Моделі сейсмічних джерел
Розглянуто нові методи для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела. Для визначення механізму вогнища землетрусу запропоновано графічний метод. Вхідні дані: знак полярності вступу Р-хвилі; кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції; азимути станцій. Важливою інфор...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геоінформатика |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155290 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Моделі сейсмічних джерел / Д.В. Малицький, А.Ю. Павлова, О.Д. Грицай, О.А. Асташкіна, О.О. Обідіна,М.Р. Махніцький, Е.М. Козловський // Геоінформатика. — 2017. — № 2. — С. 14-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-155290 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Малицький, Д.В. Павлова, А.Ю. Грицай, О.Д. Асташкіна, О.А. Обідіна, О.О. Махніцький, М.Р. Козловський, Е.М. 2019-06-16T15:37:46Z 2019-06-16T15:37:46Z 2017 Моделі сейсмічних джерел / Д.В. Малицький, А.Ю. Павлова, О.Д. Грицай, О.А. Асташкіна, О.О. Обідіна,М.Р. Махніцький, Е.М. Козловський // Геоінформатика. — 2017. — № 2. — С. 14-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1684-2189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155290 550.34 Розглянуто нові методи для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела. Для визначення механізму вогнища землетрусу запропоновано графічний метод. Вхідні дані: знак полярності вступу Р-хвилі; кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції; азимути станцій. Важливою інформацією для такої задачі є дані щодо неточних вступів Р-хвиль і логарифма відношення амплітуд прямої S-хвилі та прямої Р-хвилі. Це дає змогу точніше визначати нодальні площини на фокальній сфері. Кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції та азимути станцій розраховують з використанням програмних пакетів для кожної події. У разі недостатньої кількості станцій запропоновано визначення механізму вогнища землетрусу за допомогою методу інверсії хвильових форм з використанням лише прямих Р-хвиль на кожній станції. Цей метод полягає у знаходженні тензора сейсмічного моменту за даними конкретної станції та перенесенні отриманого розв’язку в гіпоцентр події. Для визначення параметрів розподіленого джерела слід розв’язати обернену задачу. Розподілене джерело моделюють сумою точкових джерел. Отже, розв’язання задачі щодо вогнища землетрусу має два етапи: а) визначення механізму вогнища землетрусу; б) визначення посування по розриву, часів наростання (rise times) і часів розривів (rupture times) для кожного елементарного точкового джерела. З метою забезпечення коректності задачі додатково задається умова на горизонтальну компоненту хвильового числа. Реалізацію запропонованих методів для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела подано з використанням даних проекту SIV. Рассмотрены новые методы для определения параметров как точечного, так и распределенного источника. Для того чтобы определить механизм очага землетрясения, предложено использование графического метода. Входные данные: знак полярности вступления Р-волны, угол выхода (или угол падения) Р-волны для каждой станции, азимуты станций. В случае недостаточного количества станций предложено определение механизма очага землетрясения с помощью метода инверсии волновых форм с использованием только прямых Р-волн на каждой станции. Этот метод заключается в вычислении тензора сейсмического момента по данным конкретной станции и перенесении полученного решения в гипоцентр события. Для определения параметров распределенного источника необходимо решить обратную задачу. Распределенный источник моделируется суммой точечных источников. Таким образом, решение задачи по очагу землетрясения осуществляется в два этапа: а) определение механизма очага землетрясения; б) определение передвижения по разрыву, времен нарастания (rise times) и времен разрывов (rupture times) для каждого элементарного точечного источника. Реализация предложенных методов для определения параметров как точечного, так и распределенного источника представлена с использованием данных проекта SIV. Purpose. The paper proposes new methods to determine the parameters of the point and the extended sources of earthquakes. Design/methodology/approach. The source mechanism of an earthquake is determined by a graphic method from polarities of the P-waves first arrival, emergence angles (or angles of incidence) of the first P-waves at the stations, and station azimuths. The accuracy of the nodal planes on the focal sphere in the graphic method is significantly improved by accounting for important additional information contained in fuzzy P-wave arrivals and the logarithm of S- to P-wave amplitude ratio. Emergence angles of P-waves at the stations, and station azimuths are calculated using a software package for each of the events. In case of an insufficient number of stations, we propose an earthquake mechanism to determine by inversion only waveforms of direct P-waves at the stations. Findings. The inversion method consists in determining seismic moment tensor at a station and subsequently trans¬lating the solution into the event’s hypocenter. The extended source is modeled by solving the inverse problem as a set of point sources and their parameters. The problem of the earthquake source is therefore solved in two steps: 1) identification of source mechanism; 2) determination of slip, rise time, and rupture time for each of the elementary point sources. Correctness of the problem is improved by adding a constraint on the horizontal component of wave number. Practical value /implications. Using the data from the project SIV, we present practical application of the methods to determine both the point and the extended sources. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Геоінформатика Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі Моделі сейсмічних джерел Модели сейсмических источников Models of seismic sources Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Моделі сейсмічних джерел |
| spellingShingle |
Моделі сейсмічних джерел Малицький, Д.В. Павлова, А.Ю. Грицай, О.Д. Асташкіна, О.А. Обідіна, О.О. Махніцький, М.Р. Козловський, Е.М. Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі |
| title_short |
Моделі сейсмічних джерел |
| title_full |
Моделі сейсмічних джерел |
| title_fullStr |
Моделі сейсмічних джерел |
