Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro
Порівнювали вплив лектинів суцвіть і кори бузини чорної, а також інсуліну на проліферацію культури клітин китайського хом'яка Для одного з цих білків, а саме — лектину кори стовбура бузини чорної виявлено протекторні властивості стосовно процесів індукованого мутагенезу. Сравнивали влияние ряда...
Saved in:
| Published in: | Біополімери і клітина |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/157213 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro / Л.Л. Мацевич, Е.М. Сухорада, Л.Л. Лукаш // Біополімери і клітина. — 2004. — Т. 20, № 6. — С. 505-510. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860173835664359424 |
|---|---|
| author | Мацевич, Л.Л. Сухорада, Е.М. Лукаш, Л.Л. |
| author_facet | Мацевич, Л.Л. Сухорада, Е.М. Лукаш, Л.Л. |
| citation_txt | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro / Л.Л. Мацевич, Е.М. Сухорада, Л.Л. Лукаш // Біополімери і клітина. — 2004. — Т. 20, № 6. — С. 505-510. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Біополімери і клітина |
| description | Порівнювали вплив лектинів суцвіть і кори бузини чорної, а також інсуліну на проліферацію культури клітин китайського хом'яка Для одного з цих білків, а саме — лектину кори стовбура бузини чорної виявлено протекторні властивості стосовно процесів індукованого мутагенезу.
Сравнивали влияние ряда белков (лектины коры и соцветий бузины черной, инсулин) на пролиферацию клеточной культуры. Для одного из этих белков выявлены протекторные свойства в отношении процессов индуцированного мутагенеза.
The influence of some proteins, such as elderberry bark and inflorescences lectins, and insulin, on cell culture proliferation, was compared. The antimutagenic properties for one of those proteins (elderberry bark lectin) were demonstrated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:59:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
I S S N 0233-7657. Біополімери і клітина. 2004. Т. 20. № 6
ГЕНОМ І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
Біологічна активність деяких білків та їхнє
використання для модуляції процесів індукованого
мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro
Л. Л. Мацевич, О. М. Сухорада, Л. Л. Лукаш
Інститут молекулярної біології і генетики HAH України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03143 , Україна
Порівнювали вплив лектинів суцвіть і кори бузини чорної, а також інсуліну на проліферацію
культури клітин китайського хом'яка Для одного з цих білків, а саме — лектину кори стовбура
бузини чорної виявлено протекторні властивості стосовно процесів індукованого мутагенезу.
Вступ. Досліджували два аспекти біологічної ак
тивності лектинів бузини чорної: їхній вплив на
проліферацію клітин in vitro та здатність до моду
ляції процесів індукованого мутагенезу для з'ясу
вання можливсті використання цих білків як ге-
нопротекторних речовин.
На сьогодні основні напрямки вивчення та
застосування лектинів пов'язані з їхньою здатністю
до специфічного зв'язування з рецепторами цито-
мембрани; цим, зокрема, обумовлене їхнє викори
стання з діагностичною метою [1, 2] . Характерною
рисою багатьох лектинів є висока токсичність для
ссавців, але існують і порівняно низькотоксичні
білки, які також належать до групи лектинів. Саме
останні є привабливим об'єктом щодо застосування
їх для модифікації біологічних (у тому числі гене
тичних) властивостей інших сполук. Це, зокрема,
лектин кори бузини чорної: одна з переваг цього
білка полягає в тому, що він практично не накопи
чується у клітині (швидко деградує) [3 ].
Вибір сполук нікелю як основного модельного
мутагену пов'язаний з тим, що сполуки важких
металів є одним із найрозповсюдженіших хімічних
факторів професійного ризику в умовах сучасної
промисловості, а також значним забруднювачем
довкілля. Для сполук нікелю показано цитоток-
© Л. Л МАЦЕВИЧ. , О. М. С У Х О Р А Д А , Л. Л. Л У К А Ш , 2 0 0 4
сичні [4] та канцерогенні властивості [5]. Надли
шок нікелю у клітині призводить також до пато
логічних біохімічних змін [6].
