Биополимеры и клетки в измерении архитектуры микроценозов. 3. Микроценоз, клетка, биополимеры – это что? Это как?

• Veröffentlicht in: Вiopolymers and Cell
• Datum: 2010
• 1. Verfasser: Кордюм, В.А.
• Format: Artikel
• Sprache: Russian
• Veröffentlicht: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2010
• Schlagworte: Discussions
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154130
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Биополимеры и клетки в измерении архитектуры микроценозов. 3. Микроценоз, клетка, биополимеры – это что? Это как? / В.А. Кордюм // Вiopolymers and Cell. — 2010. — Т. 26, № 4. — С. 327-347. — Бібліогр.: 31 назв. — рос.

Проведен анализ общепризнанных экспериментальных данных, описанных в литературе, о функциональном отличии мира эукариотов от мира прокариотов по особенностям организации и функционирования их генетического материала. Большое количество и разнообразие каналов горизонтального переноса генетического материала у прокариотов с широкой межвидовой реализацией в сочетании с особенностями фертильности, а также появление в процессе как обычного роста, так и под действием различных внешних факторов образований, меньших 0,2 мкм, позволило сформулировать положение об особом статусе у прокариотов их генома и размытости понятия самой клетки. В этой связи ставится вопрос о том, что же являют из себя не растущие в лаборатории формы, составляющие в природных субстратах подавляющее большинство. Проаналізовано загальноприйняті експериментальні дані, описані в літературі, щодо функціональних відмінностей між світом еукаріотів і прокаріотів за особливостями організації та функціонування їхнього генетичного матеріалу. Велика кількість і різноманіття каналів горизонтального перенесення генетичного матеріалу у прокаріотів з широкою міжвидовою реалізацією у поєднанні з особливостями фертильності, а також поява в процесі як звичайного росту, так і під дією різноманітних зовнішніх факторів утворень розміром, меншим за 0,2 мкм, дозволили сформулювати положення відносно особливого статусу у прокаріотів їхнього геному та розмитості самого поняття клітини. У цьому зв’язку постає питання, що ж із себе являють форми, які не ростуть за лабораторних умов і при цьому становлять переважну більшість у природних субстратах? The published experimental data on functional differences in organization and functioning of genetic materials between eukaryotes and prokaryotes have been analyzed. A new conception of both specific status of prokaryotic genome and uncertainty of the cell definition has been proposed. It is based on the information about multitude and diversity of the channels for horizontal gene transfers, taking into account the fertility characteristics, and the facts of formation of some bodies less than 0,2 µm in size under different conditions. The question is: what are the forms which cannot be cultivated in laboratory and at the same time prevail in natural substrates?