Триклозан у гідроекосистемах (огляд)
На основі опрацювання вітчизняних та зарубіжних літературних джерел узагальнено відомості стосовно шляхів надходження та хімічних перетворень антибактеріального препарату триклозану у водних екосистемах, а також його впливу на життєдіяльність гідробіонтів. Показано можливі наслідки надходження токси...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут гідробіології НАН України
2016
|
| Назва видання: | Гидробиологический журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152103 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Триклозан у гідроекосистемах (огляд) / Д.О. Янович, Т.М. Швець // Гидробиологический журнал. — 2016. — Т. 52, № 2. — С. 91-102. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-152103 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1521032025-02-09T20:22:57Z Триклозан у гідроекосистемах (огляд) Triclosan in Hydroecosystems (a Review) Янович, Д.О. Швець, Т.М. Водная токсикология На основі опрацювання вітчизняних та зарубіжних літературних джерел узагальнено відомості стосовно шляхів надходження та хімічних перетворень антибактеріального препарату триклозану у водних екосистемах, а також його впливу на життєдіяльність гідробіонтів. Показано можливі наслідки надходження токсиканта до водойм рибогосподарського призначення з огляду на його потенційну небезпеку для іхтіофауни та визначено коло питань, що потребують подальших досліджень. На основе обработки отечественных и зарубежных литературных источников обобщены сведения касательно путей поступления и химических превращений антибактериального препарата триклозана в водных экосистемах, а также его влияния на жизнедеятельность гидробионтов. Показаны возможные отдаленные последствия попадания токсиканта в водоемы рыбохозяйственного назначения, с учетом его потенциальной опасности для ихтиофауны, и очерчен круг вопросов по данной теме, требующих дальнейших исследований. Native and foreign literature data sources concerning mechanisms of intake and chemical transformation of antibacterial preparation triclosan in aquatic ecosystems, as well as its impact on the vital functions of aquatic organisms have been summarized. Possible long-term effects of the toxicant entering in the water bodies of fisheries purpose in the view of its potential danger to the fish fauna are revealed. Number of questions, demanding further investigation, is pointed on. 2016 Article Триклозан у гідроекосистемах (огляд) / Д.О. Янович, Т.М. Швець // Гидробиологический журнал. — 2016. — Т. 52, № 2. — С. 91-102. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 0375-8990 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152103 628.394.17:[661.185:577.18] uk Гидробиологический журнал application/pdf Інститут гідробіології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Водная токсикология Водная токсикология |
| spellingShingle |
Водная токсикология Водная токсикология Янович, Д.О. Швець, Т.М. Триклозан у гідроекосистемах (огляд) Гидробиологический журнал |
| description |
На основі опрацювання вітчизняних та зарубіжних літературних джерел узагальнено відомості стосовно шляхів надходження та хімічних перетворень антибактеріального препарату триклозану у водних екосистемах, а також його впливу на життєдіяльність гідробіонтів. Показано можливі наслідки надходження токсиканта до водойм рибогосподарського призначення з огляду на його потенційну небезпеку для іхтіофауни та визначено коло питань, що потребують подальших досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Янович, Д.О. Швець, Т.М. |
| author_facet |
Янович, Д.О. Швець, Т.М. |
| author_sort |
Янович, Д.О. |
| title |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| title_short |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| title_full |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| title_fullStr |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| title_full_unstemmed |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| title_sort |
триклозан у гідроекосистемах (огляд) |
| publisher |
Інститут гідробіології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Водная токсикология |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152103 |
| citation_txt |
Триклозан у гідроекосистемах (огляд) / Д.О. Янович, Т.М. Швець // Гидробиологический журнал. — 2016. — Т. 52, № 2. — С. 91-102. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| series |
Гидробиологический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT ânovičdo triklozanugídroekosistemahoglâd AT švecʹtm triklozanugídroekosistemahoglâd AT ânovičdo triclosaninhydroecosystemsareview AT švecʹtm triclosaninhydroecosystemsareview |
| first_indexed |
2025-11-30T11:09:36Z |
| last_indexed |
2025-11-30T11:09:36Z |
| _version_ |
1850213379457679360 |
| fulltext |
ÓÄÊ 628.394.17:[661.185:577.18]
Ä. Î. ßíîâè÷1, Ò. Ì. Øâåöü2
ÒÐÈÊËÎÇÀÍ Ó Ã²ÄÐÎÅÊÎÑÈÑÒÅÌÀÕ (ÎÃËßÄ)
Íà îñíîâ³ îïðàöþâàííÿ â³ò÷èçíÿíèõ òà çàðóá³æíèõ ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë óçà-
ãàëüíåíî â³äîìîñò³ ñòîñîâíî øëÿõ³â íàäõîäæåííÿ òà õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü àíòè-
áàêòåð³àëüíîãî ïðåïàðàòó òðèêëîçàíó ó âîäíèõ åêîñèñòåìàõ, à òàêîæ éîãî âïëèâó
íà æèòòºä³ÿëüí³ñòü ã³äðîá³îíò³â. Ïîêàçàíj ìîæëèâ³ íàñë³äêè íàäõîäæåííÿ òîêñè-
êàíòà äî âîäîéì ðèáîãîñïîäàðñüêîãî ïðèçíà÷åííÿ ç îãëÿäó íà éîãî ïîòåíö³éíó
íåáåçïåêó äëÿ ³õò³îôàóíè òà âèçíà÷åíî êîëî ïèòàíü, ùî ïîòðåáóþòü ïîäàëüøèõ
äîñë³äæåíü.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: òðèêëîçàí, âîäí³ åêîñèñòåìè, ã³äðîá³îíòè, òîêñè÷í³ñòü,
á³îòðàíñôîðìàö³ÿ, ô³ç³îëîã³÷í³ ïîðóøåííÿ.
Øèðîêå çàñòîñóâàííÿ ñèíòåòè÷íèõ ôàðìàöåâòè÷íèõ ïðåïàðàò³â, à òàêîæ
çàñîá³â îñîáèñòî¿ ã³ã³ºíè îáóìîâèëî ¿õíº çíà÷íå ïîøèðåííÿ ó íàâêîëèøíüî-
ìó, çîêðåìà âîäíîìó, ñåðåäîâèù³. Öå ñêëàäຠçíà÷íó íåáåçïåêó äëÿ ñòðóêòó-
ðè òà ôóíêö³îíóâàííÿ âîäíèõ åêîñèñòåì, îñê³ëüêè ðå÷îâèíè, ùî âõîäÿòü äî
ñêëàäó çãàäàíèõ ïðåïàðàò³â òà çàñîá³â, ÷àñòî õàðàêòåðèçóºòüñÿ òîêñè÷í³ñòþ
òà ñò³éê³ñòþ äî ðîçêëàäàííÿ ó íàâêîëèøíüîìó ñåðåäîâèù³. Âïëèâ áàãàòüîõ
ðå÷îâèí íà á³îòó âîäíèõ åêîñèñòåì ïîäåêóäè çîâñ³ì íå äîñë³äæåíèé ³ â³äòàê
âàæêî ïðîãíîçîâàíèé. Îäí³ºþ ç òàêèõ ñïîëóê º òðèêëîçàí (5-õëî-
ðî-2-(2,4)äèõëîðîôåíîêñè)ôåíîë) — ïîõ³äíà õëîðôåíîêñèëó, àíòèáàê-
òåð³àëüíèé àãåíò øèðîêîãî ñïåêòðó 䳿, ùî çíàéøîâ ñâîº çàñòîñóâàííÿ ó ñòî-
ìàòîëî㳿, âèðîáíèöòâ³ ïîíàä 700 çàñîá³â îñîáèñòî¿ ã³ã³ºíè (áàêòåðèöèäíîãî
ìèëà, äåçîäîðàíò³â, çóáíèõ ïàñò, ð³äèí äëÿ ïîëîñêàííÿ ðîòîâî¿ ïîðîæíèíè
òîùî), à òàêîæ ³íøèõ ñïîæèâ÷èõ òîâàð³â — êóõîííèõ ïðèëàä³â, ³ãðàøîê,
ïîñò³ëüíî¿ á³ëèçíè, îäÿãó, ì³øê³â äëÿ ñì³òòÿ [1, 2, 44]. Çà õ³ì³÷íîþ ñòðóêòó-
ðîþ ïðåïàðàò ÿâëÿº ñîáîþ õëîðîâàíèé àðîìàòè÷íèé âóãëåâîäåíü, ïîä³áíèé
äî ïîë³õëîðîâàíèõ á³ôåí³ë³â, ïîë³áðîìîâàíèõ äèôåí³ëîâèõ åô³ð³â, á³ñôåíî-
ëó À, ä³îêñèí³â, òàêîæ òèðåî¿äíèõ ãîðìîí³â [17].
