Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК
Мета. Дослідити вплив рослинного екстракту (РЕ) щучки дернистої (Deschampsia caespitosa L.) і війника наземного (Calamagrostis epigeios L.) та його компонентів – похідних кверцетину – на синтез ДНК і РНК, а також порівняти їхні антивірусні властивості. Методи. Тест-системи: модельна транскрип- ційнa...
Saved in:
| Published in: | Вiopolymers and Cell |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152486 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК / Л.Г. Пальчиковська, О.В. Васильченко, М.О. Платонов, Д.Б. Старосила, Ю.І. Порва, С.Ю. Римар, В.П. Атаманюк, С.П. Самійленко, С.Л. Рибалко // Вiopolymers and Cell. — 2013. — Т. 29, №. 2. — С. 150-156. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-152486 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пальчиковська, Л.Г. Васильченко, О.В. Платонов, М.О. Старосила, Д.Б. Порва, Ю.І. Римар, С.Ю. Атаманюк, В.П. Самійленко, С.П. Рибалко, С.Л. 2019-06-11T19:19:43Z 2019-06-11T19:19:43Z 2013 Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК / Л.Г. Пальчиковська, О.В. Васильченко, М.О. Платонов, Д.Б. Старосила, Ю.І. Порва, С.Ю. Римар, В.П. Атаманюк, С.П. Самійленко, С.Л. Рибалко // Вiopolymers and Cell. — 2013. — Т. 29, №. 2. — С. 150-156. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.000813 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152486 577.152.3 + 615.32 Мета. Дослідити вплив рослинного екстракту (РЕ) щучки дернистої (Deschampsia caespitosa L.) і війника наземного (Calamagrostis epigeios L.) та його компонентів – похідних кверцетину – на синтез ДНК і РНК, а також порівняти їхні антивірусні властивості. Методи. Тест-системи: модельна транскрип- ційнa система бактеріофага Т7 (РНКП Т7), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР); моделі грипозної і герпетичної інфекцій та модель вірусу гепатиту С. Результати. Встановлено, що РЕ, його мажорний (7, 3'-диметоксикверцетин, ДМК) і мінорний (5,7,3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненти ефективно інгібують синтез РНК у системі РНКП Т7 із значеннями ІС50 0,07; 4 і 1 мкг/мл відповідно. Згадані агенти повністю пригнічують ПЛР: відповідні величини ІС90 становлять 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК і ДМК. Усі досліджені препарати виявляють високу множинну антивірусну активність проти вірусів РНК і ДНК. Висновки. Противірусна активність РЕ, вірогідно, зумовлена сукупною дією його компонентів, у тому числі ТМК і ДМК. Зважаючи на багатомішенний профіль останніх, можна припустити. що механізм противірусної дії досліджуваних агентів визначається, серед іншого, блокуванням вірусних ферментативних систем синтезу РНК і ДНК. Цель. Исследовать влияние растительного экстракта (РЭ) щучки дернистой (Deschampsia caespitosa L.) и вейника наземного (Calamagrostis epogeios L.) его компонентов – производных кверцетина – на синтез ДНК и РНК, а также сравнить их антивирусные свойства. Методы. Тест-системы: модельная транскрип- ционная система бактериофага Т7 (РНКП Т7), полимеразная цепная реакция (ПЦР); модели гриппозной, герпетической инфекций и модель вируса гепатита С. Результаты. Установлено, что РЕ, его мажорный (7,3'-диметоксикверцетин, ДМК) и минорый (5,7, 3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненты эффективно ингибируют синтез РНК в системе РНКП Т7 со значениями ІС50 0,07; 4 и 1 мкг/мл соответственно. Изученные агенты полностью угнетают ПЦР: значения ІС90 составляют соответственно 8, 30 и 40 мкг/мл для РЕ, ТМК, ДМК. Все исследованные препараты показывают высокую множественную антивирусную активность против РНК- и ДНК-содержащих вирусов. Выводы. Противовирусная активность РЕ, вероятно, обусловлена совокупным действием его компонентов, в том числе ТМК и ДМК. Учитывая многомишенный профиль последних, можно предположить, что механизм противовирусного действия исследованых агентов определяется, среди прочего, блокированием вирусных ферментативных систем синтеза ДНК и РНК. Aim. To investigate influence of the Deschampsia caespitosa L. and Calamagrostis epogeios L. herbal extract (HE) and its main components – quercetin derivatives – on the DNA and RNA synthesis; to per- form comparative analysis of their antiviral activities. Methods. The model transcription system of bacteriophage T7 (RNAP T7) and polymerase chain reaction (PCR) were used as test systems. For antiviral studies there were employed models of influenzal and herpetic infections and hepatitis C. Results. It was shown, that HE, its major component 7, 3'-dimetoxyquercetin (DMQ) its minor component 5,7,3',4'-tetrametho- xyqeercetin (TMQ) effectively inhibited the RNA synthesis in the RNAP T7 system with the corresponding values of IC50 – 0.07, 4 and 1 µg/ml. Minimal concentrations of the agents IC90, completely inhibiting PCR, were – 8, 30 and 40 µg/ml for HE, TMQ and DMQ, accordingly. All the studied preparations revealed high multiple antiviral activities against the RNA- and DNA-containing viruses. Conclusions. Antiviral activity of the herbal extract is likely determined by the combined action of its components, TMQ and DMQ including. Bearing in mind multi-target profile of quercetin derivatives, an assumption may be made, that antiviral mechanism of the agents studied consists in blocking of enzymatic systems of the RNA and DNA synthesis. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Вiopolymers and Cell Bioorganic Chemistry Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК Антивирусные свойства флавоноидов – ингибиторов синтеза ДНК и РНК Antiviral properties of herbal flavonoids – inhibitors of the DNA and RNA synthesis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК |
| spellingShingle |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК Пальчиковська, Л.Г. Васильченко, О.В. Платонов, М.О. Старосила, Д.Б. Порва, Ю.І. Римар, С.Ю. Атаманюк, В.П. Самійленко, С.П. Рибалко, С.Л. Bioorganic Chemistry |
| title_short |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК |
| title_full |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК |
| title_fullStr |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК |
| title_full_unstemmed |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК |
| title_sort |
антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу днк і рнк |
| author |
Пальчиковська, Л.Г. Васильченко, О.В. Платонов, М.О. Старосила, Д.Б. Порва, Ю.І. Римар, С.Ю. Атаманюк, В.П. Самійленко, С.П. Рибалко, С.Л. |
| author_facet |
Пальчиковська, Л.Г. Васильченко, О.В. Платонов, М.О. Старосила, Д.Б. Порва, Ю.І. Римар, С.Ю. Атаманюк, В.П. Самійленко, С.П. Рибалко, С.Л. |
| topic |
Bioorganic Chemistry |
| topic_facet |
Bioorganic Chemistry |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вiopolymers and Cell |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Антивирусные свойства флавоноидов – ингибиторов синтеза ДНК и РНК Antiviral properties of herbal flavonoids – inhibitors of the DNA and RNA synthesis |
| description |
Мета. Дослідити вплив рослинного екстракту (РЕ) щучки дернистої (Deschampsia caespitosa L.) і війника наземного (Calamagrostis epigeios L.) та його компонентів – похідних кверцетину – на синтез ДНК і РНК, а також порівняти їхні антивірусні властивості. Методи. Тест-системи: модельна транскрип- ційнa система бактеріофага Т7 (РНКП Т7), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР); моделі грипозної і герпетичної інфекцій та модель вірусу гепатиту С. Результати. Встановлено, що РЕ, його мажорний (7, 3'-диметоксикверцетин, ДМК) і мінорний (5,7,3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненти ефективно інгібують синтез РНК у системі РНКП Т7 із значеннями ІС50 0,07; 4 і 1 мкг/мл відповідно. Згадані агенти повністю пригнічують ПЛР: відповідні величини ІС90 становлять 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК і ДМК. Усі досліджені препарати виявляють високу множинну антивірусну активність проти вірусів РНК і ДНК. Висновки. Противірусна активність РЕ, вірогідно, зумовлена сукупною дією його компонентів, у тому числі ТМК і ДМК. Зважаючи на багатомішенний профіль останніх, можна припустити. що механізм противірусної дії досліджуваних агентів визначається, серед іншого, блокуванням вірусних ферментативних систем синтезу РНК і ДНК.
