Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934)
Рецензія на книги: Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. – К.: Альтернативи, 2005. – 352 с.; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) // Нариси та монографії, ч. 198. – Ополє: Політехніка Опо...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15466 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 774-779. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645010835668992 |
|---|---|
| author | Гирич, І. |
| author_facet | Гирич, І. |
| citation_txt | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 774-779. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книги: Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. – К.: Альтернативи, 2005. – 352 с.; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) // Нариси та монографії, ч. 198. – Ополє: Політехніка Опольська, 2007. – 375 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:26:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
774
За два останні роки сучасне грушевськознавство поповнилося ще на дві мо-
нографії, що розповідають про життя і діяльність Михайла Грушевського. Одна
книжка належить перу двох провідних київських істориків модерного часу, які
вже мають не одне дослідження з ділянки грушевськознавства – Юрію Шаповалу
та Ігорю Вербі; друга – це праця двох дрогобицьких грушевськознавців Віталія і
Вікторії Тельваків та їхнього співавтора польського історика Романа Новацького.
Попри досить значну, навіть величезну за кількістю грушевськознавчу літе-
ратуру, окремих монографічних книжкових студій діяльності М. Грушевського
досить небагато. Фактично науково-популярної роботи з цієї проблеми ми взагалі
ще не мали. Книжка засновника міжгуманітарної дисципліни українсько-амери-
канського історика професора Любомира Винара “Михайло Грушевський: істо-
рик і будівничий нації”1 радше є працею, що з’ясовує проблемні питання твор-
чості найбільшого українця ХХ ст. Вона не є загальноприступною біографією
вченого і громадсько-політичного діяча. Подібну роль відіграла хіба єдина пра-
ця – книжка учня М. Грушевського Івана Крип’якевича2, написана відразу по
смерті вчителя в 1935 р. Але сьогодні ця робота вже зовсім не задовольняє читаць-
кий загал, вона помітно застаріла, не враховує сучасних реалій, та й небагата
фактичним матеріалом. Проблемними мають бути визнані й монографії С. Кір-
жаєва, В. Ульяновського та П. Соханя3; Р. Пирога4 і В. Пристайка та Ю. Шапо-
Ігор ГИРИЧ (Київ)
Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. – К.: Альтернативи, 2005. –
352 с.;
Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси
видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський
(1866–1934) // Нариси та монографії, ч. 198. – Ополє: Політехніка Опольська,
2007. – 375 с.
1 Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації: статті і матеріали. –
Нью-Йорк; К.; Торонто, 1995. – 302 с. Інші монографії Л. Винара у своїй цілості складають
одну велику монографію про Грушевського від початків наукової діяльності до останніх
днів життя: його ж. Молодість Михайла Грушевського. 1866–1894. – Мюнхен: УІТ, 1967. –
36 с.; його ж. Михайло Грушевський і Наукове товариство імені Шевченка. 1892–1930. –
Мюнхен, 1970. – 110 с.; його ж. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський //
Його ж. Силуети епох. – Дрогобич, 1992. – С. 77–156. Але, на жаль, в одній книзі його
грушевськознавчі монографії так і не були зібрані.
2 Крип’якевич І. Михайло Грушевський. Життя і діяльність. – Львів, 1935. – 28 с.
3 Сохань П. С., Ульяновський В. І., Кіржаєв С. М. М. С. Грушевський і Academia. Ідея,
змагання, діяльність. – К., 1993. – 322 с.
4 Пиріг Р. Я. Життя М. С. Грушевського: останнє десятиліття (1924–1934). – К., 1993. –
200 с.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
775
вала5, а також популярні брошури Я. Малика6 і Г. Стрельського та А. Трубайчука7.
По-перше, вони присвячені передусім післяреволюційному періоду життя
М. Грушевського, а по-друге, окремим моментам його біографії: праці в Істо-
ричній секції ВУАН та взаєминам з комуністичною владою в Україні.
