Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні

Показано, що на поверхні фібринових згустків, які формуються на межі поділу двох фаз за умови виключення взаємопроникнення однієї фази в іншу, утворюється структура (поверхневий шар), що відрізняється від структури згустка. За відсутності поверхні поділу двох фаз формування згаданого шару у фібри...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Біополімери і клітина
Datum:	2006
Hauptverfasser:	Савчук, О.М., Чернишов, В.І., Волков, Г.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2006
Schlagworte:	Структура та функції біополімерів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155389
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні / О.М. Савчук, В.І. Чернишов, Г.Л. Волков // Біополімери і клітина. — 2006. — Т. 22, № 2. — С.102-108. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859730287418671104
author	Савчук, О.М. Чернишов, В.І. Волков, Г.Л.
author_facet	Савчук, О.М. Чернишов, В.І. Волков, Г.Л.
citation_txt	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні / О.М. Савчук, В.І. Чернишов, Г.Л. Волков // Біополімери і клітина. — 2006. — Т. 22, № 2. — С.102-108. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Біополімери і клітина
description	Показано, що на поверхні фібринових згустків, які формуються на межі поділу двох фаз за умови виключення взаємопроникнення однієї фази в іншу, утворюється структура (поверхневий шар), що відрізняється від структури згустка. За відсутності поверхні поділу двох фаз формування згаданого шару у фібриновому згустку не спостерігається. Зроблено припущення, що виникнення цієї структури пов'язано з порушенням процесу латеральної асоціації фібрилярних структур у фібриновому згустку, яке має місце на межі поділу фаз. Поверхневий шар утворюється протофібрилярними структурами, які розпластані на межі поділу і формують щільну неупорядковану структуру, що спостерігається на електронно-мікроскопічних фотографіях. Виявлені особливості структури фібринових згустків, обумовлені умовами їхнього формування (наявність або відсутність поверхневого шару), визначають характер протікання процесів взаємодії згустків з компонентами фібринолітичної системи, що може бути причиною розбіжностей у ступені резистентності фібринових згустків у кровоносному руслі. It has been shown that on the surface of fibrin clots, which are formed at the interface between two phases excluding interpenetration of one phase into another one, the structure is being formed (a surface layer), which differs from the clot structure. At the absence of the interface, the formation of the layer on fibrin clot is not formed. There is an assumption that the creation of this structure is connected with the disturbance of the process of lateral association of fibrillar structures in fibrin clot, which takes place at the interface. The surface layer is formed by protofibrillar structures, which are spread flat on the interface and form compact unregulated structure which can be seen on electron microscope photographs. The revealed structure peculiarities of fibrin clots, caused by their formation conditions (presence or absence of the surface layer), determine the manner of the clots interaction with the components of fibrinolytic system, which can be the reason of differences in the degree of the fibrin clots resistance in blood circulation. Показано, кто на поверхности фибриновых сгустков, формирующихся на границе раздела двух фаз при условии исключения взаимопроникновения одной фазы в другую, образуется структура (поверхностный слой), отличающаяся от таковой сгустка. При отсутствии границы раздела двух фаз формирования указанного слоя в фибриновом сгустке не наблюдается. Сделано предположение, что возникновение данной структуры связано с нарушением процесса латеральной ассоциации фибриллярных структур в фибриновом сгустке, происходящем на границе раздела фаз. Поверхностный слой образован протофибриллярными структурами, распластывающимися на границе раздела и формирующими плотную неупорядоченную структуру, которая и наблюдается на электронномикроскопических фотографиях. Обнаруженные особенности структуры фибриновых сгустков, связанные с условиями их формирования (наличие или отсутствие поверхностного слоя), определяют характер протекания процессов взаимодействия сгустков с компонентами фибринолитической системы, что может лежать в основе различий в степени устойчивости фибриновых сгустков в кровеносном русле
