рейтингу.
Подальші дослідження стосуються таких нероз-
критих питань, як інноваційна безпека регіону та ме-
тодика її розрахунку.
Список використаних джерел
1. Буркинський Б.В., Степаненко С.Ф. Регіона-
льна промислова політика. Вісник АЕН України : наук.
щорічник. 2014. №1. С. 3-9.
2. Вахович І.М. Фінансова політика сталого роз-
витку регіону : методологія формування та механізм
реалізації. Луцьк : Надстир’я, 2007. 496 с.
3. Геец В. Институциональная обусловленность
инновационных процессов в промышленном развитии
Украины. Экономика Украины. 2014. №12. С. 4-19.
4. Головченко О.М. Формування механізмів ста-
більного розвитку регіону : [монографія]. Одеса : Фе-
нікс, 2009. 424 с.
5. Дубницкий В.І., Федулова С.О. Парадигма фу-
нкціонування ринкових процесів в умовах трансфор-
мации регіонів. Вісник економічної науки. 2016.
№ 1(30). С. 45-49.
6. Захарченко В.І., Метіль Т.К., Топалова І.А. На-
укові основи управління ринковою системою регіону :
[монографія]. Одеса : ОНПУ, Атлант, 2016. 316 с.
7. Ілляшенко С.М., Ілляшенко Н.С. Перспективи
і загрози четвертої промислової революції та їх ураху-
вання при виборі стратегій інноваційного зростання.
Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016. №1. С. 11-21.
8. Колодинський С.Б. Структурне формування
інноваційного потенціалу Одеського регіону. Проме-
тей. 2015. № 1. С. 28-32.
9. Лайко О.І. Трансформаційні процеси в інвес-
тиційній системі економіки України : [монографія].
Одеса : ФОП Грінь Д.С., 2014. 460 с.
10. Уманець Т.В. Інноваційно-інвестиційний ро-
звиток регіону як основа конкурентоспроможності. Ві-
сник Хмельницького національного університету. 2010.
№ 15. Т. 4. Економічні науки. С. 363-367.
11. Julin I. Economic Progress of Belgium from 1890
to 1907. Journal of the Royal Statistical Society, London,
1912, № 2.
12. The Harvard Index of General Business Condi-
tions its Interpretation. Cambridge, Mass., 1924.
13. Большой экономический словарь / под ред.
А.Н. Азрилияна. — 5-е изд. Москва : Институт новой
экономики, 2002. — 1280 с.
14. Пілюшенко В.Л. Управління інноваційно-ін-
вестиційний розвитком території : [монографія]. До-
нецьк : ВІК, 2007. 317 с.
15. Семенов В.Ф., Басюк О.В. Використання по-
тенціалу нової економіки при формуванні регіональ-
них інноваційних структур організації і управління ту-
ризмом : [монографія]. Одеса : Атлант, 2013. 356 с.
ТОПАЛОВА І. А.
142 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
16. Про основи національної безпеки України :
Закон України. Урядовий кур’єр. 2003. №139.
17. Про державні цільові програми : Закон Укра-
їни № 1621 від 18 березня 2004 року. Урядовий кур’єр.
2004. №75.
18. Про інноваційну діяльність : Закон України
№ 40-IV від 04.07.2002. Урядовий кур’єр. 2002. №143.
19. Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020» :
схвалена указом Президента України № 5/2015 від
12.01.2015 р. Урядовий кур’єр. 2015. № 6.
20. Діяльність суб’єктів господарювання, 2016.
Статистичний збірник. Київ : Державна служба стати-
стики України, 2017.
21. Діяльність підприємств з виробництва харчо-
вих продуктів в Одеській області : збірник. Одеса: Го-
ловне управління статистики, 2017.
22. Основні показники діяльності підприємств
Одеської області у 2016 році : стат. бюл. Одеса : Го-
ловне управління статистики в Одеській області, 2017.
23. Статистичний щорічник України за 2017 рік.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ pub
l1_u.htm.
References
1. Burkynskyy, B.V. & Stepanenko, S.F. (2014). Re-
hionalna promyslova polityka [Regional Industrial Policy].
Visnuk AEN Ukrainy — AES Journal of Ukraine: Sciences,
1, 3-9 [in Ukrainian].
2. Vakhovich, I.M. (2007). Finansova politika stalogo
rozvitky : metodologia formyvania ta mexanizm realizatsii
[Financial policy of sustainable development of the region:
methodology of formation and implementation mecha-
nism]. Lutsk : Nadstyrya [in Ukrainian].
3. Heets, V. (2014). Ynstytutsyonalnaya obuslovlen-
nost ynnovatsyonnykh protsessov v promyshlennom
razvytyy Ukrayny [Institutional Condition of Innovation
Processes in the Industrial Development of Ukraine].
Ekonomika Ukraini — Economy of Ukraine, 12, 4-19 [in
Russian].
4. Holovchenko, O.M. (2009). Formuvannya mek-
hanizmiv stabilnoho rozvytku rehionu [Formation of
mechanisms for the stable development of the region].
Odessa: Phoenix [in Ukrainian].
