Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад
У роботі описується програмний сервіс для автоматизації підготовки матеріалів, формування протоколів та організації нарад у ситуаційних центрах. В работе описывается программный сервис для автоматизации подготовки материалов, формирования протоколов и организации совещаний в ситуационных центрах. Th...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Математичні машини і системи |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151932 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад / Т.М. Власова, О.Є. Коваленко, В.Л. Косолапов // Математичні машини і системи. — 2019. — № 1. — С. 68–79. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151932 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Власова, Т.М. Коваленко, О.Є. Косолапов В.Л. 2019-06-01T16:28:57Z 2019-06-01T16:28:57Z 2019 Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад / Т.М. Власова, О.Є. Коваленко, В.Л. Косолапов // Математичні машини і системи. — 2019. — № 1. — С. 68–79. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151932 004.891.2 У роботі описується програмний сервіс для автоматизації підготовки матеріалів, формування протоколів та організації нарад у ситуаційних центрах. В работе описывается программный сервис для автоматизации подготовки материалов, формирования протоколов и организации совещаний в ситуационных центрах. The paper describes the software service for automating the preparation of materials, the formation of protocols and the organization of meetings in situation centers. uk Інститут проблем математичних машин і систем НАН України Математичні машини і системи Інформаційні і телекомунікаційні технології Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад Организационно-информационный сервис для технологии принятия решений в ситуационном центре путем проведения совещаний Organizational information service for decision-making technology in a situational center through holding the meetings Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| spellingShingle |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад Власова, Т.М. Коваленко, О.Є. Косолапов В.Л. Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| title_short |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| title_full |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| title_fullStr |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| title_full_unstemmed |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| title_sort |
організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад |
| author |
Власова, Т.М. Коваленко, О.Є. Косолапов В.Л. |
| author_facet |
Власова, Т.М. Коваленко, О.Є. Косолапов В.Л. |
| topic |
Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| topic_facet |
Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Математичні машини і системи |
| publisher |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Организационно-информационный сервис для технологии принятия решений в ситуационном центре путем проведения совещаний Organizational information service for decision-making technology in a situational center through holding the meetings |
| description |
У роботі описується програмний сервіс для автоматизації підготовки матеріалів, формування протоколів та організації нарад у ситуаційних центрах.
В работе описывается программный сервис для автоматизации подготовки материалов, формирования протоколов и организации совещаний в ситуационных центрах.
The paper describes the software service for automating the preparation of materials, the formation of protocols and the organization of meetings in situation centers.
|
| issn |
1028-9763 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151932 |
| citation_txt |
Організаційно-інформаційний сервіс для технології прийняття рішень у ситуаційному центрі шляхом проведення нарад / Т.М. Власова, О.Є. Коваленко, В.Л. Косолапов // Математичні машини і системи. — 2019. — № 1. — С. 68–79. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vlasovatm organízacíinoínformacíiniiservísdlâtehnologíípriinâttâríšenʹusituacíinomucentríšlâhomprovedennânarad AT kovalenkooê organízacíinoínformacíiniiservísdlâtehnologíípriinâttâríšenʹusituacíinomucentríšlâhomprovedennânarad AT kosolapovvl organízacíinoínformacíiniiservísdlâtehnologíípriinâttâríšenʹusituacíinomucentríšlâhomprovedennânarad AT vlasovatm organizacionnoinformacionnyiservisdlâtehnologiiprinâtiârešeniivsituacionnomcentreputemprovedeniâsoveŝanii AT kovalenkooê organizacionnoinformacionnyiservisdlâtehnologiiprinâtiârešeniivsituacionnomcentreputemprovedeniâsoveŝanii AT kosolapovvl organizacionnoinformacionnyiservisdlâtehnologiiprinâtiârešeniivsituacionnomcentreputemprovedeniâsoveŝanii AT vlasovatm organizationalinformationservicefordecisionmakingtechnologyinasituationalcenterthroughholdingthemeetings AT kovalenkooê organizationalinformationservicefordecisionmakingtechnologyinasituationalcenterthroughholdingthemeetings AT kosolapovvl organizationalinformationservicefordecisionmakingtechnologyinasituationalcenterthroughholdingthemeetings |
| first_indexed |
2025-11-24T02:40:58Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:40:58Z |
| _version_ |
1850838472577777664 |
| fulltext |
68 © Власова Т.М., Коваленко О.Є., Косолапов В.Л., 2019
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
УДК 004.891.2
T.М. ВЛАСОВА
*
, О.Є. КОВАЛЕНКО
*
, В.Л. КОСОЛАПОВ
*
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕРВІС ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИЙНЯТТЯ
РІШЕНЬ У СИТУАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ НАРАД
*
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, м. Київ, Україна
Анотація. У роботі описується програмний сервіс для автоматизації підготовки матеріалів, фо-
рмування протоколів та організації нарад у ситуаційних центрах. Одним із ключових етапів ситу-
аційного управління є формування управлінських рішень, які приймаються індивідуально або шля-
хом колективних обговорень та схвалення відповідно до правил та регламенту прийняття рішень
в організації. Описані принципи організації процедур колективного обговорення завдань ситуацій-
ного управління та як це здійснюється шляхом проведення нарад у ситуаційних центрах. Запропо-
новані модель та процедури колективного обговорення завдань ситуаційного управління шляхом
проведення нарад у ситуаційних центрах. Модель проектної діяльності дає конкретні рекоменда-
ції щодо організації процесів ситуаційного управління на етапах планування, реалізації, монітори-
нгу, управління та контролю. Розроблено моделі та програмні засоби організаційно-
інформаційного сервісу IT «Meeting» підтримки прийняття рішень щодо ситуаційного управління.