За існуючими літературними даними, нікель і
його сполуки здатні індукувати мутації як in vivo
[4, 7—12], так і in vitro, В останньому випадку
результати неоднозначні, особливо для хлориду
нікелю [13—15]. Ймовірно, мутагенні властивості
цієї солі значною мірою залежать від умов культи
вування [16, 17].
На рівні первинних пошкоджень показано ін
дукцію іонами Ni 2 + однониткових розривів ДНК та
крос-лінків [8, 12, 18—20]. Крім того, склад мік
роелементів в організмі є збалансованим [21 ], тому
зростання вмісту іонів Ni 2 + порушуватиме рівно
вагу у клітині, що може впливати на рівень стабі
лізації структури ДНК.
Багатьма дослідниками виявлено значні між-
індивідуальні відмінності індукції мутацій сполука
ми нікелю. Тому питання про мутагенну дію важ
ких металів та механізми захисту від неї залиша
ються актуальними, особливо в контексті розробки
підходів до тестування індивідуальної чутливості та
підбору конкретних доз захисних факторів.
Матеріали і методи. У роботі використано
культивовану лінію клітин Blld-ii-FAF28C127. За
стосовано метод мікрокультивування для визначен
ня цитотоксичної/мітогенної активності [22] та
505
МАЦЕВИЧ Л. Л . , С У Х О Р А Д А О. М., Л У К А Ш Л. Л.
Таблиця 1
Вірогідність впливу на ріст клітинної культури різних концентрацій досліджуваних білків
бузини чорної
Оптична
густина, D
0 -І . , , , ,
0,063 0,125 0,25 0,5 J 2
Концентрація білка, мкг/мл
Рис. 1. Вплив досліджуваних білків на ріст клітинної культури:
1 — лектин кори; 2 — інсулін; З — лектин суцвіть; 4 — конт
роль
comet-аналіз — для виявлення пошкодження хро
матину окремих клітин [23, 24] з модифікаціями
за [25 ]. Для виконання даної роботи потрібно було
обрати зручний модельний мутаген. У зв'язку з
цим протестовано дві сполуки з принципово різ
ними механізмами дії: ^метил-Н-нітро-ЬЇ-нітро-
зогуанідин (МННГ) та хлорид нікелю.
Використовували два лектини бузини чорної
(Sambucus nigra): комерційний лектин кори стовбу
ра («Лектинотест», Львів) та лектин суцвіть (лю
б'язно наданий І. С. Карповою); а також інсулін
свині (перекристалізований з фармацевтичного
препарату).
Вірогідність різниці між контрольними та до
слідними варіантами обчислювали за методом
Ст'юдента. Для статистичної обробки отриманих
даних застосовували також методи дисперсійного
аналізу.
Результати і обговорення. Результати вивчен
ня впливу досліджуваних білків на ріст культури
наведено на рис. 1 та в табл. 1. Як видно, в
низьких концентраціях має місце їхня стимулю-
вальна дія на проліферацію клітинної культури. За
високих концентрацій подібного ефекту не спо
стерігається, а у випадку лектину суцвіть S. nigra,
навпаки, відмічено вірогідне пригнічення проліфе
рації. Показник впливу застосованої концентрації
білків на інтенсивність росту культури становив
84,1±20,5 % (р< 0,001), 60,1±51,6 % (р<0,05) та
67,3±42,3 % (р < 0,05) відповідно для лектину
кори, інсуліну та лектину суцвіть. Продемонстро
вано також наявність вірогідного (р < 0,001) впливу
залежно від виду застосованого білка на ріст куль
тури; відсоток впливу складав 21,1.
За раніше отриманими даними, досліджувані
лектини у концентрації 0,2 мкг/мл проявляють
також протекторну активність відносно мутагенно
го чинника МННГ [26].
У зв'язку з виявленою мітогенною дією лек
тинів кори і суцвіть досліджували також їхній
ефект на ріст мікрокультур, попередньо обробле
них мітоміцином С, Спочатку було протестовано
цитостатичну дію мітоміцину за різних концент
рацій у даній тест-системі. Показано пригнічення
проліферації клітин у діапазоні концентрацій
1,25—40 мкг/мл, причому це пригнічення не мало
дозозалежного характеру. Цікаво, що в межах
концентрацій 1,25—40 мкг/мл не виявлено ві
рогідного впливу застосованої концентрації міто
міцину на інтенсивність проліферації, що дозволяє
зробити висновок про повне інгібування клітинного
ділення у використаній культурі вже в концент
рації 1,25 мкг/мл.
