Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів

Огляд присвячено власним роботам, що проводилися в тісній співпраці співробітників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Київського державного університету імені Тараса Шевченка та Вищої технічної школи м. Ліона (Ecole Centrale de Lyon, Франція). Дослідження направлені на детальни...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Биополимеры и клетка
Date:	1998
Main Author:	Солдаткін, О.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1998
Subjects:	Обзоры
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154697
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів / О.П. Солдаткін // Биополимеры и клетка. — 1998. — Т. 14, № 2. — С. 99-104. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859590611273777152
author	Солдаткін, О.П.
author_facet	Солдаткін, О.П.
citation_txt	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів / О.П. Солдаткін // Биополимеры и клетка. — 1998. — Т. 14, № 2. — С. 99-104. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Биополимеры и клетка
description	Огляд присвячено власним роботам, що проводилися в тісній співпраці співробітників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Київського державного університету імені Тараса Шевченка та Вищої технічної школи м. Ліона (Ecole Centrale de Lyon, Франція). Дослідження направлені на детальний аналіз проблем та недоліків, пов'язаних з роботою потенціометричних біосенсорів. Також здійснено детальний аналіз шляхів вирішення проблеми покращення робочих характеристик потенціометричних ферментних сенсорів. Обзор посвящен собственным работам, которые проводились в тесном сотрудничестве ученых Института молекулярной биологии и генетики НАН Украины, Киевского университета имени Тараса Шевченко и Высшей технической школы г. Лиона (Ecole Centrale de Lyon, Франция). Исследования были направлены на детальный анализ недостатков и проблем, связанных с работой потенциометрических биосенсоров, а также на изучение путей решения этих проблем. Также сделан анализ подходов для улучшения рабочих характеристик потенциометрических ферментных сенсоров. Review dedicated to the own works that were done in the frame of collaboration between Institute of Molecular Biology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev State University and Ecole Centrale de Lyon (France). These investigations were directed on the detailed analysis of disadvantages and problems, connected with performance of potentiometric biosensors, and on the detailed study of the ways to solve these problems. There is an analysis of approaches for improvement of working characteristics of potentiometric enzyme sensors in this review as well.
first_indexed	2025-11-27T14:30:31Z
format	Article
fulltext	I S S N 0233-7657. Биополимеры и клетка. 1998. Т. 14. № 2 Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів О. П. Солдаткін Інститут молекулярної біології та генетики НАН України 252143, Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 Огляд присвячено власним роботам, що проводилися в тісній співпраці співробітників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Київського державного університету імені Тараса Шевченка та Вищої технічної школи м. Ліона (Ecole Centrale de Lyon, Франція). Дослідження направлені на детальний аналіз проблем та недоліків, пов'язаних з роботою потенціометричних біосенсорів. Також здійснено детальний аналіз шляхів вирішення проблеми покраищння робочих характеристик потенціометричних ферментних сенсорів. Вступ. Біосенсори, які базуються на планарних напівпровідникових структурах, привертають до себе значну увагу завдяки тому, що їхній по тенціал при використанні мікроелектронних техно логій спричинює появу аналітичних систем нового покоління. Такі технології добре пристосовані