Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.)
Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини. This article is focused on organization of the educational...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152176 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) / О. Белько // Сіверянський літопис. — 2019. — № 1. — С. 185-196. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859901525549121536 |
|---|---|
| author | Белько, О. |
| author_facet | Белько, О. |
| citation_txt | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) / О. Белько // Сіверянський літопис. — 2019. — № 1. — С. 185-196. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних
дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини.
This article is focused on organization of the educational process in pottery educational
institutions of the Poltava provincial local council (zemstvo).
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:58:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 185
УДК 666.32-047.37:377] (477.53) «1894/1916»
Олег Белько.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ
ГЛИН ТА ПОЛИВ У ГОНЧАРНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПОЛТАВСЬКОГО
ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА (1894–1916 рр.)
Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закла-
дах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних
дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини.
Ключові слова: Полтавське губернське земство, гончарні навчальні заклади, ла-
бораторні досліди глин та полив, виготовлення цегли та черепиці.
Культурні процеси, що відбувалися у пореформений період, зазнавши впливу
низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, набували нового змісту. Як засвідчують
архівні джерела з 34-ох губерній Російської імперії, Полтавське губернське земство в
період з 1899 по 1908 роки посідало І місце по розвитку мережі навчальних закладів,
В’ятське – ІІ, Катеринославське – ІІІ1.
Відкриття навчальних закладів гончарного спрямування, за переконанням Пол-
тавської губернської земської управи, сприяло б підвищенню технічного й техноло-
гічного рівнів гончарного виробництва.
У сучасній історіографії окремі аспекти діяльності гончарних навчальних закладів
досліджували доктор мистецтвознавства Юрій Лащук, доктор історичних наук, кера-
молог Олесь Пошивайло, доктор історичних наук, керамолог Людмила Овчаренко,
але дане питання вивчене ще не повністю, зокрема щодо ролі Полтавського губерн-
ського земства у вирішенні комплексу проблем, що стосуються підготовки фахівців
з вогнетривкого будівництва. Питання лабораторних дослідів глин, придатних для
виготовлення черепиці й цегли, залишалося поза увагою дослідників.
Полтавське губернське земство діяло в рамках державної економічної програми
Російської імперії, тому особлива увага приділялася наданню допомоги кустарям,
впровадженню протипожежних заходів, а саме глиняного вогнетривкого будівництва.
У статті розглядаються питання проведення лабораторних дослідів глин у Мирго-
родській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя, навчальних закладах
Опішного, Глинська, Поставмуцькій навчально-показовій майстерні.
Для поступової реалізації поставлених завдань губернська управа в 1899 році
розглянула питання про відкриття зразкових навчальних майстерень у місцях, де є
придатні поклади глин. Обрахувавши їхню вартість, управа запропонувала губерн-
ським зборам обмежитися спочатку однією гончарною майстернею, з тим, щоб досягти
відчутних результатів в одному місці, а згодом перенести в інше2.
Опішненська зразкова гончарна навчальна майстерня розпочала діяльність 1894
року в новозбудованому, за кошти губернського земства, приміщенні3.
З самого початку організації навчального процесу в майстерні проводилися
1 Пошивайло Олесь. Етнографія українського гончарства : Лівобережна Україна. К., 1993.
С. 182.
2 Полтавское губернское земское собрание ХХХІV очередного созыва 20 - 30 января 1899
года. Полтава, 1900. С. 336.
3 Отчет деятельности Полтавской губернской земской управы за 1898 год. Полтава, 1899. С. 21.
186 Сіверянський літопис
досліди з вогнетривкими глинами. Губернська управа тримала на контролі роботу
закладу, про що свідчить доповідь № 7 1897 року Полтавському губернському зем-
ському зібранні. У ній мова йшла про те, що в Опішному при майстерні проходить
помелення глиняної маси та приготування полив для задоволення потреб кустарів
у вогнетривкому матеріалі, майстер зразкової гончарної навчальної майстерні керує
роботами гончарів на дому4. Розмелювання матеріалів з їхнім складом надавало зруч-
ностей дрібним виробникам у придбанні сирого матеріалу. Ця послуга оплачувалася
кустарями за собівартістю виробництва, що створювало для гончарів переваги у кон-
куренції з фабричною промисловістю5. На основі доповіді ревізійна комісія внесла
пропозицію залишити попередню організацію майстерні на 1898 рік та покласти на-
гляд за її діяльністю на директора Миргородської художньо-промислової школи імені
Миколи Гоголя Сергія Масленнікова6. 1899 року С. Масленніков поставив завдання
перед завідуючим майстернею поновити досліди глин винятково з використанням
місцевого матеріалу. Оскільки керував роботою він особисто, то попередній майстер
відмовився від своєї посади і на його місце був призначений В. Маркін. Проте, досліди
в майстерні продовжувалися недовго, підготовлена маса виявилася придатною для
приготування лише напівфаянсових виробів7.
Після кількох років призупинення навчання в Опішненській майстерні у 1912
році відновилася її діяльність як навчального закладу, а саме гончарного показового
пункту. Курс навчання в ньому був розрахований на три роки. Приділялася увага як
теоретичним, так і практичним заняттям. У програму, зокрема, входило: приготуван-
ня глиняної маси, формування виробів, робота на гончарному крузі, приготування
поливи, кам’яної маси8.
Ще 1901 року проведення дослідів з визначенням властивостей глин та їхньої
придатності у вогнетривкому будівництві були передбачені у гончарних навчальних
закладах Полтавського губернського земства. Так, у навчальний план Поставмуцької
гончарної майстерні (Лохвицький повіт) було включено вивчення місцевої глини,
розмелювання її, виготовлення поливи, вогнетривкої черепиці й цегли9 10.
