Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються

Метою цієї статті є аналіз наукових досліджень, в яких порушуються важливі питання щодо правових аспектів стратегії розвитку світової торгівлі. На основі такого аналізу визначаються проблемні аспекти, що потребують більш детального вивчення й уточнення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Юрченко, К.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Міжнародне право
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15740
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються / К. Юрченко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 61-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860035576881741824
author	Юрченко, К.
author_facet	Юрченко, К.
citation_txt	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються / К. Юрченко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 61-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Метою цієї статті є аналіз наукових досліджень, в яких порушуються важливі питання щодо правових аспектів стратегії розвитку світової торгівлі. На основі такого аналізу визначаються проблемні аспекти, що потребують більш детального вивчення й уточнення.
first_indexed	2025-12-07T16:53:57Z
format	Article
fulltext	М І Ж Н А Р О Д Н Е П РА В О 61 № 10 Основою правової системи Світової ор7 ганізації торгівлі (далі – СОТ) є три базові угоди, що визначають прави7 ла міжнародної торгівлі товарами, послугами та правами інтелектуальної власності: Гене7 ральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (далі – ГАТТ 1994) разом з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі 1947 р. (далі – ГАТТ 1947); Генеральна угода з торгівлі послугами (далі – ГАТС); Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі – ТРІПС). Згідно із статтею VIII Угоди про утворення СОТ вона є міжнародною міжурядовою ор7 ганізацією, створеною відповідно до норм міжнародного права. СОТ може діяти неза7 лежно від волі кожної країни – члена цієї ор7 ганізації. Проте така діяльність СОТ здійс7 нюється винятково через створені нею орга7 ни (Міністерську конференцію, Генеральну раду та Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компе7 тенції, визначеної Угодою та прийнятими на її основі іншими документами. Метою цієї статті є аналіз наукових до7 сліджень, в яких порушуються важливі пи7 тання щодо правових аспектів стратегії розвитку світової торгівлі. На основі тако7 го аналізу визначаються проблемні аспек7 ти, що потребують більш детального вив7 чення й уточнення. Аналіз останніх досліджень щодо право7 вих аспектів стратегії розвитку світової тор7 гівлі (як вітчизняних, так і зарубіжних на7 уковців) дозволяє зробити висновок про те, що згідно з Угодою, СОТ забезпечує загаль7 ну інституційну основу для здійснення тор7 говельних відносин між її членами, тобто ут7 ворює міжнародний форум з робочими орга7 нами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ. За станом на 2009 р. до СОТ входять 153 учасника (149 держав та 4 митні території). 149 країн світу – членів СОТ – це понад 97 % обсягу світової торгівлі, близько 85 % світового ВВП та понад 85 % населення світу. При цьо7 му майже 30 країн перебувають у стадії пере7 говорного процесу про вступ до СОТ. Україна увійшла до складу СОТ 16 травня 2008 р. [1]. Цілі СОТ визначені в преамбулі Угоди про утворення СОТ [2]. Регулювання міжнарод7 ної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним із найважливіших є принцип недиск7 римінації. Він означає, що всі контрактні сто7 рони – члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чи7 ном, жодна країна не повинна робити винят7 ки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недиск7 римінації поділяється на суб7принцип режи7 му найбільшого сприяння, який застосову7 ється до зовнішніх ринків, та субпринцип на7 ціонального режиму, який стосується внут7 рішнього ринку. Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг усім країнам у разі надання певної переваги одній країні. Так, держава – член СОТ надає окремій країні, яка необов’язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшо7 го сприяння встановити щодо інших держав – членів СОТ однаковий пільговий режим. Та7 ким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, на7 даних окремій країні, на всі держави7члени, що сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 ро7 ків та які переглядаються через п’ять років після запровадження з метою перевірки існу7 вання умов, що зумовили їх необхідність. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В РАМКАХ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ Крістіна Юрченко, аспірантка кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі © К. Юрченко, 2009 М І Ж Н А Р О Д Н Е П РА В О 62 жовтень 2009 Національний режим забороняє дискри7 мінацію іноземних товарів і послуг. Наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного офе7 рента послуг, тоді право на субсидії повинен отримати й іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізу7 альної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проб7 лематичними, оскільки викликають примусо7 ву комерціалізацію певних сфер економіки. Принцип взаємності, який на даний мо7 мент стосується України, передбачає, що країна, яка приєдналася до СОТ, отримала пев7 ні переваги, але й узяла на себе певні зобо7 в’язання. У зв’язку з цим слід зазначити, що жодна країна «де факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов’язань у зв’язку з економічними наслідками для неї. Практично всі великі держави є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар’єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну та соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян [3, с. 190]. Система СОТ заохочує конку7 ренцію та знижує торговельні бар’єри, вна7 слідок чого споживачі виграють. Найоче7 видніша вигода вільної торгівлі для спожи7 вача – зниження вартості життя. У резуль7 таті зниження протекціоністських торго7 вельних бар’єрів дешевшають готові імпор7 товані товари та послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використову7 ються імпортні комплектуючі. Як правило, митні тарифи, державні ви7 робничі субсидії та кількісні обмеження ім7 порту ведуть не до захисту вітчизняного рин7 ку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великобританії споживачі платять на 500 млн фунтів на рік більше за одяг через торговель7 ні обмеження на імпорт текстилю; для ка7 надців ця сума становить приблизно 780 млн канадських доларів. Показово, що лібе7 ралізація сектора телекомунікацій у Євро7 пейському Союзі зумовила зниження цін за послуги в середньому на 7–10 % [4]. Ширший вибір товарів і послуг – це та7 кож безумовна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни та підвищує якість вітчизняної продукції. У результаті активнішого товаро7 обміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв’язком. Зростання експорту вітчизняної продукції також збільшує доходи виробників, подат7 кові надходження до бюджету, отже, і доходи та добробут населення в цілому [5]. Неможливо провести чітку межу між впливом вільної торгівлі на споживачів, ви7 робників і державу. Зниження торговельних бар’єрів сприяє росту торгівлі, що веде до підвищення як державних, так і особистих доходів. У довгостроковій перспективі роз7 виток торгівлі веде до підвищення зайня7 тості в експортних галузях економіки, хоча короткострокове скорочення робочих місць у результаті конкуренції вітчизняних вироб7 ників із закордонними практично неминуче. Однак протекціонізм не вирішує проблеми зайнятості. Навпаки, підвищення торгових бар’єрів викликає зниження ефективності виробництва й якості вітчизняної продукції, що за умови обмеження імпорту веде до зрос7 тання цін, негативно позначається на обсягах продаж та кількості робочих місць. Така ситу7 ація склалася, наприклад, у 807ті роки XX ст. у США, коли були введені жорсткі обмежен7 ня на імпорт японських автомобілів [6]. Застосування принципів СОТ дозволяє підвищити ефективність зовнішньоеконо7 мічної діяльності держави за рахунок змен7 шення тарифних і нетарифних торговельних бар’єрів. Недискримінаційний підхід, перед7 бачуваність і прозорість економіки приваб7 люють партнерів, підвищують товарообіг, сприяють оптимізації діяльності та знижен7 ню витрат компаній, створенню сприятливо7 го клімату для торгівлі й інвестицій, припли7 ву капіталу у країну. Уряд має більше мож7 ливостей захищатися від дій лобістських груп, здійснювати державну політику в інте7 ресах розвитку всіх галузей економіки, а не окремих її частин, що допомагає уникнути викривлень конкурентного середовища. Ство7 рюються передумови для боротьби з коруп7 цією та позитивних змін у законодавчій сис7 темі, що сприяє припливу інвестицій у кра7 їну. Застосування деяких форм нетарифних обмежень, наприклад імпортних квот, пов’я7 зано з можливістю корупції серед чинов7 ників, що розподіляють ці квоти. Зараз у рамках СОТ ведеться робота щодо скорочення й усунення багатьох діючих квот. Прозорість і відкритість інформації, чіткі критерії безпеки, регламентовані стандарти, застосування прин7 ципу недискримінації впливають на політич7 ну ситуацію, знижують можливість лобіюван7 ня рішень і маніпуляцій. СОТ надає рівне право голосу всім кра7 їнам, обмежуючи у такий спосіб можливість економічного диктату великих держав. Учас7 никам не потрібно вести переговори щодо торговельних угод з кожним із численних партнерів, оскільки відповідно до принципу недискримінації досягнуті в ході переговорів рівні зобов’язань автоматично поширюються на всіх членів СОТ. Система СОТ створює ефективний ме7 ханізм для вирішення торговельних супере7 чок, що передбачає зобов’язання незастосу7 вання односторонніх дій. Кожна суперечка М І Ж Н А Р О Д Н Е П РА В О№ 10 розглядається окремо з огляду на діючі норми та правила. Після ухвалення рішення країни кон7 центрують свої зусилля на його виконанні, та, можливо, наступному перегляді норм і правил шляхом переговорів. Угоди СОТ створюють правову основу для прийняття чітких рішень. Система СОТ допомагає безперешкодно7 му здійсненню торгівлі та за допомогою конструктивного механізму вирішення супе7 речок, зміцнює міжнародну стабільність і співробітництво. Метою СОТ є підтримка вільної торгівлі й економічного зростання. Є точка зору, згідно з якою вільна торгівля не мо7 же зробити життя звичайних людей процвіта7 ючим, а лише робить багатих (країн і людей) ще багатшими. Узгодження СОТ звинувачу7 ються в частковому та нечесному уклоні у бік міжнародних корпорацій і багатих націй [2]. Критики доводять, що невеликі країни у СОТ користуються незначним впливом, і всупереч цілі СОТ у допомозі країнам, що розвивають7 ся, впливові нації у СОТ фокусуються на їх власних комерційних інтересах. Вони також стверджують, що принципи здоров’я, безпеки й охорони