до серійного виробництва мініатюрних пристроїв. Кін цевою метою є розробка дешевих, одноразових, надійних приладів, придатних до швидкого ана літичного тестування. Останнє становить інтерес для таких галузей, як біомедицина, моніторинг навколишнього середовища та контроль якості води та їжі. Напівпровідниковими структурами, що най частіше застосовуються як перетворювачі у біо- сенсорах, є іон-селективні польові транзистори ( ІСПТ) , запроваджені Бергвелдом [1 ] у 1970 р. і використані вперше у 1980 р. Карасом та Д ж а н а - тою у ферментному біосенсорі (ензимний польовий транзистор ( Е Н П Т ) ) для визначення пеніциліну [2] . Ці піонерські роботи стимулювалі цілу низку розробок ферментних та імунних сенсорів на основі І С П Т . Однак, попри початковий оптимізм, прогрес у цій області виявився повільнішим, ніж очіку валося [3] . Впровадження та комерціалізація розроблюва них ферментних сенсорів на основі рН-чутливих © О П. СОЛДАТКІН, 1998 польових транзисторів лімітуються, частіше за все, такими факторами, як: — сильна залежність сенсорного відгуку від буферної ємності, іонної сили та рН аналізованого розчину; — недостатньо низька мінімальна концентра ція аналіту, яка визначається за допомогою біо- сенсора, та вузький або зміщений динамічний діа пазон вимірюваних концентрацій; — недостатня стабільність (операційна та при зберіганні); — відсутність добре відпрацьованих технологій нанесення біоселективних мембран на поверхню фізичних перетворювачів, що призводить до появи неспецифічних сигналів при роботі в реальних зразках. Протягом останніх 10—15 років досить значні дослідницькі зусилля були направлені на вирі шення згаданих питань та на покращання аналі тичних характеристик потенціометричних фермен тних сенсорів. Деякі з перелічених проблем вирі ш у в а л и с я простим в и к о р и с т а н н я м розчинів з різною буферною ємністю, насиченням системи косубстратом (у випадку глюкозного сенсора вузь кий динамічний діапазон останнього розширювався насиченням киснем аналізованого розчину чи за міною кисню на фериціанід) , а також використан ням заряджених додаткових мембран. У даній публікації представлено результати детального дослідження шляхів подолання деяких 99 О. П. СОЛДАТКШ зазначених труднощів та способів покращання ро бочих характеристик потенціометричних фермент них сенсорів. Як модельні системи було використа но біосенсори для визначення пеніциліну, глюкози та сечовини. Використання розчинів з р ізною буферною ємністю при визначенні концентрацій пеніциліну, сечовини та глюкози потенціометричними фермен тними сенсорами на основі пеніцилінази, уреази та глюкозооксидази відповідно показало різну залеж ність характеристик цих сенсорів від буферноі єм ності [4—6] , При аналізі пеніциліну [4] було показано, що із збільшенням буферної ємності зразка динамічний діапазон сенсора значно розши рюється (табл. 1). Так , при 1,0 мМ концентрації фосфатного буфера в аналізованому зразку динамічний діа пазон біосенсора складав 0,05—5 мМ пеніциліну, в той же час при концентрації буфера 50 мМ він розширювався і складав 2,0—75 мМ субстрату. Необхідно відмітити, що чутливість сенсора при цьому зменшувалася , а мінімально детектована концентрація субстрату відповідно зростала. Фак тично мав місце зсув динамічного діапазону сенсо ра в бік високих концентрацій аналіту. Подібну залежність величини динамічного діа пазону від буферної ємності (концентрації фосфат ного буфера) було отримано і для уреазного сенсо ра [5] (див. табл. 1). Але різниця по відношенню до пеніцилінового сенсора була в тому, що ди намічний діапазон уреазного сенсора розширити достатньо не вдавалося. При значному збільшенні концентрації фосфатного буфера (до 20 мМ та вище) величина відгуку біосенсора падала, а по дальшого розширення динамічного діапазону не спостерігалося. Мабуть, починав