Селен і дріжджі. Генетичні механізми толерантності дріжджів до сполук селену та їхніх аналогів

• Опубліковано в: : Біополімери і клітина
• Дата: 2006
• Автори: Стенчук, Н.Н., Чабан, Л.Б., Гончар, М.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2006
• Теми: Огляди
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154190
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Селен и дрожжи. Генетические механизмы толерантности дрожжей к соединениям селена и их аналогам / Н.Н. Стенчук, Л.Б. Чабан, М.В. Гончар // Біополімери і клітина. — 2006. — Т. 22, № 1. — С. 3-17. — Бібліогр.: 70 назв. — укр.

Селен (Se) і його сполуки проявляють токсичну і канцерогенну дію на організми людини і тварин, а в малих кількостях цей мікроелемент відіграє суттєву роль для живих істот. Тому важливо встановити молекулярні основи токсичності Se і резистентності клітин до нього. Значну кількість досліджень зазначеної проблеми здійснено на бактеріях. Можливість використання молекулярно-генетичних методів зробила дріжджі (в основному Saccharomyces cerevisiae) зручною модельною системою для вивчення механізмів резистентності еукаріотних клітин до селену на молекулярному рівні. Виходячи з цього в огляді підсумовано дані, особливо генетичні, щодо механізмів чутливості/резистентності дріжджів до селенових сполук. Selenium (Se) and its compounds have toxic and carcinogenic effect on animal and human beings, but in small concentrations this microelement is essential for life. Therefore, it is important to establish the molecular basis of Se toxicity and cell resistance to this metaloid. Many investigations of this problem have been carried out on bacteria. Genetic approaches, available for the yeasts, made these eukaryotic microorganisms, especially S. cerevisiae, a convenient model for the investigation of molecular mechanisms of Se tolerance. This review summarizes the knowledge of genetic mechanisms involved in Se tolerance in yeasts. Селен (Se) и его соединения оказывают токсическое и канце­рогенное действие на организмы человека и животных, а в небольших количествах он является существенным микроэле­ментом для живых существ. Поэтому важно установить молекулярные основы токсичности Se и резистентности к нему клеток. Значительное количество исследований этой проблемы проведено на бактериях. Возможность использова­ния молекулярно-генетических методов сделала дрожжи (в основном Sacccharomyces cerevisiae) удобной модельной систе­мой для изучения механизмов резистентности эукариотных клеток к селену на молекулярном уровне. Исходя из этого в данном обзоре суммированы данные, особенно генетические, полученные при исследовании механизмов чувствительно­сти/резистентности дрожжей к селеновым соединениям.