Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ
До родини кіназ рибосомного білка S6 (S6K) належать S6К1 та S6К2 кінази, які мають високий ступінь гомології амінокислотних послідовностей упродовж їхніх каталітичних доменів. Існування гомологічних сайтів фосфорилювання у свідчить про можливість функціонування подібних механізмів активації кіназ....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Біополімери і клітина |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154997 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ / Т.Й. Вальовка, І.Т. Гут, В.В. Філоненко // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860190383456124928 |
|---|---|
| author | Вальовка, Т.Й. Гут, І.Т. Філоненко, В.В. |
| author_facet | Вальовка, Т.Й. Гут, І.Т. Філоненко, В.В. |
| citation_txt | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ / Т.Й. Вальовка, І.Т. Гут, В.В. Філоненко // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Біополімери і клітина |
| description | До родини кіназ рибосомного білка S6 (S6K) належать S6К1 та S6К2 кінази, які мають високий ступінь гомології амінокислотних послідовностей упродовж їхніх каталітичних доменів. Існування гомологічних сайтів фосфорилювання у свідчить про можливість функціонування подібних механізмів активації кіназ. Із застосуванням сайт-спрямованого мутагенезу та делетування ЛГ- / С-кінцевих ділянок S6K встановлено, що фосфорилювання Thr412 і Thr401 є необхідною умовою для повної активації S6K1 і відповідно. Різна чутливість S6K1/S6k2 до інгібіторноі дії рапаміцину пов'язана з особливостями структури С-кінцевих ділянок S6K, які мають низький рівень гомології.
К семейству киназ рибосомного белка S6 (S6K) принадлежат S6K1 и S6K2 киназы, проявляющие высокую степень гомологии аминокислотных последовательностей в области каталитических доменов. Существование гомологичных сайтов фосфорилирования у S6K свидетельствует о возможности функционирования подобных механизмов активации киназ. С использованием сайт-направленного мутагенеза и делетирования N- и С-концевых районов S6K установлено, что фосфорилирование Thr412 и Thr 401 является необходимым для полной активации S6K1 и S6K2 соответственно. Разная чувствительность S6K1 и S6K2 к ингибиторному действию рапамицина связана с особенностями структуры С-концевых районов S6K, где степень гомологии самая низкая.
The family of ribosomal protein S6 kinases includes two forms – S6K1 and S6K2 that share high level of structural homology towards catalytic domains. Existence of homological phosphorylation sites suggests the functioning of similar mechanisms of the kinase activation. Using site-directed mutagenesis and N-, C-terminal deleting of S6K it has been demonstrated that phosphorylation of Thr412 and Thr401 are necessary for the full activation of S61 and S62 correspondent. Different sensitivity of S6K to the inhibitory actions of rapamicine relates to the structure of C- terminal S6K regions that exhibits low homology.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
I S S N 0233-7657. Біополімери і клітина. 2005 . Т. 2 1 . № 1
Вплив точкових мутацій регуляторних
амінокислотних залишків та делецій N- і С-
кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ
Т. Й. Вальовка1, І. Т. Гут 1 , 2 , В. В. Філоненко2
^Людвіговський інститут Ракових Досліджень
WIP8BT, 91 Райдінг Хауз стріт, Лондон, Велика Британія
2
Інститут молекулярної біології і генетики HAH України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03143, Україна
До родини кіназ рибосомного білка 56 (вбК) належать 86К1 та 56К2 кінази, які мають високий
ступінь гомології амінокислотних послідовностей упродовж їхніх каталітичних доменів. Іс
нування гомологічних сайтів фосфорилювання у свідчить про можливість функціонування
подібних механізмів активації кіназ. Із застосуванням сайт-спрямованого мутагенезу та делету-
вання ЛГ- / С-кінцевих ділянок 86К встановлено, що фосфорилювання Тпг4І2 і ТНг40І є необхідною
умовою для повної активації 36К1 і відповідно. Різна чутливість /' 56К2 до інгібіторноі
дії рапаміцину пов'язана з особливостями структури С-кінцевих ділянок 56К, які мають низький
рівень гомології.
Ключові слова: рибосомний білок S6, S6K1 і S6K2, сайт-спрямований мутагенез.