У дослідах з модифікації впливу мітоміцину С
на ріст клітинної культури за допомогою лектинів
кори і суцвіть S. nigra концентрація мітоміцину
становила 10 мкг/мл (рис. 2).
Як видно з рис. 2, передобробка мітоміцином
(10 мкг/мл) значною мірою нівелює мітогенний
ефект лектинів. Проте максимально активна кон
центрація лектину кори (0,25 мкг/мл) вірогідно
стимулює ріст клітинної культури порівняно з мі-
томіциновим контролем. Для лектину суцвіть ві-
506
D
0,14
Концентрація лектину, мкг/мл
Рис. 2. Мітогенна дія лектинів бузини чорної у культурах з
повністю пригніченою проліферацією: 1 — мітоміцин + лектин
кори; 2 — мітоміцин + лектин суцвіть; пунктиром позначено
мітоміциновий контроль
Таблиця 2
Результати дисперсійного аналізу впливу концентрації
лектинів бузини чорної на ріст культур, оброблених
мітоміцином С (10 мкг/мл)
рогідної стимуляції росту попередньо оброблених
мітоміцином культур не виявлено, проте спосте
рігалася певна тенденція до такої стимуляції в
концентрації білка 0,125 мкг/мл (значення кри
терію Ст'юдента 2,4 порівняно із стандартним 2,8).
Дисперсійний аналіз отриманих даних також пока
зав наявність вірогідного впливу концентрації лек
тину кори на ріст клітинної культури, попередньо
обробленої мітоміцином С (табл. 2).
Для дослідження модулювальної дії лектину на
утворення первинних пошкоджень ДНК також оби
рали модельний мутаген. Тестували алкілувальний
агент МННГ та хлорид нікелю (рис. 3).
Літературні дані щодо мутагенних властиво
стей водорозчинних солей нікелю є досить супереч
ливими. Проте раніше нами опрацьовано опти
мальний метод індукції первинних пошкоджень
ДНК подібними солями у використовуваній тест-
системі [16]
Оскільки, як показано вище, порівняно високі
концентрації досліджуваних лектинів не лише не
БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ БІЛКІВ П Р И І Н Д У К О В А Н О М У МУТАГЕНЕЗІ
контроль
стимулюють, а навіть до певної міри пригнічують
проліферацію клітинної культури, ми вивчали ін
дукцію цими білками первинних пошкоджень
ДНК.
Застосування методу DNA-comet виявило на
явність індукції таких пошкоджень, починаючи
уже з концентрації білка 0,5 мкг/мл (для лектину
кори); у разі лектину суцвіть досліджували лише
дві концентрації — 0,2 та 2 мкг/мл; перша з них
не спричиняла пошкоджень, тоді як друга призво
дила до появи значної кількості розривів ДНК (рис.
4, а).
Хоча розроблена нами раніше модельна систе
ма для вивчення модулювальної дії біологічно ак
тивних чинників передбачає експериментальну об
робку клітин у присутності сироватки, виникла
також необхідність аналізу генетичної активності
лектину саме в цій системі. Результати наведено на
рис. 4, б. Як видно, порогова концентрація білка
лишається незмінною, проте змінюється характер
розподілу кількості пошкоджень на клітину в попу
ляції,
У подальших дослідах вивчали модулювальний
вплив лектину кори бузини чорної на індукцію
пошкоджень ДНК модельним мутагеном NiCl2. Для
цієї серії дослідів обрано концентрацію білка
0,2 мкг/мл. За такої концентрації білок проявляє
мітогенні властивості і, як показано раніше, про
текторний вплив відносно цитотоксичної дії алкілу-
вального агента МННГ (рис. 5).
Лектин кори бузини чорної проявляє виразну
антагоністичну дію відносно іонів нікелю при будь-
якій послідовності обробки клітин мутагеном і біл
ком. Проте характер цієї антагоністичності відріз
няється в окремих варіантах досліду.
Так, за умов, коли обробку лектином проводи
ли після експозиції клітин з мутагеном, спосте-
507
МАЦЕВИЧ Л. Л . , С У Х О Р А Д А О. М., Л У К А Ш Л. Л.
