Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти

Резензія на монографію: Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. - К.: Логос, 2006. - 276 с.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Україна в Центрально-Східній Європі
Date:2008
Main Author: Мицик, Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15593
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. / Ю. Мицик // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 377-380. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859652612909957120
author Мицик, Ю.
author_facet Мицик, Ю.
citation_txt Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. / Ю. Мицик // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 377-380. — укр.
collection DSpace DC
container_title Україна в Центрально-Східній Європі
description Резензія на монографію: Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. - К.: Логос, 2006. - 276 с.
first_indexed 2025-12-07T13:35:49Z
format Article
fulltext Україна в Центрально-Східній Європі, № 8, 2008Україна в Центрально-Східній Європі, № 8, 2008 377 ВАЛЕРІй ЛАСТОВСЬКИй. ІСТОРІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХVII – У ХVIII СТ.: ІСТОРІОгРАфІчНІ АСПЕКТИ. – К.: Логос, 2006. – 276 с. Історія Православної Церкви в Україні після тривалого радянського періоду заборон та обмежень досліджується нині дуже активно. Однак відчувається певний розрив між традицією ведення церковно-історичних досліджень у дорадянський період і в наші дні, існує гостра потреба в активнішому залученні до наукового обігу доробку представників різних історичних наукових напрямів та шкіл. Нині в українській історіографії неактуалізованою залишається значна кількість цінного історичного матеріалу, зібраного фахівцями духовно- навчальних та наукових закладів наприкінці позаминулого – на початку минулого століття і дуже потрібного при вивченні наукової спадщини окремих дослідників, імена котрих досить довгий час піддавалися забуттю. Нині бракує фундаментальних історіографічних досліджень, у котрих би уважно були проаналізовані праці істориків Церкви ХІХ – початку ХХ ст., виявлені їхні сильні й слабкі сторони, дискусійні проблеми. Саме цю актуальну проблему вирішує В. В. Ластовський стосовно історії УПЦ наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Задекларована ним мета полягає у з’ясуванні процесу становлення й розвитку історичних знань і трактування дослідниками питання про історію Православної Церкви в Україні відносно соціально-політичних та суспільно-економічних процесів наприкінці ХVII – у ХVIII ст. Автор уперше в українській історіографії, залучивши значний масив історіографічних джерел (понад 700 позицій), комплексно відтворив історіографічну традицію вивчення проблем, пов’язаних з історією Православної Церкви, зокрема, на етапі кінця ХVII – ХVIII ст., визначив внесок низки вітчизняних і зарубіжних учених у дослідження цієї проблеми, актуалізував цілий масив раніше маловідомих наукових праць. 378 РеЦеНЗІЇ ТА ОГЛяДИ Структура монографії є завершеною і логічно побудованою, вона повністю підпорядкована розв’язанню основних завдань дослідження. Перший розділ присвячено аналізу сучасного стану наукової розробки і джерельної бази із задекларованої проблеми. Автором виділені та всебічно розглянуті основні групи історіографічних джерел за темою дослідження, дана їх класифікація та визначена ступінь їх достовірності. Огляд історіографії виявив добру обізнаність автора із спеціальною науковою літературою, присвяченою різним аспектам досліджуваної проблеми. Існуючий науковий доробок класифіковано за основними історіографічними школами і напрямами. У другому розділі автор аналізує стан та розвиток методологічних і теоретичних аспектів дослідження історії Церкви у викладах істориків, з’ясовує спеціальні засоби та деякі принципи їх творчої лабораторії. Значну увагу приділено концептуальним засадам російської історичної науки щодо вивчення історії української Церкви. Автор вважає, що в основі більшості таких наукових праць знаходиться методологія, запропонована засновниками російської церковної історіографії, зокрема, московським митрополитом Платоном (Лєвшиним) та київським митрополитом Євгенієм (Болховітіновим). Особливе місце у цьому розділі займає розгляд використання сучасними дослідниками специфічної термінології. Як вважає дослідник, нині в історичній науці важливу роль відіграє метод клерикалізації наукових досліджень. Цінні думки висловлює автор при тлумаченні вживаних ним термінів та понять, наприклад, «церковна історія», «історія церкви», «церковний архів» тощо. У третьому розділі автор намагається показати нерівномірність дослідження українськими вченими історії православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. на різних історіографічних етапах, залежність цього процесу від суспільно-політичної ситуації у державі. У розділі представлено цілу низку дослідницьких напрямів, презентованих як церковними діячами (Є. Болховітінов, П. Лебединцев та ін.), так і світськими дослідниками (М. Максимович, М. Грушевський та ін.), розглянуто діяльність основних наукових центрів (Університет Св. Володимира, згодом – Київський університет ім. Тараса Шевченка, Київська Духовна Академія) з дослідження церковної історії. Четвертий розділ присвячено висвітленню в працях істориків ролі українського православного духовенства у системі соціальних відносин. У ньому представлено широку картину оприлюднення в історичній науці зв’язків