Вступ. Кінази рибосомного білка S6 (S6K) нале
жать до AGC родини Ser/Thr білкових кіназ, до
якої входять протеїнкіназа С (РКС), протеїнкіназа
В (РКВ), SGK і 90 кДа кіназа рибосомного білка
(р90 RSK). На сьогодні відомо дві форми S6K —
S6K1 і S6K2, які виникають в результаті альтерна
тивного сплайсингу мРНК і мають цитоплазматич
ну (S6K1/II, S6K2/II) та ядерну (S6K1/I, S6K2/I)
ізоформи, що містять в N-кінцевому подовженні
сигнал ядерної локалізації (NLS) [1, 2] .
S6K1 ідентифіковано наприкінці 80-х років [3]
на відміну від S6K2, яку виявлено нещодавно [4 ],
і тому більшість досліджень стосується саме першої
форми кінази. Вважається, що S6K1 залучена до
індукованого мітогеннними стимулами білкового
синтезу внаслідок активації трансляції мРНК ком-
© Т. Й. ВАЛЬОВКА, І. Т. ГУТ, В. В. ФІЛОНЕНКО, 2005
понентів апарату трансляції за рахунок фосфори-
люванння специфічного субстрату — Б6 рибосомно
го білка [5].
БбКІ і Б6К2 мають дуже високий рівень гомо
логії первинних структур [4] з найвищою гомо
логією упродовж каталітичних доменів. Однак іс
нують і суттєві відмінності, що стосуються М- та
С-кінцевих регуляторних ділянок, де гомологія ся
гає лише 28 і 25 % відповідно. Так, С-кінцевий
район Б6К2 містить специфічну пролін-багату ді
лянку, яка, за літературними даними, часто залу
чена до взаємодії з БНЗ доменами білків. Крім того,
нещодавно встановлено присутність додаткового
N1^1 у межах С-кінцевої ділянки Б6К2 [6]. На
томість у С-кінцевій послідовності Б6К1 виявлено
РОХ домен, також причетний до утворення біл
кових комплексів [7 ].
Дослідження з використанням трансгенних
тварин свідчать, що блокування функціонування
42
ВПЛИВ ТОЧКОВИХ МУТАЦІЙ І ДЕЛЕШЙ НА АКТИВНІСТЬ S6K1, S6K2
гена S6K1 призводить до суттєвого зменшення
розміру тварин за рахунок зменшення розміру
клітин. Блокування ж гена S6K2 не впливає на
розмір тварин. З іншого боку, рівень фосфорилю-
вання S6 білка суттєво знижується лише за від
сутності активності S6K2 [8 ]. Визначено суттєві
відмінності в кінетиці активації S6K у відповідь на
мітогенну стимуляцію [9].
Таким чином, існують численні дані, що свід
чать як про подібність, так і відмінності у функ
ціонуванні S6K у клітині, а саме — про існування
альтернативних шляхів регуляції активності S6K та
використання специфічних субстратів.
Механізм активації S6K1 досліджували в ряді
лабораторій, завдяки чому відомо, що активність
S6K1 регулюється фосфорилюванням та дефосфо-
рилюванням багатьох сайтів [10, 11 [. Доведено, що
РІЗК, РКВ, PDK, mTOR кіназа та ін. опосередко
вано або безпосередньо залучені до цього процесу
[12]. Фосфорилювання залишків Thr252 і 412 вва
жається необхідним для остаточної активації S6K1.
Оскільки в структурі S6K2 присутні всі гомологічні
сайти фосфорилювання S6K1 (за винятком сайта,
гомологічного Thr444), зроблено припущення сто
совно можливості існування подібних механізмів
регуляції активності.
Матеріали і методи. Клонування кДНК повно-
розмірних та делегованих форм S6K у вектор для
експресії в клітинах ссавців (pcDNA 3.1) здійсню
вали за стандартною методикою з використанням
таких праймерів.
