Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)

З 17 по 27 вересня 2008 року в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) були продовжені систематичні дослідження з вивчення четвертинних відкладів і викопної плейстоценової фауни хребетних. Роботи проводилися під керівництвом доцента кафедри фізичної географії і раціонального природокористуван...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Спелеологія і карстологія
Date:2009
Main Author: Рідуш, Б.Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15635
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) / Б.Т. Рідуш // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 106-107. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860235461231902720
author Рідуш, Б.Т.
author_facet Рідуш, Б.Т.
citation_txt Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) / Б.Т. Рідуш // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 106-107. — укр.
collection DSpace DC
container_title Спелеологія і карстологія
description З 17 по 27 вересня 2008 року в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) були продовжені систематичні дослідження з вивчення четвертинних відкладів і викопної плейстоценової фауни хребетних. Роботи проводилися під керівництвом доцента кафедри фізичної географії і раціонального природокористування Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича Б.Т. Рідуша.
first_indexed 2025-12-07T18:23:48Z
format Article
fulltext 106 КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ, НОВИНИ * КОРОТКИЕ СООБЩЕНИЯ, НОВОСТИ * BRIEF COMMUNICATIONS, NEWS Спелеологія і Карстологія 2 (2009), 100-109 Speleology and Karstology 2 (2009), 100-109 ночницы (Myotis sp.) - 3 (5,7%), северные кожанки (Eptesicus nilssonii) - 4 (7,5%). Около половины мумий ушанов (21) были с подвернутыми ушами. Это значит, что погибли зверьки быстро, скорее всего, из-за резкого переохлаждения. Только у 17 уши были распущены, как бывает, когда зверек постепенно слабеет. В целом, картина по видовому составу обычная для небольших по объему и холодных пещер. Мумификации современных (голоцен) животных, волка (Canis lupus; рис. 3), лисы (Vulpes vulpes рис. 4), кабарги (Moschus moschiferus; рис. 5) , рукокрылых, способствует современный микроклимат пещеры. В марте далее грота Колокол температура воздуха составляла минус 1-1,5 ºС. Наблюдается тяга воздуха из пещеры на поверхность, которая хорошо ощущается в сужениях. В залах Столовая, Малый и Надежда тяги воздуха нет. Проводниками воздуха являются многочисленные восходящие трубы между залами Ожидания и Столовая, которые возможно выходят на поверхность. По сообщению местных жителей в феврале 2007 г. наблюдалось изменение направления тяги воздуха на противоположное. Судя по сохранности пещерной гиены (имеются остатки шкуры, что свидетельствует о наличии продолжительное время сухого воздуха в пустоте), климат пещеры изменился давно. В привходовой части проникающие с поверхности по трещинам воды застывают, образуя зимой красивые ледяные колонны, сталактиты и сталагмиты, на которых наблюдается белый мукообразный кальцит – продукт высаливания льда. На сколах стен наблюдаются мозаичные структуры, характерные для крупнокристаллических известняков. Мелкокристаллический кальцит дает массивную структуру. На стенах в отдельных местах наблюдаются прозрачные кристаллы кальцита размером первые миллиметры, часто образующие розетки. Не ясен генезис этих кристаллов. Возможно, здесь мы имеем дело с атмогенными отложениями. По преданиям местного населения лет 100 – 200 назад в этой местности жил человек – Горомэ. Был он большого роста и использовал пещеры в качестве жилья. В полости найдены два деревянных резных костыля около полутора метра высотой. Один короче другого на 5 см. Рукоятки у костылей сделаны из тонкой костяной пластины и вклеены в основание. Какую роль исполняли эти костыли для человека - остается вопросом. Наиболее вероятно, что они использовались в качестве щупа при прохождении подземелий. Костяная рукоятка позволяла определить неровности пола и по звуку при постукивании различала состав – камни или глина. Кроме костылей в другой маленькой пещерке обнаружен костяной пестик, скорее всего для перемалывания семян растений или чего-то не очень твердого. Горомэ-2 – пологонаклонный меандрирующий узкий ход протяженностью 119 м, погружающийся на глубину 13 м. Заканчивается ледником, который, постепенно стаивая, открывает продолжение пещерного хода. Пещера разработана мелким второстепенным водотоком. Стены и потолок хорошо промыты водным потоком. Дно сложено щебнем, дресвой известняков (около входа) и глиной с костьми. Найден череп медведя. Пещера использовалась волком в качестве логова, отчего в полости характерный запах. Таким образом, можно сказать о том, что в Восточном Саяне появился новый спелеоучасток – Горомэ. Исходя из всего выше изложенного, мы имеем дело с древней карстовой системой, сформированной в несколько этапов, сохранившей ископаемую фауну и следы человека. Наблюдаются полость сформированная главным водотоком (Горомэ-1) и много мелких пустот, выработанных вторичными водотоками. Места соединения этих водотоков пока еще не обнаружены. Возможно, они находятся под мощным плащом, состоящим из глины и глыб карбонатов ниже современного пола пещеры Горомэ-1. Сохранению данных пустот способствовали наличие плаща из базальтов и многолетнемерзлых пород, отсутствие современного водотока в пещере, микроклимат пещер. Важной составляющей является то, что полости находятся в области пенепленизированой поверхности (Окинское плоскогорье). Необходимо продолжение изучения столь интересного спелеообъекта. Морозов О.