Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15538 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича / І. Заболотна // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 433-488. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859667693233242112 |
|---|---|
| author | Заболотна, І. |
| author_facet | Заболотна, І. |
| citation_txt | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича / І. Заболотна // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 433-488. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-30T12:18:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
433
З огляду на зростання пріоритетності біографічного фактору в сучасній укра-
їнській історіографії великого значення набувають історичні джерела особового
походження. У цьому плані надзвичайну цінність має гімназійний щоденник
академіка Івана Петровича Крип’якевича – видатного українського історика
ХХ ст., учня М. Грушевського1.
Це джерело можна назвати унікальним серед джерел про життя та діяльність
ученого (про існування інших щоденників І. Крип’якевича інформація відсутня).
Щоденник не тільки висвітлює маловідомі сторінки біографії майбутнього вче-
ного періоду його юнацтва, а й є відбитком ознак часу, в який був написаний.
Він з’явився на хвилі народовського романтизму, яким була охоплена молодь
Галичини, нового піднесення суспільного руху на початку ХХ ст. Незважаючи
на те, що записи велись, в основному, регулярно, це джерело не можна вважати
класичним побутовим щоденником. Маємо справу радше із записником наукових
планів та ідей юного І. Крип’якевича, який на той час уже встиг визначитися
щодо майбутньої діяльності, а саме: вирішив стати істориком України. Сам І. Кри-
п’якевич про публікований щоденник пізніше писав: “Почав я списувати свій
“пам’ятник” і там записував всякі плани майбутніх наукових робіт”2.
Щоденник був покликаний сконцентрувати творчі пошуки юнака, допомогти
не розгубити перлин його творчих задумів. Знаючи свою емоційність, певну роз-
порошеність уваги, І. Крип’якевич сам неодноразово вказував на практичне зна-
чення свого щоденника для самодисципліни: “...менї брак терпеливости; переки-
даю ся з одного дїла до другого і нїчого не роблю... Мушу ся зреформувати!! Щоб
не забути, спишу собі мої мрії і проєкти”3, “...буду вів над собою контролю...”4.
Інна ЗАБОЛОТНА (Київ)
ГІМНАЗІЙНИЙ ЩОДЕННИК ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА
1903–1904 РОКІВ
1 Родинний архів Крип’якевичів (РА Крип’якевичів). – Папка 324: Щоденник І. Крип’я-
кевича (1903–1904) (“Мої гадки”). Див.: Архів Івана Крип’якевича: Інвентарний опис / Упор.
Я. Федорук; наук. ред. І. Бутич, Я. Дашкевич, О. Купчинський. – К.; Львів, 2005. – С. 166.
У період, коли стаття готувалася до друку, архів Івана Крип’якевича було передано родиною
у Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (прим. ред.).
2 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія) // Україна: культурна спадщина, національна
свідомість, державність. Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / Відп.
ред. Я. Ісаєвич; упор. Ф. Стеблій. – Львів, 2001. – 8. – С. 86.
3 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 3зв.
4 Там само. – Арк. 1.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
434
Гімназійний щоденник, якому юний І. Крип’якевич звіряв свої мрії і задуми
(“...маю ся перед кім виговорити...”5), проливає світло на світосприйняття допит-
ливого гімназиста, допомагає реконструювати особистісно-психологічний порт-
рет автора.
“Мої гадки” (назва щоденника) – це не просто думки, а конкретні плани,
життєві орієнтири вже досить зрілої морально, ерудованої молодої людини. З
огляду на юний вік автора, вражає його цілеспрямованість, чітке бачення свого
місця в житті, а також стурбованість долею своєї вітчизни, полум’яний патріо-
тизм. Поряд із романтизмом, спостерігаються рідко властиві людям такого віку
сформовані переконання, несхитна воля і тверді наміри досягнути мети, почуття
власної гідності й бажання “служити всїми силами Українї”6.
Щоденникові записи велися в гімназійні роки автора, період, який він вважав
вирішальним у формуванні своєї української самоідентичності. З дитинства
І. Крип’якевич був знайомий з українським народним побутом, фольклором,
незважаючи на те, що виховувався у польськомовній сім’ї (рід Крип’якевичів
походив з Холмщини), вчився у польських навчальних закладах. Дитячі роки
майбутнього історика минули в подільському селі Великі Гнилиці, де його батько,
Петро-Франц Крип’якевич, був парохом. Організовуючи домашнє навчання
дітей, батьки подбали про вивчення ними поряд з польською української мови.
Проте найважливіша роль в опануванні нею належала спілкуванню з селянсь-
кими дітьми-однолітками. Саме українська мова, народні пісні стали паростками
національного самоусвідомлення І. Крип’якевича в дитячі роки. Але своє націо-
нальне і духовне пробудження він пов’язував з IV львівською гімназією. “Хоч
ми з братом знали українську мову і дещо літератури, звали себе русинами, та
не мали ясної національної свідомості. Батько дбав більше про наш релігійний
світогляд”, – писав І.Крип’якевич7.
Польська гімназія, як згадував пізніше І. Крип’якевич, давала ґрунтовну
підготовку з різних предметів, прищеплювала необхідні навички систематичної
праці. Лиш “надобов’язкові” години української мови, викладання українською
мовою основ греко-католицької релігії (як і сам обряд) були поодинокими озна-
ками національної приналежності гімназистів-українців.
Вирішальне значення в національному пробудженні гімназистів відіграла
боротьба львівських студентів за український університет: “Свіжим духом
повіяло доперва при кінци 1901 р., коли то українська молодїж зробила сеце-
сиї з Львівского унїверситета. Тодї і між Русинами IV ґімназиї збудив ся рух
народнїй: ми почули, що ми не лиш gente, но і natione Русини. Зачало ся від
полємік з товаришами Поляками, дальше перестали ми говорити між собою
по польски, що давнїйше було в загальнім уживаню... на кінець прийшло яке-
таке осьвідомленє”, – писав І. Крип’якевич8. Він вважав, що першорядне
значення для зростання його національної свідомості в цей час мав вплив то-
5 Там само. – Арк. 6зв.
6 Там само. – Арк. 3зв.
7 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія). – С. 86.
8 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 2.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
435
варишів по гімназії9, насамперед таких, як С. Гасюк, Н. Церкевич, О. Надрага,
С. Стецько та ін. Учні польських гімназій створили “Таємний кружок”, який
мав свою бібліотеку, проводив збори, поширював серед гімназистів книжки і
часописи, влаштовував Шевченківські вечорниці, аматорські вистави, в орга-
нізації яких брав участь і І. Крип’якевич.
Проте, на відміну від товаришів, яких захопив вир політичних пристрастей,
І. Крип’якевич ще гімназистом визначився з основним напрямом своєї діяльності,
віддаючи перевагу науці, в якій вбачав основу майбутнього суспільства: “Я...
задивляю ся на житє студентське трохи инакше, я[к] більшість наших товаришів –
вони радо займають ся полїтикою, а наука їм “смердить” – я хотїв бим, щоб
наша суспільність основала ся на підставах правдивої науки (не на полїтицї), а
до того треба ся забрати вже тепер”10.
Слід відзначити, що І. Крип’якевич виріс в атмосфері поваги до наукової
праці. Як відомо, батько майбутнього історика, Петро-Франц Крип’якевич, був
знаним вченим-теологом, доктором богослов’я.
Юнак визнавав, що на нього великий вплив мало Наукове товариство
ім. Т. Шевченка. Щоденник свідчить, що І. Крип’якевич старанно опрацьовував
видання Товариства, зокрема “Записки НТШ”, “Літературно-науковий вістник”
тощо. Найбільше враження на нього справляли твори М. Грушевського, насам-
перед, перші томи “Історії України-Руси”, “Хмельницький і Хмельнищина”,
“Розвідки й матеріяли до істориї України-Руси” та ін. Публіковані у виданнях
НТШ матеріали, особливо українознавчого спрямування, стали ґрунтом науко-
вих планів майбутнього історика, дали поштовх до його творчих задумів. Юнак
мріяв працювати в НТШ уже з перших університетських років і стати його діяль-
ним членом.
Прагнучи зробити свій внесок у науку, І. Крип’якевич, як свідчать записи
щоденника, намагався долучитись до її надбань, поповнювати свої знання з різних
її галузей. Він читав “Огляд руської літератури” Й. Застирця, планував перечитати
“Б. Хмельницького” М. Костомарова, “Виїмки з українсько-руської літератури”,
“Вибір з української літератури” та “Історію Руси” О. Барвінського, “Бесіди про
часи козацькі” В. Антоновича, “Dwa lata dziejów naszych...” К. Шайнохи, “Все-
світню історію” В. Закшевського, праці Геродота, Платона, а також твори І. Кот-
ляревського, М. Шашкевича, Т. Шевченка, В. Стефаника, Б. Лепкого, О. Коби-
лянської, І. Франка, Г. Ібсена, Б. Бйорнсона, М. Метерлінка, Г. Гауптмана, Д. Бо-
каччо, А. Доде, Г. Сенкевича та ін.
Зі сторінок свого щоденника І. Крип’якевич постає як майбутній організатор
науки. Прагнучи організувати Наукове товариство в гімназії, І. Крип’якевич ви-
значає пріоритетні напрямки його діяльності: вивчення історії, літератури, укра-
їнської етнографії, мистецтва. Це ілюструє написаний ним “Статут Наукового
кружка VII А кляси IV ґімназиї у Львові”, складений за зразком Статуту НТШ.
Юнак планує організувати наукові гуртки на місці майбутньої роботи, а також
при Академічній громаді.
9 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія). – С. 86.
10 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 5зв.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
436
Автор щоденника відзначається високою вимогливістю до себе, достатньою
самокритичністю, відчуваючи разом з тим свої неабиякі наукові задатки: “Я
маю таку нещасну вдачу, що до всього беруся в серединї: не можу себе прине-
волити до систематичного студіованя чого-не-будь від початку. З мене буде щось
ґен[ї]яльного (sic), або зовсїм нїчо”11.
Щоденникові записи І. Крип’якевича дають підстави зробити висновок, що
уже в гімназійні роки він визначив основні напрямки майбутньої наукової ді-
яльності: “Три головні напрями в моїй будучій дїяльности: істория, штука, есте-
тика укр[аїнського] народа”12. Серед наукових зацікавлень юнака головне місце
займала історія України.
Саме у гімназійні роки у Крип’якевича визріває намір стати істориком Укра-
їни. Не останню роль у цьому виборі відіграли шовіністичні випади з боку вчи-
теля історії поляка Р. Клєменсевича13. Зневага до українського народу, його історії
викликала в юнака глибоку образу й обурення.
Патріотичні почуття породжували палке бажання бачити свою батьківщину
на гідному місці в світі: “Хотїв бим, щоби наша Русь-Україна стала найвисше зі
всїх народів, щоби винесла ся над инших власними силами”14 і “Для чого наш
нарід завсї[г]ди (??) був і є найбільш слабий в Европі?? Я мушу се питанє через
житє розвязати!”15.
Свій біль і занепокоєння долею України юнак висловлює у “білому вірші”:
“Чому, Вкраїно, все послїдна ти
між народами усеї земли?
Чи твої сини такі підлі,
що вони тебе збавить не могли?”16
Прагнення бути корисним своїй батьківщині остаточно визначає мету життя
І. Крип’якевича: “Хоч я вихований на-пів по польски і в польскій школї, хочу
служити всїми силами Українї... Мі[й] головний намір і моя цїль на будучність:
стати правдиво ученим істориком”17. На рішення гімназиста стати істориком
великий вплив справила і стаття І. Франка “Козак Плахта”, надрукована в 47-му
томі “ЗНТШ”, який він взяв у бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка18.
Готуючись здійснити свою мрію – стати істориком, І. Крип’якевич у першу
чергу студіював праці М. Грушевського, що стали для гімназиста не тільки важ-
ливим джерелом поповнення його знань з національної історії, а й прикладом
наукового дослідження та викладу історичного матеріалу19. Глибоко поважаючи
авторитет великого вченого й усвідомлюючи брак власного наукового досвіду,
11 Там само. – Арк. 14зв.
12 Там само. – Арк. 17.
13 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія). – С. 84.
14 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 3.
15 Там само. – Арк. 14.
16 Вірш І. Крип’якевича № І.
17 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 3зв.
18 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія). – С. 86.
19 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 30.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
437
І. Крип’якевич наважується листовно звернутися за методичними порадами до
вже визнаного на той час історика М. Грушевського. Цей лист, на жаль, не зберіг-
ся, тому щоденникові записи з переліком запитань до видатного вченого є над-
звичайно цінним джерелом щодо відтворення його змісту20. Це підтверджує
поштова картка-відповідь М. Грушевського, в якій він давав практичні поради
допитливому гімназистові, рекомендуючи простудіювати певні вітчизняні й зару-
біжні праці, вказуючи на недослідженість XVIII і ХІХ ст., а також запрошував
І. Крип’якевича на бесіду21.
Вже в юнацькі роки І. Крип’якевич визначив тематику своїх майбутніх
наукових досліджень з історії. Серед основних історичних тем, які його цікавили,
були козаччина, насамперед Хмельниччина, історія Галичини, зокрема Львова і
його околиць, Холмщини, Угорської Русі (Закарпаття). Історію України він зби-
рався розглядати в контексті всесвітньої історії “Требаби якось мудро вчити ся
істориї – буду лучив найважнїйші факти істориї – европейської з іст[ориєю]
Руси...!”22. Мріючи стати істориком України, І. Крип’якевич мав намір також
написати всесвітню історію.
Вивчення історії українського народу І. Крип’якевич не уявляв без ознайом-
лення з його культурною спадщиною, приділяючи першорядне значення вивчен-
ню українського мистецтва (“штуки”).
Захоплюючись етнографією, юнак мав намір вивчати народні вишивки,
писанки, килими та інші предмети народного побуту. Щоденник відображає
інтерес І. Крип’якевича до усної народної творчості, в першу чергу народних
казок, пісень, колядок, коломийок, що мали стати предметом його наукового
дослідження. Одним з головних напрямів своєї майбутньої діяльності І. Крип’я-
кевич вважав вивчення народної естетики, зокрема її понять, принципів, харак-
терних рис.
Значну роль у ознайомленні з національним культурним процесом І. Крип’я-
кевич відводив історії літератури, що теж знайшло місце в його наукових планах.
Він прагнув глибше вивчати і досліджувати українську мову.
З юності розуміючи виняткове значення джерел в історичному дослідженні,
автор щоденника виразно постає як майбутній джерелознавець. Поряд із польо-
вою, І. Крип’якевич прагнув зайнятися і едиційною археографією. Вже в юному
віці І. Крипякевич велику роль в історичному дослідженні відводив бібліографії,
виявляв науковий інтерес до історичної географії, картографії, топоніміки, палео-
графії, археології, книгознавства, хронології.
Юнаком керували не тільки жадоба знань, а й дух просвітництва, що спону-
кав його самого до просвітницької діяльності, дозволяв бачити необхідність удос-
коналення роботи тогочасних гуртків “Просвіти”.
Щоденник є чи не єдиним джерелом, що підтверджує глибоку релігійність
І. Крип’якевича і висвітлює його ставлення до церкви як інституції та розуміння
20 Там само. – Арк. 12.
21 Заболотна І. Початок співпраці І. П. Крип’якевича з М. С. Грушевським // Україн-
ський археографічний щорічник. Нова серія. – К.; Нью-Йорк, 2004. – Вип. 8/9. – С. 632.
22 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 10зв.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
438
ним її ролі в суспільстві. На новій хвилі суспільного критицизму і нігілізму
щодо церкви юнак був переконаний у тому, що “нарід і Церква повинні разом
йти!”23.
Одним з наукових зацікавлень І. Крип’якевича була філософія, на основі
якої він складає власну життєву філософську систему з чітко окресленими мо-
рально-етичними принципами, не обминаючи увагою і актуальні питання сучас-
ності, зокрема місце особистості в мікро- і макросоціумі.
Отже, як свідчить щоденник, під час навчання в гімназії загалом сформу-
вались наукові вподобання І. Крип’якевича. Творчі задуми 18-річного юнака до-
сить усвідомлені і, завдяки його винятковій цілеспрямованості, в майбутньому
були, в переважній більшості, реалізовані.
І. Крип’якевич став ученим зі світовим іменем, гордістю української
історичної науки. Автор близько 800 наукових праць, він здобув широке ви-
знання і славу як історик, культуролог, джерелознавець, археограф, фахівець
із спеціальних історичних дисциплін, організатор і популяризатор української
науки.
* * *
Гімназійний щоденник І. Крип’якевича зберігається в родинному архіві
І. Крип’якевичів у папці № 32424 (усі документи укладені в папках за тематич-
ним принципом та більшість із них пронумеровані самим І. Крип’якевичем у
1960-х рр.). Публікований документ міститься в конверті з цупкого блискучого
жовтого паперу, розміром 17,5×11,5 см, перев’язаному шпагатом. На титульній
стороні конверта рукою І. П. Крип’якевича чорним чорнилом зроблено напис
“1903–1904. Дневник і varia”, а на звороті конверта вздовж його лівого краю
червоним олівцем зазначено час написання всіх документів, які загалом знахо-
дяться в конверті – “1903–1907”.
У конверті, крім власне щоденника, містяться також деякі інші матеріали,
як-от: оповідання про гімназистів 3 класу, аркуші кальки зі старослов’янським
алфавітом та цитатами з “Євангелія” старослов’янською мовою, лист М. Грушев-
ського від 1903 р.25 тощо.
Окремі аркуші із записами, близькими до змісту щоденника (авторські вірші,
“Статут Наукового кружка VII А кляси IV гімназиї у Львові”, “Програма до
збираня і студіованя нар[одних] вишивок”, деякі робочі нотатки), вкладені між
сторінками або зразу після останньої книжечки щоденника.
Авторські вірші та “Статут...” написані чорним чорнилом на аркушах роз-
міром 17×10,5 см і подаються в даній публікації після тексту щоденника.
Сам щоденник складається з п’яти окремих саморобних книжечок неве-
ликого розміру (17×10,5 см), не скріплених між собою. Книжечки виготовлені
23 Щоденник І. Крип’якевича… – Арк. 4зв.
24 РА Крип’якевичів. – П. 324: 1. Спогади Ів. Петровича (1902–1911); 2. Аркуші
спогадів про Університет 1905–06; 3. “Дневник і varia”. Див. прим. 1.
25 Заболотна І. Початок співпраці І. П. Крип’якевича з М. С. Грушевським. –
С. 632.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
439
зі стандартних листків паперу, складених вдвоє і зшитих чорною ниткою.
Папір, на якому велися записи щоденника, – жовтуватий, гладенький, досить
цупкий. Текст написаний, в основному, чорним чорнилом із вкрапленням
записів олівцем.
Щоденник написаний своєрідним фонетичним правописом, т. зв. “желе-
хівкою”. Записи велися здебільшого у формі нотаток, що значною мірою
пояснює авторську пунктуацію. Автор, наприклад, часто ставив тире замість
ком і крапок, у кінці речень не ставив крапку, виставляючи тире чи “...”, що
мало означати незавершеність думки, натяк на можливість повернення до
неї. Крім того, записи мали особистісний характер, часто робилися поспіхом,
скорочено, були призначені для самого автора і, відповідно, інколи зрозумілі
лише йому.
Привертає увагу той факт, що спочатку текст щоденника писаний акурат-
ним, старанним почерком, в той час як надалі це – нотатки, зроблені скоро-
писом, для яких характерна велика кількість скорочень, наявність нерозбір-
ливих слів.
Щоденник має авторську назву “Мої гадки”. Як свідчить помітка на по-
чатку джерела, І. Крип’якевич розпочав його вести у 1903 р., навчаючись у
VII класі IV польської гімназії у Львові. Останні записи датовано 26 травня
1904 р. (можливо, з цього часу гімназист почав активно готуватись до матури
(іспитів на атестат зрілості) та вступу на філософський факультет Львівського
університету). Епіграфом до свого щоденника І. Крип’якевич обрав слова
Т. Шевченка з поетичного твору “Не нарікаю я на Бога...”
За тематикою текст записів можна поділити на кілька логічних частин:
дещо наївно-амбіційний вступ з викладом мети написання щоденника, далі –
curriculum vitae до гімназійних років включно та основна частина – безпосе-
редній виклад роздумів, спостережень, завдань, планів по датах.
При підготовці публікації по можливості було осучаснено пунктуацію
пам’ятки для кращого розуміння тексту. Уніфіковано написання великих літер
(Річ посполита Річ Посполита), проте збережено вживання великих літер
у назвах народів (Русин, Поляк). Скорочення розкриті у квадратних дужках,
де ми намагалися зберегти авторський правопис (священник свящ[енник]).
У випадках вживання паралельних форм слів при розкритті скорочень вжи-
вається форма, найбільш наближена до сучасного правопису (руський, рус-
кий рус[ький]). Не осучаснено вживання апострофа (на той час вживання
апострофа не було унормовано: румяний, але з’їзд). Виправлення явних поми-
лок, описок тощо зазначено у підрядкових примітках. Без застережень збере-
жено авторські позначки та зауваження типу [!], [?], (?) тощо. Не коментува-
лися деякі слова і вирази, з поясненням яких виникли труднощі.
Під час публікації джерела було збережено всі особливості авторського
правопису і стилю І. Крип’якевича, через що щоденник можна вважати не
тільки історичною, а й мовною пам’яткою Галичини початку ХХ ст.
