Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15488 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 32-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860021085069639680 |
|---|---|
| author | Ковальчук, В. |
| author_facet | Ковальчук, В. |
| citation_txt | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 32-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T16:48:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
32
Володимир КОВАЛЬЧУК (Київ)
ІНФОРМАЦІЙНА ЦІННІСТЬ ДОКУМЕНТІВ
НИЗОВИХ СТРУКТУР МЕРЕЖІ ОУН(б) І ЗАПІЛЛЯ УПА
Останнім часом завдяки копіткій праці дослідників українського націо-
нально-визвольного руху стають здобутками науки все нові й нові дані з історії
ОУН(б) і УПА на Волині та Поліссі в роки Другої світової війни. Нові відомості
про український повстанський рух ґрунтовно доповнюють вітчизняну військову
та політичну історію ХХ ст. Втім, у наукових колах все ще існують деякі стерео-
типні підходи до тлумачення маловідомих або неоднозначних сторінок діяльності
українських повстанських організацій. Причин цього є декілька. По-перше, доку-
ментів, які походять з вищих організаційних ланок ОУН(б) й водночас насичені
різнобічною інформацією, збереглося не так вже й багато. По-друге, дослідники
часто не використовують інформаційний потенціал документів низових структур
повстанської мережі (із станиць, кущів, районів, підрайонів, надрайонів), а вивча-
ють, як правило, тільки документи вищого організаційного рівня (з округ).
Метою цієї статті є встановлення тих випадків, коли інформаційний потен-
ціал загальних документів ОУН(б) і запілля УПА є нижчим, ніж дані письмових
повстанських джерел низових організаційних ланок.
У сучасних дослідницьких колах назагал не викликає сумніву доцільність
відзначення річниці створення УПА в 1942 р. “Наприкінці 1942 року провід
Степана Бандери почав розгортати Українську повстанську армію”, – писав у
1999 р. історик Станіслав Кульчицький1. У Рівному в 2002 р. з нагоди 60-річчя
УПА було відкрито пам’ятник головнокомандувачеві Повстанської армії
Романові Шухевичу2.
Як відомо, ті, хто вважають роком заснування УПА 1942-й, апелюють до
так званого святочного наказу Романа Шухевича від 14 жовтня 1947 р., популя-
ризатором якого став невдовзі після Другої світової війни Петро Мірчук. Однак
у цьому документі лише йдеться, що “минає п’ять років, як член ОУН Остап
почав на Поліссі організовувати збройні групи для боротьби з окупантами Укра-
їни. Ці маленькі групки … поклали початок новим формам визвольно-револю-
ційного руху – Українській повстанчій армії”3. Як бачимо, у джерелі прямі дані
1 Кульчицький С. Українські націоналісти в червоно-коричневій Європі // Освіта Укра-
їни. – К., 1999. – № 4. – 27 січ. – С. 5.
2 Кріт З. Слава героям // Україна молода. – 2002. – 12 жовт. – С. 2.
3 Мірчук П. Українська Повстанча Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 316.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
33
про створення УПА відсутні. Там пишеться “поклали початок”, а не “створили”.
Якогось наказу за 1942 р., який би регламентував створення силами членів
ОУН(б) військової організації УПА, також немає.
Що ж з приводу дати створення УПА зазначається у низових документах
ОУН(б) і запілля УПА?
Ось свідчення невідомого автора наказу № 9 від 24 жовтня 1942 р., який
вдалося виявити у Державному архіві Волинської області: “… наближається
останній місяць підготовки до змагань за першенство в краю (ПЗУЗ4. – В. К.). В
останню застановитись над вимогами Проводу (дивись інструкція ч. 2), пере-
глянути домагання і браки, та через витривалу працю іти перемогою”5 . У даному
випадку “останній місяць” – це листопад, адже документ з’явився в жовтні. Але
ж, якщо УПА існувала з жовтня 1942 р., як про це часто можна почути, то яка
могла бути “підготовка до змагань за першенство в краю” у листопаді 1942 р.?