діяти якийсь ме ханізм обмеження динамічного діапазону сенсора, наприклад, пов 'язаний з К м для уреази. У випадку ж глюкозного потенціометричного ферментного сенсора [6] використання розчинів з різною буферною ємністю взагалі ніякого розши рення динамічного діапазону не давало (див. табл. 1), оскільки якась інша причина, не обумовлена буферною ємністю чи К м , лежить в основі його вузького діапазону. Використання буферних роз чинів з підвищеною буферною ємністю призводило тільки до значного зниження чутливості сенсора. Отже, на основі отриманих результатів можна зробити висновок, що у випадку пеніцилінового (та в певній мірі уреазного) біосенсора за допомогою вибору буферної ємності аналізованого зразка мож на підбирати чутливість і необхідну для аналізу субстрату область лінійної ділянки динамічного діапазону сенсора. В випадку ж глюкозного Е Н П Т зазначений підхід давав можливість тільки моду лювати чутливість біосенсора. Але, на жаль , цей підхід обмежується л и ш е вимірами in vitro і тільки за умов значного розведення зразка . Він не може бути використаний при аналізі реальних зразків без їхнього розведення. Насичення анал ізованого зразка косубстра- том . Насичення зразка киснем шляхом продуван ням останнього через аналізований розчин. У результаті аналізу калібрувальних кривих глюкоз ного сенсора на основі р Н - П Т перетворювачів [6— 8 ] було виявлено, що незалежно від методу ім мобілізації ферменту на чутливій області перетво рювача та товщини мембрани калібрувальні криві Таблиця 1 Характеристики ЕНПТ, специфічних до пеніциліну, сечовини та глюкози, в залежності від концентрації буфера в аналізованому зразку [4—8] 100 залежності величини відгуків від концентрації глю кози виходили на точку насичення при концент рації глюкози близько 1,5—2,0 мМ. Було зроблено припущення, що точка насичення на калібрува льній кривій залежить від концентрації кисню в аналізованому розчині, оскільки кисень є косубст- ратом реакції перетворення глюкози до глюконової кислоти / H D - Г л ю к о з а + FAD = = D-Глюконо-чЗ-лактон + F A D H 2 ; (1) F A D H 2 + 0 2 = FAD + Н 2 0 2 . (2) D-Глюконо-д-лактон спонтанно дисоціює до глюконової кислоти. Ц я реакція каталізується фер ментом глюкозооксидазою (ГОД) і лежить в основі електрохімічного визначення глюкози. Залежність стаціонарного відгуку глюкозного Е Н П Т від концентрації глюкози в зразку представ лено на рис, 1. Виміри здійснювали без насичення зразка киснем (крива / ) та при продуванні остан нього через аналізований зразок (крива 2 ) . Як видно з рисунка, насичення зразка косубстратом розширює динамічний діапазон сенсора і під тверджує припущення, що саме концентрація кис ню в аналізованому зразку лімітує динамічний діапазон сенсора. Але вирішення цієї проблеми за рахунок насичення зразка киснем нереальне в рамках рутинного аналізу і значно обмежує об ласть використання розробленого біосенсора. Заміна кисню на фериціанід. Інший підхід для розширення динамічного діапазону глюкозного сен сора — це заміна природного косубстрату (кисню) на фериціанід і насичення системи останнім [9 ] . При цьому окислення глюкози ГОД проходить за такою схемою: ,.• 2 — • 1 1—•—' 1 • т 1 ' 0 1 2 3 4 5 Концентрація глюкти, мКІ Р и с 1. Калібрувальні криві для глюкозного Е Н П Т в звичайних умовах вимірів (7) та при насиченні зразка киснем (2). Визна чення концентрації глюкози проводили в розчині 1 мМ фосфат ного буфера, рН 7,3 ШЛЯХИ ОПТИМІЗАШЇ РОБОЧИХ ХАРАКТЕРИСТИК БІОСЕНСОРІВ 101 / b D - Г л ю к о з а + FAD = = D - Г л ю к о н о - д - л а к т о н + F A D H 2 ; (3) F A D H 2 + 2 [ F e ( C N 6 ) 3 ~ = = FAD + 2 [ F e ( C N 6 ) 4 " + 2 H \ ( 4 ) Дійсно, при насиченні зразка фериціанідом значно розширюється динамічний діапазон глюкоз ного потенціометричного сенсора. Так , за концент рації ферриціаніду 80 мМ л