Íà â³äì³íó â³ä ³íøèõ ãàëîãåííèõ ñïîëóê, âèðîáíèöòâî ³ âèêîðèñòàííÿ
òðèêëîçàíó íå ï³äëÿãຠñòðîãîìó êîíòðîëþ ç ïðè÷èíè íèçüêî¿ ãîñòðî¿
òîêñè÷íîñò³ éîãî äëÿ ññàâö³â òà â³äíîñíî¿ áåçïå÷íîñò³ äëÿ ëþäèíè. Ñòàíîì
íà 2005 ð. ñâ³òîâå âèðîáíèöòâî òðèêëîçàíó ñêëàäàëî 1500 ò, ïðîòå òî÷í³ â³äî-
ìîñò³ ùîäî îáñÿã³â íàäõîäæåííÿ ïîëþòàíòà äî ïîâåðõíåâèõ âîä â³äñóòí³ [1,
22, 41, 42]. Çàâäÿêè øèðîêîìó çàñòîñóâàííþ òðèêëîçàíó, â³í âõîäèòü äî ïå-
ðåë³êó ñåìè îðãàíi÷íèõ çàáðóäíþâà÷iâ, ùî íàé÷àñò³øå âèÿâëÿþòüñÿ â ði÷êî-
âèõ âîäàõ ó êîíöåíòðàö³ÿõ â ìåæàõ 40—140 íã/äì3 [3]. Ðàçîì ç òèì, êîíöåíò-
ÂÎÄÍÀß ÒÎÊÑÈÊÎËÎÃÈß
© Ä. Î. ßíîâè÷, Ò. Ì. Øâåöü, 2016
ISSN 0375-8990 Ãèäðîáèîë. æóðí. 2016. ¹ 2. Ò. 52 91
ðàö³ÿ òðèêëîçàíó ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ ìîæå êîëèâàòèñÿ çíà÷íîþ ì³ðîþ:
çã³äíî íàÿâíèõ äàíèõ [36], ó ñò³÷íèõ âîäàõ äî î÷èñòêè âì³ñò òðèêëîçàíó
ìîæå äîñÿãàòè 9715 íã/äì3, ï³ñëÿ î÷èñòêè — 775 íã/äì3. Çìåíøåííÿ âì³ñòó
òðèêëîçàíó ó âîä³ â ïðîöåñ³ î÷èñòêè ñò³÷íèõ âîä äîñÿãàºòüñÿ çà ðàõóíîê éîãî
àäñîðáö³¿ ìóëîì ç íàñòóïíîþ ì³íåðàë³çàö³ºþ òà ìåòèëóâàííÿì [36]. ²ñíóþòü
â³äîìîñò³ ùîäî ìîæëèâèõ êîëèâàíü âì³ñòó òðèêëîçàíó ó ïîáóòîâèõ ñò³÷íèõ
âîäàõ äî î÷èñòêè â ìåæàõ 0,1—562,0 ìêã/äì3, ï³ñëÿ î÷èñòêè — â ìåæàõ
0,035—2,70 ìêã/äì3 [3].
Ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ òðèêëîçàí çàçâè÷àé ïðèñóòí³é ó éîí³çîâàíîìó
ñòàí³. Ñïîëóêà õàðàêòåðèçóºòüñÿ íèçüêîþ âîäîðîç÷èíí³ñòþ (12 ìã/äì3),
â³äíîñíî âèñîêèì Log Kow (Kow — êîåô³ö³ºíò ðîçïîä³ëó îêòàíîë/âîäà —
ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ êîíöåíòðàö³ÿìè òîêñèêàíòà ó äâîõ ôàçàõ ð³âíîâàæíî¿
ñóì³ø³ í-îêòàíîëó ³ âîäè) — 4,76 òà Log Koñ (Êîñ — êîåô³ö³ºíò ðîçïîä³ëó îð-
ãàí³÷íèé âóãëåöü/âîäà — â³äíîøåííÿ ìàñè òîêñèêàíòà, ùî àäñîðáóºòüñÿ
´ðóíòîì, íà îäèíèöþ ìàñè îðãàí³÷íîãî âóãëåöþ ´ðóíòó, äî ð³âíîâàæíî¿ êîí-
öåíòðàö³¿ òîêñèêàíòà ó âîä³) — 4,37, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ¿¿ á³îàêóìóëÿòèâí³ âëàñ-
òèâîñò³ [11]. Âàæëèâèì ÷èííèêîì, ùî îáóìîâëþº çðîñòàííÿ ðîç÷èííîñò³
òîêñèêàíòà, º çì³ùåííÿ âîäíåâîãî ïîêàçíèêà â ñòîðîíó ï³äâèùåííÿ òâåð-
äîñò³ âîäè. Ïåð³îä íàï³âðîçïàäó òðèêëîçàíó ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ ñêëàäàº
41 õâ., à îñíîâíèìè ïðîäóêòàìè éîãî äåãðàäàö³¿ âèñòóïàþòü ìåòèëòðèêëîçàí,
ä³îêñèíè, õëîðîôîðì [17, 29].
Îñîáëèâîñò³ ïåðåòâîðåííÿ òðèêëîçàíó ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ îáóìîâëþ-
þòü éîãî íåáåçïåêó äëÿ æèâèõ îðãàí³çì³â, îñê³ëüêè äåÿê³ éîãî ïîõ³äí³ õà-
ðàêòåðèçóþòüñÿ ³ñòîòíî âèùîþ òîêñè÷í³ñòþ, í³æ âèõ³äíà ñïîëóêà. Çîêðåìà,
çà 䳿 ñâ³òëà òðèêëîçàí ó ïðèðîäíèõ âîäîéìàõ ìîæå ïåðåòâîðþâàòèñü íà
ä³îêñèíè, ùî íàëåæàòü äî ñóïåðòîêñèêàíò³â òà çäàòí³ ñïðè÷èíÿòè îíêî-
ëîã³÷í³ çàõâîðþâàííÿ: 2,8-äèõëîðîäèáåíçî-p-äiîêñèí òà 2,7-äèõëîðîäèáåí-
çî-p-äiîêñèí, à çà íàÿâíîñò³ õëîðó – íà 2,3,7,8-òåòðà-õëîðîäèáåíçîäiîêñèí
òà ií. [3]. Òàêèì ÷èíîì, ïðîäóêòè ïåðåòâîðåííÿ òðèêëîçàíó ñòàíîâëÿòü ïî-
òåíö³éíó çàãðîçó äëÿ ã³äðîá³îíò³â íàâ³òü çà ïîð³âíÿíî íåâèñîêèõ êîíöåíò-
ðàö³é âèõ³äíî¿ ñïîëóêè. Ó çâ’ÿçêó ç öèì, íåîáõ³äí³ñòü êîíòðîëþ âì³ñòó òðèê-
ëîçàíó ó ïîáóòîâèõ ñò³÷íèõ âîäàõ òà îá’ºêòàõ äîâê³ëëÿ â³äçíà÷àºòüñÿ íèçêîþ
àâòîð³â [3].
Ìåòèëóâàííÿ òðèêëîçàíó çà ó÷àñòþ æèâèõ îðãàí³çì³â ïðèçâîäèòü äî
óòâîðåííÿ ìåòèëòðèêëîçàíó, ùî â³äð³çíÿºòüñÿ âèùîþ ë³ïîô³ëüí³ñòþ, à òà-
êîæ á³ëüøîþ ñò³éê³ñòþ äî ðîçêëàäàííÿ ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ ïîð³âíÿíî ç
âèõ³äíîþ ñïîëóêîþ [7, 28]. Ó ïðîöåñ³ ôîòîë³çó òðèêëîçàíó â³äáóâàºòüñÿ
óòâîðåííÿ âèñîêîòîêñè÷íèõ õëîðîâàíèõ ïîõ³äíèõ, çîêðåìà äèõëîðîäèáåí-
çî-ï-ä³îêñèíó, ÿê³, â ñâîþ ÷åðãó, çàçíàþòü ïåðåòâîðåíü äî õëîðîâàíèõ ä³îê-
ñèí³â âèùîãî ð³âíÿ [10].  ðåçóëüòàò³ âçàºìî䳿 òðèêëîçàíó ç õëîðîì, ÿêèé
÷àñòî ì³ñòèòüñÿ ó ìèéíèõ çàñîáàõ, ó âîäîéìàõ óòâîðþºòüñÿ õëîðîôîðì,
ÿêèé õàðàêòåðèçóºòüñÿ öèòîòîêñè÷íîþ ³ òåðàòîãåííîþ 䳺þ íà ðèá [16].
Ôîòîäåãðàäàö³ÿ òðèêëîçàíó çíà÷íîþ ì³ðîþ ïðèñêîðþºòüñÿ çà ïðèñóò-
íîñò³ ó âîä³ äåÿêèõ êàò³îííèõ ïîâåðõíåâî-àêòèâíèõ ñïîëóê, çîêðåìà öåòèëò-
ðèìåòèëàìîí³þ áðîì³äó, é óïîâ³ëüíþºòüñÿ çà íàÿâíîñò³ àí³îíîàêòèâíèõ
ÑÏÀÐ: äîäåöèëáåíçîëñóëüôîíàòó íàòð³þ òà äîäåöèëñóëüôîíàòó íàòð³þ [39].