Ініціативи губернської управи не мали бажаних результатів унаслідок відсутності
досвідчених керівників-інструкторів. Справа ускладнювалася через неможливість
вивчення місцевих глин для усунення технічних недоліків тогочасного виробництва,
що знецінювали вироби. Зокрема, це водопроникність та недосконалість полив, які
давали сітку тріщин, звужували коло гончарного виробництва, обмежуючи його
виготовленням простого посуду й цегли. З їх усуненням число гончарних виробів
могло б розширитися як в інтересах виробників, так і в інтересах споживачів. Достат-
ньо вказати на виготовлення внутрішніх та зовнішніх облицювальних плит, пічних
кахлів, камінів та ін. Через те, що спеціалістів з відповідною підготовкою до початку
ХХ століття не було, управа порушила клопотання перед губернським земським зі-
бранням щодо дозволу продовжувати досліди у пунктах гончарного виробництва,
приступити до розвитку гончарного виробництва шляхом певних замовлень кус-
тарям за підтримки інструктора, сформувати новий тип виробів на основі місцевої
народної творчості11.
4 Журналы Полтавского губернского земского собрания ХХХІІІ очередного созыва, 1897
года. Полтава, 1898. С. 197.
5 Полтавское губернское земское собрание ХХХІV очередного созыва 20 - 30 января 1899
года. Полтава, 1900. С. 338.
6 Журналы Полтавского губернского земского собрания ХХХІІІ очередного созыва, 1897
года. Полтава, 1898. С. 197.
7 Полтавское губернское земское собрание ХХХІV очередного созыва 20 - 30 января 1899
года. Полтава, 1900. С. 338.
8 Пошивайло О. З досвіду роботи по підтримці й розвитку гончарства Опішні в другій половині
ХІХ – на початку ХХ століть (Методичні рекомендації). Опішня, 1989. С. 39.
9 Лохвицкое уездное земство. Очерк мероприятий по усовершенствованию кустарных
промыслов. Лохвица, 1901. С. 17.
10 Жук В. Н. Наш рідний край (з історії освіти Полтавщини в дореволюційний період).
Полтава, 1991. С. 56.
11 Полтавскому губернскому земскому собранию 45 очередного созыва Губернской земской
Сіверянський літопис 187
У серпні 1903 року під час ревізії Глинської навчальної майстерні було відзначено,
що учні виготовляють прості горщики, не зважаючи на те, що в наявності є печі для
випалення, але якість їх значно гірша ніж у гончарів, які виробляють кустарним спо-
собом. Для покращення практичної роботи був запрошений спеціаліст з випалення,
полив та емалі, і вже протягом кількох місяців після проведення дослідів на виставках
можна було бачити чудові вироби, виготовлені учнями12.
З 1906 року Глинська гончарна навчальна майстерня Роменського повіту була
забезпечена технічно та технологічно для проведення дослідів, кінцева мета яких
зводилася до отримання водостійкого черепка й поливи. Випускники ставали на-
дійною кадровою основою для розвитку вогнетривкого будівництва на Полтавщині.
Належне оснащення закладу, а саме 3 горни, проведення хімічних дослідів глин у
шкільній лабораторії, вишукування шляхів поліпшення якості гончарного вироб-
ництва – це ті складові, що впливали на формування фахівців, які могли надавати
належну теоретичну й практичну допомогу13.
Успіхи майстерні дозволили піднести її до вищого рівня. У 1908 році вона була
реорганізована в Глинську школу інструкторів гончарного виробництва Міністерства
землеробства та землеустрою з трирічним курсом навчання. З погляду художнього
виховання найефективнішим періодом для навчального закладу були 1908–1913
роки, коли працював заступником директора випускник Коломийської школи Осип
Білоскурський. Упроваджуючи на Полтавщині техніку ритування побіленого черепка,
він вивчав місцеву традицію, реалізуючи знання на практиці14.
У доповіді Полтавської губернської управи черговому земському зібранню ХХХІV
скликання йшлося про потреби в гончарній справі, наголошувалося, що кустарі через
незнання й технічну недосвідченість часто витрачають глину високої якості на мало-
цінні вироби. Уміле поєднання глин могло б сприяти досягненню будь-яких комбі-
націй у виготовленні продукції. Місцеве населення часто, не знаючи властивостей
глин, відкидало її, не підозрюючи, що вона є найкращою для іншого роду виробів.
Отже, на першому місці губернська управа поставила завдання ознайомити гончарів з
якостями місцевих глин, із способами їхньої обробки, приготуванням різних виробів.
За цих умов були б досягнуті: розумне використання кожного сорту глин, зменшення
витрат матеріалу, покращення якості виробів. Ознайомлення населення з матеріалами
вогнетривкого будівництва було можливе з допомогою шкільної підготовки шляхом
практичного навчання. Ці завдання були покладені на художньо-промислову школу
імені Миколи Гоголя у Миргороді15.
Ще 1904 року в доповіді, проголошеній на Полтавських губернських земських
зборах ХV чергового скликання, управа поставила питання про організацію при
Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя нижчої кераміч-
ної майстерні. Це відділення школи повинно було виконувати функцію невеликого
черепичного й керамічного заводу. Різниця між земськими заводами й майстернею
була в тому, що остання, окрім розповсюдження серед населення черепиці й цегли,
забезпечувала підготовку майстрів з практичними навиками16. Такі фахівці потрібні
були черепичним заводам, а також для розвитку промислу в Опішному, адже опіш-
ненські кустарі вже робили спробу виготовлення не лише шамотної й пічної цегли,
а й полив’яної черепиці та плит для покриття підлоги17.
управы доклады 1909 года. Полтава, 1909. С. 98-103.
12 Полтавское губернское земское собрание ХХХІХ очередного созыва (30 ноября -10 декабря
1903 года). Полтава, 1904. С. 36.