8. 8
t 7
I
§ 6
1 4
§ 3
3 2
О
3,5
S, 2,5
•§ 2
8, 15
* 1
$ 0,5
О
0,1 0,2 0,5 1 2
Концентрація лектину, мкг/мл
О
Концентрація лектину, мкг/мл
Рис. 4. Індукція розривів Д Н К лектином кори бузини чорної у безсироватковому середовищі (а) та у присутності сироватки (б)
Рис. 5. Модуляція пошко
джуючої дії хлориду ніке
лю лектином кори бузини
чорної: 1 — інтактні кліти
ни; 2 — інкубація з NiCl2
(1 год); постінкубація у се
р е д о в и щ і б е з н і к е л ю
(З год); 3 — інкубація з
NiCl 2 (1 год); 4 — інкуба
ція з лектином (3 год); ін
кубація з N1CI2 (1 год);
5 — і н к у б а ц і я з N i C l 2
(І год), інкубація з лекти-
І ном (3 год); 6 — ко-інку-
5 бація з NiCb та лектином
<з З
•2 2
І
рігалося вірогідне зниження частоти появи клітин з
пошкодженнями ДНК, але відмінностей між се
реднім показником деформації гало (тобто числом
розривів на клітину) в дослідному варіанті та у
відповідному позитивному контролі виявлено не
було. Цікавим видається порівняння цих даних з
результатами тестування генетичної активності
лектину per se. Оскільки, за нашим припущенням,
останні свідчать про наявність взаємодії лектину
лише з частиною клітинної популяції, можна вва
жати за одну з імовірних гіпотез наявність репа
рації нікель-індукованих розривів у клітинах, які
зв'язали лектин, тобто про репарогенні властивості
даного білка. Дане припущення до певної міри
підтверджується також тим, що за умов поперед
ньої обробки клітин лектином як кількість роз
ривів, так і частота клітин з деформацією гало
спадають нижче контрольного рівня.
У разі інкубації клітин з лектином перед об
робкою їх мутагеном спостерігається значне зни
ження як частки клітин з пошкодженнями ДНК,
так і середнього числа нікель-інду кованих розривів.
Це дозволяє припустити, що поряд з індукцією
репаративних систем має місце також зменшення
кількості іонів нікелю, які проникають до клітини.
Повністю віднести згадане зменшення на рахунок
неспецифічного зв'язування іонів нікелю лектином
при даній схемі досліду, на нашу думку, не можна,
оскільки перед обробкою мутагеном лектин видаля
ли зі складу культурального середовища. Попе
реднє припущення підтверджується також резуль
татами останнього дослідного варіанту — одночас
ної інкубації клітин з хлоридом нікелю і лектином.
Тут спостерігається значне зниження кількості роз
ривів ДНК у клітинах, проте за умов попередньої
обробки клітин лектином число розривів знижуєть
ся вірогідно сильніше. Повертаючись до дослідного
варіанту з одночасною обробкою клітин сіллю ні
келю і лектином, слід зауважити, що зниження
частоти появи клітин з деформацією гало у даному
випадку порівняно незначне, хоч і має вірогідний
характер. На нашу думку, усе викладене вище
свідчить про наявність виражених десмутагенних
властивостей досліджуваного лектину, тобто в ре-
508
БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ БІЛКІВ П Р И І Н Д У К О В А Н О М У МУТАГЕНЕЗІ
зультаті безпосередньої взаємодії іонів нікелю з
лектином відбувається масове зв'язування цих іо
нів білковою молекулою.
Висновки. Лектини кори стовбура і суцвіть
бузини чорної, а також інсулін у концентраціях
0,125—0,25 мкг/мл вірогідно стимулюють пролі
ферацію клітинної культури, проте при збільшенні
концентрації до 0,5 мкг/мл ці білки не проявляють
мітогенних властивостей. Для лектину кори пока
зано навіть пригнічення проліферації культури при
застосуванні цього білка в концентрації 2 мкг/мл.
Характер залежного від концентрації впливу для
всіх досліджуваних білків відрізняється.