92
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
Ïðèíöèï 䳿 òðèêëîçàíó ÿê àíòèáàêòåð³àëüíîãî àãåíòó ïîëÿãຠó áëîêó-
âàíí³ ôåðìåíòó, ùî áåðå ó÷àñòü â óòâîðåíí³ êë³òèííî¿ ñò³íêè áàêòåð³é, ïî-
øêîäæåíí³ âàæëèâèõ ä³ëÿíîê öèòîïëàçìè òà ìåìáðàíè, ïîðóøåíí³ ñèíòåçó
æèðíèõ êèñëîò òà ìàêðîìîëåêóë, çîêðåìà ÐÍÊ, çñóâàõ â îêèñíþâàëüíîìó
ôîñôîðèëþâàíí³ ó ì³êðîâîäîðîñòåé [17, 21, 26, 30].
Øëÿõàìè íàäõîäæåííÿ òðèêëîçàíó äî ã³äðîåêîñèñòåì º ïåðåâàæíî ïîáó-
òîâ³ ñò³÷í³ âîäè. Îäí³ºþ ç ïðè÷èí öüîãî º â³äñóòí³ñòü òåõíîëîã³÷íî¿ ñõåìè
éîãî âèäàëåííÿ ïðè çàñòîñóâàíí³ ³ñíóþ÷èõ ìåòîä³â î÷èùåííÿ ñò³÷íèõ âîä
[17, 40]. Íàäõîäæåííÿ ïîëþòàíòà ó âîäíå ñåðåäîâèùå â³äáóâàºòüñÿ òàêîæ ç
´ðóíòîâèìè âîäàìè, ùî ì³ñòÿòü òâåðä³ ðå÷îâèíè á³îëîã³÷íîãî ïîõîäæåííÿ ³ç
çàëèøêîâèìè ê³ëüêîñòÿìè òðèêëîçàíó. Êð³ì òîãî, ìîæëèâå âèìèâàííÿ òîê-
ñèêàíòà ç äîííèõ â³äêëàäåíü, ó ñêëàä³ ÿêèõ òðèêëîçàí ïðîÿâëÿº âèñîêó
ñò³éê³ñòü äî ðîçêëàäàííÿ, ùî âèêëèêຠçàíåïîêîºííÿ â êîíòåêñò³ éîãî íàêî-
ïè÷åííÿ â àá³îòè÷íèõ êîìïîíåíòàõ åêîñèñòåì, à òàêîæ äåïîíóâàííÿ â îðãà-
íàõ ³ òêàíèíàõ ã³äðîá³îíò³â [17].
Ç âîäè òà àá³îòè÷íèõ êîìïîíåíò³â âîäíèõ åêîñèñòåì òðèêëîçàí òà ïîõ³äí³
ïðîäóêòè éîãî ïåðåòâîðåííÿ íàäõîäÿòü ³ íàêîïè÷óþòüñÿ â îðãàí³çì³ ðîñëèí,
áåçõðåáåòíèõ âîäíèõ òâàðèí òà ðèá.  ë³òåðàòóð³ íàÿâí³ â³äîìîñò³ ñòîñîâíî
âèÿâëåííÿ ïîëþòàíòà ó çðàçêàõ çåëåíèõ âîäîðîñòåé (êëàäîôîðà), ìîëþñê³â
(êîòóøêà ðîãîâà), ðàêîïîä³áíèõ (òðàâ’ÿíà êðåâåòêà), ïð³ñíîâîäíèõ òà ìîðñü-
êèõ ðèá (ðàéäóæíà ôîðåëü Oncorhynchus mykiss, ëÿù Abramis brama, ñàçàí
Cyprinus carpio òîùî), ïðè÷îìó êîíöåíòðàö³¿ òðèêëîçàíó õàðàêòåðèçóâàëèñü
ï³äâèùåíèìè ð³âíÿìè ó òêàíèíàõ ðèá-áåíòîôàã³â ïîð³âíÿíî ç ïëàíêòîôàãà-
ìè [4, 17, 18, 25]. Ó äåÿêèõ ë³òåðàòóðíèõ äæåðåëàõ â³äçíà÷àºòüñÿ îñîáëèâà
ñïðèéíÿòëèâ³ñòü äî çàáðóäíåííÿ òðèêëîçàíîì âîäíèõ ññàâö³â — õèæàê³â âè-
ùîãî òðîô³÷íîãî ð³âíÿ, çîêðåìà àôàë³í òà êàñàòîê, êîíöåíòðàö³ÿ òîêñèêàíòà
â ïëàçì³ êðîâ³ ÿêèõ ò³ñíî êîðåëþº ç éîãî ð³âíåì ó íàâêîëèøíüîìó ñåðåäî-
âèù³ [6, 14].
³äîìîñò³ ùîäî ê³íåòèêè òà ìåòàáîë³çìó òðèêëîçàíó â îðãàí³çì³
ã³äðîá³îíò³â âêðàé îáìåæåí³, ùî îáóìîâëþº àêòóàëüí³ñòü ïîäàëüøèõ
äîñë³äæåíü ç öüîãî ïèòàííÿ. Øëÿõàìè íàäõîäæåííÿ òîêñèêàíòà äî îð-
ãàí³çìó ðèá ó ìåòèëîâàíîìó âèãëÿä³ º ÿê áðàíõ³àëüíèé — ç âîäè, òàê ³ îðàëü-
íèé — âíàñë³äîê ñïîæèâàííÿ êîðìîâèõ îðãàí³çì³â òà õàð÷îâèõ ÷àñòî÷îê.
Ðåçóëüòàòè äîñë³ä³â ç êàíàëüíèì ñîìîì Ictalurus punctatus ñâ³ä÷àòü ïðî ìîæ-
ëèâ³ñòü äåìåòèëóâàííÿ ìåòèëòðèêëîçàíó äî òðèêëîçàíó ç ïîäàëüøîþ ñóëü-
ôîíàö³ºþ òà ãëþêóðîí³çàö³ºþ îñòàííüîãî ó ïå÷³íö³ òà êèøê³âíèêó ðèá, ùî
ñóïðîâîäæóºòüñÿ óòâîðåííÿì êîí’þãàò³â. Äàí³ ùîäî á³îòðàíñôîðìàö³¿ òîê-
ñèêàíòà, îòðèìàí³ ó öüîìó äîñë³äæåíí³, äîçâîëÿþòü çðîáèòè ïðèïóùåííÿ
ïðî á³ëüø àêòèâíå á³îàêóìóëþâàííÿ ìåòèëîâàíî¿ ôîðìè ïîëþòàíòà, íà
â³äì³íó â³ä âëàñíå òðèêëîçàíó. Ïðè öüîìó ðèáè ìîæóòü ðîçãëÿäàòèñü ÿê
ìîæëèâèé âåêòîð ïåðåíåñåííÿ ìåòèëîâàíîãî òðèêëîçàíó ó òðîô³÷íèõ ëàí-
öþãàõ äî ¿õí³õ íàéâèùèõ ð³âí³â, âêëþ÷àþ÷è ëþäèíó [17, 20].
Ðåçóëüòàòè âèâ÷åííÿ òîêñè÷íèõ åôåêò³â òðèêëîçàíó äëÿ á³îòè÷íèõ êîì-
ïîíåíò³â ã³äðîåêîñèñòåì âêàçóþòü íà íàñòóïíå. Ç îäíîãî áîêó, êîíöåíòðàö³¿
öüîãî ïîëþòàíòà, çàô³êñîâàí³ ó ïðèðîäíèõ âîäàõ, íå º íåáåçïå÷íèìè äëÿ
á³ëüøîñò³ ã³äðîá³îíò³â. Îäíàê ïîä³áí³ îö³íêè ìîæóòü íå âðàõîâóâàòè êóìóëÿ-
93
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
òèâí³ âëàñòèâîñò³ òðèêëîçàíó òà éîãî çäàòí³ñòü äî àáñîðáö³¿, à òàêîæ ìå-
õàí³çìè éîãî ïåðåòâîðåííÿ ó á³ëüø òîêñè÷í³ ñïîëóêè, çàçíà÷åí³ âèùå. Ç
³íøîãî áîêó, ñë³ä âðàõîâóâàòè íå ëèøå ä³þ îêðåìîãî òîêñèêàíòó, àëå ³ íà-
ÿâí³ñòü ñïîëóê, ùî âïëèâàþòü íà éîãî âëàñòèâîñò³, ó ïðèðîäíèõ âîäîéìàõ
[17].
Çãóáíî ä³þ÷è íà ì³êðîîðãàí³çìè, òðèêëîçàí çì³íþº ñêëàä ì³êðîáîöå-
íîç³â âîäíèõ åêîñèñòåì òà ïîðóøóº ôóíêö³îíóâàííÿ ïðèðîäíèõ óãðóïîâàíü
áàêòåð³îïëàíêòîíó. Ðîçðàõóíêîâà íåä³þ÷à êîíöåíòðàö³ÿ äëÿ ïð³ñíîâîäíèõ
ì³êðîâîäîðîñòåé âñòàíîâëåíà íà ð³âí³ 49,2 íã/äì3, ìîðñüêèõ — 4,9 íã/äì3.
Òàêèì ÷èíîì, àâòîòðîôè â³äíîñÿòüñÿ äî îäíèõ ³ç íàéá³ëüø âðàçëèâèõ äî 䳿
òðèêëîçàíó êîìïîíåíò³â âîäíèõ åêîñèñòåì, ùî ðåçóëüòóº ó áåçïîñåðåäí³é
âïëèâ òîêñèêàíòà íà ¿õíþ ïåðâèííó ïðîäóêö³þ [5, 21].