інійний діапазон визна чення розширюється до концентраці ї глюкози 15— 20 мМ і нав іть б ільше . Але знову ж т а к и , застосування ферриціаніду значно ускладнює про цедуру визначення глюкози in vitro і робить взагалі неможливим використання біосенсора для вимірів in vivo. Тому наступним етапом було використання заряджених напівпроникних додаткових мембран, нанесених поверх референтної та ферментної мем бран. Використання заряджених додаткових мемб ран для покращання аналітичних характеристик глюкозного ЕНПТ. Як у ж е зазначалося вище, аналітичне застосування Е Н П Т обмежується знач ною залежністю відгуку сенсора від рН, буферної ємності та іонної сили зразка , а також косубстрат- ним обмеженням швидкості ферментативної ре акції, яка лежить в основі аналізу при викори станні глюкосенсорів [6—8 ]. Відомо, що дію останнього фактора у випадку амперометричного ферментного біосенсора можна подолати шляхом застосування додаткової мембра ни, яка розширює динамічний діапазон сенсора [10] . Додаткові заряджені мембрани (альбумінову чи Nafion) з таким самим ефектом було нещодавно використано нами та японськими вченими для глюкозних Е Н П Т [6, 11 , 12] . Було показано, що сенсори, модифіковані такими мембранами, демон струють розширений динамічний діапазон при виз наченні глюкози. Верхня межа лінійної ділянки динамічного д іапазону за допомогою подібних Е Н П Т зсувається до 15—20 мМ і навіть вище. Однак визначення глюкози у нерозведеній си роватці чи у цільній крові (концентрація аналіту у діапазоні 3—20 мМ) за допомогою Е Н П Т біо сенсора є складним навіть при розширенні його динамічного діапазону через високу буферну єм ність аналізованого зразка . Враховуючи вищевикладене , наступним кро ком було вивчення можливості застосування додат кових мембран з метою зниження впливу концен трації буфера на відгук глюкозних Е Н П Т , а не т і л ь к и д л я р о з ш и р е н н я ї х н ь о г о д и н а м і ч н о г о діапазону. Біосенсори без додаткової мембрани ма ли швидкий (близько ЗО с) відтворюваний відгук на О. П. СОЛДАТКШ додавання субстрату. Однак динамічний діапазон сенсора був дуже вузьким (до 1,5 мМ) і амплітуда відгуку суттєво залежала від концентрації буфера (величина відгуку зменшувалася у 20 разів, коли концентрація буфера змінювалася з 1 до 10 мМ) . Як показано вище, причиною вузького динамічного діапазону глюкозних Е Н П Т є кисневе обмеження каталітичного глюкозного окислення, а залежність амплітуди відгуку від концентрації буфера є на слідком зв ' язування протонів іонами буфера в мем брані і так званого буфер-опосередкованого транс порту протонів із ферментної мембрани [13] . Застосування додаткових мембран помітно змі нює характеристики біосенсора, такі як динамічний діапазон, залежність відгуку від концентрації бу фера та часу відгуку [6, 12] . З даніх, наведених у табл. 2, видно, що використання 1 % Nafion мембрани на поверхні ферментної мембрани роз ширює динамічний діапазон Е Н П Т до 2,5 мМ і трохи знижує його чутливість до концентрації бу фера. Використання 5 %-го розчину Nafion при нанесенні додаткової мембрани призводить до роз ширення динамічного діапазону сенсора у 3—5 разів (особливо коли вимірювання проводяться в кінетичному режимі [6 ]) і робить відгук сенсора майже нечутливим до збільшення концентрації бу фера з 1 мМ до 10 мМ. Час відгуку для Е Н П Т з 5 % Nafion мембраною становить 5—7 хв у по рівнянні з 30 с для Е Н П Т без додаткової мембрани. Цей факт підтверджує припущення , що Nafion мембрана дійсно створює додатковий дифузійний бар 'єр для субстратів та продуктів ферментативної реакції. У подальших експериментах використовували сенсори, модифіковані 5 % Nafion додатковими мембранами та без них. Концентрація буферних компонентів з низь кою молекулярною масою (в основному карбона т и ) , що визначають рН та ємність