Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15280 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 73-82. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668600322785280 |
|---|---|
| author | Ковальчук, В. |
| author_facet | Ковальчук, В. |
| citation_txt | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 73-82. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-30T12:17:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
73
Відправним пунктом джерелознавчих студій руху опору на українських
землях, зокрема діяльності ОУН(б) у роки Другої світової війни, є детальне
вивчення структури джерельної бази1. Письмові джерела з історії ОУН(б)
(автентичні повстанські, німецькі, радянські, польські документи) є носіями
досить специфічної інформації і тому почали широко вводитися до наукового
обігу лише у 90-х роках XX ст., причому часто-густо лише як аргумент в
ідеологічній полеміці2 . Дослідження таких документів як історичного джерела,
зокрема тих, що склали систему документообігу в ОУН(б), як це часто буває у
схожих випадках, здійснюється після того, як з багатьма з них історики вже
мали нагоду ознайомитися. Ані всебічної систематизації та класифікації
документів, ані встановлення ступеня інформативності та об’єктивності кожного
їх виду ще не проведено. Тому спроба вирішення цих проблем сприятиме розши-
ренню дослідницьких горизонтів, стане черговим кроком до впорядкування
комплексу джерел, а це сприятиме формулюванню істориками об’єктивніших
висновків про роль і значення діяльності ОУН(б) для української історії.
Шляхом вивчення неавторських марґіналій на “трофейних” документах,
здобутих на Волині та Поліссі, вдалося встановити, які радянські військово-
політичні формування і коли саме вилучали документи ОУН(б). Для радянського
партизанського з’єднання Наумова піковим стали січень–лютий 1944 р., Шкряба-
ча – січень 1944 р., Федорова – січень–березень 1944 р., Бегми – 1944 р., загону
ім. Хрущова Рівненського партизанського з’єднання № 2 “За Родину” і Київського
Володимир КОВАЛЬЧУК (Київ)
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ МЕРЕЖІ ОУН(б)
І ЗАПІЛЛЯ УПА НА ВОЛИНІ ТА ПОЛІССІ У РОКИ
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
1 У загальних рисах актуальність цієї проблематики окреслив Я. Калакура. Див.:
Калакура Я. Джерела вивчення історії українського руху опору // Українознавство у тех-
нічному вузі: методологія, методика, перспективи. Тези доп. Всеукр. наук.-метод. конфер. –
К., 1994. – С. 43–44.
2 Дослідники з різних мотивів, але найчастіше будучи заручниками тієї чи іншої
кон’юнктурної ситуації, часто публікують неповні тексти документів, навмисне позбавлені
“незручних” місць. На дану проблему справедливо вказав Я. Грицак. Див.: Hrycak Jarosław.
Stosunki ukraińsko-żydowskie w postradzieckiej historiografii ukraińskiej. – Kraków, 2000. –
S. 109 (цит. за: А. Портнов. Інтелектуальні пастки добрих намірів // Критика. – 2004. –
№ 6. – С. 15–16). І справді, це є притаманним, наприклад, для праць В. Косика “Україна та
Німеччина у другій світовій війні” (Львів, 1993) та В. Масловського “Обвиняет земля. –
Организация украинских националистов: документы и материалы” (М., 1991).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
74
партизанського загону – лютий 1944 р., вояків Першої української партизанської
дивізії ім. С. Ковпака – січень та жовтень 1944 р.3. Щодо відділів контррозвідки
СМЕРШ корпусів та дивізій Першого Українського фронту і розвідки навчальних
рот дивізій та полків, внутрішніх військ НКВС і НКДБ, то для встановлення
пікових етапів у виявленні ними “трофейних” документів бракує інформації. У
цілому, як показали архівні студії, особливо значний відсоток збережених доку-
ментів датований другою половиною 1943 – першою половиною 1944 рр.
Аналіз радянських документів переконує в тому, що найбільше уваги власне
документальним “трофеям”, з огляду на специфіку своєї роботи, приділяли
працівники НКДБ. Так, В. Кочетков і Новиков, працівники НКДБ при Ковельській
залізниці у лютому 1945 р. повідомляли для М. Хрущова, що внаслідок проведених
у грудні–січні минулого року оперативно-чекістських операцій захоплено “різні
оперативні документи УПА”, зокрема плани і звітність господарчого відділу
про заготівлі одежі та продуктів на 20 аркушах, присуди трибуналу за справами
на учасників “банд”, декілька примірників постанов Третього Надзвичайного
з’їзду ОУН(б), велику кількість націоналістичної літератури, листівок та
антирадянських лозунгів та іншу “ділову переписку організаторів УПА”, а також
підроблені радянські документи: паспорти, військові, комсомольські, партійні та
профспілкові квитки, трудові, розрахункові, “червоні” і речові книжки, водійські
посвідчення, свідоцтва про звільнення від служби в армії, картки кандидата,
гербові та військові печатки, різні особисті документи та довідки (всього – 608
документів і печаток)4. Згадуючи про ОУН(б) на Волині, на накази, інструкції та
листи цієї організації посилався начальник оперативно-чекістської групи
партизанського з’єднання С. Ковпака І. Юркін5.
