Antiproliferative activities of some 7-hydroxy-3-aryloxy-2-trifluoromethyl-4H-4-chromenone derivatives against 60 human cancer cell lines

• Опубліковано в: : Біополімери і клітина
• Дата: 2004
• Автори: Prykhod'ko, A.O., Dubinina, G.G., Khilya, V.P., Yarmoluk, S.M.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2004
• Теми: Ювілеї
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/157205
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Antiproliferative activities of some 7-hydroxy-3-aryloxy-2-trifluoromethyl-4H-4-chromenone derivatives against 60 human cancer cell lines / A.O. Prykhod'ko, G.G. Dubinina, V.P. Khilya, S.M. Yarmoluk// Біополімери і клітина. — 2004. — Т. 20, № 1-2. — С. 159-163. — Бібліогр.: 24 назв. — англ.

234 derivatives of 7-hydroxy-3-aryloxy-2-trifluoromethyl-4H-4-chromenones were synthesized and tested for antitumor activity in vitro against human cancer cell lines in NCI (National Cancer Institute, USA) bioassay. It was shown high cytostatic and cytotoxic activity for the tested compounds 1-8 (GI50 3.44-41.1 mM and LC50 from 49.6 mM). The relationship between structures of the tested compounds and their antiproliferative activities is discussed. Синтезовано 234 похідних 7-гідрокси-3-арилокси-2-трифторметил-4Н-4-хроменону та досліджено їхню протиракову ак­тивність на лініях ракових клітин людини у Національному Інституті Раку (США). Сполуки 1–8 виявили високу цитостатичну та цитотоксичну активність (GI50 3,44–41,1 мкМ та LC50 від 49,6 мкМ). Обговорюється взаємозв'язок між структурою тестованих сполук та їхньою проліферативною активністю. Синтезированы 234 производных 7-гидрокси-З-арилокси-2-mpu-фторметил-4Н-4-хроменона и исследована их противораковая активность на линиях раковых клеток человека в Националь­ном Институте Рака (США). Соединения 1—8 проявили высокую цитостатическую и цитотоксическую активность (Gl50 3,44—41,1 мкМ и LC50 от 49,6 мкМ). Обсуждается взаимосвязь между структурой тестированных соединений и их пролиферативной активностью.