Цель. Исследовать влияние растительного экстракта (РЭ) щучки дернистой (Deschampsia caespitosa L.) и вейника наземного (Calamagrostis epogeios L.) его компонентов – производных кверцетина – на синтез ДНК и РНК, а также сравнить их антивирусные свойства. Методы. Тест-системы: модельная транскрип- ционная система бактериофага Т7 (РНКП Т7), полимеразная цепная реакция (ПЦР); модели гриппозной, герпетической инфекций и модель вируса гепатита С. Результаты. Установлено, что РЕ, его мажорный (7,3'-диметоксикверцетин, ДМК) и минорый (5,7, 3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненты эффективно ингибируют синтез РНК в системе РНКП Т7 со значениями ІС50 0,07; 4 и 1 мкг/мл соответственно. Изученные агенты полностью угнетают ПЦР: значения ІС90 составляют соответственно 8, 30 и 40 мкг/мл для РЕ, ТМК, ДМК. Все исследованные препараты показывают высокую множественную антивирусную активность против РНК- и ДНК-содержащих вирусов. Выводы. Противовирусная активность РЕ, вероятно, обусловлена совокупным действием его компонентов, в том числе ТМК и ДМК. Учитывая многомишенный профиль последних, можно предположить, что механизм противовирусного действия исследованых агентов определяется, среди прочего, блокированием вирусных ферментативных систем синтеза ДНК и РНК.
Aim. To investigate influence of the Deschampsia caespitosa L. and Calamagrostis epogeios L. herbal extract (HE) and its main components – quercetin derivatives – on the DNA and RNA synthesis; to per- form comparative analysis of their antiviral activities. Methods. The model transcription system of bacteriophage T7 (RNAP T7) and polymerase chain reaction (PCR) were used as test systems. For antiviral studies there were employed models of influenzal and herpetic infections and hepatitis C. Results. It was shown, that HE, its major component 7, 3'-dimetoxyquercetin (DMQ) its minor component 5,7,3',4'-tetrametho- xyqeercetin (TMQ) effectively inhibited the RNA synthesis in the RNAP T7 system with the corresponding values of IC50 – 0.07, 4 and 1 µg/ml. Minimal concentrations of the agents IC90, completely inhibiting PCR, were – 8, 30 and 40 µg/ml for HE, TMQ and DMQ, accordingly. All the studied preparations revealed high multiple antiviral activities against the RNA- and DNA-containing viruses. Conclusions. Antiviral activity of the herbal extract is likely determined by the combined action of its components, TMQ and DMQ including. Bearing in mind multi-target profile of quercetin derivatives, an assumption may be made, that antiviral mechanism of the agents studied consists in blocking of enzymatic systems of the RNA and DNA synthesis.
|
| issn |
0233-7657 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/152486 |
| citation_txt |
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК / Л.Г. Пальчиковська, О.В. Васильченко, М.О. Платонов, Д.Б. Старосила, Ю.І. Порва, С.Ю. Римар, В.П. Атаманюк, С.П. Самійленко, С.Л. Рибалко // Вiopolymers and Cell. — 2013. — Т. 29, №. 2. — С. 150-156. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT palʹčikovsʹkalg antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT vasilʹčenkoov antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT platonovmo antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT starosiladb antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT porvaûí antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT rimarsû antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT atamanûkvp antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT samíilenkosp antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT ribalkosl antivírusnívlastivostíroslinnihflavonoídívíngíbítorívsintezudnkírnk AT palʹčikovsʹkalg antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT vasilʹčenkoov antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT platonovmo antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT starosiladb antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT porvaûí antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT rimarsû antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT atamanûkvp antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT samíilenkosp antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT ribalkosl antivirusnyesvoistvaflavonoidovingibitorovsintezadnkirnk AT palʹčikovsʹkalg antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT vasilʹčenkoov antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT platonovmo antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT starosiladb antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT porvaûí antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT rimarsû antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT atamanûkvp antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT samíilenkosp antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis AT ribalkosl antiviralpropertiesofherbalflavonoidsinhibitorsofthednaandrnasynthesis |
| first_indexed |
2025-11-26T01:42:59Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:42:59Z |
| _version_ |
1850605639091355648 |
| fulltext |
BIOORGANIC CHEMISTRY
UDC 577.152.3 + 615.32
Антивірусні влас ти вості рос лин них фла во ноїдів –
інгібіторів син те зу ДНК і РНК
Л. Г. Паль чи ко вська1, О. В. Ва силь чен ко1, М. О. Пла то нов1, Д. Б. Ста ро си ла2,
Ю. І. Пор ва2, С. Ю. Ри мар1, В. П. Атаманюк2, С. П. Самійлен ко1, С. Л. Ри бал ко2
1Інсти тут мо ле ку ляр ної біології і ге не ти ки НАН Украї ни
Вул. Академіка За бо лот но го, 150, Київ, Украї на, 03680
2ДУ «Інсти тут епідеміології та інфекційних хво роб імені Л. В. Гро ма ше всько го НАМН Украї ни»
Вул. Амосова, 5, Київ, Украї на, 03038
L.Palchykovska@ukr.net
Мета. Дослідити вплив рос лин но го екстрак ту (РЕ) щуч ки дер нис тої (Deschampsia caespitosa L.) і війни -
ка на зем но го (Calamagrostis epigeios L.) та його ком по нентів – похідних квер це ти ну – на син тез ДНК і
РНК, а та кож порівня ти їхні ан тивірусні влас ти вості. Ме то ди. Тест-сис те ми: мо дель на транс крип-
ційнa сис те ма бак теріофа га Т7 (РНКП Т7), поліме раз на лан цю го ва ре акція (ПЛР); мо делі гри поз ної і гер-
петич ної інфекцій та мо дель вірусу ге па ти ту С. Ре зуль та ти. Вста нов ле но, що РЕ, його ма жор ний (7,
3'-ди ме ток сик вер це тин, ДМК) і мінор ний (5,7,3',4'-тет ра ме ток сик вер це тин, ТМК) ком по нен ти ефек -
тив но інгібу ють син тез РНК у сис темі РНКП Т7 із зна чен ня ми ІС50 0,07; 4 і 1 мкг/мл відповідно. Зга дані
аген ти повністю при гнічу ють ПЛР: відповідні ве ли чи ни ІС90 ста нов лять 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК і
ДМК. Усі досліджені пре па ра ти ви яв ля ють ви со ку мно жин ну ак тивність про ти РНК- і ДНК-вмісних
вірусів . Вис нов ки. Про тивірус на ак тивність РЕ, вірогідно, зу мов ле на су куп ною дією його ком по нентів,
у тому числі ТМК і ДМК. Зва жа ю чи на ба га томішен ний профіль останніх, мож на при пус ти ти. що ме -
ханізм про тивірус ної дії досліджу ва них агентів виз на чається, се ред іншо го, бло ку ван ням вірус них фер -
мен та тив них сис тем син те зу РНК і ДНК.