Учасники радянського партизанського руху у своїх спогадах тяжіли до
спрощень, а також часто наводили недостовірні назви деяких різновидів доку-
ментів ОУН(б)6. Наприклад, партизани з’єднання М. Наумова у 1944 р. поблизу
річки Случ на Волині знайшли понад 1700 “інструкцій, директив, наказів,
оперативних зведень, орієнтировок, методичних розробок, брошур, листів, звітів”7,
а в містечку Торговиця, яке знаходиться за 20 км на південь від Луцька, виявили
“силу-силенну різних документів УПА”8. У Дубровицькому районі на Рівненщині
3 Ковальчук В. Виявлення організаційних документів ОУН і запілля УПА на ПЗУЗ в
1943 – на поч. 1944 рр. // Український історичний збірник. – 2004. – Вип. 6. – С. 355–367.
4 Центральний державний архів громадських об’єднань (далі – ЦДАГО). – Ф. 1. –
Оп. 23. – Спр. 1700. – Арк. 26–27.
5 Юркін І. У нас – особливе завдання // Радянська Волинь. – 1973. – 18 травня. – С. 3;
його ж. У нас – особливе завдання (продовження) // Там само. – 19 травня. – С. 4.
6 Члени ОУН(б) також писали спогади. Зокрема, про це йдеться в інструкції про
написання спогадів, репортажів, письмове переповідання окремих фактів, епізодів з
боротьби ОУН і УПА, складеній орієнтовно у 1947 р. (Державний архів Служби Безпеки
України (далі – ДА СБУ). – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 29. – Арк. 280–281).
7 Підтверджень про існування директив, оперативних зведень та орієнтировок віднайти
не вдалося. Див.: Наумов М. Західний рейд. – К., 1969. – С. 142–143.
8 Там само. – С. 162.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
75
захопило мішки з паперами, які виявилися “бандерівськими документами”,
партизанське з’єднання Я. Шкрябача. Ця подія сталася у січні 1944 р.9.
На відміну від працівників НКДБ, радянські публіцисти, чиї судження були
цілком доступними для громадськості, описували документальну спадщину
ОУН(б) побіжно, не маючи змоги (адже перешкоджали об’єктивні обставини!)
повноцінно її дослідити. Так, Є. Шепітько твердив про “звіти, помережані
голубим чорнилом”, які віднайшов у криївці неподалік Богушівських хуторів10. В
іншій праці, за редакцією Івасюти, йшлося про мобілізаційні списки населення11.
У сучасній українській історіографії заторкнута у назві статті проблематика
поки що не набула належного висвітлення. І. Марчук встановив назви друкарень,
деяких періодичних видань ОУН(б) і УПА, які видавалися на ПЗУЗ у 1943–
1945 рр., їхній зміст, дослідив відбиті у джерелах згадки про тиражування
пропагандивних матеріалів, спробував провести групування листівок (“летю-
чок”). Разом з цим, дослідник не зовсім чітко виокремив різновиди друкованої
пропаганди. Так, пишучи про “листівки”, він називає окремі з них “брошурами”.
У своїй статті І. Марчук твердить і про “комунікати”, “звернення”, “відозви”,
хоча вони не проанонсовані у її назві12. П. Кагуй зарахував до “основних доку-
ментів, які переважають кількісно”, складені “керівниками різних підрозділів”
накази, розпорядження, інструкції та звіти. Крім того, дослідник поділив ці до-
кументи на організаційні, політичні, вишкільні, інформаційні, господарсько-
фінансові та санітарні13. Ю. Романишин зарахував до “листівок” накази, інст-
рукції, звернення, відозви ГК УПА, твердив про “загальні інформативні мате-
ріали”14. Невирішеною залишається проблема уніфікації назв документів. І. Па-
триляк одні назви документів ОУН(б) та УПА (такі як акт) пише у лапках і з
великої літери, а згадуючи назви інших (накази, звіти, листи), у лапки їх не бере,
вид документа запотребування переінакшує на “замовлення”15. О. Вовк іноді
замінює назви видів документів на більш загальні. Для прикладу, кілька таких
документів ОУН(б) як “вістки” (з Волині, з Кобринського району, з Ковельщини
тощо), що з’являлися у 1943–1944 рр., він називає “інформаціями про події”16.