13 О пособии Киевской губернской земской управе на развитие кустарного производства//
Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 395. Оп.1. Од.зб. 2724. Арк. 72.
14 Лащук Ю. Керамічний осередок у Глинську // Українське гончарство: національний
культурологічний щорічник. За роки 1996-1999. Опішне, 1999. Кн. 4. С. 329.
15 Полтавское губернское земское собрание ХХХІV очередного созыва 20 - 30 января 1899
года. Полтава, 1900. С. 336.
16 Полтавскому губернскому земскому собранию LX очередного созыва Губернской земской
управы доклады 1904 года. Полтава, 1904. С. 339.
17 Там само. С. 340.
188 Сіверянський літопис
Комісія Полтавського губернського земства зазначала, що у Миргородській ху-
дожньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя обов’язковим предметом шкільного
навчання повинно бути вивчення виробництва цегли, черепиці, а також плиток, ках-
лів, дренажних труб та інших гончарних виробів, моделювання, вивчення орнаменти-
ки по глині. Виходячи з такого призначення, весь курс повинен мати три відділення:
одне – нижчої кераміки та два – вищої кераміки: моделювання та керамічний живопис.
При розробці програми вивчався досвід європейських шкіл, в більшості яких був вста-
новлений трирічний курс, лише у Севрській школі, що у Франції, курс чотирирічний.
Комісія губернського земства запропонувала залишити п’ятирічний курс, але перший
повинен бути підготовчим до наступних чотирьох. На підготовчому курсі вивчалися
загальноосвітні предмети відповідно до статуту та загального положення про художні
школи навчального відділу Міністерства фінансів. На цьому курсі пропонувалося
ввести викладання малювання, креслення та перше ознайомлення з гончарним кру-
гом. Відділ нижчої кераміки передбачалося доповнити пічною майстерністю. Пічна
справа визнавалася актуальною для підготовки досвідчених пічників, необхідних не
лише для правильного будівництва, а й для постійного нагляду за печами, з метою
попередження сільських пожеж, що часто виникали з причини недосконалої будови
печі. Вивчаючи програму навчальної пічної майстерні В’ятського губернського зем-
ства, тут викладалися: креслення, малювання, фізика, хімія, опалення, вентиляція та
пічне будівельне мистецтво. Перші чотири предмети входили до обов’язкового курсу
нижчої кераміки, додатковими були вентиляція та опалення, куди входили відомості
про облаштування різного роду печей. Ці додаткові предмети комісія Полтавського
губернського земства визначила обов’язковими. З досвіду Лаубанської закордонної
школи курс нижчої кераміки разом з пічною майстерністю вивчався один рік, але,
на думку комісії, на вивчення цього курсу потрібно два роки18.
Викладацький колектив Миргородської художньо-промислової школи імені
Миколи Гоголя турбувався як про обдарованих дітей, так і про посередніх, надаю-
чи можливість набувати навички з потрібного їм фаху. Таких учнів переводили у
розряд практикантів. Практикантам надавалася можливість вивчати в майстернях
школи будь-яку галузь керамічного виробництва. Оскільки вони займалися лише
практичною роботою, то по закінченні навчання свідоцтва не отримували19, а знання
могли застосовувати в практичній діяльності, отримавши підґрунтя для подальшого
розвитку своїх здібностей у керамічному виробництві, зокрема, замішуванні різного
роду полив, плавленням і подрібненням їх, нанесенням на палітру та випаленням. З
опануванням одних знань приступали до інших – виготовлення металевих люстр.
Наступне навчання включало знайомство з поливою, розмальовкою і випалом. Усі
практичні роботи здійснювалися учнями. Так, у 1903/1904 навчальному році була
вироблена червона глина з поливою без цека, біла полива без цека, здійснена спроба
ознайомити учнів з кристалічною поливою (морозом), котра тільки впроваджува-
лася у тогочасній керамічній промисловості20. Проведені досліди засвідчували, що
на колір випаленої глиняної будівельної продукції впливає вміст окисів заліза, які
забарвлюють керамічні вироби в червоний колір, при надлишку в газовому середо-
вищі кисню – в темно-коричневий або чорний колір – за браком кисню. Якщо глина
містила вапняк в тонкодисперсному стані, то інтенсивність забарвлення виробів
зменшувалася.
На придбання матеріалів для лабораторії та майстерні Миргородської художньо-
18 Журналы Полтавского губернского земского собрания ХХХІХ очередного созыва. Полтава,
1903. С. 177-180.
19 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1909/10 учебный год.
Полтава, 1910. С. 4.
20 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1903 год. Полтава,
1904. С. 27-28.
Сіверянський літопис 189
промислової школи імені Миколи Гоголя в кошторисі 1902 року було передбачено
1000 руб.21, а реально було витрачено 1849 руб.22.
Надаючи для розгляду Полтавському губернському земському зібранню кошторис
витрат на 1905 рік у сумі 35233 руб. на технічне оснащення майстерні й 7150 руб.
на утримання лабораторії та викладацького складу, губернська управа звернулася з
проханням підтримати пропозицію23.
Полтавським губернським земським зібранням на 1907 рік було збільшене асиг-
нування для хімічної та керамічної лабораторій з метою запрошення досвідченого
лаборанта24.
Так, під час практичних робіт учнями для будівлі Полтавського губернського
земства у 1907 році було покрито поливами зеленого й бірюзового кольору 180 тисяч
чистих плиток, надісланих з Опішного25, що в даний час прикрашають вестибюль
Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Протягом 1906 – 1910 років утримання лабораторій при Миргородській художньо-
промисловій школі імені Миколи Гоголя коштувало земству 2000 руб.26 27 28 29 30. З 1912
року сума щороку збільшувалася і становила на кінець 1912 року 2800 руб.31, 1913
– 3000 руб.32, 1914 – 3600 руб.33, 1915 – 3700 руб.34, 1916 і 1917 роки по 4850 руб.35 36.
