Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права

Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права

Метою цієї статті є визначення особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Бортняк, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Теми:
Адміністративне право
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15772
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права / Д. Бортняк // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 179-182. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15772
record_format dspace
spelling Бортняк, Д.
2011-02-01T16:21:34Z
2011-02-01T16:21:34Z
2009
Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права / Д. Бортняк // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 179-182. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
XXXX-0027
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15772
Метою цієї статті є визначення особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Адміністративне право
Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
spellingShingle Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
Бортняк, Д.
Адміністративне право
title_short Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
title_full Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
title_fullStr Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
title_full_unstemmed Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
title_sort характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права
author Бортняк, Д.
author_facet Бортняк, Д.
topic Адміністративне право
topic_facet Адміністративне право
publishDate 2009
language Ukrainian
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Метою цієї статті є визначення особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права.
issn XXXX-0027
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15772
citation_txt Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах реформування адміністративного права / Д. Бортняк // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 179-182. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT bortnâkd harakteristikaprovadžennâuspravahproadmínístrativnípravoporušennâvumovahreformuvannâadmínístrativnogoprava
first_indexed 2025-11-26T16:42:27Z
last_indexed 2025-11-26T16:42:27Z
_version_ 1850628699359019008
fulltext А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 179 № 10 Особливе місце в реформуванні адмі7 ністративного права відводиться фор7 муванню принципово нових механіз7 мів, спрямованих на вдосконалення прова7 дження у справах про адміністративні право7 порушення. На нашу думку, розгляд питання щодо провадження у справах про адміністра7 тивні правопорушення є досить важливим, адже цей вид провадження набуває все біль7 шого поширення та вимагає додаткового вивчення проблем і пробілів у чинному зако7 нодавстві, які виявляються в процесі діяль7 ності різних державних органів у вирішенні справ. Глибоке дослідження проблем забез7 печення провадження у справах про адміні7 стративні правопорушення набуває особли7 вого змісту й актуальності в умовах розбу7 дови правової держави, приведення адміні7 стративного законодавства у відповідність із міжнародними стандартами. Окремі питання провадження у справах про адміністративні правопорушення актив7 но досліджувалися сучасними вченими7ад7 міністративістами, зокрема В. Авер’яновим О. Бандуркою, Д. Бахрахом, Ю. Битяком, Д. Ка7 лаяновим, С. Ківаловим, А. Комзюком, В. Кол7 паковим, О. Кузьменко та ін. Разом із тим ок7 ремі аспекти порушеної проблеми залиша7 ються не розглянутими та потребують прове7 дення спеціального дослідження. Метою цієї статті є визначення особливос7 тей провадження у справах про адміністра7 тивні правопорушення в умовах реформу7 вання адміністративного права. Адміністративні провадження завжди бу7 ли та залишаються найбільш поширеним різновидом адміністративно7юрисдикційної діяльності державних органів. Вони охоплю7 ють майже всі сфери суспільного життя, діяль7 ності підприємств, установ, організацій та ор7 ганів держави. Але, незважаючи на таке по7 ширення, нормативно7правові акти, які регу7 люють процес притягнення особи до адмі7 ністративної відповідальності, ще далекі від досконалості, що породжує численні проблеми на практиці. Ситуація ускладнюється ще й наявністю великої кількості нормативного матеріалу, відсутністю його систематизації, що зумовлює значні труднощі у його вив7 ченні та правозастосовчій діяльності. Перш за все необхідно визначитись із по7 няттям аналізованого нами явища, оскільки в науковій літературі є декілька підходів. Так, О. Якуба розглядає адміністративне прова7 дження як урегульований законом послідов7 ний процес підготування, розгляду, вирішен7 ня та реалізації справ про адміністративні правопорушення органами державного уп7 равління [1, с. 25]. Н. Салищева свого часу стверджувала, що слід розрізняти адміністративне прова7 дження як процес застосування адміністра7 тивно7правових норм, як процес діяльності виконавчих і розпорядницьких органів [2, с. 152]. На нашу думку, провадження у справах про адміністративні проступки найбільш доцільно розглядати як процесуальну діяль7 ність на підставі визначених законодавцем правил, спрямовану на встановлення об’єк7 тивної істини у справі про адміністративний проступок і прийняття рішення відповідно до чинного законодавства [3, с. 117]. Іншими словами, це втілена в адміністративно7пра7 вовій формі діяльність уповноважених су7 б’єктів із застосування адміністративних стягнень. При цьому слід зазначити, що від7 повідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що по7 сягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на вста7 новлений порядок управління та за яку перед7 бачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, пов7 не й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності із законодавством; забезпечення виконання ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Денис Бортняк, ад’юнкт кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ © Д. Бортняк, 2009 А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 180 жовтень 2009 винесеної постанови; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністратив7 них правопорушень; запобігання правопору7 шенням; виховання громадян у дусі дотри7 мання законів; зміцнення законності. Провадження у справах про адміністра7 тивні правопорушення здійснюється на заса7 дах суворого дотримання принципів закон7 ності, охорони інтересів держави й особи, публічності, об’єктивної істини, рівності гро7 мадян перед законом, оперативності, а також презумпції невинуватості, згідно з якою осо7 ба, яка притягається до адміністративної від7 повідальності, вважається невинною до тих пір, поки протилежне не буде доведено та за7 фіксовано у встановленому законом порядку [4, с. 199]. Важливою характеристикою проваджен7 ня у справах про адміністративні правопору7 шення є його стадійність, тобто послідов7 ність вчинення визначених у законодавстві дій. При цьому кожна стадія спрямована на вирішення специфічного кола завдань і ха7 рактеризується лише їй притаманними особ7 ливостями. У сукупності всі стадії спрямова7 ні на досягнення загальної мети та вирішен7 ня закріплених у законі завдань проваджен7 ня. Зазвичай виділяють чотири стадії адміні7 стративного провадження: •• порушення справи про адміністративне правопорушення; •• розгляд справи та винесення по ній по7 станови; •• оскарження й опротестування постано7 ви по справі; •• виконання винесеної постанови. У свою чергу, кожну стадію можна поділи7 ти на етапи. Так, для стадії порушення спра7 ви такими є виявлення факту порушення та складання протоколу по ньому; прийняття й оформлення рішення про порушення справи. Для стадії розгляду справи – збір доказів; встановлення даних, що характеризують осо7 бу правопорушника; направлення матеріалів для розгляду за підслідністю. Для стадії ос7 карження й опротестування постанови – пе7 ревірка законності винесення постанови; ви7 несення рішення. Для стадії виконання по7 станови – звернення постанови до виконання; безпосереднє виконання [5, с. 147]. Порушення справи – це комплекс проце7 суальних дій, спрямованих на встановлен7 ня події правопорушення, його обставин, їх фіксацію та кваліфікацію. На цій стадії ство7 рюються умови для об’єктивного та швид7 кого розгляду справи, застосування до вин7 ного передбачених законодавством заходів впливу. Підставою для порушення справи про адміністративні правопорушення та попе7 реднього з’ясування її обставин є вчинення особою діяння, яке містить ознаки адміні7 стративного правопорушення (фактична під7 става). Приводом для порушення справи про адміністративне правопорушення може бути: заява (письмова або усна) свідків, потерпі7 лих та інших громадян; повідомлення поса7 дових осіб, адміністрації підприємств, уста7 нов, організацій, судово7слідчих органів; по7 відомлення преси й інших засобів масової інформації; повідомлення громадських орга7 нізацій, товариських судів; безпосереднє ви7 явлення правопорушення уповноваженою особою. Остання група обставин заслуговує на особливу увагу, оскільки вона суттєво відріз7 няється від інших приводів. По7перше, пи7 тання про порушення справи про адміністра7 тивне правопорушення вирішується за влас7 ною ініціативою осіб, які здійснюють адмі7 ністративний нагляд. По7друге, безпосеред7 ній розсуд уповноваженої особи ніде не фік7 сується, а тому не завжди підлягає контролю. По7третє, припущення про порушення вини7 кає тільки у свідомості уповноваженої особи, а тому у випадку його не підтвердження немає необхідності офіційно спростовувати його ви7 несенням якогось спеціального документа. У