5. Dubnytskyy, V.I. & Fedulova S.O. (2016). Parad-
yhma funktsionuvannya rynkovykh protsesiv v umovakh
transformatsyy rehioniv [Paradigm of functioning of mar-
ket processes in conditions of transformation of regions].
Visnik ekonomihnoi nauki — Bulletin of Economic Science, 1
(30), 45-49 [in Ukrainian].
6. Zakharchenko, V.I. Metil, T.K. & Topalova, I.A.
(2016). Naukovi osnovy upravlinnya rynkovoyu systemoyu
rehionu [Scientific fundamentals of management of the
market system of the region]. Odessa: ONPU, Atlanta [in
Ukrainian].
7. Illyashenko, S.М. & Ilyashenko, N.S. (2016). Per-
spektyvy i zahrozy chetvertoyi promyslovoyi revolyutsiyi ta
yikh urakhuvannya pry vybori stratehiy innovatsiynoho
zrostannya [Perspectives and threats of the fourth industrial
revolution and their consideration in the choice of strate-
gies for innovation growth]. Marketing I manegment inno-
vatsiy — Marketing and management of innovations, 1, 11-
21 [in Ukrainian].
8. Kolodynskyy, S.B. (2015). Strukturne formuvannya
innovatsiynoho potentsialu Odeskoho rehionu [Structural
formation of innovative potential of the Odessa region].
Promitey — Prometheus, 1, 28-32 [in Ukrainian].
9. Layko, O.I. (2014). Transformatsiyni protsesy v in-
vestytsiyniy systemi ekonomiky Ukrayiny [Transformation
processes in the investment system of the economy of
Ukraine]. Odesa: FOP Grin D.S. [in Ukrainian].
10. Umanets, T.V. (2010). Innovatsiyno-investy-
tsiynyy rozvytok rehionu yak osnova konkurentospromo-
zhnosti [Innovative-investment development of the region
as the basis of competitiveness]. Visnyk hmelnitskogo
natsionalnogo universitetu - Bulletin of the Khmelnitsky Na-
tional University, 15, 363-367 [in Ukrainian].
11. Julin I. Economic Progress of Belgium from 1890
to 1907. Journal of the Royal Statistical Society, London,
1912, № 2.
12. The Harvard Index of General Business Condi-
tions its Interpretation. Cambridge, Mass., 1924.
13. Azrylyyan, A.N. (2002). Bol'shoy ekonomicheskiy
slovar' [The Big Economic Dictionary]. Moscow, Institute
of the New Economy [in Russian].
14. Pilyushenko, V.L. (2007). Upravlinnya inno-
vatsiyno-investytsiynyy rozvytkom terytoriyi : [Manage-
ment of innovation and investment development of the ter-
ritory]. Donetsk: VIK [in Ukrainian].
15. Semenov, V.F. (2013). Vykorystannya potentsialu
novoyi ekonomiky pry formuvanni rehionalnykh inno-
vatsiynykh struktur orhanizatsiyi i upravlinnya turyzmom
[Use of the potential of the new economy in the formation
of regional innovative structures of organization and man-
agement of tourism]. Odessa: Atlanta [in Ukrainian].
16. Zakon Ukraini: Pro osnovy natsionalnoyi bezpeky
Ukrayiny (2003) [About the Fundamentals of National Se-
curity of Ukraine]. Uryadovy curier — Uriadovy Courier, 139
[in Ukrainian].
17. Zakon Ukraini: Pro derzhavni tsilovi prohramy
(2004) [About state target programs]. Uryadovy curier —
Uriadovy Courier, 75 [in Ukrainian].
18. Zakon Ukraini: Pro innovatsiynu diyalnist (2002)
[About innovation activity]. Uryadovy curier — Uriadovy
Courier, 143 [in Ukrainian].
19. Ukaz Prezidenta Ukrainy: Stratehiya staloho
rozvytku «Ukrayina — 2020» (2015) [The Strategy for Sus-
tainable Development "Ukraine 2020"]. Uryadovy curier -
Uriadovy Courier, 6 [in Ukrainian].
20. Diyalnist subyektiv hospodaryuvannya, 2016 :
statystychnyy zbirnyk [Activity of Business Entities, 2016 :
Statistical Collection]. (2017). Kyiv, Derzhavna sluzhba
statystyky Ukrayiny [in Ukrainian].
21. Diyalnist pidpryyemstv z vyrobnytstva khar-
chovykh produktiv v Odeskiy oblasti : Zbirnyk [Activity of
enterprises of food production in the Odessa region: Col-
lection]. (2017). Odesa, Holovne upravlinnya statystyky [in
Ukrainian].
22. Osnovni pokaznyky diyalnosti pidpryyemstv
Odeskoyi oblasti u 2016 rotsi : statystychnyy byuleten
[Main indicators of activity of enterprises of Odessa region
in 2016: Statistical bulletin]. (2017). Odesa, Holovne up-
ravlinnya statystyky v Odeskiy oblasti [in Ukrainian].
23. Statistical Yearbook of Ukraine for 2017.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/
kat_u/ publ1_u.htm.
|