first_indexed	2025-12-01T13:30:22Z
format	Article
fulltext	ISSN 0233-7657. Біополімери і клітина. 2006. Т. 22. № 2 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ БІОПОЛІМЕРІВ Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні О. М. Савчук, В. І . Чернишов, Г. Л. Волков Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України Вул. Володимирська, 9, Київ, 01601 , Україна S ANGbiochem. kiev.ua Показано, що на поверхні фібринових згустків, які формуються на межі поділу двох фаз за умови виключення взаємопроникнення однієї фази в іншу, утворюється структура (поверхневий шар), що відрізняється від структури згустка. За відсутності поверхні поділу двох фаз формування згаданого шару у фібриновому згустку не спостерігається. Зроблено припущення, що виникнення цієї структури пов'язано з порушенням процесу латеральної асоціації фібрилярних структур у фібриновому згустку, яке має місце на межі поділу фаз. Поверхневий шар утворюється протофібрилярними структурами, які розпластані на межі поділу і формують щільну неупоряд- ковану структуру, що спостерігається на електронно-мікроскопічних фотографіях. Виявлені особливості структури фібринових згустків, обумовлені умовами їхнього формування (наявність або відсутність поверхневого шару), визначають характер протікання процесів взаємодії згустків з компонентами фібринолітичної системи, що може бути причиною розбіжностей у ступені резистентності фібринових згустків у кровоносному руслі. Ключові слова: фібриноген, фібриновий згусток, електронна мікроскопія. Вступ. Відомо, що під дією тромбіну та анцистрону фібриноген перетворюється в мономерний фібрин, який далі полімеризується в двонитчасті прото- фібрили [1—3] . З часом протофібрили латерально поєднуються і утворюють волокна тривимірного фібринового згустка. Механізм збирання прото- фібрил досить добре вивчено [4, 5 ] , однак остаточ но не з'ясовано процеси, які відбуваються на по верхні фібринового згустка під час формування полімерного фібрину. В останні роки в клінічній практиці широко застосовують клеї на основі фібрину або компо зицій фібриногену, тромбіну та тромбіноподібних ферментів [6—9] . Також значно зросла кількість композитних матеріалів, вироблених із пластмас та металів, які використовують при різних хірур- © О. М. САВЧУК, В. І. Ч Е Р Н И Ш О В , Г. Л. В О Л К О В , 2 0 0 6 гічних втручаннях (стенти, пластикові протези то що). Поверхня цих речовин може спровокувати процес контактної активації фібриногену, і струк тура утворених фібринових згустків відрізняти меться від такої згустків, утворених у кровотоку. При дослідженні структури фібринових згустків вперше показано, що на поверхні згустків присутня структура, за своєю будовою відмінна від власне структури фібринового згустка, яка одержала назву «поверхневий шар». Присутність або відсутність її у фібриновому згустку, очевидно, обумовлює особ ливості взаємодії цих згустків з компонентами фібринолітичної системи, що, в свою чергу, може спричинити тромботичні ускладнення. Вивчення умов формування і взаємодії з компонентами фіб ринолітичної системи поверхневого шару фібри нового згустка має як теоретичне, так і практичне значення для біохімії і практичної медицини. 102 http://kiev.ua Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я З Г У С Т К І В , С Ф О Р М О В А Н И Х 3 дезАА- і А А В В - Ф І Б Р И Н У Матеріали і методи. Фібриноген виділяли з оксалатної плазми донорської крові висолюванням сульфатом натрію [10] . Його звільняли від домішок плазміногену, обробляючи розчином лізину з на ступним спиртовим переосадженням білка [11] , або за допомогою афінної хроматографії на лізин- сефарозі. Вміст фібриногену, що згортався під дією тромбіну, становив 96—98 %. Згусток, утворений з фібриногену та звільнений від домішок плазмі ногену, не руйнується за присутності 20 інтер національних од. тканинного активатора плазміно гену на 1 мг білка протягом 120 хв. Препарати, фібриногену були гомогенними за даними 10 %-го Ds-Na-ПААГ електрофорезу [12] . Плазмін одержували, активуючи Glu-плазмі- ноген на сефарозі, кон'югованій з урокіназою [13] . Отриманий препарат плазміну мав активність 10— 15 каталітичних одиниць на 1 мг білка. При формуванні згустків використано дві мо дельні системи: 1) блоки з агару, для заливання яких застосовували 1 %-й бактоагар і 2) пласти кові