Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Хорт, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Теми:	Господарське право
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15767
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій / Ю. Хорт // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 161-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860153277660790784
author	Хорт, Ю.
author_facet	Хорт, Ю.
citation_txt	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій / Ю. Хорт // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 161-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
first_indexed	2025-12-07T17:52:35Z
format	Article
fulltext	Г О С П О Д А Р С Ь К Е П РА В О 161 № 10 Обмеження на викуп товариством влас7 них акцій є одним із важливих еле7 ментів сучасної доктрини підтримки капіталу. В українському законодавстві ви7 куп товариством власних акцій розглядаєть7 ся скоріше як виняток, аніж правило. Такий висновок зумовлює велика кількість обме7 жень, що передбачені чинним законодав7 ством. Це пов’язано з необхідністю захисту інтересів як кредиторів (від зменшення чис7 тих активів товариства, доступних для задо7 волення їх вимог), так і акціонерів (від роз7 мивання їх частки у статутному капіталі, а також знецінення їх акцій). Правове регулювання придбання товари7 ством власних акцій є одним із найсклад7 ніших завдань для законодавця. Це пояс7 нюється як його перевагами, так і можливи7 ми проблемами, що супроводжують здійс7 нення цієї процедури. Основні переваги ви7 купу власних акцій: він може бути засобом проти поглинання; інструментом самоінвес7 тування; збереження контролю у невеликих акціонерних товариствах (далі – АТ); він може забезпечувати залучення працівників това7 риства до участі в його капіталі, не здійсню7 ючи при цьому нового випуску акцій тощо. У той самий час неврегульоване належним чи7 ном придбання товариством власних акцій може створювати підґрунтя для численних порушень: внутрішня несправедливість (мо7 же мати місце дискримінація серед акціо7 нерів, коли окремі його учасники користу7 ються можливістю продати акції за вищою ціною, або коли товариство викуповує акції в акціонерів за значно нижчою від ринкової ціни); ринкові маніпуляції ціною; інсай7 дерська торгівля; неправомірні спроби ук7 ріпити чи забезпечити корпоративний конт7 роль; зростання ризику неплатоспромож7 ності товариства (коли активи товариства, представлені його акціями, внаслідок знач7 ного зниження їх курсу) [1, c. 1–27]. Окремі проблеми, пов’язані з викупом товариством власних акцій, вже досліджува7 ли такі вітчизняні вчені, як О. Вінник, О. Кі7 бенко, І. Спасибо7Фатєєва, А. Пендак Сарбах та ін. Однак у зв’язку з прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514 у регулюванні викупу то7 вариством власних акцій відбулися значні зміни, що, відповідно, вимагає ґрунтовного аналізу правових норм. Відбувається перехід від ліберальної моделі у його регулюванні до жорсткої. В європейському праві, навпаки, нещодавно відбулися істотні зміни у регулю7 ванні викупу акцій у бік його істотної лібера7 лізації. Зазначені тенденції вимагають відпо7 відного правового осмислення. Згідно з ч. 1 ст. 66, п. 13 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» рішен7 ня товариства про викуп ним власних акцій може прийматися за згодою власників акцій і виключно за рішенням його загальних зборів. До внесення відповідних змін воно могло прийматися й іншим органом уп7 равління АТ, якщо таке повноваження відне7 сено до його компетенції статутом або за7 гальними зборами1. З одного боку, викуп товариством власних акцій може істотним чином змінювати конт7 рольні повноваження в товаристві, тому з ме7 тою захисту прав акціонерів відповідне рі7 шення повинні приймати його загальні збори, а з іншого – віднесення вказаного повнова7 ження до їх виключної компетенції може пе7 решкоджати укладенню й потенційно вигід7 них для товариства угод. У зв’язку з цим вва7 жаємо за необхідне передбачити можливість уповноваження загальними зборами органу управління товариства на прийняття рішення про викуп останнім власних акцій, яким може бути виконавчий орган товариства або нагля7 дова рада. При цьому слід встановити строк такого уповноваження, який, однак, не пови7 нен перевищувати 5 років (за аналогією із ст. 19 Другої директиви ЄС про капітал, а та7 кож кількість акцій на рік, яку уповноваже7 ний орган може придбати без наступного за7 твердження загальними