Ç ìåòîþ âñòàíîâëåííÿ êðèòåð³¿â ÿêîñò³ âîäè çà òðèêëîçàíîì äëÿ
ã³äðîá³îíò³â áóëî ïðîâåäåíî ãîñòð³ òà õðîí³÷í³ äîñë³äè ç ð³çíèìè ãðóïàìè îð-
ãàí³çì³â [51] — âîäíèìè áåçõðåáåòíèìè, ðèáàìè òà çåìíîâîäíèìè: äàôí³ºþ
Daphnia magna, âèøíåâîþ êðåâåòêîþ Neocaridina denticulata sinensis, ïóõ-
íàñòîâóñèì õ³ðîíîìóñîì Chironomus plumosus, ë³ìíîäðèëîì Limnodrilus hof-
fmeisteri, àìóðñüêèì ÷åáà÷êîì Pseudorasbora parva, ñð³áëÿñòèì êàðàñåì Ca-
rassius auratus, â’þíîì Misgurnus anguillicaudatus, êàðäèíàëîì Tanichthys al-
bonubes òà ïðèáåðåæíîþ æàáîþ Rana limnocharis. Ïðîâåäåí³ äîñë³äæåííÿ
ñâ³ä÷àòü ïðî ³ñíóâàííÿ âèäîâî¿ ñïåöèô³÷íîñò³ òîêñè÷íî¿ ä³¿ òðèêëîçàíó äëÿ
âîäíèõ îðãàí³çì³â. Çîêðåìà, áóëî âñòàíîâëåíî íàñòóïí³ âåëè÷èíè ìåä³àííèõ
ëåòàëüíèõ êîíöåíòðàö³é òðèêëîçàíó çà åêñïîçèö³¿ 96 ãîä. (äàôí³ÿ — 48 ãîä.),
âèøíåâà êðåâåòêà — 0,772 ìã/äì3; ïóõíàñòîâóñèé õ³ðîíîìóñ — 2,890; äàôí³ÿ
— 0,338; ë³ìíîäðèë — 2,046; àìóðñüêèé ÷åáà÷îê — 0,071; ñð³áëÿñòèé êàðàñü
— 1,839; â’þí — 0,045; êàðäèíàë — 0,889; ïðèáåðåæíà æàáà — 0,518 ìã/äì3.
Íàâåäåí³ â³äîìîñò³ ñâ³ä÷àòü, ùî íàéá³ëüø ÷óòëèâèì îðãàí³çìîì ñåðåä
äîñë³äæåíèõ âèÿâèâñÿ â’þí, à íàéá³ëüø òîêñèêîðåçèñòåíòíèì — ïóõíàñòî-
âóñèé õ³ðîíîìóñ [51]. Ó õðîí³÷íîìó åêñïåðèìåíò³, äå îá’ºêòàìè äîñë³äæåíü
âèñòóïàëè äàôí³ÿ D. magna, êàðäèíàë T. albonubes òà â’þí M. anguillicauda-
tus, íàéá³ëüø ÷óòëèâèì òàêîæ âèÿâèâñÿ îñòàíí³é, ÅÑ10 òðèêëîçàíó çà ïîêàç-
íèêîì ðîñòó äëÿ ÿêîãî ïåðåáóâàëà íà ð³âí³ 0,009 ìã/äì3, íàéìåíø ñïðèéíÿò-
ëèâèì — êàðäèíàë (0,087 ìã/äì3) [51].
Âñòàíîâëåíî, ùî ïðåäñòàâíèêè ô³òîïëàíêòîíó º íàéá³ëüø ÷óòëèâèìè âî-
äíèìè îðãàí³çìàìè, ùî áóëî ïðîäåìîíñòðîâàíî ó äîñë³äàõ ç ñöåíåäåñìóñîì
Scenedesmus subspicatus [34], ìåä³àííà åôåêòèâíà êîíöåíòðàö³ÿ òîêñèêàíòà
â óìîâàõ 96-ãîäèííî¿ åêñïîçèö³¿ äëÿ ÿêîãî çíàõîäèëàñÿ íà ð³âí³
0,00140 ìã/äì3 çà ïîêàçíèêîì ïðèãí³÷åííÿ ðîñòó, à íàéâèùà íååôåêòèâíà —
0,00069 ìã/äì3. Ïîä³áí³ ðåçóëüòàòè îòðèìàí³ ³ äëÿ ³íøèõ âèä³â âîäîðîñòåé:
âåëè÷èíà ÅÑ50 äëÿ àíàáåíè Anabaena flos-aquae ñêëàäàëà 0,0016 [13, 17, 34].
Äîñë³äæåííÿ âïëèâó òðèêëîçàíó íà âîäíèõ áåçõðåáåòíèõ äàþòü ï³äñòàâè
ñòâåðäæóâàòè ïðî ìåíøó ÷óòëèâ³ñòü öèõ îðãàí³çì³â ïîð³âíÿíî ç ô³òîïëàíê-
òîíîì, ïðè÷îìó ïð³ñíîâîäí³ îðãàí³çìè (D. magna) ïðîÿâëÿëè âèùó ñò³éê³ñòü
äî íåãàòèâíî¿ ä³¿ òîêñèêàíòà ïîð³âíÿíî ç ìîðñüêèìè áåíòîñíèìè îðãàí³çìà-
ìè (Hyalella azteca). Ìåä³àíí³ ëåòàëüí³ êîíöåíòðàö³¿ òðèêëîçàíó äëÿ âêàçà-
94
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
íèõ îðãàí³çì³â ñêëàäàëè â³äïîâ³äíî 0,4 òà 0,2 ìã/äì3 çà 10-äîáîâî¿ åêñïîçèö³¿
[17, 34, 37].
Äîâîë³ íåñïîä³âàíèìè âèÿâèëèñü ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ ñóì³ñíî¿ ä³¿ àò-
ðàçèíó (õëîðîðãàí³÷íîãî ïåñòèöèäó) òà òðèêëîçàíó íà ðàêîïîä³áíèõ D. mag-
na: ïåðøèé ñïðàâëÿâ äîçîçàëåæíó ïðîòåêòîðíó ä³þ íà îðãàí³çì äàôí³é ïî
â³äíîøåííþ äî âïëèâó òðèêëîçàíó çà êîíöåíòðàö³¿ ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³ â
ìåæàõ 5,8—23,2 íã/äì3. ²ìîâ³ðíî, âêàçàíèé åôåêò ïîâ’ÿçàíèé ç ï³äâèùåííÿì
àêòèâíîñò³ àíòèîêñèäàíòíèõ ôåðìåíò³â, ùî â³ä³ãðàþòü êëþ÷îâó ðîëü ó ôîð-
ìóâàíí³ òîêñèêîðåçèñòåíòíîñò³ îðãàí³çìó ïðîòè 䳿 òðèêëîçàíó [45].
Òðèêëîçàí çíèæóº õàð÷îâó àêòèâí³ñòü äàôí³é D. magna, ÿêà, çã³äíî ç ðå-
çóëüòàòàìè íèçêè äîñë³äæåíü, íå â³äíîâëþºòüñÿ ï³ñëÿ ïåðåíåñåííÿ îð-
ãàí³çì³â äî íåçàáðóäíåíîãî ñåðåäîâèùà. Âêàçàíèé ôàêò ìຠâàæëèâå åêî-
ëîã³÷íå çíà÷åííÿ, äàþ÷è óÿâëåííÿ ïðî ìîæëèâó îáîðîòí³ñòü ³íòîêñèêàö³¿
òðèêëîçàíîì [46]. Êð³ì òîãî, çàáðóäíþâà÷ ïîðóøóº â³äòâîðþâàëüíó
çäàòí³ñòü ðàêîïîä³áíèõ, çîêðåìà Ceriodaphnia dubia, ïðèãí³÷åííÿ ÿêî¿ ñïîñ-
òåð³ãàëè çà êîíöåíòðàö³¿ ïîëþòàíòà íà ð³âí³ 0,22 ìã/äì3 ó 50% äîñë³äíèõ îð-
ãàí³çì³â [47].
Äîñë³äíèêè, ÿê³ âèâ÷àëè âïëèâ òðèêëîçàíó òà éîãî ñóì³ø³ ç êàðáåíäàçè-
ìîì íà äàôí³þ D. magna, ñïîñòåð³ãàëè äîçîçàëåæíå óøêîäæåííÿ ñòðóêòóðè
ÄÍÊ ÿê ó ïåðøîìó, òàê ³ ó äðóãîìó âèïàäêàõ [46]. Çà ñóì³ñíî¿ ä³¿ òðèêëîçàíó
òà êàðáåíäàçèìó ñïîñòåð³ãàâñÿ ñèíåðãåòè÷íèé åôåêò, ÿêèé ïåðåâèùóâàâ
àäèòèâíèé, çàâäÿêè ÷îìó òîêñè÷í³ âëàñòèâîñò³ òðèêëîçàíó çðîñòàëè. Ðîçðè-
âè ìîëåêóëè ÄÍÊ, ñïðè÷èíåí³ ïîëþòàíòîì, ìîæóòü ïðèçâîäèòè äî
çá³ëüøåííÿ ÷èñëà õðîìîñîìíèõ àáåðàö³é, íàñë³äêàìè ÿêèõ ìîæå áóòè çàãè-
áåëü êë³òèí àáî ïîðóøåííÿ ì³òîçó [46]. Ïîä³áíó ä³þ òîêñèêàíòà ô³êñóâàëè
äîñë³äè ³ ç ³íøèìè îðãàí³çìàìè — íàïðèêëàä, äðåéñåíîþ Dreissena polymor-
pha òà âîäîðîñòþ êëîñòåð³óìîì Closterium ehrenbergii [9, 46].
