Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей
Одержано глікопротеїни плазматичних мембран еритроцитів курей шляхом екстракції ізольованих мембран сумішшю хлороформ – ізопропанол Методом електрофорезу в пластині поліакриламідного гелю з DS-Na виявлено основні Шифф-позитивні фракції з молекулярною масою (м. м.) 28,55, 130,140,155 кДа, а також мін...
Saved in:
| Published in: | Биополимеры и клетка |
|---|---|
| Date: | 1996 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
1996
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154166 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей / Т.В. Стасик, М.Д. Луцик-Кордовський // Биополимеры и клетка. — 1996. — Т. 12, № 4. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859902977319370752 |
|---|---|
| author | Стасик, Т.В. Луцик-Кордовський, М.Д. |
| author_facet | Стасик, Т.В. Луцик-Кордовський, М.Д. |
| citation_txt | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей / Т.В. Стасик, М.Д. Луцик-Кордовський // Биополимеры и клетка. — 1996. — Т. 12, № 4. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Биополимеры и клетка |
| description | Одержано глікопротеїни плазматичних мембран еритроцитів курей шляхом екстракції ізольованих мембран сумішшю хлороформ – ізопропанол Методом електрофорезу в пластині поліакриламідного гелю з DS-Na виявлено основні Шифф-позитивні фракції з молекулярною масою (м. м.) 28,55, 130,140,155 кДа, а також мінорні фракції з м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфічні до О-глікозидних ланцюгів лектини арахісу і хлібного дерева зв'язувалися з зонами 28 і 55 к Да. За допомогою препаративного електрофорезу одержано в чистому стані сіалоглікопротеїни 28 і 55 кДси При повторному електрофорезі останнього, крім основної фракції 55 к Да, виявлялася фракція з м. м. 28 к Да. Це є свідченням того, що глікопротеїн 55 кДа є димерною формою глікопротеїну 28 кДа. Сіалоглікопротеїн 28 кДа взаємодіяв з лектинами арахісу, хлібного дерева, зародків пшениці, рицини, сочевиці, квасолі, виноградного слимака, кори золотого дощу і не зв'язувався з конканаваліном А. За своїми властивостями сіалоглікопротеїни 28 і 55 к Да подібні до глікофоринів людини і ссавців.
Получены гликопротеины плазматических мембран эритроцитов кур путем экстракции изолированных мембран смесью хлороформ–изопропанол. Методом электрофореза в пластине полиакриламидного геля с DS-Na выявлены основные Шифф-позитивные фракции с молекулярной массой (м. м.) 28, 55, 130,140,155 кДа, а также минорные фракции с м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфические к О-гликозидным цепям лектины арахиса и хлебного дерева связывались с зонами 28 и 55 кДа. С помощью препаративного электрофореза получены в чистом состоянии сиалогликопротеины 28 и 55 кДа. При повторном электрофорезе последнего, кроме основной фракции 55 кДа, выявлялась фракция с м. м. 28 кДа. Это свидетельствует о том, что гликопротеин 55 кДа является димерной формой гликопротеина 28 кДа. Сиалогликопротеин 28 кДа взаимодействует с лектинами арахиса, хлебного дерева, зародышей пшеницы, клещевины, чечевицы, фасоли, виноградной улитки, коры золотого дождя и не связывается с конканавалином А. По своим свойствам сиалогликопротеины 28 и 55 кДа подобны гликофоринам человека и млекопитающих.