Смислові: S6K1/II — 5'-GAATTCGj2AX££G-
CCACCAJjQPAGTTCATGCCGATGGAGAGGCAG-
GAGTGTTTGACATAGAC-3';
S6K2/II — 5'-GAATTCCJ2AI££GCCACCA-
ATQGAGTTCATGCCGATGGAGGCCGCCGTGT-
TTGATTTGGAT-3';
S6K1AN 7 5 — 5'-TTCGGATCCGCCACC47YJG-
AGTTCATGCCGATGGAG GAAACTAGTGTGAA-
CAGAGGGCCA-3';
S6K2AN6 4 — 5'-TTCGGATCCGCCACCA7Y7-
G^GTTC^TGCCG^TCPG^C/GAGACCAGCGTGA-
ACGTTGGCCCA-3' (ВатНІ сайти підкреслено,
EE-fag послідовності виділено курсивом).
Антисмислові: S6K1/II, S6K1AN„ — 5'-CGG-
G^ATJ£rCAr\GATTCATAGGCAGGTTG-3';
S6K2/II, S6K2AN 6 4 — 5'-CGGGAAH£TCMG-
CGCCCTGGACGCCCACG-3';
S6KaDC 1 0 0 — 5'-CGGGAATTCC7VlCTTTT-
CTTTCACACTTTCAAGTACAGATG-3';
S6K/3ACgI - 5'-CGGGJ^XX£C7MGCCCTC-
CTTGATGCTGTCCAG-3' (EcoRI сайти підкресле
но, стоп-кодони виділено курсивом).
Сайт-спрямований мутагенез. Мутантні фор
ми білків з точковими амінокислотними замінами
створювали з використанням QuickChange™ кіта
для сайт-спрямованого мутагенезу («Stratagene»,
США) згідно з рекомендаціями виробника. В ре
акції використовували суперскручену дволанцюго-
ву ДНК вектора зі вставкою, два синтетичних
олігонуклеотидних праймери, що містили мутацію
та високоточну PfuTurbo ДНК полімеразу. При
дизайні праймерів для мутагенезу враховували, що
1) мутагенні праймери повинні включати необ
хідну мутацію і зв'язувати ту саму послідовність на
другому ланцюзі плазміди; 2) вони мають бути від
25 до 45 п. н. довжиною і плавитися при темпера
турі, більшій або рівній 78 °С; 3) мутація має
знаходитися в центрі праймера і містити 10—15 п.
н. по краях.
Олігонуклеотидні праймери, кожен компле
ментарний до протилежного ланцюга вектора, по
довжували з використанням ПЛР та PfuTurbo ДНК
полімерази. Зразки денатурували при температурі
95 °С протягом 30 с, гібридизували при 55 °С —
30 с та подовжували при 68 °С (30 с для кожних
500 п. н.). У разі заміни однієї амінокислоти
проводили 16 циклів ампліфікації. Після амплі
фікації ПЛР до продукту реакції додавали 10 U
ендонуклеази Dpnl при 37 °С упродовж 1 год для
знищення немутованої ДНК матриці. Векторну
ДНК з потрібними мутаціями далі трансформували
у компетентні клітини Escherichia coli XL-1, а
присутність потрібної мутації у відібраних клонах
перевіряли секвенуванням кДНК.
Трансфекцію клітин НЕК293 відповідними
конструктами, отримання лізатів клітин, імунопре-
ципітацію різних форм рекомбінантних S6K та
подальше визначення активності S6K у реакції
фосфорилювання S6 рибосомного білка здійсню
вали, як описано раніше [9]. Вплив інгібіторів на
активність S6K моделювали за методом [9].
Результати і обговорення. Як зазначалося ви
ще, активація S6K1 відбувається в результаті фос
форилювання по множинних сайтах, однак лише
фосфорилювання по залишках Thr252 і Thr412, які
розташовані в каталітичному домені та в його
подовженні, призводить до повної активації кінази,
при цьому функціональна кооперація є предомі-
нантним фактором [13]. Для порівняння функ-
43
Рис. 1. Ефект різних точкових мутацій на активність БбКІ/ІІ (а) і Ббкг/ІІ (б). Клітини ліні? НЕК293 трансфіковано ДНК
конструкціями, які містили кодуючі послідовності для повнорозмірних БбКІ/ІІ і 86К2/ІІ дикого типу і відповідно мутантних форм
Б6К. Після 24 год культивування в середовищі ЭМЕМ з додаванням 10 % РСЭ клітини лізу вали, як описано [14]. Б6К активність
різних форм ЕЕ-56К визначали в імунопреципітатах анти-ЕЕ антитіл з відповідних лізатів клітин. Для імунопреципітації
використовували лізати клітин, які містили однакову кількість ЕЕ-Б6К згідно з Вестерн-блот-аналізом лізатів клітин із застосуванням
анти-ЕЕ антитіл. Активність Б6К дикого типу вважали за 100 %
ціональної значущості гомологічних сайтів фосфо-
рилювання в структурі S6K1 і S6K2 нами було
проаналізовано мутантні форми кіназ, у яких
Thr252/412 в послідовності S6K1 та гомологічні
залишки в послідовності S6K2 (Thr241/401) за
мінено на аспарагінову кислоту. кДНК конструкції
S6K1 і S6K2, які містили відповідні мутації та
додатковий EE-tag, створювали, як описано в «Ма
теріалах і методах».