буфера крові, становить близько 25—30 мМ [14] , Тому важливо було порівняти відгуки глюкозних Е Н П Т без та з додатковими мембранами у 20 мМ та більш кон центрованих буферних розчинах [6 ] . Результати представлено на рис. 2. Відгук Е Н П Т без додаткової мембрани сильно залежав від концентрації буфера і зменшувався майже у 50 разів за її зміни від 1 до 40 мМ (відгук сенсора у 1 мМ фосфатному буфері, рН 7,4, який містив 140 мМ NaCl , взято за 100 % ) . У той же час Е Н П Т з додатковою мембраною показує значно нижчу залежність величини відгуку від концент рації буфера. Відгук знижується майже лінійно при збільшенні концентрації буфера і у 40 мМ фосфат ному буфер і д и ф е р е н ц і й н и й вих ідний сигнал 40 Р и с 2. Залежність стаціонарного відгуку глюкозного ЕНПТ (без додаткових мембран ( / ) та з додатковим шаром Nafion полімеру поверх референтної мембрани та мембрани, що містить іммобілізований фермент (2)) від концентрації буфера. Виміри проводили в фосфатному буфері (рН 7 ,4 ) , що містив 140 мМ NaCl та 2 мМ глюкозу Таблиця 2 Характеристики глюкозних ЕНПТ (модифікованих Nafion мембранами) в залежності від концентрації буфера в аналізованому зразку [6] 102 ШЛЯХИ ОПТИМІЗАШЇ РОБОЧИХ ХАРАКТЕРИСТИК БІОСЕНСОРІВ дорівнює близько 35 % його величини у 1 мМ буферному розчині. Таке зниження впливу буферної ємності на відгук глюкозного Е Н П Т можна пояснити, беручи до уваги властивості Nafion як катіонообмінника. Наприклад, було показано, що коефіцієнт дифузії для іонів N a + крізь Nafion мембрану у 100 разів перевищує цей показник для іонів СГ [15] . Нега тивно заряджені групи Nafion мембрани створюють бар 'єр для дифузії негативно заряджених іонів. У цих дослідженнях застосовували фосфатний буфер і діяв буфер-опосередкований механізм дифузії протонів з ферментного шару завдяки рухові нейт ральних та негативно заряджених часток буфера крізь мембрану. Наявність додаткової Nafion мембрани ефек тивно блокує перенесення заряджених іонів буфера і, таким чином, суттєво знижує внесок вищезгада ного механізму до загального дифузійного потоку протонів крізь Nafion мембрану. Порівняння стабільності обох типів Е Н П Т [6] (з додатковою та без додаткової мембрани) при інтенсивному використанні та довгостроковому зберіганні показало, що стандартне відхилення ве личини відгуку сенсора до 1 мМ концентрації глюкози було менше за 5 % для 40 вимірювань протягом одного дня. Відгук сенсора залишався стаб ільним протягом п р и н а й м н і 1 м і с я ц я за зберігання в сухому стані при 4 °С. Висновки. Т а к и м чином, було показано, що, здійснюючи виміри субстратів за допомогою по тенціометричних біосенсорів у спеціальних умовах (використання зразків з різною буферною ємністю, насичення системи косубстратами), можна вплива ти на їхні основні характеристики. Формування заряджених додаткових шарів поверх референтної та ферментної мембран, принаймні для глюкозного Е Н П Т , призводить до значного зменшення впливу концентрації буфера на відгук біосенсора, а також розширює динамічний діапазон відгуку сенсора до 15—20 мМ глюкози. Негативно заряджені групи в додаткових БСА та Nafion мембранах блокують транспорт протонів, опосередкований буферними носіями. Окрім того, додаткова мембрана ефек тивніше обмежує дифузію глюкози, аніж кисню, через мембрану, що призводить до розширення динамічного діапазону сенсора. А. П. Солдаткин Изучение путей оптимизации рабочих характеристик потенциометрических биосенсоров Резюме Обзор посвящен собственным работам, которые проводились в тесном сотрудничестве ученых Института молекулярной биологии и генетики НАН Украины, Киевского университета имени Тараса Шевченко и Высшей технической школы г. Лиона (Ecole Centrale de Lyon, Франция). Исследования были направ лены на детальный анализ недостатков и проблем, связанных с работой