зборами. Важливою зміною у регулюванні викупу акцій є поділ методів викупу на пропор7 ційний і непропорційний. Пропорційний – це ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКУПУ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ВЛАСНИХ АКЦІЙ Юлія Хорт, канд. юрид. наук, асистентка кафедри господарського права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків 1Пункт 2.2 Положення про придбання, ре7 алізацію та анулювання АТ акцій власного випуску, затверджене рішенням ДКЦПФР від 19.09.2006 р. № 954. © Ю. Хорт, 2009 О Г О С П О Д А Р С Ь К Е П РА В О 162 жовтень 2009 придбання АТ розміщених ним акцій про7 порційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу (п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону «Про ак7 ціонерні товариства»); непропорційний – ви7 куп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх зго7 дою. У такому разі рішення загальних збо7 рів про викуп акцій має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викупову7 ються акції, та кількість акцій певного типу та/ або класу, які викуповуються у цих акціо7 нерів (ч. 2 ст. 66 Закону «Про акціонерні то7 вариства»). Раніше згідно з Положенням про придбання, реалізацію та анулювання АТ акцій власного випуску пропозиція про їх придбання мала здійснюватися всім акціоне7 рам товариства. Якщо ж загальна кількість акцій, заявлених акціонерами до продажу, пе7 ревищує кількість акцій, яку має намір прид7 бати товариство, то воно може здійснити придбання цілого числа акцій у кожного акціонера пропорційно його частці у загаль7 ному обсязі заявлених пропозицій або прий7 няти рішення про придбання акцій у всіх акціонерів, які надали заяви про продаж акцій. Отже, існує значна різниця у визна7 ченні методів придбання акцій за Законом України «Про акціонерні товариства» та зга7 даним Положенням. За останнім про викуп товариством власних акцій повинні повідом7 лятися всі акціонери, а вже потім АТ вирі7 шує здійснювати йому пропорційний чи не7 пропорційний їх викуп (адже невідомо у кого конкретно викуповуватимуться акції). Вдалішим, на нашу думку, було б викорис7 товувати такий термін, як «рівний викуп», коли всі акціонери повідомляються про викуп акцій, всі вони мають реальну можливість прийняти пропозицію, її умови є однаковими для всіх акціонерів; при цьому товариство здійснює ви7 куп у них акцій пропорційно до їх частки у ста7 тутному капіталі товариства (пропорційний викуп); однак пропозиція може дозволяти придбання додаткових акцій в акціонера тією мірою, якою інший акціонер не прийняв про7 позицію чи прийняв її лише частково (непро7 порційний викуп); якщо ж пропозиція щодо продажу акцій товариству, яка надійшла від акціонерів, перевищує кількість, оголошену в рішенні, то товариство повинно придбавати ак7 ції пропорційно до частки акціонерів у статут7 ному капіталі); вибірковий викуп, коли пропо7 зиція здійснюється заздалегідь визначеному колу акціонерів (він є непропорційним). Є сенс, на нашу думку, законодавчо за7 кріпити також заборону товариствам здійс7 нювати дискримінаційні викупи акцій, коли одному чи більше акціонерам заборонено брати участь у їх рівному викупі. У той самий час акціонери не повинні примушуватися товариством продати йому ту чи іншу кіль7 кість акцій. На окрему увагу заслуговує вибірковий викуп акцій. Мета його введення полягає в тому, що у певних випадках товариству вигідніше придбати акції у певних акціонерів. Однак він створює підґрунтя для ґрінмейлу й інших порушень прав акціонерів. У літературі пропонувалося два можли7 вих варіанти вирішення цієї проблеми: ви7 значення примірного переліку обставин, за яких таке придбання акцій можливе, що май7 же неможливо; покладення обмежувальної процедури уповноваження на здійснення непропорційного викупу акцій [1, c. 97]. Дру7 гий варіант кращий, саме тому він отримав законодавче закріплення в Австралії та Но7 вій Зеландії. Згідно з § 257 D Закону Авст7 ралії про корпорації (2001 р.) [2] при вибір7 ковому викупі акцій вимагається спеціальна резолюція загальних зборів, що приймається ними без участі у голосуванні акціонерів чи їх представників, чиї акції викуповуються, або резолюція загальних зборів, погоджена всі7 ма акціонерами – власниками простих акцій. Подібне положення закріплене й у ст. 60 (1) (b) ст. 61 Закону Нової Зеландії про компанії (1993 р.) [3], згідно з якою всі акціонери по7 винні надати свою згоду у письмовій формі на придбання акцій або якщо це чітко дозво7 лено статутом