Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення
Визначено, що УФ опромінення п'ятидобових проростків пшениці призводить до збільшення в них лектинової активності. Попередня обробка насіння пшениці лектином спричинила ще більше зростання лектинової активності як у паростках, так і в коренях проростків. Поряд з цим відмічено підвищення вмісту...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Біополімери і клітина |
|---|---|
| Datum: | 2005 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2005
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155849 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення / О.В. Кириченко, Г.Ю. Перковська // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 5. — С. 413-418. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-155849 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кириченко, О.В. Перковська, Г.Ю. 2019-06-17T14:25:52Z 2019-06-17T14:25:52Z 2005 Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення / О.В. Кириченко, Г.Ю. Перковська // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 5. — С. 413-418. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.000704 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155849 633:614.875:581.192 Визначено, що УФ опромінення п'ятидобових проростків пшениці призводить до збільшення в них лектинової активності. Попередня обробка насіння пшениці лектином спричинила ще більше зростання лектинової активності як у паростках, так і в коренях проростків. Поряд з цим відмічено підвищення вмісту флавоноїдів у проростках пшениці. Виявлено дозозалежний ефект протекторної дії лектину пшениці на ранньому етапі онтогенезу рослин в умовах УФ опромінення. Установлено, что УФ облучение пятисуточных проростков пшеницы приводит к увеличению в них лектиновой активности. Предварительная обработка семян лектином вызвала еше большее увеличение лектиновой активности как в стеблях, так и корнях проростков. Вместе с тем отмечено возрастание уровня содержания флавоноидов в проростках пшеницы Выявлен дозозависимый эффект протекторного действия экзогенного лектина пшеницы на раннем этапе онтогенеза под влиянием УФ излучения. UV-irradiation of 5-day wheat seedlings was shown to result in the increase in lectin activity. An additional induction of the lectin activity in both stems and roots of seedlings was found after the preliminary treatment of seeds by lectin. The apparent increase in the flavonoid contents in wheat seedlings was marked. The data obtained suggest that the exogenous wheat lectin protects the plants against UV-irradiation at early stage of ontogenesis in doze dependent manner. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Біополімери і клітина Клітинна біологія Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення Влияние экзогенного лектина пшеницы на содержание флавоноидов и изменение лектиновой активности в проростках пшеницы под влиянием ультрафиолетового облучения Effect of endogenous wheat lectin on flavonoid content and change in lectin activity of wheat seedlings at UV-radiation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| spellingShingle |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення Кириченко, О.В. Перковська, Г.Ю. Клітинна біологія |
| title_short |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| title_full |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| title_fullStr |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| title_full_unstemmed |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| title_sort |
вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення |
| author |
Кириченко, О.В. Перковська, Г.Ю. |
| author_facet |
Кириченко, О.В. Перковська, Г.Ю. |
| topic |
Клітинна біологія |
| topic_facet |
Клітинна біологія |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Біополімери і клітина |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние экзогенного лектина пшеницы на содержание флавоноидов и изменение лектиновой активности в проростках пшеницы под влиянием ультрафиолетового облучения Effect of endogenous wheat lectin on flavonoid content and change in lectin activity of wheat seedlings at UV-radiation |
| description |
Визначено, що УФ опромінення п'ятидобових проростків пшениці призводить до збільшення в них лектинової активності. Попередня обробка насіння пшениці лектином спричинила ще більше зростання лектинової активності як у паростках, так і в коренях проростків. Поряд з цим відмічено підвищення вмісту флавоноїдів у проростках пшениці. Виявлено дозозалежний ефект протекторної дії лектину пшениці на ранньому етапі онтогенезу рослин в умовах УФ опромінення.
Установлено, что УФ облучение пятисуточных проростков пшеницы приводит к увеличению в них лектиновой активности. Предварительная обработка семян лектином вызвала еше большее увеличение лектиновой активности как в стеблях, так и корнях проростков. Вместе с тем отмечено возрастание уровня содержания флавоноидов в проростках пшеницы Выявлен дозозависимый эффект протекторного действия экзогенного лектина пшеницы на раннем этапе онтогенеза под влиянием УФ излучения.