пробірки. Електронно-мікроскопічними дослід женнями показано, що згустки, сформовані в пер шій системі, не мають поверхневого шару, а в згустках, одержаних у системі 2, такий шар є [14] . Вихідна концентрація фібриногену, необхідна для полімеризації, становила 20 мг/мл, тромбіну — 2 NIH/мл. Для одержання згустків різного ступеня стабільності підбирали відповідні умови поліме ризації. Згустки без прошивання формувалися про тягом 30 хв за кімнатної температури, прошиті за у-ланцюгом — 60 хв при кімнатній температурі і а-, у-ланцюгам — 60 хв при температурі 37 ° С Стабілізація згустка відбувалася за рахунок домі шок фактора XIII, які активували СаС1 2 у концен трації 2 мМ. По закінченні полімеризації згустки обережно видаляли з ємностей, у яких вони полімеризували- ся, та переносили в ємності з 0,05 М фосфатним буфером, рН 7,4. До згустків додавали плазмін (10 мкг/мл), перемішували і інкубували за темпе ратури 37 ° С Зразки для електронно-мікроскопіч них досліджень відбирали через визначені проміж ки часу протягом 60 хв. Після вилучення зразка з ємності його вміщували у фосфатний буфер, який містив розчин пНФГБ (10~4 М), для запобігання подальшого гідролізу згустка плазміном. Фібриновий гель після його формування через певні проміжки часу (залежно від поставлених задач) фіксували, використовуючи як перший фік сатор глутаровий альдегід (2,5 % в 0,1 М какоди- латному буфері, рН 7,4). Далі гель промивали в 0,1 М какодилатному буфері, рН 7,4, фіксували в розчинах оксиду осьмію (від 2 до 50 %) . Згустки зневоднювали на поверхні 4 %-го розчину ацето ну, а по досягненні його концентрації 50 % згустки повністю занурювали в розчин. Після цього їх полімеризували в смолі Епон-Аралдит (AGAR). Підготовлені таким чином зразки використовували для сканувальної і трансмісійної мікроскопії. Результати і обговорення. Необхідною умовою для формування поверхневого шару у фібриновому згустку є наявність поверхні поділу фаз. Доказом такого припущення слугує експеримент, у якому фібриновий згусток формували всередині агар-ага- рового чи желатинового блоку, стінки якого просо чені водою. В такому разі гель всередині є гомоген ною фазовою поверхнею для розчину білка і тому поверхневий шар не формується [14] . Для зручності подальшої роботи із згустками, що мають різну структуру поверхні, а саме — наявність або відсутність на поверхні згустків по верхневого шару, обрано такі моделі: полімери зація згустків у пластикових пробірках або в бло ках з агаро-агару (для заливання блоків використо вували 1 %-й агар-агар). Електронно-мікроскопічними дослідженнями показано, що згустки, сформовані в агарових бло ках, позбавлені поверхневого шару, а в згустках, утворених у пробірках, такий шар присутній (рис. 1, А). З використанням обох модельних систем про ведено електронно-мікроскопічне вивчення згуст ків, що мають різну структуру поверхні. Час по лімеризації згустків складав 30—40 хв за кімнатної температури, об'єм — 0,2 мл. Готували такі зраз ки: згустки дезААВВ-фібрину і дезАА-фібрину з поверхневим шаром і без нього. Аналіз згустків дезААВВ-фібрину з поверхневим шаром і без нього (рис. 1, А) показав, що товщина поверхневого шару становить 27,1 нм (після 15 вимірів). Виявлено, що фібринові нитки поверхневого шару та нитки самого згустка, які лежать під шаром, структурно пов'язані. Видно, що поверхне вий шар сформований з тонших фібринових ниток (скоріш за все, це протофібрилярні структури) порівняно з нитками згустка, який лежить під ним. Пучки цих тонких ниток поверхневого шару, лате рально поєднуючись один з одним, переходять у товсті нитки гелю. У згустку з поверхневим шаром 103 САВЧУК О. М., Ч Е Р Н И Ш О В В. I., волков г. л. переважають тонкі фібрили (можливо, присутня невелика кількість протофібрил, які не встигли сформуватися у фібрили); спостерігаються фібри ли, вбудовані в поверхневий шар або, як уже зазначалося, виходять з нього. Згусток з поверхне вим шаром містить менше фібрил, відстань між якими більша, ніж у згустку, сформованому в агаровому блоці. Діаметр фібрил складає для згуст ків з поверхневим шаром від ЗО до 170 нм, для згустків, які не мають поверхневого шару, — від 230 до 400 нм. Результати аналізу згустків дезАА-фібрину з поверхневим шаром та без нього (рис. 1, Б) вияви лися аналогічними таким, отриманим при форму ванні згустків з дезААВВ-фібрину, що мають різну структуру поверхні. Товщина поверхневого шару складала 26,8 нм (здійснено 15 вимірів). Діаметр фібрил у згустках з поверхневим шаром і без нього дорівнював від повідно 85—114 і 120—200 нм; відстань між фібри лами у них була практично однаковою. У фібриновому розчині і на межі поділу фаз спочатку формуються протофібрил и, які внаслідок латеральної агрегації поєднуються у фібрили. На поверхні згустка процесові латерального об'єднан ня протофібрил перешкоджає їхня обмежена рух ливість. Це може бути пов'язано з прикріпленням ниток до поверхні стінки пробірки, смоли або (на межі з повітрям) відбуватися через сили поверхне вого натягу. Обмежені в русі нитки фібрину на поверхні згустка формують хаотично з'єднані тонкі нитки, які структурно переходять у підлеглі фіб- рилярні структури, наявність великих ступенів сво боди для яких у глибині розчину білка призводить до формування фібрил. У поверхневому шарі про цес утворення фібрил дуже повільний за рахунок обмеження рухливості протофібрилярних структур. За відсутності поверхні поділу фаз у фібриновому згустку немає і поверхневого шару, а фібрили рівномірно заповнюють об'єм гелю, через що у згустках, які не мають поверхневого шару, після певного часу полімеризації практично зникають протофібрилярні структури. Одним із можливих механізмів формування поверхневого шару може бути розпластання протофібрил на межі поділу двох фаз при їхньому латеральному рості всереди ну фібринового згустка у напрямку його поверхні. Підтвердженням того є електронно-мікроскопічні фотографії, на яких спостерігаються фібрили, вбу довані в поверхневий шар, при цьому помітне розшаровування їх на дрібніші нитки (прото- фібрили). Різниця між товщиною поверхневого шару і фібрилами всередині згустків, обумовлена відщеп люваними від молекули фібриногену пептидами (дезАА- або дезААВВ-фібрин), може бути пов'яза на з участю другої пари центрів полімеризації (D 2 —Е 2 ) . Відомо, що D 2 — Е 2 центри полімеризації стабілізують ранні протофібрилярні структури і значно сприяють латеральній асоціації [15—17]. Це, в свою чергу, збільшує спорідненість про тофібрил одна до одної, що призводить до потов щення утворюваних фібрил. Відсутність таких цен трів у дезАА-фібрині спричинює потоншання фіб рил, які утворюються за рахунок зменшення спорідненості протофібрил одна до одної, що під тверджується отриманими даними. У згустку спо стерігається подовження протофібрил, які через зниження спорідненості погано латерально асоцію ють одна з одною і це призводить до появи меншої кількості протофібрилярних структур, що вбудову ються в поверхневий шар. Наслідок цього — потон шання поверхневого шару в дезАА-згустках порів няно з дезААВВ-фібриновими згустками. Одержані результати дозволяють зробити при пущення, що така особливість структури фібри нового згустка, як наявність або відсутність повер хневого шару, може вносити зміни у взаємодію фібринового згустка з компонентами фібринолі тичної системи. Щоб перевірити таке припущення проведено електронно-мікроскопічні дослідження процесу руйнування плазміном фібринових згуст ків, які мають різну структуру поверхні. Аналіз даних з гідролізу плазміном згустків дезААВВ- фібрину, які містять поверхневий шар (рис. 2, А), показав, що спочатку структура згустка зазнає змін, аналогічних описаним вище. Через 30 хв гідролізу поверхневий шар зникає і структура фіб ринового згустка суттєво змінюється. Відбувається міграція фібрил у напрямку поверхні згустка. У центрі згустка відстань між фібрилами мак симальна, а на його поверхні фібрили практично злипаються і утворюють суцільний пояс. У згустку спостерігаються три структурні зони: перша — ~ 345 нм (зона максимальної щільності фібрил); друга — « 400 нм (проміжна) і третя — весь про стір згустка, що залишився. Зменшується кількість тонких фібрил, вони стають товщими, а відстань між ними збільшується. Після 60 хв гідролізу (рис. 2, А, в) зони залишаються, але їхній розмір зміню- 104 Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я З Г У С Т К І В , С Ф О Р М О В А Н И Х 3 дезАА- і А А В В - Ф І Б Р И Н У Рис. 1. Електронно-мікроскопічні фотографії згустків з дезААВВ-фібрину (А) та дезАА-фібрину (Б): а- б — полімеризація в агар-агаровому блоці (збільшення в 35000 разів) полімеризація в пробірці; ється. Зона максимальної щільності фібрил дорів нює — 142 нм, а проміжна зона — ~ 310 нм. Тонкі фібрили практично зникають, залишаються тов стіші. Відстань між ними значно зростає. Поява зон всередині