→
→
→
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
440
ÄÎÊÓÌÅÍÒ
(1903)
Мої гадки
Орю
Свій переліг – убогу ниву
Та сїю слово: добрі жнива
Колись-то будуть!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Та посїй ся не словами
А розумом, ниво!
Великі люди і ґенїї сьвіта списують деколи свої спомини і т[аке] и[н-
ше] – я, мабуть, не ґенїй, а все таки чоловік, і ся людська гідність дає менї
цїлковите право до списаня моїх гадок. – Не роблю я сього для тебе, сьві-
те, – ти за малий, щоби мене поняти, бо я чоловік! – роблю се для себе
самого, буду вів над собою контролю...
Передовсїм коротеньке curriculum vitae. – Родив ся я 25 червня 1886 у
Львові. Мої родичі о. Петро Франциск1 і Олена з Заткаликів2 Крипякевичі
походять геть з Холмщини3; тому то я мушу дома говорити по польски...
Наймолодші лїта перебув я у Львові; тут був мій батько вперед сотруд-
ником у св. Юра, потім заступником пароха у св. Петра і Павла. Десь ко //
ло 1891. перенесли ми ся до Гнилиць Великих в Збаразькім [повіті]4, де
батько був через штири лїта парохом. В Гнилицях навчив ся я руської
мови від моїх ровесників, сїльських дїтий, головно Якова Заяця, сина та-
мошного дяка, котрий тепер десь в Тернополи ходить до ґімназиї; ту навчив
ся я з братом Львом також штуки читаня та писаня від Русина-учителя
д[октора] Дмитра Пігута; по руськи зачав я читати доперва на другий
рік – учителем був Поляк Суходольский, котрий дав менї також початки
нїмецкого. В роцї 1895. перенесли ми ся знов до Львова, де батько дістав
катехитуру при IV ґімназиї5. До сеї ґімназиї перейшов я 1896 р., покінчив-
ши IV клясу народньої школи ім. Мариї Магдалини6 – і ту перебуваю до
нинїшнього дня. Ширший сьвіт побачив я через вакациї ріжних років,
коли я бував в Сернах7 к[оло] Яворова8, в Шмиткові9 к[оло] Сокаля, в
Станиславові10, а навіть 1897 в Одессї.
Ґімназияльний живот сходив менї через довший час зовсїм монотон-
но – при книжцї чи при забаві. (Читав я виключно майже балєтристичні
книжки польскі). Свіжим духом повіяло доперва при кінци 1901 р., коли
то українська мо- // лодїж зробила сецесиї з Львівского унїверситета. Тодї
і між Русинами IV ґімназиї збудив ся рух народнїй: ми почули, що ми не
лиш gente, но і natione Русини. Зачало ся від полємік з товаришами Поля-
Арк. 1.
Арк.
1зв.
Арк. 2.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
441
ками, дальше перестали ми говорити між собою по польски, що давнїйше
було в загальнім уживаню (й нинї, на жаль, дїє ся се між учениками низших
кляс), на кінець прийшло яке-таке осьвідомленє. Перший, що зачав гово-
рити по руски, був, мабуть, тов[ариш] Олекса Надрага; він також, здає ся,
перший вступив до тайного кружка студентського11, який був довго перодо
мною, яко сином катихита, затаєний...; тепер тов[ариш] Н.* впливів нїяких
не має (P. S. на жаль, також й має!..)**, бо йому приписують бїльше кри-
кунство, як щиру роботу – такий осуд за суворий, але таки троха й прав-
дивий. – Правду сказавши, жадного товариша лїпше не знаю, але дам
пару черт їх характера. Тов[ариш] Нестор Церкевич12 – се мішанина ди-
сонансів: сегорічним вечерницям Шевченка віддав ся з великим пожертво-
ванєм – любить говорити на “хамів” – віддає ся цїлою (?) ду-// шею тан-
цям – рад-би завязати зі мною кружок науковий і взагалї піднести нашу
суспільність через образованє – жиє в незгодї зі всїми товаришами – хоче
вступити до театру – etc., etc., etc. Буде се сильна підпора нашої суспіль-
ности або піде цїлком на марне. (Мушу над ним попрацювати – єго натура
має, либонь, багато спільного з моєю). Симпатичним є менї дуже тов[ариш]
Семко Стецько, головно задля того, що хоче посьвятити ся істориї, як і я;
тепер великих надїй на нього не кладу, але він ще виробить ся... (Се вира-
жінє за надто протекціональне, а се моя гадка!). Мушу завважити, що він
оден вміє говорити по руски, бо вийшов з під селянської стріхи. Тов[ариш]
Євгенїй Лефкий хоче йти на сьвященика і, крім того, посьвятити ся фізицї
й математицї. Тов[ариш] Юлїян Царевич іде також на сьвященика. Тов[а-
риш] Ілярїй Іллєчко – дуже здібна голова; хоче йти або на технїку, або до
війска, або на латину і польске – не дай Боже, щоби він пропав для нас, а
то можливе, бо дома має занадто польске окруженє (Кілько я ту пишу по-
льонїзмів!!). З Поля-// ків вартий спімненя Юлїюш Кляйнер13 (Kleinеr***) –
великий талант, найлїпший ученик нашої кляси й цїлої ґімназиї.
Час обговорити професорів. Релїґії вчить мене батько14 (латинників,
пр[иміром], Гнатовский), латини – Стан[ислав] Романьский, греки – Русин
(сполячений чи з’австриячений) Ю. Дольницкий, математики і фізики –
В. Цїсло. Проф[есор] істориї Р. Клєменсєвич, великий естета, залюблений
в істориї Польщі і Анґлїї, аристократ; проф[есор] льоґіки Мих[айло] Сїрак
(колись був, як менї казали, graeco-cath[olicus]!), історик, хоче побудити
до більшого занятя предметом – сї два професори подобають ся менї біль-
ше, але найбільший вплив має на мене проф[есор] Еміль Пецольд (Petzold),
учитель нїмецкого, котрий мене, більше як всї инші, пхає до висших сфер;
людина се така глубоко чутлива і цїлком инша як пересїчний чоловік,
“інтелїґентний”, дїлає на мене дуже глибоко, йому завдячую се, що хочу
бути чоловіком...
Арк.
2зв.
Арк. 3.
* Мабуть, мається на увазі О. Надрага.
** Фразу “(P. S. на жаль, також й має!...)” вписано І. Крип’якевичем між рядками.
*** У тексті помилково “Kleimер”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
442
– . – . –
Про що я не мрію!
Хотїв бим, щоби наша Русь-Україна стала найвисше зі всїх народів,
щоби винесла ся над инших власними силами...
Хоч я вихований на-пів по польски і в польскій школї, хочу служити
всїми силами Українї...
Мі[й]* головний намір і моя цїль на будучність: стати правдиво ученим
істориком; при тім хочу посьвятити ся фільософії. Війду зараз в першім
роцї унїверситетських студиїв до Наукового Товариства Шевченка і там
буду працював, кілько стане сил15...
Тепер хочу приготовити ся до сього завданя, але менї брак терпели-
вости; перекидаю ся з одного дїла до другого і нїчого не роблю... Мушу ся
зреформувати!!
Щоб не забути, спишу собі мої мрії і проєкти:
1) В Тов[аристві] Шевченка завести комісию фільософічну.
2) Як буду де на провінциї професором (Перемишль, Коломия...),
засновати Кружок науковий.
3) Поїхати до Турциї за жерелами до істориї відносин козацько-
турецьких16.
4) Чи Кронїка псевдо-Нестора17 не подїлена на глави з написями? //
5) Написати історию руського** духовенства в Галицькій Руси за
часів польских (v. polones***).
6) Обїхати сїльскі церкви за архівальними жерелами до істориї
(на початок Серни і Шмитків).
7) Перешукати архів4* костела в Милятинї18, як який є.
8) Перешукати архив міський, де буду на провінциї, і оголосити
материяли в “Збірнику” мого Наукового кружка (пор[івняй пункт] 2).
9) Перешукати біблїотеку Костишинів і мого батька.
10) Питати ся в Кудерявцях19 і де будь за старими рукописями і
т[аке] и[нше].
11) Збирати піснї, казки etc. народнї. (Також піснї “американські”,
як би була нагода).
12) Перешукати архів5* і біблїотеку св[ятого] Юри і св[ятих] Пят-
ниць (і инш[их] церкв[ів]).
28/ІІІ 1903
13) Написати розвідку про стиль Гуцульский, про поезию народню
(числа, краски), про фільософію народню (Чи о тім вже що писали?).
14) Засновати при Тов[аристві] Шевченка при секциї іст[орично]-
фільософічній комісию для дослїдів над рускою штукою (колись би можна
Арк.
3зв.
Арк. 4.
* У тексті помилково “міг”.
** Слово “руського” вписано над рядком.
*** У тексті “popones”.
4* У тексті було спочатку “архив”, потім “и” замінено на “і”.
5* У тексті було спочатку “архив”, потім “и” замінено на “і”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
443
було написати історию на-// шої штуки...) або спонукати Товариство для
дослїдів штуки, як яке істнує, до живійшої роботи (про таке товариство я
ще не чув!).
– . – . –
В нашім народї бачу я тепер дві сторони, партиї, чи як їх назвати –
одна каже, що Церква обійде ся без народа (се є псевдо москвофіли “тверді”
і цїлком народно індеферентні, котрі бридять ся українством, бо бачуть в
нїм лише атеїзм, радикалїзм і т[аке] и[нше]), а друга голосить, що нарід
може йти без Церкви (се більшість української інтелїґенциї) – після мене,
нарід і Церква мають рівні права, нарід і Церква повинні разом йти! ...
Такою дорогою хочу йти в житю...
– . – . –
Ущасливити чоловіка дуже легко, роби, отже, других щасливими, хоч-
би лише одним слівцем, поглядом..., хотяй би се було з твоєї сторони малою
жертвою...
29/ІІІ 1903
– . – . –
15) Коли буду де професором, піднесу на конференциї, щоби в кля-
сах завести більш // естетичне урядженє, і хоч в сей спосіб впливати на
молоді уми; буду також при викладах істориї показувати ученикам дїла
штуки, особливо руської.
16) Требаби уложити енцикльопедию чи лєксикон, хочби лише рі-
чий, відносячих ся до України.
17) Як не істнує нїяка істория всесьвітна, требаби щось такого
написати*20. 30/ ІІІ 1903
– . – . –
Четвер, 2 цьвітня 1903.
18) Написати студию 1) про фільософію народню, 2) про фільо-
софію Шевченка.
– . – . –
Наш двотижневик “Іскра”21 не подобає ся менї зовсїм. З нетерпели-
востю ждав я там чогось “конкретного”, що моглоби мене піднести – а
там лиш крики на Церкву, уряд, професорів, шляхту і т[аке] и[нше]. Знаю
я, що потреба нам вміти боронити своїх справ і прав, але ті всї оборони
etc., що показують ся в “Іскрі”, такі убогі-нужденні. Чи не лїпше булоби
давати щось більш наукового й то з науки української? Я (а почасти й
Церкевич, котрому я частину моїх мрій передав) задивляю ся на жи-// тє
студентське трохи инакше, я[к] більшість наших товаришів – вони радо
займають ся полїтикою, а наука їм “смердить” – я хотїв бим, щоб наша
суспільність основала ся на підставах правдивої науки (не на полїтицї), а
до того треба ся забрати вже тепер. Хотїв я з Церкевичом заснувати
“Науковий кружок учеників VII а кл[яси] IV ґімн[азиї] у Львові” (написав
Арк.
5.
Арк.
4зв.
Арк.
5зв.
* Пункти 15–17 написані олівцем.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
444
я навіть – risum teneаtis22 – для нього статут на подобу “Статута Наук[ового]
Тов[ариства] Шевченка”) – але сей проєкт розвіяв ся якось – може, для
того, що я не вмію ся взяти до річи – а до того нема часу... Коби то можна
зреформувати сю “Іскру”! Але я знаю, що се неможливе – я стрібую пора-
дити тому на инший спосіб: пішлю пару науково-естетичних розвідок до
нашої часописи (теми: народнї піснї, їх сьвітогляд, фільософія й т[аке]
и[нше] – зроблю се через Великодні сьвята) – до сего дам ще чемний лист
(мусить він бути чемний, бо В[исокоповажаний] П[ан] Редактор дивив би
ся на мої працї кривим воком) й зверну увагу, що далеко практичнїйше //
булоб, щоби студенти присилали розвідки до “Іскри”, що Редакция
повинна нас до того заохотити [чую, що “заохотити” якийсь рутеньский
польонїзм! ... Сумно се, що я не вмію своєї мови!] і т[аке] и[нше]. Такий
лист виробив я вже перед двома* тижнями – мушу єго ще ошлїфувати (!!)
і де-що змінити...
Церкевич дав менї проєкт, щоб написати “Прольоґ” на вечерницї23
на другий рік – мушу над тим подумати, бо я сам мав вже такий плян,
кілька місяцїв тому...
Перечитав я вже ХХІІ–ХХІІІ ч[исло] “Записків” Тов[ариства] Шев-
ченка і переглянув Матеріяли і розвідки до іст[ориї] України проф[есора]
Грушевського24. Гарні річи! В суботу віддам сї книжки – й поведу Церке-
вича перший раз до біблїотеки, може, й він займе ся живійше наукою, а
менї так треба товариша! ...
Виданям Тов[ариства] Шевченка завдячую дуже богато і хочу колись
бути дуже дїяльним членом сеї інституциї...!
Тепер не маю часу, пишу (по польски) про вплив україньских пісень
на Бо-// гдана Залєского25 – маю се відчитати в клясї на першій годинї
польского по сьвятах – ой, як би я хтїв, щоб се пішло як найлїпше, щоб
прославити “нашу думу, нашу пісню”!.. Возьму там трохи цитатів з наших
пісень – хочу познакомити Поляків з нашими жемчугами... Боже, менї
поможи!..
Напишу до “Іскри” статейку про звязь (...?) епічних творів народнїх,
наших дум, сербського Лазаря26 і Гомера27... Трохи о тім сказав я вже в**
моїй прелєкциї...
Ой більше нам треба правдивої працї, як марних слів – а я марную
час і папір – от слабість людского серця – але то мене підтримує – маю ся
перед кім виговорити...
П’ятниця, 3 цьвітня 1903.
19) Написати студию про “Сл[ово] о полку Ігоря” яко памятник
фільософічний XII в. (! можеб, зробити се для “Іскри”?)28.
20) Чи не можнаби завести в школах середних в VII і VIII-ій клясї
викладів про штуку, естетику і т[аке] и[нше]? //
Арк.
6.
Арк.
6зв.
* У тексті перекреслене слово “кількома” замінено словом “двома”.
** У тексті “і”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
445
21) Требаби завести яке видавництво дешевих книжок (котреб містило
коротші новелї, оповіданя і т[аке] и[нше]), щось на взір Universal. Bib-
liotek’и.
– . – . –
Духовенство наше повинноби більше (й то як найбільше й як най-
глубше) студийовати загальноевропейску фільософію, щоб, пізнавши доб-
ре основи нинїшньої науки, могло лїпше боронити Церкви. Сьвященники
повинниби більше жертвувати ся науцї, входити в звязь з науковими то-
вариствами (Тов[ариство] Шевченка...), щоб собі найти більше довіря й
шаноби у української суспільности. Вартоби звернути увагу на фільосо-
фічні студиї питомцїв семінариї... (“Іскра” помістила статтю про дослїди
над новими розкопами в Вавилонї – і на тій основі перевертає (!) авторитет
Біблїї29. Наші сьвященники повинниби ся з сим познакомити – коли не в
жерелї в самім Вавилонї – то з католицьких й некатолицьких розправ (бо
такі мусять, прецї, істнувати) і на основі студиїв боронити правди... “Бого-
словский Вістник”*30 – одинока, здає ся, // часопись церковна, мусить ста-
ти ся щиро народним!.. Він повинен стати ся осередком житя церковного
– але йти з народом!.. Сьвященик повинен бачити в такім, пр[иміром],
Франку не атеїста, але заблукану (поль[онїзм]!31) вівцю...).
– . – . –
Комісия фільософічна, яку я думаю колись завести при Тов[аристві]
Шевченка, буде видавати, передовсїм, клясиків-фільософів (№ 1 Кант32).
Чи Франко написав що з фільософії?
– . – . –
Хотївбим написати яку драму фантастичну або патріотичну. Епос
придав би ся нам... Мрії..!
Вторник, 7 цьвітня 1903.
Вчера був я перший (мабуть, і послїднїй) раз сего року в руськім теат-
рі – На “Не ходи**, Грицю*** та на вечерницї...” – (цїни пополудні4* були
зн[и]женї – лиш 30 сот вступ на салю!). Вражіня більшого я не віднїс –
хиба зачав думати про мій5* прольоґ на другий рік...
– . – . –
Нинї був я у Костишинів (завтра їдемо на два тижнї до Кудерявець,
до нашого саду!), застав дома лиш Мирона – по дорозї зди-// балисьмо (я
йшов з Левком33, як завсїгди,) до хлопцїв. Костишини зачинають тепер
трохи більше займати ся полїтикою-не-полїтикою – я бесїдував з Ісидором
і утвердив єго в україньстві! Костишини почували себе завсїгди Русинами
(хочби6* для того, що дома говорять по руски), але ідеї україньскі були
Арк.
7.
Арк.
7зв.
Арк.
8.
* У слові “Вістник” літеру “т” вписано над рядком.
** У тексті “неходи” написано разом.
*** У тексті “Груцю”.
4* У тексті “пополодні”.
5* У тексті “міг”.
6* У тексті “чочби”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
446
для них темні (на жаль, є се у більшости духовенства і Русинів, тримаючих
ся релїґії взагалї) – вони більше стояли за Церквою – нарід для них був
щось чуже... Я дуже легко показав Ісидорови дорогу, якою я йду, і з’єднав
(поль[онїзм]!) його для моєї ідеї: нарід з Церквою, Церква з народом!
...Ісидор пояснить се, мабуть, братям, і так, може, добудемо їх для України!
Левко сварив ся через дорогу з Ґеньом, але сварка до нїчого не довела.
Левко собі ще радити не вміє, але й він тут поклав свою цеголку, бо визичив
Костишинам дві розвідки “Просьвіти”34: “Русь-Укр[аїна] і Московщина”35
і “Соті роковини письменства руского”36 – коби се було для сїх хлопцїв
основою народньої роботи!.. Мушу їх познакомити ще близше з “Тов[ари-
ством] Шевченка”, що на мене такий вплив має – дай Боже, щоб з них
були добрі робітники на нашім перелозї... //
– . – . –
В Кудерявцях маю написати (зглядно покінчити) “прелєкцию” про
Залєского, перечитати Оберона37, перегризти дві дії з “[Die] Jungfrau v[on]
Orleans”38. Крім того, перероблю піснї народні з V т[ому] “Трудів” Чубінь-
ского39 і, може, напишу вже тепер розвідки про числа і краски в народній
поезиї (“Труды”*) і LI том “Записків” визичив я в суботу в Тов[аристві]
Шевч[енка]. Левко взяв “Лїтературу” Застирця40, Церкевич – 2 “Віст-
ники...”. Що маю зробити з моїми розвідками, як їх напишу? Чи їх дати
до “Іскри”, чи показати д[октору] Людкевичеви41 (Людкевич вчить мене
руського – чоловік се дуже несьмілий, здібний композитор; я хотїв бим з
ним війти в близші, тїснійші зносини (чи се менї піде добре?). Я його вже
питав о розправи над штукою руською, особливо гуцульською [напише
щось про те Шухевич в своїй “Гуцульщинї”**42], чи, може, сховати на
лїпші часи? Мабуть, покажу Людкевичеви та пішлю до “Іскри” (може,
через Гасюка?!).
До Церкевича чую тепер якусь недовірчивість – він занадто хвійний
(поль[онізм]!)43. Може, найду повірника й приятеля в Ісидорі Костишинї,
а, може, й в Миронї? ... Чи не найлїпше-б пійти за Ібсеном (“Ворог
народа”44): “Сей найсилнїйший, хто сам стоїть!”
Другого чоловіка, такого як я, не найду...*** //
Кудерявцї, середа4* 15. цьвітня 1903. Вчера відїхала п[анна] Анна
Мосєвич з своєю братаницею Зосею. Перша се женщина, що ся прибли-
жаю до сього ідеалу, який би я хотїв бачити... – тиха, лагідна, розумна.
Женщини повинні вчити ся, як й мущини – но не завсїгди для ступеня
докторского, але для виробленя собі ширшого погляду на сьвіт. Царством,
в якім вони повинні панувати, є любов – й то любов як найширша, все
обіймаюча... (Кожда матїр повинна ся все образувати, бо лише тодї зуміє
Арк.
9.
Арк.
8зв.
* У тексті “Триды”.
** У тексті “Гуцульшинї”.
*** Після цього аркуша між сторінки щоденника вкладено “Статут Наукового
Кружка VII А кляси...” і замітки на окремих аркушах.
4* Слово “середа” вписано над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
447
кермувати старшою дитиною (Petzold); син, пр[иміром], так довго шанує
матїр, як довго вона має над ним перевагу образованя – потім вже трудно...).
Панна Анна звернула на се увагу, що й зьвіря [тваръ] повинно мати по сїм
житю якусь нагороду за свої терпіня в другім житю – так, мабуть, і є...