21 Смета расходов Полтавского губернского земства на 1902 год. Журналы Полтавского
губернского земского собрания ХХХVІІ очередного созыва, 1901 год. Полтава, 1901. С. 69.
22 Смета расходов Полтавского губернского земства на 1903 год. Журналы Полтавского
губернского земского собрания ХХХVІІІ очередного созыва, 1902 год. Полтава, 1903. С. 100-103.
23 Полтавскому губернскому земскому собранию LX очередного созыва Губернской земской
управы доклады 1904 года. Полтава, 1904. С. 348-349.
24 Журналы Полтавского губернского земского собрания 42 очередного созыва, 1906 года.
Полтава, 1907. С. 42.
25 Ханко Віталій. Осередок мистецької освіти на Полтавщині // Україна в минулому. Київ–
Львів, 1994. Вип. 6. С. 129.
26 Смета расходов Полтавского губернского земства на 1906 год. Журналы Полтавского
губернского земского собрания 41 очередного созыва, 1905 года. Полтава, 1906. С. 94-96.
27 Объяснительная записка к смете губернских потребностей Полтавской губернии на 1907
год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 42 очередного созыва 1906 года. Полтава,
1907. С. 80-82.
28 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1908 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 43 очередного созыва 1907 года.
Полтава, 1908. С. 92-95.
29 Объяснительная записка к смете губернских потребностей Полтавской губернии на 1909
год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 44 очередного созыва 1908 года. Полтава,
1909. С. 83-85.
30 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1910 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 45 очередного созыва 1909 года.
Полтава, 1910. С. 111-113.
31 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1913 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 47 очередного созыва 1912 года.
Полтава, 1913. С. 130-132.
32 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1914 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 49 очередного созыва 1913 года.
Полтава, 1914. С. 130-132.
33 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1915 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 50 очередного созыва 1914 года.
Полтава, 1915. С. 127-129.
34 Там само. – С. 130.
35 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1916 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 51 очередного созыва 1915 года.
Полтава, 1916. С. 131-133.
36 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1917 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 52 очередного созыва 1916 года.
Полтава, 1917. С. 140-142.
190 Сіверянський літопис
Таблиця 1.
Утримання нижчої керамічної та пічної майстерні при Миргородській школі
ім. Миколи Гоголя (1906-1917 рр.)37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Призначення
1906 р.
Сума
(руб.)
1907 р.
Сума
(руб.)
1908 р.
Сума
(руб.)
1909 р.
Сума
(руб.)
1910 р.
Сума
(руб.)
1911
Сума
(руб.)
1912
Сума
(руб.)
1913
Сума
(руб.)
1914
Сума
(руб.)
1915
Сума
(руб.)
1916
Сума
(руб.)
1917
Сума
(руб.)
Жалування
лаборанту
хімічної та
керамічної
лабораторії
1200 800 800 800 800 800 800 800 800 800 800
Жалування
працівнику
при хімічній
та керамічній
лабораторії
144 144 144 144 144 144 168 168 168 180 240
Матеріали
для хімічної
та керамічної
лабораторій
1000 600 700 700 700 700 1000 1300 1300 1300 1300
Відряджен-
ня учнів
будівельного
відділу на
черепичний
завод
200 400 400 400 400
Хімічні
аналізи 100 100
Разом 2344 1544 1644 1644 1844 0 1644 1968 2668 2668 2780 2840
3 грудня 1911 року Полтавське губернське зібрання зобов’язало губернську управу
37 Смета расходов Полтавского губернского земства на 1906 год. Журналы Полтавского
губернского земского собрания 41 очередного созыва 1905 года. Полтава, 1906. С. 96.
38 Объяснительная записка к смете губернских потребностей Полтавской губернии на 1907
год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 42 очередного созыва 1906 года. Полтава,
1907. С. 82-83.
39 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1908 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 43 очередного созыва 1907 года.
Полтава, 1908. С. 92-95.
40 Объяснительная записка к смете губернских потребностей Полтавской губернии на 1909
год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 44 очередного созыва 1908 года. Полтава,
1909. С. 85.
41 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1910 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 45 очередного созыва 1909 года.
Полтава, 1910. С. 113-114.
42 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1913 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 47 очередного созыва 1912 года.
Полтава, 1913. С. 132-133.
43 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1914 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 49 очередного созыва 1913 года.
Полтава, 1914. С. 132-133.
44 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1915 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 50 очередного созыва 1914 года.
Полтава, 1915. С. 130.
45 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1916 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 51 очередного созыва 1915 года.
Полтава, 1916. С. 134.
46 Объяснительная записка к смете губернских земских потребностей Полтавской губернии
на 1917 год. Журналы Полтавского губернского земского собрания 52 очередного созыва 1916 года.
Полтава, 1917. С. 140-142.
Сіверянський літопис 191
сприяти продовженню дослідів з виготовлення татарської черепиці в Миргородській
художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя та Мало-Будищанському заводі47.
Для з’ясування властивостей матеріалу учні 5 класу обох відділень, крім аналізу
порошку, що складався з солей всіх видів металів, проводили і власні експерименти:
У горні «Девіля» – визначали вогнетривкість глин, що застосовувалися у школі ;
на апаратах «Мегера» для розриву – визначення в’язкості всіх глин, що застосо-
вувалися у школі;
визначення лінійної усадки після підсушування на повітрі і випалення у горнах
глин;
визначення відмучуванням механічного складу глин приладом «Шульца» і апа-
ратом «Шене» і практично у банці;
визначення об’єму пор обпалених глиняних виробів приладом «Зегера» і «Люд-
віга»;
визначення протидії подрібненню обпалених цеглин, плиток як полив’яних, так
і не полив’яних, облицювальної цегли, черепиці, апаратом «Мартенса»;
визначення прибором «Вебера» міцності полив під атмосферним впливом на
предметах шкільного виробництва, а також практичне випробування якості полив,
для доведення того, що свинець, який використовувався для поливи, не становив
хімічного з’єднання, а лише механічне, через те полива діяла шкідливо на організм,
оскільки легко розчинялася у слабких кислотах (оцет, кисле молоко)48.