Згідно з літературними даними, заміна Ser або
Thr на негативно заряджену амінокислоту імітує
стан фосфорилювання заміненої амінокислоти, в
нашому випадку фосфотреоніну [14, 15]. Актив
ність мутантних форм (S6K1 T 4 1 2 _ D і S6K2 T 4 0 1 . D ) ана
лізували в імунопреципітатах анти-ЕЕ антитіл,
отриманих з клітин НЕК293, трансфікованих від
повідними кДНК конструкціями, за визначенням
рівня фосфорилювання S6 рибосомного білка. Про
ведений аналіз показав дво- і триразове зростання
активності S6K1 T 4 1 2 _ D і S6K2 T 4 0 1 _ D відповідно у по
рівнянні з S6K дикого типу (рис. 1). При цьому для
S6K2, на відміну від S6K1, спостерігалося навіть
44
ВПЛИВ ТОЧКОВИХ МУТАЦІЙ І ДЕЛЕЦІЙ НА АКТИВНІСТЬ S6KI. S6K2
Рис. 2. Вплив С-кінцевих делецій S6K1/H (а) і S6K2/II (б) на
чутливість кіназ до дії рапаміцину та вортманіну: / — S6K1/II;
2 — S6KlAC[ 0o; З — S6K2/II; — S6K2/AC 8 , . Клітини лінії
НЕК293 трансфіковано кДНК конструкціями делетованих форм
S6K1 і S6K2. Після 24 год голодування на безсироватковому
середовищі клітини інкубували з 0,01 % Me2SO, 200 нМ
рапаміцином або 1 мкМ вортманіном протягом 20 хв з подаль
шою стимуляцією клітин 10 % FCS та визначенням S6K
активності. Активність різних форм S6K після стимуляції клітин
сироваткою вважали за 100 %
у S6K2 Lys 112 шляхом заміни на Arg підтвердив
їхню функціональну значущість для обох кіназ.
Згадана заміна викликала повну інактивацію як
S6K1, так і S6K2.
Оскільки, як уже відмічалося, найбільші від
мінності у структурі кіназ припадають на N- і
С-кінцеві ділянки [4], для вивчення ролі цих
районів у функціонуванні S6K1 і S6K2 було дослід
жено мутантні форми кіназ, що містили делеції
саме в цих ділянках.
З літератури відомо, що С-кінцеві делеції S6K1
призводять до суттєвого зниження ступеня макси
мального пригнічення активності S6K1 рапаміци
ном (інгібітора mTOR кінази, вищерозташованого
ефектора S6K) з 95 до 60 % [15, 16]. До того ж
додаткова N-кінцева делеція викликає повну не
чутливість мутантної форми S6K1 до дії інгібітора
[16]. Цікаво, що при цьому чутливість до дії
вортманіну інгібітора РІЗК і відповідно S6K1 не
змінювалася.
З іншого боку, за нашими даними [9], S6K1 на
відміну від Б6К2 є суттєво чутливішою до
пригнічувальної дії рапаміцину на стимульовану
сироваткою активність Б6К.
Наведені дані дозволили зробити припущення
про те, що відмінності в чутливості до рапаміцину
між Б6К1 та 86К2 пов'язані з особливостями струк
турної організації регуляторних та С-кінцевих
ділянок кіназ, де спостерігається найменша гомо
логія.