Membrane glycoproteins of hen red blood cells were obtained by extraction of isolated membranes with chloroform – isopropanol mixture. Polyacrylamide slab gel electrophoresis in the presence of DS-Na revealed several major fractions with molecular weights 28,55,130,140,155 kDa and minor fractions with M. W. 22, 40, 50 kDa. Specific to O-glycosidic chains peanut and jack fruit lectins bound with<28 kDa and 55 kDa bands. Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDa and 55 kDa were obtained in pure state by preparative electrophoresis. After subsequent electrophoresis of 55 kDa glycoprotein besides the main band 55 kDa fraction with M. W. 28 kDa was revealed. It is suggested that glycoprotein with M. W. 55 kDa is a dimeric form of 28 kDa glycoprotein. Sialoglycoprotein 28 kDa interacted with lectins of peanut, jack fruit, wheat germ, castor bean, lentil, red kidney bean, garden snail, laburnum anagyroides bark and did not bind concanavalin A. The properties of Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDaand 55 kDa resemble that of human and mammalian glycophorins.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:58:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0233-7657. Биополимеры и клетка. 1996. Т. 12. № 4
Одержання і властивості глікофорину плазматичної
мембрани еритроцитів курей
Т. В. Стасик*, М. Д. Луцик-Кордовський
Відділення регуляторних систем клітини Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
290005, Львів, вул. Драгоманова, 14/16
Одержано глікопротеїни плазматичних мембран еритроцитів курей шляхом ек-
стракції ізольованих мембран сумішшю хлороформ — ізопропанол Методом
електрофорезу в пластині поліакриламідного гелю з DS-Na виявлено основні
Шифф-позитивні фракції з молекулярною масою (м. м.) 28,55, 130,140,155 кДа,
а також мінорні фракції з м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфічні до О-глікозидних лан-
цюгів лектини арахісу і хлібного дерева зв'язувалися з зонами 28 і 55 к Да. За допо-
могою препаративного електрофорезу одержано в чистому стані
сіалоглікопротеїни 28 і 55 кДси При повторному електрофорезі останнього, крім
основної фракції 55 к Да, виявлялася фракція з м. м. 28 к Да. Це є свідченням того,
що глікопротеїн 55 кДа є димерною формою глікопротеїну 28 кДа.
Сіалоглікопротеїн 28 кДа взаємодіяв з лектинами арахісу, хлібного дерева, за-
родків пшениці, рицини, сочевиці, квасолі, виноградного слимака, кори золотого
дощу і не зв'язувався з конканаваліном А. За своїми властивостями
сіалоглікопротеїни 28 і 55 к Да подібні до глікофоринів людини і ссавців.
Вступ. Глікофорини — це сіалоглікопротеїни еритроцитарної мембрани, в
яких біля половини маси молекули складають .вуглеводні ланцюги О-тицу і
які вносять основний вклад в пул сіалових кислот поверхні еритроцита.
Глікофорини людини детально досліджені в структурному плані. Встановле-
но первинну структуру поліпептидного ланцюга глікофоринів А, В, С, D, Е,
локалізацію антигенних детермінант MN, Ss, Ge, структуру вуглеводних
ланцюгів [1]. Для декількох видів ссавців також повністю або частково
встановлено структуру глікофоринів [2, 3]. Поряд з цим про існування
глікофоринів або подібних до них глікопротеїнів в еритроцитах нижчих
класів хребетних відомостей немає. Це спонукало нас провести дослідження
глікопротеїнового складу клітинної мембрани еритроцитів птахів з метою
виявлення сіалоглікопротеїнів О-типу, аналогічних глікофоринам ссавців,
охарактеризувати їх вуглеводний компонент з застосуванням лектинів як
специфічних зондів до певних вуглеводних структур.
Матеріали і методи. Кров курей, білий легорн (Gallus domesticus),
забирали на птахофабриці, як антикоагулянт використовували оксалат
натрію. Еритроцити осаджували центрифугуванням крові протягом 10 хв
при 1000 g. Плазму і проміжний шар, що містить лейкоцити, видаляли.
Еритроцити тричі відмивали фізіологічним розчином (ЗФР), до складу
якого входить 135 мМ NaCl, 7 мМ Na2HP04, рН 7,2.
*Correspondence address.
© Т. в. СТАСИК, М. Д. ЛУЦИК-КОРДОВСЬКИЙ, 1996
94
ОДЕРЖАННЯ 1 ВЛАСТИВОСТІ. ГЛІКОФОРИНУ
Плазматичні мембрани одержували за модифікованою методикою
[4 ] при 0—4 °С. Еритроцити курей суспендували в гіпотонічному буфері
(10 мМ трис-НСІ, рН 7,5, 10 мМ КС1, 1,5 мМ MgCl2, тразилол до
2000 од/мл), витримували протягом 10 хв і гомогенізували на ножовому
гомогенізаторі типу ультратурракс (MPW-302, Польща) протягом 1 хв при
максимальних обертах. До гомогенату відразу додавали розчин 2 М сахаро-
зи до ізотонічності. Після центрифугування (2000 g, 15 хв) осад суспенду-
вали в гіпотонічному буфері і знову гомогенізували. Супернатанти трьох
повторних гомогенізацій об'єднували і знову центрифугували (30000 g
1 год). Осад ресуспендували в ізотонічному буфері (10 мМ трис-НСl,
рН 7,5, 1,5 мМ MgCl2, 0,25 М сахароза), доводили концентрацію сахарози
до 45 % і центрифугували протягом 1 год для осадження фрагментів
клітинних ядер і ядерної мембрани. Супернатант, що містив плазматичні
мембрани, розводили гіпотонічним буфером і мембрани осаджували центри-
фугуванням (30000 g, 45 хв).