Отже, УПА була створена пізніше, не в жовтні.
Восени 1943 р. організаційно-мобілізаційний референт району № 50 Рів-
ненського надрайону ВО “Богун” склав “спис осіб, що відійшли до УПА із селей
по району ч. 50”. У джерелі конкретно про УПА не йдеться. Документ зафік-
сував, як місцеві чоловіки, починаючи з лютого 1943 р., переходили до військових
відділів “Узбека”, “Гамалії”, “Яреми”, “Садиби”, однак у ньому ніде не сказано,
що селяни вступали до УПА як єдиної військової структури6. Таким чином,
можливо, що взимку 1943 р. УПА ще не було, а лише діяли розрізнені військові
підрозділи ОУН(б). До речі, в 1944–1945 рр. у Західній Україні військові групи
при ОУН(б) відродилися у формі “боївок”.
У радянських партійних фондах Центрального державного архіву громад-
ських об’єднань вдалося виявити наказ № 3, укладений “референтом господар-
ського відділу УПА” “Потапом” 2 травня 1943 р. За датою документа – 2 травня
1943 р. – можемо припускати, що тоді УПА вже існувала. На жаль, тільки
“припускати”, тому що цитоване джерело не є автентичним оригіналом чи навіть
завіреною копією. Очевидно, що цей документ переписав якийсь репрезентант
радянської влади, тому що в чотирьох місцях замість української літери “и” напи-
сано російську “ы”7.
У вересні 1943 р. в звіті про працю “військовик” Седлищанського району
ВО “Турів” “Гайворон” писав до свого ділового зверхника таке: “Просимо,
щоби прибула частина УПА і знищила зондера в Седлищах, а дух населення
підніметься 100 %-во. Так, як на початку мая 1943 р.”8. Що ж сталося “на по-
4 Північно-західні українські землі, тобто територія сучасних Волинської, Рівненської
областей, північ Тернопільської області, південні райони Білорусі.
5 Державний архів Волинської області. – Ф. Р-1021. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 8.
6 Державний архів Рівненської області (далі – ДАРО). – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 62. –
Арк. 7–9.
7 Центральний державний архів громадських об’єднань (далі – ЦДАГО). – Ф. 63. –
Оп. 1. – Спр. 161. – Арк. 61.
8 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі –
ЦДАВО). – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 59. – Арк. 183–184.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
34
чатку мая 1943 р.”, що могло б так піднести людей у дусі, чи не рішення про
створення УПА?
Наведені опосередковані дані документів низових структур ОУН(б), які
спростовують факт появи УПА в 1942 р., є ще одним підтвердженням припущень
дослідників О. Вовка9 та А. Войцеховського10 про створення УПА на Волині в
1943 р.
Дискусійним є і питання про особливості еволюції структури ОУН(б) у
роки Другої світової війни. Серед дослідників немає згоди з приводу того, як
правильно називати таємну повстанську мережу, складену з оунівців, що існувала
на рубежі 1943–1944 рр. на територіях Волині та Полісся, тимчасово вільних
від радянської та німецької влади. Набула поширення думка, що назва “ОУН(б)”
упродовж війни не змінювалася. Однак сучасні українські дослідники О. Вовк11
та І. Марчук12 вважають, що в 1943–1944 рр. організаційна назва “ОУН(б)” змі-
нилася на “запілля УПА”. Архівіст А. Кентій іншої думки. Він гадає, що “запіл-
ля” – це просто український відповідник російському слову “тил”, а не нова
самоназва ОУН(б)13 на Волині та Поліссі.