Привертає увагу той факт, що для проведення практичних робіт у Миргородській
художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя вирішувалися питання забез-
печення закладу сировиною з різних регіонів: Полтавського (білий пісок, мергель,
попівська, миргородська глини), Чернігівського (глухівська глина), Катеринослав-
ського (каолін). Закуповувалися деякі матеріали з-за кордону – фельдшпат і кварц49.
З гончарного виробництва був зроблений дослід з відмученої глини Опішного
Зіньківського повіту майстрами, що закінчили Миргородську художньо-промислову
школу імені Миколи Гоголя. Досліди залишилися незавершеними, а зразки глин, що
найбільше використовувалися в Опішному, були відправлені до Глинської школи
інструкторів гончарного виробництва Роменського повіту для проведення дослідів
задля отримання водонепроникної маси і поливи до неї. Результати дослідів надавали
можливість розширити коло виробів місцевих гончарів50.
Для усунення існуючих недосконалостей виробництва в приготуванні маси та
поливи для виробів у звітному році була спроба домовитися з науковим закладом
Росії, що висловив бажання надати допомогу. Але дослід був незакінчений і не дав
практичних результатів, оскільки невирішеним залишилося питання з технічного
глиноведення51.
Страхова комісія, розглянувши доповідь губернської управи у 1912 році, запро-
понувала зібранню збільшити асигнування Миргородській художньо-промисловій
школі імені Миколи Гоголя до 200 руб. на проведення дослідів глин. Для системати-
зації дослідів рекомендовано розміщувати результати у звітах навчального закладу,
а зразки пробних виробів зберігати у музеї школи 52.
Полтавська губернська управа запропонувала губернському зібранню 47 чергового
скликання порушити клопотання перед урядом про надання допомоги Миргородській
художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя на проведення дослідів глини для
потреб вогнетривкого будівництва сумою у 100 руб. 53.
47 Журналы Полтавского губернского земского собрания 47 очередного созыва 1911 года.
Полтава, 1912. С. 13-14.
48 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1909/10 учебный год.
Полтава, 1910. С. 6.
49 Там само.
50 Отчет Полтавской губернской земской управы за 1910 год. Полтава, 1911. Вып. І. С. 148.
51 Отчет Полтавской губернской земской управы за 1911 год. Полтава, 1912. Вып. І. С. 155.
52 Журналы Полтавского губернского земского собрания 47 очередного созыва 1912 года.
Полтава, 1913. С. 161.
53 Там само. С. 162.
192 Сіверянський літопис
У ході вдосконалення навчальних програм у школі збільшувалася кількість пред-
метів і урізноманітнювалися спеціалізації з певних видів ремесел. Так, у 1914 році
учні художнього відділення вивчали виробництво фарфору, фаянсу, напівфаянсу,
майоліки та керамічного посуду і розмальовування виробів керамічними фарбами
на поливі і під поливи з перелічених матеріалів. Учні будівельного відділу в останніх
двох класах вивчали кладку з модельної цегли, випалювальних печей, що викорис-
товувалися у керамічному виробництві54.
Хімічна лабораторія виконувала і платні замовлення, зокрема проведення дослідів
щодо властивостей глин55. Протягом 1915 року учнями проводилися аналізи трьох
глин і стільки ж піску, котрі були подані Харківською землевпорядною комісією, а на
прохання Полтавської губернської управи проведено шість аналізів глин: чотирьох
сортів з Гадяцького та двох з Лубенського повітів56.
У лабораторії забезпечувався показ різних видів палива і проводилися досліди з
їх використання. Учні працювали щоденно, крім недільних та святкових днів, із 7-ої
години ранку до 4-ої години дня. На практичних заняттях займалися будівництвом
печей із звичайної цегли всіх систем: руської, руської вдосконаленої, голландських,
що опалювалися дровами, соломою і кам’яним вугіллям. Учням пояснювалися недо-
ліки старих печей і переваги печей з правильною будовою, які рекомендувалися для
впровадження57. Теоретичні заняття велися під керівництвом викладача керамічної
технології і вогнетривкого виробництва О. А. Кирякова, а практичні проходили під
наглядом Д. І. Мельникова58 на території школи, де учні виготовляли цеглу, черепицю,
будували вогнетривку сільську хату59.
Полтавська губернська управа, виконуючи постанову губернського зібрання 47
чергового скликання й погодивши із землевпорядним відомством, порушила кло-
потання перед урядом щодо виділення на будівництво при Миргородській худож-
ньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя окремого приміщення для майстерень
та лабораторії 5335 руб.; на проведення дослідів глини для потреб вогнетривкого
будівництва передбачалося 100 руб.60.
Навчальна майстерня пічного й черепичного виробництва розпочала роботу 1
вересня 1912 року. Заклад готував спеціалістів, усебічно обізнаних у питаннях вог-
нетривкого будівництва.
На першому курсі відділення нижчої кераміки вивчалася технологія виробництва
цегли й черепиці, проводилися практичні заняття з покриття нею дахів. На другому
курсі відділення учні опановували знання з будівництва печей, що використовувалися
в домашньому побуті як для обігріву приміщень, так і для випікання хліба.
До пічного відділення зараховували майстрів-пічників як практикантів.
Практичні заняття передбачали ознайомлення учнів з матеріалами, які вико-
ристовувалися в роботі: глинами різних властивостей, піском, вапном, цементом. У
хімічній лабораторії школи курсантів ознайомлювали з процесом отримання газів:
кисню, водню, азоту, вуглецю та окису вуглецю, їхніми властивостями, а також по-
яснювалася їхня роль при згоранні61.