(якийсь цитат з* с[ь]в[ятого] Павла – “тваръ”).
– . – . –
Чи моя “дальша” сестра Марія Назаревич45, яку я опізнав о минувших
вакаций, не наближала би ся до моїх ідеалів...? Її очи! ...
– . – . –
Кождий чоловік** повинен собі утворити власну систему фільосо—
фічну, власний погляд на сьвіт... Не диви ся на нїчо чу-// жим воком!..
...Сьвіт такий великий, чоловік в нїм нїчо... Однако (поль[онізм]!) й
він має свої дрібні обовязки повнити, щоби ся ставати чим-раз соверше-
нїйшим... Коли одиницї стануть лїпші, то й цїлий сьвіт буде лїпший...
– . – . –
Вся наука, в сїм*** значіню, в якім ся її4* уживає в сьвітї “науковім”,
се не цїль цїлого рода людського – се лиш одна дорога, що веде до
совершености! Не лише “учений” є і може бути совершений, але й кождий
“простак”!.. (Женщина, пр[иміром], йти повинна дорогою любови – але
чи лише любови?!).
– . – . –
Проєкта робіт для комісиї “фільософічної (?)” Тов[ариства] Шевченка:
фільософія народна, “Сл[ово] о п[олку] Іг[оревім]” яко памятник фільо-
софії ХІІ в. (Нї мудрому, нї горазду, нї птичю горазду суда божія не ми-
нути46– v[ide] Грушевський: “Іст[ория] Укр[аїни]-Р[уси]”), наші фільософи
схолястики... (Народня фільософія: казки, байки etc.).
Роботи естетично критичні: про звони, лїхтарі etc. – вишивки народнї
і їх відносини до народньої поезиї (“чорним шовком вишивала”) – вишивки
на кожухах, гуньках і т[аке] и[нше] – інїцияли (що о них вже писали??!!). //
Справити собі апарат фотографічний – і фотографувати всякі дїла
штуки руської (і вишиванки...!) – зложити з того альбом і по “найдовшім
житю” віддати його Тов[ариству] Шевченка.
Бачив я в Кудерявецкій церкві образ Матери Божої, дарований чи “со-
творений” через якогось сьвящ[енника] Іоана Фдерь (?)5* (рік БШК47) =6*.
Мушу йому придивити ся близше і відчитати підпис. – Написати щось
про руську штуку церковну, який “причинок” до Miscellane[а]-ів48 в
“Записках”?!.
Арк.
10.
Арк.
9зв.
* Прийменник “з” вписано над рядком.
** У тексті “чоловів”.
*** Слово “сїм” вписано над рядком.
4* Слово “її” вписано над рядком.
5* “Іоана Фдерь (?)” вписано над рядком олівцем над перекресленим словом
“Федора”.
6* Місце залишене для розшифрування арабськими числами.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
448
Шукати по селі старих книжок, рукописий і т[аке] и[нше]! Підчас
сьвят спитати Блавацкого о* ріжні казки...!
Як буду вже на унїверситетї, мушу з великою терпеливостю і увагою
перечитати Грушевського: “Економічний стан селян на Поднїстровю га-
лицькім в пол[овинї] XVI в.”49 (Розв[ідка] I – се буде дуже корисна вправа –
треба ся учити, як люди думають!
Маю намір їздити по селах й переглядати архиви церковні за старими
актами (в Кудерявцях вартоби, пр[иміром], розвідати ся за тим
сьвящ[енником] Іоаном Фдерь (?)**– може, в Новоселцях50, // де було дав-
нїйше приходство в Кудерявцях?). При тім повинен я=мушу) глядіти за
дїлами штуки...
“Народ міркує все!”
Вчити ся – сповняти щоденні обовязки, не мріти!!!...
– . – . –
Требаби якось мудро вчити ся істориї – буду лучив найважнїйші факти
істориї европейської з іст[ориєю] Руси...! (1648 покій Вестфальский51 – і
Хмельницький...).
– Мушу на основі писаних жерел списати історию мого ума...
– . – . –
Тяжко впасти у кайдани,
Умирать в неволї,
А ще тяжше – спати, спати,
І спати на волї –
І заснути на вік віків,
І слїду не кинуть
Нїякого...Однаково,
Чи жив, чи загинув...***
Кудерявцї, пятниця, 17 цьвітня 1903.
Мушу уложити собі синхронїстичний перегляд 1) істориї всесьвітної
з особливим узглядненєм (поль[онїзм]!)52 істориї України; 2) лїтератури
Арк.
10зв.
* “О” вписано над рядком.
** “Іоаном Фдерь (?)” вписано олівцем над рядком.
*** Дещо змінені поетичні рядки із вірша Т. Г .Шевченка “Минають дні, минають
ночі...” (1845):
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати,
І спати на волі –
І заснути на вік віки,
І сліду не кинуть
Ніякого...Однаково,
Чи жив, чи загинув!
(Уривок подається за вид.: Шевченко Т. Повн. зб. тв.: У 3 т. / Ред. кол. О. Є. Кор-
нійчук і ін. – К., 1949. – Т. 1: Поезії. – С. 310).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
449
европейської з лїт[ературою] руською. За основу може послужити шкіль-
ний перегляд синхронїстичний Passendorf’a. //
Кудерявцї, субота, 18 цьвітня 1903.
Дома маю: 1) навчити ся азбуки, а особливо, пізнавати числа (À Â Ã
Ä)53; 2) переробити Історию лїтератури з “Виїмків” Барвінського54 (хро-
нольоґія!!); 3) переробити “Історию Руси” Барвінського55 (хронольоґія*);
4) читати систематично “Граматику” Осоцького56 – і “а, б, в” навчити ся...
Напишу, здає ся, до... проф. Грушевського, щоб порадити ся, як вчити
ся істориї і археольоґії і приготовити ся до унїверситету57.
Тепер кінчу “прелєкцию” про Залєского, при тій нагодї нотую собі
краски і числа народнї. Числа є для мене більш цїкаві – мушу їх пересту-
диювати і напишу яку розвідку і пішлю, може, до проф[есора] Грушев-
ського. – Слави менї хоче ся!!! Люблю мріти!!
– . – . –
Від якогось часу бачу, що те, про що я думаю, люди передо мною вже
думали – мої гадки находжу між гадками инших...
При факультетї теольоґічнім повинні істнувати семінарі, як при
фільософічнім. //
Питомцї малиб нагоду вправити ся в наукових справах теольоґії** – а
з того пішов би, може, пожиток (поль[онїзм]!)58 й для народа***.
Кудерявцї – недїля, 19 цьвітня, 1903 – Воскресенїє Христово.
Чи не мож заложити у Львові яке товариство4* сьвященниче, очивид-
но, в духу українськім – народнім, котреб громадило львівских сьвящен-
ників, помагало їм в роботах наукових і т[аке] и[нше], щось подібно як
Тов[ариство] Шевченка. Орґаном його міг би бути “Богословский Вісник”
(редаґований в духу укр[аїнськім]) – він мусїв-би давати періодично огляди
лїтератури і, взагалї, житя руського, обговорювати всякі книжки і розвідки,
передовсїм5*, що дотичать руської Церкви; сьвященники містилиб ту6*
свої статї історичні, фільософічні etc. з всяких областий (штука церк[овна],
сьпів, гебраїка – переклад с[ь]в[ятого] Письма ... апокрифи etc. …). Сьвя-
щенники7* мусїли-б однако тут стати вже раз на ґрунтї чисто українскім –
писати навіть повинні фонетикою (прецї се урядове письмо...!). Повинні
ся тим заняти молоді сьвященники – мій брат, прим[іром], як-би пішов на
сьвящ[енника], Костишини і т[аке] и[нше]. //
– Історики в Тов[аристві] Шевченка: Грушевський59 (цїла Русь)8*,
Томашівський60 (Русь під Польщою), Рудницький61 (9*), Зубрицький62
Арк.
11.
Арк.
11зв.
* Слово “(хронольогія)” вписано над рядком.
** Слово “теольоґії” вписано над рядком.
*** Поданий абзац написано олівцем.
4* У тексті помилково “товавиство”.
5* Слово “передовсїм” вписано над рядком.
6* Слово “ту” вписано над рядком.
7* У слові “сьвященники” другу літеру “н” вписано над рядком.
8* Вираз “(цїла Русь)” вписано над рядком.
9* У дужках – нерозбірливо написане слово, можливо, “гео[ґрафія]”.
Арк.
12.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
450
(духов[енство]?), Лотоцький63 (дух[овенство]?), Галущинський64, Це-
левич65, Доманицький66, Кордуба67 (?), Коренець68, Барвінський.
– В “Записках” Кружка наукового, який хочу колись основати де на
провінциї (перше мушу: 1) бути проф[есором], 2) бути на провінциї, 3) най-
ти людий), буду обговорював книжки руські, які там виходять, наукові
книжки руські, що виходять в цїлій гал[ицькій] Руси, (пр[иміром] “Запис-
ки” Тов[ариства] Шевч[енка]), всякі книжки, що мають звязь з місцем, де
буду сидїв.
Мої статї історичні будуть ся відносили або до цїлої Укр[аїни], або до
того міста й єго околицї, буду там публїкував материяли архівальні, які
найду в околицї69 (перешукаю всї архиви, біблїотеки і публичні й, особ-
ливо, приватні). Очевидно, нїколи не зірву з Тов[ариством] Шевченка;
маю надїю, що воно буде мої заходи підпирало!..
– . – . –
Але перед всїми Кружками і розвідками стоїть ще страшна мара, та є
Esel[s]brücke70 – матура71!!!
– Грушевського в листї питати: 1) як вчити ся істориї; 2) які помічні на-
уки (підручники!!)*; 3) і як ся приготовити до унїверситета; 4) чи варто з
практичн[их] зглядів вчити ся арабськ[ої] мови; 5) цїкаві, нерозвязані
питаня; 6)**. //
Кудерявцї, понедїлок, 20 цьвітня 1903***.
Мій брат пише також своє “писанє”, читав мої “гадки”! Красна пер-
спектива! Маю контролю a lá spitzel72!
– . – . –
Чи хронїка Нестора не далаб ся подїлити4* на глави (се є, чи вже її
автори її так не подїлили)? На се наводить мене заголовок...5* – його вва-
жають всї за напись цїлої хронїки, я брав-бим його за два заголовки...6*
Колись мушу переглянути сю першу руску лїтопись – може, дасть ся
що зробити.
– Проєкт перешуканю всїх архивів церковних в Галичинї. Перші
місця: І Кудерявцї, Новоселцї, Милятин Старий73 (і Новий!)74і Сіе –
ІІ Шмитків і Сіе – ІІІ Серни і Сіе, IV Рогізно75 і Сіе, V Зарудє і Сіе, VI Кули-
ків76, VIІ Лонцкий77.
– Записати собі, де старі Церкви. //
Кудерявцї, вторник, 21 цьвітня 1903.
З братом вже я порозумів ся!!! Уууу!
Арк.
13.
Арк.
12зв.
* Слово “(підручники!!)” вписано над рядком.
** Під пунктом 6) слово написано нерозбірливо.
*** Тут і наступні аркуші до запису “Львів 23.ІХ.1903” написано олівцем.
4* Слово “подїлити” вписано над рядком.
5* Пунктиром позначено місце для заголовка на 1,5 рядка.
6* Слово написано нерозбірливо, після цього залишено місце для заголовків на
4 рядки.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
451
Львів, четвер, 23 цьвітня 1903.
Брат читав мої записки, пише такі самі – хоче стати сьвященником
(намір хиткий)78 etc.
– . – . –
– Постановив я менше мріти, а більше взяти ся до практичної роботи –
шкода часу.
– Нинї відчитав я в школї* половину “прелєкциї” п[ід] з[аголовком]
“Wpływ** poezyi ukraińskej na Bohdana Zaleskiego”.
– Сїрак і Пецольд говорили багато красного.
– Від недїлї зачну практичну працю над собою, після якого подїлу
годин – тепер ще благоденствую – бодай послїдний раз.
– Колись на унїверситетї буду собі списувати всякі працї і матеріяли
до істориї України... (“Записки”79, “Встники”80, “Kwartaln[ik] Hist[orycz-
ny]”81 і т[аке] и[нше])...
– Грушевський поїхав до Парижа82.
Львів, недїля, 26 цьвітня, 1903.
– Грушевський приїде 15. мая (Стецько).
– Мушу навчити ся угорської мови і заняти ся історию Угорської Ру-
си, // бо вона, мабуть, найбільш занедбана (поль[онїзм]).
– На Угорщинї перегляну (sic!) всї біблїотеки публичні у Мункачі83
etc., – вартоб також розвідати ся по архивах церковних за матеріялами до
істориї Угорської Руси – і між селянами.
– Угорської мови можу вчити ся з якого нїмецького підручника, і від
якого “підофіцира” гузарів.
– Вартоб заняти ся також історию Холмщини – матеріяли v[ide]84,
v[ide], v[ide] (листи!).
– Тепер зачав я систематичну науку усього, що менї буде потрібне –
цїлий плян, звіти тижневні etc. подам пізнїйше, мабуть, окремо. Часу, часу,
часу!!!
– В найблизшій будучности на унїверситеті і в Тов[аристві] Шев-
ч[енка]*** маю намір зробити такі праці: 1) про Першу лїтопись (подїл);
2) матеріяли до іст[ориї] Холмщини; 3) матеріяли з церковних архівів;
4) числа поезиї народньої і історія (може, ще перед унїверситетом).
Львів, понедїлок, 27.IV.1903.
– Теми робіт історичних: 1) Холмщина85. 2) Шляхта руська перед
сполщенєм у Річи Посп[олитій]. 3) Суспільне положенє священика за часів
польских. //
– Метою цїлого мого житя повинно бути: вистудийовати і вияснити
душу укр[аїнського] народа ві всїх періодах його житя – вести мене до
сього має історія України, історія руської4* штуки, студиї про сьвітогляд
укр[аїнського] народа etc.
Арк.
14.
Арк.
13зв.
* Слова “в школї” вписано над рядком.
** В тексті “Wpopływ”.
*** “Тов. Шевч.” вписано над рядком.
4* Спочатку помилково “руською”, потім літеру “ю” виправлено на “ї”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
452
– На скілько мала вплив Византия на сьвітогляд (...?) нашого народа?
– Історики повинні більшу увагу класти на піснї народнї яко вираз
думок народа – (схоже, вже се робив Костомарів у своїм “Хмельниць-
кім”?)86.
– На скілько сьвідомий був наш нарід в часах Хмельнищини?
– Студиювати піснї на Українї, на Угорщинї і в Галичинї etc.* – що в
них спільного, а що чужого – те, що спільне, можнаб уважати за характе-
ристичне.
– Чи нема відзвуків Хмельнищини на Угорщинї?
– Чи студиї над** диялєктом угроруським не причинили би ся до
пізнаня староруської мови? (был etc.). [Се давніша гадка – тепер мене се
не занимає].
– Для чого наш нарід завсї[г]ди (??) був і*** є найбільш слабий в Ев-
ропі?? Я мушу се питанє через житє розвязати! //
– Студиювати угорські вишиванки, крашанки (може, і стиль угорський
(різби), як де є, в горах особливо) – зрівняти їх з галицькими, українськими
etc., що в них спільного, що свого, що чужого?
– Відносини Руси до Угорщини в Княжих часах перестудіовати!!
Львів, вторник, 28.IV.1903.
– Я маю таку нещасну вдачу, що до всього беруся в серединї: не можу
себе приневолити до систематичного студіованя чого-не-будь від початку.
З мене буде щось ґен[ї]яльного (sic) або зовсїм нїчо.
(Львів, середа, 29.IV.1903).
Львів, четвер, 30.IV.1903.
– Як буду вчив ся арабської мови, мушу перечитати а[рабською] м[о-
вою] Коран – звідси міг би я, пр[иміром], для “Богословського Вістника”
написати, пр[иміром], як дивить ся Коран на християньство – булаб се,
очивидно, лише більш популярна статя, бо за Коран, мабуть, вже доста
писали.
– Плутають ся (?) менї по голові проєкти на драми; не маю, одначе,
тепер на те часу, може, пізнїйше коли о тім подумаю ( 1) прольоґ: “Повста-
нуть гори...”: Встаньте! еtc. 2) Куку! 3) студент в траґедиї, 4) сцена мов-
чаня...). //
– Як бим їхав на Угри, чи не добреб було взяти який лист і т[аке]
и[нше] від нашого Метрополїта87 до епископа мункачівского?88
Львів, 2 мая, 1903, субота.
– Будуча комісия фільософічна Тов[ариства] Шевч[енка]4* повинна
обговорити терміни філь[о]софічні.
Львів, 10.V.1903.
Я повинен перекласти Канта і инших фільософів.
Арк.
15.
Арк.
14зв.
* Скорочення “etc.” вписано над рядком.
** Словосполучення “студиї над” вписано над рядком.
*** Сполучник “і” вставлено над рядком.
4* Вписано над рядком “Тов. Шевч.”
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
453
– Естетика народа укр[аїнського].
– Краски у народів словянських.
– Краски “Слова о п[олку] Іг[оревім]”, дум і теперішних пісень
укр[аїнських].
– Укладаю тепер віднош[е]ня красок після збірника Чубіньского.
– Зачав я писати прольоґ.
– Пишу що суботи, чого я навчив ся через тиждень – я поступив
маленько.
– Образи старезні, найдені в церкві сьв[ятої] Пятницї, мушу побачити
(і Гр[ушевського] [спитати]!89).
Львів, 14.V.1903.
– Образи, найдені о. Василевским, я вже бачив – два з них будуть
більшої варто-// сти – іменно ті, що мають вірменські написї (сьв[ятий]
Марко і Матїй) – я гадав, що се буде ще щось стариннїйшого – звичайно
мрії! (О старинности одного ще образа могла би ще сьвідчити напись:
Воведенїє в храм с[ь]в[ятої] БогородицА – але чи така* форма є дїйсно
дуже стара і рідка?!).
– Приходить менї на думку** ще одна тема із народньої лїтератури:
як представляє ся мати в укр[аїнській] нар[одній] лїтературі і в инших***
лїт[ературах] нар[одів] словяньских (краски, числа, фільософія – укр[аїн-
ська] і словянська – заголовок, пр[иміром], “Із студиїв над народньою по-
ези[є]ю”).
– Требаби обїхати цїлу Галичину й Угорщину та переглянути по
церквах всї книги й почислити, на скілько яка книга була по Руси роз-
ширена.
– В Кудерявцях я повинен понотувати собі колядки – і казки (від Гла-
вацкого).
Львів, 26.V.1903.
23.V. одержав я відповідь від проф[есора] Грушевського…90
– На Угорщинї все збирати – оглядати церкви etc. //
Написати біографії4* кобзарів укр[аїнських] після зна[й]деня їх дум
(я се трохи вже розслїдив).
– Ученикам моїм колись показувати дїла руської штуки.
– Колись (? V) в “Книзї желань (?)” в бібл[їотеці] Тов[ариства] ім. Шев-
ченка жадав я5*, “Przegląd Filoz[oficzny]”91 і визичив сеї часописи.
Львів, 12.VI.1903.
– 10. VI був я на прогулцї в Підгірцях92.
– Мушу написати розвідку про руські килими, про їх характеристичні
мотиви і східні мотиви у них. Жерелом послужать східні килими, находячі
ся в замку Підгорецькім93 (й ще де??).
Арк.
16.
Арк.
15зв.
* В тексті “тако”.
** Словосполучення “на думку” вписано над рядком.
*** Слово “инших” вписано над рядком.
4* Слово “біографії” підкреслено хвилястою лінією.
5* Далі нерозбірливо рядок.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
454
Розвідки про краски народні в теориї і в практицї (пр[иміром],) уклад
красок в килимах руських – порівн[яти] зі східними!!).
– Маю на 21.VI приготовити відчит про “Сл[ово] о п[олку] Іг[оревім]”
до Кружка94.
– Розвідка про мотиви у вишивках (etc.) на се-// лянській* одежі –
(порівн[яти] й не-руські вишивки).
Четвер, 18.VI.1903.
– Розвідка про психольоґію (!), про псих[ольогічні] погляди в “Сл[ові]
о п[олку] Іг[оревім]”.
Недїля, 21.VI.1903.
– З’їзд руських проф[есорів] середних шкіл! Тов[ариство] руських
проф[есорів].
– Науковий кружок в N. _ _ _.
Понедїлок, 22.VI.1903.
– В будучім кружку, крім розвідок істор[ичного], етноґр[а]ф[ічного]
etc. змісту – пр[иміром], розвідка про ґеоґрафію (або альфабет[на] спись)
місцевостий якої части Галичини (пр[иміром], Покутя). Теперішні назви
тих місцевостий!
– Назвища селян і їх етимольоґія (і народня і наукова).
– В Кудерявцях пир етноґрафічний etс.!
– Розвідка про відносини угор[ського] Ягайловича95 до Русинів.
– Списувати матеріяли!
Четвер, 29.VI.1903.
– Розвідка “Вплив нар[одної] поезиї (особл[иво] чисел)** на лїтописї
козацькі”. //
Середа, 1 липня 1903.
Розвідка: “Паралєлїзм в “Слові о п[олку] Ігоревім”.
– Молодеча краса в укр[аїнських] піснях.
– Три головні напрями в моїй будучій дїяльности: істория, штука,
естетика укр[аїнського] народа.
