Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання

Важливим є питання юридичної природи амністії та помилування, законодавчої їх регламентації та однозначне застосування на практиці. Аналіз зазначених питань, виявлення законодавчих недоліків і формулювання пропозицій щодо шляхів їх усунення є метою цієї статті....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Ніколаєнко, Т.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Subjects:	Кримінальне право
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15742
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання / Т. Ніколаєнко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 68-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15742
record_format	dspace
spelling	Ніколаєнко, Т. 2011-02-01T15:37:09Z 2011-02-01T15:37:09Z 2009 Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання / Т. Ніколаєнко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 68-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0027 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15742 Важливим є питання юридичної природи амністії та помилування, законодавчої їх регламентації та однозначне застосування на практиці. Аналіз зазначених питань, виявлення законодавчих недоліків і формулювання пропозицій щодо шляхів їх усунення є метою цієї статті. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Кримінальне право Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
spellingShingle	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання Ніколаєнко, Т. Кримінальне право
title_short	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
title_full	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
title_fullStr	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
title_full_unstemmed	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
title_sort	амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
author	Ніколаєнко, Т.
author_facet	Ніколаєнко, Т.
topic	Кримінальне право
topic_facet	Кримінальне право
publishDate	2009
language	Ukrainian
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format	Article
description	Важливим є питання юридичної природи амністії та помилування, законодавчої їх регламентації та однозначне застосування на практиці. Аналіз зазначених питань, виявлення законодавчих недоліків і формулювання пропозицій щодо шляхів їх усунення є метою цієї статті.
issn	XXXX-0027
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15742
citation_txt	Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання / Т. Ніколаєнко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 68-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT níkolaênkot amnístíâtapomiluvannââkpídstavizvílʹnennâvídkrimínalʹnoívídpovídalʹnostítapokarannâ
first_indexed	2025-11-26T17:54:25Z
last_indexed	2025-11-26T17:54:25Z
_version_	1850766377492676608
fulltext	К Р И М І Н А Л Ь Н Е П РА В О 68 жовтень 2009 Амністія та помилування, походячи із глибини віків, занурюються своїм ко7 рінням на початок існування людст7 ва. Майже одночасне їх виникнення та па7 ралельне існування зумовлює їх ототожнен7 ня. Неоднозначне ставлення та постійні дискусії щодо цих інституцій визначають своїх прихильників та опонентів. Одні ото7 тожнюють ці поняття та відносять їх до ви7 дів (підстав) звільнення від покарання [1], інші – вважають їх самостійними інституці7 ями та підставами звільнення від кримі7 нальної відповідальності та покарання [2–5]. Чинний Кримінальний кодекс (далі – КК) України ці дискусії остаточно не вирішив. Багато вчених докладно досліджували за7 значені питання на монографічному рівні та у дисертаційних дослідженнях, зокрема, П. Ромашкін, О. Міхлін, С. Сабанін, І. Маро7 гулова, А. Музика, С. Школа та ін. Однак значна частина питань залишається диску7 сійною. Це об’єктивно вимагає продовжен7 ня відповідних досліджень. Важливим у цій комплексній проблемі є питання юридичної природи амністії та помилування, законо7 давчої їх регламентації та однозначне засто7 сування на практиці. Аналіз зазначених пи7 тань, виявлення законодавчих недоліків і формулювання пропозицій щодо шляхів їх усунення є метою цієї статті. Амністія у вітчизняному кримінально7 му законодавстві має певну історію. Впер7 ше акт «прощення» був застосований Сто7 главим собором у 1551 р. З того часу на Ру7 сі стають традиційними маніфести, що ви7 давалися російськими царями під приво7 дом різноманітних подій: хвороби царя, річниці царювання тощо. У ХІХ ст. амніс7 тія стала одним із елементів помилування, право на яке мав лише цар. Після лютневої революції 1917 р. тим7 часовий уряд видав наказ про амністію, що був, по суті, першим в історії вітчизняного кримінального права актом про амністію. В подальшому амністія існувала як обста7 вина, що виключала провадження у кримі7 нальній справі [6]. Наступним етапом розвитку амністії стало нормативне закріплення в конститу7 ціях союзних республік права вищих орга7 нів державної влади видавати акти про амністію. Характерною ознакою