Глікопротеїни плазматичних мембран виділяли за вже описаною мо-
дифікацією методу Hamaguchi, що полягає в розділенні структурних компо-
нентів мембрани у двофазній системі хлороформ — ізопропанол [5, 6 ].
Глікопротеїни очищували іонообмінною хроматографією на КМ-целю-
лозі в 0,03 М ацетатному буфері, рН 4,4.
Електрофорез препаратів проводили в пластині ГІААГ з градієнтом
концентрації акриламіду 5,0—17,3 % в буферній системі Леммлі [7]. Як
стандарти молекулярних мас (м. м.) використовували препарат білка
клітинної стінки бактерії псевдотурбекульозу великої рогатої худоби,
люб'язно запропонований А. А. Щербаковим (Саратовський протичумний
інститут, Росія). Електрофореграми зафарбовували на глікопротеїни мето-
дом йодна кислота — реактив Шиффа, як описано в [8], і на білки —
кумассі діамантово-голубим R-250. Репліки електрофореграм на
нітроцелюлозі («Міllіроге», США, тип НА, пори 0,45 мкм) одержували
методом електропереносу [9]. Глікопротеїнові фракції на електроблотах
виявляли лектинами, міченими пероксидазою хрону, або флюорес-
цеїнізотіоціанатом (ФІТЦ) за методикою [8]. Зони, які взаємодіють з WGA,
виявляли з використанням антитіл до WGA. Смужку нітроцелюлози після
електроблоту інкубували по 12 год послідовно в розчині WGA (0,01 мг/мл),
анти-WGA-сироватці кроля, розведеній у 20 разів (розведення підібрано
дослідним шляхом), і в розчині ФІТЦ-антитіл курей до IgG кроля
(0,02 мг/мл). Розчини готували на ЗФР з 0,05 %-м твін-20.
Препаративний електрофорез і електроелюювання глікопротеїнових
фракцій проводили, як описано в [10].
Глікофорин А еритроцитів людини одержували по методу [6 ].
Для дот-аналізу взаємодії глікопротеїнів з ФІТЦ-лектинами розчин
глікопротеїну і серію його розведень по 2 мкл наносили на смужку
нітроцелюлози в плями діаметром 3 мм, промивали у фізрозчині з 0,05 %-м
твін-20 і інкубували в розчині ФІТЦ-лектину (1 мг/мл) протягом 1 год при
4 °С. Смужки відмивали від незв'язаного реагента і візуально реєстрували
флюоресценцію плям у фіолетовому світлі. Визначали мінімальні кількості
глікопротеїнів у плямі, які ще виявляються ФІТЦ-лектином, і обраховували
кількість лектину, що зв'язувалася з 1 мкг білка в плямі.
У роботі використані наступні препарати лектинів: арахісу (PNA),
хлібного дерева (JFA), сочевиці (LCL), зародків пшениці (WGA), виноград-
ного слимака (HPL), квасолі (PVA), кори золотого дощу (LABA), конкана-
валін А (СоnА).
Вміст гексоз у препаратах визначали антроновим методом [11],
сіалових кислот — резорциновим методом [12], концентрацію білка — за
Лоурі [13 ].
95
СТАСИК Т. И , Л У ИИ К К ОР ДОТКЪ км й и. д.
Результати і обговорення. У процесі виділення плазматичних мембран
з еритроцитів курей виникають значні методичні труднощі у порівнянні з
простою схемою одержання мембран без'ядерних еритроцитів ссавців.
Необхідна гомогенізація клітин і відділення фракції плазматичної мембрани
від ядер і ядерної мембрани, яка складає біля 45 % мембранного матеріалу
клітини [4] (інші внутрішньоклітинні мембранні структури, в основному
мітохондрії, становлять менше 1 % всіх мембран). При центрифугуванні
мембранного матеріалу в 45 %-му розчині сахарози, густина якого близька
до такої ядерної мембрани (плазматична мембрана дозрілих еритроцитів
курей має густину 1,142 ± 0,024, а ядерна мембрана — 1,198 ± 0,027 г/мл
[4]), плазматичні мембрани лишаються в супернатанті, а ядра і ядерні
мембрани осаджуються. Одержаний таким способом препарат плазматичних
мембран містить сліди нуклеїнової кислоти і гістонів, які не перешкоджають
солюбілізації мембранних глікопротеїнів у присутності DS-Na.