– Естетика і штука укр[аїнського] народа: специяльні розвідки – порів-
няючі студиї на полї естетики і штуки усіх слов[янських] народів (зглядно
і европ[ейських]) – розсьвітленє характерних цїх укр[аїнської] штуки й
естетики.
– Вишиваня, килими, крашанки, різьба etc. в однім селї. – Орнамен-
тика.
Кудерявцї, 1 серпня 1903.
V[ide]: В якій формі війшла Русь в Кор[олївство] Польське в Люб-
линській унії. (Особистий поступок послів укр[аїнських] земель 1569***96;
Луцький трибунал97).
– Жіноча часопись.
Арк.
17.
Арк.
16зв.
* У слові “селянській” літеру “и” виправлено на “і”.
** Словосполучення “(особл. чисел)” вписано над рядком.
*** У тексті помилково 1696.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
455
V[ide]: Лиха Доля і Доля взагалї в укр[аїнських] нар[одних] піснях.
– V[ide]: Душа, серце etc. в нар[одній] поезиї (вона душу вириває із
мого сердейка). //
– V[ide]: Естетичні частини: краса молодеча, стареча etc., коханець,
батько-мати et[c.], брат-сестра* , порівняня-алєґориї, симпатичні предмети,
цьвіти, дерев[а] (явір високий, кал[ина] червона, краски, штука матери-
яльна (?) в поезиї (вишивки) etc.
– V[ide]: Дослїдувати впливи (звідки прийшов орнамент) в вишиван-
ках etc. при помочи метрик, сьвід[оцтв] супружества etc. ( а) в селї Крев-
няки, в) по за селом).
– V[ide]: Істория Кудерявець, Новосїлок, Шмиткова, Серн etc. (зап[исі]
на церк[овних] книгах, метрики, сьвід[оцтва] шлюбів, панські папери etc.).
– V[ide]: Зібрати лєґенди про архикн[язя] Рудольфа98.
– V[ide]: Respublicа Romana (Sallust[ius]: Catilina cap. 19 procul a r[es]-
p[u]blica = in Hispania)99.
– На ферії 1904 року:
1) Унїверситет – виклади проф[есорів] ...
2) Кудерявцї (перед 15.VII) – дослїди над вишивками (особл[иво], як
пранє-сушенє біля – ходити часто по селі), збиранє пісний і казок. Взяти,
пр[иміром], “Труды”100, перед тим перечитати яку розправу про вишивки
etc., квестіонарі et[с]. – або можна I V[olum]!
– “Теория красок” (ante).
1) Списуванє кр[асок] в порядку як в жерелах практ[ичної] вартости
не має (хиба де більше кр[асок]). //
2) Списувати після кр[асок]. (Подїл який?).
3) Брати не лиш загальне число кр[асок] в жерелї, але і скількість
получень з предметами (які кр[аски], з якими предм[етами] найчастїйше).
4) Звернути увагу на варияти і кр[аски] при тім-самім предметі.
5) Що звертає увагу нар[оду], в якім полученю краски (червона калина,
біла (?) береза.
6) ?? “темний, ясний, чистий, шовковий” etc.
7) Чужі кр[аски]: “румяний” etc.
8) Несимпатичні (жовтий?) і симпатичні кр[аски].
9) Якого походженя кр[аски]?
10) Кр[аски] як підписи Tomporis101 (золото в “Сл[ові] о п[олку] І[го-
ревім]”).
– “Естетика” (ante).
Порівняти ест[етику] теоретичну – в піснях etc. (сорочка вишивана,
черв[оний] і чорний шовк; хату помела; чиста сорочка – і властиві понятя
естетичні: чорні очи і брови а** біле лице etc.), несимпатичні краски і
краса; порівняня, дробленнє etc. і ест[етика] в практицї (килими, вишивки,
Арк.
18.
Арк.
17зв.
* Словосполучення “брат-сестра” вписано над рядком.
** Сполучник “а” вжито у значенні “і”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
456
уложенє кр[асок], взірцї). Підклад загально-слов[янський] в потребі евро-
пейський.
· NB: На скільки в Шевч[енка] – змодифікована ест[етика] народня.
· Не впасти в не-ест[етику]!
· Ест[етика] в буденнім житю: уложенє подушок, сьвітлиця, стяжки
дївчат, чистота, одїжа, недїля. //
– “Прі[н]ципи нар[одної] ест[етики]” – Коляда у “Взорах поезиї і
прози” Лучаківського102 149:
1) дрібність: вушка, хвостик;
2) ясність: зол[ота] грива, срібні підкови (NB “кинула зарю за небо*”,
“Труды”);
3) нїжність, мягкість – кленові вушка, шовковий хвіст, тоненький etc.;
4) симетрія – три сторони, три верхи (NB: два явори, два голуби,
три...);
5) чистість – як снїг біла сорочка.
Кудирявцї, 10.ІХ.[1]903.
V[ide]: Укр[аїнський] народ про сьпів і музику.
Aest[as]103 1904: 1) папір і оловцї до дослїдів над орнаментикою ви-
шивків; 2) з біблїоґрафії Левіцького104 (vel[le]105 иншої) виписати книжки
церковнї; 3) взяти цеголк[и] на театр і марки Нар[одного] Комітету**106.
– В найблизшім часї перечитати, крім нових “Записків”: 1) “Dwa lata
dziejów nascych...”107; 2) “Бесїди про часи козацькі”108; 3) “Б. Хмельниць-
кий” Костомарова109. Систематична руська лєктура! – з польської лєктура:
“Quo vadis”110? і Естетику*** . – Нїмецька:4*
– В Коломиї в “Трудах”5* Наук[ового] Кружка – зібрати коломийки.
– В Кудирявцях заложити Читальню “Просьвіти” – відчити і пред-
ставленя. //
– Від Стецька (vel[le] – ?) позичити “Іст[орию] всесьвітну”, Закржев-
ский – Барвінський111.
– Завязати Комітет до подвигненя Угорської Руси: 1) на Уг[орській]
Р[уси] заложити Товариство в родї “Просьвіти” (з поч[атку] “практичні”
книжки, потім і патріотичні); 2) представленя, відчити...; 3) Вартоби по-
старати ся о прихильників між визшим угор[сько]-руським духовенством.
Львів, 23.IX.1903.
– “Драма”: Книга – старик (юродивий)6* – лїсовики etc. – прочутє –
Височан (?) – любов піснї-музики – викиди совісти – (лїсовикїв) бачить
лиш юродивий). – 3 чуда – копанє могили: теорбан, камінь жорновий,
меч, хрест і т[аке] и[нше].
Арк.
19.
Арк.
18зв.
* Словосполучення “за небо” вписано над рядком.
** У тексті “комітети”.
*** Нерозбірливо слово.
4* Нерозбірливо слово.
5* Слово “Трудах” вставлено над рядком.
6* Слово “(юродивий)” вставлено над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
457
– 1903/4 а) Навчити ся укр[аїнської] мови, б) здати матуру.
– Підбитє Британії Англьо-Саксонами (Zakr[z]ewski ІІ. 10 стор.112) і
занятє Руси Норманами. Дві легенди (v[ide] пр[иміром], “Gesch[ichte] d[er]
Angelsaxen* Berlin, 1883
– Дати цеголки на укр[аїнський] театр З. Л.**
Який статут Нар[одного] Дому113? – etc.!
– Часопись на Угор[ській] Руси.
– Антольоґія фільософів.
– Кулїнарна штука, (пр[иміром], в Кудер[явцях]) нап[итати], пр[имі-
ром], Р-а (!). //
– Ро[rro]114: жаль [ж?ль?] – жєль etс.
– Ро[rro]: Укр[аїнські] Р[усини] в церкви.
– Записки учит[ельської] ґімн[азиї].
– Листи естетичні (а la Kromer: listy z Krakowa115).
– Науковий кружок в N.: 1) Програми розвідок (б la в “Матер[иялах]
до укр[аїнської] етнол[ь]оґії”116 і “Rocznik kółka tarnopolsk[iego]”117 і 2) “За-
писки” (хоч раз на рік).
Про наші хиби і блуди (v[ide] v[ide] якась поль[ська] праця “O na-
szym*** naród)”.
– In aest[as], 1904: Nauka śpiewu i okkapina (?)117
– (Убрати покій наш у Львові – мапа).
– Стеноґрафія (від Ґаляса (etc.) купити)!
– По матурі (!) відкупити від Бачен[ського] Геродота (лїпше від Іґля
etc.!)
– Купити льоси на льотерию “Сокола”118.
– Цепухови (учит[елю] в Кудер[явцях]) і инш[им] учит[елям] проґраму
етноґраф[иї] і етнол[ь]оґ[иї] – факти або розвідки.
– Вплив (!) (нар[одньої] поезиї на Т. Шевченка, пр[иміром], Вибір
гетмана і нар[одні] думи).
– Нар[одна] укр[аїнська] поезия і музика (ритміка?) нинї, о “Сл[ові] о
п[олку] Іг[оревім]” – звязь? (Дослїди лїрників etc.). //
– Нар[одний] укр[аїнський] стиль (v[ide] “Читанка” I кл[яси] “Як дуб
став царем”)119.
– Драма: Конфлїкт між наукою а народом: (розкопки, пр[иміром]),
бабуся бере кости як амулєти, пор[івняти] “Матер[ияли] до укр[аїнської]
етноль[о]ґії” I).
2/X [1]903 ante4* Др[аматичнї] теми: Львівське міщанство120; (Казка
нар[одна] і її постатї; (Дорошенко; Хмельницький).
Арк.
19зв.
Арк.
20.
* Далі рядок нерозбірливо.
** Скорочення (криптоніми ?) розшифрувати не вдалося.
*** Далі нерозбірливо 2 слова.
4* Вставлено на полі.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
458
– Вплив Зах[ідної] Европи на Укр[аїну]: 1) Схоластика; 2) Ідеї лицар-
ства і укр[аїнське] козацтво; 3) Полїт[ико]-національн[ї] понятя львівск[ого]
міщанства; 4) Польонїзация.
– Др[ама]: з сучасного житя – сцена сьміху двох “авґурів”. Др[ама]:
єство сьпіву, смутку, прочути, радости etc.
– В вишивках etc. дослїдувати не лиш поодинокі детайлї, мотиви, але
і получення, в яких вони находять ся.
– Гуманїзм і ренесанс на Укр[аїнї]. Інїціятори церк[овної] унїї були
під їх впливом?
Русини на чужих унїверсит[етах] (Больонія, Фльоренция etc.).
– На унїверс[итетї] записати ся на початки укр[аїнської] (Кокорудз121),
французьк[ої] і анґл[ійської].
– Іст[ория] гал[ицького] Підгіря та Карпатів – при помочі номенкля-
тури, (пр[иміром], Акти, найденї д[октором] Ноцом 1903 лїто – означити
походженє Гуцулів122 etс.). //
Заголовки книжок – до Котляревского (або осібно в Галич[инї] та і
дальше) – чужі впливи, подїл іст[оричної] лїтератури.
– “Перва лїтопись”123 – чому “перва” – чи перед тим були лїтописї –
чи, може, автор уважає єї первою “розумною” лїтописю – чи заголовок
пізнїйший?
– 2.Х.1903 лист до Гр[ушевського] в справі образів у св[ятих] Пят-
ниць124.
25.Х.1903 (i antе).
– Яке знач[інє] мають женщини в акті “Кн[ига] Город[ська] Луцкая
1569 л. 252-9” (цит. “Руслан”125 ч. 221).
– Aest[as] 1904: переглянути “Дїло”126, “Записки”, вид[ані] Тов[арист-
вом Шевченка] – “Зорю”127 еtс. – чит[ати] книжки.
– Купити на вакациї яку біблїоґрафію руську.
– “Іст[ория] руської штуки” (і культури).
– Aest[as] [1]904: Чит[ати]: Szelągowsk-ого “Hist[oria] kult[ury]”.
Культурні відносини між угор[ською] а гал[ицькою] Русию (звідки
книги?) etc.
– Стиль іконостасів, церквів, образів (звідки?) на Угор[ській] Руси.
– На скілько й до якого часу (в якім часї)* угр[о]-р[уські] селяне et[c].
чули ся руським[и]. //
(25.Х.[1]903 дальше) – угроруське міщанство.
– “П. Мирний – як гуморист”, “Франко – сатирик”, “Женщина Коби-
лянської” etc.
Дослїди в біблїотеках епископских і – бесїди з еп[ископом].
Перечитати лїтературу іст[оричну] і лїт[ературу] уг[ро] — р[уську].
Королї-царі в укр[аїнських] казках (сьвітогляд укр[аїнців]!).
Арк.
21.
Арк.
20зв.
* Словосполучення “(в якім часї)” вписано над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
459
Порівнаня (?) природи з чоловіком (поетом etc.) в нар[одній] поезиї і
у Шевч[енка].
Головна цїха поезиї Шевч[енка], образ з природи на початку??
– “Викладанї”-вишивані гуньки etc. коло Львова (etc.), чи не по бо-
ярстві? (А поль[ська], пр[иміром], szlachta chodaczkowa?)
– Угор[ська] Р[усь]:познакомити ся з Комітетом угор[ської] прогульки,
з Гнатюком128 etc.
Угор[ська] Р[усь]*: зачинати – як гроші мої, люди: дневникар, адвокат
etc. – тим часом прогульки наукові.
– Угр[орусь]: заложити сьпівацьке тов[ариство].
– “Угроруські образки”.
– [“Кухарка-мати”]**.
– Бунт “Куручців” К. 1514 (Ів[ан] Запол’я) на угорській Руси129 (v[ide]
Salomon: “U[rkunden] іm*** Zeitalter d[er] Türkenherrschaft”4* – 1887).
– Розв[ідки] із укр[аїнської] лїт[ератури] старшої і нов[ої]. //
– “Укр[аїнська] лїт[ература] XV, XVI в.”
– “Турецькі мельодії подібні до укр[аїнських]” (Ів. Ґржеґоржев-
ский130).
– Позбирати вістки про руську штуку (в актах, книжках, лїтописях
et[c].).
– Вперед студиї загально-европ[ейської] штуки.
– Студиї народної штуки.
– Звістки, огляди, переклади укр[аїнської] лїт[ератури] по чужих
часописях.
– Шевченкове малярство в віршах а конкретне (!) малярство Шев-
ч[енка].
– Ритміка Шевч[енка] і рим... (Людкевич і лїт[ература] в “Rytmika
poesyi”5*. Колесси131.
– Плян – Уг[о]р[ська]-Русь (злож[ений] перед замітками висше^).
1) Друкарня (заложити, як нема) – [z. v[ide] “Вістник”, XVIII т.]6*.
2) “Пропіди” руські et[с]. для сьвящ[енників]: а) поклик; б) оповістк[и],
що вийшли et[c].).
3) Часопись (дух[овна] катол[ицька]) – етимольоґія? – Руский.
1) Огляди полїт[ичні] etc.; 2) додаток лїтературний: іст[ория] нової
лїт[ератури] і нар[одна] словесність – виїмки з давн[их] і найновійш[их]
писателїв; 3) подавати7* біблїоґраф[ию] (: в Роl[sce] можна дістати №, а
все замовляти);
Арк.
21зв.
* Словосполучення “Угор. Р.” вписано над рядком.
** Квадратні дужки у тексті.
*** У тексті “in”.
4* У тексті “Türkenherrischuft”.
5* Далі нерозбірливо слово.
6* Вираз “[z. v. “Вістник”, XVIII т.]” подано в квадратних дужках.
7* У тексті “подавити”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
460
4) огляди руського житя (Тов[ариства] в Гал[ичинї]); 5) з початку лиш
“осьвічати”, потім анальоґії з угр[о]-русь[кого] житя (бесїди між собою;
ґімн[азия] руска), // заложити тов[ариство], мова руська по нар[одних]*
школах et[c].
5) Заохочувати до збир[аня] етноґраф[ічних] матеріялів (близші
пояснення).
6) “Всюди роблять, чому ми нї!”
7) Складки etc. (навіть фікційно – малі квоти і похвала! [Хай хто
говорить, що хоче)**.
8) “Сьвящ[енники] повинні по руски до народа – більший*** хосен”.
“Проти піяньства най виступають etc.”
9) (Оголосити папські посланїя, що їх Угри не допускають – як не
дозволять, послати звістки до римських ґазет!).
10) Еп[ископське] благословенє...
11) Заложити просьвітне тов[ариство] б la ”Просьвіта” (все в звязи з
клиром і епископ[ом]!).
12) Фонди від “Нар[одного] комітету”, спеціяльні4* від угроруських
владик, висш[ого] клира (на просьвітні цїли...), від угор[ського] Мінї-
стерства просьвіти etc.
13) Перестудіовати повстанє “Просьвіти”, руських часописий... 5*
Руські студенти на унїв[ерситетах] в Больонїї, Падві, Празї від ХІІІ в.
– Угр[о]-Р[усь]: сьвящ[енники] самі між собою на празниках і
соборчиках най щось роблять, по руські між собою...!
– Перекладати з англ[ійської], франц[узької], чеської, нїм[ецької]
мови... //
V[ide] “Textil Volkskunst b. d. Ruth” “Zeitschrift f[ür] ö[e]st[erreichische]
Volkskunde”6*132.
– Руська нар[одна] штука в Гал[ичинї] в нинїшній добі – (мапа орієн-
тацийна).
– “Перша руська книжка з польонїзмами”. Звідки польонїзация – де
мешкав автор. Инші книжки.
– На вакації (на село) [1]904 – пр[иміром] “Перша7* лїтопись” і Гру-
шівского “Іст[ория]”.
– В Кудер[явцях]: зміст збірки поль[ских] віршів – (характ[ерна] цїха:
що любили – Рік?).
– У Івана в Кудер[явцях] (і в инших селян) які книжки? (Буквар чи
Біблїя?).
Арк.
22.
Арк.
22зв.
* “Нар.” вписано над рядком.
** Вираз “[Хай хто говорить, що хоче]” вписано між рядками дрібними літерами
у квадратних дужках.
*** У тексті “більших”.
4* Далі слово нерозбірливо.
5* Текст після 13 пункту відокремлено горизонтальною лінією.
6* У тексті помилково “Volkeskunde”.
7* У тексті “певша”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
461
– Звідки прийшл[и] Пришляки [як ся звали]* й инші в Кудерявцях –
хто “автохтон” – вишивки у “пришляків” а в “автохтонів”.
– Які турецькі джерела до козаччини etc. ...?
– Якою мовою, коли, рускі урядові письма і книжки?
– Послїдна руська книжка (не-церк[овна]) в Галичинї перед 1772.
– Лїтературу устн[ої] словесн[ости] і Шевч[енка] – пізнати!
– Орнамент молотівського срібла133 а вишивки на плечах гуньок etc. //
– Розкопки (в Кудер[явцях], etc.).
– Чи острі, чи круглі форми характерист[ичнї] для укр[аїнської]
штуки?
– [“Вільні ритми” [Чутя!]]**.
– Полїтичні понятя львівських Русинів (перед, й по Хмельнищинї)
[Вступ в церк[овних] книгах]***.
– Орнаментика друкованих книг XVII–XVIII, пр[иміром], ст. [Став-
ропіґія134 – Які впливи (!) Від коли лат[инсько-] поль[ські] підписї “твор-
цїв”? Чи яка руська лїтоґрафія (!) була?]4*.
– Заложити комісію для штуки в Н[ауковому] Т[оваристві] і[мени]
Ш[евченка].
– Вишивки, килими etc.: є в них одиниця, з котрої творить ся цїлість,
пр[иміром], Х, # – (мозаїка на малюванє).
26.Х.1903.
– Др[ама]: “Довбуш”: Прольоґ: Мати, Василько, Михалко (sic.) –
оповіданє, [після народної казки, нар[однї] ідеали...] 5* .
– Хмельницький в очах слїдуючих поколінь, (пр[иміром], Милость
Божа..., Вступи в книгах Ставропігії) від коли зачинає ся “обожанє” його.
21.XI.[1]903 (et ante).
– Як підписував ся Б. Хмельн[ицький] і ин[ші] гетьмани (“Dwa lata
dziej[ów] nasz[ych]” Б. Хм[ельницький]): 1) Starszy z woj[skіеm] zapo-
r[ozskim]
2) hetman – …)135. //
– “Листи з перед 1000 лїт”.
– Savoir vivre136 в старій Руси
{ } звязь?
– Дослїд savoi[r] v[iv]re нинїшнього села...
– Упадок руського духов[енства] XVII? пр[иміром]? в.? – його ідеї!
[Франко: “Ultra montes”137].
* Словосполучення “[як ся звали]” вписано над рядком у квадратних дужках.
** Словосполучення “[“Вільні ритми” [Чутя!]]” подано у тексті у квадратних
дужках.
*** Словосполучення “[Вступ в церк[овних] книгах]” подано у тексті у квадратних
дужках.
4* Речення “[Ставропігія. – Які впливи (!) Від коли лат[инсько-] поль[ські]
підписї “творцїв”? Чи яка руська лїтоґрафія (!) була?]” подано у квадратних
дужках.
5* Вираз “[після народної казки, нар[однї] ідеали ...]” подано у квадратних дужках.
Арк.
23.
Арк.
23зв.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
462
– Як приняли гал[ицькі] Рус[ини] правленє Австриї 1772?
– Доки “руська шляхта” – яке число etc.