рамках проведеного дослідження необ7 хідно також коротко зупинитися на аналізі обставин, за наявності яких справа про адмі7 ністративне правопорушення не порушуєть7 ся, а порушена справа підлягає зупиненню. Відповідно до ст. 247 КУпАП, це відсутність події та складу адміністративного правопо7 рушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушен7 ня шістнадцятирічного віку; неосудність осо7 би, яка вчинила протиправну дію чи безді7 яльність; вчинення дії особою в стані край7 ньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває засто7 сування адміністративного стягнення; скасу7 вання акта, який встановлює адміністратив7 ну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне право7 порушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП; винесення по тому самому факту щодо осо7 би, яка притягається до адміністративної від7 повідальності, іншого законного рішення; смерть особи, щодо якої було розпочато про7 вадження в справі [6, с. 50]. Наступною стадією провадження в спра7 вах про адміністративні правопорушення, на якій вирішуються найважливіші завдання цього провадження є розгляд справи по суті. Ця стадія має такі етапи: підготовка справи до розгляду; розгляд справи; прийняття рі7 шення по справі. З метою правильного та своєчасного ви7 рішення кожної справи відповідний орган (посадова особа) зобов’язані ретельно підго7 А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 181 № 10 туватися до її розгляду та вирішити низку зав7 дань, закріплених ст. 278 КУпАП: чи належить до компетенції органу, посадової особи розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; чи сповіщені особи, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувані необхідні до7 даткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адмі7 ністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката? У разі встановлення неповноти матері7 алів, поданих до розгляду, уповноважений до розгляду орган (посадова особа) може витре7 бувати додаткові відомості та матеріали або повернути справу про адміністративне пра7 вопорушення за місцем складення протоколу чи інших матеріалів для усунення недоліків. У КУпАП досить детально визначено процедуру розгляду справ. Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка вирішує справу. Після цього головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підля7 гає розгляду та хто притягається до адміні7 стративної відповідальності; всім учасникам провадження роз’яснюються їх права й обо7 в’язки; оголошується протокол про адміні7 стративне правопорушення (його зміст пев7 ною мірою нагадує обвинувальний висновок). Розгляд справи закінчується винесенням постанови (виконкоми селищних і сільських рад приймають їх у формі рішення). У поста7 нові дається остаточна оцінка поведінки осо7 би, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлюється її вину7 ватість або, навпаки, невинуватість, визна7 чається захід адміністративного примусу. При цьому відповідно до ст. 284 КУпАП постанова у справі про адміністративне пра7 вопорушення може бути трьох видів: •• про накладення адміністративного стяг7 нення; •• про застосування до неповнолітніх за7 ходів впливу виховного характеру; •• про закриття справи. Остання виноситься в разі оголошення усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадськості, прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також за наявності обставин, що виключають прова7 дження у справі про адміністративне право7 порушення [7, с. 61]. Постанова винесена в справі про адміні7 стративне правопорушення може бути оскар7 жена заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) віднос7 но органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. Слід зазначити, що право на оскарження такої постанови є однією з гарантій захисту прав особи, забезпечення законності притяг7 нення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 287 КУпАП України поста7 нова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Від імені цих осіб скаргу можуть подати також їх за7 конні представники або адвокат. Як правило, оскаржити можна будь7яку постанову у справі про адміністративні пра7 вопорушення (винятком із зазначеного пра7 вила є постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративних стягнень, які є остаточними й оскарженню в порядку провадження у справах про адміні7 стративні правопорушення не підлягають). Разом із тим ці постанови можуть бути ска7 совані або змінені в порядку нагляду, тобто за протестом прокурора самим суддею, а та7 кож незалежно від наявності протесту – го7 ловою вищого суду. Скарги від осіб, які не мають права на ос7 карження, а також скарги на постанови, які не підлягають оскарженню, мають бути по7 вернуті скаржникові [8, с. 68]. Виконання постанов про накладення ад7 міністративних стягнень є завершальною ста7 дією