54 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1914 год. Полтава,
1915. С. 4.
55 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1913 год. Полтава,
1914. С. 25.
56 Отчеты о состоянии профессиональных учебных заведений. Отчет о состоянии
Миргородской художественно-промышленной школы имени Н. В. Гоголя за 1915 год. Полтава,
1916. С. 43-44.
57 Строительное отделение. Мероприятия по огнестойкому строительству // Отчет Полтавской
губернской земской управы за 1915 год. Полтава, 1916. Вып. ІІ. С. 66-68.
58 Там само. С. 36.
59 Там само. С. 23.
60 Журналы Полтавского губернского земского собрания 47 очередного созыва 1912 года.
Полтава, 1913. С. 162.
61 Строительное отделение. Мероприятия по огнестойкому строительству // Отчет Полтавской
губернской земской управы за 1915 год. Полтава, 1916. Вып. ІІ. С. 35.
Сіверянський літопис 193
Досліди проводилися з визначенням пластичності глин. Після переминання і
перемішування вона набувала властивість набувати різних форм і зберігати їх після
висихання. Досліджувалася зв’язуюча здатність глини з порошкоподібними твердими
тілами. Пісок давав однорідне «тісто», також володів пластичністю, проте, чим більше
у глині домішок піску або води, тим нижча пластичність суміші.
Глини поділялися на високопластичні «жирні» і малопластичні «худі». Глини з
високою пластичністю в замоченому стані при дотику створювали відчуття жирної
речовини. Цегла з такої глини при висушуванні й випаленні давала тріщини і щоб
їх уникнути, до замісу додавали пісок, малопластичну глину, перепалену цеглу, гон-
чарний бій, тирсу та ін.
Малопластичні глини на дотик жорсткі, з матовою поверхнею і при терті паль-
цем легко кріпилися. Вони містили багато домішок. Цегла з них була неміцна й
розсипчаста.
Важливою властивістю глини є її відношення до випалу, бо при високій темпера-
турі відбуваються хімічні процеси. Температура початку плавлення характеризувала
вогнетривкість глини, яка неоднакова для різних її сортів. У деяких сортів глини
процес випалення проходив при температурі до 2000°С. Знижували температуру
оплавлення за рахунок введення домішок окису заліза, вапна. Такі домішки нази-
ваються флюсами.
Для детального визначення придатності глини для виготовлення цегли готували
пробні цеглини, висушували їх, а потім випалювали. Так визначалася кількість піску,
який необхідно домісити до глини, а також ступінь вогнетривкості, колір після випалу
і механічні властивості. Пробну цеглу виготовляли з різною кількістю домішок піску.
Зразки цегли позначали. Потім пробні варіанти висушувалися. Ті цеглини, які
після висушування покоробилися та дали тріщини, засвідчували, що суміш порівняно
«жирна» і вимагає добавки піску. А ті проби, які після просушування розвалилися,
вказували на «виснаженість» суміші.
Результати висушування придатних проб знаходилися приблизно посередині
між двома варіантами, цегла зберігала правильну форму. Остаточний висновок про
необхідну кількість домішок був зроблений лише після пробного випалу, який можна
було проводити в руській печі, звичайній кімнатній, на вугіллі й навіть на багатті.
Якщо зразок після випалу дав тріщини, це означало, що необхідно додати піску.
Дослідами встановлено, що у складі глини є невеликий відсоток домішку вапна,
оптимальним було наступне співвідношення компонентів: кремнезем – 75 %, гли-
нозем – 24 %, вапно – 1 %. Більша кількість вапна шкодила, так як при гасінні воно
розширювалося: цегла давала тріщини й руйнувалася.
Під впливом земських навчальних закладів з’явилися деякі нововведення в тех-
нології обробки глини, приготуванні поливи (винайдено близько 50 різновидів нових
мас, полив, ангобів, фарб). Для визначення рецептів полив Полтавське губернське
земство неодноразово зверталося до лабораторії Санкт-Петербурзького технологіч-
ного інституту62.
Насиченість програм профілюючими дисциплінами, зокрема в Миргородській
художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя, земських гончарних закладах
Глинська при технічному і технологічному забезпеченні, позитивно впливала на
рівень підготовки учнів, їх виробничу діяльність.
Особливу увагу земство звертало на поєднання теоретичних і практичних занять,
задля цього постійно корегувало навчальні плани. Підготовка фахівців забезпечува-
лася одночасно як для фабричної промисловості, так і для кустарного виробництва.
Результати проведених лабораторних дослідів глин та їхньої придатності для
вогнетривкого будівництва органами місцевого самоврядування впроваджувалися
у виробництво, підготовчі роботи в керамічній лабораторії сприяли розвитку мережі
приватних дрібних майстерень з виготовлення цегли й черепиці.
62 Пошивайло О. Народна технологія гончарного виробництва гончарів містечка Опішне, що
на Полтавщині, у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. // Українське гончарство : Національний
культурологічний щорічник. За роки 1996-1999. Опішне, 1999. Кн. 4. С. 210-232.
194 Сіверянський літопис
Вивчення земського досвіду, позитивних і негативних сторін має суттєве значення
для реформування й розвитку системи сучасної освіти.
References
1. Zhuk V. N. (1991). Nash ridnyi krai (z istorii osvity Poltavshchyny v dorevoliutsiinyi
period) Poltava, Ukraine.
2. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 42 ocherednoho sozyva,
1906 hoda. (1907). Poltava, Ukraine.
3. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 47 ocherednoho sozyva,
1911 hoda. (1912). Poltava, Ukraine.
4. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 47 ocherednoho sozyva,
1912 hoda. (1913). Poltava, Ukraine.
5. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia ХХХІІІ ocherednoho
sozyva, 1897 hoda. (1898). Poltava, Ukraine.
6. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia ХХХІХ ocherednoho
sozyva. (1903). Poltava, Ukraine.
7. Lashchuk Yurii. (1999). Keramichnyi oseredok u Hlynsku. Ukrainske honcharstvo :
natsionalnyi kulturolohichnyi shchorichnyk : naukovyi zbirnyk za mynuli lita. Natsionalnyi
muzei-zapovidnyk ukrainskoho honcharstva v Opishnomu. Kyiv, Ukraine.
8. Lokhvytskoe uezdnoe zemstvo. Ocherk meropryiatyi po usovershenstvovanyiu
kustarnykh promyslov. (1901). Lokhvytsa, Ukraine.
9. O posobyy Kyevskoi hubernskoi zemskoi uprave na razvytye kustarnoho
proyzvodstva (Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi). F. 395. Op. 1. Od. zb.
2724. P. 72.
10. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh potrebnostei Poltavskoi hubernyy
na 1907 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 42 ocherednoho
sozyva, 1906 hoda. (1907). Poltava, Ukraine.
11. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1908 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 43
ocherednoho soziva 1907 hoda. (1908). Poltava, Ukraine.
12. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh potrebnostei Poltavskoi hubernyy
na 1909 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 44 ocherednoho
sozyva, 1908 hoda. (1909). Poltava, Ukraine.
13. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1910 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 45
ocherednoho sozyva, 1909 hoda. (1910). Poltava, Ukraine.
14. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1913 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 47
ocherednoho sozyva, 1912 hoda. (1913). Poltava, Ukraine.
15. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1914 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 49
ocherednoho sozyva, 1913 hoda. (1914). Poltava, Ukraine.
16. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1915 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 50
ocherednoho sozyva, 1914 hoda. (1915). Poltava, Ukraine.
17. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1916 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 51
ocherednoho sozyva, 1915 hoda. (1916). Poltava, Ukraine.
18. Obyasnitelnaya zapyska k smete hubernskykh zemskykh potrebnostei Poltavskoi
hubernyy na 1917 hod. Zhurnali Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 52
ocherednoho sozyva, 1916 hoda. (1917). Poltava, Ukraine.
19. Otchet deiatelnosty Poltavskoi hubernskoi zemskoi upravy za 1898 hod. (1899).
Poltava, Ukraine.
20. Otchet Poltavskoi hubernskoi zemskoi upravy za 1910 hod. (1911). Vol. I. Poltava,
Ukraine.
Сіверянський літопис 195
21. Otchet Poltavskoi hubernskoi zemskoi upravy za 1911 hod. (1912). Vol. I. Poltava,
Ukraine.
22. Otchety o sostoianyy professyonalnыkh uchebnыkh zavedenyi. Otchet o
sostoianyy Myrhorodskoi khudozhestvenno–promyshlennoy shkoly ymeny N. V. Hoholia
za 1903 hod. (1904). Poltava, Ukraine.
23. Otchety o sostoianyy professyonalnыkh uchebnыkh zavedenyi. Otchet o
sostoianyy Myrhorodskoi khudozhestvenno–promyshlennoy shkoly ymeny N. V. Hoholia
za 1909/10 uchebniy hod. (1910). Poltava, Ukraine.
24. Otchety o sostoianyy professyonalnыkh uchebnыkh zavedenyi. Otchet o
sostoianyy Myrhorodskoi khudozhestvenno–promyshlennoy shkoly ymeny N. V. Hoholia
za 1913 hod. (1914). Poltava, Ukraine.
25. Otchety o sostoianyy professyonalnыkh uchebnыkh zavedenyi. Otchet o
sostoianyy Myrhorodskoi khudozhestvenno–promyshlennoy shkoly ymeny N. V. Hoholia
za 1914 hod. (1915). Poltava, Ukraine.
26. Otchety o sostoianyy professyonalnыkh uchebnыkh zavedenyi. Otchet o
sostoianyy Myrhorodskoi khudozhestvenno–promyshlennoy shkoly ymeny N. V. Hoholia
za 1915 hod. (1916). Poltava, Ukraine.
27. Poltavskoe hubernskoe zemskoe sobranye ХХХІV ocherednoho sozyva 20 – 30
yanvaria 1899 hoda. (1900). Poltava, Ukraine.
28. Poltavskoe hubernskoe zemskoe sobranye ХХХІХ ocherednoho sozyva (30
noiabria – 10 dekabria 1903 hoda). (1904). Poltava, Ukraine.
29. Poltavskomu hubernskomu zemskomu sobranyiu 45 ocherednoho sozyva
Hubernskoi zemskoi upravy doklady 1909 h. (1909). (Vol. I.). Poltava, Ukraine.
30. Poltavskomu hubernskomu zemskomu sobranyiu LX ocherednoho sozyva
Hubernskoi zemskoi upravy doklady 1904 hoda. (1904). Poltava, Ukraine.
31. Poshyvailo O. (1999). Narodna tekhnolohiia honcharnoho vyrobnytstva honchariv
mistechka Opishne, shcho na Poltavshchyni, u druhii polovyni ХІХ - na pochatku ХХ st.
Opishne, Ukraine.
32. Poshyvailo Oles. (1993). Etnohrafiia ukrainskoho honcharstva: Livoberezhna
Ukraina. Kyiv, Ukraine.
33. Poshyvailo Oles. (1989). Z dosvidu roboty po pidtrymtsi y rozvytku honcharstva
Opishni v druhii polovyni ХІХ – na pochatku ХХ stolit. Opishnia, Ukraine.
34. Smeta raskhodov Poltavskoho hubernskoho zemstva na 1902 hod. Zhurnali
Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia ХХХVІІ ocherednoho sozyva, 1901 hod.