– Становище женщини на Руси, пр[иміром], XVI в.
– Народ[на] рим[а] і ритм – нар[однї] строфи, які роди?
Яким робом стали ся прихильні Річї Посп[олитї] ті, що протестували
проти унїї 1569?
– Чи в Гуцулів, котрі не (??) уживають коний, не згадують ся кони в
колядках etc. (походженнє Гуцулів) – прилади – збруя (особл[иво]
перекручені)*.
Словесність одного села – сьвітогляд!
– Словар одного села.
– Дослїдувати орнаментику книг, інїціяли!
– Перерисовувати усякі орнаменти (для вправи etc.).
– Видати переписні листки з характерними родами руської штуки
(інїціяли, ковтки Київ[ского] типа etc. //
– “Аллєґорія” etc. на старій (et[c].) Руси.
– Др[ами]: теми: 1) Прості, філянтропійні обовязки (для родини, села)
перешкодою ширших народ[них] дїл – що вище: обов[язки] для рода чи
“патрія”? 2) Наука і ширші погляди розривають родину. 3) Чи вітчина
принесе щастє тому, хто задля неї кинув родини, (котре contrа** ). 4) Мужик
сьвідомий не служить нар[оду], бо майно.
– Студ[иї] Ібзена, Бєрасона138 etc. ... і критику їх.
Др[ами]: сцени: як зади[в]люють ся внуки на дїла*** дїдів – через
цїлу іст[орию] руську – (згірдно? Давнїйше розвяз[ували] всї квестиї –
тепер критицизм.
В “Просьвітї” Куд[е]р[я]в[ецькій] etc. викл[ади] о маґнетизмі, (о
подорожи Дан[ила] Мнїха139), о козацтві і Шевч[енку] читати, о рілї,
заохочувати до науки ґімн[азияльної].
– Вишивки: орнам[ент] зложений з метричних однин:
Відносини Хмельн[ицького] до Молдавії (молд[авські] акти, описи
подорожий).
– Угор[сько-] руські книжки (= лїт[ература]) до XIX ст. і рух в XIX ст.
– Сербсько- укр[аїнські] відносини140 (до Сербії їхати? і акти).
– Іст[ория], пр[иміром], покутського розбишацтва141. //
Уложенє орієнтацийної карти галицької народн[ої] штуки: 1) Розіслати
по руській Галич[инї] картки з запитом, які штуки в селї (До сьв[я]щ[ен-
Арк.
24.
Арк.
24зв.
* Навпроти тези перекреслення навхрест.
** Далі слово написано нерозбірливо.
*** Слово “дїла” вписано над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
463
ників], учит[елїв], громади (війт або писар)); 2) Розпитати між студентами
(селянами) руської гімназиї...
– Іст[ориї] вчити ся з мапою, іст[ориї]* лїтератури також!
– Переклади з укр[аїнської] на польське (пр[иміром], “Земля”142 до
Ронувди).
– Як писали листи на Руси (від початку) – Перестудиювати і фантазию
до “Л[їтературно-] Н[аукового] Віст[ника]”143.
– Словар мови Котляревского, Шашкевича, Шевченка (карточки:
слова і фрази).
– Aest[as] [1]904: 1) Вишивки; 2) Переклади; 3) Словар, пр[иміром],
Котляр[евського].
– Крит[ичний] розбір, пр[иміром], І-ої доби творчости Шевч[енка]
(біоґр[афия] Левіцкого144)!
– Видати на Угор[ській] Руси: 1) Калєндар; 2) Хрестоматию творів
укр[аїнських]; 3) в угор[скім] перекл[адї]**.
– Реформа “Вістника”: конче треба малюнків. Свобіднїйший формат
і уклад.
– “Як вчити ся істориї”, пр[иміром], до “Молодїжи”145.
– Др[ами]: народ проти народолюбця не розуміє його любови (злу-
чити з темою: етноґр[афично]-археоль[оґичнї] дослїди).
– 30.ХІ.[1]903***.
“Вел[икий] льох”146 вплив романт[изму]? //
– Студ[іовати] іст[орию] руської шляхти: 1) польонїз[ация]; 2) хлоп-
щенє.
Чи дїйсно на Угор[ській] Руси не можно папских билей оголосити –
Рекурс.
– Істор[ична] робота наук[ового] Т[овариства] і[мени] Ш[евченка]
(від 1893?147).
– Еп[ископ] (!): Послідний твердий – укр[аїнець]...
– Сатири (!): 1) Народець був малий – 1 за 10 робит[ь]; 2) усобицями
погибло рус[ької] землі=фальзіфікат!
– З зібраних материялїв села, околиці etc. розв[ідки] про естет[ику]
нар[одну] (Підгірє а Поділє etc.).
– Порядок в Акад[емичнїй] Громадї148 – лиш члени, “артист[ичне]”
устроєнє.
– У Шевч[енка] рим на 2 плянї, ритм чистий до сьпіваня, не до декля-
м[ациї].
– Як на Руси пис[али] листи: 1) розв[иток]; 2) фант[азия].
– Культур[ний] вплив Руси на Румунїю (“аристокр[атия] говорила
по руски?”. Відчит Турбицкого).
Арк.
25.
* Слово “іст.” вписано над рядком.
** У тексті теза помилково під номером 2).
*** Запис за цей день зроблено синім олівцем.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
464
– Популяриз[увати] іст[орию], ест[етику] нар[одну], штуки etc. 1) як
ведуть ся дослїди іст[оричнї]; 2) іст[ория].
– “Акад[емичнїй] Гром[адї]” видавати записки* – зглядні щорічні
Альманахи, (напр[иклад], А[кадемичної] Гр[омади]** наук[ові]).
– Видати калєндар для інтелїґенциї.
– Звістки в актах про еміґр[ацию] угор[ських] селян до Галичини і
прот[и]. Назвища селян (Угрин...).
21.ХІІ.[1]903 (et ante).
– Аd149 “Молодїж”: 1) “Тартарін з Тараскону”150; 2) співробітники
Грушівский, Тамашівский, Франко, Студиньски[й], Лепкий, Пачовский151;
3) укр[аїнська] штука (із “Зап[исок]” Клїши). // 4) Біблїоґрафія (і давн[ї]
книжки); 5) Складки (горячо!); 6) Спитати: чого хочуть, які статї; 7) Перед
вакациями: етноґраф[ия]; 8) Постійно біоґраф[иї] новійш[их] письменн[и-
ків] з пробами стилю (Кобилянська, Стефаник... Гавптманн152, Матер-
лїнк153. 9) Вводити в культур[ний] рух укр[аїнський] – то загріває (полїтика
ні!); 10) Savoir vivre; 11) Cпиc дешевих книжок (катальоґ)***, переписні
листки etc.; 12) Ruskin154 13) Чи і для дївчат; 14) Богато статий – кожде чис-
ло цїлість...
– Іст[оричнї] оповід[аня] і попул[ярнї] розвідки для “Просьвіти”.
– В Кудер[явцях] – Новос[їлках] аматор[ське] представленє а) силами
інтелїґ[енциї]; ) селян читальник[ів].
– Кождий читатель “Дїла” най купить на місяць за 1 К[орону] книжку –
сума? et[c].
– Погляди Франка на лїтературу і штуку як спосіб оцїненя його
творчості.
– В “Дїлї” etc. увага о ”bon ton”155.
– Видати “savoire vivre”.
– “Псих[ольоґия] вел[иких] людий”.
– При краск[ах] сист[ематизувати] картки як словар.
– Дослїд[жувати] уклад словарів4*.
– Унїв[ерситет]: Сист[ематичнї] студиї всесьвітної іст[ориї]. // а) при
виклада[х]; б) самостійно
– Нап[исати] “Біблїоґр[афию]” істориї Гал[ичини]156, Уг[орської]
Руси5* etc.
– Купити нїмецькі мапи до іст[ориї] (Греция, Рим маю6*!).
– Що читав Шашк[евич] в бібл[їотеках] Оссол[їнських]157 і Унїв[ерси-
тета] (після реверсїв, як є!)?
Арк.
26.
Арк.
25зв.
* Спочатку написано слово “календар”, яке автором було перекреслено.
** “А. Гр.” вписано над рядком.
*** Слово “катальог” вписано над рядком.
4* Далі нерозбірливо два слова.
5* У тексті помилково “Риси”.
6* Слово “маю” вписано під рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
465
– Збирати матер[иял] до дослїдів* нар[одної] штуки (і панї також),
хоч би не мали бути друковані.
– Перечита[ти] тижн[еві] хронїки Пруси в Варш[аві]...158?
– На з’їзд ґімн[азияльних] учит[елїв] реферати: 1) як вчити іст[ориї]
в ґімн[азиї]; 2) вихованє естет[ичне]: наука іст[ориї] штуки і всїх лїтератур,
філь[о]з[офиї]...
– Відомости про гал[ицькі] і угрор[уські] архіви.
– “Акад[емична] Гр[омада]” orat[io] satоrica159 (про лад.).
– “Кр. У Др”** переписка з угор[ськими] Рус[инами].
– Чи є яка карта нарічий в Галич[инї]. Нарічє а нар[одна] штука?!
– В Празї (!) etc студіовати взаємини: проф[есор]-ученик.
– Союз жіночих Тов[ариств] і жін[оча] часопись!
– Унїв[ерситет]: запис[ати] ся на нїм[ецькі] виклади – читати по
нїм[ецьки]...
– Метод в ґімн[азиї]: найчастїше питати.
– Переклади на поль[ську] до*** //
– Катальоґ татової біблїотеки.
– Чому нема виличавости богосл[ужінь] у Львові4* – нарід!
– Іст[ория] взаємин Угр[о]-Р[уси] з Галич[иною].
– Попул[ярнї] викл[ади] з щоденної естетики (як ест[етично] уладити
житє, греки5*, Ruskin).
– Фільоз[офічний] кружок в “Ак[адемичнїй] Гр[омадї]” (іст[ория],
лїт[ература], етноґраф[ия]).
– Франко в сьвітлї власних поет[ичних] теорій.
– Вплив “Зап[исок] о Южн[ой] Руси”6* Кулїша160 на думки і7* по-
ез[ию] Шевч[енка], [лист до Кухаренка161 – “Л[їтературно]-Н[ауковий]
Віст[ник]”8*.
– Прогулька до Києва!
– Старі гроші і рідкі книжки наші до Архіва Товариства ім. Шев-
ч[енка].
– Вчити ся рисувати.
– Вишивки: 1) хто вишивав, чи з другого села, може9*, коли, після
яких взірцїв, як довго; 2) чи давн[о] вишивали; 3) величина вишивки;
4) уложенє на подушцї, пр[иміром], чи на ковнїрі; 5) etc. v[ide] пр[иміром],
збірник Косачевої162 etc.
* Слово “дослїдів” вписане над рядком.
** Відчитати не вдалося.
*** Далі нерозбірливо три слова.
4* Словосполучення “у Львові” вписано над рядком.
5* Нерозбірливо слово.
6* У тексті помилково “Риси”.
7* Словосполучення “думки і” вписано над рядком.
8* Словосполучення “[лист до Кухаренка – “Л[їтературно]-Н[ауковий] Віст[ник]”
подано у квадратних дужках.
9* Словосполучення “чи з другого села, може” вписано над рядком.
Арк.
26зв.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
466
– В Тов[аристві] і[мени] Шевч[енка] заложити осібний збірник для
штуки – (хоч на 2 роки один том...).
– 23.І.1904. По матурі най Костишини зроблять катальоґ бібл[їотеки]
свого батька.
– “Коломийки – Distiche”163
}etc.
– “Листи з Рутенії” //
– В Кудер[явцях] etc.* старину питати: образи, книжки, рукописи,
одежа (сорочки вишивані), старі знаряди, посудина...
– В Куд[е]р[явцях] (etc.) хто “автохтон”, хто “пришляк”, питати ся і
метрики etc.
– В Куд[е]р[явцях]: Іван Пришляк** et[c.] про школу, учителїв, науку.
– Збирати між “Холмщаками” оповід[и] про приїзд до Галич[ини],
принятє – послїдні лїта в Холмщ[инї] (перестуд[іовати] історию (друк[о-
вану]) Холмщ[ини]).
– Проґраму до збирання орнам[енту] et[c]. роздобути (а потім попра-
вити і узуповнити...).
– Любовна пісня в ріжн[их] часах на Руси (фант[азия]).
– Іст[ория] чудовного образа М[атері] Б[ожої] в тумі с[ь]в[ятого] Сте-
фана у Відни і подробицї його перевезеня.
– Чи була яка руська поетка в старинї?
– Становище et[c]. жінки на Руси et[c].
– Біблїоґрафія книжок друкованих в Коломиї (Перемишли, etc.) – які
друкарнї – коли надрукована перша книжка в Кол[омиї].
– Культурні добутки козаччини.
– Збирати старовину......музей власний...
– “Із нар[одної] мудрости” перевіршовання.
– Катальоґ матеріялів до іст[ориї] Холм[щини] в татовій бібл[їотецї].
– Збирати листи etc. Холмщаків...164. //
– Комедиї і іст[оричнї] оповід[аня] для дїтий…
– Іст[орико]-популярні оповід[аня]-романи (для “Просьвіти”).
– Іст[ория] укр[аїнської] черни, її ідеали et[c].
– Наукове тов[ариство] сьвященників і богословів – і труди – Статут
написати (у віддїли прим[ірники]).
– Розум і ин[ші] сили Душі у Плятона (Федон cap ХІІІ уюцспухнЮ,
дйкбйщухнЮ, ’бндсейб кбЯ цспхзуЯт – cap.XIV дхнбмйт клйцспхзуЯт)165.
– Видати нарис іст[ориї] укр[аїнської] штуки (компіляція – з ма-
люнками).
– Бібл[їотека] с[ь]в[я]щ[енника] Харламповича (?) – оповід[ав]
Бол[еслав] Мальчиньский166.
– Біблїотеки – опис книжок (хочби кількох лише) с[ь]в[я]щ[енників]
холмских.
Арк.
27.
Арк.
27зв.
* Скорочення “etc.” вписано під рядком.
** Слово “Пришляк” вписано над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
467
– Бібл[їотека] Мирона Крип[якевича]167.
– В Кудер[явцях] з учителем наука для [а]нальфабетів; виклади і
нагороди.
– Назви Рус[ькі] і понятя о них в Польщі.
– “Сл[ово] о полку Ігор[евім]” – сатира на рутен[ську] – байдужність
etc.
– Образи природи в укр[аїнських] піснях (лучать ся завсї[г]ди з на-
строєм* чоловік[а]?)
– Народні рими (суть) коломийки
{
сердейки
– Імена селян в актах.
– Польский уряд
} а козаччина (Хмельнищ[ина])
Поль[ська] cуспільність //
– Видати лїтоґраф[ичний] атляс до іст[ориї] України (окремі мапи
також) і ин[ше].
– “Істор[ичний] кружок” при “Ак[адемичній] Громадї”!
– Замість дарунків на Коляду давати книжочки “Просьвіти” (не
гроші!).
– Підручник до науки іст[ориї]** всесьвітньої лїтератури ( 1) форма
поем; 2) зміст письм – (діяльоґ Гр[ушевського(?)], новелї Бокачія168); 3) го-
лов[нї] писателї etc.).
– Підручник до іст[ориї] всесьвітн[ьої] штуки (з малюнками).
– Статистистика неробства укр[аїнських] студентів ( 1)Т[овариство]
і[мени] Шевч[енка]; 2) кольоквія і іспити (аби було); 3) балї і вечерки
[нема гроший]***; 4) в бібл[їотецї] в зимі тепло, лїтом холодочок; 5) опти-
м[істично]: студ[енти] і панни, песим[істично]: старі і проф[есори]; 6) зазив
до паннів “мудру реч а друковану, з йменням і названням” – ...
– Народ[ний] Музей при Наук[овому] круж[ку] в N.
– Етнограф[ичнї] музеї по головнїйш[их] містах сх[ідної] Галичини.
– Збир[ати] писанки, вишивки, килими etc. (власний збір).
– Студиї килимів: музей Дїдушицьких169.
– Наук[ове] тов[ариство] теольоґ[ичне] с[ь]в[я]щ[енників]4* 1) Наук[о-
вий] збірник; 2) практичний тижневник...
– До Н[аукового] Т[овариства] С[ь]в[я]щ[енників] і богослови-сту-
денти! //
– Познакомлювати Европу з Укр[аїною] – огляди лїт[ератури] і
су[с]п[ільно]-полїт[ичнї] (перекл[ад] дум, пісень, лїт[ературних] творів).
Арк.
28.
Арк.
28зв.
* Слово “настроєм” вписано під рядком.
** Слово “іст.” вписано над рядком.
*** Словосполучення “[нема гроший]” наведено у квадратних дужках.
4* Далі нерозбірливо слово.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
468
Кружок: кождий якусь часопись періодично!* (особливо при подіях
важнїйших).
– Звіти укр[аїнцїв] – із руху лїтер[атурного], біблїоґраф[ичного], това-
риск[ого] – що чверть року, пр[иміром], [що 2 роки порівн[ювати]]**.
– Жертволюбність Русинів а инш[их] народів (в одн[ому] роцї, в кіль-
кох etc. ...).
– Кілько товариств і часописий в Галичинї.
– Чи проф[есор] Ґржеґоржевский знав Драгоманова в Болгариї?
– По матурі: 1) систем[атично] і несист[ематично] студ[іовати] штуку
і лїтературу европ[ейську] – 2) Подїлити студиї іст[ориї] всесьвітн[ьої] на
унїв[ерситеті] на 3 роки...
– Передплачувати “Reclams Universum”170.
– Зажадати катальоґів дїл іст[ориї] і до штук[и] в нїмецьк[ій] якій
книгарни (compendium171 і хронольогія!).
– Наукова робота поза Наук[овим] Тов[ариством] в р[оках]...
– Дослїдж[увати] хрести і фіґури по сїльських цвинтарях (питати,
котрі старі).
– Який старий цвинтар Кудер[явець]? – де перше ховали.
– Чи Куд[е]р[я]в[ський] гробар не находить старих річий на цвинтарі
(обіцяти, що можебим купив). //
22.ІІ.1904.
– Повісти іст[оричнї]*** для народа з малюнками. Теми із всїх околиць
Галич[ини] (і Укр[аїни]) більш знаних і інтересних для народа (унїв[ерси-
тет], ярмарки? Підкамінь172 etc.) так, щоб всї округи Галич[ини] змальо-
вані...
– Іст[оричнї] опов[іданя] для молодїжи “Бурсак”, “Із облоги Львова”,
“Із житя письменників” etc.
– Козацтво в нар[одних] піснях і лїтописях а4* в істориї.
– Які погляди у лїтописцїв на (цїлу) іст[орию] Укр[аїни]?
– Дослїди іст[ориї] і культури Галич[ини]
} !
Козачч[ини]
– По матурі передовсїм учити ся укр[аїнської] мов[и] з словарем etc.
– В Гнилицях стїни мальовані на краях (з двора колїровим вапном –
орнамент!).
– Драми для народа примітивні – пр[иміром,] “Наталку полтавку”173
перелицювати на гал[ицькі] відносини (не опера, але сьпіви e[tc].).
– 16.ІІІ.1904.
– Др[ами] після інтермедіїв – драм[и] укр[аїнські]...
Арк.
29.
* Слово “періодично!” написано великими літерами.
** Словосполучення [що 2 роки порівн.] в тексті подано у квадратних дужках.
*** Слово “іст.” вписано над рядком.
4* Сполучник “а” вжито у значенні “і”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
469
– Атляс лїтограф[ичний], пристосов[аний] до іст[ориї] Закржев[сь-
кого]. //
– Барв[інський] (і Семкович) – видає Н[ауковий] круж[ок] при Ак[аде-
мичнїй] Гр[омадї].
– Які книжки наход[ять ся] в Кудерявцях (стан осьвіти).
– В Н[ауковому] Кр[ужку] Ак[адемичної] Гр[омади] період[ичні] звіти
з лєктури наук (і реценз[иї,]) (пр[иміром,] я: “Русскіе Клады”174).
– ......М[и]то кождий член на засїданю minim[um] 2 cот. податку.
– В “Тов[аристві] прих[ильників] ук[раїнської] шт[уки]”175 etc. потреби
ілюст[р]ованої часописи!
– Спис[ати] всї опов[іданя] Блавацького (Каньовск[ий]176, Рудольф).
– Оп[овіданє] о Каньовским (Іван Пришляк etc.).
– “Гал[ицькі] Каменярі”...
– Стиль буд[ови] угроруськ[их] церквів.
– Красші взори вишивок (народ[них]!) відбивати гектограф[ом] і між
нарід...
30/III [1]907* і ante**.
Всякі записки – змісти, виклади etc. на окремих аркушах паперу (не в
нотатках – зошитах). Вистарати ся о окладинки (власний виріб!).
– Відчити приготовити для селян і міщан з іст[ориї], іст[ориї] лїт[е-
ратури], фізики (маґнетизм), ґеографії (Америка etc. – і по ріжних місцях).
– Іконостас (?) козацький в селї N (?) [студенський]*** дослїд.
– Н[ауковий] Кр[ужок] при Ак[адемичнїй] Гр[омадї] з Цегельським177.//
– “Пишу повість”, ”Характеристика Рутенця”, “Іван Москвофілевич
Кацап” etc.
– “Шевч[енко] в своїх листах (а в поезиях)”.