фібринового згустка, мож ливо, пов'язана з особливостями процесу поліме ризації, при якому на поверхні фібринового згустка формується поверхневий шар. Протофібрили в про цесі свого росту та наступної латеральної асоціації можуть витримувати значний тиск, обумовлений обмеженням об'єму згустка. Таким чином, вони перебувають в конформації, яка нагадує пружину, що упирається в поверхневий шар. Після руйну вання шару під дією плазміну напруга зникає і фібрили починають мігрувати в напрямку поверхні фібринового згустка. Даний процес може бути до датковою перешкодою повному лізису згустка, ко ли молекули плазміну не здатні глибоко проникати у фібриновий згусток. Тоді процес гідролізу від бувається з поверхні, що слугує ще одним захис ним механізмом, який дозволяє тривалий час збе рігати при ушкодженні кровоносних судин їхню цілісність за рахунок згустка, утвореного в місці пошкодження. Це в свою чергу сприяє запобіганню проникнення чужорідних агентів у кровоносне рус ло. Зроблене припущення добре узгоджується з даними літератури, де є дані щодо розбіжностей у ступені резистентності згустків до дії компонентів фібринолітичної системи на ушкоджених та ін тактних судинах [6—9] . 105 САВЧУК О. М., Ч Е Р Н И Ш О В В. I., ВОЛКОВ г. л . Рис. 2. Електронно-мікроскопічні фотографії гідролізу плазміном згустка з дезААВВ-фібрину з поверхневим шаром при збільшенні в 35000 (А) та 7000 (Б) разів: а — 0 хв гідролізу; б — 30 хв гідролізу; в — 60 хв гідролізу На сканувальних електронних фотографіях ви дно, що протягом гідролізу на поверхні фібринового згустка з 'являються поглиблення, які із зростання часу гідролізу стають виразнішими (рис. З, Б). Через 60 хв гідролізу поверхня згустка являє собою хаотичну, чітко розкреслену поверхню. Результати гідролізу плазміном згустків дезААВВ-фібрину, які не мають на своїй поверхні шару, представлено на рис. 1, -А, б, і рис. З, А. У нульовий час гідролізу структура згустка (рис. 1, А, б) аналогічна опи саній вище. Фібриновий згусток складається лише з фібрилярних структур. Зміни починаються з від ліком часу гідролізу. Фібрил стає менше, відстань між ними зростає. Будь-які зони всередині згустка знайти дуже складно. Згодом відмічається невелике переміщення фібрил до поверхні згустка (30—60 хв гідролізу), але це, скоріш за все, є вивільненням фрагментів, які відщеплюються плазміном від згу стка, в оточуючий розчин. Не спостерігається по мітного потовщання фібрил упродовж гідролізу, як це відбувається при гідролізі згустків, що містять поверхневий шар. Відсутність будь-яких зон у фіб- риновому згустку пов 'язана з тим, що в процесі росту та латеральної асоціації протофібрили не мають обмежень для росту і формування фібриляр- ної структури, що характерно для згустка, який має поверхневий шар. Завдяки відсутності напруги, обумовленої поверхневим шаром, фібрилярні стру ктури у згустку досить рівномірно розподілені і при гідролізі вони не мігрують у напрямку простору, який виник через руйнування плазміном поверхні фібринового згустка. 106 Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я З Г У С Т К І В , С Ф О Р М О В А Н И Х 3 дезАА- і А А В В - Ф І Б Р И Н У Рис. 3. Електронно-мікроскопічні фотографії гідролізу плазміном згустка з дезААВВ-фібрину без поверхневого шару при його збільшенні в 35000 (А: а — 30 і б — 60 хв гідролізу) і 7000 разів (Б: а — 0; б — 30 і в — 60 хв гідролізу) У той же час відсутність стеричної перешкоди (поверхневий шар) , можливо, призведе до швид шого вивільнення продуктів гідролізу плазміном фібринового згустка назовні, що, в свою чергу, сприятиме швидкій елімінації фібринових згустків з такою структурою з кровоносного русла. З одного боку, це важливо для запобігання закупорювання судин, а, з іншого, — фібринові згустки, що не містять поверхневого шару, мабуть, не зможуть брати участі у репаративних процесах, пов 'язаних з ушкодженням внутрішньої поверхні судини, ос кільки вони через особливості своєї структури не здатні тривалий час протидіяти проникненню у кровоток чужорідних агентів. Фібринові згустки без поверхневого шару (рис. З, Б) являють собою скупчення фібрилярних струк тур, кількість яких і розгалуження з часом гідро лізу не зменшуються. Картина, що спостерігається, не відповідає змінам, які відбуваються з поверхнею фібринових згустків, що мають поверхневий шар. Висновки. Таким чином, на основі представле них даних можна зробити висновок стосовно того, що