цих актів було те, що всі вони мали класовий харак7 тер і були інструментом державної політи7 ки. Амністія того періоду мала на меті ко7 ригування судових вироків, що вступали в протиріччя з неустановленим правом і по7 м’якшення участі засуджених при невідпо7 відності покарання вчиненому злочину й особі винного. Амністії також видавались як акти поблажливості до певних свят [5]. Наприкінці 207х років – початку 307х років у зв’язку з більш жорсткою караль7 ною політикою держави амністія застосо7 вувалася рідко та практично не передбача7 ла звільнення від відповідальності чи пока7 рання. Радикальні зміни в кримінально7право7 вій політиці відбулися після смерті Й. Ста7 ліна. Амністія 1953 р. була однією із найма7 совіших за всю історію прийняття цих ак7 тів. Однак при її підготовці не були перед7 бачені заходи з нейтралізації негативних наслідків її проведення. Зокрема, ті, кого амністували, не отримали ніякої допомоги у вирішенні соціально7побутових питань, значна частина з них знову стала на злочин7 ний шлях. Крім того, на волі опинились і особи з підвищеною суспільною небезпе7 кою [2]. Амністії 607х–807х років видавались, як правило, до важливих подій чи свят. За ро7 ки існування СРСР було видано 180 таких актів. Ці правові акти за своїм змістом пев7 ною мірою повторювались і не вирізнялись між собою інформаційним навантаженням [5]. Проте, аналізуючи зібраний матеріал, визначимо поняття, юридичну природу амністії та помилування, недоліки, які на сьогодні існують і шляхи їх усунення. АМНІСТІЯ ТА ПОМИЛУВАННЯ ЯК ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ Тетяна Ніколаєнко, канд. юрид. наук, викладач кафедри кримінального права Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького © Т. Ніколаєнко, 2009 К Р И М І Н А Л Ь Н Е П РА В О У перекладі з грецького, амністія (am� nestia) означає прощення, забуття. Відпо7 відно до Закону України «Про застосуван7 ня амністії в Україні» амністія – це повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності та покарання певної кате7 горії осіб, які засуджені за вчинення злочи7 ну або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнан7 ня, досудового слідства чи суду, але не роз7 глянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали закон7 ної сили. Оголошується амністія законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримі7 нального кодексу України, Закону Украї7 ни «Про застосування амністії в Україні». Виконання Закону «Про амністію» покладе7 но виключно на суди. До 2001 р. ці повнова7 ження були покладені на органи слідства та суди. Однак після прийняття Закону Укра7 їни «Про амністію» від 05.07.2001 р. ці пов7 новаження перейшли до судів (ст. 11). Відповідно до Закону України «Про засто7 сування амністії в Україні» існує три види амністії – повна, часткова та умовна. Повна амністія – це повне звільнення зазначених у законі про амністію осіб від кримінальної відповідальності та покарання. Часткова амністія – часткове звільнення зазначених осіб від відбування покарання. Умовна амністія – застосування амністії у винятко7 вих випадках, з метою припинення суспіль7 но небезпечних групових проявів. Питання про застосування амністії вирішується на будь7яких стадіях судового процесу: на стадії попереднього розгляду справи, судо7 вого розгляду, при розгляді справи в апе7 ляційній і касаційній інстанціях, під час ви7 конання вироку, ухвали та постанови суду. Амністія застосовується й на стадіях досу7 дового слідства: кримінальні справи щодо підозрюваних, обвинувачених, які перебу7 вають у провадженні органів дізнання, по7 переднього слідства. Питання щодо застосування амністії як підстави звільнення від кримінального по7 карання в науці кримінального права май7 же не виникали, однак як підстави звіль7 нення від кримінальної відповідальності існують і до сьогодні. Так, одні вчені вважа7 ють, що існування амністії як виду звіль7 нення від кримінальної відповідальності не є необхідним і соціально обумовленим [1], інші – це заперечують [2; 3]. Позиція пер7 ших обґрунтовується тим, що за своїм змістом амністія є актом «прощення», «пробачення» винного, але не його реабілі7 тацією. Коли особу звільняють від кримі7 нальної відповідальності на підставі закону про амністію, кримінальна справа закри7 вається (ч. 2 ст. 6 Кримінально7процесуаль7 ного кодексу (далі – КПК) України. При цьому до уваги не беруться фактичне ви7 правлення особи, зниження її суспільної небезпеки. Це автоматично доводить вин7 ність особи у вчиненому злочині, а звіль7 нення від кримінальної відповідальності – нереабілітуючою підставою. Звільнення від кримінальної відповідальності на підста7 ві закону про амністію залишає соціаль7 ну справедливість не повернутою – особа не отримує негативної оцінки з боку дер7 жави, засудження своєї протизаконної зло7 чинної поведінки. Для досягнення позитив7 ного результату амністії (не вчинення в май7 бутньому злочинів), на думку цих учених, доцільно при застосуванні амністії врахо7 вувати індивідуальний