| title_full_unstemmed |
Моделі сейсмічних джерел |
| title_sort |
моделі сейсмічних джерел |
| author |
Малицький, Д.В. Павлова, А.Ю. Грицай, О.Д. Асташкіна, О.А. Обідіна, О.О. Махніцький, М.Р. Козловський, Е.М. |
| author_facet |
Малицький, Д.В. Павлова, А.Ю. Грицай, О.Д. Асташкіна, О.А. Обідіна, О.О. Махніцький, М.Р. Козловський, Е.М. |
| topic |
Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі |
| topic_facet |
Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геоінформатика |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Модели сейсмических источников Models of seismic sources |
| issn |
1684-2189 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155290 |
| citation_txt |
Моделі сейсмічних джерел / Д.В. Малицький, А.Ю. Павлова, О.Д. Грицай, О.А. Асташкіна, О.О. Обідіна,М.Р. Махніцький, Е.М. Козловський // Геоінформатика. — 2017. — № 2. — С. 14-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malicʹkiidv modelíseismíčnihdžerel AT pavlovaaû modelíseismíčnihdžerel AT gricaiod modelíseismíčnihdžerel AT astaškínaoa modelíseismíčnihdžerel AT obídínaoo modelíseismíčnihdžerel AT mahnícʹkiimr modelíseismíčnihdžerel AT kozlovsʹkiiem modelíseismíčnihdžerel AT malicʹkiidv modeliseismičeskihistočnikov AT pavlovaaû modeliseismičeskihistočnikov AT gricaiod modeliseismičeskihistočnikov AT astaškínaoa modeliseismičeskihistočnikov AT obídínaoo modeliseismičeskihistočnikov AT mahnícʹkiimr modeliseismičeskihistočnikov AT kozlovsʹkiiem modeliseismičeskihistočnikov AT malicʹkiidv modelsofseismicsources AT pavlovaaû modelsofseismicsources AT gricaiod modelsofseismicsources AT astaškínaoa modelsofseismicsources AT obídínaoo modelsofseismicsources AT mahnícʹkiimr modelsofseismicsources AT kozlovsʹkiiem modelsofseismicsources |
| first_indexed |
2025-12-02T12:00:05Z |
| last_indexed |
2025-12-02T12:00:05Z |
| _version_ |
1850862442195714048 |
| description |
Розглянуто нові методи для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела. Для визначення механізму вогнища землетрусу запропоновано графічний метод. Вхідні дані: знак полярності вступу Р-хвилі; кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції; азимути станцій. Важливою інформацією для такої задачі є дані щодо неточних вступів Р-хвиль і логарифма відношення амплітуд прямої S-хвилі та прямої Р-хвилі. Це дає змогу точніше визначати нодальні площини на фокальній сфері. Кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції та азимути станцій розраховують з використанням програмних пакетів для кожної події. У разі недостатньої кількості станцій запропоновано визначення механізму вогнища землетрусу за допомогою методу інверсії хвильових форм з використанням лише прямих Р-хвиль на кожній станції. Цей метод полягає у знаходженні тензора сейсмічного моменту за даними конкретної станції та перенесенні отриманого розв’язку в гіпоцентр події. Для визначення параметрів розподіленого джерела слід розв’язати обернену задачу. Розподілене джерело моделюють сумою точкових джерел. Отже, розв’язання задачі щодо вогнища землетрусу має два етапи: а) визначення механізму вогнища землетрусу; б) визначення посування по розриву, часів наростання (rise times) і часів розривів (rupture times) для кожного елементарного точкового джерела. З метою забезпечення коректності задачі додатково задається умова на горизонтальну компоненту хвильового числа. Реалізацію запропонованих методів для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела подано з використанням даних проекту SIV.
Рассмотрены новые методы для определения параметров как точечного, так и распределенного источника. Для того чтобы определить механизм очага землетрясения, предложено использование графического метода. Входные данные: знак полярности вступления Р-волны, угол выхода (или угол падения) Р-волны для каждой станции, азимуты станций. В случае недостаточного количества станций предложено определение механизма очага землетрясения с помощью метода инверсии волновых форм с использованием только прямых Р-волн на каждой станции. Этот метод заключается в вычислении тензора сейсмического момента по данным конкретной станции и перенесении полученного решения в гипоцентр события. Для определения параметров распределенного источника необходимо решить обратную задачу. Распределенный источник моделируется суммой точечных источников. Таким образом, решение задачи по очагу землетрясения осуществляется в два этапа: а) определение механизма очага землетрясения; б) определение передвижения по разрыву, времен нарастания (rise times) и времен разрывов (rupture times) для каждого элементарного точечного источника. Реализация предложенных методов для определения параметров как точечного, так и распределенного источника представлена с использованием данных проекта SIV.
Purpose. The paper proposes new methods to determine the parameters of the point and the extended sources of earthquakes.
Design/methodology/approach. The source mechanism of an earthquake is determined by a graphic method from polarities of the P-waves first arrival, emergence angles (or angles of incidence) of the first P-waves at the stations, and station azimuths. The accuracy of the nodal planes on the focal sphere in the graphic method is significantly improved by accounting for important additional information contained in fuzzy P-wave arrivals and the logarithm of S- to P-wave amplitude ratio. Emergence angles of P-waves at the stations, and station azimuths are calculated using a software package for each of the events. In case of an insufficient number of stations, we propose an earthquake mechanism to determine by inversion only waveforms of direct P-waves at the stations.
Findings. The inversion method consists in determining seismic moment tensor at a station and subsequently trans¬lating the solution into the event’s hypocenter. The extended source is modeled by solving the inverse problem as a set of point sources and their parameters. The problem of the earthquake source is therefore solved in two steps: 1) identification of source mechanism; 2) determination of slip, rise time, and rupture time for each of the elementary point sources. Correctness of the problem is improved by adding a constraint on the horizontal component of wave number.
Practical value /implications. Using the data from the project SIV, we present practical application of the methods to determine both the point and the extended sources.
|