Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США

Метою цієї статті є аналіз державного впливу у сфері аграрної науково-дослідної діяльності США для подальшого використанням іноземного досвіду у формуванні та впровадженні стратегії розвитку дослідної роботи нашої держави....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Сільнова, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Теми:	Адміністративне право
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15775
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США / А. Сільнова // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 190-193. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860253356442779648
author	Сільнова, А.
author_facet	Сільнова, А.
citation_txt	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США / А. Сільнова // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 190-193. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Метою цієї статті є аналіз державного впливу у сфері аграрної науково-дослідної діяльності США для подальшого використанням іноземного досвіду у формуванні та впровадженні стратегії розвитку дослідної роботи нашої держави.
first_indexed	2025-12-07T18:46:03Z
format	Article
fulltext	А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 190 жовтень 2009 За аграрно7науковим потенціалом Ук7 раїна посідає провідні позиції в Європі. Власне, у великій аграрній державі так і має бути. Однак безсистемна ліквідація та реорганізація наукових установ призвели до критичного стану науково7дослідної роботи в аграрному секторі, в результаті чого аграр7 на наука в процесі ринкових перетворень фактично втратила «споживачів» своєї про7 дукції та перспективні орієнтири розвитку. Потреба інтеграції України в єдиний світовий науковий простір зумовила необ7 хідність пошуку державою оптимальних шля7 хів і механізмів співпраці з найбільш розви7 нутими країнами у сфері науки й іннова7 ційних технологій. Для України, яка перебуває в пошуках сво7 го шляху, важливо не допустити принципових помилок. Ризик полягає у тому, що значно легше віддати перевагу успішному «шаблону», зокрема зовні привабливому економічному розвитку, без урахування в єдиній цілісній мо7 делі економічних, соціальних та екологічних факторів, притаманних саме Україні. Жодна держава, яка прагне посісти по7 мітне місце на економічній карті світу, не мо7 же досягти цієї мети без створення наукової бази національної економіки, впровадження технічного прогресу у виробництво. Сполу7 чені Штати посідають провідне місце серед розвинутих країн не тільки за величиною ва7 лового внутрішнього продукту та рівнем до7 ходів на душу населення. У США створе7 но напрочуд ефективну систему наукових досліджень та їх практичного впровадження в реальну економіку. Становлення цієї сис7 теми відбувалося майже протягом століття, але довершеної форми вона набула лише за останні 25 років. Н. Пєрвов, Б. Черняков визначили, що наукові дослідження в аграрному секторі є наріжним каменем економічного зростання та розвитку США. Метою цієї статті є аналіз державного впливу у сфері аграрної науково7дослідної діяльності США для подальшого викорис7 танням іноземного досвіду у формуванні та впровадженні стратегії розвитку до7 слідної роботи нашої держави. Роль сільськогосподарської науки в роз7 витку аграрного сектора США важко пере7 оцінити. Значні успіхи американського фер7 мерства багато в чому зобов’язані саме впро7 вадженню у виробництво її досягнень. На су7 часному етапі американська аграрна наука є, мабуть, однією з найефективніших у світі. Дослідження проводяться практично на всіх напрямах у науково7дослідних закладах як державного, так і приватного сектора. У аграрному секторі США за активної участі держави створена комплексна система науково7інформаційного обслуговування. Як свідчить ретроспективний аналіз, така систе7 ма, заснована на тріаді «наукові дослідження – освіта – впровадження», дозволяє найефек7 тивніше вирішувати завдання, що постійно виникають у сільському господарстві. Система управління науково7дослідною діяльністю США є децентралізованою, за ви7 нятком наукових установ, підпорядкованих федеральному уряду, зокрема в рамках Мініс7 терства сільського господарства. Рішення ух7 валюються на штатному, а не федеральному рівні. Така децентралізація