До тематично-проблемних, але суто наукових монографій варто віднести й
праці В. Масненка8, О. Юркової9, О. Копиленка10, О. Пріцака11, Вікторії та Віта-
лія Тельваків12. Книжкою для широкого загалу є перший художній роман про
Грушевського “Вірую” (2002) Ю. Хорунжого13, який скоріше можна вважати
есеєм-хронікою публіцистичного характеру.
Як для такої масштабної постаті, якою був М. Грушевський, на сьогодні
про нього написано малувато книжок. Значно менше, ніж, приміром, про сорат-
ника голови НТШ – Івана Франка. Тепер цю прогалину частково заповнено.
Книга Ю. Шаповала та І. Верби вийшла у видавництві “Альтернативи” в се-
рії “Особистість і доба” досить пристойним для України накладом у 2200 примір-
ників і має цілком прийнятний рівень поліграфії. Натомість книжка Віталія і
Вікторії Тельваків, що вийшла у відповідній серії Опольської політехніки, має
наклад, мабуть, хіба трохи більший 100 примірників і напевно до широкого чи-
тача не попаде. Бо ж і побачила світ вона в Польщі, відразу по виходу ставши біб-
ліографічною рідкістю. Зовнішній вигляд її відповідає оперативним високо-
шкільним друкам із грифом “для службового користування”. Книжка Тельваків
до того ж має чудернацьке текстове оформлення обкладинки і титулів. Нагорі, де,
як правило, пишуть прізвища авторів праці, зазначено – “редакція наукова Романа
Новацького” (усі прізвища писано польською, назва – українською). Отже, за ви-
давничими стандартами, яких тут зовсім не дотримано, виглядає так, ніби наукова
редакція є за значенням вища і важливіша, ніж написання самої книжки. Автори
зазначені у лівому нижньому куті. Причому вказано, що вони не писали (взагалі-
то прізвище наукового редактора не пишеться на обкладинці, а зазначається на
5 Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десяти-
ліття: 1924–1934. – К., 1996. – 335 с.; їх же. Михайло Грушевський: Справа “УНЦ” і останні
роки (1931–1934). – К., 1999. – 335 с.
6 Малик Я. Михайло Грушевський на чолі Центральної Ради. – Львів, 1995. – 44 с.
7 Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський – його сподвижники й опо-
ненти. – Львів, 1996. – 192 с.
8 Масненко В. Історичні концепції М. С. Грушевського та В. К. Липинського.
Методологічний і суспільно-політичний виміри української історичної думки 1920-х
років. – К.; Черкаси, 2000. – 284 с.
9 Юркова О . Діяльність науково-дослідницької кафедри історії України
М. С. Грушевського (1924–1930). – К., 1999. – 432 с.
10 Копиленко О. “Українська ідея” Грушевського. – К., 1991. – 183 с.
11 Пріцак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. – К.; Кембрідж,
1991. – 80 с.
12 Тельвак Віталій, Тельвак Вікторія. Михайло Грушевський як дослідник української
історіографії. – К.; Дрогобич, 2005. – 334 с.
13 Гирич І. Презентація першого історичного роману про М. Грушевського // Молода
нація. – 2002. – № 2 (23). – С. 354–356.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
776
звороті титулу), а лише “опрацювали” текст. Це слід розуміти так, ніби вони не є
авторами тексту, а лише упорядковували матеріал інших авторів, що насправді не
відповідає дійсності. І Вікторія та Віталій Тельваки якраз є авторами тексту.
Серед тих, хто “опрацьовував”, зазначений і Р. Новацький. І це теж викликає зди-
вування, бо незрозуміло, а що ж він власне “опрацьовував”. Хіба писав польсько-
мовне “Streszczenie”? Є питання й до оформлення титулу другої згаданої книжки.
Ю. Шаповал вказаний першим, хоча йому належить п’ять розділів з дванадцяти,
а І. Вербі – сім. За правилами, згідно з абеткою, першим мало бути вказано прізви-
ще І. Верби, хоч, зрештою, це питання вирішується самими авторами.