На рисунку представлена електрофореграма білків і глікопротеїнів
плазматичних мембран еритроцитів курей. Основними білковими компонен-
тами є а- в-спектрини, білок смуги 3, актин. Присутність білкових зон між
спектрином і білком смуги 3 та низькомолекулярних поліпептидів свідчить
про часткове протеолітичне розщеплення білків у процесі обробки. Зафар-
бування електрофореграми на глікополімери методом йодна кислота —
реактив Шиффа не виявляє чітких глікопротеїнових зон, що означає їх
невелику кількість у мембрані.
У препараті глікопротеїнів, одержаних екстракцією плазматичних мем-
бран курей у хлороформ-ізопропанольній системі, основними
глікопротеїновими компонентами є зони з м. м. 28, 55, 130, 140, 155 кДа,
мінорними — 22, 40 і 80 к Да. Шифф-позитивні зони являють собою дифузні
смуги, що, очевидно, є наслідком мікрогетерогенності їхніх вуглеводних
компонентів. Часткову очистку сіалоглікопротеїнів провели за допомогою
Електрофореграми в пластині ПААГ з DS-Na: а — препарат плазматичних мембран еритро-
цитів курей, позначення за [14], нанесено 100 мкг білка (1); стандарт молекулярних мас (2);
б — фракція водорозчинних глікопротеїнів, одержана екстракцією мембран в системі хлоро-
форм — ізопропанол, фарбування на глікогіротеїни реактивом Шиффа ( I J і поліпептидів
кумассі голубим R-250 (2), нанесено 200 мкг речовини; глікопротеїнові фракції 55 кДа (3) і
28 кДа (4) , одержані препаративним електрофорезом, нанесено по 200 мкг білка, фарбування
реактивом Шиффа і кумассі голубим R-250; в — взаємодія глікопротеїнів еритроцитарних
мембран з лектинами: І — PNA, 2 — JFA, 3 — WGA, 4 — СопА
96
ОДЕРЖАННЯ 1 ВЛАСТИВОСТІ. ГЛІКОФОРИНУ
іонообмінної хроматографії на КМЦ. За рахунок негативного заряду
сіалових кислот сіалоглікопротеїни не сорбувалися на колонці, а основна
частина білкових домішок зв'язувалася сорбентом.
Одержані за допомогою електропереносу репліки електрофореграм на
нітроцелюлозі обробляли лектинами, міченими ФІТЦ або пероксидазою, з
метою виявлення багатих на О-глікани сіалопротеїнів (див. рисунок, в).
Лектин арахісу (PNA) після десіалювання репліки м'яким кислотним
гідролізом в 0,05 М H2S04 зв'язувався з двома зонами — 28 і 55 кДа. PNA
є специфічним зондом на О-глікани, чутливим до послідовності
Gal/вl->3NAcGalаl. Ці ж зони на репліках виявляються іншим специфічним
до О-гліканів лектином — JFA, який зв'язується з вуглеводними ланцюгами
без попереднього їх десіалювання.
СопА, специфічний до багатих на маннозу гліканів N-типу, виявляє ряд
фракцій з м. м. 15, 22, 30 кДа, дифузну зону 45—50 кДа, 80 кДа (основна
СопА-позитивна зона) і не взаємодіє з PNA- і JFA-позитивними фракціями.
WGA зв'язувався з зонами 28 і 55 кДа, на нашу думку, за рахунок
взаємодії з залишками сіалових кислот, а також з СоnА-позитивною зоною
45—50 кДа, ймовірно, — за рахунок хітобіозних послідовностей у складі
N-гліканів.
PNA-позитивні сіалоглікопротеїнові фракції були одержані в чистому
стані за допомогою препаративного електрофорезу в ПААГ. Електрофоретичний
аналіз одержаних препаратів показав, що зона 55 кДа є димером
глікопротеїну 28 кДа і частково розпадається до мономерного стану (рису-
нок, б). Така властивість характерна для глікофоринів, які утворюють в
розчинах за рахунок гідрофобних внутрішньомембранних ділянок димери,
стійкі навіть в денатуруючих умовах електрофорезу з DS-Na. Обидві зони
дуже слабко фарбуються на білок кумассі голубим R-250. Це свідчить про
те, що вуглеводний компонент складає основну частину моекули, подібно
до глікофоринів ссавців.