Cервіс IT «Meeting» використовується для забезпечення та обслуговування проведення нарад у си-
туаційних центрах і базується на стандартних процедурах ситуаційного управління. Він може
бути використаний як для проведення нарад у режимі повнофункціональної конфігурації ситуа-
ційного центру (FullMode), так і в полегшеній конфігурації ситуаційного центру (LightMode), в
залежності від архітектури ситуаційного центру та регламенту прийняття рішень. Організа-
ційно-інформаційна технологія підтримки та прийняття рішень при ситуаційному управлінні
шляхом проведення нарад у ситуаційних центрах – це синхронізація розробки повнофункціональних
та полегшених конфігурацій комп’ютерних систем колективного прийняття рішень для розши-
рення їх функціональності, якості та зручності у використанні.
Ключові слова: інформаційні технології, моделі ситуаційного управління, ситуаційний центр, про-
грамний сервіс, прийняття рішень, нарада.
Аннотация. В работе описывается программный сервис для автоматизации подготовки мате-
риалов, формирования протоколов и организации совещаний в ситуационных центрах. Одним из
ключевых этапов ситуационного управления является формирование управленческих решений,
принимаемых индивидуально или путем коллективных обсуждений и одобрения в соответствии с
правилами и регламентом принятия решений в организации. Описаны принципы организации про-
цедур коллективного обсуждения задач ситуационного управления и то, как это осуществляется
путем проведения совещаний в ситуационных центрах. Предложены модель и процедуры коллек-
тивного обсуждения задач ситуационного управления путем проведения совещаний в ситуацион-
ных центрах. Модель проектной деятельности дает конкретные рекомендации по организации
процессов ситуационного управления на этапах планирования, реализации, мониторинга, управле-
ния и контроля. Разработаны модели и программные средства организационно-информационного
сервиса IT «Meeting» поддержки принятия решений при ситуационном управлении. Cервис IT
«Meeting» используется для обеспечения и обслуживания совещаний в ситуационных центрах и
базируется на стандартных процедурах ситуационного управления. Он может быть использован
для проведения совещаний как в режиме полнофункциональной конфигурации ситуационного цен-
тра (FullMode), так и в облегченной конфигурации ситуационного центра (LightMode), в зависи-
мости от архитектуры ситуационного центра и регламента принятия решений. Организационно-
информационная технология поддержки и принятия решений при ситуационном управлении пу-
тем проведения совещаний в ситуационных центрах – это синхронизация разработки полнофунк-
циональных и облегченных конфигураций компьютерных систем коллективного принятия решений
для расширения их функциональности, качества и удобства в применении.
Ключевые слова: информационные технологии, модели ситуационного управления, ситуационный
центр, программный сервис, принятие решений, совещание.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 69
Abstract. The paper describes the software service for automating the preparation of materials, the for-
mation of protocols and the organization of meetings in situation centers. One of the key stages of situa-
tion management is the formation of managerial decisions that are taken individually or by collective dis-
cussion and approval in accordance with the rules and regulations of decision-making in the organiza-
tion. The principles of organizing procedures for collective discussion of situation management tasks are
described and how they are carried out through meetings in situation centers. The model and procedures
of collective discussion of situation management tasks through holding the meetings in situation centers
are proposed. The model of project activity gives concrete recommendations for the organization of situa-
tion management processes at stages of planning, implementation, monitoring, management and control.
There were developed models and software tools of IT «Meeting» organizational information service sup-
port decision-making on situation management. IT «Meeting» service is used for providing and maintain-
ing meetings in situational centers and based on standard situation management procedures. It can be
used both for holding the meetings in the full-function configuration of the situation center (FullMode),
and in the light configuration of the situation center (LightMode), depending on the architecture of the
situation center and the rules of decision-making. Organizational information technology support and de-
cision-making in situation management through holding the meetings in situation centers is the synchroni-
zation of the development of full-featured and lightweight configurations of collective decision-making
computer systems for advancing their functionality, quality and ease of use.
Keywords: information technologies, situation management models, situation center, software service,
decision-making, meeting.
1. Вступ
Нові економічні умови, проведення реформ у країні потребують нових форм організації
наукових досліджень, які є базою для підготовки та прийняття складних, міжгалузевих
управлінських рішень, орієнтованих на систему ринкових господарських відносин. За та-
ких обставин стало вже складно забезпечувати умови для комплексного аналізу економіч-
ної, соціальної, політичної, військової ситуації у країні традиційними шляхами. На різних
рівнях управління в адміністративних, соціальних, виробничих та економічних системах
існує потреба в оперативному прийнятті рішень щодо складових та параметрів ситуаційно-
го управління такими комплексними й динамічними системами та впровадження цих
управлінських впливів в умовах зміни стану навколишнього середовища для підтримки
параметрів системи в межах зазначених обмежень.