Документи з надрайонів та районів повстанської мережі на Волині та Поліссі
за осінь 1943 – весну 1944 рр. підтверджують припущення, що територіальні лан-
ки організації, про яку йде мова, називалися не “мережею ОУН(б)”, а “запіллям
УПА”. Працівники надрайонів і районів ідентифікували себе не з ОУН(б), а з за-
піллям УПА. “Гамалія”, який був у різний час керівником “Північного підрайону”
і терену “Корт” (територія сучасної Волинської області), підписується в документі
за листопад 1943 р. як “Командант Запілля”14, а у джерелі від 2 серпня 1944 р. як
“командант запілля”15. За даними інших документів районового рівня, “…полі-
тичний референт запілля має повідомити усі районові і сільські управи, аби ті ор-
ганізували самооподаткування”, а “референти СБ не підпорядковуються … відте-
пер комендантам запілля” (7 жовтня 1943 р., Костопільський район “Іскра”)16. У
джерелах “запілля УПА” згадується і в іншому контексті: “... на зв’язкових пунк-
тах між районами запілля має бути по одному представнику від СБ” (5 вересня
1943 р., Костопільський район “Іскра” ВО “Заграва”)17, “запілля не повинно засид-
жуватись по хатах, треба перебувати в лісі” (травень 1944 р., надрайон “Затока”)18.
9 Вовк О. Василь Івахів – перший Командир Української Повстанської Армії //
Визвольний шлях. – 2003. – Кн. 2. – С. 10–16.
10 Войцеховский А. Украинское звено общеевропейского коллаборационизма в годы
Второй мировой войны // Україна у Другій світовій війні: уроки історії і сучасність: Матер.
міжнар. наук. конфер.: (Київ, 27–28 жовтня 1994 р.). – К., 1995. – С. 182.
11 Вовк О. Вступ // Літопис УПА. Нова серія. Волинь і Полісся. УПА та запілля. – К.,
1999. – Т. 2. – С. XVI.
12 Марчук І. До питання про утворення і організаційну побудову УПА на Волині // Укра-
їнський археографічний щорічник. Нова серія. – К.; Нью-Йорк, 2004. – Вип. 8/9. – С. 415.
13 Кентій А. Українська Повстанська Армія в 1944–1945 рр. – К., 1999. – С. 86.
14 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 357. – Арк. 43.
15 ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 38. – Арк. 24.
16 ЦДАВО. – Ф. 3967. – Оп. 1. – Спр. 5. – Арк. 10–11.
17 Там само. – Арк. 2.
18 Там само. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 54. – Арк. 3.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
35
Документи ОУН(б) і запілля УПА з надрайонів, районів, кущів та станиць
цінні тим, що дуже часто містять відомості про документи, які не збереглися.
Так, господарський референт ВО “Заграва” у наказі № 32, який вийшов орієн-
товно в жовтні 1943 р., покликався на наказ № 31, де йшлося про розмір харчового
забезпечення для працівників повстанських млинів, круподерень та олієнь. Якщо
наказ № 32 вже введено до наукового обігу19, то про його попередника нічого не
відомо.
Специфікою збереженого комплексу письмових джерел ОУН(б) і запілля
УПА на Волині та Поліссі є нерівномірна хронологічна репрезентативність. Дуже
мало документів, наприклад, за першу половину 1943 р. У такому випадку так
само у пригоді стає побіжна інформація виявлених документів про джерела, які
не збереглися. Зокрема, провідник терену “Беріг” Костопільської округи ОУН
“Сокира” у звіті за квітень 1943 р. подав перелік виданих та отриманих наказів.
Він згадав про свої накази від 10, 14, 27 квітня, а також занотував, що 16, 19, 24
отримав зарядження від “Костомарова” та “Грома”. “Сокира” наказав підготувати
будинки для поранених, спорудити криївки, створити самооборону від німців,
вислати з якогось відділу дезертирів, провести збірки грошей та військових речей.
Натомість сам отримав доручення організувати у своєму терені систему зв’язку,
щоденно надсилати інформації про поточні події, проводити різні пропаган-
дистські акції20.
Дослідникам, які вивчають документи ОУН(б) і запілля УПА, іноді важко
розібратися у хитросплетіннях закодованих назв територіальних осередків цих
організацій. Наприклад, документи загального характеру, з яких можна було б
довідатися, як розшифровуються криптоніми тих чи інших повстанських районів,
відсутні, адже повстанці дуже часто діяли у законспірованих умовах. Подібні
вказівки, швидше за все, надавалися в усній формі, щоб не залишати слідів.