при будь-якому способі формування фібрино вого гелю на його поверхні, яка контактує з поді лом двох фаз , утворюється особлива структура, відмінна від такої самого згустка. Ця структура представлена у вигляді тонкого поверхневого шару. Вона формується з фібринових ниток, які роз плітаються на тонші волокна і протофібрили. Мож на припустити, що в кров 'яному руслі на поверхні фібринового згустка, який утворився в неушкод- женій судині, поверхневий шару відсутній, оскіль ки там немає гетерогенних поверхонь поділу фаз . При ушкодженні кровоносної судини кров, яка виходить за межі кровотоку, згортається. При згор танні крові на її межі з повітрям формується поверхневий шар, що перешкоджає подальшому крововиливу та проникненню в місце виходу крові різних мікроорганізмів і вірусів. Утворений лише з товстих фібринових ниток фібриновий гель не мо- 107 САВЧУК О. М., Ч Е Р Н И Ш О В В. I., волков г. л. же забезпечити такого захисту через значну від стань між фібрилами у згустку. Поверхневий шар у фібриновому згустку є першою механічною пере шкодою на шляху можливого інфікування орга нізму і, отже, разом з нитками фібрину слугує першою ланкою в ланцюзі механізму подальшого захисту організму при ушкодженні кровоносних судин. О. М. Savchuk, V. I. Chernyshov, G. L. Volkov The research on properties of clots, formed out of desAA- and desAABB-fibrin with different surface structure Summary It has been shown that on the surface of fibrin clots, which are formed at the interface between two phases excluding interpene- tration of one phase into another one, the structure is being formed (a surface layer), which differs from the clot structure. At the absence of the interface, the formation of the layer on fibrin clot is not formed. There is an assumption that the creation of this structure is connected with the disturbance of the process of lateral association of fibrillar structures in fibrin clot, which takes place at the interface. The surface layer is formed by protofibrillar structures, which are spread flat on the interface and form compact unregulated structure which can be seen on electron microscope photographs. The revealed structure peculiarities of fibrin clots, caused by their formation conditions (presence or absence of the surface layer), determine the manner of the clots interaction with the components of fibrinolytic system, which can be the reason of differences in the degree of the fibrin clots resistance in blood circulation. Key words: fibrinogen, fibrin clot, electron microscopy. A. H. Савчук, В. И. Черныиюв, Г. Л. Волков Исследование свойств сгустков, сформированных с дезАА- и дезААВВ-фибрина, с различной структурой поверхности Резюме Показано, кто на поверхности фибриновых сгустков, форми рующихся на границе раздела двух фаз при условии исключения взаимопроникновения одной фазы в другую, образуется струк тура (поверхностный слой), отличающаяся от таковой сгу стка. При отсутствии границы раздела двух фаз формирова ния указанного слоя в фибриновом сгустке не наблюдается. Сделано предположение, что возникновение данной структуры связано с нарушением процесса латеральной ассоциации фиб риллярных структур в фибриновом сгустке, происходящем на границе раздела фаз. Поверхностный слой образован прото- фибриллярными структурами, распластывающимися на гра нице раздела и формирующими плотную неупорядоченную структуру, которая и наблюдается на электронномикроско- пических фотографиях. Обнаруженные особенности структу ры фибриновых сгустков, связанные с условиями их формиро вания (наличие или отсутствие поверхностного слоя), опреде ляют характер протекания процессов взаимодействия сгуст ков с компонентами фибринолитической системы, что мо жет лежать в основе различий в степени устойчивости фибриновых сгустков в кровеносном русле. Ключевые слова: фибриноген, фибриновый сгусток, элект ронная микроскопия. ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 1. Mosseson М. W. Thrombin interactions with fibrinogen and fibrin / / Seminar in Thromb. and Haemost.-—1993.—19 — P. 361—367. 2. Belitser V. A., Varetskaya Т. V. Molecular mechanisms of fibrin polymerization and anticoagulant action of fibrinogen and fibrin degradation product / / Thrombosis and Thrombosis / Eds E. I. Chazov, V. N. Smirnov.—New York; London, 1986.—P. 1—32. 3. Белицер В. А. Домены — крупные, функционально важ ные блоки молекул фибриногена и фибрина / / Биохимия животных и человека.