Лектин кори бузини чорної стимулює також
ділення клітин у культурах з попередньо повністю
пригніченою мітоміцином С проліферацією.
Досліджено індукцію первинних пошкоджень
ДНК деякими низькомолекулярними сполуками.
На основі отриманих результатів хлорид нікелю
обрано як модельний мутаген для дослідження
модуляції процесу мутагенезу за допомогою біо
логічно активних білків у даній тест-системі.
Лектин кори бузини чорної у концентрації
0,2 мкг/мл поряд з вираженими мітогенними вла
стивостями має здатність знижувати кількість ін
дукованих модельним мутагеном первинних по
шкоджень ДНК.
L. L. Macewicz, О. М. Suhorada, L. L. Lukash
Biological activity of some proteins and their usage for modulation of
induced mutagenesis in mammalian somatic cells in vitro
Summary
The influence of some proteins, such as elderberry bark and
inflorescences lectins, and insulin, on cell culture proliferation, was
compared. The antimutagenic properties for one of those proteins
(elderberry bark lectin) were demonstrated.
Л. Л. Мацевич, E. M. Сухорада, Л. Л. Лукаиі
Биологическая активность некоторых белков и использование
их для модуляции процессов индуцированного мутагенеза в
соматических клетказх млекопитающих in vitro
Резюме
Сравнивали влияние ряда белков (лектины коры и соцветий
бузины черной, инсулин) на пролиферацию клеточной культу
ры. Для одного из этих белков выявлены протекторные
свойства в отношении процессов индуцированного мутагенеза.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Lis Н., Sharon N. Lectins: Carbohydrate-specific proteins that
mediate cellular recognition / / Chem. Rev.—1998.—98.—
P. 6 3 7 - 6 7 4 .
2. Battelli M., Citores JL, Buonamici L., Ferrer as J., de Benito
F., Stirpe F, Girbes T. Toxicity and cytotoxicity of nigrin b,
a two-chain ribosome-inactivating protein from Sambucus nig
ra: comparison with ricin / / Arch. Toxicol .—1997.—71.—
P. 360—364.
3. Holikova Z., Hrdlickova-Cela E., Plzak J., Smetana K., Betka
/., Dvorankova В., Esner M., Wasano K., Andre S., Kaltner
H., MotlikJ., Hercogova J., Kodet R., Gabius H. Defining the
glycophenotype of squamous epithelia using plant and mam
malian lectins. Differentiation-dependent expression of a2 ,6-
and a2,3-linked N-acetylneuraminic acid in squamous epithelia
and carcinomas, and its differential effect on binding of the
endogenous lectins galectins-1 and -3 / / Acta pathol., micro-
biol. et immunol. scand.—2002.—110.—P. 845—856.
4. Rossner P., Bencko V., Sram R. Сочетанное действие хрома
и никеля на клеточные культуры фибробластов мышей и
крыс / / Журн. гигиены, эпидемиологии, микробиологии и
иммунологии.—1981.—25, № 3 .—С. 224—229.
5. Environmental health criteria.—Geneva: WHO, 1991.—Vol.
108.—383 p.
6. Chang-Yu Chen, Yi-Fen Wang, Yu-Hwan Lin, Shu-Fang Yen.
Nickel-induced oxidative stress and effect of antioxidants in
human lymphocytes / / Arch Toxicol .—2003.—77.—P. 123—
130
7. Deng C, Lee #., Xian H., Yao M. Chromosome aberrations
and sister chromatide exchange of peripheral blood lym
phocytes in Chinese electroplating workers. Effect of nickel and
chromium / / J. Trace Elements Exp. Med.—1988.—1, N 1.—
P. 57—62 .
8. Гигиенические критерии состояния окружающей среды.—
Женева: ВОЗ, 1991.—Т. 62 .—138 с.
9. Sen P., Costa М. Induction of chromosomal damage in CHO
cells by soluble and particulate nickel compounds / / Cancer
Res .—1985.—45, N 5 .—P. 2320—2325.
10. Newman S., Summit R., Nunez L. Incidence of nickel-induced
sister-chromatide exchange / / Mutat. Res. — 1982 — 1 0 1 ,
N 1.—P. 67—75.