Оцінка стану навколишнього середовища та прийняття адекватних рішень стосовно
впливу на керовану систему базується на концепції ситуації. За визначенням Йона Барвіу-
са та Джона Перрі [1], ситуація – є чітко усвідомленими (хоча й не точно індивідуалізова-
ними) в загальному розумінні і звичайною мовою частинами світу, що складаються з
пов’язаних між собою об’єктів, які мають певні властивості. Події та епізоди є ситуаціями
в часі, сцени є візуально розрізненими ситуаціями, зміни є послідовностями ситуацій, а
факти є ситуаціями, збагаченими (або спотвореними) засобами мови. Сам термін «ситуа-
ція» визначається обсягом, сферою та контекстом його використання. Семантика (зміст)
ситуації визначається його модальністю, яка виражає зв’язок між ситуацією та реальністю
(об’єктивною модальністю), суб’єктом і ситуацією (суб’єктивною модальністю). Таким
чином, ситуація повинна розглядатися як усвідомлене знання суб’єкта про динаміку на-
вколишнього середовища, представленого певними типами інформаційних повідомлень,
що є основою для побудови обґрунтованої інтерпретації послідовності зміни станів (дина-
міки) світу (предметної області) з певної точки зору [2, 3].
Ситуаційне управління – це метод управління, заснований на використанні сімейст-
ва концепцій, моделей та наявних технологій для розпізнавання, пояснення, впливу та про-
гнозування ситуацій, які виникли або можуть виникнути в динамічній комплексній системі
за визначений час роботи [4]. Таким чином, ситуаційне управління являє собою цілеспря-
мовану індивідуальну або колективну діяльність, пов’язану з розпізнаванням, поясненням і
70 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
прогнозуванням ситуацій, які виникли або можуть виникнути в динамічних системах, та
впливом на них з використанням відповідних концепцій, моделей і технологій. Така діяль-
ність здійснюється у системах ситуаційного управління – організаційно-технічних компле-
ксах підтримки управлінських рішень на основі комплексного моніторингу факторів впли-
ву на процеси, що відбуваються в середовищі керування, з використанням сучасних інфо-
рмаційних технологій. Однією з форм реалізації систем ситуаційного управління є ситуа-
ційні центри (СЦ). Узгоджене прийняття та впровадження рішень у різних сферах та на
різних рівнях державного управління потребує створення мережі СЦ державного управ-
ління.
2. Стан проблеми
Мережа СЦ забезпечить єдність та сумісність різноманітних підходів, моделей, інформа-
ційного забезпечення та великих баз даних, державних реєстрів різних галузевих центрів
підготовки, підтримки та прийняття важливих державних рішень. Вона забезпечує їхню
стратегічну направленість, комплексність і, одночасно, надає можливості для оперативно-
го коригування [5]. Створення мережі СЦ для швидкого реагування на зміни ситуації в рі-
зних сферах та на різних рівнях державного й військового управління вимагає створення
інформаційно-організаційних сервісів для підтримки діяльності таких СЦ. Сімейства таких
сервісів розробляються з урахуванням досвіду побудови організаційних систем. Цей досвід
узагальнено у відповідних стандартах та в теорії управління організаційними системами з
урахуванням класифікацій систем у контексті використання СЦ. Вибір та використання
моделей організаційних систем та їх структур базується на моделях знань відповідної пре-
дметної області.
Формування управлінських рішень, які приймаються шляхом колективного обгово-
рення і проводяться у формі нарад, є одним із ключових етапів ситуаційного управління в
СЦ. Одним із основних етапів ситуаційного управління є формування управлінських рі-
шень, які приймаються індивідуально або шляхом колективного обговорення та прийняття
рішень відповідно до правил, затверджених в організації. Колективне обговорення питань
ситуаційного управління здійснюється шляхом проведення наради. Тому актуальною зада-
чею є створення програмних сервісів підтримки процедур прийняття рішень у СЦ шляхом
проведення нарад.
3. Основні елементи інформаційних технологій для ситуаційних центрів
СЦ – це автоматизована система ситуаційного управління, яка об’єднує новітні інформа-
ційні технології, людські можливості та теорію прийняття рішень, а також дозволяє прий-
мати колективні рішення, аналізувати та прогнозувати їх результати. СЦ функціонує як
організаційно-технічний комплекс, основою якого є інформаційні технології, що підтри-
мують управлінські рішення на основі комплексного моніторингу факторів впливу на роз-
виток процесів, що відбуваються в об’єкті управління. СЦ є важливим компонентом забез-
печення адекватного оперативного управління складними системами різного масштабу та
призначення. Різноманіття проблемних областей (доменів) діяльності та завдань,
пов’язаних з узгодженим ситуаційним управлінням (СУ) цих доменів, вимагає побудови
мережі ситуаційних центрів. Складовими елементами СЦ як організаційно-технічних ком-
плексів є архітектура, технологія, методи організації та управління. На основі аналізу архі-
тектурних рішень для системи ситуаційного управління (ССУ) у роботі [6] була запропо-
нована сервіс-орієнтована архітектура, яка представлена на рис. 1. Сучасний підхід до
створення ССУ базується на композиції відповідних сервісів.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 71
Client
Local
hardware and
software
Module of
interaction with
external
hardware and
software
Built-in browser to access the server pages
Authentication
module
Clients for
interacting with
system services
Server
Storage
service
Authentication Service
Services of
general
purpose
Administrative
applications
Application of client
management
Services of
interaction with
external systems
External systems
Browser
Рисунок 1 – Сервіс-орієнтована архітектура системи ситуаційного управління [6]
Автоматичне документування процесу проведення наради здійснюється з викорис-
танням сервісу підтримки проведення нарад. Організаційно-інформаційний сервіс для тех-
нології забезпечення та прийняття рішень щодо ситуаційного управління шляхом прове-
дення нарад (IT «Meeting»), який розроблено в ІПММС НАН України, забезпечує інфор-
маційну підтримку прийняття рішень у СЦ та передачі цих рішень до організаційної сис-
теми управління для подальшої підтримки їх реалізації та контролю. Метою створення та
використання сервісу ІТ «Meeting» є підвищення ефективності прийняття рішень шляхом
проведення нарад на різних етапах ситуаційного управління на базі застосування прогре-
сивних та сучасних організаційних, інформаційних, інформаційно-аналітичних підходів,
моделювання та технічних засобів у СЦ. Сервіс IT «Meeting» забезпечує налаштування,
обслуговування та проведення нарад у СЦ.