Напівкількісний дот-аналіз взаємодії глікопротеїну 28 кДа з лектинами
показав, що подібно до глікофорину А людини цей глікопротеїн зв'язує
PNA, PVA, RCA, LCL, LABA і не взаємодіє з СоnА (таблиця). Взаємодія з
PVA означає присутність у складі вуглеводного компонента розгалужених
багатоантенних вуглеводних ланцюгів N-типу, які не взаємодіють з СоnА.
На користь цього також свідчить зв'язування з лектином сочевиці LCL,
специфічним до маннозних і N-ацетилглюкозамінових залишків. Взаємодія
з RCA і HPL вказує на значну кількість залишків N-ацетиллактозаміну і,
відповідно, N-ацетилгалактозаміну у вуглеводній частині цього
глікопротеїну, а зв'язування з LAB А — присутність термінальної L-фукози
в складі О-гліканів.
Взаємодія ФIТЦ-лектинів з глікофоринами курей і людини
97
СТАСИК Т. В., ЛУЦИК-КОРдонський м. д.
Вміст сіалових кислот і гексоз у глікопротеїні 28 кДа становить 135 і
340 мкг/мг білка відповідно.
Результати досліджень глікопротеїнів еритроцитарних мембран курей
дозволяють стверджувати, що в мембранах еритроцитів курей є два основні
сіалопротеїни з м. м. 28 і 55 кДа (димерна форма), які за властивостями
відповідають глікофоринам ссавців. Аналогічно до глікофоринів людини і
ссавців вони переходять у водну фазу при обробці мембран сумішшю
хлороформ — ізопропанол, взаємодіють з лектинами арахісу, хлібного дере-
ва, зародків пшениці, які селективно зв'язуються з глікофоринами, не
зв'язують конканавалін А, а також мають високий вміст вуглеводів,
зокрема сіалових кислот.
Роботу фінансовано з фонду фундаментальних досліджень при ДКНТ
України.
Т. В. Стасык, М. Д. Луцик-Кордовский
Получение и свойства гликофорина плазматической мембраны куриных эритроцитов
Резюме
Получены гликопротеины плазматических мембран эритроцитов кур путем экстракции
изолированных мембран смесью хлороформ—изопропанол. Методом электрофореза в пластине
полиакриламидного геля с DS-Na выявлены основные Шифф-позитивные фракции с
молекулярной массой (м. м.) 28, 55, 130,140,155 кДа, а также минорные фракции с м. м. 22, 40,
80 к Да. Специфические к О-гликозидным цепям лектины арахиса и хлебного дерева связывались с
зонами 28 и 55 кДа . С помощью препаративного электрофореза получены в чистом состоянии
сиалогликопротеины 28 и 55 кДа. При повторном электрофорезе последнего, кроме основной
фракции 55 кДа, выявлялась фракция с м. м. 28 кДа. Это свидетельствует о том, что
гликопротеин 55 кДа является димерной формой гликопротеина 28 кДа. Сиалогликопротеин
28 кДа взаимодействует с лектинами арахиса, хлебного дерева, зародышей пшеницы, клещевины,
чечевицы, фасоли, виноградной улитки, коры золотого дождя и не связывается с конканавалином
А. По своим свойствам сиалогликопротеины 28 и 55 кДа подобны гликофоринам человека и
млекопитающих.
Т. V; Stasyk, М. D. Lutsik-Kordovsky
Isolation and properties of glycophorin from plasma membrane of hen red blood cells
Summary
Membrane glycoproteins of hen red blood cells were obtained by extraction of isolated membranes with
chloroform — isopropanol mixture. Polyacrylamide slab gel electrophoresis in the presence of DS-Na
revealed several major fractions with molecular weights 28,55,130,140,155 kDaand minor fractions with
M. W. 22, 40, 80 kDa. Specific to O-glycosidic chains peanut and jack fruit lectins bound with 28 kDa and
55 kDa bands. Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDa and 55 kDa were obtained in pure state by preparative
electrophoresis. After subsequent electrophoresis of 55 kDa glycoprotein besides the main band 55 kDa
fraction with M. W. 28 kDa was revealed. It is suggested that glycoprotein with M. W. 55 kDa is a dimeric
form of 28 kDa glycoprotein. Sialoglycoprotein 28 kDa interacted with lectins of peanut, jack fruit, wheat
germ, castor bean, lentil, red kidney bean, garden snail, laburnum anagyroides bark and did not bind
concanavalin A. The properties of sialoglycoproteins with M. W. 28 kDa and 55 kDa resemble that of human
and mammalian glycophorins.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Cartron J.-P., Rahuel С. Human erythrocyte glycophorins: protein and gene structure analyses
/ / Trans. Med. Rev.—1992.—6, N 2.—P. 63—92.
