Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України

Метою цієї статті є створення для використання у науковій і практичній діяльності системи принципів державної інформаційної політики України, її подальше нормативне закріплення....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Мосенко, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15780
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України / Ю. Мосенко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 212-215. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860184044789039104
author Мосенко, Ю.
author_facet Мосенко, Ю.
citation_txt Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України / Ю. Мосенко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 212-215. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Метою цієї статті є створення для використання у науковій і практичній діяльності системи принципів державної інформаційної політики України, її подальше нормативне закріплення.
first_indexed 2025-12-07T18:03:46Z
format Article
fulltext І Н Ф О Р М А Ц І Й Н Е П РА В О 212 жовтень 2009 Інформаційна сфера на сучасному етапі є однією із найважливіших у діяльності будь7якої держави світу. Суспільні відно7 сини, що виникають у ній, відіграють істотну роль при виконанні державою своїх функцій. У свою чергу, держава також здійснює ціле7 спрямований вплив на розвиток інформацій7 ної сфери шляхом розроблення, закріплення та реалізації державної інформаційної полі7 тики. Важливий елемент під час цього проце7 су – основні засади (принципи) державної інформаційної політики, оскільки вони є ти7 ми підвалинами, на яких базуються інфор7 маційні правовідносини. Аналізуючи наукові праці, що стосуються інформаційної сфери, та чинне інформаційне законодавство, ми встановили необхідність де7 тального дослідження ряду проблем, які існу7 ють в інформаційній сфері України. Важливе місце серед них посідають проблеми, пов’яза7 ні з принципами державної інформаційної по7 літики України. Насамперед, зазначене стосу7 ється системи цих принципів, їх кількості та на7 повнення відповідним змістом. Особливо актуальним є розроблення критеріїв класифі7 кації принципів державної інформаційної по7 літики України, оскільки вирішення цього пи7 тання сприятиме розвитку теорії зазначених принципів, підвищенню ефективності роботи державних органів щодо здійснення державної інформаційної політики України. Метою цієї статті є створення для вико7 ристання у науковій і практичній діяль7 ності системи принципів державної інфор7 маційної політики України, її подальше нормативне закріплення. Слід зазначити, що деякі проблеми ін7 формаційної сфери досліджені у працях та7 ких учених7юристів, політологів і фахівців з державного управління, як І. Арістова, Т. Га7 ман, Б. Кормич, О. Логінов, О. Олійник, А. Плитка, Г. Почепцова, С. Чукут [1–3] та деяких ін. І хоча у їх дослідженнях розгляда7 лися деякі аспекти означеного нами питання, але, на жаль, вони не торкнулися вивчення питання критеріїв класифікації принципів державної інформаційної політики України. Аналіз питань принципів державної ін7 формаційної політики свідчить, що теорія права мало уваги приділяє проблемам прин7 ципів. Проте, на думку І. Бачило, це саме та категорія, від якої багато в чому залежить пра7 вильна орієнтація державної політики у пев7 ній сфері соціального життя [4, с. 48]. Наведена точка зору підтверджує необхідність і важли7 вість детального дослідження питання прин7 ципів державної інформаційної політики України. Під принципами державної інформа7 ційної політики України ми пропонуємо ро7 зуміти основоположні ідеї, засади, що є під7 ґрунтям для поведінки всіх учасників інфор7 маційних правовідносин, діяльність яких ре7 гулюється законодавством України. Разом із тим важливу роль у формуванні принципів державної інформаційної політики України відіграють принципи державного управ7 ління. Такого висновку ми доходимо зважа7 ючи на те, що державна інформаційна полі7 тика втілюється в життя за допомогою дер7 жавного управління. Таким чином, принци7 