Життєвий цикл ситуаційного управління як цілеспрямованої діяльності реалізується
через послідовність таких процесів: усвідомлення ситуації оцінка ситуації визначен-
ня цілей СУ розробка та відбір плану для досягнення цілей СУ організація процедур
прийняття рішень виконання плану СУ моніторинг виконання плану СУ оцінка та
збереження результатів виконання СУ [7–9]. Прийняття рішень при реалізації ситуаційно-
го управління можна описати моделями, які базуються на проектному підході та процесах
його реалізації. Важливим елементом цього підходу є управління життєвим циклом проек-
ту. Аналіз сучасного досвіду формалізації процесів проектної діяльності свідчить, що у
світі накопичено великий обсяг теоретичних знань та практики, розроблено низку стандар-
тів щодо вирішення завдань проектного менеджменту. Знання, практика та досвід управ-
ління проектами різних типів підсумовуються і поширюються всесвітньою неприбутковою
72 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
організацією професійного управління проектами – Інститутом управління проектами у
формі публікації під назвою «Керування знаннями у сфері управління проектами» (Посіб-
ник PMBOK) [10]. Посібник PMBOK також містить визначення основних концепцій
управління проектами та їх змісту. Еволюція посібника PMBOK, або просто PMBOK, ві-
дображається у її виданнях. Останнє, шосте видання PMBOK вийшло в 2017 році. Досвід
ефективного вирішення проблем різного характеру для отримання нової якості продукції
або послуг у процесі проектної діяльності зосереджений у збірці знань PMBOK, пов'язаний
зі стандартами та практикою PMBOK. Питання управління життєвим циклом проектів роз-
глядаються у стандарті ISO/IEC/IEEE 16326:2009 – Системи та програмне забезпечення –
Процеси життєвого циклу – Управління проектами [11]. Крім того, стандарт ISO
21500:2012 – Керівництво по управлінню проектами [12] є першим стандартом ряду стан-
дартів управління проектами і встановлює принципи та процедури, в яких представлені
найкращі практики управління проектами, з урахуванням вимог PMBOK та стандартів
управління якістю.
Практично будь-який вид діяльності, пов’язаний із ситуаційним управління, має на
меті підтримку параметрів системи в певних межах або приведення цих параметрів до но-
рми і має характер проектної діяльності. Посібник PMBOK дає таке визначення проекту:
«Проект є тимчасовим підприємством, метою якого є створення унікального продукту, по-
слуги або результату. Тимчасовий характер проекту вказує на певний час початку і закін-
чення. Закінчення настає тоді, коли цілі проекту досягнуті або коли проект припиняється
через те, що його цілі не будуть або не можуть бути досягнуті, або ж коли у проекті більше
немає потреби» [10]. Таким чином, проектний підхід з певними обмеженнями та умовами
може застосовуватися до ситуаційного управління. Аналіз показує, що структура ситуа-
ційного управління та проектної діяльності є подібними. По суті, ситуаційне управління є
специфічним видом проектної діяльності. Модель проектної діяльності дає конкретні ре-
комендації щодо організації процесів ситуаційного управління на основних етапах плану-
вання, реалізації, моніторингу, управління та контролю. Незважаючи на багато спільних
рис у проектній діяльності та ситуаційному управлінні, основні відмінності між ними зна-
ходяться на початковій та заключній стадіях цих процесів. Так, ініціація проекту пов’язана
з мотивацією, яка базується на отриманні певної нової якості в результаті проекту. Поча-
ток процесів ситуаційного управління пов’язаний, насамперед, з реалізацією ситуації, яка
потребує певної реакції. Заключний етап діяльності проекту передбачає отримання нового
продукту або послуги. Завершення процесу ситуаційного управління полягає у досягненні
цільового стану керованої системи. Така послідовність процесів життєвого циклу та мо-
дель СУ, що базується на проектному підході, реалізується у сервісі IT «Meeting».
4. Моделі і засоби сервісу підтримки проведення нарад у СЦ
Сервіс IT «Meeting» для забезпечення та обслуговування проведення нарад у СЦ базується
на стандартних процедурах СУ. Завершальний документ під назвою «Протокол наради»
формується наприкінці наради. Цей протокол є джерелом управлінських рішень, які прий-
маються в СЦ, і відображає не тільки прийняті рішення, але також висвітлює хід наради.