Перевірку такого припущення здійснювали,
досліджуючи ефект Ьї- та С-кінцевих делецій у
послідовностях Б6К1 і Б6К2 на активність цих
кіназ та їхню чутливість до дії інгібіторів. Для
цього клітини лінії НЕК293 трансфікували вектор
ними конструкціями, які містили кодуючі ДНК
послідовності для повнорозмірних форм Б6К
(рсО^З . І /ЕЕ-БбКІ і рсВИАЗ.І/ЕЕ-БбКг), а та
кож мутантних форм (рсВМА3.1/ЕЕ-86К1Д]Ч7 5,
рсОНА3.1/ЕЕ-86К2ДМ 6 4, рсВКА3.1/ЕЕ-86К1ДС 1 0 0,
р с 0 ^ 3 . 1 / Е Е - 8 6 К 2 Д С 8 І ) . Для виявлення впливу
інгібіторів клітини перед стимуляцією сироваткою
інкубували в присутності 200 нМ рапаміцину і
1000 нМ вортманіну, а активність різних форм
кіназ визначали в імунопреципітатах відповідних
лізатів клітин з використанням анти-ЕЕ антитіл.
Отримані результати свідчать про те, що вида
лення 75 і 64 амінокіслотних залишків з N-кінцевої
ділянки Б6К1 і 86К2 відповідно призводить до
суттєвого зниження активності кіназ (даних не
наведено) як базальної, так і стимульованої сиро
ваткою, яка сягала майже 90 %.
Раніше іншими авторами також встановлено
значний інгібіторний ефект внаслідок видалення 54
амінокислотних залишків з М-кінцевого района
Б6К1 [16, 17]. Таким чином, наші дані засвідчують
важливу роль регуляторних г^-кінцевих ділянок як
БбКІ, так і Б6К2 для повної активації кіназ. При
цьому вплив відповідних делецій на чутливість
кіназ до дії інгібіторів РІЗК та гаТОИ кінази не
може бути коректно визначеним та інтерпрето
ваним, оскільки делеції самі по собі вже мають
суттєвий пригнічувальний ефект.
На відміну від Н-кінцевих, С-кінцеві делеції
Б6К майже не діяли на активність ні БбКІ, ні
Б6К2, що узгоджується з літературними відомо
стями для Б6К1 [13]. Крім того, індукована сиро
ваткою активація мутантних форм Б6К майже не
відрізнялася від такої для кіназ дикого типу (рис.
2).
Раніше нами встановлено, що 86К1 і Б6К2
45
ВАЛЬОВКА Т. Й.. ГУТ І. Т., ФіЛОНЕНКО В. В.
відрізняються за своєю чутливістю до інгібіторної
дії рапаміцину на індуковану мітогенами акти
вацію S6K, а саме — 200 нМ концентрація ра
паміцину призводила до майже 100 %-ї інактивації
S6K1 і лише до 60 %-ї —S6K2 [13]. Перевірка
відповідної чутливості делегованих з С-кінця форм
S6K виявила, що в разі S6K2 зазначена делеція не
мала помітного впливу на рівень пригнічення ак
тивності рапаміцином у порівнянні з повнороз-
мірною S6K2. Рівень інгібування активності як
дикого типу S6K2, так і його делегованої форми
сягав приблизно 60 %. Однак для S6K1AC визна
чено, що рівень пригнічення активності був спів-
мірним з S6K2 і S6K2AC та відповідно значно
нижчим у порівнянні з S6K1 дикого типу (рис. 2).
Таким чином, С-кінцева ділянка S6K1, але не
S6K2, залучена до інгібіторної дії рапаміцину і
відповідно до регуляції S6K1 за участі mTOR
кінази.
Дослідження ж ефекту С-кінцевих делецій S6K
на їхню чутливість до дії вортманіну свідчить про
відсутність впливу (рис. 2), тобто рівень інгі
бування активності повнорозмірних форм S6K збі
гається з таким для делегованих форм. Ці дані
підтверджують, що С-кінцеві ділянки S6K не залу
чені до регуляції S6K активності, індукованої РІЗ
кіназою.