Клю чові сло ва: рос линні похідні квер це ти ну, інгібітори син те зу РНК і ДНК, ан тивірусні влас ти вості.
Вступ. Че рез погіршання соціаль ної та еко логічної
си ту ації в Україні про бле ма ліку ван ня за хво рю вань,
об умов ле них вірус ни ми інфекціями, є над зви чай -
но ак ту аль ною. Се ред інфекційних агентів, що на-
бува ють за гроз ли во го роз пов сюд жен ня, слід відзна-
чити віруси про сто го гер пе су (ВПГ), гри пу, ге па -
ти ту С (ВГС) та вірус іму но дефіциту людини (ВІЛ).
На фар ма цев тич но му рин ку Украї ни пред став -
ле но син те тичні пре па ра ти вітчиз ня но го та імпорт-
но го ви роб ниц тва, які за зви чай при зна чені для лі-
ку ван ня окре мих видів інфекцій. Однак їхнє за сто -
су ван ня нерідко суп ро вод жується не спри ят ли ви -
ми ефек та ми – ток сич ним впли вом, побічною ді-
єю, при гнічен ням імун ної сис те ми пацієнтів то що.
То му як за кор до ном, так і в Україні ува га фар ма ко -
логів все частіше зо се ред жується на фітоп ре па ра-
тах – ба га то ком по нен тних сис те мах на основі рос -
лин них екстрактів з менш ви ра же ною ток сичністю
та мно жин ни ми ліку валь ни ми ефек та ми.
Фла во ної ди – ге те ро циклічні кис невмісні спо -
лу ки, що пред став ля ють со бою одну з на й чи сель-
ніших груп при род них поліфе нолів, по ши ре них у
ви щих рос лин і важ ли вих для їхньо го ме та боліз-
му. До гру пи пред став ників цьо го кла су, які на разі
ак тив но вив ча ють ся, на ле жать квер це тин і йо го
похідні ши рокого спектра те ра пев тич ної дії. Відо -
мо, що фла во ної ди ма ють про ти за пальні, ан ти ок си -
дантні, про ти а лер генні, ан тивірусні, ан ти му та генні,
про ти пух линні та ци топ ро тек торні влас ти вості [1].
Вар то за зна чи ти, що токсич на дія квер ци ти ну та йо -
150
ISSN 0233–7657. Biopolymers and Cell. 2013. Vol. 29. N 2. P. 150–156 doi: 10.7124/bc.000813
Institute of Molecular Biology and Genetics, NAS of Ukraine, 2013
го похідних на клітини лю ди ни і тва рин є не знач -
ною [2].
Ме ханізм дії квер це ти ну, по в’я за ний з йо го ан -
ти ок си дан тни ми влас ти вос тя ми, по ля гає в су куп -
но му інгібу валь но му впливі на фер мен та тивні сис -
те ми кліти ни, а са ме – у втру чанні в функціону ван-
ня окси даз [3, 4], зок ре ма, ксан ти нок си да зи [5].
Про ти за паль на дія квер це ти ну є на слідком інгібу-
ван ня цик ло ок си- та ліпо кси ге наз, що пе ре шкод жає
утво рен ню медіаторів за па лен ня – лей котрієнів і
про стаг лан динів [6]. Та кож квер це тин є эфек тив ним
інгібіто ром аль до зо ре дук та зи – фер мен ту, що віді-
грає важ ли ву роль у фор му ванні діабе тич ної ката -
рак ти [7]. Зреш тою, квер це тин і йо го похідні при гні-
чу ють функціону ван ня зво рот ної транс крип тази ВІЛ-
1, а та кож ДНК- і РНК-поліме раз лю ди ни [8–10].
Зла кові рос ли ни – щуч ка дер нис та (Deschamp-
sia caespitosa L.) і війник на зем ний (Calamagrostis
epigeios L.) – по ши рені у різних регіонах Украї ни.
Зба га че ний екстракт суміші цих рос лин має про ти-
вірус ну дію що до ДНК- і РНК-вмісних вірусів. Дію-
чи ми ре чо ви на ми екстрак ту є фла во ної ди та їхні
гліко зи ди.
Ме та да ної ро бо ти по ля га ла у дослідженні впли-
ву зба га че но го екстрак ту суміші цих рос лин (РЕ),
йо го ма жор но го (7,3'-ди ме ток сик вер це ти ну, ДМК)
і мінор но го (5,7,3,4'-тет ра ме ток сик вер це ти ну, ТМК)
компо нентів на син тез РНК і ДНК у мо дель них си-
сте мах транс крипції і реплікації, а та кож у порів-
няль но му аналізі ан тивірус них влас ти вос тей усіх
трьох досліджу ва них пре па ратів.
Як транс крипційну тест-сис те му ви ко рис та но
мо дель ний фер мен та тив ний ком плекс ДНК-за леж -
ної РНК-поліме ра зи бак теріофа га Т7 (РНКП Т7);
репліка тив ну сис те му пред став ле но поліме раз ною
ланцю го вою ре акцією (ПЛР) з ви ко рис тан ням ДНК-
поліме ра зи Taq. Антивірусні досліджен ня про во ди-
ли про ти ВПГ, гри пу, ВГС.