—1982.—6.—С. 38—63. 4. Muller М. F., Ris И., Ferry J. D. Electron microscopy of fine fibrin and fine and coarse fibrin films. Observation of fibers in cross-section and in denatured states I I I . Мої. Biol.—1984.— 174.—P. 369—384. 5. Medved L., Ugarova Т., Veklich Y., Lukinova N., Weisel J. Electron microscope investigation of the early stages of fibrin assembly. Twisted protofibrils and fibers / / J. Мої. Biol.— 1990.—216.—P. 1—7. 6. Alving В. M., WeinsterM. J., FinlaysonJ. S., Menitove J. E., Fratantoni J. C. Fibrin sealant: summary of a conference on characteristics and clinical uses / / Transfusion.—1995.—35.— P. 783—790. 7. Brennan M. Fibrin glue / / Blood Rev.—1991.—5.—P. 240— 244. 8. Goins К. M., Khadem J., Majimudar P. A., Ernest J. T. Protodynamic biological tissue glue to enhance corneal wound healing after radial keratotomy II J. Cataract. Refract. Surg.— 1997.—23.—P. 1331 — 1338. 9. Overbeeke J. J., Cruysberg J. R., Menowsky T. Incranial repair of a divided trochlear nerve. Case report I I I . Neurosurgery.— 1998.—88.—P. 336—339. 10. Варецька Т. В. Мікрогетерогенність фібриногену. Кріо- фібриноген / / Укр. біохім. журн.—1960.—32, № 2.— С. 13—24. 11. Mosesson М. The preparation of human fibrinogen free of plasminogen / / Biochim. et biophys. acta.—1962.—52.— P. 204—213. 12. Laemmli K. Cleavage of structural proteins during the assemb ly of the head of bacteriophage T4 / / Nature.—1970.—227.— P. 680—685. 13. Robbins К. C, Summaria L. Plasminogen and plasmin / / Meth. Enzymol.—1976.—45.—P. 257—273. 14. Savchuk A., Makogonenko E., Chernyshov V., Cederholm- Williams S. Structure and resistance to plasminolysis of fibrin clots formed in tube or inside agar gel / / XVth Int. Congr. on Fibrinolysis and Proteolysis.—Hamamatsu, 2000.—Abstr. 111. 15. Позднякова Т. M., Рибачук В. Н., Вовк Е. В. Дослідження комплексоутворення фрагмента Д з мономерним фібрином методом фракційного висолювання / / Біохімія.—1982.— 47, № 6.—С. 971—976. 16. Carr М. Е., Gabriel Don A., McDonagh I. Influence of Ca on the structure of reptilase-derived and thrombin-derived fibrin gels / / Biochem. J .—1986.—239.—P. 513—516. 17. Hantgan. R., Fowler W., Erickson H., Hermans J. Fibrin assembly: a comparison of electron microscopic and light scattering results / / Thromb. Haemost. — 1 9 8 0 . — 4 4 . — P. 119—124. УДК 577.112.7 + 612.115 Надійшла до редакції 17.05.04 108
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-155389
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0233-7657
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T13:30:22Z
publishDate	2006
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Савчук, О.М. Чернишов, В.І. Волков, Г.Л. 2019-06-16T18:22:10Z 2019-06-16T18:22:10Z 2006 Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні / О.М. Савчук, В.І. Чернишов, Г.Л. Волков // Біополімери і клітина. — 2006. — Т. 22, № 2. — С.102-108. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.000722 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155389 577.112.7 + 612.115 Показано, що на поверхні фібринових згустків, які формуються на межі поділу двох фаз за умови виключення взаємопроникнення однієї фази в іншу, утворюється структура (поверхневий шар), що відрізняється від структури згустка. За відсутності поверхні поділу двох фаз формування згаданого шару у фібриновому згустку не спостерігається. Зроблено припущення, що виникнення цієї структури пов'язано з порушенням процесу латеральної асоціації фібрилярних структур у фібриновому згустку, яке має місце на межі поділу фаз. Поверхневий шар утворюється протофібрилярними структурами, які розпластані на межі поділу і формують щільну неупорядковану структуру, що спостерігається на електронно-мікроскопічних фотографіях. Виявлені особливості структури фібринових згустків, обумовлені умовами їхнього формування (наявність або відсутність поверхневого шару), визначають характер протікання процесів взаємодії згустків з компонентами фібринолітичної системи, що може бути причиною розбіжностей у ступені резистентності фібринових згустків у кровоносному руслі. It has been shown that on the surface of fibrin clots, which are formed at the interface between two phases excluding interpenetration of one phase into another one, the structure is being formed (a surface layer), which differs from the clot structure. At the absence