пи державної інформаційної політики Укра7 їни частково випливають із принципів дер7 жавного управління. Враховуючи достатній ступінь дослідже7 ності принципів державного управління у працях таких науковців, як В. Цвєтков [5, с. 162], В. Опришко [6, с. 162–164] та ін., про7 понуємо не зупинятися на їх детальному аналізі. Слід зазначити, що деякі аспекти пи7 тання принципів державної інформаційної політики та їх взаємозв’язок з принципами державного управління можна простежити у працях Т. Гаман. Остання під час досліджен7 ня організаційно7правового механізму інфор7 маційної діяльності місцевих державних адміністрацій для розкриття змісту інфор7 маційної діяльності місцевих державних адміністрацій вважає за необхідне «визначи7 ти принципи та функції такої діяльності як складових організаційного механізму, адже саме вони визначають засади, на яких ба7 зується не тільки інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій (далі – МДА), а й державна інформаційна політика України» [7, с. 74]. ЩОДО ПИТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСАД ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Юлія Мосенко, аспірантка кафедри правознавства Київського національного торговельно�економічного університету © Ю. Мосенко, 2009 І Н Ф О Р М А Ц І Й Н Е П РА В О 213 № 10 Т. Гаман зазначає, що «принципи інфор7 маційної діяльності місцевих державних адміністрацій обумовлюються власне прин7 ципами державного управління» [7, с. 75]. Виходячи з цього вона вважає, що загальні принципи державного управління є базис7 ною основою інформаційної діяльності МДА (принцип законності, демократизму тощо) [7, с. 78]. На думку Т. Гаман, до системи принципів державного управління слід включити спе7 ціальні принципи інформаційної діяльності МДА як самостійні та необхідні елементи. До спеціальних принципів інформаційної діяльності Т. Гаман відносить принципи: науковості інформації; відкритості та прозо7 рості; незалежності інформування; альтерна7 тивності; достатності (повноти) інформуван7 ня (чи належної інформаційної забезпече7 ності управлінських процесів); своєчасності інформування; змістової несуперечливості інформування; адаптованості інформування; формалізації інформування; ініціативності та цілеспрямованості; відповідності; доступ7 ності для сприйняття; системності [7, с. 80]. Таким чином, Т. Гаман виокремлює принци7 пи інформаційної діяльності МДА, серед яких виділяє загальні принципи державного управління, спеціальні принципи інформа7 ційної діяльності МДА, не зазначаючи при цьому, яке місце вони займають серед прин7 ципів державної інформаційної політики. Ми вважаємо, що розроблення критеріїв класифікації принципів державної інфор7 маційної політики власне допомогло б вста7 новити місце зазначених принципів у систе7 мі принципів державної інформаційної полі7 тики. Так, одним із критеріїв поділу може бу7 ти поділ за суб’єктами, що беруть участь в інформаційних правовідносинах, до якого мож7 на віднести принципи, які Т. Гаман відносить до спеціальних принципів інформаційної діяльності МДА. Заслуговує на увагу те, що у процесі здійснення державної інформаційної полі7 тики, центральним елементом якої є інфор7 мація, важливе місце посідають принципи за7 хисту останньої, дослідженням яких займав7 ся О. Олійник. Він обстоює точку зору, від7 повідно до якої наявність «систематизованих та обґрунтованих закономірностей, прин7 ципів і методів державного управління доз7 воляє розв’язувати проблеми теоретичного характеру, здійснювати поглиблене вивчен7 ня суттєвих зв’язків державної політики у сфері інформаційної безпеки та захисту інформації, а також створює передумови під7 вищення ефективності і практичної діяль7 ності по захисту інформаційних ресурсів Ук7 раїни» [8, с. 109]. О. Олійник запропонував систематизувати принципи захисту інфор7 мації на правові й організаційні. До правових принципів захисту інформації він відно7 сить принципи: законності; пріоритету норм міжнародного права над національним зако7 нодавством; права власності; економічної до7 цільності. До