Ма теріали і ме то ди. Пре па ра ти. В ро боті ви-
ко рис та но РЕ, ДМК і ТМК. Останній при сутній у
РЕ в знач но меншій кількості, ніж ДМК, от ри ма ний
син тетич ним шля хом. Усі пре па ра ти над а но НВП
«Еко фарм» (Украї на). Для про ве ден ня досліджень
РЕ по пе ред ньо ви су шу ва ли у ва ку умі, су хий за ли -
шок роз чи ня ли в ДМСО, так са мо як ДМК і ТМК, у
кон цен трації 1мг/мл.
Ре акція транс крипції in vitro. Вплив досліджу -
ва них ре чо вин на син тез РНК іn vitro пе ревіря ли в
сис темі транс крипції РНКП Т7, за сто со ву ю чи ко -
мерційні ре а ген ти фірми «Fermentas» (Лит ва) [11].
Тра нскрипцію про во ди ли в 20 мкл ре акційної сумі-
ші, яка містить 0,5 мкг ліне а ри зо ва ної ДНК плаз-
міди pTZ19R з про мо то ром РНКП Т7, ри бо нук ле о -
зид три фос фа ти – кож ний у кон цен трації 2 мM, 20
од. акт. інгібіто ра РНКаз RiboLockTM за при сут ності
40 мM трис-HCl, pH 7,9; 6 мM MgCl2, 2 мM спер-
міди ну, 10 мM NaCl, 10 мM дитіот реї то лу (ДТТ) та
12 од. акт. T7 РНК-поліме ра зи. Ре чо ви ни роз чи ня -
ли в ДМСО (1 мг/мл). Кон цен трація ДМСО у конт-
рольній і дослідних про бах ста но вить 2,5 % (кон цент-
рація, яка не впли ває на про дук тивність син те зу
РНК). Ре акційну суміш вит ри му ва ли впро довж 45
хв за тем пе ра ту ри 37 °С та зу пи ня ли охо лод жен ням
(до –20 °С). Про дук ти ре акції де тек ту ва ли за до по -
мо гою гель-елек тро фо ре зу в 1 %-й ага розі з до да -
ван ням 0,3 мкг/мл бро мис то го етидію. РНК-транс -
крип ти візу алізу ва ли на трансілюміна торі в УФ-світ-
лі. Інтен сивність смуг РНК на фо тог рафії вимірю ва -
ли ден си то мет рич но за до по мо гою про гра ми Scion
Image. Зна чен ня IC50 (кон центрація інгібіто ра, не об-
хідна для при гнічен ня фер мен та тив ної ак тив ності на
50 %) виз на чи ли за графіком за леж ності остан ньої від
кон цен трації.
Ре акція ампліфікації. ПЛР про во ди ли за стан-
дар тною ме то ди кою [12], ви ко рис то ву ю чи набір ре-
агентів для ПЛР «Амплісен» (РФ) та ДНК-ре комбі-
на нтну плазміду на основі век то ра рUC28, що мі-
стить ко ду ю чу по слідовність ге на LIF (leukemia in-
hibitory factor) лю ди ни, як мат ри цю. Кон цен трація
ДНК ста но вить 1–25 пг/100 мкл суміші для ре акції.
ДНК ампліфіку ва ли в тер мос таті для ПЛР-аналізу
«Тер цик» («ДНК-тех но логія», РФ).
Докінг. Про це ду ру докінгу ліган ду в мо дель ний
ре цеп тор здійсню ва ли за ме то дом, опи са ним у ро -
боті [13]. Усі роз ра хун ки ви ко на но із за сто су ван-
ням па ке ту про грам QXP /Flo+, роз роб ле но го ав то -
ра ми ро бо ти [14]. Докінг здійсню ва ли з ви ко ри-
стан ням гнуч ко го ліган ду та фіксо ва ної мо делі ре -
цеп то ра. Мо дель ре цеп то ра сфор мо ва но на основі
рен тге нос трук тур них да них для транс крипційно го
ком плек су РНКП Т7–ДНК, що відповідає фазі впі-
зна ван ня вхідно го нук ле о ти ду (PDB X-Ray code:
151
АНТИВІРУСНІ ВЛАС ТИ ВОСТІ РОС ЛИН НИХ ФЛА ВО НОЇДІВ
1SOV) [15]. До мо делі ак тив но го сайта за лу ча ли амі-
но кис лотні за лиш ки в радіусі 1,0 нм на вко ло при -
род но го суб стра ту, що бе руть участь у впізна ванні і
зв’я зу ванні суб стра ту і за без пе чу ють функціону -
ван ня поліме ра зи.
Антигрипозну ак тивність пре па ратів виз на ча -
ли за умов in vitro з ви ко рис тан ням до бо вої пе ре -
щеп лю ва ної куль ту ри клітин MDCK (кліти ни нир-
ки со ба ки) із суцільним ша ром. Пе ред інфіку ван -
ням куль туру МDСК об роб ля ли роз чи ном трип си -
ну у дозі 2 мкг/мл. Ви ко рис то ву ва ли вірус гри пу,
штам А/FM/1/47 (H1N1), інфекційний титр у МDСК –
4,0 lg ID50.
Після інфіку ван ня клітин се ре до ви ще рос ту зли-
вали, до клітин до да ва ли пре па ра ти в різних кон -
цен траціях і за ли ша ли для кон так ту на 60 хв, потім
вно си ли вірус гри пу, штам А/FM/1/47 (H1N1), у дозі
100 ІD50. Че рез 1 год вірус, що не ад сор бу вав ся, ви -
да ля ли і в лун ки до да ва ли підтри му ю че се ре до ви -
ще. Після 48–72 год інку бації клітин куль ту раль ну
ріди ну зби ра ли і в ній виз на ча ли ак тивність гемаг -
лю тиніну та інфекційний титр віру су грипу з тит ру -
ван ням в куль турі клітин.
Антигерпетична ак тивність пре па ратів. Пре -
па ра ти досліджу ва ли на пе ре щеп лю ваній куль турі
клітин RK13 (кліти ни ни рки кро ля). Ви ко рис то ву -
ва ли вірус гер пе су 1-го ти пу, штам VC (ВПГ), ін-
фекційний титр 4,0 lg ТCD50. Для ек спе ри ментів від-
би ра ли до бові куль ту ри клітин RK13 із суцільним
мо но ша ром клітин. Се ре до ви ще рос ту зли ва ли, на
мо но шар клітин на но си ли тест-аген ти у різних роз -
ве ден нях. Після 1 год кон так ту до да ва ли вірус гер -
пе су у дозі 100 ТCD50. Че рез 5 діб зби ра ли куль ту-
раль не се ре до ви ще і в ньо му виз на ча ли інфекційний
титр у кожній пробі.