of the interface, the formation of the layer on fibrin clot is not formed. There is an assumption that the creation of this structure is connected with the disturbance of the process of lateral association of fibrillar structures in fibrin clot, which takes place at the interface. The surface layer is formed by protofibrillar structures, which are spread flat on the interface and form compact unregulated structure which can be seen on electron microscope photographs. The revealed structure peculiarities of fibrin clots, caused by their formation conditions (presence or absence of the surface layer), determine the manner of the clots interaction with the components of fibrinolytic system, which can be the reason of differences in the degree of the fibrin clots resistance in blood circulation. Показано, кто на поверхности фибриновых сгустков, формирующихся на границе раздела двух фаз при условии исключения взаимопроникновения одной фазы в другую, образуется структура (поверхностный слой), отличающаяся от таковой сгустка. При отсутствии границы раздела двух фаз формирования указанного слоя в фибриновом сгустке не наблюдается. Сделано предположение, что возникновение данной структуры связано с нарушением процесса латеральной ассоциации фибриллярных структур в фибриновом сгустке, происходящем на границе раздела фаз. Поверхностный слой образован протофибриллярными структурами, распластывающимися на границе раздела и формирующими плотную неупорядоченную структуру, которая и наблюдается на электронномикроскопических фотографиях. Обнаруженные особенности структуры фибриновых сгустков, связанные с условиями их формирования (наличие или отсутствие поверхностного слоя), определяют характер протекания процессов взаимодействия сгустков с компонентами фибринолитической системы, что может лежать в основе различий в степени устойчивости фибриновых сгустков в кровеносном русле uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Біополімери і клітина Структура та функції біополімерів Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні Исследование свойств сгустков, сформированных с дезАА- и дезААВВ-фибрина, с различной структурой поверхности The research on properties of clots, formed out of desAA- and desAABB-fibrin with different surface structure Article published earlier
spellingShingle	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні Савчук, О.М. Чернишов, В.І. Волков, Г.Л. Структура та функції біополімерів
title	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні
title_alt	Исследование свойств сгустков, сформированных с дезАА- и дезААВВ-фибрина, с различной структурой поверхности The research on properties of clots, formed out of desAA- and desAABB-fibrin with different surface structure
title_full	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні
title_fullStr	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні
title_full_unstemmed	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні
title_short	Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні
title_sort	дослідження властивостей згустків, сформованих із дезаа- та дезаавв-фібрину з різною структурою поверхні
topic	Структура та функції біополімерів
topic_facet	Структура та функції біополімерів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155389
work_keys_str_mv	AT savčukom doslídžennâvlastivosteizgustkívsformovanihízdezaatadezaavvfíbrinuzríznoûstrukturoûpoverhní AT černišovví doslídžennâvlastivosteizgustkívsformovanihízdezaatadezaavvfíbrinuzríznoûstrukturoûpoverhní AT volkovgl doslídžennâvlastivosteizgustkívsformovanihízdezaatadezaavvfíbrinuzríznoûstrukturoûpoverhní AT savčukom issledovaniesvoistvsgustkovsformirovannyhsdezaaidezaavvfibrinasrazličnoistrukturoipoverhnosti AT černišovví issledovaniesvoistvsgustkovsformirovannyhsdezaaidezaavvfibrinasrazličnoistrukturoipoverhnosti AT volkovgl issledovaniesvoistvsgustkovsformirovannyhsdezaaidezaavvfibrinasrazličnoistrukturoipoverhnosti AT savčukom theresearchonpropertiesofclotsformedoutofdesaaanddesaabbfibrinwithdifferentsurfacestructure AT černišovví theresearchonpropertiesofclotsformedoutofdesaaanddesaabbfibrinwithdifferentsurfacestructure AT volkovgl theresearchonpropertiesofclotsformedoutofdesaaanddesaabbfibrinwithdifferentsurfacestructure

Дослідження властивостей згустків, сформованих із дезАА- та дезААВВ-фібрину з різною структурою поверхні

Institution

Ähnliche Einträge