2. Krotkiewski H. The structure of glycophorins of animal erythrocytes / / Glycoconjugate
J.—1988.—5.—P. 5—48.
3. Rearden A., Magnet A., Kudo S., Fukuda M. Glycophorin В and gp-E genes arose from the
gp-A ancestral gene via 2 duplications during primate evolution / / J . Biol. Chem.—1993.—268»
N 3.—P. 2260—2268.
4. V/eise M. I., Ingram V. M. Proteins and glycoproteins of membranes from developing chick red
cells 11 Ibid.—1976.—251, N 21.—P. 6667—6673.
98
ОДЕРЖАННЯ 1 ВЛАСТИВОСТІ. ГЛІКОФОРИНУ
5. Hamaguchi H, Cleve H. Solubilization and comparative analysis of mammalian erythrocyte
membrane glycoproteins / / Biochem. and Biophys. Res. Communs.—1972.—47, N 2.—
P. 459—464.
6. Луцик M. Д., Олешко Я. С., Цегельский А. А. Получение и частичная характеристика
водорастворимых мембранных гликопротеинов — рецепторов лектинов / / Биол. мембра-
ны.—1992.—9, № 10—11.—С. 1025—1027.
7. Laemmli U. К, Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage
T 4 / / Nature.—1970.—277, N 5259.—P. 680—685.
8. Луцик M. Д., Кусень С. Й. Исследование мембранных гликопротеинов эритроцитов
человека с применением лектинов / / Укр. биохим. журн.—1987.—59, N 6.—С. 3—9.
9. Towbin H, Staehelin T., Gordon J. Electrophoretic transfer of proteins from polyacrylamide
gels to nitrocellulose sheets: procedure and some applications І і Proc. Nat. Acad. Sci.
USA.—1979.—76, N 9.—P. 4350—4354.
10. Луцик M. Д, Олешко П. С., Вовканич А. С. Електроелюювання білкових фракцій з
поліакриламідного гелю / / Укр. біохім. журн.—1990.—62, № 1.—С. 112—115.
11. Kleinzeller А. Cukry a jejich derivaty / / Laboratorni technika biochemie / Ed. F. Sorm.—
Praha: Ceskoslov. Akad. Ved., 1959.—S. 501.
12. Jourdian G., Dean L., Roseman S. The sialic acid. A periodate-resorcinol method for the
quantitative estimate of sialic acid and their glycosides / / J. Biol. Chem.—1971.—246, N 2.—
P. 430—435.
13. Lowry ОRosenbrough W. Y., Fair A. L., Randall R. / . Protein measurement with the Folin
phenol reagent 11 Ibid.—1951.—193,—P. 265—275.
14. Chan L-N. L. Changes in the composition of plasma membrane proteins during differentiation
of embryonic chick erythroid cell// Proc. Nat. Acad. Sci. USA.—1977.—74, N 3.—P. 1062—
1066.