Модель куль ту ри – про ду цен та клітин, трансфі-
ко ва них кДНК віру су ге па ти ту С [16]. Експе ри мен -
ти про во ди ли на лінії клітин МТ-4 – пе ре щеп лю -
ваній сус пензійній куль турі клітин лімфоб лас тоїд-
но го по ходжен ня. Дже ре лом ВГС слу гу ва ла нероз ве-
де на плаз ма крові хво рих на ге па тит С з різним вірус-
ним на ван та жен ням, яка містить РHК ВГС. Остан -
ню виділя ли з ви ко рис тан ням ком плек ту ре а гентів
«РИБО-со рб» (ФДУН «ЦНДІЕ» Рос спо жив наг ля -
ду, РФ). кДНК ВГС от ри му ва ли ре акцією зво рот -
ної транс крипції РНК з ви ко рис тан ням ком плек ту
ре а гентів «Ре вер та-L» (ФДУН «ЦНДІЕ» Рос спо -
жив наг ля ду). До 10 мкл го то вої ре акційної суміші
(ліофілізо ва ний ДTТ, 125 мкл роз чи ну RТ-mіх і 6 мкл
ре вер та зи ММLv – зво рот на транс крип та за віру су
лей кемії ми шей) до да ва ли 10 мкл РНК-про би і про -
во ди ли транс крипцію за тем пе ра ту ри 37 °С про тя -
гом 30 хв, в ре зуль таті чо го от ри му ва ли кДНК. Сус-
пензійні куль ту ри клітин МТ-4 трансфіку ва ли каль-
цій-фос фат ним ме то дом [17]. До зраз ка кДНК до -
да ва ли роз чи ни НЕРЕS, pH 7,1, і 0,75 мМ Na2HPO4.
До ре акційної суміші по крап ли нах вво ди ли 2 мМ
роз чин СаСl2, про ду ва ли повітря і вит ри му ва ли
впро довж 30 хв за кімнат ної тем пе ра ту ри до фор-
му ван ня пре ципіта ту. Утво ре ну сус пензію вво ди ли
в куль ту ру клітин. Трансфіко вані куль ту ри інку бу -
ва ли за тем пе ра ту ри 37 °С у тер мос таті з под а чею
5 % СО2. Вірус у куль турі клітин МТ-4 тес ту ва ли
ме то дом ПЛР.
Антигепатитна ак тивність пре па ратів. Для ви-
вчен ня ан тивірус ної ак тив ності пре па ра ти у різних
кон цен тра цях вво дили в куль ту ру клітин МТ-4, яка
про ду кує ВГС. Че рез 5 діб виз на ча ли інфекційний
титр у кожній пробі ме то дом ПЛР.
Ре зуль та ти і об го во рен ня. Тра нскрипція є клю -
чо вим про це сом функціону ван ня і реп ро дукції клі-
тин та од но час но однією з основ них міше ней для ан -
тивірус ної та ан тимікроб ної те рапії. Органічні спо -
лу ки, що здатні впли ва ти на про цес транс крипції,
ви ко рис то ву ють як по тенційні лікарські за со би – ін-
гібіто ри реп ро дукції вірусів, бак терій то що [18].
Відо мо, що 3D струк ту ри різних ДНК- і РНК-
поліме раз ма ють ви со кий ступінь подібності, містять
одні й ті самі струк турні до ме ни і кон сер ва тивні мо -
ти ви, не обхідні для елон гації лан цю га нук леї но вої
кис ло ти [19, 20]. То му для се лекції інгібіторів син те зу
РНК, а та кож ви яв лен ня ефек тив них ан тимікроб них
та/ або ан тивірус них агентів – інгібіторів транс крип-
ції ми з успіхом ви ко рис та ли про сту у за сто су ванні і
про дук тивну мо дель ну сис те му транс крипції РНКП
Т7 [11, 21–23 ].
Пер вин не досліджен ня РЕ та йо го ком по нентів
ДМК і ТМК, струк ту ри яких пред став ле но на рис. 1,
у мо дельній сис темі РНКП Т7 про во ди ли за кон -
цен трації пре па ратів 25 мкг/мл. Усі тест-аген ти за
цієї кон цен трації по вністю бло ку ють син тез РНК.
Для под аль шо го де тальнішо го з’я су ван ня їхньо го
152
ПАЛЬ ЧИ КО ВСЬКА Л. Г. ТА ІН.
кон цен траційно-за леж но го впли ву на транс крип-
цію за сто со вано ме тод дво ра зо вих роз ве день.
Отри мані дані свідчать про ви со ку інгібу валь ну
ак тивність усіх досліджу ва них тест-агентів що до
син те зу РНК (рис. 2). РЕ ви я вив ся на й ак тивнішим
інгібіто ром транс крипційно го ком плек су РНКП Т7
із зна чен ням IC50 0,07 мкг/мл. Се ред похідних квер це-
тину ефек тивнішим інгібіто ром є ТМК з по каз ни ком
IC50 = 1 мкг/мл у порівнянні з ДМК (IC50 = 4 мкг/мл).
Аналогічне вив чен ня впли ву РЕ, ДМК і ТМК
про ве де но за умов ПЛР. По суті ПЛР – це репліка-
ція in vitrо за да них фраг ментів ДНК, але на відміну
від тра диційної реплікації тех но логія про ве ден ня
ПЛР на стільки про дук тив на, що не по тре бує радіо-
ак тив но го та будь-яко го іншо го мічен ня для візу алі-
зації про дуктів ампліфікації ДНК. Існує чима ло чин-
ників, при род них і син те тич них спо лук (солі, іони
ме талів, білки та ан тибіот и ки), які за різни ми ме -
ханізма ми мо жуть зу пи ня ти або по ру шу ва ти амплі-
фікацію ДНК, влас не ПЛР [24].
У цьо му кон тексті ви дається цілком слуш ним за-
сто су ван ня ПЛР як модель ної сис те ми для скринін-
гу і се лекції агентів, що по ру шу ють або бло ку ють
син тез ДНК.
На рис. 3 і 4 пред став ле но дані впли ву РЕ та йо -
го ком по нентів на син тез ДНК-фраг ментів за умов
ПЛР. Як і за інгібу ван ня син те зу РНК, спос теріга-
ється кон цен траційно- і струк тур но-за леж не при -
гнічен ня про це су ампліфікації. Профіль ак тив ності
тест-агентів теж зберігається – РЕ > ТМК >ДМК,
однак за де що більших кон цен трацій, ніж за інгібу -
ван ня мо дель ної транс крипції. Най менші кон цент-
рації ІС90, за яких аген ти по вністю при гнічу ють син-
тез ДНК, дорівню ють 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК
і ДМК відповідно.
153
АНТИВІРУСНІ ВЛАС ТИ ВОСТІ РОС ЛИН НИХ ФЛА ВО НОЇДІВ
O
O
OH
OH
OH
OH
OH O
O
OH
OH
MeO
OH
OMe
O
O
OH
OMe
OMe
MeO
OMe1 2 3
Рис. 1. Струк ту ри квер це -
ти ну (1); 7,3'-ди ме ток си-
квер це ти ну (2) і 5,7,3',4'-
тет ра ме ток сик вер це ти ну
(3)
a
б
в
К 1 2 3 4 5 6 7 8 9
К 1 2 3 4 5 6 7 8
Концентрація інгібітора, мкг/мл
3
2
1
100
80
60
40
20
0
0 4 8 12 16 20 24
Рис. 2. Інгібу ван ня син те зу РНК (транс крипція РНКП Т7) in vitro.