11. Киселева А. А., Пылев Л. H., Липатов Г. Я. Зависимость
мутагенной активности никельсодержащей пыли от дозы и
времени в микроядерном тесте / / Гигиена и санитария.—
1990.—№ 9.—С. 71—72 .
12. Danadevi К., Rozati R., Saleha Вапи В., Grover P. Genotoxic
evaluation of welders occupationally exposed to chromium and
nickel using the Comet and micronucleus assays / / Muta
genesis .—2004.—19, N 1.—P. 3 5 — 4 1 .
13. Morita H., Kada K., Umeda M. Mutagenicities of nickel and
cobalt compounds in mammalian cell line / / Mutat. Res.—
1985.—147, N 5.—P. 265—266.
14. Amasher D., Paillet S. Induction of trifluorothymidine-resistant
mutants by metal ions in L517841 TK + 1 -ce l l s / / Mutat.
Res .—1980.—78, N 3 .—P. 279—288.
15. Susumu O. Induction of genetic instability and chromosomal
instability by nickel sulfate in V79 Chinese hamster cells / /
Mutagenesis.—2003.—18, N 2 .—P. 133—137.
16. Мацевич Л. Л., Лукаиі Л. Л., Сухорада О. М. Застосування
comet-тесту в еукаріотичній тест-системі для дослідження
біологічної дії солей важких металів / / Укр. біохім.
журн.—2003 .—75, № 6.—С. 75—80 .
17. Thierse Н., Moulon С, Allespach Y., Zimmermann В., Doetze
A., Kuppig S., Wild D., Herberg F., Weltzien H. Metal-protein
complex-mediated transport and delivery of Ni 2 to TCR/MHC
contact sites in nickel-specific human T cell activation / / J.
Immunol.—2004.—172, N 3 — P . 1926—1934.
18. Robison S., Kosta M. The induction of DNA strand breakage
509
МАЛЕВИЧ Л. Л . , С У Х О Р А Д А О. М., Л У К А Ш Л. Л.
by nickel compounds in cultured CHO cells / / Cancer
L e t t - 1 9 8 2 . — 1 5 , N 7 .—P. 35—40 .
19. СЬЛКСШ Т. Г., СьяксШё Н. И. Химические соединения,
повреждающие ДНК.—Рига: Зинатне, 1991.—152 с.
20. Wedrychowski A., Schmidt W., Hnilica L. The in vivo
cross-linking of proteins and DNA by heavy metals / / J. Biol.
Chem.—1986.—261, N 7 .—P. 3370—3376 .
21. Tallkvist J., Bowlus C , Lonnerdal B. Effect of iron treatment
on nickel absorption and gene expression of the divalent metal
transporter (DMT1) by human intestinal Caco-2 cells / /
Pharm. Toxicol .—2003.—92, N 3 .—P. 121—125.
22. Маиевич JI. JI., Коваленко О. А., Сухорада О. M., Лукаиі
Л. Л. Дослідження впливу білків на генетичну мінливість
клітинних популяцій in vitro 11 Фактори експеримен
тальної еволюції організмів: зб. наук, праць / Під ред. М.
В. Роїка.—Київ: Аграрна наука, 2003 .—С. 91—97.
23. Ostling О., Johanson К. Microelectrophoretic study of radia
tion-induced DNA-damages in individual mammalian cells. / /
Biochem. and Biophys. Res. Communs.—1984.—123, N 1.—
P. 291—298.
24. Singh N., McCoy M., Tice R., Schneider E. A simple
technique for quantitation of low levels of DNA damage in
individual cells. / / Exp. Cell Res .—1988.—175, N 1.—
P. 189—191.
25. Solovyan V., Andreev L, Kolotova Т., Pogrebnoy P., Tar-
navsky D. V. The ordered desintegration of nuclear DNA as a
specific genome reaction accompanying apoptosis, stress res-
ponce and differentiation / / Биополимеры и клетка.—
1996.—12, № 3 .—С. 67—76.
26. Lukash Ь L., Karpova I. 5. , Miroshnichenko O. S., Tikhonova
7. M , Lylo V. V., Man'ko V. G., Sukhorada E. M., Golyn-
skaya E. L. Effect of Sambucus nigra inflorescences lectin on
spontaneous and induced by alkylating agent mutagenesis in
somatic ceils of mammalia / / Цитология и генетика.—
1997 .—31, № 5 .—P. 52—59.