Ó åêñïåðèìåíò³ ç äðåéñåíîþ D. polymorpha, ÿêó âèòðèìóâàëè ïðîòÿãîì 7
ä³á ó âîä³ ç âì³ñòîì òðèêëîçàíó íà ð³âí³ 0,00058 ìã/äì3, âèÿâëÿëè ³íäóêóâàí-
íÿ òîêñèêàíòîì îêñèäàòèâíîãî ñòðåñó, çíà÷í³ çì³íè ó ñèíòåç³ á³ëê³â â òêàíè-
íàõ çÿáåð, ïîðóøåííÿ ïåðåá³ãó á³îëîã³÷íèõ ïðîöåñ³â, çîêðåìà çâ’ÿçóâàííÿ
êàëüö³þ òà ôîðìóâàííÿ ñòðåñîñò³éêîñò³ îðãàí³çìó [41].
Ãîñòðó òîêñè÷í³ñòü òðèêëîçàíó äëÿ ð³çíèõ ïðåäñòàâíèê³â ³õò³îôàóíè
äîñë³äæóâàëè íà ê³ëüêîõ âèäàõ ðèá, çîêðåìà íà äîðîñëèõ îñîáèíàõ ìåäàêè
Ozyrias latipes, ñèíüîçÿáðîâîãî ñîíÿ÷íîãî îêóíÿ Lepomis macrochirus òà òîâ-
ñòîãîëîâîãî àìåðèêàíñüêîãî ãîëüÿíà Pimephales promelas, äëÿ ÿêèõ âåëè÷èíè
LC50 çà 96-ãîäèííî¿ åêñïîçèö³¿ çíàõîäèëèñÿ â³äïîâ³äíî íà ð³âí³ 1,70, 0,37 òà
0,26 ìã/äì3 [17, 32, 34].
²ñíóþòü â³äîìîñò³ ùîäî åìáð³îíàëüíî¿ òîêñè÷íîñò³ òðèêëîçàíó, îòðèìàí³
íà ìåäàö³. Ìåä³àííà åôåêòèâíà êîíöåíòðàö³ÿ äëÿ åìáð³îí³â, ÿê³ áóëè ï³ääàí³
íàíî³í’ºêö³¿ òîêñèêàíòà in ovo, îòðèìàíà çà ïîêàçíèêàìè âèæèâàííÿ ³êðè òà
åìáð³îíàëüíîãî ðîçâèòêó, ñêëàëà 4,2 íã/³êð. [31].
95
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî ïîêàçíèêè ãîñòðî¿ òîêñè÷íî¿ ä³¿ òðèêëîçàíó äëÿ äåÿ-
êèõ äîñë³äæóâàíèõ âèä³â ðèá (äàí³î Danio rerio, òîâñòîãîëîâèé àìåðèêàíñü-
êèé ãîëüÿí P. promelas, ñèíüîçÿáðîâèé ñîíÿ÷íèé îêóíü L. macrochirus) õàðàê-
òåðèçóþòüñÿ íåçíà÷íîþ â³äì³íí³ñòþ. Ðàçîì ç òèì, äîçè òðèêëîçàíó, ùî
ñïðè÷èíÿëè ãîñòðèé òîêñè÷íèé âïëèâ, áóëè âèùèìè ïîð³âíÿíî ç éîãî ïðî-
ãíîçîâàíèì âì³ñòîì â ïðèðîäíèõ âîäîéìàõ, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî íèçüêó
éìîâ³ðí³ñòü ãîñòðîãî îòðóºííÿ ðèá âêàçàíèì ïîëþòàíòîì ó ïðèðîäíèõ óìî-
âàõ [17].
Äàí³ ñòîñîâíî íàñë³äê³â õðîí³÷íîãî âïëèâó òðèêëîçàíó íà âîäí³ îð-
ãàí³çìè ñâ³ä÷àòü ïðî íèçüêó òîêñèêîðåçèñòåíòí³ñòü âîäîðîñòåé òà âèùó —
ðèá, çîêðåìà îäíîãî ç íàéá³ëüø ÷óòëèâèõ âèä³â — ðàéäóæíî¿ ôîðåë³ O. my-
kiss [34]. Íàïðèêëàä, äîñë³äæåííÿ ç òîâñòîãîëîâèì àìåðèêàíñüêèì ãîëüÿíîì
P. promelas íå ïîêàçàëî âèäèìèõ åôåêò³â âïëèâó òîêñèêàíòà ó êîíöåíòðàö³¿,
ùî â³äïîâ³äàëà ïðîãíîçîâàí³é ó ïðèðîäíèõ âîäîéìàõ [35].
Ðàçîì ç òèì, ðÿäîì çàðóá³æíèõ â÷åíèõ äîâåäåíî íåãàòèâíèé âïëèâ òðèê-
ëîçàíó íà íèçêó ô³ç³îëîã³÷íèõ ôóíêö³é ðèá, çîêðåìà, ðåïðîäóêòèâíó. Çà 䳿
òîêñèêàíòà íà åìáð³îíè òà ëè÷èíêè äàí³î D. rerio âèÿâëåíî â³äõèëåííÿ ó ïî-
âåä³íêîâèõ ðåàêö³ÿõ îñîáèí äîðîñëîãî â³êó [17, 33].
 õðîí³÷íîìó åêñïåðèìåíò³ ç çàïë³äíåíîþ ³êðîþ ìåäàêè O. latipes, ï³ääà-
íîþ âïëèâó òðèêëîçàíó ïðîòÿãîì 2 òèæí³â, ñïîñòåð³ãàëèñÿ çàòðèìêà âèêëüî-
âó òà çíèæåííÿ ê³ëüêîñò³ âèëóïëåíèõ ³êðèíîê. Ó ñòàòåâîçð³ëèõ îñîáèí ðèá
öüîãî âèäó òðèêëîçàí ïðîÿâëÿâ êñåíîåñòðîãåííó àêòèâí³ñòü, ÿêà ïðèçâîäèëà
äî çðîñòàííÿ ïðîäóêóâàííÿ â³òåëîãåí³íó ó ñàìö³â, ï³ääàíèõ 䳿 òîêñèêàíòà
ïðîòÿãîì 21 äîáè [19].
Äîñë³äæåííÿ ç D. rerio âêàçóâàëè òàêîæ íà íèçüêó àô³íí³ñòü �-ðåöåïòîðà
åñòðîãåíó äî òðèêëîçàíó, â 2000 ðàç³â ìåíøó ïîð³âíÿíî ç åñòðàä³îëîì [48].
Öåé ïîêàçíèê âàð³þº äëÿ ð³çíèõ âèä³â ðèá, îáóìîâëþþ÷è ð³çíó âèðàæåí³ñòü
ô³ç³îëîã³÷íèõ çì³í, âèêëèêàíèõ òîêñèêàíòîì. Íàïðèêëàä, ñàìö³ òîâñòîãîëî-
âîãî àìåðèêàíñüêîãî ãîëüÿíà P. promelas, ÿêèé º á³ëüø òîëåðàíòíèì âèäîì
ïîð³âíÿíî ç ìåäàêîþ O. latipes òà äàí³î D. rerio, çà õðîí³÷íîãî âïëèâó íèçü-
êèõ êîíöåíòðàö³é òðèêëîçàíó äåìîíñòðóâàëè çíèæåííÿ àãðåñèâíîñò³ ïî-
âåä³íêè, ùî ïðèçâîäèëî äî çìåíøåííÿ çäàòíîñò³ äî çàõèñòó íåðåñòîâèõ
ì³ñöü, âàæëèâî¿ äëÿ åôåêòèâíîãî ðîçìíîæåííÿ [17, 43].