товариства та здійснено за спеціально встановленою процедурою ст. 61 цього Закону, за якою викуп може бути уповноважений спеціальною резолюцією ра7 ди директорів, за умови, що таке придбання акцій є корисним для інших акціонерів, а пропозиції та відшкодування за акції є спра7 ведливими та прийнятними для них. Зазна7 чена пропозиція має містити причини для висновків директорів та повинна бути здійс7 нена не раніше, ніж через 10 днів і не пізніше, ніж через 12 місяців після розкриття вказа7 ної інформації акціонерам товариства. Акціо7 нер або компанія можуть звернутися до суду для винесення наказу про обмеження пропо7 нованого придбання, якщо воно не в інтере7 сах товариства і не на користь інших акціоне7 рів або умови пропозиції та пропоноване відшкодування за акції не є справедливими і прийнятними для інших акціонерів. Правила лістингу Нью7Йоркської фон7 дової біржі передбачають, що вибіркові ви7 купи від посадової особи, директора чи ак7 ціонера, який займає суттєву позицію у ком7 панії, акції якої перебувають у лістингу, по7 винні здійснюватися лише за згодою акціо7 нерів і її недотримання веде до делістингу компанії [4]. Згідно з п. 12.4.1 правил лістин7 гу Лондонської фондової біржі придбання протягом 12 місяців понад 15 % акціонерно7 го капіталу компанії має здійснюватися шля7 Г О С П О Д А Р С Ь К Е П РА В О 163 № 10 хом повної чи часткової пропозиції всім акціонерам. Пропозиція повинна бути здійс7 нена на Лондонській фондовій біржі за вста7 новленою максимальною ціною [5]. Отже, ми доходимо висновку про необ7 хідність надання акціонерам підвищених га7 рантій захисту при здійсненні вибіркового викупу акцій. Таке рішення повинно прий7 матися виключно загальними зборами акціо7 нерів кваліфікованою більшістю голосів без участі у голосуванні осіб, акції яких викупо7 вуються. У рішенні про вибірковий викуп акцій обов’язково повинні зазначатися при7 чини такого викупу. Пропозиція щодо вику7 пу АТ власних акцій в обсязі понад 15 % по7 винна здійснюватися шляхом повної чи част7 кової пропозиції всім акціонерам. Законодавству України слід було б запо7 зичити досвід поділу придбання акцій на рин7 кове та неринкове. Така класифікація перед7 бачена у Великобританії. Ринкове придбання акцій полягає в тому, що публічна компанія робить офіційну пропозицію викупити певну кількість акцій на фондовій біржі. Єдина мета, такого поділу – попередити зловживання, які можуть бути серед акціонерів, особливо якщо має місце дискримінація на користь контро7 люючих акціонерів проти міноритарних у ви7 падку продажу акцій компанії. При неринко� вому придбанні акціонери можуть продати свої акції лише за ціною, яку запропонує ком7 панія, за умови, якщо не зможуть знайти ін7 шого підходящого покупця. Ринкові ж при7 дбання здійснюються відповідно до правил лістингу і ціна формуватиметься згідно з рин7 ковими умовами, тому акціонери несуть мен7 ший ризик [6, с. 159]. Так, згідно з правилами лістингу Лондонської фондової біржі: компа7 нія не може викуповувати свої акції за 2 мі7 сяці, що передують оголошенню її річного та піврічного балансу; пропозиція про прид7 бання акцій до 15 % протягом 12 місяців може бути ринковою у звичайний спосіб за умови, що ціна на акції не більше 5 % за середнє рин7 кове котирування за 10 днів, що передують викупу; деталі викупів, у тому числі кількість придбаних акцій разом із ціною та кількістю акцій повинні бути розкриті на Лондонській фондовій біржі до полудня наступного робо7 чого дня. До ринкового придбання пропо7 нуємо застосовувати менш суворі правила, оскільки його регулювання здійснюється рин7 ковими механізмами для попередження будь7 якого виду потенційних правопорушень щодо акціонерів чи інших осіб. На підставі викладеного пропонуємо та7 кий поділ методів придбання акцій: •• ринкове та неринкове придбання; •• рівне (пропозиція про придбання ак7 цій здійснюється усім акціонерам певного ти7 пу/класу акцій) і вибіркове (пропозиція про придбання акцій здійснюється заздалегідь визначеному колу); •• пропорційне та непропорційне. При цьому рівне придбання може бути як пропорційним (пропорційно до частки акціо7 нера в капіталі товариства), так і непропор7 ційним (придбання додаткових акцій в акціо7 нера тією мірою, якою інший акціонер не прий7 няв пропозицію чи прийняв її лише частко7 во). Вибірковий викуп – це завжди непро7 порційне придбання. Новелою чинного законодавства є закріп7 лення граничної межі кількості акцій, які мо7 жуть викуповуватися