UV-irradiation of 5-day wheat seedlings was shown to result in the increase in lectin activity. An additional induction of the lectin activity in both stems and roots of seedlings was found after the preliminary treatment of seeds by lectin. The apparent increase in the flavonoid contents in wheat seedlings was marked. The data obtained suggest that the exogenous wheat lectin protects the plants against UV-irradiation at early stage of ontogenesis in doze dependent manner.
|
| issn |
0233-7657 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/155849 |
| citation_txt |
Вплив екзогенного лектину пшениці на вміст флавоноїдів та зміну лектинової активності у проростках пшениці за умов ультрафіолетового опромінення / О.В. Кириченко, Г.Ю. Перковська // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 5. — С. 413-418. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kiričenkoov vplivekzogennogolektinupšenicínavmístflavonoídívtazmínulektinovoíaktivnostíuprorostkahpšenicízaumovulʹtrafíoletovogoopromínennâ AT perkovsʹkagû vplivekzogennogolektinupšenicínavmístflavonoídívtazmínulektinovoíaktivnostíuprorostkahpšenicízaumovulʹtrafíoletovogoopromínennâ AT kiričenkoov vliânieékzogennogolektinapšenicynasoderžanieflavonoidoviizmenenielektinovoiaktivnostivprorostkahpšenicypodvliâniemulʹtrafioletovogooblučeniâ AT perkovsʹkagû vliânieékzogennogolektinapšenicynasoderžanieflavonoidoviizmenenielektinovoiaktivnostivprorostkahpšenicypodvliâniemulʹtrafioletovogooblučeniâ AT kiričenkoov effectofendogenouswheatlectinonflavonoidcontentandchangeinlectinactivityofwheatseedlingsatuvradiation AT perkovsʹkagû effectofendogenouswheatlectinonflavonoidcontentandchangeinlectinactivityofwheatseedlingsatuvradiation |
| first_indexed |
2025-11-25T23:08:44Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:08:44Z |
| _version_ |
1850581556779810816 |
| fulltext |
ISSN 0233-7657. Біополімери ¡ клітина. 2005. Т. 21. № 5
КЛІТИННА БІОЛОГІЯ
Вплив екзогенного лектину пшениці
на вміст флавоноїдів та зміну лектинової
активності у проростках пшениці за умов
ультрафіолетового опромінення
О. В. Кириченко, Г. Ю. Перковська1
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
Вул. Васильківська, 31/17, Київ, 03022, Україна
^Інститут клітинної біології і генетичної інженерії Національної академії наук України
Вул. Академіка Заболотного, 148, Київ, 04143, Україна
Е. таіі: azot@ifrg.freenet.kiev.ua
Визначено, що УФ опромінення п'ятидобових проростків пшениці призводить до збільшення в них
лектинової активності. Попередня обробка насіння пшениці лектином спричинила ще більше
зростання лектинової активності як у паростках, так і в коренях проростків. Поряд з цим
відмічено підвищення вмісту флавоноїдів у проростках пшениці Виявлено дозозалежний ефект
протекторної дії лектину пшениці на ранньому етапі онтогенезу рослин в умовах УФ оп
ромінення.
Ключові слова- пектин, лектинова активність, флавоноїди, УФ опромінення, проростки пшениці.
Вступ. Ультрафіолетове випромінювання складає
приблизно 8—9 % сонячної радіації [1 ] і по
діляється на три діапазони — УФ-С (200—280 нм),
УФ-В (280—320 нм), УФ-А (320—400 нм), серед
яких значні ушкодження рослин індукує саме УФ-
В опромінення. Захист рослин від пошкоджень,
індукованих УФ радіацією, є складним процесом,
до якого причетні ферментативні і нефермента-
тивні механізми.
Одним із важливих механізмів адаптації рос
лин до стресових факторів, а саме — УФ опро
мінення є активація антиоксидантних систем. До
неферментативних захисних механізмів належать
перехоплювачі вільних радикалів — флавоноїди,
© О. В. КИРИЧЕНКО, Г. Ю. ПЕРКОВСЬКА, 2005
що функціонують як фільтри УФ-В опромінення
[2—4]. Найбільший вплив на синтез флавоноїдів
має УФ випромінювання в області 280—320 нм.