9 Шкрябач Я. Дорога в Молдавию. – Кишинев, 1958. – С. 320–321, 323.
10 Вони знаходяться неподалік с. Богушівки Млинівського району Рівненської області.
Див.: Шепітько Є. Поводирі смерті // Червоний прапор. – 1989. – 2 вересня. – С. 3.
11 Правду не здолати / Ред. кол. М. Івасюта та ін. – Львів, 1974. – С. 63.
12 Марчук І. Пропагандивні видання ОУН та УПА на Волині в 1943–1945 рр. (газети,
журнали, листівки) // Визвольний шлях. – 2004. – № 6–7. – С. 101–108, 107–112.
13 Кагуй П. Матеріали і документи до історії УПА, ОУН у фондах Центрального
державного архіву вищих органів влади і управління України // Україна в минулому. –
1993. – Вип. 3. – С. 8–9.
14 Романишин Ю. Пропагандивна діяльність ОУН–УПА 40–50-х рр. XX ст. як факт
історії боротьби за незалежність України // Збірник праць науково-дослідницького центру
періодики. – 2001. – Вип. 9. – С. 227.
15 Патриляк І. Старшинські й підстаршинські школи УПА в 1943–1944 рр. (закінчення) //
Визвольний шлях. – 2004. – № 4. – С. 79–89.
16 Волинь і Холмщина 1938–1947 рр.: польсько-українське протистояння та його
відлуння. Дослідження, документи, спогади / Ред. кол. Я. Ісаєвич та ін. – Львів, 2003. –
С. 402, 508, 523–524.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
76
Деякі автори іноді відносять усі види документації ОУН(б) і УПА до “грипсів”,
не уточнюючи при цьому, що мається на увазі узагальнена назва підпільних і
повстанських документів, а не різновид. На наш погляд, краще всього передавати
назви видів документів ОУН(б) без лапок і такими, якими вони є в документах.
Комплекс документів ОУН(б) і запілля УПА17 доцільно класифікувати на
розпорядчі, звітні і внутрішньогалузеві документи. Осібно стоять агітаційно-
пропагандивні матеріали та ділове листування (грипси)18.
До першої групи слід віднести різновиди документів загального характе-
ру – інструкції, взірці, формуляри, накази, зарядження, розпорядження, узгіднення,
повідомлення та призначення. Основою кожного з указаних різновидів є чітко
визначена наказова (регулятивна) частина. Наведемо приклади таких документів
по порядку. Так, тимчасова інструкція для пропагандистів коменданта чи
політичного референта невстановленого району надрайону ВО “Богун” “Гар-
ника” про організацію пропагандивної мережі, завдання для її працівників рівня
підрайонів і станиць, а також роботу дільничних, артільних і юнацьких виховних
пропагандистів з’явилася 6 грудня 1943 р.19. Взірець звіту політичного референта
Камінь-Каширського надрайону ВО “Турів” “Миколи” вийшов 19 липня 1943 р.20.
Формуляр складання списків сільського чоловічого населення віком від 18 до
35 і від 35 до 50 років та жіночого населення віком від 18 до 30 років, розроблений
організаційно-мобілізаційним референтом ВО “Заграва” “Тарасом”, побачив світ
у вересні 1943 р.21. 19 листопада 1943 р. наказ про взяття на облік місцевих
працівників запілля видав керівник господарського відділу Рівненського над-
району № 3/3 ВО “Богун” “Харко”22. Зарядження № 9 про збір працівниками
місцевої адміністрації продовольства і ведення діловодства у цій сфері підготував
суспільно-політичний референт Сарненського надрайону “Лісова Пісня” ВО
“Заграва” “Павло” 4 листопада 1943 р.23. Розпорядження господарського
референта невідомої військової округи ПЗУЗ про організацію виробництва про-
мислових товарів у різних теренах округи з’явилося 20 вересня 1943 р.24. Єдине
17 Про градацію мережі ОУН(б) на ПЗУЗ (поділ на організаційні клітини, у кожній з
яких діяли комендант і референти) див.: Марчук І. Методика вивчення архівних джерел з
історії ОУН та УПА на Волині: з досвіду дослідника // Архіви України. – 2004. – № 1–2. –
С. 148–150. У нашій статті під “запіллям УПА” розуміється етап у розвитку мережі ОУН(б)
на ПЗУЗ, що у часовому вимірі обмежений жовтнем 1943 – кінцем весни 1944 рр.