історично зумов7 лена закладеним при створенні системи так званих «земледарованих університетів», тісним зв’язком аграрних науковців з безпосеред7 німи виробниками через розгалужену служ7 бу впровадження сільськогосподарських знань. Система «земледарованих університетів» (Land Grant College) утворена у США всере7 дині XIX ст., коли на державному рівні ухва7 лили рішення виділяти землю університетам безкоштовно, натомість університети по7 винні були надавати послуги суспільству. Перш за все, оскільки Америка на той час була сільськогосподарською країною, вони зобов’язувалися консультувати фермерів. У результаті подібних дій у складі універ7 ситетів була створена «Research Extension Service» – служба з впровадження досягнень сільськогосподарської науки у практику [1]. Така система дозволяє, по7перше, оператив7 но одержувати «сигнали» про потреби ви7 АДМІНІСТРАТИВНО$ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВО$ДОСЛІДНИХ РОБІТ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ США Анна Сільнова, здобувачка кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України © А. Сільнова, 2009 А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 191 № 10 робництва в поліпшенні технологій; по7дру7 ге, створювати достатньо тісну взаємодію між дослідниками різних рівнів (теоретично7 го та прикладного) і виробниками сільгосп7 продукції; по7третє, оптимізувати розподіл суспільних засобів, що спрямовуються на потреби науки на рівні штатів з метою рішен7 ня найактуальніших проблем конкретних регіонів. Розвиток системи «земледарованих уні7 верситетів» і коледжів став важливою части7 ною законів, що визначили напрям аграрної політики країни на багато років. Більш чітко визначилися основні цілі роботи цих універ7 ситетів: підвищення рівня освіти сільського населення; спрямування наукових досліджень на вирішення конкретних проблем фермер7 ства; впровадження наукових розробок у сільськогосподарське виробництво та розви7 ток соціальної інфраструктури села. Таким чином, система «земледарованих університе7 тів» відіграла важливу роль у вдосконаленні аграрного виробництва та розвитку сільської місцевості. Правова регламентація науково7дослід7 ної роботи в аграрній сфері бере свої витоки у 807ті роки XІX ст. – період розроблення Де7 партаментом сільського господарства США федеральної програми розвитку сільськогос7 подарської науки. Основними пунктами програми стали закони про сільськогоспо7 дарські дослідні станції. У 1887 р. Конгрес прийняв закон Хетча про розвиток системи наукового забезпечен7 ня сільського господарства, що започаткував створення в кожному штаті дослідних стан7 цій – прототипів наукових аграрних центрів. Закон Хетча дав значний поштовх розвитку науково7дослідної справи у США. Вже в пер7 ший рік після його прийняття були засновані дослідні станції в 38 штатах. Станції отрима7 ли федеральний статус і бюджетне фінансу7 вання. Поступово кількість станцій зростала і до 1907 р. їх налічувалося близько 60, 55 із яких користувалися допомогою федерально7 го уряду. Зважаючи на практичні запити сільсько7 господарського життя країни, які спонукали до існування дослідні станції, керівники станцій спрямовували свою увагу спочатку до задоволення власних аграрних потреб, що часто мали місцевий характер. Виключно на7 уково7дослідній роботі не було місця на до7 слідних станціях за недоліком засобів на їх ведення. Щоб вивчити основні питання сіль7 ського господарства країни і тим самим по7 глибити діяльність дослідних станцій, у 1906 р. Конгрес прийняв білль Адамса, по якому що7 річні асигнування станцій були значно збіль7 шені. Гроші, асигновані за законом Адамса, не могли використовуватися на дослідження питань місцевого, прикладного характеру, а повинні були спрямовуватися на досліджен7 ня наукового характеру [2, с. 173–184]. У 1917 р. приймається закон Сміта7Хью7 геса про створення системи освіти, наукових досліджень і впровадження їх у практику сільського господарства. Таким чином, прак7 тично, до 307х років минулого століття в США вже були розроблені основні структурні еле7 менти системи науково7інформаційного об7 слуговування сільського господарства [3, с. 211–248]. Підтримка сучасної сільськогосподарсь7 кої науки знайшла своє віддзеркалення в но7 вому сільськогосподарському законі 1996– 2002 рр., на