провадження в справах про адмініст7 ративні правопорушення. Ці постанови (так звані, виконавчі документи) є обов’язковими для виконання всіма державними та гро7 мадськими органами, підприємствами, уста7 новами, організаціями, посадовими особами та громадянами, і від того, наскільки своєчас7 но та повно виконуються постанови, значною мірою залежить ефективність зазначеного провадження, всього інституту адміністра7 тивної відповідальності. Щоб постанова була обов’язковою для ви7 конання, вона повинна набрати чинності. На жаль, у КУпАП України момент набрання по7 становою чинності чітко не визначено, що, на нашу думку, є значним недоліком. Так, за загальним правилом, встановленим ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністра7 тивного стягнення підлягає виконанню з мо7 менту її винесення, але в разі оскарження або опротестування постанови вона набирає чин7 ності після залишення скарги чи протесту без задоволення, тобто з дня прийняття відповід7 ного рішення. Виняток становлять лише випад7 ки, коли рішення про застосування адміністра7 тивного стягнення фактично виконано [8, с. 72]. Що стосується учасників (суб’єктів) про7 вадження у справах про адміністративні пра7 вопорушення, то в адміністративній літера7 турі наводяться різні їх класифікації залежно від ролі та призначення, змісту й обсягу пов7 новажень, форм і методів участі органів (по7 садових осіб) і громадян у справі: А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В Ожовтень 2009 •• компетентні органи та посадові особи, наділені правом приймати владні акти, скла7 дати правові документи, що визначають рух і долю справи; •• суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі: особа, яка притягається до відпові7 дальності, потерпілий і його законні пред7 ставники (батьки, усиновителі, опікуни, піклу7 вальники, адвокати); •• особи й органи, що сприяють здійснен7 ню провадження: свідки, експерти, спеціаліс7 ти, перекладачі, поняті; •• особлива група учасників провадження – громадські організації, товариські суди, тру7 дові колективи, адміністрація за місцем ро7 боти, навчання або проживання правопо7 рушників. На нашу думку, найбільше практичне значення має поділ усіх учасників на дві ве7 ликі групи: •• органи, уповноважені розглядати спра7 ви про адміністративні правопорушення, правовому статусу яких присвячено окремий розділ КУпАП; •• особи, які беруть участь у цих справах (особи, перелічені в гл. 21 КУпАП). На особливу увагу заслуговують питання доказів і доказування. Доказами у справі мо7 жуть бути будь7які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного проступку, винність осо7 би в його вчиненні й інші обставини, що мо7 жуть мати значення для правильного вирі7 шення справи. В юридичній літературі дока7 зи класифікуються за різними критеріями: прямі та непрямі, обвинувачувальні та ви7 правдовувальні; першорядні та похідні. Залеж7 но від джерела та форми докази можна кла7 сифікувати на [8, с. 54]: •• пояснення учасників (правопорушника, свідка, потерпілого та ін.), які приймаються в усній формі (наприклад, при порушенні пра7 вил дорожнього руху штраф накладається на місці без складання протоколу про адміністра7 тивний проступок); •• документи та речові докази, які є матері7 альними носіями інформації (протокол про адміністративний проступок, протокол осо7 бистого догляду, покази технічних засобів, технічний паспорт, самогон тощо). Висновки На законодавчому рівні існують норма7 тивно7правові документи, що характеризу7 ють основні положення провадження у спра7 вах про адміністративні правопорушення. Однак ці основні положення не зовсім від7 повідають сучасним вимогам нормативно7пра7 вового регулювання та потребують більшої уваги з боку держави. Хоча багато питань і залишилися поза зоною нашої уваги, але най7 більш важливі підходи до характеристики основних положень провадження у справах про адміністративні правопорушення були покладені в основу цієї статті. Література 1. Якуба О. М. Административная ответствен7 ность по советскому праву в свете дальнейшего усиления охраны прав личности: Автореф. дис. … д7ра юрид. наук. – Х., 1964. 2. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР. – М., 1964. 3. Колпаков В. К. Адміністративна відпові7 дальність (адміністративно7деліктне право). – К., 2008. – 256 с. 4. Адміністративне право України / Ю. П. Би7 тяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. – К., 2005. – 544 с. 5. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністра7 тивний процес. – К., 2001. – 301 с. 6. Адміністративна відповідальність в Україні / За ред. А. Т. Комзюка. – Х., 2000. – 103 с. 7. Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В. Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с. 8. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне пра7 во України. – О., 2002. – 312 с.

Схожі ресурси