Науковцям доводиться відкладати низку документів убік, адже невідомо, звідки
вони походять. Крім того, цей фактор обмежує їхнє уявлення про реальні масшта-
би національно-визвольного руху. У таких випадках необхідно вивчати інформа-
ційний потенціал документів з надрайонів, районів та кущів і проводити система-
тизацію почерпнутих там відомостей про криптоніми.
Наприклад, восени 1943 р. усі повстанські райони надрайонів, які існували
в межах 3-х повстанських округ на Волині та Поліссі – “Заграва”, “Турів” і
“Богун”, – мали наскрізну нумерацію. Встановити деякі номери районів нам
допомогли дані з джерел надрайонового рівня, тобто також низові документи.
Так, суспільно-політичний референт Сарненського надрайону ВО “Заграва”
“Павло” у наказі для “районових голів” від 18 жовтня 1943 р. розпорядився
“…відбувати обов’язкові місячні відправи (з’їзди) сільських голів: р-н Дунай
26, р-н Замок 27, р-н Умань 28, р-н Гай 29, р-н Роса 30”21. З тексту цитованого
джерела видно, що його автор не ставив собі за мету спеціально оприлюднити
19 Літопис УПА. Нова серія. Волинь і Полісся. УПА та запілля. – К., 1999. – Т. 2. –
С. 219.
20 ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 29. – Арк. 5–6.
21 Там само. – Спр. 109. – Арк. 20.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
36
криптоніми районів. Можливо, що він навіть таким чином порушив розпоряд-
ження свого організаційного очільника (“ділового зверхника”). Подібний “витік”
конфіденційної інформації бачимо в щоденнику коменданта Костопільського
надрайону ВО “Заграва” “Ворона”: “…отримано звіт з праці з р-ну Керч ч. 3 …
місячний звіт з району ч. 2 Камінь”22.
Саме аналіз низових джерел, а не документів вищого організаційного рівня,
дозволяє встановити, що на ПЗУЗ з грудня 1943 р. змінювалися криптоніми
надрайонів, районів і кущів та їхні територіальні межі. Так, у грудні 1943 р. у
ВО “Турів” з’явився новий Любомльський надрайон “Байрак”, а у джерелах за
1944 р. з’являється інформація про нові надрайони ВО “Заграва” – “Лиман” і
“Затока”23. Райони Костопільського надрайону ВО “Заграва” (“Лісний”, “Камінь”,
“Керч”, “Беріг”, “Скеля”, “Іскра”, “Пекло”) навесні 1944 р. уже так не назива-
лися24.
Отже, систематичне і ґрунтовне вивчення документів ОУН(б) і запілля УПА
низового організаційного рівня дає змогу прояснити важливі дискусійні моменти
історії українського національно-визвольного руху, адже джерела керівництва
погано збереглися, а ті, які є, дуже часто не містять найнеобхіднішої інформації.
22 ЦДАГО. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 366. – Арк. 34.
23 Ковальчук В. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі
(1941–1944 рр.). – Торонто; Львів, 2006. – С. 42, 52.
24 Там само.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15488 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:48:01Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, В. 2011-01-26T17:02:58Z 2011-01-26T17:02:58Z 2007 Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 32-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15488 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Археографія, джерелознавство Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА Ковальчук, В. Археографія, джерелознавство |
| title | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА |
| title_full | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА |
| title_fullStr | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА |
| title_full_unstemmed | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА |
| title_short | Інформаційна цінність документів низових структур мережі ОУН(б) і запілля УПА |
| title_sort | інформаційна цінність документів низових структур мережі оун(б) і запілля упа |
| topic | Археографія, джерелознавство |
| topic_facet | Археографія, джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15488 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukv ínformacíinacínnístʹdokumentívnizovihstrukturmerežíounbízapíllâupa |