І одна, і друга книжка мають подібну структуру змісту. Але праця Тельваків
більш стисла. За обсягом вона майже вдвічі коротша за працю Ю. Шаповала й
І. Верби, має кілька цікавих додатків, про які трохи нижче. У книзі сім розділів:
“Дитинство і юність”, “В університеті святого Володимира”, “Львівський період”,
“Між Львовом та Києвом”, “Роки війни та революції”, “На еміграції”, “Останнє
десятиліття”. У Ю. Шаповала та І. Верби – 12 розділів. На дореволюційний час
відведено п’ять розділів, на визвольні змагання й еміґрацію – три, на підрадянсь-
кий період – теж п’ять розділів.
Самостійну цінність мають додатки до книжки Тельваків. Вони складаються
з бібліографії основних писань Михайла Грушевського – більше 300 позицій і
бібліографії бібліографій М. Грушевського – 16 позицій. Список робіт самого
історика включає передусім його книжкові праці, газетні та журнальні статті.
Рецензій і оглядів М. Грушевського Тельваки до цього списку не вносили. Оче-
видно, саме це і було критерієм “основних праць” М. Грушевського, бо рецензії
у творчій спадщині М. Грушевського складають понад третину позицій. Окремий
підрозділ становить бібліографічний список “Перевидання фундаментальних
студій Михайла Грушевського протягом 1989–2006 років”. У ньому 57 позицій.
Щоправда, майже половину з них перевиданнями при всьому бажанні назвати
не можна. “Спомини” М. Грушевського видавалися С. Білоконем з рукописів,
які ніколи і в будь-яких частинах раніше не виходили друком. Так само перевидан-
нями немає підстави вважати три томи серії “Листування Михайла Грушевсь-
кого”. Та навіть шість томів зібрання праць М. Грушевського у 50-ти томах є
лише формально перевиданням. Деякі з речей там друкуються вперше. Варто
було цей підрозділ назвати “Праці М. Грушевського, що вийшли друком у 1989–
2006 рр.”. Найцікавішим бібліографічним списком є “Основні праці про життя
та діяльність Михайла Грушевського”. Низка позицій у ньому, близько 10%,
включає публікації, що не були фіксовані в раніших бібліографічних працях,
зокрема в покажчику Б. Грановського14. Особливо це стосується включення регіо-
нальних українських видань. Цей список має 364 позиції. Найповніше представ-
лено в ньому праці авторів книжки Вікторії і Віталія Тельваків – 37 позицій.
Окремим додатком у книзі вміщено наукову історіографічну студію обох
авторів – “Постать Михайла Грушевського в польській історіографії ХХ століття”.
Хоч, судячи з нумерації приміток, ця студія є ніби продовженням основного
14 Михайло Грушевський. Перший президент України, академік: Бібліографія (1885–
2000) / Укладач Б. Грановський. – К., 2001. – 384 с.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
777
тексту книжки. Але поставлено її в книзі в кінці додатка після бібліографічних
підрозділів додатка. На сьогоднішній день це найповніша публікація з даної
теми, яка охоплює практично всіх польських істориків від австрійських часів до
падіння комуністичної системи в Польщі та 1990-х рр., які писали про М. Грушев-
ського. Автори розлого цитують польських істориків і подають підрядкову бібліо-
графію. Віталій і Вікторія Тельваки на сьогоднішній момент є головними в укра-
їнській історичній науці фахівцями з дослідження рецепції творчості М. Грушев-
ського в сусідніх з Україною історіографіях, передусім польській, але також і в
російській, німецькій, французькій та румунській історіографіях.
Крім того, у додатку є статейний матеріал “Архів Михайла Грушевського”,
в якому Тельваки перераховують усі головні архівосховища, де зберігається
архівна документація М. Грушевського.
І в книжці Тельваків, і в монографії Ю. Шаповала та І. Верби не приділено
достатньо місця покликанням на джерела. Для популярної подачі видавництвами
кількість посилань було обмежено максимально. Щоправда, у першій праці їхня
кількість більша за обсяг текстового матеріалу. На трохи більше двохсот сторінок
є майже чотириста приміток, тобто в середньому по дві на сторінку. У другій
праці їх, на жаль, значно менше, хоча автори цитують не меншу кількість джерел.