Н., Дом детского творчества с. Багдарин (Бурятия) ПРО РОБОТУ ОСІННЬОЇ 2008 РОКУ ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ В ПЕЧЕРІ ЕМІНЕ-БАЇР-ХОСАР (ПЛАТО ЧАТИРДАГ, КРИМ) ABOUT THE WORK OF THE FALL (2008) PALEONTOLOGICAL EXPEDITION IN THE EMINE-BAIR- KHOSAR CAVE (CHATYRDAG PLATEAU, CRIMEA) З 17 по 27 вересня 2008 року в печері Еміне- Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) були продовжені систематичні дослідження з вивчення четвертинних відкладів і викопної плейстоценової фауни хребетних. Роботи проводилися під керівництвом доцента кафедри фізичної географії і раціонального природокористування Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича Б.Т. Рідуша. У дослідженнях брали участь учені з Польщі – проф. А. Надаховській та др. А. Надаховська (Інститут систематики і еволюції тварин ПАН), др. К. Стефаняк і мгр. П. Соха (Вроцлавський університет), а також аспірант Національного науково- природознавського музею НАН України - Проскурняк Ю.М. і студенти географічного факультету ЧНУ (Ковбаснюк К., Драгомирецький І., Кордунян О.). 18-19 вересня нашу експедицію відвідала експедиція хіроптерологів у складі О.Годлевської, М. Шквирі (Інститут зоології НАНУ) та Т. Постави (Інститут систематики і еволюції тварин ПАН). Булі проведені збори багатих остеологічних решток рукокрилих у п. Баїр (поблизу залу Дублянського). 107 КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ, НОВИНИ * КОРОТКИЕ СООБЩЕНИЯ, НОВОСТИ * BRIEF COMMUNICATIONS, NEWS Спелеологія і Карстологія 2 (2009), 100-109 Speleology and Karstology 2 (2009), 100-109 ПАЛЕОНТОЛОГІЧНА ЕКCПЕДИЦІЯ В ПЕЧЕРАХ ОДЕСИ PALEONTOLOGICAL EXPEDITION TO CAVES OF ODESSA З 3 по 8 лютого 2009 р. УІСК, Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича та Одеський національний університет ім.І.І.Мечнікова проводили палеонтологічну експедицію у карстових печерах Одеси. Метою експедиції було з’ясування стану збереження та перспективи подальшого дослідження відомих спелеопалеонтологічних пам’яток Одеси та виявлення нових пам’яток. В експедиції брали участь: Б. Рідуш (Чернівці) та К.Пронін (Одеса) (керівники експедиції), К. Ковбаснюк, О. Левицька, І. Драгомирецький, О. Звенигородський, А. Руснак (студенти Чернівецького НУ). У визначенні палеонтологічних решток брав участь М. Синиця (Палеонтологічний відділ Науково- природничого музею НАН України). Польові дослідження передбачали вибіркове шурфування відкладів заповнювача карстових порожнин; промивку, по можливості повну, вибраного ґрунту з метою виявлення дрібних решток (зубів тощо) великих та решток дрібних хребетних; стратиграфічний та петрографічний опис відкладів карстових порожнин; відбір проб на палеопалінологічний аналіз. Дослідження проводились на двох місцезнаходженнях: Шевчишина печера (с. Усатово у передмісті Одеси) та печера Стеля (поблизу Палеонтологічного заповідника, р-н Молдаванка, м. Одеса). Печера Шевчишина1 знайдена К.К. Проніним у 1974 р. Тоді ж у заповненні простежувались включення кісткових решток неідентифікованих ссавців. Це карстова порожнина, розкрита підземними виробками пильного вапняку (катакомбами). Відслонена у бічній стінці виробки, у профіль виглядає як пісочний годинник, що вказує на її гіпогенне походження. Закладена у понтичних детритусових вапняках (пильний шар), цілковито заповнена плейстоценовими палевими суглинками і супісками, в яких подекуди простежується тонка верствуватість. Окремі проверстки, зокрема заповнення під стелею, мають темніше забарвлення (гумусованість). У суглинистому заповненні – численні включення вапняково-детритусової жорстви (до 10%). Видимий розмір порожнини 2,25 м завширшки та 2, 2 м заввишки. Ні вгору, ні вниз заповнення не простежене на повну потужність. Остеологічні знахідки минулих років на сьогодні втрачені. У відвалах суглинку, що висипаний на підлогу виробки, нами знайдені уламки молочних зубів Ursus spelaeus Ros. та дрібні уламки трубчастих костей поганої збереженості. Нами було здійснене шурфування заповнювача у латеральному напрямку, приблизно на 0,5 м. При шурфуванні у верхній частині розрізу (верхня «колба пісочного годинника») виявлені два костеносні шари. У нижньому виявлені окремі корінні зуби Ursus spelaeus Ros., а у верхньому – ліва гілка нижньої щелепи Ursus spelaeus Ros. з молочним іклом, проксимальна частина стегнової кістки (femur) зі слідами розколювання (розгризання) та хребець Bison priscus Boj., розрізнені уламки костей