Òðèêëîçàí, ç îãëÿäó íà éîãî ñòðóêòóðíó ïîä³áí³ñòü äî ôåíîëüíèõ ñïîëóê
(á³ñôåíîë À), â³äîìèõ ÿê åíäîêðèíí³ äèçðàïòîðè, à òàêîæ äî òèðåî¿äíèõ ãîð-
ìîí³â, ìîæå âèêëèêàòè çì³íè ãîðìîíàëüíîãî áàëàíñó â îðãàí³çì³ ðèá, ïîðó-
øóþ÷è òèì ñàìèì ïðîöåñè ðîñòó, ðîçâèòêó òà ìåòàáîë³çìó, ÿê³ ðåãóëþþòüñÿ
ãîðìîíàìè ùèòîâèäíî¿ çàëîçè. Íàéá³ëüø õàðàêòåðí³ îçíàêè òàêîãî âïëèâó
ñïîñòåð³ãàëè ó õîä³ äîñë³äæåíü íà àìô³á³ÿõ, çîêðåìà íà âåëèê³é çåëåí³é æàá³
Rana catesbeiana, ï³ääàí³é âïëèâó íèçüêèõ êîíöåíòðàö³é òðèêëîçàíó. Ïðîâå-
äåí³ äîñë³äæåííÿ ïîêàçàëè çì³íó òàêîãî ïàðàìåòðó åêñïðåñ³¿ òèðåî¿äíèõ ðå-
öåïòîð³â, ÿê ÿäåðíîãî àíòèãåíà ïðîë³ôåðóþ÷èõ êë³òèí. ϳñëÿ ÷îòèðüîõäîáî-
âîãî âèòðèìóâàííÿ ïóãîëîâê³â çà âì³ñòó òîêñèêàíòà íà ð³âí³ 0,00015 ìã/äì3 ó
íèõ ñïîñòåð³ãàëîñÿ ïðèñêîðåííÿ ïî÷àòêó ìåòàìîðôîçó, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî
96
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
ìîæëèâèé ì³ì³êðóþ÷èé õàðàêòåð 䳿 òðèêëîçàíó ïî â³äíîøåííþ äî òè-
ðåî¿äíèõ ãîðìîí³â [17, 23, 43].
Ó ðåçóëüòàò³ åêñïåðèìåíòó ³ç ââåäåííÿì òðèêëîçàíó äî ñêëàäó êîðì³â
äàí³î D. rerio áóëî çàô³êñîâàíî ìîðôîëîã³÷í³ çì³íè òèðåî¿äíî¿ òêàíèíè, ïî-
ðóøåííÿ ðåãóëÿö³¿ òèðåî¿äñòèìóëþþ÷îãî ãîðìîíó, à òàêîæ íàòð³ºâî-éîäíî-
ãî ñèìïîðòó [38].
Íåãàòèâíà ä³ÿ òðèêëîçàíó ïîçíà÷àºòüñÿ òàêîæ íà ïîâåä³íö³ ðèá. Òàê, ó
äîñë³äàõ ç òîâñòîãîëîâèì àìåðèêàíñüêèì ãîëüÿíîì P. promelas (äîâîë³
ñò³éêèì äî 䳿 òðèêëîçàíó â êîíòåêñò³ çì³í ðåïðîäóêòèâíî¿ çäàòíîñò³), ùî
âèòðèìóâàâñÿ ïðîòÿãîì 7 ä³á ó âîä³, çàáðóäíåí³é òîêñèêàíòîì, ñïîñòåð³ãàëî-
ñÿ çíà÷íå ïîðóøåííÿ ïëàâàííÿ, çîêðåìà çíèæåííÿ éîãî øâèäêîñò³ [12, 15,
17]. Êð³ì òîãî, âæå ÷åðåç äîáó ï³ñëÿ ïî÷àòêó äîñë³äó ó ðèá ô³êñóâàëè âèäèìå
çìåíøåííÿ õàð÷îâî¿ àêòèâíîñò³ [15].
Ó õîä³ âèùåçãàäàíîãî åêñïåðèìåíòó ³ç çàïë³äíåíîþ ³êðîþ ìåäàêè O. lati-
pes âèÿâèëè çàòðèìêó ðîñòó òà ðîçâèòêó î÷åé, âíóòð³øí³õ îðãàí³â åìáð³îíà,
çðîñòàííÿ ÷àñòîòè ñåðöåâîãî ðèòìó, ïîðóøåííÿ âåðòèêàëüíîãî ïëàâàííÿ
[31].
Âêàçàíèé ïåðåë³ê òîêñè÷íèõ ðåàêö³é, ñïðè÷èíåíèõ òðèêëîçàíîì, íå º âè-
÷åðïàíèì, ç îãëÿäó íà õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ ö³º¿ ñïîëóêè. Äëÿ ïîäàëüøîãî âèâ-
÷åííÿ 䳿 òðèêëîçàíó íåîáõ³äíî çàñòîñîâóâàòè ìîëåêóëÿðíî-ãåíåòè÷í³ ìàð-
êåðè, ùî äîçâîëÿþòü âèÿâèòè ïîòåíö³éí³ á³îëîã³÷í³ åôåêòè, à òàêîæ øëÿõè
äåòîêñèêàö³¿ ïîëþòàíòà íà îñíîâ³ á³îõ³ì³÷íèõ ïðîöåñ³â òà ôåðìåíòàòèâíèõ
ðåàêö³é â îðãàí³çì³ ðèá.
ßê â³äîìî, ïðîöåñ äåòîêñèêàö³¿ áàãàòüîõ ñò³éêèõ îðãàí³÷íèõ çàáðóäíþ-
âà÷³â, ñòðóêòóðàëüíî ïîä³áíèõ äî òðèêëîçàíó, ó îðãàí³çì³ ðèá â³äáóâàºòüñÿ
çà ó÷àñòþ ìîíîîêñèãåíàç — öèòîõðîì³â Ð450, ÿê³ ìîæóòü êàòàë³çóâàòè îêèñ-
íî-â³äíîâí³ ðåàêö³¿ ìåòàáîë³çìó òîêñèêàíò³â, âêëþ÷àþ÷èñü äî ² ôàçè ¿õ á³îò-
ðàíñôîðìàö³¿. Ó ïåðøó ÷åðãó öå ñòîñóºòüñÿ öèòîõðîì³â CYP1A òà CYP3A, ùî
÷àñòî çàñòîñîâóþòüñÿ ÿê á³îìàðêåðè çàáðóäíåííÿ âîäîéì çàâäÿêè ¿õí³é ÷óò-
ëèâîñò³ òà ³íäóêòèâí³é çäàòíîñò³ çà óìîâ íàÿâíîñò³ òîêñèêàíò³â. ²íäèêàòîð-
íèìè åëåìåíòàìè òàêîæ º ôåðìåíòè, çàä³ÿí³ ó ²² ôàç³ á³îòðàíñôîðìàö³¿, —
ãëóòàò³îí-S-òðàíñôåðàçà ³ êàòàëàçà, à òàêîæ ìàëîíîâèé äèàëüäåã³ä, ÿê³
â³ä³ãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó äåòîêñèêàö³¿ ïîëþòàíò³â [8, 24, 49].
Áóëî ïðîâåäåíî äîñë³äæåííÿ ç âèâ÷åííÿ àêòèâíîñò³ öèòîõðîì³â Ð450,
ãëóòàò³îí-S-òðàíñôåðàçè, à òàêîæ ðåàêö³¿ àíòèîêñèäàíòíî¿ ñèñòåìè îð-
ãàí³çìó êîñàòêè-ñêðèïóíà Pelteobagrus fulvidraco, ï³ääàíîãî 䳿 òðèêëîçàíó â
êîíöåíòðàö³ÿõ 0,5; 5,0; 50,0 òà 500,0 ìêã/äì3 ïðîòÿãîì 24, 72 òà 168 ãîä [24].
Íèì âèÿâëåíî: çíà÷íå çðîñòàííÿ åêñïðåñ³¿ öèòîõðîìó CYP1A ³ ãëó-
òàò³îí-S-òðàíñôåðàçè, à òàêîæ çíèæåííÿ — CYP3A, çìåíøåííÿ àêòèâíîñò³
åòîêñèðåçîðóô³í-Î-äååòèëàçè òà âì³ñòó ìàëîíîâîãî äèàëüäåã³äó çà íèçüêèõ
êîíöåíòðàö³é òðèêëîçàíó â 24-ãîäèíí³é åêñïîçèö³¿; çíà÷íå ïðèãí³÷åííÿ àê-
òèâíîñò³ CYP3A ³ ãëóòàò³îí-S-òðàíñôåðàçè çà 72-ãîäèííîãî òà çðîñòàííÿ —
çà 168-ãîäèííîãî âïëèâó íèçüêîãî âì³ñòó òîêñèêàíòà. Êð³ì òîãî, ïðè çàñòî-
ñóâàíí³ íàéâèùèõ êîíöåíòðàö³é òðèêëîçàíó ô³êñóâàëè çðîñòàííÿ åêñïðåñ³¿
97
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
CYP3A çà áóäü-ÿêî¿ ç îáðàíèõ òðèâàëîñòåé åêñïåðèìåíòó. Åòîêñèðåçî-
ðóô³í-Î-äååòèëàçà âèÿâèëàñÿ îäíèì ³ç íàé÷óòëèâ³øèõ ôåðìåíò³â äî 䳿 òîê-
ñèêàíòà [24].
Äîñë³äíèêè âèÿâèëè åêñïðåñ³þ ìÐÍÊ CYP1A1 é CYP3A òà çðîñòàííÿ àê-
òèâíîñò³ åòîêñèðåçîðóô³í-Î-äååòèëàçè ó ìå÷îíîñöÿ Xiphophorus helleri,
ïðîòå îñòàííº íå â³äáóâàëîñÿ ó âèïàäêó ìåäàêè O. latipes [19, 27]. Òàêèì ÷è-
íîì, ïîñòຠíåîáõ³äí³ñòü ïîäàëüøèõ ìîëåêóëÿðíî-ãåíåòè÷íèõ äîñë³äæåíü ç
âèêîðèñòàííÿì ³íøèõ îá’ºêò³â âîäíî¿ ôàóíè, ùî äîïîìîæóòü ðîçøèðèòè
â³äîìîñò³ ùîäî øëÿõ³â ìåòàáîë³çìó òà çíåøêîäæåííÿ òðèêëîçàíó â îð-
ãàí³çì³ ã³äðîá³îíò³â.