Організаційно-інформаційна технологія ІТ «Meeting» забезпечує прийняття рішень щодо
СУ шляхом проведення нарад та підтримує автоматичне формування порядку денного на-
ради, його правила, проект рішення наради. Основні характеристики наради та протоколів
створюються на робочій станції адміністратора СЦ в автоматичному режимі.
Протокол, сформований у результаті наради, має стандартний формат у відповідно-
сті з затвердженими правилами та регламентами. Оскільки наради можуть бути дуже різ-
номанітними з точки зору кількості та важливості обговорюваних питань, а також з ураху-
ванням різноманітних регуляторних процедур, основою остаточного документа «Протокол
наради» є його загальна метамодель, яка враховує основні нормативні вимоги щодо офор-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 73
млення таких документів. У метамоделі враховується вирішення таких основних завдань
щодо проведення наради [13, 14]:
1) формулювання мотивації на основі фактичних ситуацій та тем для наради;
2) вибір конфігурації технологічних засобів для проведення наради у СЦ;
3) забезпечення підготовки наради:
а) формування порядку денного наради;
б) складання списку учасників із визначенням їх ролей;
в) отримання та підготовка матеріалів для звітів, експертних висновків, окремих
думок та рекомендацій щодо пунктів порядку денного наради;
4) реєстрація учасників, які прибули на нараду.
4.1. Класифікація та життєвий цикл нарад
Приймаючи до уваги такі складові технології СУ, як метод планування, місце і форму про-
ведення, рівень забезпечення технологічним обладнанням, регламент підведення підсум-
ків, візуалізацію результатів, локалізацію та масштаб нарад, проведено класифікацію на-
рад. У сервісі IT «Meeting» прийнята така класифікація нарад за різними класифікаційними
ознаками.
За способом планування:
1) оперативний (брифінг, спеціальний);
2) з попереднім плануванням порядку денного та правил;
3) змішаний.
За рівнем вибору обладнання та приміщень для проведення нарад:
1) пристосовані (адаптовані), наприклад, СЦ, парламентські зали, конференц-зали
тощо;
2) непристосовані.
За локалізацією проведення:
1) локалізовані (сконцентровані);
2) розподілені (віддалені).
За підбором учасників наради:
1) громадські;
2) корпоративні;
3) тематичні (актуальні теми) та ін.
Життєвий цикл наради включає такі етапи (процеси) діяльності:
1) підготовка;
2) проведення;
3) формування протоколів;
4) збереження/архівування матеріалів наради;
5) обробка матеріалів наради.
Етап підготовки до наради включає такі операції (дії):
1) автоматична конфігурація технічних засобів для наради;
2) автоматична підготовка баз даних;
3) автоматизована генерація/включення ролей учасників;
4) підготовка матеріалів.
Методологія ситуаційного управління в режимі колективного прийняття рішень
іноді вимагає проведення додаткових консультацій між зацікавленими особами, особливо
в ході проведення важливої наради, з метою обговорення додаткових аргументів та враху-
вання нових обставин для обґрунтування альтернативних рішень. Тому, для кращої обіз-
наності, зацікавленим особам та експертам бажано бути ознайомленими з пропонованими
варіантами рішень і довідковими матеріалами (протоколами, аудіо- та відеофайлами то-
що). Таким чином, учасники наради можуть заздалегідь прослухати доповіді, переглянути
74 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
ілюстративні матеріали, включити пояснення до них з використанням режиму відтворення
(реалізується компонентом ProtPlay). Матеріали звіту можуть мати різний рівень деталіза-
ції – від стислих анотацій та змісту майбутнього звіту до його детального викладу. Попе-
редня підготовка доповіді й матеріалів до неї може бути корисною також самим доповіда-
чам для узгодження з прийнятими процедурами та правилами наради, підготовки записів
відтермінованих доповідей, які можуть бути використані за відсутності доповідача на на-
раді.
4.2. Моделі сервісу підтримки проведення нарад у СЦ
Існують різні групи учасників з особливими ролями (актори), що беруть участь у процесі
підготовки та прийняття рішень у процесі ситуаційного управління. Кожен учасник нара-
ди, за участю якого приймається рішення, пов’язаний з відповідним актором на діаграмі
прецедентів UML. Модель варіантів використання сервісу IT «Meeting» підтримки прове-
дення нарад у СЦ наведено на рис. 2.
Рисунок 2 – Модель варіантів використання ІТ «Meeting» [8]
Запропонований сервіс підтримки проведення нарад у процесі ситуаційного управ-
ління передбачає автоматичну підготовку і формування іманентних баз даних. Автоматич-
на підготовка баз даних здійснюється відповідно до структурної моделі наради. Структур-
на модель наради може бути представлена в різних нотаціях, щоб задовольнити вимоги
платформ для реалізації сервісу IT «Meeting» та легке розуміння розробниками.