18 Перші спроби класифікувати документи ОУН(б) і запілля УПА Волині і Полісся за
1942–1945 рр. уже здійснено. Див.: Ковальчук В. Діловодство та архівна справа в УПА на
Північно-Західних Українських Землях в 1943 – на поч. 1944 рр. // Наукові записки. Збірник
праць молодих вчених та аспірантів. – К.; Хмельницький, 2002. – Т. 8. – Ч. II. – C. 178–187;
його ж. Виявлення організаційних документів ОУН і запілля УПА на ПЗУЗ в 1943 – на
поч. 1944 рр. // Український історичний збірник. – 2004. – Вип. 6. – С. 355–367.
19 Державний архів Рівненської області (далі – ДАРО). – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 24. –
Арк. 20–20зв.
20 Там само. – Спр. 357. – Арк. 9.
21 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 353. – Арк. 56.
22 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 108а. – Арк. 24.
23 Там само. – Спр. 109. – Арк. 75.
24 Там само. – Спр. 108а. – Арк. 1–2.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
77
з виявлених нами узгіднення до наказу коменданта ВО “Заграва”, датоване 22
серпня 1943 р., було складене комендантом надрайону “Долина” ВО “Заграва”
“Вороном” з метою зменшення штатів зв’язку, створення теренових боївок,
стягнення зброї і оподаткування громадян25. Повідомлення заготівельного
підреферента Рівненського надрайону № 3/3 ВО “Богун” “Лебедя” для “Шведа”
про видання нафти на запотребування командира П. Олійника і “Корнія” вийшло
19 листопада 1943 р.26. 9 жовтня 1943 р. командиром господарського відділу
Костопільського надрайону “Долина” ВО “Заграва” “Байдою” для “Хмари” було
видано “призначення” шефом місцевого бухгалтерського підвідділу27. Як бачимо,
територіальне походження, а інколи й адресат та дата, у розпорядчих документах
чітко не зазначалися. У них наводяться тільки псевдоніми авторів, а їхню конк-
ретну організаційну приналежність доводиться встановлювати самотужки.
Звітні документи (друга група) виходили з чіткою періодичністю (постійною
або циклічною) та майже всі спрямовувалися працівниками мережі ОУН(б)
(комендантами, референтами) і запілля УПА до “ділових зверхників”, тобто
працівників вищих щаблів. Серед такої документації переважають інформації,
вістки, повідомлення, огляди подій, відомості з терену, списки, реєстри, відомості
і щоденники. Наприклад, інформацію № 85 про українсько-польське проти-
стояння у с. Балашівка і польській колонії Поталиця 1 січня 1943 р. склав не-
встановлений працівник терену “Скеля” Костопільського надрайону “Долина”
ВО “Заграва” “Безрідній”28. Вістки з Корецької округи невідомого автора
з’явилися орієнтовно влітку 1943 р.29. Від повідомлень розпорядчого характеру
варто відрізняти звітні повідомлення про випадки, видавані в ОУН(б) до вересня
1943 р. В одному з них йшлося про події у Володимирсько-Горохівській окрузі
за період від 1 до 8 липня 1943 р.30. Як правило, узагальнювали інформації
огляди подій. Для прикладу, огляд подій № 9, які сталися у терені ВО “Богун” за
час від 10 до 20 листопада 1943 р., автор нерозбірливого підпису підготував 25
листопада 1943 р.31. Подібним чином складалися відомості з терену. Так,
відомості з терену референт СБ Столинського надрайону “Гало” ВО “Заграва”
“Грибок” уклав 12 листопада 1943 р.32. Для обліку працівників різних структур
ОУН(б), їхньої зброї, населення готувалися списки. Одним з них є список
чоловічого населення району № 9 “Озеро” Острозького району Здолбунівського
надрайону ВО “Богун”. Ні його автора, ні точної дати виходу визначити не
вдалося33. Прикладом реєстру є документ, складений працівником організаційно-
25 Там само. – Спр. 34. – Арк. 20–21.
26 Там само. – Спр. 108а. – Арк. 25.
27 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі –
ЦДАВО). – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 53. – Арк. 18.
28 Там само. – Спр. 59. – Арк. 124.
29 Там само. – Спр. 130. – Арк. 5.
30 Там само. – Спр. 118. – Арк. 25–27.
31 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 33. – Арк. 217–221.