Більше того, в розділах велика кількість “залапкованого” тексту, який не має
відповідних посилань. Напевно, видавничі вимоги змусили авторів відмовитися
від більшості приміток, що не може вважатися слушним. З іншого боку, викорис-
тання підрядкового поля в книзі Тельваків навряд чи можна вважати вдалим.
Автори часто-густо не використовують при повторі вираз “там само”, знову і
знову подаючи повний бібліографічний опис.
Популярний нарис має свої жанрові вимоги, хронологічно-описовий підхід,
поєднання у викладі згадок про творчість вченого уперемішку з характеристикою
його громадської роботи. З іншого боку, поле для розповіді є завжди широким.
І автори черпали з досить багатого на сьогоднішній день відомого фактажу з
біографії М. Грушевського ті чи інші факти. В обох книжках простежується
цілком традиційний підхід до біографії, що варто визнати вдалим, коли порівню-
вати ці книжки із фантасмагоричними екзерсисами дніпропетровського історика
В. Ващенка в його книжці “Неврастенія М. Грушевського”. Позитивна, правдива,
перевірена інформація біографії куди цікавіша й необхідніша за нагромадження
надуманих небилиць і пустопорожніх фантазій із претензією на сенсаційність.
Фактичний матеріал автори обох книжок умонтовують в науково вивірений образ
людини, яка для України стала Шевченком ХХ ст., будівничим її науки і взагалі
української нації модерного часу.
У цілому в побудові тексту і в підборі фактичного матеріалу між обома
книжками можна знайти багато спільного. Так, у першому розділі обох книжок
і Тельваки, і І. Верба багато місця приділяють предкам Грушевського, його дідові
й батькові. Хіба що в другого автора більше місця відведено найближчим родичам
М. Грушевського, братові, сестрі, доньці. Відзначено вплив постаті В. Антонови-
ча як історика на формування світогляду М. Грушевського. Обидві групи авторів,
не змовляючися, відзначають багато спільних моментів біографії М. Грушевсь-
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
778
кого, намагаються не лише йти второваними шляхами біографістики, а й
знаходити маловикористовувані стежки у висвітленні життя М. Грушевського.
Наприклад, згадують про його студентські роботи з царини русистики тощо.
Автори книжок загалом влучно передають тодішню суспільну атмосферу й
в основних рисах вдало пояснюють ті чи інші думки і вчинки історика. Правиль-
ною треба визнати основну мету обох книжок. А саме – підсумувати всі позитиви
досягнення в дослідженні біографії М. Грушевського за останні сорок років у
діаспорі і в Україні.
Не скрізь вдалою може бути визнана стилістична тональність оповідей. Роз-
важливо відстороненою, спокійною, без непотрібного надриву вона є у Тельваків
і Ю. Шаповала. Натомість витіювато-пафосним, з елементами мелодраматизму
є текст, писаний І. Вербою. Бажання цього автора писати художньо справляє в
багатьох місцях курйозне враження. Для прикладу: “Пути Гіменея не відволікали
Михайла від наукової роботи і навчання” (с. 33). Це автор хотів сказати, що і
М. Грушевський був живою людиною, і йому був притаманний юнацький інтерес
до жінок. Або: “…скромно підписав псевдонімом М. Сергієнко” (с. 38). Йдеться
про першу публікацію в “ЗНТШ”, що її, як російський підданий, М. Грушевський
не мав змоги підписати відкрито, бо ще не покінчив із стипендіатством і міг
бути покараний за українофільство. Так сталося на зламі століть із О. Лотоцьким,
який під своїм ім’ям надрукував у “Записках…” статтю і змушений був розпро-
щатися з планами кар’єри науковця. Незрозуміло також, у чому виявилася “скром-
ність” М. Грушевського при обранні псевдоніма М. Сергієнко. Ще приклад:
“Нервову збудженість молодий магістр гасив у батьків” (с. 42). Таких невдалих
виразів у книзі І. Верби і Ю. Шаповала багатенько, особливо на початку праці.