(1901). Poltava, Ukraine.
35. Smeta raskhodov Poltavskoho hubernskoho zemstva na 1903 hod. Zhurnali
Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia ХХХVІІІ ocherednoho sozyva, 1902 hod.
(1903). Poltava, Ukraine.
36. Smeta raskhodov Poltavskoho hubernskoho zemstva na 1906 hod. Zhurnali
Poltavskoho hubernskoho zemskoho sobranyia 41 ocherednoho sozyva, 1905 hoda. (1906).
Poltava, Ukraine.
37. Stroytelnoe otdelenye. Meropryiatyia po ohnestoikomu stroytelstvu // Otchet
Poltavskoi hubernskoi zemskoi upravy za 1915 hod. (1916). (Vol. II.) Poltava, Ukraine.
38. Khanko Vitalii. (1994). Oseredok mystetskoi osvity na Poltavshchyni. Ukraina
v mynulomu. (Vol. 6.). Kyiv–Lviv, Ukraine.
Белько Олег Олександрович – кандидат історичних наук, молодший науковий
співробітник відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення
Інституту народознавства НАН України, науковий співробітник Наукового відділу
виставок Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному,
завідувач редакційно-видавничого відділу Полтавської обласної універсальної на-
укової бібліотеки імені І. П. Котляревського, викладач вищої категорії Полтавського
музичного училища імені Миколи Лисенка (Полтава, Небесної Сотні, 17).
Тел. +380504041169, e-mail: belko.poltava@gmail.com
196 Сіверянський літопис
Oleh Belko
Candidate of Historical Sciences, scientific researcher of the Scientific Department
of Exhibitions of the National Museum-Reserve of Ukrainian Pottery in Opishne,
junior researcher at the Department of Ceramics of the Newest Time at the Institute
of Keramology - Department of the Institute of Ethnology of the National Academy of
Sciences of Ukraine, Head of the Editorial and Publishing Department of Poltava Regional
Universal Scientific Library named after Ivan Kotlyarevsky, teacher of the highest category
of the Poltava Music School named after Mykola Lysenko (Poltava, Nebesnoyi Sotni, 17)
THE BEGINNING OF IMPLEMENTATION OF INITIATIVES OF THE LOCAL
COUNCIL TO USE CLAY IN RESIDENTIAL CONSTRUCTION IN POLTAVA
(1894-1916).
This article is focused on organization of the educational process in pottery educational
institutions of the Poltava provincial local council (zemstvo).
Cultural processes which were happening in the post-reform period were getting new
meaning under the influence of series of objective and subjective factors. According to archive
sources of 34 provinces of Russian Empire, from 1899 to 1908 the Poltava provincial local
council occupied the first place in the development of educational network, Viatka - second
and Yekaterinoslav - third.
The article provides a brief analysis of gradual achieving by the Poltava provincial local
council its goals to open model educational workshops in places with suitable deposits of clay.
Laboratory research of clays suitable for production of roof tiles and bricks has been
beyond the scope of researchers.
The article reviews laboratory research of clays and glazes conducted with assistance of
local government of Poltava. According to economic program of Russian empire, Poltava
provincial local council paid extra attention to helping artisans, putting in place fire safety
measures, specifically clay fireproof construction. This article covers the research conducted
in Myrhorod Artistic-Industrial School named after Mykola Hohol, educational institutions
of Opishnia and Hlynske, and Postavmutska educational and display workshop.
The article provides data from laboratory analysis of raw clay used for producing fireproof
materials, performed as part of educational process. Practical lessons included familiarizing
students with materials used: clays of different properties, sand, lime, cement. In particular,
in chemical laboratory of Myrhorod Artistic-Industrial School students were acquainted
with the process of obtaining gases: oxygen, hydrogen, nitrogen and carbon monoxide, their
properties and role in burning.
The article analyses specifics of conducting experiments for determining plasticity of
clays. It describes stages of testing ability of clay to bind powders together.
Revolutionary achievements of the Poltava provincial local council consisted in the fact
that the educational institutions managed by local council gave birth to innovations in clay
processing and glaze production. About 50 new sorts of masses, glazes, slips and paints were
invented.
The article demonstrates how results of conducted laboratory tests of fitness of clays for
fireproof construction were introduced by the local government into production processes and
how preparatory work in ceramics laboratory aided development of network of small private
brick and tile workshops.
Keywords: Poltava Government Council, pottery educational establishments, laboratory
researches of clays and glazes, manufacturing of bricks and tiles.
Дата подання: 11 лютого 2019 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-152176 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:58:03Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Белько, О. 2019-06-08T09:17:16Z 2019-06-08T09:17:16Z 2019 Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) / О. Белько // Сіверянський літопис. — 2019. — № 1. — С. 185-196. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152176 666.32-047.37:377] (477.53) «1894/1916» Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини. This article is focused on organization of the educational process in pottery educational institutions of the Poltava provincial local council (zemstvo). uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) The beginning of implementation of initiatives of the local council to use clay in residential construction in Poltava (1894-1916). Article published earlier |
| spellingShingle | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) Белько, О. Розвідки |
| title | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| title_alt | The beginning of implementation of initiatives of the local council to use clay in residential construction in Poltava (1894-1916). |
| title_full | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| title_fullStr | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| title_full_unstemmed | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| title_short | Організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| title_sort | організація лабораторних дослідів глин та полив у гончарних навчальних закладах полтавського губернського земства (1894–1916 рр.) |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152176 |
| work_keys_str_mv | AT belʹkoo organízacíâlaboratornihdoslídívglintapolivugončarnihnavčalʹnihzakladahpoltavsʹkogogubernsʹkogozemstva18941916rr AT belʹkoo thebeginningofimplementationofinitiativesofthelocalcounciltouseclayinresidentialconstructioninpoltava18941916 |