– Переглянути зміст і форму4* etc. “Віс[т]ників” п[ана] Доманиць-
кого5*178, “Зорі” (...), “Житя і Слова”179 etc. і реф[ерувати] “Л[їтературно]
Н[ауковий] В[істник]” в Тов[аристві] прихил[ьників] лїт[ератури].
“[Die] Gartenlaube”180 – журнал европейский.
– Погляд на розвій лїт[ературних] журналів.
Голоси читачів о реформі (“Богослов[ський] Віс[т]ник”) etc.
Кілько передплатників мала “Зоря” та “Вістн[ик]”.
– “Що дає ґімн[азия]”. Лист отвертий6* до “Учителя” 181.
– Коломийки: Хм[ельницкий] і Хм[ельни]щина; піп і с[ь]вящ[ен-
ник];7* ; тюрма8*.
Арк.
30.
Арк.
29зв.
* Дата наводиться на полі.
** Слово “ante” вписано над рядком.
*** Слово “[студенський]” в тексті подано у квадратних дужках.
4* Словосполучення “і форму” написано над рядком.
5* “п. Доманицького” вписано під словом “Вістників”.
6* Слово “отвертий” вписано над рядком і підкреслено пунктирною лінією.
7* Далі одне слово нерозбірливо.
8* Далі текст до кінця щоденника написано олівцем.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
470
17/IV [1]904 і ante*.
– “Як мою книжку читали”. Рут[енські] вірші.
– На мапі: Як зорганїзовані Русь Галич[ська] (Полскі каси) каси, чи-
тальнї.
– Як пишуть іст[орию] (реченя є з Груш[евського], пр[иміром], і як
стилїзовати материяли).
– Реформи іст[ориї], ґ[ео]ґраф[иї], лїт[ератури] русь[кої], нім[ецької]
etc. – зам[ість] того іст[орию] культу[ри]... (З’їзд учит[елїв] русь[ких] ґім-
н[азий]).
– Доказати, що Кудер[явцї] були самост[ійною] парохією.
– Образи, книги, різьба по церквах (пісня, Шематизм182).
– Вежі волоської церкви а вежі... церкв[ів] в Італ[її] (v[ide] Łoziń-
sk[i]183).
– Власний музей етногр[афо]-іст[орико-]археол[ьоґічний] (краски,
вислід старовини). //
– Фільософ[ські] понятя і міркованя на ст[арій] Руси (XVI в., XVII [в.])
від час[їв] гуманїзма?: загальні; предислово до богослуж[е]бн[их] книг..,
(Ceнeка) etc.
– Які філь[о]с[офи] і твори ког[о] найбільш люблен[і] на ст[арій] Р[уси]
(Сенека) – пор[івняти] з поль[скою] і гр[еко]-ц[е]рк[о]в[ною] лїт[ературою].
– З яких жерел та фільос[офів], що в школах брали?
– “Предислово” книг церк[о]в[них] і сьвітських et[c.]: зміст, стиль,
характер.
– “Звідки студ[іовати] руську штуку і її іст[орию]”, біблїографія еtc.
до “Дїла”, пр[иміром].
– Бібл[їотека] о[тця] Кост[ишина] (і о[тця] Добряньского в Рогізах), з
яких років книжки (до котр[ого] року)? еtc.
– Ставропіґія: які впливи видно із книг оглядом 1) теольог[ія], 2) штука,
3) полїт[ика] etc.
– Орнаменти й ініцияли в кн[игах] старих [форми в ріжних друкар-
нях]** 1) чи писали що о тім? 2) чи можна які мотиви до...***. друк[арень]
тепер?
– “Які були рус[ькі]... друкарнї?”
– “Рутен[скі] погляди на реліґ[ию]”.
– Кілько коштує друк (машини і дохід4*) Н[аукового] Т[овариства]
і[мени] Ш[евченка] – з удїлів членів5* заложити?
– В бібл[їотецї]-архіві метроп[олитів] ім[ени] Шепт[ицких]184 є образи,
старші книги (“до штуки”), килими etc.?
Арк.
30зв.
* Дату вписано між рядками.
** Словосполучення “[форми в ріжних друкарнях]” подано у квадратних
дужках.
*** Слово написано нерозбірливо.
4* Словосполучення “і дохід” написано над рядком.
5* Слово “членів” вставлено над рядком.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
471
– Погляд на іст[орию] штуки (1) архітект[ура], 2) різьба et[c]) евро-
п[ейська] і укр[аїнська] – клїшї у Нїмцїв і на Укр[аїнї]?
– Пов[ість]: “твердий й учителеві; св. Русь-Укр[аїна]” et[c].
– “Ист[ория] угрорус[ской] лит[ературы]” – вказати на Укр[аїну] і
Галич[ину]. //
– Ґеограф[ичнї] проходи з ученикам[и].
– Чи є який сонет в ст[аро]русь[кій] поезиї?
– Які форми поет[ичнї], строфи, метри (стоп*) на ст[арій] Руси.
– Лїтератур[у] читати з іст[ориї] Укр[аїни], з евр[опейскої] лїт[ератури]
і клас[ичної] et[с]. в ст[арій] лїт[ературї] Р[уській].
– Як книжкі богослужебні доховали ся до нині по сїльських церквах –
довідати сь за посередн[ицтва] митр[ополичого] ординаряту – 1) статис-
тика, 2) з яких огнищ – друкарень йдуть книжки et[с].
– Антольоґія староруської лїрик[и]?
– Церковний музей-архів [через м[итрополита] Шепт[ицького]]**: всї
парохиї мають зложити старі книги, образи etc.
– Літературна – книгарска продукция в схід[ній] і зах[ідній] Галич[инї]
в в[іках] XV–XVIII – коли перевага etc. – хто добірнїйші книжки [раса-
народ].
– Коли (доки***) переваги рус[ької] мови в уряд[ових] письмах руських
земель (Галич[ина])?
– В котр[их] роках ст[арої] Руси: 1) найбільш[а] і 2) найцїннїйша дру-
к[ована] продукция.
– Коли Ставропіґія найбільш[е] найлїпш[их] книг в сьвіт пустила?
[що писали про те?]4*.
– Видавати у Льв[ові] тижневн[ик] народни[й] по 4 сот. [Акад[емич-
ний], Церк[овний]?]5*.
– Історичні новелї з 6* укр[аїнского] житя ...
– Фільос[офічнї] притчі в формі народ[них] казок. //
– Ст[аро]руські учені вв. XVI etc.: про що писали, як великі письма;
яка органїз[ация] etc. учених, як взагалї “виглядали”.
– Повісти для народа – форма і суть з казок нар[одних] [з ілюстрациями
іст[оричними]7*!].
– “З вакаций” – повість для молодї.
– До “Univers B[i]b[lio]th[еk]”8* приготовити: “Сл[ово] о п[олку] Іг[оре-
вім]”.
Арк.
31.
Арк.
31зв.
* У тексті помилково “стор”.
** Словосполучення “[через м. Шепт.]” наведено у квадратних дужках.
*** Слово “доки” вписано над рядком.
4* Словосполучення “[що писали про те?]” наведено у квадратних дужках.
5* Словосполучення “[Акад[емичний], Церк[овний]?]” наведено у квадратних дужках.
6* Прийменник “з” вписано над рядком.
7* Словосполучення “[з ілюстрациями іст[оричними]” наведено у квадратних
дужках.
8* Назву видання встановити не вдалося.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
472
Коз[ацькі] думи; Франко; Стефаник etc.
– “Наші часи” – іст[орико-] культур[на] студия. 1) що пишуть (соціо-
льоґі* ); 2) як живуть – як маленько зроблено! що читають молодїж і панни
о чім говорять – вакациї. Які напрями в дух[овнїй] cфері etc.
26/V [1]904**.
– Др[ами]: “Любов народна відводить від працї для людства. Л[юбов]
н[ародна] – чуство низше, перехідне, як кастовість etc. Нарід = товпа
(contra!)
– Товпа потрібна до ширеня ідеї, не лиш інтелїґентні одиниці. Ідея
сильна, як товпа зживе ся. Товпа консервативна, дурна, перешкоджає оди-
ниц[ям] в стремл[інї] до ідеалів. Духов[на] аристократія - народ... Одиниця
жертвою народа 1) річ неприродна; 2) одиниця буде жертвою, але лиш
добровільно, не примушено. > Любов Рус[ина] з Полькою неможлив[а].
Два народа пруть на себе – одинцї падуть.
Др[ама]: 1) що є нарід і любов до народа.
2) Пр[ацї] з іст[ориї] ширеня національн[ої] сьвідом[ости] в Гали-
ч[инї]. //
? Видавати (тайно) друком по 2 сот. піснї etc.*** патр[іотично-]істо-
р[ичного] змісту – пис[ати] в дусї простолюдя. (Студ[іовати] пісню о цї-
с[аревій] Єлисав[етї]185 еtc. ...).
– Які памятки русь[кої] штук[и] у Льв[ові] в церквах і музеях – Поль-
[ських] і Русь[ких] (“Дїло” – “ЛНВ”).
– Студию про Б. Лепкого [по вакац[иях] 1905 р. в Виженцї186...].
– “Тип короля в укр[аїнських] нар[одних] казках”.
– Др[ами] іст[оричнї]: 1) кн[язь] Василько сліпий187, його брат і Ляхи,
Пол[яки] і Рус[ини], 2 молоді народи пруть на себе...
2) Витошиньскі боронять незалежности – грамоти Льва188.
– Перекл[ади] “Сл[ова] о п[олку] Іг[оревім]” (Максим[ович], Шевч[ен-
ко] 189 еtc.): як виявив сє поети[чний] талант перек[ла]дий, на що клали
натиск.
– Виклади сериями (списати собі) в новій (філїї) читальні “Прось-
віти”, (пр[иміром], ул[иця] Шептицких190) – члени мають право до нагород,
коли здають іспит з викладів (на каменицї читальнї – таблиця, на котрій
постійно оголошеня читальнї).
– Назва “коломийки” коли і звідки?
– Чи булоб можливе лїт[ературно]-наук[ове] Тов[ариство] ґімназистів
публи[чне] (іст[ория], лїт[ература], етноґр[афия] укр[аїнська], штука еtc.).
– “Що писали в 1905, пр[иміром], роцї” (Климки, фейлєтони4* і
часописї – напрями роботи (соціольоґія , лїтература еtc.).
* Слово “(соціольоґі)” вставлено над рядком.
** Дату обведено кружечком.
*** Слово “etc.” вписано над рядком.
4* У тексті слово “фейлєтони” перекреслено.
Арк.
32.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
473
– Зробити собі* катальоґ нововіднайден[их] 1) лїтер[атурних] творів
(не згаданих у Огон[овського], пр[иміром], і бібліо[ґрафични]х), 2) іст[о-
ричних] докумен[тів].
– Іст[ория] культ[ури] укр[аїнської] після території! (Карпат[о]рус[ь-
кої], гал[ицької] etc.).
– Староруська антольоґі[я] – перевіршувати чисто укр[аїнскою]
мовою.
– Купити гектограф від Vidy’а. //
– Видати переписні листки** з русь[кої] штуки 1) на своїм*** гект[о]-
гр[афї].
2) або літоґр[афії] (аркушами гектогр[а]ф[а] такими)
– Вчити ся рисувати пером до гектогр[а]ф[а].
– Збирати дати до теперішн[ього] культ[урного] становища укр[аїнцїв]
в Галичинї ( 1) також Кацапів, Поляків сх[ідної] Гали[чини]
2) війти в порозумін[є] з иньш[ими] Слов[янами]? ]
(Товариства, вечерки, відчити etc.).
сума майна4* .
– Які ідеали є, а які гинуть, і як живе сїлськ[ий] народ? [оповід[ати],
які гинуть, які є [цїс., сирітка, Америк[анські]191]5*, вишивк[и], фабр[ичнї]
продукти.
– Др[ами]: Дїє ся на вакациях, інтелїґ[енти] мешкають у хлопів [хата:
скриня гуцуль[ська] мальована – меблї з міст et[c.] ...].6*
1) віднос[ини] інтелїґ[енциї] до народа; 2) інтелїґ[енциїя] міська а
сїлська; 3) Поль[ско]-русь[ка]; 4) Пр[иміром], збори о вибір посла – кінчать
ся “Не пора” ухвали не переводять ся; 5) сьпівак слїпий – молод[ий] хло-
пець (Новосїлки) – а) інтелїґ[ент] не хоче дати милости (любов нар[ода] в
практиці); б) слухач піснї (о Сирітці, пр[иміром]) – інтерес для нар[одної]
поезиї; 6) простий нарід, а інтелїґ[ентів] одиниця: учитель, пр[иміром].
– Котра найстарша хата в Кудер[явцях] (стиль?).
– Др[ами]: ориґінал-старорус) (в добр[ому] знач[іню]) – теория старо-
рус[ьких] князїв-славян[ських] etc.).
– Чи були у козаків якісь приписи лицар[ських] ґоноров, Savoir vivre
які слїди є?
– По вакац[иях] взяти лєкцию у о[тця] Бачиньского.
– Які впливи поль[ської] лїт[ератури] на рус[ьку] в XVІІ в.
Арк.
32зв.
* Слово “собі” вписано над рядком.
** У тексті “листкі”.
*** Словосполучення “на своїм” вставлено над рядком.
4* Словосполучення “сума майна” вставлено під словом “товариства”.
5* Словосполучення “[цїс., сирітка, Америк.]” наведено у квадратних дужках.
6* Словосполучення “[хата: скриня гуцуль[ська] мальована – меблї з міст
et[c]. ...]” наведено в квадратних дужках.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
474
– Польска лїт[ература]* з руськ[им] зміст[ом] у сх[іднїй] Галич[инї] etc.
– Русь[ка] лїт[ература] за Хмельнищини (вплив?).
– Купити русь[ку] біблїоґр[а]ф[ию] (визич[ити] в Н[ауковому] Т[оваристві]
Ш[евченка]).
ВІРШІ
[І]
15.V.1903.
– Чому, Вкраїно, все послїдна ти
між народами усеї земли?
Чи твої сини такі підлі,
що вони тебе збавить не могли?
ІІ
Скаже менї неоден з вас,
любі мої товаріші:
він не поет нїякий
він хімерно пише,
нїякого риму в сїх піснях
нї ритму нема,
слова лиш поставив в ряди
й поетом бути хоче,
деж талан і кебета в нїм
і вітхненє Боже є!...
Но я вам скажу всїм,
любі мої товаріші,
що кождий чоловік поет все є,
хотяй і віршів він не пише.
Бо в людській кождій душі
безмір поезиї є
і кожде людськеє серце
пісень без лїку має,
і в кождій людинї на сьвітї
вітхненє Боже є!
* Далі над рядком вписано нерозбірливе слово.
ІІІ
Коли побачиш чоловіка,
то знай, як дивиться на нього,
і не диви ся на зріст його,
на стать, на вбрання,
но на лице диви ся його
й в очах душі шукай.
І око тобі усю правду скаже,
хоч як би він її вкривав,
і око тобі усю душу покаже,
хоч він її нікому не показав.
Бо око огнем прекрасним лисне,
як радість в ньому є,
бо око в сльозї покаже
його смуток-сум увесь
і диким розпуки вогнем
воно тебе запече,
і вітхненє небесним промінням
в ньому ся одібє.
І хоч людина ся твоя
Душі, здаєсь, не має
лиш удиви ся у око її –
і там побачиш – душу.
І лиш вдиви ся в глубинь ока –
і небо там побачиш,
і узриш там зьвізди-жемчуги,
бо душа в сїм оку є...
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
475
Статут
Наукового Кружка* VII А кляси IV ґімназиї у Львові
§ 1. Цїлию товариства є: плекати та розвивати науку і штуку в українській
мові.
§ 2. До сеї цїли ведуть:
1) наукові студиї
а) з фільольоґії і етноґрафії руської і загально-европейської, з істориї укра-
їнського і загально-европейського письменства і штуки,
б) з істориї, ґеоґрафії і археольоґії України-Руси; а також з наук фільосо-
фічних і правних;
2) відчити і розмови наукові;
3) удержанє власної біблїотеки і користанє з бїблїотек публичних.
§ 3. Засїданя відбувають ся в означених днях, а предмет їх становлять:
1) розправи над науковими працями членів товариства;
2) обдуманє тем до наукових робіт;
3) показанє жерел наукових, якими моглиби члени користуватись;
4) поясненя в наукових справах на запитаня членів.
§ 4. Товариство складає ся з членів звичайних і надзвичайних . Звичайним
членом може бути кождий Українець-Русин, що належить до VII А кл[яси]
IV ґімна- // зиї у Львові; надзвичайними членами можуть бути Русини-
Українці, студенти інших ґімназий або кляс.
§ 5. Члени товариства обовязані:
1) іти солїдарно з інтересами товариства;
2) мати найменше оден відчит на рік;
3) платити місячно означену суму на цїли товариства.
§6. Товариство** має право задля*** важних причин виключити члена
товариства.
Іван Крипякевич
Нестор Церкевич4*
2.IV.1903 р.5*
СЛОВНИК РІДКОВЖИВАНИХ СЛІВ ТА ДІАЛЕКТИЗМІВ
Авгур – жрець у стародавньому Римі, переносн. знач. – людина, яка свої спеці-
альні знання перетворює на таємницю.
Альфабетний – алфавітний.
Анальфабет – неписьменна, неграмотна людина.
Вакації – канікули, перерва в роботі навчальних закладів.
* Слово “Товариства” замінено на “Кружка”.
** У слові “товариство” пропущене “-ар” написано автором над рядком.
*** У тексті помилково “завля”.
4* Підписи виконані олівцем.
5* Дату поставлено олівцем.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
476
Гектограф – копіювальний прилад для розмноження машинописного або руко-
писного тексту.
Дневникар – газетяр.
Згірдно – зневажливо, погордливо.
Зглядно – порівняно, відносно.
Квестіонар – анкета.
Квестія – проблема, питання.
Кольоквія (колоквіум) – бесіда викладача із студентами з метою оцінки і підви-
щення їхніх знань.
Льоси – лотерейні білети.
Преці (мабуть, від “прецінь”) – все-таки, авжеж, між іншим, проте, зате,
однак.
Пропіди (напевне, від “пропедевтика”) – вступ до курсу будь-якої науки, підго-
товчий вступний курс, викладений у стислій і доступній формі.
Реверс – письмове зобов’язання, гарантія чого-небудь.
Сецесія – тут: масовий вихід українських студентів з Львівського університету
в 1901–1902 рр. на знак протесту проти репресивних заходів польсько-шовіністичної
адміністрації щодо організаторів студентських демонстрацій, які проводилися з ви-
могами надання українській мові рівних прав з польською у навчальному процесі і
заснування окремого українського університету, та їх перехід на навчання в універ-
ситети Кракова, Праги, Відня.
Теорбан (теорба) – струнний щипковий інструмент, один із різновидів лютні.
Тум – гробниця.
Ферії – канікули.
Хосен – користь, вигода.
Цїха – характерна риса, ознака, прикмета.
КОМЕНТАРІ
1. Петро-Франциск (Петро-Франц) Крип’якевич (19.Х.1857 – 24.І.1914) – батько
І. Крип’якевича, український греко-католицький священик, доктор богослов’я (з 1903 р.),
автор праць з історії церкви, патристики, маріології.
2. Олена з Заткаликів (Олена Крип’якевич) (16.Х.1855 – 17.ІІІ.1927) – мати І. Кри-
п’якевича, походила з греко-католицького священицького роду. Її батько, о. Людвик
Заткалик, був родом із Любліна (нар. у 1831 р.), мати – Софія Шулякевич народилась в
Одесі у 1834 (1836) р.
3. І. Крип’якевич походив з роду спадкових холмських греко-католицьких
священиків. У Йосифінській метриці згадується прапрадід майбутнього історика –
о. Іван Крип’якевич – греко-католицький священик с. Полкинь Ярославського повіту,
що, за родинними переказами, був родом з Поздяча Перемишльського повіту. Прадід,
Михайло Крип’якевич, був також греко-католицьким священиком у Хмельку Білгорайсь-
кого повіту. Дід, Михайло Михайлович Крип’якевич, тривалий час був парохом у Гори-
шеві Польського повіту Замостя. У зв’язку з посиленням русифікаторської політики і
тиску на уніатську церкву після придушення польського повстання 1863 р. о. Михайло
змушений був покинути Холмщину й еміґрувати до Галичини, де незабаром помер.
(Див.: Крип’якевич І. Історія декількох священиків родини Крип’якевичів // Україна:
культурна спадщина... – С. 143–151).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
477
4. Гнилиці Великі – нині село Гнилиці Підволочиського р-ну Тернопільської обл.
5. Приміщення колишньої IV гімназії – нині один з корпусів “Львівської полі-
техніки” на вул. Професорській.
6. У приміщенні колишньої школи Марії Магдалини тепер міститься загально-
освітня школа № 3 м. Львова (вул. С. Бандери, 11).
7. Серни (Сарни) – нині районний центр Рівненської обл.
8. Яворів – нині районний центр Львівської обл.
9. Шмитків (Шмидків) – нині село Сокальського р-ну Львівської обл.
10. Станиславів (Станіславів) – з 1867 р. повітове місто на Передкарпатті. У 1962 р.
перейменоване на Івано-Франківськ, центр однойменної області.