32 Там само. – Спр. 63. – Арк. 24–24а.
33 ЦДАВО. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 105. – Арк. 15–22.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
78
мобілізаційної референтури району № 20 Рівненського надрайону ВО “Богун”
“Прометеєм” 29 грудня 1943 р. для обліку старшин, котрі працюють у цій рефе-
рентурі34 . Працівники господарських референтур обліковувалися у відомостях.
Для прикладу, відомість господарського референта району № 20 Рівненського
надрайону ВО “Богун” “Гліба” про працівників господарських відділів у районі
і підрайонах було підготовлено 29 листопада 1943 р.35. Як бачимо, звітами, окрім
комендантів, дуже часто займалися референти – СБ, організаційно-мобілізаційні,
господарські. Досі мало що відомо про такі види звітних документів, як
щоденники (“денники”). Твердження коменданта Столинського надрайону
“Гало” ВО “Заграва” “Шепеля” переконує, що ведення щоденників було обо-
в’язковим принаймні для комендантів деяких надрайонів36. Яскравим прикладом
є три таких документи, складені комендантом Костопільського надрайону (і
району?) ВО “Заграва” “Вороном”, датовані 3 серпня – 3 листопада, 6 серпня –
26 жовтня, 28 вересня – 6 жовтня 1943 р.37. До щоденників за структурою подібні
хроніки38. Як йшлося в інструкції Головної Команди УПА, складеній у вересні
1943 р., хроніки повинні були вести у всіх військових відділах УПА39. Інакше
кажучи, це була складова загальнообов’язкової документації цих відділів.
34 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 60. – Арк. 10.
35 Там само. – Оп. 3. – Спр. 3. – Арк. 2–3.
36 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 37. – Арк. 53.
37 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 366. – Арк. 48–58зв.; Там само. – Арк. 29–34зв.; Там
само. – Арк. 26–28зв. Водночас учасники ОУН(б) і УПА вели особисті щоденники. Так, у
лютому 1943 – травні 1944 рр. “для себе” вів особистий “зошит до писання” невідомий
повстанець родом зі Степанського району на Рівненщині. Див.: ЦДАВО. – Ф. 3836. – Оп. 1. –
Спр. 61. – Арк. 449–454. За підходом до складання він нагадує опублікований щоденник
курсанта старшинської школи УПА “Олені” Івана Захаркова (“Артема”), записи у якому
робилися від 18 липня до 15 листопада 1944 р. Див.: Щоденник курсанта старшинської
школи УПА “Олені” // Визвольний шлях. – 2004. – № 3. – С. 65–78. Невідомо яким, особистим
чи організаційним, був щоденник, складений “активним оунівцем” Володимиром Ткачуком
і вилучений управлінням НКДБ у Рівненській області. У ньому, зокрема, є записи за січень
1944 р. Див.: “Герои” исторические и современные // Коммунист. – 1999. – № 33. – С. 3.
Відомості з аналогічного за структурою щоденника для написання спогадів використав
учасник сотні УПА “Громенка”, хорунжий І. Йовик (“Соколенко”). Див.: Йовик І.
(Соколенко). Нескорена армія. Із щоденника хорунжого УПА. – К., 1995. – 320 с.
Деякі опоненти українських повстанців, зокрема учасники радянських партизанських
з’єднань, також вели щоденники двох видів: для організаційної звітності та особисті. Так,
зберігся особистий щоденник комісара одного з таких з’єднань С. Руднєва, який промовисто
свідчить про розуміння ним реального значення ОУН(б) і УПА. Документ був переданий
невідомим для Платона Воронька у 1944 р. Водночас Руднєв вів офіційний щоденник, про
який нагадала, очевидно, якось наближена до ОУН(м) Г. Наконечна у неопублікованому
післявоєнному матеріалі “Що я знаю про “Щоденник” Руднєва”. Цей документ з Архіву
ОУН у м. Києві був люб’язно наданий для ознайомлення авторові Ю. Черченком.
38 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 361. – Арк. 67–81. На титульній сторінці цього
документа простим олівцем написано “Хроніка”. Над цією назвою слово “хроніка”
продубльоване, але вже російською мовою і синім, а не сірим хімічним олівцем. Останнє
може свідчити про вилучення документа у повстанців радянським партизанським з’єднанням.