товариством. Проте згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України «Про ак7 ціонерні товариства» воно не має права прий7 мати рішення, яке передбачає викуп власних акцій, без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане менше ніж 80 % статутного ка7 піталу. Другою директивою ЄС про капітал до внесення змін у 2006 р. [7] також не дозво7 лялося викуповувати власні акції у кількості понад 10 %. Однак після внесення змін до Другої директиви ЄС у 2006 р. питання щодо обсягу акцій, які можуть бути придбані това7 риством, належить до компетенції законо7 давців держав – учасниць ЄС, тобто не є обов’язковим. Скасування зазначеного обме7 ження пояснюється тим, що за умови розвит7 ку фондового ринку вказані обмеження є економічно невигідними, вони перешкоджа7 ють самоінвестуванню товариства. Що сто7 сується країн англо7американської системи права, то вони теж не встановлюють обме7 жень щодо обсягу акцій, які можуть бути придбані товариством. В Україні обмеження щодо кількості акцій, які можуть бути прид7 бані товариством, повинні бути розширені до 40 %. Однак із розвитком фондового ринку вони мають поступово скасовуватися. Строк, протягом якого викуплені товари7 ством акції повинні бути реалізовані або анульовані, залишився незмінним у новому Законі України – не більше одного року з мо7 менту їх викупу (ч. 3 ст. 66). За європейським законодавством встановлюється більш три7 валий строк для реалізації, придбаних акцій – 3 роки (ч. 2 ст. 20 Другої директиви ЄС про капітал). Доцільно було б розширити строк володіння товариством власними акціями й українському законодавцю та закріпити чітку відповідальність товариства за порушення вказаного обов’язку. Ще однією умовою придбання товарист7 вом власних акцій є закріплення обов’язку АТ інформувати акціонерів про прийняття такого рішення. Це дуже важливо з огляду на те, що викуп акцій може призводити до пере7 розподілу структури власності всередині то7 вариства. У Положенні про придбання, ре7 Г О С П О Д А Р С Ь К Е П РА В Ожовтень 2009 алізацію та анулювання АТ акцій власного випуску передбачається обов’язок товарист7 ва повідомити кожного акціонера не пізніше, як за 30 днів до початку строку, протягом якого буде здійснюватися придбання влас7 них акцій. При цьому повідомлення здійсню7 ється шляхом надання їм персонального письмового повідомлення і загального пові7 домлення, якщо це передбачено статутом то7 вариства. З метою захисту прав акціонерів доцільно було б покласти на АТ обов’язок вести реєстр усіх операцій із викупу ним власних акцій, який би був доступний для перевірки акціонерами у будь7який момент. Заслуговує на увагу закріплення поло7 ження, яке передбачає, що ціна акцій, які ви7 куповуються товариством, не може бути меншою за ринкову вартість, що визначаєть7 ся відповідно до ст. 8 Закону (абзац 3 ч. 3 ст. 66 Закону України «Про акціонерні това7 риства»). Крім того, ним закріплюється поря7 док визначення ринкової ціни на акції, що за7 лежить від того, чи перебувають вони в обі7 гу на фондових біржах чи ні. Вартість акцій, які не перебувають в обігу на фондових бір7 жах, визначається відповідно до законодав7 ства про оцінку майна, майнових прав і про7 фесійну оціночну діяльність. Раніше перед7 бачалося, що ціна викупу акцій визначалася за домовленістю сторін, але не могла бути нижчою за номінальну вартість. Такий зако7 нодавчий підхід не забезпечував належного захисту інтересів акціонерів від можливих порушень з боку товариств. Цілком можли7 вою була ситуація, коли АТ пропонує акціо7 нерам таку ціну на акції, яка вища за номі7 нальну, але у десятки разів нижча ринкової. На захист інтересів акціонерів спрямоване й положення, яке передбачає, що викуп акцій має здійснюватися виключно у грошовій формі. Строк оплати акцій визначається в рішен7 ні про придбання (викуп) власних акцій, але не може бути більше року з дати прийняття такого рішення. Вважаємо, що законодавець значно розширює такий строк, що може нега7 тивно позначитися на інтересах акціонерів; строк оплати товариством акцій повинен бути скорочений до 2 місяців (абзац 2 ч. 1 ст. 66 За7 кону України «Про акціонерні товариства»). Підтримуємо закріплення ст. 67 Закону України «Про акціонерні товариства» низки обмежень на здійснення викупу акцій з точки зору захисту інтересів як акціонерів (АТ не має права приймати рішення про викуп акцій якщо: на дату викупу акцій товариство має зо7 бов’язання про обов’язковий викуп