Присутність цих сполук у тканинах епідермісу та в
мезофілі листків знижує вірогідність виникнення
УФ-індукованих пошкоджень. У клітині флаво
ноїди зосереджені, головним чином, у вакуолях,
однак можуть бути ковалентно зв'язаними з мемб
ранами. Показано, що після дії УФ-В у рослин
кукурудзи в камері протягом 10 діб збільшувалися
кількість флавоноїдів і синтез нових білків [4],
причому сумарний вміст білка по відношенню до
сухої маси рослин знижувався, тоді як вміст роз
чинних білків зростав.
Лектини — це вуглеводзв'язувальні білки, або
глікопротеіди [5, 6] , які характеризуються полі-
413
mailto:azot@ifrg.freenet.kiev.ua
К И Р И Ч Е Н К О О . В. , П Е Р К О В С Ь К А Г. Ю .
функціональністю у рослинному організмі [7, 8 ].
Вони присутні у вегетативних і генеративних орга
нах рослин у розчинній та мембранозв'язаній фор
мах [5, 6]. Відомо, що рослинні лектини беруть
участь в адаптаційних процесах рослин у стресових
умовах і є однією з ланок біохімічних механізмів
захисту рослин за дії абіотичних факторів зовніш
нього середовища [8—11]. Виходячи з цього, ми
припустили можливість участі лектинів у захисті
рослин в умовах УФ опромінення.
Метою цієї роботи було дослідження вмісту
флавоноїдів та зміни лектинової активності і її
локалізації в різних органах проростків пшениці за
дії лектину пшениці на насіння та УФ опро
мінення.
Матеріали і методи. Досліди проводили з на
сінням ярої пшениці сорту Рання 93 та лектином
пшениці (аглютиніном зародків пшениці, «Лекти-
нотест», Україна). Для обробки насіння пшениці
використовували лектин у концентраціях 1,5, 10 і
20 мкг/мл. Насіння обробляли розчинами лектину
протягом 1 год, розкладали на вологі фільтри у
чашки Петрі (25 насінин на чашку у чотирьох
повтореннях) і пророщували протягом тижня при
температурі 22 °С. За контроль було насіння,
замочене протягом 1 год у воді. На 5-ту добу росту
проростки піддавали дії УФ опромінення, джерелом
якого були дві лампи ДБ-30.
Дозиметрію виконано за допомогою приладу
ДАУ-81 з відповідним детектором. Потужність дози
випромінювання становила 3,024 кДж/м 2 .
Лектини виділяли із семидобових проростків
пшениці за методикою [12], екстрагуючи білки
76 %-м етанолом. Після центрифугування екс
тракту у режимі 8000 об/хв протягом 30 хв збира
ли осад, який розчиняли в 1 мл фізіологічного
розчину.
Лектинову активність (ЛА) визначали в ре
акції гемаглютинації (РГА) [5] з еритроцитами
людини І групи крові. Титр лектину відповідає
його розведенню в останній лунці планшету, де ще
спостерігається аглютинація. Одиниця аглютинації
(ОА) — величина, зворотна титру аглютинації. ОА
в 50 мкл розчину (ОА/50 мкл) виражали як
фактичну лектинову активність (ФЛА). Питому
лектинову активність (ПЛА) виражали в ОА/мг
білка. Кількісний вміст білка в препаратах, виді
лених із проростків пшениці, визначали за методи
кою [13]. Вплив екзогенного лектину пшениці на
лектинову активність у проростках оцінювали за
зміною показника ПЛА у відсотках при порівнянні
з контролем (обробка насіння водою). Зміну ЛА в
проростках пшениці за дії УФ опромінення виявля
ли, аналізуючи цей показник у контрольних (УФ-)
і опромінених (УФ+) рослин.