духовенства з різними верствами населення – селянством, міщанством, козацтвом і водночас показано нерозв’язаність цього 379 РеЦеНЗІЇ ТА ОГЛяДИ питання. Автор акцентує увагу на тому, що соціальні аспекти відносин українського духовенства перебували в центрі уваги не лише української, а й російської історіографії. Докладно висвітлюються позиції у цьому питанні таких дослідників, як М. Закревськиий, М. Максимович, О. Оглоблин, А. Яковлів та ін., особливо цікавим є розгляд питання про те, як історики попереднього часу ставилися до гетьмана Івана Мазепи та його анафемування. У п’ятому розділі книги розглядаються важливі проблеми, пов’язані з участю української Православної Церкви в політичних процесах кінця ХVІІ – ХVІІІ ст. Зокрема, автор зупиняється на досить гострій дискусії з цих питань, котра розгорнулася між російськими, польськими та українськими істориками. У розділі визначено низку історіографічних проблем, що залишаються актуальними й донині – це т. зв. «дисидентське питання», значення діяльності Уложеної комісії для українського духовенства, позиція Церкви щодо Коліївщини тощо, представлено думки щодо них окремих дослідників – митрополита Євгенія (Болховітінова), В. Пархоменка, М. Грушевського, О. Левицького та ін. Шостий розділ книги привертає до себе особливу увагу. Зокрема, дослідник зупиняється на ролі біографістики у вивченні історії церкви. Він розглядає дискусійні моменти, пов’язані із висвітленням у наукових творах діяльності деяких церковних діячів, зокрема, митрополита Гедеона (Святополк-Четвертинського), архімандрита Мельхіседека (Значко-Яворського). Новацією можна вважати підкреслення автором важливості вивчення біографічної некрополістики. У книзі також проаналізовано стан вивчення монастирів кінця ХVII – ХVIII ст. у вітчизняній історичній науці, звертається увага на проблемні місця сучасних досліджень, зокрема, на необхідність більш точного визначення поняття «монастир», розробку питання періодизації тощо. При цьому автор справедливо зауважує необхідність переоцінки інформативної спроможності багатьох видань російсько-імперської історіографії (П. Строєв, В. Звєринський та ін.). У висновках наводяться основні результати, досягнуті автором, також визначено три періоди у вивченні історії Православної Церкви в Україні: ХІХ – початок ХХ ст.; 1917–1991 рр.; з 1991 р. Монографію доповнюють додатки, які разом з основним змістом праці дають повніше уявлення про науково-теоретичний та практичний внесок багатьох поколінь істориків у справу дослідження історії Церкви. Зокрема, у них опубліковано деякі архівні документи, наведено порівняльну таблицю матеріалів про проголошення анафеми на гетьмана Івана Мазепу в історичній літературі. Однак найціннішим 380 РеЦеНЗІЇ ТА ОГЛяДИ є бібліографічний покажчик праць з історії Православної Церкви, вміщених на сторінках таких журналів, як «Киевская старина» і «Лаврський альманах». З нашого погляду, в рецензованій праці є деякі хиби. Так, недостатньо уваги приділено проблемі приєднання Київської митрополії до Московського Патріархату. Варто було б докладніше зупинитися і на спробах нівелювання самобутності українського православ’я, що було одним із засадничих принципів політики Російської імперії, і на існуючих в російській історіографії негативних тенденціях, які треба було б окреслити адекватною термінологією. З поля зору автора випали деякі важливі праці сучасних істориків з Польщі, наприклад, Антоні Міроновича. Слово «Церква» автор чомусь уживає з малої літери, ніби йдеться про якийсь храм, а не релігійну організацію. Однак згадані зауваження не можуть перекреслити значення цього важливого дослідження. Монографія, поза сумнівом, сприятиме ефективнішому осмисленню творчого доробку істориків минулих поколінь, які плідно працювали в церковній історії. Юрій Мицик
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15593
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0035
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:35:49Z
publishDate 2008
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Мицик, Ю.
2011-01-28T09:28:42Z
2011-01-28T09:28:42Z
2008
Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. / Ю. Мицик // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 377-380. — укр.
XXXX-0035
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15593
Резензія на монографію: Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти. - К.: Логос, 2006. - 276 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Україна в Центрально-Східній Європі
Рецензії та огляди
Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
Article
published earlier
spellingShingle Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
Мицик, Ю.
Рецензії та огляди
title Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
title_full Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
title_fullStr Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
title_full_unstemmed Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
title_short Валерій Ластовський. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ - у ХVІІ ст.: історіографічні аспекти
title_sort валерій ластовський. історія православної церкви в україні наприкінці хvіі - у хvіі ст.: історіографічні аспекти
topic Рецензії та огляди
topic_facet Рецензії та огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15593
work_keys_str_mv AT micikû valeríilastovsʹkiiístoríâpravoslavnoícerkvivukraínínaprikíncíhvííuhvíístístoríografíčníaspekti