характер злочину й особи, яку амністують. Якщо особа може виправитися без застосування криміналь7 ного покарання й її суспільна небезпечність буде знижена, тоді застосування амністії є доцільним і справедливим. Позиція інших авторів зумовлюється тим, що амністія є «багатоаспектним соці7 альним заходом», яка має на меті не тільки звільнення певної кількості осіб від кри7 мінальної відповідальності, а й демонстра7 цією держави реалізації принципу гуманіз7 му, економії кримінально7правових захо7 дів протидії злочинності [7, с. 121]. Держа7 ва надає ще один шанс особі, яка вчинила злочин, повернутися в суспільство законо7 слухняним громадянином, який переглянув свої антисоціальні погляди та звички. Амністія надає можливість розвантажити установи кримінально7виконавчої системи. Перевантаженість місць виконання пока7 рань впливає на ефективність проведення виховної роботи серед засуджених. Шля7 хом амністії можна привести умови утри7 мання засуджених у відповідність із загаль7 ноприйнятими стандартами. Це, у свою чергу, зменшує кількість витрат на утри7 мання засуджених, на будівництво нових виправно7трудових установ та асигнувань на їх утримання. Крім того, акт амністії є ще й прямим виявом гуманізму держави відносно осіб, які вчинили злочин. Що стосується гуманності амністії, то наша позиція є однозначною. Однак не можна стверджувати, що особа, звільнена від кримінальної відповідальності на під7 ставі закону про амністію, виправиться та не вчинить у майбутньому нових злочинів. Масовість застосування амністії не такою мірою враховує індивідуальні особливості 69 № 10 К Р И М І Н А Л Ь Н Е П РА В О особи та вчиненого злочину, як при засто7 суванні звільнення від кримінальної відпо7 відальності у зв’язку з дієвим каяттям, у зв’язку з передачею особи на поруки, у зв’язку із зміною обстановки. Але не можна погодитися з тією позицією, що при засто7 суванні амністії відсутні ознаки її індиві7 дуалізації. На підставі закону про амністію законодавець не індивідуалізує кожного. Це пов’язано з нормативністю характеру амністії. По�перше, її приписи є обов’язко7 вими для всіх органів і службових осіб, які мають відношення до реалізації криміналь7 ної відповідальності. По�друге, амністія по7 ширюється на певні категорії злочинців, а не на індивідуально визначених осіб. По� третє, амністія не замінює і не скасовує по7 ложень Кримінального кодексу. По�четвер� те, амністія не скасовує вироку суду в кон7 кретній справі. По�п’яте, нею не ставиться під сумнів законність чи обґрунтованість обвинувального вироку суду. По�шосте, во7 на лише пом’якшує долю тих засуджених, на яких вона поширюється, і не є актом їх реабілітації. При застосуванні амністії вра7 ховується особа винного, ступінь вчинено7 го злочину, вид і міра покарання, призначе7 ного судом, форма вини злочину, кваліфі7 кація вчиненого діяння, розмір відбутої частини покарання, вчинення злочину вперше чи повторно. Після ретельної пе7 ревірки матеріалів справи засудженого, суд приймає індивідуальне рішення щодо за7 стосування амністії до кожної особи. Амністія може бути застосована на будь7якій стадії судового процесу. Відпо7 відно до ч. 3 ст. 6 КПК України, суд, устано7 вивши в стадії судового розгляду наявність акта амністії, доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання. Аналогічно вирішується питання, коли акт про амністію приймається після постанов7 лення обвинувального вироку суду. Така процедура звільнення ототожнює звільнен7 ня від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання. Це суперечить сучасному розумінню сутності інституту звільнення від кримінальної відповідаль7 ності. Звільнення від кримінальної відпові7 дальності можливе лише до моменту всту7 пу в законну силу обвинувального вироку суду. Звільнення після вступу в законну силу обвинувального вироку суду є звіль7 ненням від покарання. Для усунення цих протиріч слід внести відповідні зміни до ч. 3 ст. 6 КПК України. Заслуговує на увагу акт помилування. Помилування – це спеціальний вид звіль7 нення від покарання (повне або часткове звільнення) індивідуально визначеної осо7 би, засудженої за вчинення злочину, що здійснюється на підставі відповідного акта (указу про помилування), прийнятого Пре7 зидентом України [3, с. 23]. Помилування оголошується Указом Президента України; завжди має персоніфікований характер, тобто здійснюється щодо індивідуально визначеної особи. При цьому помилування не ставиться в залежність ні від ступеня не7 безпечності особи засудженого, ні від тяж7 кості вчиненого ним злочину та суворості призначеного покарання. За умови відбут7 тя певного строку покарання можуть бути помилувані особи, засуджені за вчинення тяжкого злочину, та особи, засуджені до довічного позбавлення волі. Засуджені, які не стали на шлях виправлення, відбули не7 значну частину призначеного їм строку по7 карання, теж мають шанс бути помилува7 ними за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення. Акт про помилування є підставою для звільнення