Пов не інгібу ван ня виз на чається відсутністю РНК-про дук ту в ага-
розно му гелі (а, б – ти пові елек тро фо рег ра ми РНК-транс криптів з
трьох не за леж них ек спе ри ментів). Ре зуль та ти впли ву різних кон -
цен трацій (мкг/мл) РЕ (а: К – кон троль – РНК-про дукт, от ри ма -
ний за відсут ності пре па ратів; 1 – 6,25; 2 – 3,125; 3 – 1,56 ; 4 –
0,78; 5 – 0,39; 6 – 0,195; 7 – 0,097; 8 – 0,049; 9 – 0,0244), ТМК (б: К –
кон троль; 1 – 6,25; 2 – 3,125; 3 – 1,56 ; 4 – 0,7) і ДМК (б: 5 – 12,5; 6 –
6,25; 7 – 3,125; 8 – 1,56) на син тез РНК-транс криптів; в – графік
за леж ності інгібу ван ня син те зу РНК від кон цен трації досліджу -
ва них агентів (1 – РЕ; 2 – ТМК; 3 – ДМК)
К 1 2 3 4 5
Рис. 3. Інгібу ван ня син те зу ДНК (реплікація – ПЛР) in vitro рос -
лин ним екстрак том (РЕ). Пов не інгібу ван ня виз на чається відсут-
ністю ДНК-про дук ту в ага роз но му гелі (ти по ва елек тро фо рег ра-
ма РНК-транс криптів з трьох не за леж них ек спе ри ментів). Резуль-
тати впли ву різних кон цен трацій (мкг/мл) РЕ на син тез ДНК: К –
контроль – ДНК-про дукт, от ри ма ний за відсут ності пре па ратів; 1 –
20,0; 2 – 16,0; 3 – 8,0; 4 – 4,0; 5 – 0,4
Таке підви щен ня інгібу валь ної кон цен трації мо-
же бу ти об умов ле но особ ли вос тя ми Taq ДНК-полі-
ме ра зи, спе цифічни ми умо ва ми про ве ден ня ПЛР і
віднос но м’я кою і не ге но ток сич ною дією досліджу-
ва них агентів.
Для з’я су ван ня мож ли во го спо со бу бло ку ван ня
досліджу ва ни ми аген та ми син те зу ДНК і РНК про -
ве де но їхній мо ле ку ляр ний докінг у мо дель ка талі-
тич ної ки шені транс крипційно го ком плек су РНКП
Т7, зва жа ю чи на те, що ка талітичні ком плек си ДНК-
і РНК-поліме раз ма ють знач ну про сто ро ву подіб-
ність і прак тич но іден тич ний ме ханізм елон гації лан-
цюга нук леї но вої кис ло ти [19, 20]. Для про ве ден ня
докінгу об ра но транс крипційний ком плекс РНКП
Т7, який відповідає фазі впізна ван ня вхідно го нук -
ле о ти ду у по слідов них ета пах син те зу РНК (рис. 5).
Виділе на ділян ка ка талітич ної ки шені радіусом 1,0
нм містить аміно кис лотні за лиш ки Arg425, Tyr427,
Tyr639, His784, His811, Arg423 і Asp812, що відпо-
віда ють за зв’я зу ван ня ліган ду з ре цеп то ром. Пе ре -
важ на більшість з них на ле жить до функціональ но
важ ли вих кон сер ва тив них мо тивів РНКП Т7 [15].
За одер жа ни ми да ни ми, гете ро циклічний фраг мент
об ох досліджу ва них сполук (ДМК і ТМК) орієнту-
ється в об’ємі ка талітич ної ки шені подібним чи ном
і утри мується за ра ху нок міцних ко ор ди наційних
зв’язків між ато ма ми кис ню у по ло жен нях 4 і 5 з іо-
ном магнію Mg2+ (дов жи на зв’яз ку 0,218 і 0,258 нм
відповідно) та опо се ред ко ва но че рез останній – з
Tyr 639.
У той же час ме ток си- та/або гідрок сиг ру пи
ариль них фраг ментів за пов ню ють по ляр ну ки ше-
ню, утво ре ну бічни ми ра ди ка ла ми аміно кис лот них
за лишків Arg425, Tyr427, His784, His811 і Arg423,
за ра ху нок низ ки елек трос та тич них взаємодій.
Експе ри мен таль ну оцінку ан тивірус ної дії тест-
агентів здійсню ва ли про ти вірусів гри пу, про сто го
гер пе су та ге па ти ту С. За ре зуль та та ми досліджен -
ня, пред став ле ни ми в таб лиці, всі пре па ра ти де мон-
стру ють ефек тив ну ан тивірус ну дію за низ ь ко го рів-
ня ток сич ності, про що свідчать ви сокі зна чен ня по-
каз ників хіміот е ра пев тич но го індек су (ХТІ). Рос -
лин ний екстракт про я вив на й ви щу ефек тивність
що до ви ко рис та них вірус них тест-сис тем. Потріб-
но за зна чи ти, що по каз ник рівня інгібу ван ня РЕ син-
те зу РНК є ду же близьким за ве ли чи ною до по каз -
ників ефек тив ності при гнічен ня реп ро дукції усіх
трьох вірусів.
Порівня но з рос лин ним екстрак том ДМК і
ТМК ви я ви ли ся де що слаб ши ми інгібіто ра ми як
фер мен та тивних, так і вірус них сис тем in vitro. Од-
нак ці спо лу ки за ли ша ють ся пер спек тив ни ми аген -
та ми з ши ро ким спек тром ан тивірус ної дії і за слу -
го ву ють на под аль ше по глиб ле не вив чен ня їхніх
біологічних влас ти вос тей.
154
ПАЛЬ ЧИ КО ВСЬКА Л. Г. ТА ІН.
100
a б
0
20
40
60
80
%
К 1 2 3 4 5 6 7 8К 1 2 3 4 5 6 7 8
К I II I II I II I IIК I II I II I II I II Рис. 4. Інгібу ван ня син те зу ДНК (ПЛР)
in vitro ТМК (І) і ДМК (ІІ). Пов не інгі-
буван ня виз на чається відсутністю ДНК-
про дук ту в ага роз но му гелі: а – ти по ва
елек тро фо рег ра ма ДНК-про дуктів з
трьох не за леж них ек спе ри ментів; б –
ден си тог ра ма от ри ма них ДНК-про дук-
тів (К – кон троль – ДНК-про дукт, от ри -
ма ний за відсут ності пре па ратів; до-
ріжки 1–8 ре зуль та ти впли ву різних
концен трацій (мкг/мл) ТМК і ДМК на
син тез ДНК; 1, 2 – 10,0; 3, 4 – 20,0; 5,
6 – 30,0; 7, 8 – 40,0
Arg 423
Mg 2+
His 784
Arg 425
His 811
Tyr 427
Tyr 639
Рис. 5. Розміщен ня ТМК в мо делі ка талітич но го сай та РНКП Т7 (
дані мо ле ку ляр но го докінгу)
Вис нов ки. У пред став леній ро боті ви яв ле но
інгібу валь ний вплив рос лин но го екстрак ту щуч ки
дер нис тої (D. caespitosa L.) і війни ка на зем но го (C.
epigeios L.) та йо го ком по нентів – 7,3'-ди ме ток си-
квер це ти ну і 5,7,3',4'-тет ра ме ток сик вер це ти ну на
син тез РНК і ДНК in vitro. Усі тест-аген ти ви я ви ли -
ся ефек тив ни ми інгібіто ра ми реплікації РНК- і
ДНК-вмісних вірусів.
