Ионный канал возбудимой мембраны как самоорганизующаяся неравновесная система. 2. Моделирование ионных каналов, содержащих несколько «воротных частиц»

• Опубліковано в: : Биополимеры и клетка
• Дата: 1992
• Автор: Вайнреб, Г.Е.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1992
• Теми: Структура и функции биополимеров
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154236
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Ионный канал возбудимой мембраны как самоорганизующаяся неравновесная система. 2. Моделирование ионных каналов, содержащих несколько «воротных частиц» / Г.Е. Вайнреб // Биополимеры и клетка. — 1992. — Т. 8, № 1. — С. 36-42. — Бібліогр.: 11 назв. — рос.

В основе данной работы лежит идея о самоорганизации ионных каналов в процессе прохождения через них ионных потоков. Используя полученные ранее результаты о моделировании воротных процессов (активации и инактивации каналов), предложен подход, позволяющий в рамках данной теории моделировать одиночный ионный канал, содержащий несколько «воротных частиц». Получено качественное соответствие теории, Хоижкина–Хаксли. В роботі запропоновано модель одиничного іонного каналу, що дозволяє описувати дискретні рівні провідності та воротні процеси. Кількість конформаційних перемінних, які описують іон-конформаційну взаємодію, дорівнює числу «воротних частинок». Розвинутий в роботі синергетичний підхід дає можливість відтворювати властивості збуджуваних мембран, що описуються теорією Ходжкіна – Хакслі. Поряд з цим моделі притаманні специфічні властивості, які дають можливість для її експериментальної апробації. A model of single-ion channel allowing us to describe discrete conductivety levels and gate processes is suggested. A number of conformational variables describing ion-conformational interaction is equal to the number of "gate particles". Synerge-tic approach developed in the paper enables us to reproduce the properties of ecxited membranes described by Hodgkin – Haxley theory. Along with this te model has special properties making possible its experimental approbation.