11. Тайний кружок студентський – таємний гурток учнів-українців польських гім-
назій, що керував студентськими справами, мав свою бібліотеку, постачав студентів
літературою українознавчого спрямування.
12. Нестор Церкевич – з пояснень І. Крип’якевича пізніше скарбовий службовець
у Західній Галичині. (Див.: Спогади. – РА Крип’якевичів. – П. 323).
Степан Гасюк – з пояснень І. Крип’якевича пізніше лікар, помер від тифу в “чоти-
рикутнику смерті” УГА. (Див.: Там само).
13. Юліуш Кляйнер (1886–1957) – пізніше професор літератури в університетах
Львова, Любліна, Кракова, член Польської академії наук.
14. Петро-Франц Крип’якевич з 1895 р. працював на посаді катехита (вчителя
Закону Божого) у IV польській гімназії. Запровадив викладання греко-католицької релігії
українською мовою наперекір адміністрації гімназії за підтримки консисторії, обладнав
окремий кабінет з предмета.
15. І. Крип’якевич був членом НТШ (з 1905 р.), дійсним членом НТШ (з 1911 р.),
секретарем його історичної секції (з 1920 р.), редактором “Записок НТШ” (з 1924 р.),
головою історичної секції (з 1934 р.).
16. Хоча І. Крип’якевич займався козацькою тематикою усе своє життя, однак укра-
їнсько-турецькі взаємини вивчав лише принагідно. Див., зокрема: Крип’якевич І. Турець-
ка політика Б. Хмельницького (Матеріали) // Український археографічний щорічник.
Нова серія. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 111–161.
17. Очевидно, йдеться про “Повість временних літ”, одноосібне авторство якої
ченця Києво-Печерського монастиря Нестора на час написання щоденника деякими
вченими ставилося під сумнів.
18. Нині села з назвою Милятин знаходяться в Буському та Городоцькому районах
Львівської обл.
19. Кудерявці – село (нині Буського р-ну Львівської обл.), в якому Петро-Франц
Крип’якевич придбав ділянку землі із садом і будинком, що служили місцем відпочинку
родини.
20. І. Крип’якевич був автором “Всесвітньої історії”, яка виходила із січня 1938 р.
до серпня 1939 р. у видавництві “Українська преса” І. Тиктора у вигляді щомісячних
“зшитків” (зошитів), яких мало бути 22. Видання, що закінчилося 20-м зшитком, було
припинене у зв’язку з початком Другої світової війни і встановленням у Західній Україні
радянської влади, яка підпорядковувала наукові видання власній ідеологічній концепції.
Перевидання надрукованих зшитків і видання матеріалів до 2-х останніх, що збереглись
у родинному архіві Крип’якевичів, упорядником яких став син історика – Роман Крип’я-
кевич, було здійснено у 1995 р. Див.: Антонів К. Всесвітня історія – українською //
Культура і життя. – 1996. – Ч. 31. – С. 4.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
478
21. Найімовірніше, мається на увазі періодичне видання 1903 р., часопис української
молоді “Іскра” під ред. П. Волосенка та Л. Когута (1903. – Ч. 1–7). Хоча в цей час існувало
ще одне видання під такою назвою: місячник для української молоді під ред. А. Зеліба
(Іскра. – 1903. – Ч. 1, 2; 1904. – Ч. 3).
22. Risum teneatis? (латин.) – чи втримаєтесь ви від сміху?
23. Учні-українці з усіх польських середніх шкіл у Львові влаштовували Шевчен-
ківські вечорниці, під час яких ставили п’єси, як правило, з українського народного
життя. І. Крип’якевич мав написати пролог до вечорниць.
24. Можливо, йдеться про матеріали і розвідки з історії України М. Грушевського,
що публікувались у зазначених томах “Записок НТШ”: “Примітки до істориї козачини”,
“Печатка м. Константина з Звенигорода”, “Хмельницький і Хмельнищина”, “Нїмецька
дісертация про Хмельницького”. Можна припустити, що мається на увазі окреме видан-
ня М. Грушевського “Розвідки й матеріяли до істориї України-Руси” (Львів, 1902. –
196 с.).
25. Залеський Богдан Юзеф (1802–1886) – польський поет-романтик, родом з Київ-
щини, головний представник “української школи ” в польській літературі. Навчався у
Варшаві, з 1831 р. – на еміґрації, здебільшого у Франції. Написав низку поетичних
збірок на українську тематику: “Duma o Kosinsky”, “Tarasowa mohyla” та ін. На зміст і
форму багатьох поезій мали вплив українські народні пісні. Поезії Залеського, поряд із
релігійним містицизмом, відзначаються описами української природи, ідеалізацією
козацької минувшини і т. д.
Згадуваний у щоденнику реферат І. Крип’якевича “Wpływ poezyi ukraińskiej na
Bohdana Zaleskiego”, зачитаний у квітні 1903 р., зберігається у РА Крип’якевичів (П.165).
26. Мається на увазі сербський героїчний епос (народні пісні, легенди) про князя
Лазаря, якого у нерівному бою з турками на Косовому полі у 1389 р. було взято у полон
і страчено.
27. Йдеться про епічні твори, насамперед “Іліаду” та “Одіссею”, легендарного
давньогрецького поета Гомера (роки життя між ХІІ і VIII ст. до н. е.).
28. Праці І. Крип’якевича, які б друкувалися в “Іскрі”, невідомі.
29. Мається на увазі стаття “Біблія і Вавилон”, опублікована під псевдонімом “Р. К.”
у періодичному виданні: Іскра. – 1903. – Ч. 3. – С. 34, в якій автор розглядав деякі
докази “против божеського походження біблії і взагалі проти об’явлення”.
30. “Богословський вісник” – друкований орган католицького богослов’я, що вихо-
див у Львові 1900–1903 рр. за ред. Д. Дорожинського.
31. Zabłąkany (пол.) – заблуканий.
32. Німецький філософ Іммануїл Кант (1724–1804) мав значний вплив на форму-
вання історіософських поглядів І. Крип’якевича. За словами Я. Дашкевича, І. Крип’я-
кевичу був близький “неокантівський методологізм з характерною для цього напряму
відмовою від вирішення гносеологічного питання про співвідношення історичних знань
та історичної реальності” (Дашкевич Я. Іван Крип’якевич – історик консервативно-
державницької школи // Україна: культурна спадщина… – С. 718).
33. Лев Крип’якевич – молодший брат І. Крип’якевича, 1887 р. н.
34. Йдеться про популярні видання українського культурно-освітнього товариства
“Просвіта”, утвореного в 1868 р.
Пізніше І. Крип’якевич співпрацював з “Просвітою”, опублікувавши у 1907 р.
статтю “Б. Хмельницький в Галичині” у збірці “Із великих днів”, а з 1909 р. систематично
видаючи свої праці в її друкованих органах – “Письмі з «Просвіти»”, “Календарі «Про-
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
479
світи»”. Товариство схвально сприйняло діяльність створеного І. Крип’якевичем у лю-
тому 1908 р. студентського “Просвітнього кружка” при Академічній громаді.
35. Йдеться про історичну розвідку Л. Цегельського “Русь-Укр[аїна] і Москов-
щина”. (Львів: Просвіта, 1901. – 92 с.).
36. Можна припустити, що йдеться про видання: Пачовський М. Сотні роковини
народного письменства Руси-України. Памяти І. Котляревского // Книжичка “Прось-
віти”. – Львів, 1898. – Ч. 221–222.
37. Мається, мабуть, на увазі поема М. М. Віланда “Оберон” (1780) (повна назва:
“Оберон, або клятва короля ельфів”).
38. Очевидно, йдеться про трагедію І.-К.-Ф. Шиллера (1759–1805) “Орлеанська
діва”, написану в 1801 р.
39. І. Крип’якевича цікавив, як видно, насамперед V том “Трудов этнографическо-
статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной Императорским
русским географическим обществом. Юго-западный отдел: Материалы и исследования,
собранные д[ействительным] ч[леном] П. П. Чубинским в семи томах” (1872–1879),
присвячений народним пісням.
40. Очевидно, йдеться про “Підручну історію руської літератури від найдавніших
до найновіших часів” (1902) – працю українського греко-католицького священика,
громадського і культурного діяча, педагога, письменника, публіциста, дослідника історії,
релігії Йосипа Застирця (1873–1943).
41. Йдеться про визначного українського композитора, музикознавця, фолькло-
риста, педагога Станіслава Людкевича (1879–1980).
42. Йдеться про працю відомого українського етнографа, педагога, громадського
діяча Володимира Шухевича (1849–1915) “Гуцульщина” (Львів, 1897–1908, в 5-ти томах,
у “Матеріалах до українсько-руської етнольогії...”).
43.Chwiejny (пол.) – нестійкий, хиткий, непостійний, мінливий.
44. Мова йде про драму “Ворог народу” (1882) норвезького драматурга Генрика
Ібсена (1828–1906).
45. Марія Назарович – родичка І. Крип’якевича по лінії бабусі – батькової матері.
46. Цитата зі “Слова о полку Ігоревім”. Приблизний переклад: “Ні мудрому, ні
вмілому, ні птиці вмілій суда Божого не минути”.
47. БШК – 1720 р.
48. Miscellane[a] (латин.) – “всячина”, рубрика в ЗНТШ.
49. Йдеться про історичну розвідку М. Грушевського “Економічний стан селян на
Придністровю Галицкім в половині XVI віку” (Жерела до істориї України-Руси. – Львів,
1895. – Т. 1: Описи королівщин в землях Руських XVI віку. Люстрації земель Галицької
й Перемиської).
50. Новоселці (Новосільці) – нині село Жидачівського р-ну Львівської обл.
51. “Покій Вестфальский” – мається на увазі Вестфальський мир, укладений
24 жовтня 1648 р., що знаменував закінчення Тридцятилітньої війни в Європі (1618–
1648).
52. Uwzględnienie (пол.) – врахування.
53. Мова йде про цифрове значення кириличних літер.
54. Йдеться про підручники для українських народних і середніх шкіл українського
літературознавця, історика, педагога, громадсько-політичного діяча, дійсного члена
НТШ Олександра Барвінського (1847–1926) “Виїмки з українсько-руської літератури”,
“Вибір з української літератури”.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
480
55. Мається на увазі “Істория Руси” в 5-ти частинах (1879–1884) цього ж автора.
56. Можна припустити, що йдеться про підручник для середніх шкіл “Граматика
руського язика” (1863, 1865, 1876) львівського мовознавця Михайла Осадця (1836–
1865), виданий із збереженням етимологічного правопису, але з опорою на народну
мову Галичини. Можливо, мається на увазі “Руска граматика” С. Смаль-Стоцького та
Ф. Гартнера (1893), якою було офіційно запроваджено фонетичний правопис у Галичині.
57. Лист І. Крип’якевича до М. Грушевського не зберігся, але про те, що він був
написаний, свідчить відповідь М. Грушевського, датована травнем 1903 р. (Див.: Забо-
лотна І. Початок співпраці І. П. Крип’якевича з М. С. Грушевським. – С. 629–632).
58. Pożytek (пол.) – користь, вигода.
59. Грушевський Михайло (1866–1934) – видатний український історик, політичний
діяч, з 1898 р. очолював НТШ, з 1895 р. редагував “Записки НТШ”, автор монумен-
тальної праці “Історія України-Руси”, що почала видаватися з 1898 р., та ін. ґрунтовних
наукових праць.
60. Томашівський Степан (1875–1930) – визначний український історик, публіцист,
громадський та політичний діяч, учень М. Грушевського, пізніше – один із засновників
т. зв. державницької школи в історіографії, дійсний член НТШ з 1899 р.
61. Рудницький Степан (1877–1937) – визначний український географ, засновник
української наукової географії і географії України, дійсний член НТШ (з 1901 р.).
62. Зубрицький Денис (1777–1862) – історик, дослідник Галичини, зокрема Львова.
Автор праць: “Rys historyi narodu ruskiego”, “Kronica miasta Lwowa”, “История Галичско-
русского княжества” (в 3-х т.) та ін.
63. Лотоцький Олександр (1870–1939) – визначний український громадсько-полі-
тичний діяч, письменник, публіцист, дослідник історії церкви, поборник автокефалії
української церкви, дійсний член НТШ (з 1900 р.).
64. Галущинський Тит Теодозій (1880–1952) – церковний діяч, василіанин, історик
церкви, публіцист, дійсний член НТШ.
65. Целевич Юліян (1834–1892) – педагог, історик, почесний член “Просвіти”,
перший голова НТШ. Автор праць: “Чи було в Польщі невільниче підданство?” (1880–
1881), “Історичний причинок до нашої мартирології і рицарської справи” (1880),
“Опришки” та ін.
66. Доманицький Василь (1877–1910) – історик, літературознавець, публіцист, гро-
мадський діяч. Автор праць: “Козаччина на переломі 16–17 ст.”, “Пісня про Нечая”,
“Балада про Бондарівну” та ін., а також багатьох популярних брошур про Галичину і
Буковину.
67. Кордуба Мирон (1876–1947) – відомий український історик, учень М. Грушев-
ського, дійсний член НТШ (з 1903 р.). Автор праць “Перша держава слов’янська”
(ЗНТШ. – Т. 13), “Суспільні верстви та політичні партії в Галицькому князівстві до
пол. ХІІІ ст.” (ЗНТШ. – Т. 30–32) та ін.
68. Коренець Денис (1875–1946) – історик, педагог, активний діяч кооперативного
руху. Автор праць на історичну та освітню тематику: “Зносини гетьмана І. Виговського
з Польщею в рр. 1657–1658”, “Повстання Мартина Пушкаря”, популярних нарисів з
історії України.
69. У своїй науковій діяльності І. Крип’якевич велику увагу приділяв пошуку,
дослідженню і публікації архівних джерел, у т. ч. місцевих. Значна частина його розвідок
була присвячена краєзнавству. Так, працюючи учителем гімназії у Жовкві поблизу
Львова у 1929–1934 рр., І. Крип’якевич зумів поряд з педагогічною діяльністю нала-
годити і наукову, використовуючи місцевий матеріал, публікував статті з історії м. Жовк-
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
481
ви, наприклад: Всячина (з історії Жовкви) // З минулого Жовкви. – Жовква, 1930. –
С. 32–34; Картини з історії Жовкви // Там само. – С. 713; З історії Жовкви // Записки
ЧСВВ. – 1935. – Т. 6. – Вип. 1/2. – С. 40–69. Історик готував узагальнену роботу про
Жовківщину, про що свідчить наявність обширної підбірки матеріалів в РА Крип’яке-
вичів (П. 125). Характеризуючи “жовківський” напрям досліджень І. Крип’якевича,
його син Роман виступив з доповіддю “Богдан Хмельницький, Іван Крип’якевич і Жовк-
ва” на конференції, присвяченій 400-літтю з дня народження Б. Хмельницького у 1995 р.
70. Esel[s]brücke (нім.) – “ключ”, шпаргалка.
71. І. Крип’якевич склав “матуру” у червні 1904 р.
72. Spitzel (нім.) – шпик, шпигун.
73. Мабуть, йдеться про с. Милятин сучасного Городоцького району Львівської
обл.
74. Йдеться про с. Новий Милятин сучасного Буського району Львівської обл.
75. На території сучасної Львівської обл. населені пункти з подібною назвою є в
Жидачівському районі (с. Рогізне), Самбірському та Яворівському районах (с. Рогізно).
76. На території сучасної Львівської обл. населені пункти під назвою “Куликів”
знаходяться в Жовківському та Радехівському районах.
77. Незрозуміло, що саме І. Крип’якевич мав на увазі. За спогадами І. Крип’якевича,
Людвик Лонцький – “тіточний” брат матері майбутнього історика – був одружений із
сестрою Петра-Франца Крип’якевича Агнетою. (Див.: Україна: культурна спадщина … –
С. 85).
78. У майбутньому Лев Крип’якевич дійсно став священиком.
79. Очевидно, маються на увазі “Записки НТШ”.
80. Мабуть, йдеться про “Встник Народного Дома” – місячник москвофільського
спрямування, що виходив у Львові (1882–1914, 1918–1919, 1921 і 1924 рр., ред. П. Свис-
тун та ін.).
81. Мається на увазі часопис “Kwartalnik Нistoryczny, organ Towarzystwa Нisto-
rycznego”.
82. Йдеться про поїздку М. Грушевського до Парижа в 1903 р., куди він виїжджав
на запрошення керівництва “Російської високої школи суспільних наук в Парижі”, щоб
прочитати курс української історії у квітні–травні того ж року. Як відомо, ця поїздка
справила надзвичайне враження на історика. Знайомство з французькою соціологією
значною мірою вплинуло на історіософські погляди М. Грушевського. Див.: Пріцак О.
Історіософія Михайла Грушевського // Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 1. –
К., 1994. – С. LVII–LIX.
83. Мункач – Мукачеве, нині місто Закарпатської обл.
84. Vide (латин.) – дивись.
85. Холмщині, етнічно українському краю, з якого походив його рід, І. Крип’якевич
присвятив більше 30 наукових праць. Обширна підбірка джерел з історії Холмщини
міститься в РА Крип’якевичів (П. 375–391).
86. Пізніше думка І. Крип’якевича щодо оцінки усних історичних джерел зазнала
деяких змін. Як історик-позитивіст він віддавав перевагу писемним історичним дже-
релам, насамперед актовим документам.
87. Йдеться про Андрея Шептицького (1865–1944) – видатного українського цер-
ковного, культурного та громадського діяча, митрополита Української греко-католицької
церкви (1901–1944).
88. Мова йде про Юлія Фірцака (1836–1912) – єпископа Мукачівського (1891–
1912).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
482
89. Див. запис за 2.Х.1903 у публікованому щоденнику.
90. Йдеться про поштову листівку, що зберігається в РА Крип’якевичів (П. 324),
вкладену в публікований щоденник.
91. Йдеться про часопис “Przegląd Filozoficzny”, що виходив у Варшаві.
92. Підгірці – нині село Золочівського р-ну Львівської обл.
93. Маються на увазі музейні експонати, що знаходилися в замку гетьмана С. Конец-
польського поблизу с. Підгірці.
94. Мова йде про таємний “кружок” учнів-українців польських гімназій, який орга-
нізовував засідання, Шевченківські свята, вистави. І. Крип’якевич, щоб не створювати
неприємностей батькові – викладачеві гімназії, не відвідував засідання “кружка”, але
активно співробітничав з ним (готував “відчити”, брав участь в організації вистав тощо),
а також під впливом товаришів прилучався до читання української белетристики, науко-
вих і періодичних видань.
95. Йдеться про котрогось із представників династії Ягайловичів (Ягеллонів) –
Владислава ІІІ Варненьчика, польського короля (1434–1444), що був обраний і королем
Угорщини (1440–1444), чи Владислава ІІ Ягеллона, який був королем Чехії (1471–1516),
а з 1490 р. – і Угорщини (1490–1516). Угорсько-чеська лінія Ягеллонів перервалась у
1526 р., коли син Владислава ІІ Ягеллона Людовик (Лайош) ІІ Ягеллон (1516–1526)
загинув у Могачській битві.
96. Йдеться, мабуть, про поведінку на Люблінському сеймі (1569) представників
української політичної еліти, що не стали його активними учасниками з вирішальним
голосом.
97. Луцький трибунал – вища судова установа для Волинського, Брацлавського і
Київського воєводств, запроваджена з 1578 р. внаслідок реформи судової системи в
Речі Посполитій, що була пов’язана з укладенням Люблінської унії 1569 р. і мала на
меті насамперед створення додаткової апеляційної інстанції.
98. Архікнязь Рудольф (1858–1889) – австро-угорський престолонаслідник, єдиний
син цісаря Франца-Йосифа. Дотримувався ліберальних поглядів, критично ставився
до урядової системи в Австрійській імперії, чим здобув популярність серед безправних
народів Австро-Угорщини, в т. ч. українців. Покінчив життя самогубством, що стало
темою багатьох легенд.
99. Можливо, йдеться про працю римського історика Гая Криспа Саллюстія (86–
35 рр. до н. е.) “Змова Катіліни” (19 глава) (41 р. до н. е.).
100. Йдеться про “Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-
русский край…”
101. У розумінні “кольори як ознаки часу”.
102. Йдеться про шкільний підручник українського філолога, педагога Костя Луча-
ківського (1846–1912) “Взори поезії і прози” (1894).
103. Аestas (латин.) – пора року, весна і літо.
104. Мається на увазі одна із праць Івана Левицького (Ємельяновича) (1850–1913) –
визначного галицького бібліографа, письменника, дійсного члена НТШ (“Галицько-
руська бібліографія за роки 1772–1800” (1903), “Галицко-руская библиография ХІХ ст.
з изглядненням рускихъ изданий, появившихся въ Угорщин и Буковин” (Т. 1–2, 1888–
1895), “Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887–1900” (Т. 1–3, 1900–
1911)).
105. Velle (латин.) — постановляти, хотіти, бажати, стверджувати.
106. Мабуть, мається на увазі Народний комітет – керівний орган Української націо-
нально-демократичної партії (1899–1919).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
483
107. Йдеться про працю: Szajnocha K. Dwa lata dziejów naszych. 1646, 1648.
Opowiadanie i źródła. – Lwów, 1869.
108. Мова йде про працю В. Антоновича “Бесіди про часи козацькі на Україні”
(Чернівці, 1897. – 159 с.).
109. Йдеться про працю М. Костомарова “Богдан Хмельницький” (1857).