потенциометрических биосенсоров, а также на изучение путей решения этих проблем. Также сделан анализ подходов для улучшения рабочих характеристик потенцио метрических ферментных сенсоров. Alexey P. Soldatkin Study of the ways of the working characteristics optimisation of potentiometric biosensors Summary Review dedicated to the own works that were done in the frame of collaboration between Institute of Molecular Biology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev State University and Ecole Centrale de Lyon (France). These investigations were directed on the detailed analysis of disadvantages and problems, connected with performance of potentiometric biosensors, and on the detailed study of the ways to solve these problems. There is an analysis of approaches for improvement of working characteristics of poten tiometric enzyme sensors in this review as well. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Bergveld P. Development of an ion-sensitive solid state device for neurophysiological measurements / / IEEE Trans. Biomed. E n g . — 1 9 7 0 . — 1 7 . — P . 7 0 — 7 1 . 2. Caras S., Janata J. Field effect transistors sensitive to penicil- line / / Anal. C h e m . — 1 9 8 0 . — 5 2 . — P . 1935—1937 . 3. Guilbault G. G. Biosensors — current status and future pos sibility / / Chimia .—1988 .—42.— P. 2 6 7 — 2 7 9 . 4. Архипова В. H., Дзядевич С. В., Солдаткин А. П., Ельская А. В. Ферментные биосенсоры для определения пени циллина на основе кондуктометрических планарных элект родов и рН-чувствительных полевых транзисторов / / Укр. биохим. ж у р н . — 1 9 9 6 . — 6 8 , № 1.—С. 2 6 — 3 1 . 5. Солдаткин А. П., Бубряк О. А., Стародуб Н. Ф. и др. Уреазный биосенсор на полевом транзисторе. Особенности конструкции и характеристики работы в модельных усло виях / / Электрохимия.—1993.—29, № 3 .—С. 315—319 . 6. Soldatkin А. P., Etskaya А. К, Shutga A. A. et al Glucose-sensitive field-effect transistor with additional Nafion membrane. Reduction of influence of buffer capacity on the sensor response and extension of its dynamic range / / Anal, chim. a c t a — 1 9 9 3 . — 2 8 3 . — P . 6 9 5 — 7 0 1 . 7. Солдаткин А. П., Сандровский А. К., Шульга А. А. и др. Глюкозный биосенсор на основе рН-чувствительных поле вых транзисторов. Зависимость отклика биосенсора от состава анализируемого раствора / / Журн. аналит. х и мии.— 1990 .—45, № 7 .—С. 1405—1409 . 8. Shutga A. A,, Sandrovsky А. К, Strikha V. I. et al. Overall characterization of ISFET-based glucose biosensor / / Sensors and Actuators В . — 1 9 9 2 . — 1 0 . — P . 4 1 — 4 6 . 9. Shutga A. A., Koudelka-Hep M., de Rooij N. F., Netchi- porouk L. I. Glucose sensitive enzyme field effect transistor using potassium ferricyanide as an oxidizing substrate / / Anal. Chem.—1994 .—66 .—P 2 0 5 — 2 1 0 . 10. Mascini M., Isannello M., Palleschi G. Enzyme electrodes with improved mechanical and analytical characteristics ob- 103 О. П. СОЛДАТИН tained by binding enzymes to nylon nets / / Analyt. chim. acta.-l983.-146.-P. 135-148. l l . S a i t o A., Miyamoto S., Kimura J., Kurtyama T. An ISFET glucose sensor for undiluted serum sample measurement / / Sensors and Actuators B . — 1 9 9 1 . — 5 . — P . 237—239 . 12. Shutga A. A., Strikha V. I., Soldatkin A. P. et al Removing the influence of buffer concentration on the response of enzyme field effect transistors by using additional membranes / / Anal, chim. ac ta .—1993 .—278 .—P. 2 3 3 — 2 3 6 . 13. Varanasi S., Ogutidiran S. O., Rukenstein R. An algabraic equation for the steady-state response of enzyme-pH-electro- des and field effect transistors / / Biosensors.—1988.—3.— P. 269—295 . 14. Хмелевский Ю. В., Усатенко О. К. Основные биохими ческие константы в норме и патологии / Под ред. Р. А. Фролькиса.—Киев: Здоров'я, 1987 .—160 с. 15. Varebska A., Koter S.f Kujawski W. II Desalination.—1984.— 5 1 . — P . 3 — 1 1 . Надійшла до редакції 24.12.97 104