Вміст флавоноїдів у проростках пшениці виз
начали за методом [14], екстрагуючи їх метано
лом, підкисленим соляною кислотою. Кількість
флавоноїдів, які містяться у рослинних зразках,
вимірювали на СФ-26 в УФ області спектра при
довжині хвиль 280—350 нм. При цьому враховува
ли, що різні класи фенольних сполук відрізняються
один від одного за спектром поглинання (£>) і
дають максимуми поглинання, які належать до І
(320—380 нм) і II (240—280 нм) смуг.
Результати і обговорення. Визначено, що УФ
опромінення п'ятидобових проростків ярої пшениці
Рання 93 призвело до збільшення показника ЛА в
паростках і коренях семидобових проростків (табл.
1). Проростки контрольного варіанту (передпосівна
обробка насіння водою) характеризувалися макси
мальною ЛА в коренях, яка у 4 рази перевищувала
ФЛА в паростках. За дії УФ променів рівень ПЛА
в паростках зріс у 1,2 разу, а в коренях — удвічі
порівняно з неопроміненими рослинами.
Отже, за дії УФ опромінення у рослин, насіння
яких не обробляли екзогенним лектином пшениці,
відмічено зростання ЛА як у паростках, так і в
коренях проростків, але в коренях цей показник
змінювався суттєвіше.
За нормальних умов росту проростків конт
рольного варіанту ЛА коренів удвічі перевищувала
таку паростків (табл. 2). Передпосівна обробка
насіння пшениці рослинним лектином у різних
концентраціях (1—20 мкг/мл) призвела до поси
лення ЛА у проростках УФ- (табл. 2). УФ оп
ромінення викликало зростання ЛА у проростках
пшениці, насіння якої обробляли лектином (табл.
1), порівняно з рослинами УФ- (табл. 2).
Так, у паростках проростків пшениці у варіан
тах з обробкою насіння екзогенним лектином пше
ниці значення ФЛА зросло у 4—8 разів, а показник
ПЛА — у 1,2—3,1 разу в залежності від концент
рації лектину. У коренях дослідних рослин значен
ня ФЛА збільшилося у 2 рази або лишалося без
змін (у варіанті з 20 мкг лектину), тоді як показ
ник ПЛА несуттєво перевищував (у 1,2—1,4 разу)
ЛА в коренях рослин УФ- (табл. 1).
414
ПРОТЕКТОРНА ДІЯ ЛЕКТИНУ ПШЕНИЦІ ЗА УМОВ УФ ОПРОМІНЕННЯ
Таблиця 1
Лектинова активність у паростках і коренях проростків
ярої пшениці Рання 93 за дії екзогенного пектину пшениці
та УФ опромінення
Таблиця 2
Лектинова активність у паростках і коренях проростків
ярої пшениці Рання 93 за дії екзогенного лектину на
насіння
Таким чином, у надземній частині рослини
відбуваються суттєвіші зміни метаболізму, а са
ме — збільшення ЛА, яке може бути однією із
складових захисних реакцій рослини в умовах УФ
опромінення.
Порівняльна оцінка зміни ЛА у варіантах з
лектиновою обробкою насіння і без неї за дії УФ
опромінення також свідчить про зростання лекти-
нової активності (табл. 1). Значення ФЛА в паро
стках дослідних рослин порівняно з контрольними
(обробка водою) за дії УФ променів зросло у 2—8
разів залежно від концентрації лектину. У коренях
проростків ФЛА підвищилася вдвічі у варіантах з
лектином у концентраціях 10 і 20 мкг/мл та
лишалася на рівні контролю у варіантах з концен
траціями лектину 1 і 5 мкг/мл (табл. 1). Перера
хунок ФЛА на ПЛА (активність 1 мг білка) також
свідчить про зростання ЛА як у паростках, так і в
коренях проростків дослідних варіантів в умовах
УФ опромінення (табл. 1). Причому істотніше
збільшення показників ПЛА спостерігалося у паро
стках, а не в коренях проростків. Обробка насіння
лектином у мінімальній (1 мкг/мл) концентрації
спричинила збільшення ПЛА в паростках і коренях
за дії УФ променів на 18 і 29 % відповідно
порівняно з контролем (обробка насіння водою).