Це варто поставити на карб літературному редакторові, чиє прізвище зазначене
у реквізиті книжки.
Проте такі похибки серйозно не впливають на цінність праці. Головними ж
плюсами обох книжок є уточнення багатьох фактів біографії, що випали з уваги
укладачів хронології і життя М. Грушевського15. Подано дати і нюанси написання
магістерської праці, наводяться дати й місця подорожей Грушевського, час напи-
сання його праць тощо. Автори не обмежуються використанням лише виданих
джерел, чого загалом було б достатньо для книжок такого жанру. Вони збагатили
зміст монографій низкою нових, ще не відомих за публікаціями фактів з життя
вченого. Ю. Шаповал, використовуючи новознайдені документи з архівів СБУ,
знаходить нові нюанси у трактуванні підрадянського періоду діяльності М. Гру-
шевського.
Мабуть, при цій нагоді не варто надто глибоко занурюватися в текст і присіку-
ватись до пояснень окремих вчинків історика й політика, що були запропоновані
у двох рецензованих працях. Зрештою, у науково-популярному нарисі такі момен-
ти не є визначальними. Про них авторам вільно писати або ні. Можна, скажімо,
засумніватись у твердженні Юрія Шаповала, що М. Грушевський у 1920-ті рр.
робив ставку передусім на людей, які вийшли зі школи Антоновича. Тоді вза-
15 Верстюк В. Ф., Пиріг Р. Я. М. С. Грушевський: Коротка хроніка життя та діяль-
ності. – К., 1996. – 143 с.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
779
галі залишалися живими лише троє учнів Володимира Боніфатійовича: В. Щер-
бина, Л. Добровольський і В. Данилевич. Скоріше навпаки, М. Грушевський
волів знаходити для своєї науково-дослідної кафедри й установ молодих людей,
нові кадри. Або можна не погодитися з присудом В. Вернадського, винесеним
на кінець книжки як підсумок: нібито в М. Грушевському “основне – не полі-
тичне – але величезне історичне і фактичне, що залишилось у його виданнях
пам’яток і матеріалів” (с. 351). Здається, перше зовсім не варто відокремлювати
від другого. Ба більше, друге мало служити підвалиною першого – політичного
майбуття України.
Авторам треба подякувати за відчуття історії і вдале вписування в події
сторічної давнини постаті нашого найбільшого історика й громадсько-політич-
ного діяча. Ці дві книжки стали першими ластівками популярного біографо-
писання М. Грушевського. Безперечно, вони не будуть останніми в цій проб-
лематиці.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15466 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:26:54Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гирич, І. 2011-01-26T16:53:25Z 2011-01-26T16:53:25Z 2007 Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 774-779. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15466 Рецензія на книги: Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. – К.: Альтернативи, 2005. – 352 с.; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) // Нариси та монографії, ч. 198. – Ополє: Політехніка Опольська, 2007. – 375 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Рецензії, огляди Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) Article published earlier |
| spellingShingle | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) Гирич, І. Рецензії, огляди |
| title | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) |
| title_full | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) |
| title_fullStr | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) |
| title_full_unstemmed | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) |
| title_short | Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський; Новацький Р., Тельвак Вікторія, Тельвак Віталій. Біографічні нариси видатних представників європейської культури. Михайло Грушевський (1866–1934) |
| title_sort | шаповал ю., верба і. михайло грушевський; новацький р., тельвак вікторія, тельвак віталій. біографічні нариси видатних представників європейської культури. михайло грушевський (1866–1934) |
| topic | Рецензії, огляди |
| topic_facet | Рецензії, огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15466 |
| work_keys_str_mv | AT giričí šapovalûverbaímihailogruševsʹkiinovacʹkiirtelʹvakvíktoríâtelʹvakvítalíibíografíčnínarisividatnihpredstavnikívêvropeisʹkoíkulʹturimihailogruševsʹkii18661934 |