особи від кримінального пока7 рання. Помилування стосується тільки осіб, засуджених судом за вчинення злочи7 нів, тобто тих, які вже притягнуті до кри7 мінальної відповідальності. Відповідно до п. 2 Положення про поря7 док здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 12.04.2000 р. № 588/2000, помилування засуджених здійс7 нюється у виді: заміни довічного позбавлен7 ня волі на позбавлення волі на строк не мен7 ше двадцяти п’яти років; повного або частко7 вого звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; заміни покаран7 ня або його невідбутої частини більш м’яким покаранням; зняття судимості. Коло засуджених, до яких може бути за7 стосоване помилування, законом не обме7 жується, тобто актом помилування може бу7 ти звільнено особу (осіб) від покарання або застосування більш м’якого покарання. Ос7 кільки помилування стосується лише осіб, засуджених судом за вчинений злочин (при7 тягнутих до кримінальної відповідальності), питання звільнення від кримінальної відпо7 відальності цим актом не можуть бути вирі7 шені. Тому для застосування помилування лише як підстави звільнення від криміналь7 ного покарання слід виключити із ч. 1 ст. 44 Кримінального кодексу (далі – КК) України помилування як підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Аналіз понять «амністія» та «помилу7 вання» свідчить, що за своєю суттю вони є схожими: 70 жовтень 2009 К Р И М І Н А Л Ь Н Е П РА В О •• амністія та помилування є актами про7 щення осіб, які вчинили злочин; •• вони передбачені Конституцією Укра7 їни та є прерогативою вищих органів дер7 жавної влади; •• вони є нормативними актами, що не скасовують і не змінюють положень КК України, не декриміналізують певні діяння, не скасовують і не змінюють вирок суду та не ставлять під сумнів його законність. Проте амністія та помилування мають свої специфічні ознаки, що розмежовує їх та індивідуалізує: •• застосування амністії регламентується Законом України «Про застосування ам7 ністії в Україні», помилування – Положен7 ням про порядок здійснення помилування; •• акти про амністію оголошуються зако7 ном України, а помилування здійснюється на підставі Указу Президента України; •• акти про амністію видає законодавець, акти про помилування – Глава держави; •• положення акта про амністію має за7 гальний характер: поширюється на коло не персоніфікованих суб’єктів, діє у часі без7 перервно. Акт про помилування має персо7 ніфікований характер: є правозастосовчим актом, що містить владні приписи, адресо7 вані конкретній особі, із одноразовим його застосуванням; •• на підставі акта про амністію особа мо7 же бути звільнена від кримінальної відпо7 відальності та покарання, а на підставі акта про помилування – лише від кримінально7 го покарання; •• акт про амністію поширюється не на всіх осіб, які вчинили злочин, а право на по7 милування може бути реалізоване будь7 яким засудженим; •• акти амністії, як правило, видаються на ознаменування видатних подій, а поми7 лування цього не передбачає. Висновки Амністія та помилування є самостійни7 ми інституціями кримінального права. Ко7 жен із них має свої специфічні ознаки. Ам7 ністія та помилування є підставами звіль7 нення від кримінальної відповідальності та покарання. Процедура їх застосування ре7 гламентована ч. 3 ст. 6 КПК України. Однак тотожність застосування процедури звіль7 нення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання зумовлюють внести відповідні зміни до КПК України. На підставі акта про помилування осо7 би можуть звільнятися лише від покаран7 ня. Відповідно до Положення про порядок здійснення помилування звільнення від кримінальної відповідальності неможливе. Для законодавчого його визначення слід виключити із ч. 1 ст. 44 КК України поми7 лування як підставу звільнення від кримі7 нальної відповідальності. Подальші дослідження у контексті ок7 ресленої в цій статті теми будуть пов’язані із дослідженням інших видів звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, умови звільнення від криміналь7 ної відповідальності, проблемні питання їх застосування та шляхи вирішення. Література 1. Сабанин С. Н. Амнистия и помилование в уголовном законодательстве России // Государ7 ство и право. – 1995. – № 11. – С. 14–16. 2. Марогулова И. Л. Амнистия в Российской Федерации // Право и экономика. – 2000. – № 7. – С. 66–68. 3. Музика А. А., Школа С. М. Амністія і поми7 лування в системі сучасного українського права // Кримінальне право України. – 2006. – № 1. – С. 10–23. 4. Школа С. М. Кримінально7правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2004. – 20 с. 5. Маляренко В. Т., Музика А. А. Амністія та по7 милування в Україні. – К., 2007. – 700 с. 6. Уголовно�процессуальный кодекс советских республик: Текст и комментарии / Под ред. С. В. Ка7 нарского. – Х., 1927. – 284 с. 7. Михлин А. С. Проблемы досрочного осво7 бождения от отбывания наказаний. – М., 1982. – 302 с. № 10

Амністія та помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання

Institution

Similar Items