Отже, представлені результати свідчать про те,
що S6K1 і S6K2 використовують подібні молеку
лярні механізми активації, які базуються на фос-
форилюванні регуляторних залишків, консерватив
них для обох форм кіназ. Однак наведені дані не
виключають, а, навпаки, навіть передбачають по
ряд з цим існування різних регуляторних ме
ханізмів за рахунок використання альтернативних
сигнальних шляхів, в основі яких лежать деякі
відмінності у структурній організації S6K.
Т. I. Vatovka, I. Т. Gout, V. V. Filonenko
Effect of point mutations of regulatory amlnoacids residues and N-
and C-terminal deletions of S6K1 і S6K2 on kinase activity
Summary
The family of ribosomal protein S6 kinases includes two forms —
S6K1 and S6K2 that share high level of structural homology towards
catalytic domains. Existence of homological phosphorylation sites
suggests the functioning of similar mechanisms of the kinase
activation. Using site-directed mutagenesis and N-, C-terminal
deleting of S6K it has been demonstrated that phosphorylation of
Thr412 and Thr401 are necessary for the full activation of S61 and
S62 correspondent^. Different sensitivity of S6K to the inhibitory
actions of rapamicine relates to the structure of C- terminal S6K
regions that exhibits low homology.
Key words: ribosomal protein 56, S6KI and S6K2, site-directed
mutagenesis.
Т. И. Валевка, И. Т. Гут, В. В. Филоненко
Влияние точечных мутаций регуляторных аминокислотных
остатков и делеций N- и С-концевых участков S6K1 и S6K2
на активность киназ
Резюме
К семейству киназ рибосомного белка S6 (S6K) принадлежат
S6K1 и S6K2 киназы, проявляющие высокую степень гомоло
гии аминокислотных последовательностей в области катали
тических доменов. Существование гомологичных сайтов фос-
форилирования у S6K свидетельствует о возможности функ
ционирования подобных механизмов активации киназ. С ис
пользованием сайт-направленного мутагенеза и делетирова-
ния N- и С-концевых районов S6K установлено, что фосфори-
лирование Thr4l2 и Thr 401 является необходимым для полной
активации S6K1 и S6K2 соответственно. Разная чувстви
тельность S6K1 и S6K2 к ингибиторному действию рапами-
цина связана с особенностями структуры С-концевых районов
S6K, где степень гомологии самая низкая.
Ключевые слова- рибосомный белок S6, S6KI и S6K2,
сайт-направленный мутагенез.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Avruch J., Belham С, Weng Q., Нага K, Yonezava К The
p70 S6 kinase integrates nutrient and growth signals to control
translational capacity / / Progr. Мої. Subcell. Biol.—2001 —
26—P. 115—154.
2. Dufner A., Thomas G. Ribosomal S6 kinase signaling and the
control of translation / / Exp. Cell Res—1999 —253 —
P. 100—109.
3. Price D. J., Nemenoff R. A., Avruch J. Purification of a
hepatic S6 kinase from cycloheximide-treated rats / / J. Biol.
Chem.—1989—264—P. 13825—13833.
4. Gout I., Minami Т., Нага К, Tsujishita Y., Filonenko V.,
Waterfield M. D, Yonezawa К Molecular cloning and charac
terization of a novel p70 S6 kinase, p70 S6 kinase і containing
a proline-rich region / / J. Biol. Chem.—1998.—273.—
P. 30061—30064.
5. Jefferies H. B. J., Fumagalli S., Dennis P. В., Reinhard C,
Pearson R. В., Thomas G. Rapamycin suppresses 5'TOP
mRNA translation through inhibition of p70S6K / / EMBO
J—1997.—16 —P. 3693—3704.
6. Koh H., lee K, Lee В., Kim J., Kim D, Yun Y. H, Kim J.
W., Choi H. S., Chung J. Cloning and characterization of a
nuclear S6 kinase, S6 kinase-related kinase (SRK); a novel
nuclear target of Akt / / Oncogene.—1999.—18.—P. 5115—
5119.
7. Burnett P. E., Blackshaw S., Lai M. M., Qureshi I. A.,
Burnett A. F., Sabatini D. M., Snyder S. H. Neurabin is a
synaptic protein linking p70 S6 kinase and the neuronal
cytoskeleton / / Proc. Nat. Acad. Sci. USA.—1998.—95.—P.