39 Літопис УПА. Нова серія. – К.; Торонто, 1999. – Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та
Запілля. 1943–1944. – С. 58.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
79
Внутрішньогалузева документація – протоколи, реферати, прохання, чеки-
вимоги, поквітування, запотребування, зведені відомості, плани заготівель, норми
видачі, посвідки, проекти – регулювала вужче коло питань і виключно в рамках
вертикалі тієї чи іншої референтури – політичної, організаційно-мобілізаційної,
господарської і т. д. Для прикладу, про діяльність референтур СБ свідчать про-
токоли. Це були свідчення захоплених ОУН(б) людей, яких вона підозрювала у
причетності до радянської розвідки чи військових формувань, тобто своєрідні
“бандерівські” аналоги радянських протоколів допиту. Наприклад, у протоколі
допиту (“зізнанні”), завіреному працівником СБ невстановленого терену
“Парфеном”, було занотовано розповіді втікача з радянського партизанського
загону ім. М. Хрущова П. Козленка40. Працівники юнацьких референтур ви-
світлювали актуальні історичні та суспільно-політичні проблеми у рефератах, з
якими виступали на “сходинах” (зборах). Так, 16 жовтня 1943 р. присвятила
наболілій тематиці українсько-польського протистояння на Волині свій реферат
працівниця мережі юнацтва невстановленого терену ПЗУЗ, захована під
псевдонімом “Катя”41. У Турійському і Шацькому районах ВО “Турів” дівчата
писали реферати на такі теми: “Значіння творів Шевченка у відродженні україн-
ської нації”, “Значіння Чорного моря у розвитку Української Держави”, у Мане-
вицькому і Матіївському районах – “Походи Святослава Завойовника і їх
значіння”, “Причини упадку Київської держави”, а в Голобському та Седли-
щанському районах – “Передхристиянські часи на Україні”, “Значіння християн-
ства в розвитку Київської держави”42. Однак найбільше серед внутрішньогалу-
зевих документів тих, що стосуються діяльності господарських референтур,
складів, підпільних підприємств тощо. Наприклад, господарський референт
Рівненського надрайону ВО “Богун” “Харко” і підреферент заготівель надрайону
“Лебедь” 19 листопада 1943 р. у “проханні” намагалися встановити порядок
подання запотребувань на ім’я заготівельного підреферента43. Особа, котрій була
необхідна та чи інша продукція, зверталася до представника певної господарської
структури із чеком-вимогою чи запотребуванням. Для прикладу, тереновий
невідомого відділу УПА у недатованому чеку-вимозі № 22 клопотався про
видання для відділу через місцевого господарчого “Вечірнього” продуктів та
сіна44, а 6 січня 1944 р. заступник командира відділу УПА “Рибака” “Дуб” подав
такий документ до м’ясарні господарчого запілля невідомого терену ПЗУЗ45. У
відповідь надавалося замовлене майно, назва якого зазначалася у поквітуванні.
Зокрема, у поквітуванні заступника господарського референта куща № 1 неві-
домого терену ПЗУЗ від 29 березня 1944 р. “Грушки” йшлося про видачу пред-
ставникові відділу особливого призначення (ВОП) групи УПА “Заграва” “Зозулі”
40 ЦДАВО. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. 239. – Арк. 1.
41 Державний архів Волинської області (далі – ДАВО). – Ф. Р–1021. – Оп. 1. – Спр. 6. –
Арк. 25–26зв.
42 ЦДАВО. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. 279. – Арк. 32.
43 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 108а. – Арк. 27.
44 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 363. – Арк. 68.
45 ДАВО. – Ф. Р–1021. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 55.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
80
продуктів (хліба, м’яса)46. Кожні 10 днів господарчий того чи іншого терену
запілля УПА складав зведену відомість, куди вносив інформацію про видані зі
складу речі. Норми продовольства, яке мали заготовити господарські референти
районів, встановлювалися у планах, підписаних господарниками надрайонів.
Так, зведену відомість про видані для відділу УПА “Погром” речі за період з 11
до 20 листопада 1943 р. склав господарчий “Чуприна”47. Кількість майна, яке
слід було заготовити господарським референтам районів, визначалася планами
заготівель, які їм надавали господарники надрайонів. Наприклад, план заготівлі
найпотрібніших предметів, складений 30 жовтня 1943 р. працівниками
господарського відділу Рівненського надрайону ВО “Богун” “Юрком” і “Лебе-
дем”, встановлював норми заготівель для всіх районів надрайону на період до
завершення 1943 року48. Наявні в архівах посвідки належать до діловодства
комендатур і УЧХ. Так, якщо завідувач санітарного пункту “Долина” УЧХ
“Прявофен” 5 січня 1944 р. надав козакові “Гориню” посвідку про відпустку49,
то командир запілля Олицького району ВО “Турів” “Мирон” 10 березня 1944 р.