Вища концентрація лектину (5 мкг/мл) призвела
до зростанння ПЛА в паростках у 3,2 разу, тоді як
ПЛА в коренях лишалася майже на рівні контролю
(16 % ) . У варіантах з лектином у концентраціях
10 і 20 мкг/мл Л А в паростках збільшилася у 7,7 і
5,2 разу відповідно, тоді як ЛА коренів — у 3,1 і
3,7 разу.
Отже, виявлений нами факт активнішого зро
стання рівня Л А в паростках, а не в коренях
проростків, насіння яких обробляли екзогенним
лектином пшениці, відрізняє реакцію даних рослин
на дію УФ опромінення від відповіді рослин конт
рольного варіанту (обробка насіння водою), для
яких встановлено більш суттєву зміну показника
ЛА в коренях, а не в паростках.
Таким чином, аналіз отриманих результатів
свідчить про те, що надземна частина рослини є
більш чутливою до дії УФ променів, ніж коріння, і
однією з біохімічних відповідей рослини на даний
чинник довкілля є посилення Л А в проростках.
Оскільки передпосівна обробка насіння пшениці
екзогенним специфічним лектином призвела до
415
КИРИЧЕНКО О В., ПЕРКОВСЬКА Г. Ю.
значного зростання показників лектинової актив
ності в паростках і коренях рослин УФ+ на ранньо
му етапі онтогенезу, можна припустити, що лектин
пшениці здатний виконувати протекторну роль в
умовах УФ опромінення. Одержані результати да
ють підставу зробити попередній висновок про те,
що передпосівна обробка насіння рослинним лекти-
ном в умовах УФ опромінення може спричинювати
підвищення адаптивного потенціалу рослин на ран
ньому етапі розвитку.
Із літератури відомо про важливу роль флаво
ноїдів як індуцибельних протекторів рослин, які
ростуть в умовах підвищеного УФ опромінення
[2—4]. Вважається, що флавоноїди та деякі інші
фенольні сполуки, локалізовані у клітинних стін
ках епідермальних клітин, перешкоджають УФ
променям досягти мезофільних клітин та зашкоди
ти фотосинтезу [2 ]. У бобових і більшості дводоль
них рослин флавоноїди розташовані в епідермісі, а
в однодольних — як в епідермісі, так і в мезофілі.
Одним із механізмів захисту рослин від підви
щених рівнів УФ-В опромінення є нагромадження
в листках УФ поглинаючих фільтрів — флавоної
дів. Виходячи з цього, ми провели визначення
вмісту флавоноїдів у семидобових проростках пше
ниці Рання 93, яких на 5-ту добу росту піддавали
дії УФ променів.
Отримані результати показали (табл. 3), що
проростки ярої пшениці Рання 93 містять різні
речовини фенольної природи, а саме — флаванони
(275—290 і 310—330 нм), ізофлавони (310—
330 нм), флавони (310—350 нм), флавоноли
(350—390 і 300 нм), халкони (240—280 нм) і
антоціанідини (270—280 нм). Усі ці сполуки вияв
лено як у проростках контрольного (обробка насін
ня водою), так і в проростках дослідних варіантів
(обробка насіння лектином пшениці). Встановлено,
що у контрольних проростках пшениці після УФ
опромінення міститься майже однакова кількість
флавоноїдів різних класів (0,40—0,46 мкг/мл). Пе
редпосівна обробка насіння пшениці лектином у
різних концентраціях призвела до збільшення вмі
сту флавоноїдних сполук у проростках пшениці за
умов УФ опромінення.
Так, при низьких концентраціях лектину (1 і
5 мкг/мл) підвищувався рівень накопичення різних
флавоноїдів у проростках в 1,3—1,5 разу порівняно
з контролем (обробка насіння водою). При цьому
спостерігалося активніше накопичення фенольних
сполук класів флаванонів, халконів і антоціані-
динів (табл. 3). Для даних варіантів їхня кількість
у проростках пшениці зросла в 1,5—2 рази. Ана
логічну закономірність за вмістом різних класів
флавоноїдів у проростках пшениці відмічено і у
варіантах з лектином у концентраціях 10 і
20 мкг/мл, де вміст антоціанідинів, халконів і
флаванонів збільшувався у 2,7—2,8 разу, тоді як
для інших груп флавоноїдних сполук — у 1,7—2,1
разу (табл. 3).