110. Мається на увазі роман польського письменника Г. Сенкевича “Quo vadis”
(1894–1896).
111. Йдеться про видання: Закшевский Вінкентій. Всесьвітна істория для висших
кляс середних шкіл. – Львів, 1900. – Т. І: Старинна істория. З 3-го польського видання
переложив з дозволу автора Олександер Барвінський. – 280 с.; 1901. – Т. ІІ: Істория
середних віків. З 2-го польського видання переложив з дозволу автора Олександер Бар-
вінський. – 256 с.
112. Йдеться про підрозділ: “Завойованє Англії Англями і Саксонами”: Там само. –
Т. ІІ. – С. 11.
113. Народний дім у Львові – культурно-освітня установа, створена у 1849 р. з
ініціативи Головної Руської Ради для сприяння національно-культурному розвитку
українців Галичини. У його складі діяли бібліотека, археологічно-історичний та приро-
дознавчий музеї.
114. Porro (латин.) – далі, в майбутньому, потім, у свою чергу.
115. Можна припустити, що йдеться про Мартина Кромера (1512–1589) – поль-
ського історика, церковного діяча, дипломата, з 1550 р. члена сейму від Краківського
синоду – як співавтора антипротестантського королівського листа 1550 р.
116. Йдеться про видання етнографічної комісії НТШ “Матеріяли до української
етнології” за редакцією Хв. Вовка. У додатках до Т. 1 (1899) подаються “Специяльні
програми до науково-етнографичних розвідок” (С. І–ІІ) та “Програма до збірання відо-
мостей дотичних народної побутової техніки” Хв. Вовка (С. 1–22).
117. Йдеться про часопис “Rocznik kółka naukowego tarnopolskiego”, що виходив у
Тернополі у 1892–1893 рр.
118. “Сокіл” – перше українське фізкультурно-спортивне та протипожежне това-
риство, створене у Львові у 1894 р., завданнями якого були фізична підготовка його
членів, проведення культурно-просвітницьких заходів з метою виховання почуття націо-
нальної єдності.
119. Можна припустити, що йдеться про “Читанку руську для І кляси шкіл серед-
них” (Львів, 1896).
120. Дана проблема була основною темою глибоких наукових досліджень І. Крип’я-
кевича вже в перші роки навчання у Львівському університеті ім. Франца-Йосифа.
Результатом опрацювання актового матеріалу міського архіву стали праці: Матеріали
до історії торговлі Львова (ЗНТШ. – Т. 65. – Кн. 3. – С. 1–46); Русини – властителі у
Львові в першій половині XVI ст. (Науковий збірник, присвячений М. Грушевському. –
Львів, 1906. – С. 219–236); Львівська Русь в першій половині XVI віку (ЗНТШ. – 1907. –
Т. 77. – Кн. 3. – С. 77–106; Т. 78. – Кн. 4. – С. 26–50; Т. 79. – Кн. 5. – С. 5–51), а також
збірник “Матеріали до історії Львівської Русі (1460–1550 рр.)”, виданий під назвою:
Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: Дослідження і матеріали /
Упор. М. Капраль. – Львів, 1994. – 390 с.
121. Кокорудз Ілля (1857–1933) – педагог, філолог і україніст, дійсний член НТШ.
Автор розвідок з історії української літератури, культури.
122. Можна припустити, що йдеться про матеріали експедиції 1903–1906 рр.,
організованої за допомогою Паризького антропологічного товариства і НТШ з метою
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
484
вивчення антропологічних та етнографічних особливостей населення карпатсь-
кого регіону. М. Кос (у І. Крип’якевича Ноц) був у складі експедиції, яку очолював
Хв. Вовк. Вчені дійшли висновку, що гуцули галицькі, буковинські та закарпатські
є ідентичними в етнографічному та антропологічному плані. Також багато спільного
було помічено й у бойків по обидва боки Карпат. Кос Михайло (1863–1930) – лікар,
громадський діяч в Перемишлі, дійсний член НТШ, автор наукових та популярних
праць з медицини, описів спогадів з подорожей, співробітник “Діла” та ін. галицьких
українських часописів.
123. Ймовірно, йдеться про “Повість временних літ”, яка на час написання щоден-
ника вважалась “Початковою”, “Начальною”, “Найдавнішою літописю” (Див.: Грушев-
ський М. Найдавнїша київська літопись // Грушевський М. Історія України-Руси. – К.,
1994. – Т. 1. – С. 579–601).
124. Лист такого змісту не виявлено.
125. “Руслан” – християнсько-суспільний часопис консервативного народовського
напряму, орган Католицького русько-народного союзу (з 1911 р. Християнсько-суспіль-
ної партії). Виходив у Львові в 1897–1914 рр. під редакцією О. Барвінського.
126. “Діло” – щоденна галицька провідна газета. Виходила у Львові у 1880–1939 рр.
З часу свого виходу газета проводила ідеологію народовської течії в українському
суспільно-політичному русі Галичини. Першим редактором був В. Барвінський.
127. “Зоря” – літературно-науковий і громадський часопис, з 1891 р. – ілюстрований,
виходив у Львові у 1880–1897 рр. З 1885 р. став органом Літературного товариства
ім. Т. Шевченка (згодом – НТШ).
128. Гнатюк Володимир (1871–1926) – визначний етнограф, з 1899 р. – секретар
НТШ, з 1901 р. – секретар, а з 1916 р. – голова Етнографічної комісії НТШ, редактор
усіх її видань. Разом з Хв. Вовком та І. Франком перейшов до планомірного етнографіч-
ного дослідження українських теренів, в основному західноукраїнських земель, шляхом
створення мережі збирачів фольклору, організації наукових експедицій.
129. Йдеться про повстання 1514 р. в Угорщині, початок якого був пов’язаний з
організацією хрестового походу проти турків і зростанням революційних настроїв серед
селян-втікачів, що становили значну частину ополчення хрестоносців (“куруців”).
Ян Заполья – трансільванський воєвода (пізніше при підтримці турків був королем
Угорщини (1526–1540)), відіграв вирішальну роль у придушенні селянського повстання
1514 р.
130. Іван Ґржеґоржевський (Johann v. Grzegorzewski) – автор розвідки “Ein türk-
tatarischer Dialekt in Galizien ” і ін.
131. Колесса Філарет (1871–1947) – український фольклорист, композитор, музико-
знавець і літературознавець, дійсний член НТШ, ВУАН. Основоположник українського
етнографічного музикознавства. Досліджував ритміку українських народних пісень,
народні пісні Галичини, Волині, Лемківщини. Автор праць: “Огляд українсько-руської
народної поезії” (1905), “Ритміка українських народних пісень” (1906–1907), “Навер-
стування і характерні признаки українських народних мелодій” (1913–1914), “Народні
пісенні мелодії українського Закарпаття” (1946) та ін.
132. Йдеться про статтю в друкованому органі Товариства з австрійського народо-
знавства “Zeitschrift für öesterreichische Volkskunde”, що виходив у Відні.
133. Можна припустити, що І. Крип’якевичу була відома розвідка: Грушевсь-
кий М. Молотівське срібло // Розвідки й матеріяли до істориї України-Руси. – Т. IV. –
Львів, 1902.
134. Очевидно, мається на увазі Ставропігійський інститут у Львові – релігійно-
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
485
просвітницька громадська організація, правонаступник Ставропігійського Успенського
Львівського братства. Ставропігійський інститут опікувався функціонуванням Успен-
ської церкви, мав друкарню, літографічну майстерню, музей, школу.
135. Ця проблема знайшла висвітлення у майбутніх дослідженнях І. Крип’якевича:
Документи Богдана Хмельницького (1648–1657) / Упор. І. Крип’якевич, І. Бутич; відп.
ред. Ф. Шевченко. – К., 1961. – С. 17; Крип’якевич І. Авторство листів Богдана Хмель-
ницького // Науково-інформаційний бюлетень “Архіви України” (далі – НІБАУ). – 1964. –
№ 3. – С. 18–21; його ж. Підробки документів Богдана Хмельницького // НІБАУ. –
1960. – № 3. – С. 3–8; його ж. Студії над державою Богдана Хмельницького // ЗНТШ. –
1927. – Т. 147. – С. 55–80; Богдан Хмельницький. – К., 1954. – 536 с.
136. Savoir vivre (фр.) – правила доброго тону.
137. Мається на увазі критична стаття-рецензія І. Франка на “Альманах руско-
україньских богословів” (Львів, 1902. – 198 с.) під назвою “Ultra montes” (ЛНВ. – 1902. –
Т. 17. – С. 136–147).
138. Йдеться про норвезького письменника Бйорнстьєрне Бйорнсона (1832–1910) –
автора повістей “Між битвами” (1858), “Король Сверре” (1861), “Сігурд лютий” (1862),
роману “Прапори майорять над містом і гаванню” (1884), драми “Понад наші сили”
(1883–1895), тексту національного гімну та ін.
139. Ймовірно, йдеться про опис подорожі до Палестини в 1106–1107 рр. ігумена
(можливо, Чернігівського монастиря) Данила (кінець ХІ – початок ХІІ ст.) під назвою
“Життя і ходіння Даниїла”, що був популярним на Русі.
140. З теми українсько-сербських відносин І. Крип’якевич опублікував спеціальну
розвідку: Крип’якевич І. Серби в українськім війську 1650–1660 рр. // ЗНТШ. – 1920. –
Т. 129. – С. 81–93.
141. Йдеться про рух опришків, зокрема на Покутті (східна частина Івано-Фран-
ківської обл.).
142. Мається, мабуть, на увазі повість “Земля” О. Кобилянської (1902).
143. “Літературно-науковий вістник” – щомісячник, який виходив у 1898–
1906 рр. у Львові, 1907–1914, 1917–1919 рр. – у Києві, 1922–1932 рр. – знов у Львові.
Заснований з ініціативи М. Грушевського як видання НТШ на базі журналів “Зоря”
і “Життя і слово”.
144. Можна припустити, що йдеться про книгу О. Левицького “Археологические
экскурсии Т. Г. Шевченка в 1845–1846 гг.” (відбиток з журналу “Киевская старина”. –
1894. – 14 с.).
145. “Молодіж” – щомісячник для молоді, виходив у 1904–1905 рр. у Тернополі, у
1906–1907 рр. – у Сокалі.
146. “Великий льох” – містерія Т. Г. Шевченка антивеликодержавного спрямування,
написана в 1845 р.
147. І. Крип’якевич мав намір простежити історичну роботу Наукового товариства
ім. Т. Шевченка з часу його перейменування (утворене у Львові 1873 року як Літера-
турно-наукове товариство ім. Т. Шевченка, в 1892 р. реорганізоване у НТШ), проте
стосовно дати перейменування автор щоденника сумнівається.
148. Академічна громада – студентське товариство у Львові (1896–1921). З 1908 р.
проводило широку освітню роботу серед українського населення, спрямовану на про-
будження національної самосвідомості. Закрите польською владою у зв’язку з переслі-
дуванням Львівського таємного українського університету.
І. Крип’якевич певний час був бібліотекарем товариства, а також публікував свої
статті, рецензії в його друкованому органі “Молода Україна”. Члени товариства прово-
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
486
дили “відчити” на актуальні теми, дискусії, в яких брали участь студенти та професори –
М. Грушевський, І. Франко, С. Томашівський.
На початку лютого 1908 р. Іван Крип’якевич при Академічній громаді створив
“Просвітній кружок”.
149. Аd (латин.) – до, у, біля.
150. Повна назва: “Незвичайні пригоди Тартарена з Тараскону” (1872) – перша
частина трилогії французького письменника Альфонса Доде (ін. частини – “Тартарен в
Альпах” (1885), “Порт Тараскон” (1890)).
151. Пачовський Василь – письменник, відомий представник літературного угру-
повання “Молода Муза”. Вчителював у гімназіях Станіславова, Львова, Перемишля,
Берегова. Автор праць з історії Закарпаття.
152. Гауптман Гергарт (1862–1946) – німецький драматург, представник німецького
натуралізму. Автор драм: “Ткачі” (1892), “Перед сходом сонця” (1889), “Свято прими-
рення” (1890), “Одинокі” (1891) та ін.
153. Метерлінк Моріс (1862–1949) – бельгійський письменник, лауреат Нобелів-
ської премії. З 1896 р. жив у Франції, писав французькою мовою. Автор символістських
п’єс-казок (“Синій птах” (1908) та ін.), психологічних драм тощо.
154. Йдеться про англійського теоретика мистецтва, критика, публіциста “неоро-
мантика” Джона Раскіна (Рескіна) (1819–1900). Головні праці: “Сучасні живописці”
(5 тт., 1843–1860), “Прерафаелізм” (1857) та ін.
155. Bon ton (фр.) – добрий тон.
156. Протягом життя І. Крип’якевич збирав матеріали до бібліографії з історії
Галичини. Результатом цієї роботи стала його праця “Джерела з історії Галичини періоду
феодалізму (до 1772 р.). Огляд публікацій” (К., 1962. – 83 с.).
157. Йдеться про бібліотеку Оссолінських, засновану у 1817 р. польським бібліо-
графом й істориком Максиміліаном Юзефом Оссолінським.
158. Йдеться про фейлетони (“Щоденні хроніки”) видатного польського письмен-
ника Б. Пруса (1847–1912), які публікувалися протягом 1875–1887 рр. у газеті “Kurjer
Warszawski”.
159. Oratio satirica (латин.) – сатирична промова.
160. Йдеться про “Записки о Южной Руси” П. Куліша (Т. 1–2. – СПб., 1856–1857).
161. Йдеться про письменника, етнографа, приятеля Т. Шевченка Якова Кухаренка
(1800–1862).
162. Очевидно, мається на увазі праця О. Косач (О. Пчілки) “Український орнамент”
(1876).
163. Distiche (дистих) – проста дворядкова строфа; вірш, який складається з таких
строф.
164. Слід зазначити, що при підготовці перших публікацій (1905–1906) І. Крип’яке-
вич використав низку документів (листи, автобіографічні спогади) з приватних колекцій
холмщаків-еміґрантів (родича о. Юліана Мальчинського та ін.) для висвітлення історії
холмського греко-католицького духовенства. Крип’якевич І. “Літературный споръ” в
Холмщині 1872 // ЗНТШ. – 1905. – Т. 66. – Кн. 4. – С. 5–6; його ж. Автобіографія Холм-
ського священника з першої половини ХІХ віку // ЗНТШ. – 1906. – Т. 73. – С. 143–157;
його ж.Пастирський лист Ангеловича з 1799 р. // ЗНТШ. – 1906. – Кн. 4. – С. 146–147).
165. Давньогрецький філософ Платон (427–347 рр. до н. е.) стверджував, що істинне
знання доступне лише розуму і полягає в пригадуванні безсмертною душею світу ідей,
який вона споглядала до вселення в смертне тіло. Виділяв три складові душі: афективна,
вольова, розумова. Методом, що викликає в душі спогади про ідеї, вважав діалектику
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
487
(з д.-гр. – благомисліє, справедливість, мужність, розсудливість, могутність, красиво-
мисліє).
166. Болеслав Мальчинський – родич І. Крип’якевича по лінії бабусі – батькової
матері Анни Крип’якевич (Мальчинської).
167. Йдеться про домашню бібліотеку далекого свояка І. Крип’якевича – Мирона
Крип’якевича, учасника Січневого повстання 1863 р. в Королівстві Польському,
переконаного полонофіла.
168. Маються на увазі новели (можливо, “Декамерон” (сто новел)) італійського
письменника, одного з перших гуманістів епохи Відродження Джованні Боккаччо (1313–
1375).
169. Музей Дідушицьких – музей, заснований польським діячем у Галичині
Володимиром Дідушицьким (Dzieduszycki), де містились багаті природничі та
етнографічні зібрання, які в 1940 р. перенесені до музею АН УРСР.
170. Йдеться про журнал “Reclams Universum Moderne Illustrierte Wochenschrift”,
що виходив у Лейпцигу.
171. Compendium (лат.) – компендіум, стислий виклад основних положень якої-
небудь науки, результатів дослідження тощо.
172. Підкамінь – нині селище міського типу Бродівського р-ну Львівської обл.
173. “Наталка Полтавка” – п’єса І. П. Котляревського, написана для Полтавського
театру у 1819 р. (надрукована у 1838 р.).
174. Йдеться про працю: Кондаковъ Н. Русскіе клады. Изслдованіе древностей
великокняжескаго періода. – СПб., 1896. – Т. 1. – 214 с.
175. Йдеться про засноване у 1904 р. з ініціативи М. Грушевського та І. Труша у
Львові “Товариство прихильників української науки, літератури і штуки”, що діяло до
1914 р. Очолював Товариство М. Грушевський, секретарі – І. Труш, М. Мочульський.
176. Мабуть, мається на увазі переказ про Миколу Потоцького, канівського старосту,
або пана Каньовського, який, побачивши в хороводі дочку бондаря, без дозволу її поцілу-
вав, за що отримав ляпаса. Не стерпівши образи, шляхтич убив дівчину, але, розкаявшись
у своєму вчинку, нагородив батька, а дівчину з почестями поховав. Цей сюжет ліг в ос-
нову “Балади про Бондарівну і пана Каньовського”, а також безлічі переказів, оповідань.
177. Йдеться про громадсько-політичного діяча, дипломата, адвоката, журналіста,
видавця Лонгина Цегельського (1875–1950), який з 1898 р. був членом літературної
секції наукового гуртка “Академічної громади”. До речі, молодший син І. Крип’якевича
Роман Крип’якевич пізніше одружився з родичкою Лонгина Цегельського – Лесею
Цегельською.
178. Мається на увазі “Літературно-науковий вістник”, співробітником редакції
якого був Василь Доманицький (1877–1910).
179. Йдеться про “Житє і Слово. Вісник літератури істориї і фольклору”.
180. Йдеться про часопис “Die Gartenlaube illustriertes Familienblatt” (Leipzig, 1874–
1913).
181. Йдеться про педагогічно-науковий двотижневик (з 1911 р. – місячник) “Учи-
тель” – друкований орган Руського товариства педагогічного (з 1911 р. Українського
педагогічного товариства), що виходив у Львові з червня 1889 до червня 1914 рр. Редак-
тори: В. Шухевич, Т. Грушкевич, І. Копач, В. Щурат, І. Ющишин.
182. Шематизм (від гр. “схема”) – список осіб чи установ. У церковних шематизмах
подаються списки духовних осіб, списки парафій з кількістю парафіян, церковних това-
риств, стан церковного майна. Почали друкуватися вперше в єпархіях під Австро-
Угорщиною.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
488
183. Можливо, йдеться про Владислава Лозинського (1843–1913) – польського пись-
менника, історика, який велику увагу приділяв історії мистецтва, автора праць “Львів-
ське золотарство в давні часи” (1889), “Львівське мистецтво XVI–XVII ст.” (1898) та ін.
184. У 1905 р. митр. А. Шептицький заснував у Львові церковний музей, який
кураторія музею перейменувала на Національний музей ім. Митр. Шептицького.
Можливо, в тексті йдеться про збірку експонатів, яка пізніше стала основою вищезга-
даного музею.
185. Мається на увазі пісня типу “Пснь народна о покойной цсарев Єлисаве-
т” (Коломия, 1901. – 4 с.); “Пснь о цсаревой Єлисавет” (Перемышль, 1903. – 14 с.)
та ін., в яких йдеться про дружину австро-угорського імператора Франца-Йосифа
Єлизавету, котра була смертельно поранена анархістом у Женеві 10 вересня 1898 р.
186. Виженка – нині село Вижницького р-ну Чернівецької обл.
187. Василько Ростиславич (? – 1124) – теребовльський князь (1084–1124), син
засновника галицької княжої династії Ростислава Володимировича. У 1084 р. разом з
братами Рюриком та Володарем укріпився на галицьких землях, вів війни з київськими
та волинськими князями, які прагнули не допустити відокремлення Галичини. Після
закінчення Любецького з’їзду князів (1097), в якому він брав участь, був за наказом
київського князя Святополка Ізяславича осліплений у Звенигороді.
188. Йдеться про мешканців с. Витошинець на Перемишльщині, що були слугами-
конюхами і, посилаючись на підроблені грамоти князя Льва та короля Казимира, за
якими їх обов’язком була нібито воєнна служба, боролися в середині XVII ст. проти
переведення їх на панщину, навіть претендували на шляхетство.
189. Переклад “Слова о полку Ігоревім” здійснено М. Максимовичем (1857) та
Т. Шевченком (1860).
190. Вул. Шептицьких у 1939 р. було перейменовано на вул. Кірова, тепер їй повер-
нено попередню назву – Шептицьких.
191. Мабуть, йдеться про різновиди народних пісень (українські еміґрантські).
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15538 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:18:14Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Заболотна, І. 2011-01-27T09:36:39Z 2011-01-27T09:36:39Z 2007 Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича / І. Заболотна // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 433-488. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15538 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Публікації джерел Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича Article published earlier |
| spellingShingle | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича Заболотна, І. Публікації джерел |
| title | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича |
| title_full | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича |
| title_fullStr | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича |
| title_full_unstemmed | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича |
| title_short | Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича |
| title_sort | гімназійний щоденник івана крип’якевича |
| topic | Публікації джерел |
| topic_facet | Публікації джерел |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15538 |
| work_keys_str_mv | AT zabolotnaí gímnazíiniiŝodennikívanakripâkeviča |