УДК 591.111.1:612.111:547.963.1 Надійшла до редакції 14.11.95
99
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-154166 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0233-7657 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:58:24Z |
| publishDate | 1996 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стасик, Т.В. Луцик-Кордовський, М.Д. 2019-06-15T09:24:45Z 2019-06-15T09:24:45Z 1996 Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей / Т.В. Стасик, М.Д. Луцик-Кордовський // Биополимеры и клетка. — 1996. — Т. 12, № 4. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.00043F https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154166 591.111.1:612.111:547.963.1 Одержано глікопротеїни плазматичних мембран еритроцитів курей шляхом екстракції ізольованих мембран сумішшю хлороформ – ізопропанол Методом електрофорезу в пластині поліакриламідного гелю з DS-Na виявлено основні Шифф-позитивні фракції з молекулярною масою (м. м.) 28,55, 130,140,155 кДа, а також мінорні фракції з м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфічні до О-глікозидних ланцюгів лектини арахісу і хлібного дерева зв'язувалися з зонами 28 і 55 к Да. За допомогою препаративного електрофорезу одержано в чистому стані сіалоглікопротеїни 28 і 55 кДси При повторному електрофорезі останнього, крім основної фракції 55 к Да, виявлялася фракція з м. м. 28 к Да. Це є свідченням того, що глікопротеїн 55 кДа є димерною формою глікопротеїну 28 кДа. Сіалоглікопротеїн 28 кДа взаємодіяв з лектинами арахісу, хлібного дерева, зародків пшениці, рицини, сочевиці, квасолі, виноградного слимака, кори золотого дощу і не зв'язувався з конканаваліном А. За своїми властивостями сіалоглікопротеїни 28 і 55 к Да подібні до глікофоринів людини і ссавців. Получены гликопротеины плазматических мембран эритроцитов кур путем экстракции изолированных мембран смесью хлороформ–изопропанол. Методом электрофореза в пластине полиакриламидного геля с DS-Na выявлены основные Шифф-позитивные фракции с молекулярной массой (м. м.) 28, 55, 130,140,155 кДа, а также минорные фракции с м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфические к О-гликозидным цепям лектины арахиса и хлебного дерева связывались с зонами 28 и 55 кДа. С помощью препаративного электрофореза получены в чистом состоянии сиалогликопротеины 28 и 55 кДа. При повторном электрофорезе последнего, кроме основной фракции 55 кДа, выявлялась фракция с м. м. 28 кДа. Это свидетельствует о том, что гликопротеин 55 кДа является димерной формой гликопротеина 28 кДа. Сиалогликопротеин 28 кДа взаимодействует с лектинами арахиса, хлебного дерева, зародышей пшеницы, клещевины, чечевицы, фасоли, виноградной улитки, коры золотого дождя и не связывается с конканавалином А. По своим свойствам сиалогликопротеины 28 и 55 кДа подобны гликофоринам человека и млекопитающих. Membrane glycoproteins of hen red blood cells were obtained by extraction of isolated membranes with chloroform – isopropanol mixture. Polyacrylamide slab gel electrophoresis in the presence of DS-Na revealed several major fractions with molecular weights 28,55,130,140,155 kDa and minor fractions with M. W. 22, 40, 50 kDa. Specific to O-glycosidic chains peanut and jack fruit lectins bound with<28 kDa and 55 kDa bands. Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDa and 55 kDa were obtained in pure state by preparative electrophoresis. After subsequent electrophoresis of 55 kDa glycoprotein besides the main band 55 kDa fraction with M. W. 28 kDa was revealed. It is suggested that glycoprotein with M. W. 55 kDa is a dimeric form of 28 kDa glycoprotein. Sialoglycoprotein 28 kDa interacted with lectins of peanut, jack fruit, wheat germ, castor bean, lentil, red kidney bean, garden snail, laburnum anagyroides bark and did not bind concanavalin A. The properties of Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDaand 55 kDa resemble that of human and mammalian glycophorins. Роботу фінансовано з фонду фундаментальних досліджень при ДКНТ України. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Биополимеры и клетка Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей Получение и свойства гликофорина плазматической мембраны куриных эритроцитов Isolation and properties of glycophorin from plasma membrane of hen red blood cells Article published earlier |
| spellingShingle | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей Стасик, Т.В. Луцик-Кордовський, М.Д. |
| title | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| title_alt | Получение и свойства гликофорина плазматической мембраны куриных эритроцитов Isolation and properties of glycophorin from plasma membrane of hen red blood cells |
| title_full | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| title_fullStr | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| title_full_unstemmed | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| title_short | Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| title_sort | одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154166 |
| work_keys_str_mv | AT stasiktv oderžannâívlastivostíglíkoforinuplazmatičnoímembranieritrocitívkurei AT lucikkordovsʹkiimd oderžannâívlastivostíglíkoforinuplazmatičnoímembranieritrocitívkurei AT stasiktv polučenieisvoistvaglikoforinaplazmatičeskoimembranykurinyhéritrocitov AT lucikkordovsʹkiimd polučenieisvoistvaglikoforinaplazmatičeskoimembranykurinyhéritrocitov AT stasiktv isolationandpropertiesofglycophorinfromplasmamembraneofhenredbloodcells AT lucikkordovsʹkiimd isolationandpropertiesofglycophorinfromplasmamembraneofhenredbloodcells |