організаційних принципів захис� ту інформації – об’єктивності; наукового підходу до організації захисту інформації; комплексного підходу; безперервності захисту інформації; єдиноначальності; персональної відповідальності; централізовано7децентралі7 зованого державного управління [8, с. 90]. Принципи, які запропонував О. Олійник, є достатньо важливими, оскільки забезпе7 чення інформаційної безпеки є одним із на7 прямів державної інформаційної політики, а також однією з найважливіших функцій дер7 жави, про що зазначено у ст. 17 Конституції України. Враховуючи позицію О. Олійника, який розглядав принципи захисту інфор7 мації в контексті принципів державного уп7 равління, ми все ж вважаємо, що ці принци7 пи стосуються всієї інформаційної сфери, а не лише державного управління. Саме тому пропонуємо включити принципи захисту інформації в систему принципів державної інформаційної політики за критерієм класи7 фікації останніх, що стосується режиму до7 ступу інформації. У контексті нашого дослідження заслуго7 вує на увагу праця І. Арістової, яка розгляда7 ла певні аспекти класифікації принципів державної інформаційної політики. Вона вважає, що при формуванні концепції дер7 жавної інформаційної політики України слід виходити з необхідності прийняття таких ба7 зових принципів: відкритості інформаційної політики; рівності інтересів усіх учасників інформаційних відносин; системності; пріо7 ритетності вітчизняного виробника; несупе7 речності (основні заходи мають бути спря7 мовані на забезпечення державних інтересів України, але не суперечити соціальним інте7 ресам громадян країни); соціальної орієн7 тації (фінансування державою тільки того, що спрямовано на інформаційний розвиток соціальної сфери); пріоритету права перед силою [9, с. 89]. Викладене свідчить, що І. Арістова вказа7 ла лише базові принципи, давши пояснення деяким із них, але не запропонувала кри7 теріїв їх класифікації. Зазначимо також, що деякі з наведених принципів викликають у нас запитання. Серед таких принцип «рів7 ності інтересів усіх учасників інформаційних відносин», з яким ми не можемо погодитись у частині, що стосується «рівності інтересів». Зважаючи на те, що І. Арістова не розкри7 ла змісту цього принципу, ми дотримуємося думки, що інтереси учасників інформацій7 них відносин не можуть бути рівними. На під7 твердження викладеного зазначимо, що на думку Л. Кузенко, саме інтереси визначають напрям діяльності суб’єкта, формують моти7 ви його вчинків і соціальної поведінки. Інте7 І Н Ф О Р М А Ц І Й Н Е П РА В О 214 жовтень 2009 реси зумовлюють також ієрархію цілей і зав7 дань управлінського процесу [10, с. 38]. У структурі інтересу виділяється ряд еле7 ментів, до яких, зокрема, належать: необ7 хідність задоволення потреби (що передба7 чає наявність самої потреби); можливість за7 доволення потреби (що передбачає наявність умов і засобів її задоволення); цілеспрямова7 на діяльність (що передбачає усвідомлення необхідності задоволення потреб і можли7 востей їх задоволення) [11, с. 26]. Таким чином, інтерес – це той фактор, який спонукає особу на вчинення тієї чи ін7 шої дії. Вважаємо, що спонукаючий фактор у людей різний. Наприклад, одні хочуть ство7 рювати інформацію, інші – її використовува7 ти чи поширювати. Зазначимо також, що по7 няття «рівність» означає однаковість, повну схожість, і, зважаючи на різноплановість і соціальну нерівність суспільства, ми доходи7 мо висновку, що люди не можуть мати одна7 кові чи повністю схожі інтереси. Таким чи7 ном, вважаємо, що в даному принципі дореч7 ніше було б зазначити «рівність прав» усіх учасників інформаційних відносин. Викликає запитання також зміст принци7 пу соціальної орієнтації, виходячи з якого держава має фінансувати тільки те, що спря7 мовано на розвиток соціальної сфери. Це, на нашу думку, не є справедливим, оскільки фі7 нансування держави в межах державної ін7 формаційної політики має на рівні з соціаль7 ною сферою спрямовуватися на інформацій7 ний розвиток також інших сфер (еконо7 мічної, сфери національної безпеки). У зв’язку з викладеним пропонуємо