УДК 575; 577
Надійшла до редакції 23.01.03
510
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-157213 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0233-7657 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:59:56Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мацевич, Л.Л. Сухорада, Е.М. Лукаш, Л.Л. 2019-06-19T20:07:22Z 2019-06-19T20:07:22Z 2004 Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro / Л.Л. Мацевич, Е.М. Сухорада, Л.Л. Лукаш // Біополімери і клітина. — 2004. — Т. 20, № 6. — С. 505-510. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006D0 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/157213 575; 577 Порівнювали вплив лектинів суцвіть і кори бузини чорної, а також інсуліну на проліферацію культури клітин китайського хом'яка Для одного з цих білків, а саме — лектину кори стовбура бузини чорної виявлено протекторні властивості стосовно процесів індукованого мутагенезу. Сравнивали влияние ряда белков (лектины коры и соцветий бузины черной, инсулин) на пролиферацию клеточной культуры. Для одного из этих белков выявлены протекторные свойства в отношении процессов индуцированного мутагенеза. The influence of some proteins, such as elderberry bark and inflorescences lectins, and insulin, on cell culture proliferation, was compared. The antimutagenic properties for one of those proteins (elderberry bark lectin) were demonstrated. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Біополімери і клітина Геном та його регуляція Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro Биологическая активность некоторых белков и использование их для модуляции процессов индуцированного мутагенеза в соматических клетказх млекопитающих in vitro Biological activity of some proteins and their usage for modulation of induced mutagenesis in mammalian somatic cells in vitro Article published earlier |
| spellingShingle | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro Мацевич, Л.Л. Сухорада, Е.М. Лукаш, Л.Л. Геном та його регуляція |
| title | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| title_alt | Биологическая активность некоторых белков и использование их для модуляции процессов индуцированного мутагенеза в соматических клетказх млекопитающих in vitro Biological activity of some proteins and their usage for modulation of induced mutagenesis in mammalian somatic cells in vitro |
| title_full | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| title_fullStr | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| title_full_unstemmed | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| title_short | Біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| title_sort | біологічна активність деяких білків та їхнє використання для модуляції процесів індукованого мутагенезу в соматичних клітинах ссавців in vitro |
| topic | Геном та його регуляція |
| topic_facet | Геном та його регуляція |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/157213 |
| work_keys_str_mv | AT macevičll bíologíčnaaktivnístʹdeâkihbílkívtaíhnêvikoristannâdlâmodulâcííprocesívíndukovanogomutagenezuvsomatičnihklítinahssavcívinvitro AT suhoradaem bíologíčnaaktivnístʹdeâkihbílkívtaíhnêvikoristannâdlâmodulâcííprocesívíndukovanogomutagenezuvsomatičnihklítinahssavcívinvitro AT lukašll bíologíčnaaktivnístʹdeâkihbílkívtaíhnêvikoristannâdlâmodulâcííprocesívíndukovanogomutagenezuvsomatičnihklítinahssavcívinvitro AT macevičll biologičeskaâaktivnostʹnekotoryhbelkoviispolʹzovanieihdlâmodulâciiprocessovinducirovannogomutagenezavsomatičeskihkletkazhmlekopitaûŝihinvitro AT suhoradaem biologičeskaâaktivnostʹnekotoryhbelkoviispolʹzovanieihdlâmodulâciiprocessovinducirovannogomutagenezavsomatičeskihkletkazhmlekopitaûŝihinvitro AT lukašll biologičeskaâaktivnostʹnekotoryhbelkoviispolʹzovanieihdlâmodulâciiprocessovinducirovannogomutagenezavsomatičeskihkletkazhmlekopitaûŝihinvitro AT macevičll biologicalactivityofsomeproteinsandtheirusageformodulationofinducedmutagenesisinmammaliansomaticcellsinvitro AT suhoradaem biologicalactivityofsomeproteinsandtheirusageformodulationofinducedmutagenesisinmammaliansomaticcellsinvitro AT lukašll biologicalactivityofsomeproteinsandtheirusageformodulationofinducedmutagenesisinmammaliansomaticcellsinvitro |