склав документ з такою назвою для чотового УПА “Жука”50. Збереглися проекти
організації управ. Зокрема, такий документ про створення управи у м. Бережниця
на Рівненщині невідомий автор склав 10 жовтня 1943 р.51.
У запропоновану схему групування різновидів документальних джерел не
зовсім вписується така специфічна категорія, як агітаційно-пропагандивні доку-
менти (вишколи, програми відзначень свят, реферати, вказівки для промов,
промови, комунікати, листівки, брошури тощо). Частину виокремлених різнови-
дів документів політичний відділ при ГК УПА розповсюджував через комендан-
тів і виключно по вертикалі політичних референтур запілля УПА. Інша частина
пропагандивних документів призначалася для усього загалу запілля УПА, а не
тільки для певної референтури, а деякі з цих документів адресувалися до населення,
учасників ворожих військових формувань і т. ін. Таким чином, агітаційно-
пропагандивні документи “оптом” відносити до внутрішньогалузевих не можна.
У середовищі ОУН(б) і УПА поширювалися тексти вишколів, програми
відзначення організаційних свят. Виявлено тексти вишколів – військового,
географічного, ідеологічного, організаційного, політичного, конспіративного,
світоглядного і популярного52. Були розроблені детальні програми відзначення
свят, зокрема роковин 30 червня і 22 січня, тобто Дня проголошення Української
держави у 1941 р. і Акту Злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 1918 р.53.
46 ЦДАВО. – Ф. 3967. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 24.
47 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 363. – Арк. 46.
48 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 108а. – Арк. 10–11.
49 Там само. – Спр. 35. – Арк. 89.
50 ЦДАВО. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 83. – Арк. 12.
51 ДАРО. – Ф. Р–30. – Оп. 2. – Спр. 109. – Арк. 10.
52 ЦДАВО. – Ф. 3837. – Оп. 1. – Спр. 8. – Арк. 70; ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 381. – Арк.
24–79, 80–98; Спр. 383. – Арк. 33–66, 244–276; ЦДАВО. – Ф. 3967. – Оп. 1. – Спр. 46. – Арк.
8; Спр. 49. – Арк. 1–14; ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 342. – Арк. 97–99.
53 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 342. – Арк. 81а–84, 51–57.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
81
Пропагандивні документи не були монополією тільки політичних референ-
тур. Служба безпеки готувала й широко популяризувала комунікати. У кому-
нікатах фіксувалися показові випадки протиправної поведінки учасників ОУН(б)
й міра покарання за їх вчинення54.
У листівках пропагандисти ОУН(б) і запілля УПА зверталися до різних
соціальних категорій українського населення, жителів українських регіонів,
національних меншостей, учасників військово-політичних формувань. Так, лише
Домбровському Ільку-Лейбі (член ОУН(б) з листопада 1941 р.) завдяки чудовому
знанню історії вдалося підготувати низку листівок із закликами до узбецького,
таджицького, вірменського, азербайджанського та інших народів, які населяли
СРСР. Ним же у серпні 1943 р. було написано брошуру “Як московський царизм
підкорив народи”55.
Нарешті, в окрему групу слід виділити листи, якими обмінювалися
учасники ОУН(б) і УПА. Вони мають менший відсоток тенденційності, якщо
порівнювати з іншими організаційними документами, адже їх не треба було
зберігати, оприлюднювати серед широкого кола осіб, копіювати, обліковувати і
таке інше. Автори листів висловлювали доволі несподівані цікаві оціночні су-
дження. Так, “Корній” (М. Кравчук)56, котрий працював у розвідчо-інформацій-
ному відділі референтури СБ ВО “Богун”57 , у листі до референта СБ “Зенона”
попросив заарештувати якогось Федора Темнюка за його провокації щодо УПА.
М. Кравчук встановив, що той займався контрпропагандою і 6 жовтня 1943 р.
висловився про упівців таким чином: “Вони всі смаркачі, діти, нищать ляхів,
розкидають летючки, через що можуть палити наші села та знищити нас усіх”58.
Водночас до листів варто ставитися з обережністю, особливо до тих, які
були написані оунівцями у післявоєнний період. Нерідко органи радянської
держбезпеки перехоплювали листування між ватажками ОУН(б) чи УПА і
починали його фальсифікувати. Як писав Г. Санников, у Києві в 1950-х рр. два
фахівці майстерно виготовляли фальшиві грипси59. Цікавилася ступенем
вірогідності “трофейних” документів ОУН(б) і Г. Гордасевич. Вона згадувала,
як останній Головнокомандуючий УПА Василь Кук60 сумнівався у вірогідності
54 Там само. – Спр. 358. – Арк. 49, 50.