Âèñíîâêè
Òðèêëîçàí íàëåæèòü äî òîêñè÷íèõ îðãàí³÷íèõ ñïîëóê, íàäõîäæåííÿ éîãî ó âî-
äîéìè îáóìîâëþº âèíèêíåííÿ ïîòåíö³éíèõ ðèçèê³â ÿê äëÿ ã³äðîåêîñèñòåì,
âíàñë³äîê ïðÿìèõ òà îïîñåðåäêîâàíèõ âïëèâ³â çàáðóäíþâà÷à íà ¿õí³ êîìïîíåíòè,
òàê ³ äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè, ç îãëÿäó íà á³îàêóìóëÿòèâí³ âëàñòèâîñò³ òðèêëîçàíó. Â
ðåçóëüòàò³ á³îòðàíñôîðìàö³¿ òðèêëîçàí çäàòíèé íàäõîäèòè äî âèùèõ ëàíîê
òðîô³÷íîãî ëàíöþãà, â òîìó ÷èñë³ äî îðãàí³çìó ëþäèíè ó ñêëàä³ õàð÷îâèõ ïðî-
äóêò³â âîäíîãî ïîõîäæåííÿ. ³äñóòí³ñòü â³äîìîñòåé ùîäî îáñÿã³â ñêèä³â òðèêëîçà-
íó äî ïðèðîäíèõ âîäîéì, ¿õíüîãî íîðìóâàííÿ, çîêðåìà â ìåæàõ Óêðà¿íè, íåäî-
ñòàòíÿ âèâ÷åí³ñòü ê³íåòèêè òà ìåòàáîë³çìó ïîëþòàíòà, òîêñè÷íèõ ðåàêö³é
ã³äðîá³îíò³â íà éîãî ïðèñóòí³ñòü ó âîäíîìó ñåðåäîâèù³, îñîáëèâî ó ñêëàä³
ñóì³øåé îòðóéíèõ ñïîëóê, îáóìîâëþþòü íåîáõ³äí³ñòü ïîäàëüøèõ, á³ëüø ´ðóíòîâ-
íèõ äîñë³äæåíü öèõ ïèòàíü.
**
Íà îñíîâå îáðàáîòêè îòå÷åñòâåííûõ è çàðóáåæíûõ ëèòåðàòóðíûõ èñòî÷íèêîâ
îáîáùåíû ñâåäåíèÿ êàñàòåëüíî ïóòåé ïîñòóïëåíèÿ è õèìè÷åñêèõ ïðåâðàùåíèé àíòè-
áàêòåðèàëüíîãî ïðåïàðàòà òðèêëîçàíà â âîäíûõ ýêîñèñòåìàõ, à òàêæå åãî âëèÿíèÿ
íà æèçíåäåÿòåëüíîñòü ãèäðîáèîíòîâ. Ïîêàçàíû âîçìîæíûå îòäàëåííûå ïîñëåäñò-
âèÿ ïîïàäàíèÿ òîêñèêàíòà â âîäîåìû ðûáîõîçÿéñòâåííîãî íàçíà÷åíèÿ, ñ ó÷åòîì åãî
ïîòåíöèàëüíîé îïàñíîñòè äëÿ èõòèîôàóíû, è î÷åð÷åí êðóã âîïðîñîâ ïî äàííîé òåìå,
òðåáóþùèõ äàëüíåéøèõ èññëåäîâàíèé.
**
Native and foreign literature data sources concerning mechanisms of intake and chemi-
cal transformation of antibacterial preparation triclosan in aquatic ecosystems, as well as
its impact on the vital functions of aquatic organisms have been summarized. Possible
long-term effects of the toxicant entering in the water bodies of fisheries purpose in the view
of its potential danger to the fish fauna are revealed. Number of questions, demanding furt-
her investigation, is pointed on.
**
1. Áàðäèê Þ.Â., Áîáèëüîâà Î.Î., Ïîâÿêåëü Ë.². Åêîëîãî-ã³ã³ºí³÷í³ òà òîêñèêî-
ëîã³÷í³ ïðîáëåìè æèòòºä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè. ˳êè ÿê ïîëþòàíòè äîâê³ëëÿ
(îãëÿä ë³òåðàòóðè) // Ñó÷àñí³ ïðîáëåìè òîêñèêîëî㳿. — 2005. — ¹ 4. —
Ñ. 20—26.
98
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
2. Ìåòîäè÷åñêîå ðóêîâîäñòâî ïî âûÿâëåíèþ è êîëè÷åñòâåííîé îöåíêå âû-
áðîñîâ äèîêñèíîâ, ôóðàíîâ è äðóãèõ íåïðåäíàìåðåííî îáðàçóåìûõ
ÑÎÇ, ñîãëàñíî Ñòàòüå 5 Ñòîêãîëüìñêîé Êîíâåíöèè. — 2013. — 314 ñ.
3. Ñìèê Í.². Ñîðáö³éíî-ëþì³íåñöåíòíå âèçíà÷åííÿ òðèêëîçàíó ó âîäàõ //
Äîï. ÍÀÍ Óêðà¿íè. — 2013. — ¹ 8. — Ñ. 145—149.
4. Adolfsson-Erici M., Pettersson M., Parkkonen J. et al. Triclosan, a commonly
used bactericide found in human milk and in the aquatic environment in
Sweden // Chemosphere. — 2002. — Vol. 46. — P. 1485—1489.
5. Banjoko B. Environmental pharmacology — an overview // Pharmacology
and Therapeutics / Ed. by S. Gowder. — Rijeka, Croatia: InTech, 2014. —
Ð. 133—178.
6. Bennett E.R., Ross P.S., Huff D. et al. Chlorinated and brominated organic
contaminants and metabolites in the plasma and diet of a captive killer whale
(Orcinus orca) // Mar. Poll. Bull. — 2009. — Vol. 58. — P. 1078—1083.
7. Bester K. Fate of triclosan and triclosan-methyl in sewage treatment plants
and surface waters // Arch. Environ. Contam.Toxicol. — 2005. — Vol. 49. —
P. 9—17.
8. Binelli A., Parolini M., Pedriali A., Provini A. Antioxidant activity in the zebra
mussel (Dreissena polymorpha) in response to triclosan exposure // Water
Air Soil Pollut. — 2010. — Vol. 217. — P. 421—430.
9. Binelli À., Cogni D., Parolini M. et al. Cytotoxic and genotoxic effects of in
vitro exposure to Triclosan and Trimethoprim on zebra mussel (Dreissena po-
lymorpha) hemocytes // Comparative Biochemistry and Physiology. Part C:
Toxicology & Pharmacology. — 2009. — Vol. 150, Iss. 1. — P. 50—56.
10. Buth J.M., Grandbois M., Vikesland P.J. et al. Aquatic photochemistry of
chlorinated triclosan derivatives: potential source of polychlorodibenzop-di-
oxins // Environ. Toxicol. Chem. — 2009. — Vol. 28. — P. 2555—2563.
11. Chen Z.F., Ying G.G., Liu Y.S. et al. Triclosan as a surrogate for household bio-
cides: an investigation into biocides in aquatic environments of a highly ur-
banized region // Water Res. — 2014. — Vol. 58, Iss. 1. — P. 269—279.
12. Cherednichenko G., Zhang R., Bannister R.A. et al. Triclosan impairs excitati-
on contraction coupling and Ca2+ dynamics in striated muscle // Proc. Natl.
Acad. Sci. U.S.A. — 2012. — Vol. 109. — P. 14158—14163.
13. Dann A.B., Hontela A. Triclosan: environmental exposure, toxicity and mec-
hansims of action // J. Appl. Toxicol. — 2011. — Vol. 31. — P. 285—311.
14. Fair P.A., Lee H.B., Adams J. et al. Occurrence of triclosan in plasma of wild
Atlantic bottlenose dolphins (Tursiops truncatus) and in their environment //
Environ. Poll. — 2009. — Vol. 157. — P. 2248—2254.
15. Fritsch E.B., Connon R.E., Werner I. et al. Triclosan impairs swimming behavi-
or and alters expression of excitationcontraction coupling proteins in fathead
minnow (Pimephales promelas) // Environ. Sci. Technol. — 2013. — Vol. 47.
— P. 2008—2017.
16. Halogenated methanes. Òrichloromethane (chloroform): Canadian water qu-
ality guidelines for the protection of aquatic life. — Winnipeg: Canadian Co-
uncil of Ministers of the Environment, 1999. — 3 ð.
99
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
17. Hontela A., Habibi H.R. Personal care products in the aquatic environment: a
case study on the effects of Triclosan in fish // Organic chemical toxicology
of fishes / Ed. by K.B. Tierney, A.P. Farrell, C.J. Brauner. — London; Walt-
ham; San Diego: Acad. Press, 2014. — Ð. 141—194.