Про тивірус на ак тивність рос лин но го екстрак ту
зумов ле на, вірогідно, су куп ною дією йо го ком по -
нентів, у то му числі і за зна че них похідних квер це -
ти ну. З ура хо ву ван ням ба га томішен но го профілю
останніх ме ханізм про тивірус ної дії усіх досліджу -
ва них агентів мо же по ля га ти, се ред іншо го, у бло -
ку ванні вірус них фер мен та тив них сис тем син те зу
РНК і ДНК.
L. G. Palchykovska1, О. V. Vasylchenko1, M. O. Platonov1,
D. B. Starosyla2, J. I. Porva2, S. J. Rymar1, V. P. Atamaniuk2,
S. P. Samijlenko1, S. L. Rybalko2
Antiviral properties of herbal flavonoids – inhibitors of the DNA and
RNA synthesis
1Institute of Molecular Biology and Genetics, NAS of Ukraine
150, Akademika Zabolotnoho Str., Kyiv, Ukraine, 03680
2Gromashevsky L. V. Institute of Epidemiology and Infectious Disea-
ses,NAMS of Ukraine
5, Amosova Str., Кyiv, Ukraine, 03038
Summary
Aim. To investigate influence of the Deschampsia caespitosa L. and
Calamagrostis epogeios L. herbal extract (HE) and its main compo-
nents – quercetin derivatives – on the DNA and RNA synthesis; to per-
form comparative analysis of their antiviral activities. Methods. The
model transcription system of bacteriophage T7 (RNAP T7) and poly-
merase chain reaction (PCR) were used as test systems. For antiviral
studies there were employed models of influenzal and herpetic infections
and hepatitis C. Results. It was shown, that HE, its major component 7,
3'-dimetoxyquercetin (DMQ) its minor component 5,7,3',4'-tetrametho-
xyqeercetin (TMQ) effectively inhibited the RNA synthesis in the RNAP
T7 system with the corresponding values of IC50 – 0.07, 4 and 1 µg/ml.
Minimal concentrations of the agents IC90, completely inhibiting PCR,
were – 8, 30 and 40 µg/ml for HE, TMQ and DMQ, accordingly. All the
studied preparations revealed high multiple antiviral activities against
the RNA- and DNA-containing viruses. Conclusions. Antiviral activity
of the herbal extract is likely determined by the combined action of its
components, TMQ and DMQ including. Bearing in mind multi-target
profile of quercetin derivatives, an assumption may be made, that anti-
viral mechanism of the agents studied consists in blocking of enzymatic
systems of the RNA and DNA synthesis.
Keywords: herbal quercetin derivatives, inhibitors of RNA and
DNA synthesis, antiviral activity
Л. И. Паль чи ков ская, А. В. Ва силь чен ко, М. О. Пла то нов,
Д. Б. Ста ро си ла, Ю. И. Пор ва, С. Ю. Ры марь, В. П. Атаманюк,
С. А. Са мой лен ко, С. Л. Ры бал ко
Антивирусные сво йства фла во но и дов – ин ги би то ров син те за
ДНК и РНК
Ре зю ме
Цель. Иссле до вать вли я ние рас ти тель но го экс трак та (РЭ) щуч -
ки дер нис той (Deschampsia caespitosa L.) и вей ни ка на зем но го
(Calamagrostis epogeios L.) его ком по нен тов – про из вод ных квер -
це ти на – на син тез ДНК и РНК, а так же срав нить их ан ти ви рус -
ные сво йства. Ме то ды. Тест-сис те мы: мо дель ная транс крип-
цион ная сис те ма бак те ри о фа га Т7 (РНКП Т7), по ли ме раз ная цеп-
ная ре ак ция (ПЦР); мо де ли грип поз ной, гер пе ти чес кой ин фек ций
и мо дель ви ру са ге па ти та С. Ре зуль та ты. Уста нов ле но, что РЕ,
его ма жор ный (7,3'-ди ме ток сик вер це тин, ДМК) и ми но рый (5,7,
3',4'-тет ра ме ток сик вер це тин, ТМК) ком по нен ты эф фек тив но
ин ги би ру ют син тез РНК в сис те ме РНКП Т7 со зна че ни я ми ІС50
0,07; 4 и 1 мкг/мл со от ве тствен но. Изу чен ные аген ты по лно-
стью угне та ют ПЦР: зна че ния ІС90 со став ля ют со от ве тствен -
но 8, 30 и 40 мкг/мл для РЕ, ТМК, ДМК. Все ис сле до ван ные пре па -
ра ты по ка зы ва ют вы со кую мно жес твен ную ак тив ность про-
тив РНК- и ДНК-со дер жа щих ви ру сов. Вы во ды. Про ти во ви рус -
ная ак тив ность РЕ, ве ро ят но, об услов ле на со во куп ным де йстви -
ем его ком по нен тов, в том чис ле ТМК и ДМК. Учи ты вая мно го-
ми шен ный про филь по след них, мож но пред по ло жить, что ме ха -
низм про ти во ви рус но го де йствия ис сле до ва ных аген тов опре де -
ля ет ся, сре ди про че го, бло ки ро ва ни ем ви рус ных фер мен та тив-
ных сис тем син те за ДНК и РНК.
Клю че вые сло ва: рас ти тель ные про из вод ные квер це ти на, ин -
ги би то ры РНК и ДНК син те за, ан ти ви рус ные сво йства.
155
АНТИВІРУСНІ ВЛАС ТИ ВОСТІ РОС ЛИН НИХ ФЛА ВО НОЇДІВ
Сполука
Грип (H1N1), культура клітин MDBK Герпес (ВПГ-1), культура клітин RK-13 ВГС, культура клітин MT-4, яка продукує
ВГС РНКП Т7,
ІС50, мкг/млСС50,
мкг/мл
ЕС50,
мкг/мл ХТІ СС50,
мкг/мл
ЕС50,
мкг/мл ХТІ СС50,
мкг/мл
ЕС50,
мкг/мл ХТІ
РЕ 7 0,045 155,6 6,8 0,052 130 6,8 0,01 680 0,07
ДМК 240 1,5 160 240 0,375 640 240 2,4 100 4
ТМК 240 0,375 640 240 0,375 640 240 – – 1
П р и м і т к а. СС50 – ци то ток сич на кон цен трація; ЕС50 – ефек тив на кон цен трація, яка на 50 % при гнічує реп ро дукцію вірусу; ХТІ
відповідає індек су се лек тив ності (selectivity index – SI).