55 Марчук І. Пропагандивні видання ОУН та УПА… – № 6. – С. 105.
56 Літопис УПА. Нова серія… – С. 421.
57 Там само. – С. 421.
58 ЦДАВО. – Ф. 3837. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 33.
59 Санников Г. Большая охота. – М., 2002. – С. 249.
60 Кук Василь (“Леміш”, “Коваль”, “Юрко Медвідь”) – організатор юнацтва ОУН у
1930 р., член повітової Екзекутиви ОУН та зв’язковий до КЕ ОУН у 1933 р., член Проводу
ОУН і організаційний референт у 1940 р., один з керівників похідних груп ОУН влітку
1941 р., крайовий провідник ОУН південно-східних українських земель у 1943–1949 рр.,
командир УПА–Південь в 1944–1949 рр., один з ініціаторів створення НВРО влітку 1944 р.,
заступник голови Проводу ОУН в липні 1950 р., головнокомандуючий УПА у 1950–
1954 рр., захоплений МДБ 23 травня 1954 р., зараз мешкає у Києві (Дані: Содоль П.
Українська повстанча армія. 1943–1949. – Нью-Йорк, 1994. – С. 91–92).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
82
листів, які одержував від Василя Охримовича61, оскільки в одному з них ім’я
американського президента було подано як “Ейзенхауер”, тоді як у повстанських
колах було заведено писати “Айзенгавер”62.
Таким чином, виокремлено понад 35 різновидів документів, що творили
самодостатню систему документообігу між різнорівневими складовими части-
нами мережі ОУН(б) та запілля УПА на теренах Волині та Полісся у роки Другої
світової війни. Як показали архівні студії, особливо значний відсоток докумен-
тації датований другою половиною 1943 – першою половиною 1944 рр. Комплекс
документів логічно поділяти на розпорядчу, звітну, внутрішньогалузеву, агітацій-
но-пропагандивну та епістолярну складові. Якщо документи першої групи були
обов’язковими для виконання в організації, а другої групи обов’язково складали-
ся працівниками організаційних клітин, то внутрішньогалузеві документи
відображали замкнену рутинну діяльність референтури чи коменданта відповід-
ного рівня. Документи четвертої групи мали ідеологічне забарвлення і дуже
часто адресувалися не тільки членам ОУН(б), а й цивільному населенню. Листи
дають змогу, на відміну від попередніх груп, встановити особисті якості авторів
та адресатів, вони позбавлені офіційних штампів і укладалися у довільній формі.
Якщо більшість звітних і внутрішньогалузевих документів складалися згідно зі
встановленою періодичністю, то накази, агітаційно-пропагандивні матеріали і
листи готувалися виключно у разі потреби. Як показало дослідження документів
з усіх п’яти груп, найбільший інформаційний потенціал мають звіти.
61 Охримович Василь (“Пилип”, “Грузин”, “Кузьма”) – крайовий провідник ОУН на
західноукраїнських землях у 1943 р., член Проводу ОУН, один з найактивніших ініціаторів
створення Української Головної Визвольної Ради, член УГВР з 1944 р., член Закордонного
Проводу УГВР в 1946–1951 рр., член Закордонних Частин ОУН до 1948 р., з 1951 р. –
керівник ОУН Карпатського краю, захоплений МДБ у 1954 р. Згідно з присудом військового
трибуналу Київського військового округу, страчений (Дані: Содоль П. Українська повстан-
ча армія. 1943–1949. – С. 109–110).
62 Гордасевич Г. Степан Бандера: людина і міф. – К., 2001. – С. 108.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15280 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:17:29Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, В. 2011-01-14T10:59:02Z 2011-01-14T10:59:02Z 2006 Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 73-82. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15280 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Археографія, джерелознавство Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни Article published earlier |
| spellingShingle | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни Ковальчук, В. Археографія, джерелознавство |
| title | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни |
| title_full | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни |
| title_fullStr | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни |
| title_full_unstemmed | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни |
| title_short | Класифікація документів мережі ОУН(б) і запілля УПА на Волині та Поліссі у роки Другої світової війни |
| title_sort | класифікація документів мережі оун(б) і запілля упа на волині та поліссі у роки другої світової війни |
| topic | Археографія, джерелознавство |
| topic_facet | Археографія, джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15280 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukv klasifíkacíâdokumentívmerežíounbízapíllâupanavolinítapolíssíurokidrugoísvítovoívíini |