основі якого Конгрес США взяв на себе зобов’язання виділяти щорічно Мі7 ністерству сільського господарства значні кошти на науково7дослідну роботу (і вже у 1997–1998 рр. на науку, освіту та впрова7 дження було виділено близько 1,8 млрд дол.). Безумовно, основним відомством у галузі сільськогосподарських досліджень є Мініс7 терство сільського господарства США з його агентствами: Службою сільськогосподарських досліджень, Національною службою сільсь7 когосподарської статистики, Службою лісо7 вого господарства, Службою економічних досліджень, а також Державною кооператив7 ною службою з науки, освіти та впроваджен7 ня [4]. Протягом тривалого часу діяльність Служ7 би сільськогосподарських досліджень була пов’язана з довгостроковими, з високим ризи7 ком дослідженнями, проблемами підвищен7 ня продуктивності сільськогосподарських культур і тварин, а також системами ведення фермерського господарства в різних природ7 них умовах. Але дослідження цього відомст7 ва виходять за рамки проблем фермерства та продовольства; фахівці розробляють техно7 логії виробництва нових продуктів, а також займаються проблемами захисту рослин і тварин від хвороб, комах, ефективного ви7 користання ресурсів, поліпшенням якості та безпеки продукції, продовольчих товарів для населення. Щоб розв’язати ці пробле7 ми, вчені проводять фундаментальні, приклад7 ні дослідження, здійснюють технологічні роз7 робки. Національна служба сільськогосподарсь7 кої статистики отримує, обробляє та публікує статистичні дані й аналітичні матеріали з різ7 них аспектів сільськогосподарського виробни7 цтва країни. Основою її діяльністю на місцях є укладання кооперативних угод між регіо7 нальними представниками, департаментами штатів і «земледарованими університетами». Служба фінансує також виконання «земле7 дарованими університетами» частини робіт з отримання й обробки статистичних даних. А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О 192 жовтень 2009 Служба економічних досліджень Мініс7 терства сільського господарства США має 4 основні функції: дослідження, розробка економічних і статистичних даних, прогноз виробництва товарів і торгівлі, аналіз полі7 тики й альтернативних програм. Мінсільгосп США публікує щорічні статистичні матеріали з виробництва сільськогосподарських про7 дуктів, економічного стану фермерства в США, огляди з економічного аналізу та програм економічного розвитку фермерських госпо7 дарств, прогнози виробництва сільськогос7 подарської продукції як у США, так і зарубіж7 них країнах, стану світового сільськогоспо7 дарського ринку, експорту й імпорту товарів. Кооперативна служба досліджень, освіти та впровадження забезпечує зв’язки між дво7 ма рівнями національної системи аграрної освіти, досліджень і впровадження сільсько7 господарських знань – федеральним і штат7 ним. Створення у 1994 р. Кооперативної служби дослідження як агентства, що об’єд7 нує дослідження та сільськогосподарське впровадження, відкриває нові перспективи фінансування. Для управління освітніми та дослідницькими фондами Служба впрова7 дження і Служба кооперативних державних досліджень були об’єднані в єдине, більш ефективне агентство, необхідне для Мінсіль7 госпу й інших державних структур. Обидва фонди мають різну форму відповідальності, різний бюджет. Проте у сфері державного впливу на науково7дослідну роботу в сільсь7 кому господарстві ці фонди можуть бути за7 гальним інструментом для реалізації цілей, визначених у стратегічному плані Коопера7 тивною службою дослідження, освіти та впро7 вадження. Метою цієї Служби є поліпшення націо7 нальних і глобальних економічних, екологіч7 них і соціальних умов шляхом прогресивних, творчих і інтегрованих досліджень, освіти та програм у галузі продовольства, сільського господарства та суміжних наук, у партнер7 стві державного і приватного секторів. У цілому, будь7який штат, отримавши гро7 ші з дослідницьких фондів або з фондів ос7 віти, є відповідальним перед Кооператив7 ною службою як джерелом фінансування. При цьому дослідницькі гранти виділяються на регіональному рівні, освітні – на феде7 ральному. Таким чином, найважливішою функцією служби є розподіл засобів федерального бю7 джету між штатами («земледарованими уні7 верситетами»). Для здійснення такого фінан7 сування Мінсільгосп укладає меморандуми взаєморозуміння