Запропонована «квазі» формальна структурна метамодель наради в XML-подібному
форматі представлена на рис. 3. Цей формат використовується для більш компактного
представлення семантичного ядра структурної моделі наради порівняно з використанням
строгого XML-синтаксису. На основі запропонованої «квазі» формальної структурної ме-
тамоделі можна просто створити строгі мовні конструкції для реалізації в сервісі ІТ
«Meeting» об'єктів нарад відповідно до вимог конкретної платформи реалізації. Таким чи-
ном, запропонована модель може бути використана як шаблон для проектування конкрет-
них програмних об'єктів у бажаних нотаціях, зокрема, BPEL, BPEL4WS, JSON тощо.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 75
Рисунок 3 – «Квазі» формальна структурна метамодель наради
Технічні засоби сервісу ІТ «Meeting» можуть включати в себе інтелектуальні кон-
ференц-термінали із вбудованими засобами озвучування та органами управління, автома-
тизовані робочі місця (АРМ) різного призначення, окрему незалежну систему озвучування
(НСО), універсальне та спеціалізоване мережеве обладнання, засоби відображення, про-
грамні компоненти тощо. Автоматичне конфігурування технічних засобів нарад здійсню-
ється шляхом визначення конфігураційних параметрів СЦ (кімнати нарад, конференц-залу
тощо) з використанням АРМ адміністратора, АРМ дисплея, системи озвучування, екрану
дисплея, АРМ головуючого на нараді та АРМів учасників наради.
5. Використання сервісу IT «Meeting»
Сервіс IT «Meeting» розроблений з урахуванням базової формальної структурної метамо-
делі наради (рис. 3). Він може бути використаний для проведення нарад у режимі повно-
функціональної конфігурації СЦ (FullMode) та полегшеної конфігурації СЦ (LightMode), в
залежності від архітектури СЦ та регламенту прийняття рішень у ньому. Програмне забез-
печення сервісу IT «Meeting» розроблено на платформі .NET з використанням спеціалізо-
ваних драйверів для мережевого обладнання СЦ.
5.1. Особливості та налаштування сервісу IT «Meeting»
Сервіс IT «Meeting» надає такі можливості:
– завдяки використанню компонентів адміністрування застосунків IT «Meeting», на-
рада проводиться не лише за строго визначеним сценарієм та регламентом, а й існує мож-
ливість включення подій та виступів, не передбачених правилами затвердженої процедури
проведення наради;
– можливість використання в автономному режимі НСО у залі СЦ, яка не вимагає
додаткового налаштування звукових характеристик приміщень для нарад;
– можливість використання альтернативної (при необхідності) конфігурації облад-
нання СЦ;
– можливості для перегляду, аудіозапису та транскрипції виступів, що надаються
компонентом ProtPlay;
– розміщення протоколів нарад у текстовій формі на сервері для доступу до них ав-
торизованих зацікавлених осіб;
<Document type> Protocol
<Meeting attributes>
<Stakeholdrers>
<Main topic>
<Date, Time>
<Location: Address, Title of receiving party, room# >
<List of Participants attributes>
<First Name, Last name>
<Affiliation>
<Role>
<Discussion types, Regulations (Fixed | Dynamyc)> Issue
Speech, Issue Co-Speech, Questions, Answers, Opinions,
Summary
<Meeting issues (Fixed | Dynamyc) >
<Meeting Scenario>
<Participant, Discussion Speech, Conditions (Resources,
Constraints)>
<Decision draft >
<Decision voting>
<Decision Approval>
<Decision documenting >
<Decision statement>
[<Signatures>] [ <Seals>] [<Addendums>]
76 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
– вибір різних режимів використання сервісу IT «Meeting» як з використанням, так і
без використання бази даних, у залежності від конкретних потреб.
Адміністратор наради забезпечує організаційну підтримку наради через:
– управління мікрофонами учасників наради;
– управління системою голосування;
– управління системою синхронного перекладу;
– управління системою транскрипції.
За допомогою АРМ адміністратора (AdminAWP) наради може бути обраний необ-
хідний режим роботи сервісу IT «Meeting» – повнофункціональний (FullMode) або полег-
шений (LifhtMode). На рис. 4 зображена панель управління для вибору режиму викорис-
тання сервісу IT «Meeting» у СЦ.
5.2. Повнофункціональний режим використання сервісу IT «Meeting»
Повнофункціональний режим використання сервісу IT «Meeting» (FullMode) призначений
для використання в адаптованих спеціалізованих приміщеннях СЦ (ситуаційні кімнати,
парламентські зали, конференц-зали тощо) з повним комплектом обладнання для прове-
дення нарад (засідань, конференцій). У режимі FullMode сервісу IT «Meeting» забезпечу-
ється автоматична транскрипція виступів. Конфігурація FullMode сервісу IT «Meeting»
представлена на рис. 5.
Рисунок 4 – Панель управління для вибору
режиму використання сервісу IT «Meeting»
Рисунок 5 – Повнофункціональна (FullMode)
конфігурація сервісу IT «Meeting» для СЦ
У разі використання повнофункціонального режиму сервісу IT «Meeting»
(FullMode) вхідні компоненти наради формуються з використанням бази даних з поперед-
ньо визначеною темою засідання, порядком денним, учасниками, доповідачами та регла-
ментом. Автоматична підготовка баз даних здійснюється відповідно до запропонованої
формалізованої структурної моделі наради, представленої на рис. 3. Під час проведення
наради у цьому режимі її учасники можуть використовувати всі функції своїх АРМів. У
режимі FullMode налаштування додатків для проведення наради та формування її протоко-
лу здійснюються за допомогою компонента DataCreation. Панель управління для компоне-
нта DataCreation сервісу IT «Meeting» представлена на рис. 6. При використанні цього
компонента можна визначити різні параметри протоколу наради.
