Філогенетичне дерево австралійських видів роду Nicotiana на основі ампліфікації випадково поліморфної ДНК

• Опубліковано в: : Біополімери і клітина
• Дата: 2001
• Автори: Комарницький, С.І., Комарницький, І.К.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2001
• Теми: Структура та функції біополімерів
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155581
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Філогенетичне дерево австралійських видів роду Nicotiana на основі ампліфікації випадково поліморфної ДНК / С.І. Комарницький, І.К. Комарницький // Біополімери і клітина. — 2001. — Т. 17, № 4. — С. 278-282. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

З метою застосування випадково ампліфікованої поліморфної ДНК для вивчення родинних зв'язків серед австралійських видів роду Nicotiana використано 20 олігонуклеотидів. Останні використову­вали як праймери для аналізу міжвидової мінливості серед 22 видів роду. Виходячи з даних дендрограми, побудованої методом максимальної економії (Wagner), досліджені види секції розподілено на три кластери, в основі двох із них знаходяться базові види секції, що добре узгоджується з висновками класичної таксономії. С целью применения случайно амплифицированной полиморф­ной ДНК для изучения родовых связей среди австралийских видов рода Nicotiana использованы 20 олигонуклеотидов. По­следние использовали как праймеры для анализа межвидовой изменчивости среди 22 видов рода. Исходя из данных дендрограммы, построенной методом максимальной экономии (Wag­ner), исследованные виды секции разделены на три кластера, в двух из них находятся базовые виды секции, что хорошо согласовывается с выводами классической таксономии To apply random amplified polymorphic DNA for analysis of phylogenetic relationships among australian species of the genus Nicotiana, we used 20 synthetic oligonucleotides as primers to examine intraspecific variation among 22 species of the genus. On the basis of the dendrogram constructed with maximal parsimony (Wagner) method, investigated species were subdivided into three major clusters, with basic species of the section localized in two of them, in a strict agreement with classical taxonomy of the section.