Дослідження впливу УФ опромінення на нако
пичення та внутрішньотканинну локалізацію фе
нольних сполук у двох штамів калюсних культур
чайного дерева, які відрізнялися за морфофізіо-
логічними характеристиками та біосинтетичній
здатності, показало зростання рівня накопичення
розчинних фенольних сполук і їхнє зосередження у
416
ПРОТЕКТОРНА ДІЯ ЛЕКТИНУ ПШЕНИЦІ ЗА УМОВ УФ ОПРОМІНЕННЯ
клітинних стінках і міжклітинниках. Більшу стій
кість до дії УФ опромінення виявив штам з висо
кою здатністю до утворення фенольних сполук
[15]. Про суттєве зростання вмісту антоціанів у
листках рослин енотери за дії УФ променів у дозах
1,2—4,8 кДж/м 2 відомо з роботи [16].
Необхідно зазначити, що виявлена нами про
текторна дія рослинного лектину відносно про
ростків пшениці в умовах УФ опромінення залежа
ла від концентрації екзогенного лектину, який
використовували для обробки насіння (табл. 1,3).
Низькі концентрації лектину (1 і 5 мкг/мл) спри
чиняли менш виражену дію в активації захисних
систем рослини, а саме — флавоноїдної системи,
ніж його високі концентрації (10 і 20 мкг/мл).
Значна різниця у впливі досліджуваних концент
рацій лектину (1—20 мкг/мл) на вміст флаво
ноїдних сполук у проростках пшениці під дією УФ
опромінення є очевидною. Максимальний позитив
ний ефект був спричинений лектином у концент
раціях 10 і 20 мкг/мл (табл. 3). Аналогічні зако
номірності дії різних концентрацій лектину пше
ниці встановлено і для показника зміни активності
ендогенного лектину в проростках за умов УФ
опромінення (табл. 1).
Отже, узагальнюючи одержані результати, мо
жна зробити висновок про те, що УФ опромінення
впливає на адаптивний потенціал рослин. Резуль
тати наших дослідів свідчать переважно про під
вищення цього потенціалу стосовно впливу УФ
опромінення під дією лектину пшениці на насіння.
Висновки. Таким чином, з отриманих нами
результатів вивчення впливу лектину пшениці при
екзогенній обробці насіння на вміст флавоноїдів та
лектинову активність у проростках пшениці при дії
УФ променів випливає, що екзогенний лектин
пшениці виявляє протекторну дію стосовно рослин
на ранньому етапі онтогенезу при несприятливому
впливі УФ радіації. Складовими біохімічного ме
ханізму протекторної дії лектину при обробці на
сіння є індукування молекулярних компонентів
системи захисту рослин, а саме — флавоноїдної
системи і активація ендогенного лектину в проро
стках. Передпосівна обробка насіння пшениці спе
цифічним для рослини лектином може бути одним
із засобів зростання захисного потенціалу рослин
на ранньому етапі онтогенезу в умовах підвищених
доз УФ випромінювання.
О. V. Kyrychenko, G. Yu. Perkovskaya
Effect of endogenous wheat lectin on flavonoid content and change
in lectin activity of wheat seedlings at UV-radiation
Summary
UV-irradiation of 5-day wheat seedlings was shown to result in the
increase in lectin activity. An additional induction of the lectin
activity in both stems and roots of seedlings was found after the
preliminary treatment of seeds by lectin. The apparent increase in
the flavonoid contents in wheat seedlings was marked. The data
obtained suggest that the exogenous wheat lectin protects the plants
against UV-irradiation at early stage of ontogenesis in doze depend
ent manner.
Key words: lectin, lectin activity, flavonoid, UV-irradiation,
wheat seedlings.