птахів. Усі кості на зламі – білого кольору, поганої збереженості, легко розвалюються на крупні та дрібні фрагменти. Після просушування стають значно міцнішими. Крім того, зустрічаються уламки костей дуже поганої збереженості, що не піддаються вилученню, або потребують викопування з монолітом. На хребці бізона простежуються паралельні подряпини, що схожі на штучні нарізки кременевим знаряддям. Печера Стеля відслонюється у стелі вапнякової виробки, яка переобладнана під бомбосховище. Вхід до бомбосховища знаходиться по вул. Скісній (Косвенная – рос.). Місцезнаходження виявлене у 2006 р. Б. Рідушем і К. Проніним при рекогносцирувальному обстеженні цього району катакомб. Тоді в стелі виробки виднілась невелика пляма (0,5х0,6 м) червоно-бурих глин з видимими включеннями кісток дрібних хребетних. Тоді ж була зроблена промивка ґрунту, а виявлені рештки надіслані в Інститут палеонтології Віденського університету, проте можливо були втрачені, оскільки результати досі не отримані. 1Назва печери походить від місцевої назви найближчого входу до катакомб (Шевчишин вхід), що, своєю чергою, ймовірно походить від імені власника ділянки кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Палеомагнітні дослідження і відбір зразків з розрізу (до глибини –3,0 м) проводилися співробітницею Київського національного університету ім. Т. Шевченко К.М. Бондар (канд. геол. наук, м.н.с. НДЛ теоретичної і прикладної геофізики). Розкопки проводилися в Музейному залі (місцезнаходження Ва2) в квадратах С1, С2 B1, B2, у інтервалі –4,90-5,60 м. Під час експедиції здійснювалася промивка ґрунту, в т.ч. витягнутого під час попередніх експедицій. Під час розкопок виявлені кісткові залишки великого бізона, кулана/осла, гризунів, птахів. Отриманий остеологічний матеріал був повністю промаркований, а також визначений і каталогізований. Каталог знахідок по даному місцезнаходженню містить 2354 одиниць. Під час експедиції проводилися обміри і фотографування остеологічного матеріалу з місцезнаходження Ba2, одержаного під час розкопок 2005-2008 рр., узяті зразки для радіовуглецевого датування. Всього було обміряно більше 1000 кісток і черепів великих плейстоценових тварин. Забій розкопу законсервований до наступної експедиції, яку передбачається здійснити в січні 2009 року. Рідуш Б.Т., керівник експедиції, кандидат історичних наук, доцент
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15635
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1997-7492
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:23:48Z
publishDate 2009
publisher Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України
record_format dspace
spelling Рідуш, Б.Т.
2011-01-28T17:27:26Z
2011-01-28T17:27:26Z
2009
Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) / Б.Т. Рідуш // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 106-107. — укр.
1997-7492
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15635
З 17 по 27 вересня 2008 року в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим) були продовжені систематичні дослідження з вивчення четвертинних відкладів і викопної плейстоценової фауни хребетних. Роботи проводилися під керівництвом доцента кафедри фізичної географії і раціонального природокористування Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича Б.Т. Рідуша.
uk
Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України
Спелеологія і карстологія
Короткие сообщения, новости
Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
Про работу осенней 2008 года палеонтологеской экспедиции в пещере Емине-Баир-Хосар (плато Чатырдаг, Крым)
About the work of the fall (2008) paleontological expedition in the Emine-Bairkhosar cave (Chatyrdag plateau, Crimea)
Article
published earlier
spellingShingle Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
Рідуш, Б.Т.
Короткие сообщения, новости
title Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
title_alt Про работу осенней 2008 года палеонтологеской экспедиции в пещере Емине-Баир-Хосар (плато Чатырдаг, Крым)
About the work of the fall (2008) paleontological expedition in the Emine-Bairkhosar cave (Chatyrdag plateau, Crimea)
title_full Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
title_fullStr Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
title_full_unstemmed Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
title_short Про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері Еміне-Баїр-Хосар (плато Чатирдаг, Крим)
title_sort про роботу осінньої 2008 року палеонтологічної експедиції в печері еміне-баїр-хосар (плато чатирдаг, крим)
topic Короткие сообщения, новости
topic_facet Короткие сообщения, новости
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15635
work_keys_str_mv AT rídušbt prorobotuosínnʹoí2008rokupaleontologíčnoíekspedicíívpečeríemínebaírhosarplatočatirdagkrim
AT rídušbt prorabotuosennei2008godapaleontologeskoiékspediciivpeŝereeminebairhosarplatočatyrdagkrym
AT rídušbt abouttheworkofthefall2008paleontologicalexpeditionintheeminebairkhosarcavechatyrdagplateaucrimea