довкілля стабільно ігноруються. Основою правової системи СОТ є три ба7 зові угоди, що визначають правила міжна7 родної торгівлі товарами, послугами та пра7 вами інтелектуальної власності. Правила торгівлі товарами додатково визначаються 12 угодами, які є обов’язковими до виконан7 ня всіма країнами – членами СОТ. Ще дві угоди СОТ (а це багатосторонні угоди з об7 меженою кількістю учасників) є необов’яз7 ковими для країн7членів: Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою; Угода про державні закупки. Однак від країн, що вступають до СОТ, у тому числі від України, вимагають приєднання до цих двох угод [7]. Для розв’язання суперечок, що виника7 ють між країнами у разі невиконання вимог угод СОТ, створено спеціальний орган, який діє відповідно до Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок [8]. Для постійного моніторингу стану дотри7 мання вимог угод країнами – членами СОТ запроваджено механізм огляду торговельної політики, яким передбачено подання регу7 лярних (як правило, кожні шість років) звітів країнами – членами СОТ про стан тор7 говельного режиму [3, с. 190]. Висновки Правова система міжнародної торгівлі не є раз і назавжди даною, а постійно розви7 вається. Як і в будь7якій іншій правовій сис7 темі, тут присутні білі плями, що допускають двояке та трояке тлумачення. Постійно йде боротьба країн, які прагнуть реалізувати свої інтереси як в рамках правової системи СОТ, що діє, так і за допомогою її розширення. Звідси й торговельні конфлікти, суперечки з приводу застосування тих або інших норм, зафіксованих угодами СОТ. Конфлікт інтересів країн – учасниць СОТ і несумісність позицій різних сторін пе7 реговорного процесу в останні декілька років досягли глобальних масштабів. Більшість кра7 їн, які розвиваються, заявляють, що вони не лише не можуть дозволити собі розширити рамки лібералізації торговельних відносин, а й виступають з пропозицією відстрочити введення раніше досягнутих домовленостей Уругвайського раунду [8]. Однак врегулю7 вання міжнародної торгівлі можна здійсню7 вати лише на базі основних правил і прин7 ципів, з використанням ефективного меха7 нізму вирішення торговельних суперечок у рамках СОТ. Практичний досвід багатьох країн світу, насамперед країн, що розвива7 ються, свідчить про те, що більшість потен7 ційно можливих позитивних наслідків для країни, її виробників не реалізується автома7 тично, а є результатом розумної політики, яка створює потенціал для використання та7 ких можливостей. Література 1. Циганкова Т. Багатоаспектність наслід7 ків приєднання України до СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2002. – № 2. – С. 161–164. 2. The Results of the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations. Legal texts WTO Published. – 2007. – 550 р. 3. Trade profiles 2008. WTO Publications. – Geneva: WTO, 2008. 4. Trachtman J. P. Ubi Remedium, Ibi Jus at the WTO // Materials of the Conference on WTO Dispute Settlement and Developing Countries: Use, Implications, Strategies, Reforms. – University of Wisconsin. – May, 2005. 5. Передерієв Є. Правові аспекти стратегії роз7 витку світової торгівлі // Підприємництво, госпо7 дарство і право. – 2007. – № 10. 6. Дюмулен И. И. Всемирная торговая органи7 зация. – М., 2003. – 271 с. 7. World Trade Organisation …In Brief. – Geneva: WTO, 2003. 8. Wolff A. Wm. WTO Dispute Settlement and Trade Remedies // Presentation Before Committee to Support US Trade Laws, at Capitol Hill Symposium. – Washington DC, June, 2002.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15740
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0027
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:53:57Z
publishDate	2009
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format	dspace
spelling	Юрченко, К. 2011-02-01T15:29:19Z 2011-02-01T15:29:19Z 2009 Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються / К. Юрченко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 61-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0027 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15740 Метою цієї статті є аналіз наукових досліджень, в яких порушуються важливі питання щодо правових аспектів стратегії розвитку світової торгівлі. На основі такого аналізу визначаються проблемні аспекти, що потребують більш детального вивчення й уточнення. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Міжнародне право Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються Article published earlier
spellingShingle	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються Юрченко, К. Міжнародне право
title	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
title_full	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
title_fullStr	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
title_full_unstemmed	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
title_short	Загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
title_sort	загальні принципи регулювання міжнародної торгівлі в рамках світової організації торгівлі та підвищення загального економічного розвитку країн, що розвиваються
topic	Міжнародне право
topic_facet	Міжнародне право
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15740
work_keys_str_mv	AT ûrčenkok zagalʹníprincipiregulûvannâmížnarodnoítorgívlívramkahsvítovoíorganízacíítorgívlítapídviŝennâzagalʹnogoekonomíčnogorozvitkukraínŝorozvivaûtʹsâ

Institution

Ähnliche Einträge