акцій; власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капі7 талу та розміру перевищення ліквідаційної вар7 тості привілейованих акцій над їх номіналь7 ною вартістю, або стане меншим внаслідок та7 кого викупу, у тому числі різних їх типів; АТ не має права здійснювати викуп акцій розміще7 них: простих акцій до повної виплати поточ7 них дивідендів за привілейованими акціями; привілейованих акцій до повної виплати диві7 дендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отриман7 ня дивідендів), так і кредиторів (АТ не має пра7 ва приймати рішення про викуп акцій, якщо воно є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій). Ще одна проблема полягає у тому, що ви7 купи акцій можуть використовуватися това7 риствами для здійснення маніпуляцій ціною акцій. З цією метою на рівні ЄС прийнято Ди7 рективу 2003/6/ЄС Європейського Парламен7 ту та Ради про інсайдерські операції та мані7 пуляції на ринку (зловживання на ринку) [8, с. 16]. Доцільно було б і в Україні прийняти подібні регулювання, адже існуючих для за7 хисту інтересів акціонерів явно недостатньо. Таким чином, з прийняттям Закону Ук7 раїни «Про акціонерні товариства» процеду7 ра викупу товариством власних акцій набула правової визначеності, ступінь захисту інте7 ресів учасників АТ значним чином підви7 щився. Проте зазначена модель регулювання викупу товариством власних акцій не є гнуч7 кою та містить низку недоліків, які вимага7 ють негайного усунення. Література 1. Companies and Securities Law Review Commit7 tee: Report to the Ministerial Council. A Companies Purchase of its Own Shares. – 1987 (Septembеr). – http:// www.takeovers.gov.au/display.asp? ContentID=496. 2. Сorporations Act 2001 No. 50. Vol. 2. – http:// www.comlaw.gov.au/ComLaw/Legislation/Act1.nsf/ framelodgmentattachments/A2D04EE9C42650CA 25746000212912. 3. New Zealand Companies Act 1993. – http: gpacts.knowledgebasket.co.nz/gpacts/public/text/1993/ an/105.html. 4. NYSE Listing Rules. – http://rules.nyse.com/ nyse tools/Exchangeviewer.asp?SelectedNode= chp_1_ 8&manual=/nyse/nyse_rules/nyse7rules. 5. Rules of the London Stock Exchange. – http:// www.londonstockexchange.com/NR/rdonly res/09AD3 C0D7E39874FFC7994575D941DE4EE36/0/Rulesofthe LondonStockExchangeeffective25February2008.pdf. 6. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Велико7 британии: Законодательство. Прецеденты. Ком7 ментарии. – К., 2003. – 368 с. 7. Directive 2006/68/EC of the European Parlia7 ment and of the Council of 6 September 2006 amending Council Directive 77/91/EEC as regards the formation of public limited liability companies and the mainte7 nance and alteration of their capital // Official Jurnal of the European Union.– L 264/32 of 25.09.2006. 8. Directive 2003/6/EC of the European Parlia7 ment and of the Council of 28 January 2003 on insi7 der dealing and market manipulation (market abuse) // Official Journal of the European Union. – L 96 (12.4.2003).
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15767
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0027
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:52:35Z
publishDate	2009
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format	dspace
spelling	Хорт, Ю. 2011-02-01T16:13:59Z 2011-02-01T16:13:59Z 2009 Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій / Ю. Хорт // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 161-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0027 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15767 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Господарське право Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій Article published earlier
spellingShingle	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій Хорт, Ю. Господарське право
title	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
title_full	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
title_fullStr	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
title_full_unstemmed	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
title_short	Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
title_sort	проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій
topic	Господарське право
topic_facet	Господарське право
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15767
work_keys_str_mv	AT hortû problemipravovogoregulûvannâvikupuakcíonernimtovaristvomvlasnihakcíi

Проблеми правового регулювання викупу акціонерним товариством власних акцій

Репозитарії

Схожі ресурси