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-154697
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0233-7657
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T14:30:31Z
publishDate	1998
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Солдаткін, О.П. 2019-06-15T18:16:10Z 2019-06-15T18:16:10Z 1998 Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів / О.П. Солдаткін // Биополимеры и клетка. — 1998. — Т. 14, № 2. — С. 99-104. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.0004C0 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154697 Огляд присвячено власним роботам, що проводилися в тісній співпраці співробітників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Київського державного університету імені Тараса Шевченка та Вищої технічної школи м. Ліона (Ecole Centrale de Lyon, Франція). Дослідження направлені на детальний аналіз проблем та недоліків, пов'язаних з роботою потенціометричних біосенсорів. Також здійснено детальний аналіз шляхів вирішення проблеми покращення робочих характеристик потенціометричних ферментних сенсорів. Обзор посвящен собственным работам, которые проводились в тесном сотрудничестве ученых Института молекулярной биологии и генетики НАН Украины, Киевского университета имени Тараса Шевченко и Высшей технической школы г. Лиона (Ecole Centrale de Lyon, Франция). Исследования были направлены на детальный анализ недостатков и проблем, связанных с работой потенциометрических биосенсоров, а также на изучение путей решения этих проблем. Также сделан анализ подходов для улучшения рабочих характеристик потенциометрических ферментных сенсоров. Review dedicated to the own works that were done in the frame of collaboration between Institute of Molecular Biology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev State University and Ecole Centrale de Lyon (France). These investigations were directed on the detailed analysis of disadvantages and problems, connected with performance of potentiometric biosensors, and on the detailed study of the ways to solve these problems. There is an analysis of approaches for improvement of working characteristics of potentiometric enzyme sensors in this review as well. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Биополимеры и клетка Обзоры Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів Изучение путей оптимизации рабочих характеристик потенциометрических биосенсоров Study of the ways of the working characteristics optimisation of potentiometric biosensors Article published earlier
spellingShingle	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів Солдаткін, О.П. Обзоры
title	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
title_alt	Изучение путей оптимизации рабочих характеристик потенциометрических биосенсоров Study of the ways of the working characteristics optimisation of potentiometric biosensors
title_full	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
title_fullStr	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
title_full_unstemmed	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
title_short	Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
title_sort	вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів
topic	Обзоры
topic_facet	Обзоры
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154697
work_keys_str_mv	AT soldatkínop vivčennâšlâhívoptimízacíírobočihharakteristikpotencíometričnihbíosensorív AT soldatkínop izučenieputeioptimizaciirabočihharakteristikpotenciometričeskihbiosensorov AT soldatkínop studyofthewaysoftheworkingcharacteristicsoptimisationofpotentiometricbiosensors

Вивчення шляхів оптимізації робочих характеристик потенціометричних біосенсорів

Institution

Similar Items