Ре зуль та ти досліджен ня ан тивірус ної ак тив ності РЕ та його ком по нентів ДМК і ТМК
156
ПАЛЬ ЧИ КО ВСЬКА Л. Г. ТА ІН.
REFERENCES
1. Formica J. V., Regelson W. Review of the biology of quercetin
and related bioflavonoids // Food Chem. Toxicol.–1995.–33,
N 12.–Р. 1061–1080.
2. Havsteen B. H. The biochemistry and medical significance of fla-
vonoids // Pharmac. Ther.–2002.–96, N 2–3.–Р. 67–202.
3. Saija A., Scalese M., Lanza M., Marzullo D., Bonina F., Castelli
F. Flavonoids as antioxidant agents: importance of their inter-
action with biomembranes // Free Radic. Biol. Med.–1995.–19,
N 4.–Р. 481–486.
4. Miller A. L. Antioxidant flavonoids: structure, function and clini-
cal usage // Alt. Med. Rev.–1996.–1, N 2.–Р. 103–111.
5. Chang W. S., Lee Y. J., Lu F. J., Chiang H. C. Inhibitory effects
of flavonoids on xanthine oxidase // Anticancer Res.–1993.–13,
N 6A.–Р. 2165–2170
6. Kim H. P., Mani I., Iversen L., Ziboh V. A. Effects of naturally-
occurring flavonoids and biflavonoids on epidermal cyclooxy-
genase from guinea pigs // Prostaglandins Leukot. Essent. Fatty
Acids.–1998.–58, N 1.–Р. 17–24.
7. Chaudhry P. S., Cabrera J., Juliani H. R., Varma S. D. Inhibi-
tion of human lens aldose reductase by flavonoids, sulindac, and
indomethacin // Biochem. Pharmacol.–1983.–32, N 13.–Р. 1995–
1998.
8. Ono K., Nakane H., Fukushima M., Chermann J. C., Barre-Si-
noussi F. Differential inhibitory effects of various flavonoids on
the activities of reverse transcriptase and cellular DNA and RNA
polymerases // Eur. J. Biochem.–1990.–190, N 3.–Р. 469–476.
9. Ng T. B., Huang B., Fong W. P., Yeung H. W. Anti-human immu-
nodeficiency virus (anti-HIV) natural products with special
emphasis on HIV reverse transcriptase inhibitors // Life Sci.–
1997.–61, N 10.–Р. 933–949.
10. Ono K., Nakane H. Mechanisms of inhibition of various cellular
DNA and RNA polymerases by several flavonoids // J. Bio-
chem.–1990.–108, N 4.–Р. 609–613.
11. Palchykovska L. G., Alexeeva I. V., Kostina V. G., Platonov M.
O., Negrutska V. V., Deriabin O. M., Tarasov O. A., Shved A. D.
New amides of phenazine-1-carboxylic acid: antimicrobial acti-
vity and structure-activity relationship // Ukr. Biokhim. Zh.–
2008.–80, N 3.–P. 140–147.
12. PCR: BIOS Essential techniques / Ed. J. F. Burke.–New York:
John Wiley & Sons, 1996.–153 p.
13. Palchykovska L. G., Vasylchenko О. V., Platonov M. O., Kosti-
na V. G., Lysenko N. A., Alexeeva I. V., Hovorun D. M., Shved A.
D. Design of transcription inhibitors on the basis of N-aryl-
amides of 9-methyl- and 9-methoxyphenazine-1-carboxylic acids
// Ukr. Biokhim. Zh.–2011.–83, N 2.–P. 65–73.
14. McMartin C., Bohacek R. S. QXP: Powerful, rapid computer
algorithms for structure-based drug design // J. Comput. Aided
Mol. Des.–1997.–11, N 4.–P. 333–344.
15. Temiakov D., Patlan V., Anikin M., McAllister W. T., Yokoyama
S., Vassylyev D. G. Structural basis for substrate by T7 RNA
polymerase // Cell.–2004.–116, N 3.–Р. 381–391.
16. Porva J. I., Rybalko S. L., Dyadyun S. T., Zavelevich M. P., Bo-
rovikov V. M., Starosila D. B., Alekseenko I. P., Derjabin O. N.
Cultivating of hepatitis C virus in transfected cell cultures //
Laboratory Diagnostics.–2010.–51, N 1.–P. 20–23.
17. Graham F. L., van der Eb A. J. A new technique for the assay of
infectivity of human adenovirus 5 DNA // Virology.–1973.–52,
N 2.–Р. 456–467.
18. Uesugi M. Synthetic molecules that modulate transcription and
differentiation: hints for future drug discovery // Comb. Chem.
High Throughput Screen.–2004.–7, N 7.–Р. 653–659.
19. Delarue M., Poch O., Tordo N., Moras D., Argos P. An attempt
to unify the structure of polymerases // Protein Eng.–1990.–3,
N 6.–P. 461–467.
20. Tunitskaya V. L., Kochetkov S. N. Structural-functional analysis
of bacteriophage T7 RNA polymerase // Biochemistry (Mosc).–
2002.–67, N 10.–Р. 1124–1135.
21. Stankiewicz-Drogon A., Palchykovska L. G., Kostina V. G., Ale-
xeeva I. V., Shved A. D., Boguszewska-Chachulska A. M. New
acridone-4-carboxylic acid derivatives as potential inhibitors of
hepatitis C virus infection // Bioorg. Med. Chem.–2008.–16,
N 19.–P. 8846–8852.
22. Palchykovska L. G., Alexeeva I. V., Platonov M. O., Kostenko O.
M., Usenko L. S., Negrutska V. V., Shved A. D. New 1,2,4-triazi-
ne bearing compounds: molecular modelling, synthesis and bio-
testing // Biopolym. Cell.–2009.–25, N 6.–P. 491–499.
23. De Logu A., Palchykovska L. H., Kostina V. H., Sanna A., Meled-
du R., Chisu L., Alexeeva I. V., Shved A. D. Novel N-aryl- and N-
heteryl phenazine-1-carboxamides as potential agents for the
treatment of infections sustained by drug-resistant and multi-
drug-resistant Mycobacterium tuberculosis // Int. J. Antimicrob.
Agents.–2009.–33, N 3.–Р. 223–229.
24. Hotta K., Zhu C. B., Phomsuwansiri P., Ishikawa J., Mizuno S.,
Hatsu M., Imai S. PCR inhibition assay for DNA-targeted anti-
biotics // J. Antibiot. (Tokyo).–1995.–48, N 11.–P. 1267–1272.
Received 30.12.12
|