18. Houtman C.J., Van Oostveen A.M., Brouwe A. et al. Identification of estroge-
nic compounds in fish bile using bioassay-directed fractionation // Environ.
Sci. Technol. — 2004. — Vol. 38. — P. 6415—6423.
19. Ishibashi H., Matsumura N., Hirano M. et al. Effects of triclosan on the early
life stages and reproduction of medaka Oryzias latipes and induction of he-
patic vitellogenin // Aquat. Toxicol. — 2004. — Vol. 67. — P. 167—179.
20. James M.O., Marth C.J., Rowland-Faux L. Slow O-demethylation of methylt-
riclosan to triclosan, which is rapidly glucuronidated and sulfonated in chan-
nel catfish liver and intestine // Ibid. — 2012. — Vol. 124—125. — P. 72—82.
21. Johansson C.H., Janmar L., Backhaus T. Triclosan causes toxic effects to al-
gae in marine biofilms, but does not inhibit the metabolic activity of marine
biofilm bacteria // Mar. Poll. Bull. — 2014. — Vol. 84, iss. 1—2. —
P. 208—212.
22. Jones R.D., Jampani H.B., Newman J.L., Lee A.S. Triclosan: A review of effecti-
veness and safety in health care settings // Amer. J. Infect. Control. — 2000.
— Vol. 28. — P. 184—196.
23. Kennedy C.J., Osachoff H.L., Shelley L.K. Estrogenic endocrine disrupting
chemicals in fish // Organic chemical toxicology of fishes / Ed. by K.B. Tier-
ney, A.P. Farrell, C.J. Brauner. — London; Waltham; San Diego: Academic
Press, 2014. — Ð. 257—307.
24. Ku P., Wu X., Nie X. et al. Effects of triclosan on the detoxification system in
the yellow catfish (Pelteobagrus fulvidraco): expressions of CYP and GST ge-
nes and corresponding enzyme activity in phase I, II and antioxidant system
// Comp. Biochem. Physiol.: C. Toxicol. Pharmacol. — 2014. — Vol. 166. —
P. 105—114.
25. Leiker T.J., Abney S.R., Goodbred S.L., Rosen M.R. Identification of methylt-
riclosan and halogenated analogues in male common carp (Cyprinus carpio)
from Las Vegas Bay and semipermeable membrane devices from Las Vegas
Wash, Nevada // Sci. Total Environ. — 2009. — Vol. 407. — P. 2102—2114.
26. Levy C.W., Roujeinikova A., Sedelnikova S. et al. Molecular basis of triclosan
activity // Nature. — 1999. — Vol. 398. — P. 383—384.
27. Liang X., Nie X., Ying G. et al. Assessment of toxic effects of triclosan on the
swordtail fish (Xiphophorus helleri) by a multi-biomarker approach // Che-
mosphere. — 2013. — 90. — P. 1281—1288.
28. Lindström A., Buerge I.J., Poiger T. et al. Occurrence and environmental be-
havior of the bactericide triclosan and its methyl derivative in surface waters
and in wastewater // Environ. Sci. Technol. — 2002. — Vol. 36. —
P. 2322—2329.
29. Lyndall J., Fuchsman P., Bock M. et al. Probabilistic risk evaluation for triclo-
san in surface water, sediments, and aquatic biota tissues // Integr. Environ.
Assess. Manage. — 2010. — Vol. 6. — P. 419—440.
30. McMurray L.M., Oethinger M., Levy S.B. Triclosan targets lipid synthesis //
Nature. — 1998. — Vol. 394. — P. 531—532.
100
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
31. Nassef M., Kim S.G., Seki M. et al. In ovo nanoinjection of triclosan, diclofe-
nac and carbamazepine affects embryonic development of medaka fish (Ory-
zias latipes) // Chemosphere. — 2010. — Vol. 79. — P. 966—973.
32. Nassef M., Matsumoto S., Seki M. et al. Pharmaceuticals and personal care
products toxicity to Japanese medaka fish (Oryzias latipes) // J. Fac. Agric.
— 2009. — Vol. 54. — P. 407—411.
33. Oliveira R., Domingues I., Grisolia C.K., Soares A.M. Effects of triclosan on
zebrafish early-life stages and adults // Environ. Sci. Poll. Res. — 2009. —
Vol. 16. — P. 679—688.
34. Orvos D.R., Versteeg D.J., Inauen J. et al. Aquatic toxicity of triclosan // Envi-
ron. Toxicol. Chem. — 2002. — Vol. 21. — P. 1338—1349.
35. Parrott J. L., Bennie D.T. Life-cycle exposure of fathead minnows to a mixture
of six common pharmaceuticals and triclosan // J. Toxicol. Environ. Health :
Part A. — 2009. — Vol. 72. — P. 633—641.
36. Perez A.L., De Sylor M.A., Slocombe A.J. et al. Triclosan occurrence in fresh-
water systems in the United States (1999–2012): A meta-analysis // Environ.
Toxicol. Chem. — 2013. — Vol. 32, Iss. 7. — P. 1479—1487.
37. Perron M.M., Ho K.T., Cantwell M.G. et al. Effects of triclosan on marine ben-
thic and epibenthic organisms // Environ. Toxicol. Chem. — 2012. —
Vol. 31. — P. 1861—1866.
38. Pinto P.I., Guerreiro E.M., Power D.M. Triclosan interferes with the thyroid
axis in the zebrafish (Danio rerio) // Toxicol. Res. — 2013. — Vol. 2. —
P. 60—69.
39. Qiao X., Zheng X., Xie Q. et al. Faster photodegradation rate and higher dio-
xin yield of triclosan induced by cationic surfactant CTAB // J. Hazard Ma-
ter. —2014. — Vol. 275. — P. 210—214.
40. Reiss R., Mackay N., Habig C., Griffin J. An ecological risk assessment for
triclosan in lotic systems following discharge from wastewater treatment
plants in the United States // Environ. Toxicol. Chem. — 2002. — Vol. 21. —
P. 2483—2492.
41. Riva C., Cristoni S., Binelli A. Effects of triclosan in the freshwater mussel
Dreissena polymorpha: a proteomic investigation // Aquat. Toxicol. — 2012.
— Vol. 118—119. — P. 62—71.
42. Rodricks J.V., Swenberg J.A., Borzelleca J.F. et al. Triclosan: A critical review
of the experimental data and development of margins of safety for consumer
products // Crit. Rev. Toxicol. — 2010. — Vol. 40. — P. 422—484.
43. Schultz M.M., Bartell S.E., Schoenfuss H.L. Effects of Triclosan and Triclocar-
ban, two ubiquitous environmental contaminants, on anatomy, physiology,
and behavior of the fathead minnow (Pimephales promelas) // Arch. Environ.
Contam. Toxicol. — 2012. — Vol. 63. — P. 114—124.
44. Schweizer H.P. Triclosan: A widely used biocide and its link to antibiotics //
FEMS Microbiol. Lett. — 2001. — Vol. 202. — P. 1—7.
45. Sengupta N., Litoff E.J., Baldwin W.S. The HR96 activator, atrazine, reduces
sensitivity of D. magna to triclosan and DHA // Chemosphere. — 2015. —
Vol. 128. — P. 299—306.
101
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
46. Silva A.R.R., Cardoso D.N., Cruz A. et al. Ecotoxicity and genotoxicity of a bi-
nary combination of triclosan and carbendazim to Daphnia magna // Ecoto-
xicol. and Environ. Safety. — 2015. — Vol. 115. — P. 279—290.
47. Tatarazako N., Ishibashi H., Teshima K. et al. Effects of triclosan on various
aquatic organisms // Environ. Sci. — 2004. — Vol. 11. — P. 133—140.
48. Torres-Duarte C., Viana M.T., Vazquez-Duhalt R. Laccase-mediated transfor-
mations of endocrine disrupting chemicals abolish binding affinities to estro-
gen receptors and their estrogenic activity in zebrafish // Appl. Biochem.
Biotechnol. — 2012. — Vol. 168. — P. 864—876.
49. Uno T., Ishizuka M., Itakura T. Cytochrome P450 (CYP) in fish // Environ.
Toxicol. Pharmacol. — 2012. — Vol. 34. — P. 1—13.
50. Veldhoen N., Skirrow R. C., Osachoff H. et al. The bactericidal agent triclosan
modulates thyroid hormone-associated gene expression and disrupts po-
stembryonic anuran development // Aquat. Toxicol. — 2006. — Vol. 80. —
P. 217—227.
51. Wang X.N., Liu Z.T., Yan Z.G. et al. Development of aquatic life criteria for
triclosan and comparison of the sensitivity between native and non-native
species //J. Hazard Mater. — 2013. — Vol. 260. — P. 1017—1022.
1 Ëüâ³âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò
âåòåðèíàðíî¿ ìåäèöèíè òà á³îòåõíîëîã³é
2 ²íñòèòóò ðèáíîãî ãîñïîäàðñòâà
ÍÀÀÍ Óêðà¿íè, Êè¿â Íàä³éøëà 06.11.15
102
Âîäíàÿ òîêñèêîëîãèÿ
|