з кожним університетом, в якому є зобов’язання мати на балансі органі7 заційну структуру та здійснювати діяльність із запровадження сільськогосподарських роз7 робок. Фінансування найбільш важливих напрямів робіт здійснюється тільки за наяв7 ності спеціальних планів штатів. Іншою важливою функцією Кооператив7 ної служби є представництво інтересів служб впровадження штатів на федеральному рівні. Слід зазначити, що в самій службі в конкрет7 них сферах зайнято небагато фахівців. В ос7 новному співробітники є адміністраторами, які працюють на рівні штатів (в університе7 тах). Тому програми впровадження, як пра7 вило, здійснюються на рівні штатів. Державна система сільськогосподарсь7 ких досліджень у США заснована на партнер7 стві державних органів і штатів країни. Фе7 деральний уряд підтримує як проектне, так і інституційне фінансування сільськогоспо7 дарських досліджень. Підтримка окремих про7 ектів дозволяє об’єднувати дослідницькі ре7 сурси на якісно нових питаннях, що виника7 ють з розвитком науково7технічного прогресу. Створення фондів для конкретних проектів дає можливість Міністерству сільського гос7 подарства залучати ресурси на дослідження за межами системи «земледарованих універ7 ситетів». Інституційна підтримка – це розподіл засобів конкретним установам без уточнення конкретних досліджень, що дає можливість останнім фінансувати здебільшого довго7 строкові, фундаментальні дослідження. Інсти7 туційна підтримка заохочує наукові устано7 ви проводити основні орієнтовані прикладні дослідницькі програми. Вона також звільняє вчених від пошуку грантів, надаючи більше часу для науково7дослідницької роботи. Федеральна інституційна підтримка сіль7 ськогосподарських досліджень передбачає різні форми фінансування, в основу яких за7 кладено поняття «грант» – цільова фінансова дотація, що надається для проведення науко7 во7дослідної роботи, впровадження проек7 ту тощо. Розподільне фінансування є блоком гран7 тів, призначених для сільськогосподарських експериментальних станцій у штатах і коопе7 ративних наукових установ з досліджень у сфері сільського господарства, лісового гос7 подарства, ветеринарії. Фонди розподіля7 ються по штатах на основі мандатних формул Конгресу й управляються Державною коопе7 ративною службою з науки, освіти та впро7 вадження Мінсільгоспу США. Інституційна підтримка уряду забезпечує також дослідження, що проводяться такими науково7дослідними агентствами, як Служба сільськогосподарських наукових досліджень, Служба лісового господарства та Служба економічних досліджень. Такий вид науко7 во7дослідної роботи має статус внутрішнього дослідження. Міністерство сільського госпо7 А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О№ 10 дарства США й інші федеральні агентства забезпечують фінансування конкретних дослідницьких проектів із наперед визначе7 ними умовами виконання (проектне фінан7 сування). Найбільше застосування отримала фор7 ма фінансування на конкурсній основі. Ці гранти надаються на основі представлених та уважно розглянутих пропозицій. Пропози7 ції з наукових досліджень включають 6 ка7 тегорій: природні ресурси та навколишнє се7 редовище; харчування, якість продовольства та здоров’я; системи тварин; системи рос7 лин; ринок і торгівля; політика. Крім того, ві7 домство Мінсільгоспу – Ініціативи націо7 нальних досліджень запроваджує конкурсні програми щодо досліджень з основних біоло7 гічних наук, насамперед, дослідження з біо7 технології, які мають важливе значення для сільського господарства. Програмою виділя7 ються гранти, розміром у 100–200 тис. дол. на рік, для дослідників на 2–3 роки з метою розробки окремих блоків, не призначених для швидкого практичного вирішення певної сільськогосподарської проблеми. Фонди для конкурсних програм по грантах приймають7 ся Бюро ініціатив національних досліджень відповідно до Закону про сільське господар7 ство 1990 р. і надаються Державною коопера7 тивною службою з науки, освіти та впрова7 дження. Для окремих університетів і груп за спе7 ціальними дослідницькими проектами, які визначаються Конгресом, Мінсільгосп США має право надавати спеціальні гранти. Інші контракти, гранти й кооперативні угоди є проектами підтримки для державних сільсь7 когосподарських станцій штатів. Сільськогосподарські дослідницькі про7 екти університетів