8351—8356.
8. Pende M., Нее Ume S., Mieulet V., Sticker M., Goss V. L,
Mestan J., Mueller M., Fumagalli S., Kozma S. C, Thomas
G. S6K1" /"S6K2 /" mice exhibit perinatal lethality and
rapamycine-sensitive 5'-terminal oligopyrymidine mRNA trans
lation and reveal a mitogen-activated protein kinase-dependent
S6 kinase pathway / / Мої. and Cell. Biol.—2004 —24 —
P. 3112—3124.
9. Вальовка Т. Й., Філоненко В. В., Пальчевський С. С,
46
ВПЛИВ ТОЧКОВИХ МУТАЦІЙ І ДЕЛЕШЙ НА АКТИВНІСТЬ S6KI, S6K2
Великий М. М., Дробот Л. Б., Вотерфілд М., Мацука Г.
X., Гут І. Т. Функціональні та регуляторні особливості
кінази рибосомного білка S6 типу її/ Биополимеры и
клетка.—1999.—15, № 5.—С. 415—421.
10. Dennis Р. В., Pullen N.. Pearson R. В., Kozma S. C, Thomas
G. Phosphorylation sites in the autoinhibitory domain par
ticipate in p70(s6k) activation loop phosphorylation III. Biol.
Chem.—1998 —273.—P. 14845—14852.
11. Weng Q. P., Kozlowski M., Belham С Zhang A , Comb M.
J., Avruch J. Regulation of the p70 S6 kinase by phosphoryla
tion in vivo. Analysis using site-specific anti-phosphopeptide
antibodies / / J. Biol. Chem.—1998 —273.—P. 16621 —
16629.
12. Pullen N., Thomas G. The modular phosphorylation and
activation of p70s6k / / FEBS Lett.—1997 — 410— P. 78—82.
13. Alessi D. R., Kozlowski M. Т., Weng Q.-P., Morrice N..
Avruch J. 3-Phosphoinosltide-dependent protein kinase 1
(PDK1) phosphorylates and activates p70 S6 kinase in vivo
and in vitro II Curr. Biol—1997 —8.—P. 69—81.
14. Pearson R. В., Dennis P. В., Han J.-W., Wiilliamson N. A.,
Kozma S. C, Wettenhall R. E. H., Thomas G. The principal
target of rapamycin-induced p70S6K inactivation is a novel
phosphorylation site within a conserved hydrophobic domain / /
EMBO J—1995.—21.—P. 5279—5287.
15. Fingar D. C., Blenis J. Target of rapamycin (TOR): an
integrator of nutrient and growth factor signals and coordinator
of cell growth and cell cycle progression / / Oncogene.—
2004.—23, N 18.—P. 3151—3171.
16. Weng Q. P., Andrabi K, Kozlowski M. Т., Grove J. R.,
Avruch J. Multiple independent inputs are required for activa
tion of the p70 S6 kinase / / Мої. Cell. Biol.—1995.—15 —
P. 2333—2340.
17. Martin К A., Blenis J. Coordinate regulation of translation by
the PI 3-kinase and mTOR pathways / / Adv. Cancer Res —
2002.—86.—P. 1—39.