О. В. Кириченко, Г. Ю. Перковская
Влияние экзогенного лектина пшеницы на содержание
флавоноидов и изменение лектиновой активности в проростках
пшеницы под влиянием ультрафиолетового облучения
Резюме
Установлено, что УФ облучение пятисуточных проростков
пшеницы приводит к увеличению в них лектиновой активно
сти. Предварительная обработка семян лектином вызвала
еше большее увеличение лектиновой активности как в стеб
лях, так и корнях проростков. Вместе с тем отмечено
возрастание уровня содержания флавоноидов в проростках
пшеницы Выявлен дозозависимый эффект протекторного дей
ствия экзогенного лектина пшеницы на раннем этапе онтоге
неза под влиянием УФ излучения.
Ключевые слова' лектин, пектиновая активность, флавоно-
иды, УФ облучение, проростки пшеницы
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Caldwell М. М. Plant response to solar ultraviolet radiation / /
Encyclopedia of Plant Physiology / / Eds O. L. Lange, P. S.
Nobel, С. B. Osmond, H. Ziegler.—Berlin: Springer, 1981.—
Vol. 12A.—P. 169—197.
2. Caldwell M. M., Robberecht R., Flint S. D. Internal filters:
prospects for UV-acclimation in higher plants / / Phyisiol.
Plant.—1983.—58,—P. 445—450.
3. Logemann E. Т., Smith К A. UV light selectivity coinduces
supply pathways from primary metabolism and flavonoid secon
dary product formation in parsley / / Proc. Nat. Acad. Sci.
USA.—2000.—97.—P. 1903—1907.
4. Santos I., Alnejda J. M., Salema R. Plants of Zea mais L.
developed under enhanced UV-B radiation. Some ultrastruc-
tural and biochemical aspects / / J. Plant Physiol.—1993.—
141 . - P . 450-456.
5. Луцик M. Д., Панасюк E. H., Луцик А. Д. Лектины.—
Львов: Вища школа, 1981.—154 с.
6. Pusztai A. Plant lectins.—New York: Cambridge Univ. press,
1991.-348 p.
7. Марков E. Ю., Хавкин Э. E. Лектины растений: пред
полагаемые функции / / Физиология растений.—1983.—
30, № 5.—С. 852—867.
8. Ямалеева А. А. Лектины растений и их биологическая
роль.—Уфа: РИЦ Башкир, ун-та, 2001.—202 с.
417
КИРИЧЕНКО О. В., ПБРКОВСЬКА Г. Ю.
9. Комарова Э. И., Выскребенцева Э. И., Трунова Т. И.
Изменение лектиновой активности меристемы узла куще
ния озимой пшеницы при закаливании к морозу / / Физи
ология растений.—1995.—42, № 4.—С. 612—615.
10. Шатрова Ф. М., Безрукова М. В., Хайрулин Р. М.
Увеличение уровня лектина в проростках пшеницы под
влиянием солевого стресса / / Изв. РАН, серия Биология.—
1993.—№ 1.—С. 142—145.
11. Шакирова Ф. М., Безрукова М. В., Шахметов И. В.
Влияние теплового стресса на динамику накопления АБК
и лектина в клетках каллуса пшениц / / Физиология
растений.—1995.—42, № 5.—С. 700—702.
12. Вязов О. Е. Лабораторные методы исследований в неин
фекционной иммунологии.—М.: Медицина, 1967.—130 с.
13. Whitaker J. R., Einar G. An absolute method for protein
determination based on difference in absorbance at 235 and
280 nm / / Anal. Biochem.—1980.—109.—P. 156—159.
14. Гродзинский А. М., Гродзинский Д. М. Краткий справоч
ник по физиологии растений.—К.: Наук, думка, 1973.—
590 с.
15. Загоскина Я. В., Дубравина Г. А., Алявина А. К, Гончарук
Е. А, Влияние ультрафиолетовой радиации (УФ-Б) на
образование и локализацию фенольных соединений в кал-
лусных культурах чайного растения / / Физиология расте
ний.—2003.—50, № 2.—С. 302—308.
16. Гуща Н. И., Перковская Г. Ю., Дмитриев А. П., Гродзин
ский Д. М. Влияние хронического облучения на адаптив
ный потенциал растений / / Радиационная биология. Ра
диоэкология.—2002.—42, № 2.—С. 155—158.
УДК 633:614.875:581.192
Надійшла до редакції 16.03.05
418
|