штатів або окремих груп дослідників також можуть отримати феде7 ральні гранти, які надаються різними феде7 ральними агентствами, крім Мінсільгоспу США. Як правило, такими агентствами є мініс7 терства енергетики, оборони, охорони здоров’я та соціальних служб, Національний науковий фонд, Національний інститут здоров’я, НАСА, Агентство міжнародного розвитку. Наукові дослідження – наріжний камінь економічного зростання та розвитку США. Федеральний уряд більш як століття відігра7 вав вирішальну роль у підтримці сільсько7 господарських досліджень, перетворюючи з їх допомогою сільське господарство країни на розвинуте індустріальне господарство. Державний сектор США і сьогодні про7 довжує надійно інвестувати сільськогоспо7 дарські дослідження, що мають на меті по7 ліпшення продуктивності сільського госпо7 дарства, що забезпечує щорічний значний прибуток. Високий ступінь повернення ка7 піталу підтверджує, що і подальший розподіл фондів на сільськогосподарські дослідження може бути вигідним для економіки США, навіть при зниженні інвестицій з інших джерел. Безумовно, копіювати американську мо7 дель не можна, оскільки США мають зовсім інші, порівняно з Україною, національні пріоритети, ресурси та засоби їх реалізації. Разом із тим немає науки української чи аме7 риканської, вона або є, або її немає. З такої точки зору основні елементи «американсь7 кої» моделі властиві всім розвинутим кра7 їнам – як Європейської спільноти, так і Азії. Але реалізація такої моделі на практиці по7 требуватиме революційних змін у нашій на7 уково7технічній інфраструктурі. Література 1. Жиганова Л. П. Особенности функциониро7 вания лэнд7грант университетов на примере Техас7 ского и Калифорнийского университетов: [Элект7 рон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.portal7 slovo.ru/impressionism/36312.php?ELEMENT_ID= 36312. 2. Rosenberg Ch. The Adams Act: Politics and the Cause of Scientific Research // Idem. No Other Gods. On Science and American Social Thought. Baltimore & London, 1976. – P. 173–184. 3. Rossiter M. The Organization of the Agricul7 tural Sciences // The Organization of Knowledge in Mo7 dern America, 1860—1920 / Ed. by A. Oleson, E. Voss. Baltimore, 1979. – P. 211–248. 4. Первов Н. Г., Черняков Б. А. Сельскохозяй7 ственные исследования в США в конце 907х годов. Аналитическая записка, февраль 1999 г.: [Элект7 рон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.iskran. ru/publish.php?id=67.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15775
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0027
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:46:03Z
publishDate	2009
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format	dspace
spelling	Сільнова, А. 2011-02-01T16:26:03Z 2011-02-01T16:26:03Z 2009 Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США / А. Сільнова // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 190-193. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0027 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15775 Метою цієї статті є аналіз державного впливу у сфері аграрної науково-дослідної діяльності США для подальшого використанням іноземного досвіду у формуванні та впровадженні стратегії розвитку дослідної роботи нашої держави. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Адміністративне право Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США Article published earlier
spellingShingle	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США Сільнова, А. Адміністративне право
title	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США
title_full	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США
title_fullStr	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США
title_full_unstemmed	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США
title_short	Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США
title_sort	адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі сша
topic	Адміністративне право
topic_facet	Адміністративне право
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15775
work_keys_str_mv	AT sílʹnovaa admínístrativnopravovíaspektiregulûvannânaukovodoslídnihrobítvagrarnomusektorísša

Адміністративно-правові аспекти регулювання науково-дослідних робіт в аграрному секторі США

Репозитарії

Схожі ресурси