Нуклеотидні основи як СН-кислоти

• Date: 1995
• Main Authors: Говорун, Д.М., Кондратюк, І.В., Желтовський, М.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 1995
• Series: Биополимеры и клетка
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/156182
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Нуклеотидні основи як СН-кислоти / Д.М. Говорун, I.В. Кондратюк, М.В. Желтовський // Биополимеры и клетка. — 1995. — Т. 11, № 5. — С. 15-20. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Напівемпіричним квантовохімічним методом AMI в режимі оптимізації всіх структур­них параметрів досліджено газофазну СН-кислотність ряду пуринових (Ade, Gua, Хап, Hyp і Pur), піримідинових (Ura, Thy, Cyt і Руг) нуклеотидних основ та імідазолу (Im). Порівняння енергії депротонування зв'язків СН, яка визначає протонодонорні властивості останніх (чим менша енергія депротонування зв'язку, тим силь­ніша його протонодонорна функція) і лежить в діапазоні 350,8 ккал/моль (Hyp) – 403,4 ккал/моль (Im), з зарядами на атомах водню груп СН, їхніми рівноважними довжинами і частотами валентних СН-коливань свідчить про те, що на відміну від «нормальних» органічних СН-кислот, для нуклеотидних основ не вдається зафіксувати простих кореляційних співвідношень між СН-кислотністю і фізико-хімічними параметрами, що її визначають. Це пояснюється тим, що в стабілізацію карбаніонів нуклеотидних основ істотний, якщо не вирішальний, внесок на фоні Індуктивного механізму дають ефекти електронного спряження – про це свідчить значна делокалізація надлишкового негативного заряду при де протону ванні зв'язків СН. Отримана в роботі кількісна інформація щодо газофазної СН-кислотності нуклеотидних основ може бути використана, зокрема, для прогнозування внеску водневих зв'язків за участю груп СН азотистих основ у високо специфічні білково-нуклеїнові контакти.