Перед початком наради створюється об'єкт інтерфейсу, що забезпечує зв’язування
компонентів програми відповідно до обраної конфігурації. Цей об'єкт інтерфейсу також
надає панель інтерфейсу відображення конфігурації та статусу робочих місць учасників.
На рис. 7 показана панель інтерфейсу, яка відображає стан АРМів СЦ та інформаційні по-
токи під час проведення наради. Використовуючи панель свого АРМу, адміністратор надає
учаснику наради можливість виступити за його проханням.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 77
Рисунок 6 – Панель управління для
компонента DataCreation сервісу IT «Meeting»
Рисунок 7 – Панель для відображення стану
АРМів СЦ та інформаційні потоки під час наради
У режимі FullMode сервісу IT «Meeting» ця панель формується на основі даних, що
отримуються від БД нарад. Після закінчення наради отримані дані про поточну нараду та-
кож записуються до цієї БД. Зведений підсумковий документ наради є формою програмно-
го об'єкта «Протокол наради». Цей об’єкт можна умовно розділити на вхідну інформацію і
текст, який відображає траєкторію, пройдену нарадою. Ім’я та розташування аудіофайла
виступу кожного учасника автоматично формуються та записуються у відповідній струк-
турі об’єкта «Протокол наради». Об’єкт «Протокол наради» пов’язує вхідні об’єкти і типо-
ві об’єкти, які називаються «Предметом обговорення». Типові структуровані об’єкти
«Предмет обговорення» використовуються для запису послідовності обговорення кожного
питання наради і прийняття рішення по ньому. Кількість заголовків і послідовність
об’єктів «Предмет обговорення» в конкретній моделі протоколу попередньо визначаються
проектом порядку денного кожної наради і можуть бути скориговані відповідно до факти-
чного ходу наради. Розташування об’єктів «Предмет обговорення» здійснюється відповід-
но до регламенту проведення цієї наради та структурної моделі наради (рис. 3). Об’єкт
«Предмет обговорення» має таку структуру (деякі компоненти можуть бути нео-
бов’язковими):
– назва предмета обговорення, що інформує про предмет обговорення;
– питання та відповіді щодо предмета обговорення;
– пропозиції та заяви щодо предмета обговорення;
– голосування за темою обговорення;
– проект рішення.
5.3. Полегшений режим використання сервісу IT «Meeting»
Полегшений режим використання сервісу IT «Meeting» (LightMode) призначений для ви-
користання в непристосованих для проведення нарад приміщеннях. У режимі LightMode
сервісу IT «Meeting» автоматично створюється програмний об’єкт «Протокол наради», але
у цьому режимі сервіс IT «Meeting» працює без використання бази даних. Вхідна інформа-
ція для створення «Протоколу наради» при проведенні наради у режимі LightMode може
бути отримана трьома способами:
– отримана з файлів облікової інформації наради;
– завантажена з реєстру адміністратора;
– введена вручну.
Протокол наради у режимі LightMode формується в реальному масштабі часу за до-
помогою існуючого списку учасників наради за принципом «ad hoc». Конфігурація
LightMode сервісу IT «Meeting» передбачає використання гнучкого підходу до розташу-
вання учасників наради та використання НСО. Конфігурація СЦ у режимі LightMode може
складатися з мінімального набору обладнання і включати в себе тільки АРМ адміністрато-
78 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1
ра (AdminAWP) та НСО. Конфігурація СЦ для режиму LightMode сервісу IT «Meeting»
представлена на рис. 8. За допомогою НСО цю конфігурацію можна застосовувати у вели-
ких конференц-залах та форумах різних масштабів (з різною кількістю учасників).
Рисунок 8 – Полегшена (LightMode) конфігурація сервісу IT «Meeting»
6. Висновки
Ситуаційне управління як цілеспрямована діяльність реалізується через послідовність про-
цесів життєвого циклу з використанням принципів та стандартів управління проектами.
Для цієї послідовності розроблено модель прецедентів мовою UML, яка описує номенкла-
туру процесів життєвого циклу ситуаційного управління, а саме: усвідомлення ситуації
оцінка ситуації визначення цілей СУ розробка та відбір плану для досягнення цілей
СУ організація процедур прийняття рішень виконання плану СУ моніторинг ви-
конання плану СУ оцінка та збереження результатів виконання СУ. Процеси життєвого
циклу ситуаційного управління реалізуються при розробці архітектури, налаштуванні на
конкретну ситуацію, створенні інформаційно-аналітичних технологій із заданими параме-
трами в середині СЦ.
У роботі описується сервіс для інформаційної технології підтримки проведення на-
рад у ситуаційних центрах на основі формальної структурної метамоделі наради в XML-
подібному форматі. Розроблений інформаційний сервіс підтримки проведення нарад у
контексті ситуаційного управління забезпечує автоматичну підготовку, підтримку ведення
та формування матеріалів таких нарад з використанням як реляційних, так і файлових баз
даних з можливостями ручного введення інформації. Модель організації інформаційних
об’єктів забезпечує відповідність регламенту проведення нарад і фіксацію фактичних ма-
теріалів нарад, доступних через кореневий об’єкт «Протокол наради».