УДК 577.112.7
Надійшла до редакції 04.06.04
47
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-154997 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0233-7657 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:13Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вальовка, Т.Й. Гут, І.Т. Філоненко, В.В. 2019-06-16T08:22:25Z 2019-06-16T08:22:25Z 2005 Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ / Т.Й. Вальовка, І.Т. Гут, В.В. Філоненко // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006DA https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154997 577.112.7 До родини кіназ рибосомного білка S6 (S6K) належать S6К1 та S6К2 кінази, які мають високий ступінь гомології амінокислотних послідовностей упродовж їхніх каталітичних доменів. Існування гомологічних сайтів фосфорилювання у свідчить про можливість функціонування подібних механізмів активації кіназ. Із застосуванням сайт-спрямованого мутагенезу та делетування ЛГ- / С-кінцевих ділянок S6K встановлено, що фосфорилювання Thr412 і Thr401 є необхідною умовою для повної активації S6K1 і відповідно. Різна чутливість S6K1/S6k2 до інгібіторноі дії рапаміцину пов'язана з особливостями структури С-кінцевих ділянок S6K, які мають низький рівень гомології. К семейству киназ рибосомного белка S6 (S6K) принадлежат S6K1 и S6K2 киназы, проявляющие высокую степень гомологии аминокислотных последовательностей в области каталитических доменов. Существование гомологичных сайтов фосфорилирования у S6K свидетельствует о возможности функционирования подобных механизмов активации киназ. С использованием сайт-направленного мутагенеза и делетирования N- и С-концевых районов S6K установлено, что фосфорилирование Thr412 и Thr 401 является необходимым для полной активации S6K1 и S6K2 соответственно. Разная чувствительность S6K1 и S6K2 к ингибиторному действию рапамицина связана с особенностями структуры С-концевых районов S6K, где степень гомологии самая низкая. The family of ribosomal protein S6 kinases includes two forms – S6K1 and S6K2 that share high level of structural homology towards catalytic domains. Existence of homological phosphorylation sites suggests the functioning of similar mechanisms of the kinase activation. Using site-directed mutagenesis and N-, C-terminal deleting of S6K it has been demonstrated that phosphorylation of Thr412 and Thr401 are necessary for the full activation of S61 and S62 correspondent. Different sensitivity of S6K to the inhibitory actions of rapamicine relates to the structure of C- terminal S6K regions that exhibits low homology. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Біополімери і клітина Клітинна біологія Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ Влияние точечных мутаций регуляторных аминокислотных остатков и делеций N- и С-концевых участков S6K1 и S6K2 на активность киназ Effect of point mutations of regulatory aminoacids residues and N- and C-terminal deletions of S6K1 and S6K2 on kinase activity Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ Вальовка, Т.Й. Гут, І.Т. Філоненко, В.В. Клітинна біологія |
| title | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ |
| title_alt | Влияние точечных мутаций регуляторных аминокислотных остатков и делеций N- и С-концевых участков S6K1 и S6K2 на активность киназ Effect of point mutations of regulatory aminoacids residues and N- and C-terminal deletions of S6K1 and S6K2 on kinase activity |
| title_full | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ |
| title_fullStr | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ |
| title_full_unstemmed | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ |
| title_short | Вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій N- і С- кінцевих ділянок S6K1 і S6K2 на активність кіназ |
| title_sort | вплив точкових мутацій регуляторних амінокислотних залишків та делецій n- і с- кінцевих ділянок s6k1 і s6k2 на активність кіназ |
| topic | Клітинна біологія |
| topic_facet | Клітинна біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/154997 |
| work_keys_str_mv | AT valʹovkati vplivtočkovihmutacíiregulâtornihamínokislotnihzališkívtadelecíinískíncevihdílânoks6k1ís6k2naaktivnístʹkínaz AT gutít vplivtočkovihmutacíiregulâtornihamínokislotnihzališkívtadelecíinískíncevihdílânoks6k1ís6k2naaktivnístʹkínaz AT fílonenkovv vplivtočkovihmutacíiregulâtornihamínokislotnihzališkívtadelecíinískíncevihdílânoks6k1ís6k2naaktivnístʹkínaz AT valʹovkati vliânietočečnyhmutaciiregulâtornyhaminokislotnyhostatkovideleciiniskoncevyhučastkovs6k1is6k2naaktivnostʹkinaz AT gutít vliânietočečnyhmutaciiregulâtornyhaminokislotnyhostatkovideleciiniskoncevyhučastkovs6k1is6k2naaktivnostʹkinaz AT fílonenkovv vliânietočečnyhmutaciiregulâtornyhaminokislotnyhostatkovideleciiniskoncevyhučastkovs6k1is6k2naaktivnostʹkinaz AT valʹovkati effectofpointmutationsofregulatoryaminoacidsresiduesandnandcterminaldeletionsofs6k1ands6k2onkinaseactivity AT gutít effectofpointmutationsofregulatoryaminoacidsresiduesandnandcterminaldeletionsofs6k1ands6k2onkinaseactivity AT fílonenkovv effectofpointmutationsofregulatoryaminoacidsresiduesandnandcterminaldeletionsofs6k1ands6k2onkinaseactivity |