Представлений у статті сервіс може бути розвинутий у напрямі забезпечення мобі-
льного доступу (зі смартфонів, планшетів тощо) для оперативної участі у нарадах шляхом
додавання відповідних інтерфейсів платформ без реінжинірингу ядра розробленого сервісу
ІТ «Meeting». У цьому випадку користувачі також зможуть використовувати такі служби
обміну повідомленнями, як чати, миттєві повідомлення, відеоконференції, дані про місцез-
находження тощо.
Подальший розвиток організаційно-інформаційних сервісів для підтримки прийнят-
тя рішень у процесі ситуаційного управління полягає в синхронізації розробки повнофунк-
ціональних або полегшених системних конфігурацій таких сервісів для розширення функ-
ціональності, якості та зручності їх використання.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2019, № 1 79
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Barwise J., Perry J. The Situation Underground, in Stanford Working Papers in Semantics / eds.
J. Barwise, I. Sag. Stanford Cognitive Science Group. 1980. Vol. 1. Section D. P. 1–55.
2. Коваленко О.Є. Застосування онтологій в системах ситуаційного управління. Сучасні проблеми
інформатики в управлінні, економіці, освіті та подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи:
матеріали XV Міжнар. наук. семінару (Київ – оз. Світязь, 4–8 липня 2016 р.) / за наук. ред. д.е.н.,
проф. М.М. Єрмошенка. Київ: Національна академія управління, 2016. С. 84–89.
3. Kovalenko O. Information Taxonomy and Ontology for Situational Management. IEEE 13th
International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies,
CSIT 2018 Proceedings. 2018. Vol. 2, N 8526723. P. 94–97. DOI: 10.1109/STC-CSIT.2018.8526723.
4. Jakobson G., Buford J., Lewis L. Situation Management: Basic Concepts and Approaches / еds. V.V.
Popovich, M. Schrenk, K.V. Korolenko. Information Fusion and Geographic Information Systems.
LNG&C. Heidelberg: Springer, 2007. Vol. XIV. P. 18–33.
5. Косолапов В.Л. Деякі проблеми створення ситуаційних центрів як технології інформаційної і
модельної підтримки для забезпечення ситуаційного управління складними об’єктами. Системи
підтримки прийняття рішень. Теорія і практика: зб. доп. одинадцятої дистанційної наук.-практ.
конф. з міжнар. участю (Київ, 5 червня 2017 р.). Київ: Інститут проблем математичних машин і
систем НАН України, 2017. С. 24–27.
6. Kovalenko T.O., Miroshnychenko A.V. Architectural solutions for situational management. 5th
International Conference on Application of Information and Communication Technology and Statistics in
Economy and Education (ICAICTSEE–2015) Proceedings (Sofia, Bulgaria, November 13-14th, 2015).
Sofia, Bulgaria: Issued for Publication, 2016. P. 346–355.
7. Коваленко О.Є. Ситуаційне управління як проектна діяльність. Системи підтримки прийняття
рішень. Теорія і практика: зб. доп. одинадцятої дистанційної наук.-практ. конф. з міжнар. участю
(Київ, 5 червня 2017 р.). Київ: Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, 2017.
С. 28–31.
8. Vlasova T., Kovalenko O., Kosolapov V. Organizational-Information Technology for Providing and
Decisions Making in Situational Management. 14th International Conference on Advanced Trends in
Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering, TCSET 2018. Proceedings. 2018.
Vol. 2018. P. 152–157. DOI: 10.1109/TCSET.2018.8336176.
9. Коваленко О.Є. Системна інженерія та життєвий цикл систем. Електронне моделювання. 2018.
Т. 40, № 6. С. 61–82.
10. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK Guide). Project Management
Institute (sixth edition). 2017. URL: https://www.pmi.org/pmbok-guide-standards/foundational/ pmbok/
sixth-edition.
11. ISO/IEC/IEEE 16326-2009 – Systems and Software Engineering-Life Cycle Processes-Project
Management. 2009. December. URL: http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue_tc/catalogue_
detail.htm?csnumber=41977.
12. ISO 21500:2012 Guidance on project management. URL:http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue
tc/catalogue_detail.htm?csnumber=50003.
13. Косолапов В.Л., Ковтун В.О., Суперсон С.І. Деякі проблеми та напрямки запровадження
системи ситуаційних центрів. Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика: зб. доп.
десятої дистанційної наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Київ, 8 червня 2015 р.). Київ: Інститут
проблем математичних машин і систем НАН України, 2015. С. 107–110.
14. Коваленко О.Є. Стандартизація формального опису системної архітектури ситуаційних центрів.
Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика: зб. доп. десятої дистанційної наук.-
практ. конф. з міжнар. участю (Київ, 8 червня 2015 р.). Київ: Інститут проблем математичних
машин і систем НАН України, 2015. С. 111–114.
Стаття надійшла до редакції 14.02.2019
https://doi.org/10.1109/STC-CSIT.2018.8526723
https://doi.org/10.1109/TCSET.2018.8336176
https://www.pmi.org/pmbok-guide-standards/foundational/%20pmbok/%20sixth-edition
https://www.pmi.org/pmbok-guide-standards/foundational/%20pmbok/%20sixth-edition
http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue_tc/catalogue_%20detail.htm?csnumber=41977
http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue_tc/catalogue_%20detail.htm?csnumber=41977
http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue%20tc/catalogue_detail.htm?csnumber=50003
http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue%20tc/catalogue_detail.htm?csnumber=50003
|