таке тлумачення принципу соціальної орієнтації – це першо7 чергове фінансування державою інформа7 ційного розвитку соціальної сфери. З переліку принципів, які запропонувала І. Арістова, заслуговує на увагу принцип «пріоритет права перед силою», який стосу7 ється не лише інформаційної сфери держави. Таким чином, його можна віднести до загаль7 них принципів права, які відіграють значну роль у розвитку будь7якої сфери в державі. Аналіз принципів, запропонованих І. Аріс7 товою, свідчить про деякі недоліки у самих принципах, у їх визначеннях. Разом із тим вона зазначила лише базові принципи дер7 жавної інформаційної політики, не назива7 ючи критерії їх поділу. Подібне здійснив та7 кож російський учений7політолог А. Плитко. На його думку, необхідно розмежувати прин7 ципи формування, принципи реалізації та базові принципи інформаційної політики [12, с. 62]. Він вважає, що до принципів фор� мування державної інформаційної політики відносяться: принцип системності, повноти, об’єктивності, єдності кількості й якості ін7 формації, науковості тощо; до принципів функ� ціонування державної інформаційної політи� ки відносяться: принцип рівного доступу громадян країни до всіх джерел інформації, за винятком тих, володіння якими може на7 шкодити охороні державної та особистої таємниці, інтелектуальній власності; прин7 цип довіри громадян до ЗМІ і влади; єдності свободи слова та відповідальності за поши7 рювану інформацію; зворотного зв’язку; пер7 манентного вдосконалення інформаційного законодавства; врахування зарубіжного до7 свіду здійснення інформаційної політики та ін.; до базових принципів державної інформа� ційної політики відносяться: принцип прі7 оритету національних, державних інтересів; врахування інтересів переважної більшості громадян; соціальної орієнтованості, інфор7 мації, диференційованої державної підтрим7 ки недержавних ЗМІ, принцип відкритості інформації, пріоритету вітчизняного вироб7 ництва, інформаційно7комунікаційних засо7 бів, науково7технічного та культурного роз7 витку країни в цілому та суб’єктів федерації, принцип єдності професійних і духовно7мо7 ральних якостей людей, які працюють у цій сфері, принцип пріоритетного впливу держа7 ви з метою регулювання соціально7політич7 них і техніко7технологічних складових інфор7 маційної політики та ін. [12, с. 62–63]. Погоджуючись із наведеною класифіка7 цією, зазначимо, що вона містить певні групи принципів інформаційної політики, але не визначені критерії, за якими її проведено. Це свідчить про фрагментарність дослідження, яке провів А. Плитко, та необхідність прове7 дення подальшої класифікації за відповідни7 ми критеріями. Слід зазначити що Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. також не за7 кріплює переліку принципів державної ін7 формаційної політики, але стисло окреслює основні принципи інформаційних відносин. Проект Закону України «Про концепцію національної інформаційної політики» [13] містить лише короткий опис того, на що прин7 ципи національної інформаційної політики не поширюються, не вказуючи при цьому жод7 ного з них. Крім того, сама назва проекту За7 кону України «Про концепцію національної інформаційної політики» є не досить вдалою, оскільки містить у своїй назві категорію «на7 ціональна». Це, на нашу думку, не відобра7 жає масштабного значення, яке охоплює всю країну, оскільки зміст поняття «національна» стосується якоїсь певної нації, а не всієї дер7 жави. А оскільки на території України зде7 більшого проживає нація українців, то ця кон7 цепція стосуватиметься відносин між укра7 їнцями, що порушуватиме права національ7 них меншин. Саме тому доречно було б назву вказаного проекту визначити як Закон Ук7 раїни «Про концепцію державної інформа7 ційної політики», оскільки категорія «дер7 жава» охоплює всіх мешканців різних націо7 нальностей, що підпадають під її юрисдикцію. І Н Ф О Р М А Ц І Й Н Е П РА В О№ 10 Відомо, що кожна політика базується на принципах. Державна інформаційна політи7 ка не є винятком і може розглядатись у де7 кількох аспектах: по�перше, як суцільне яви7 ще, по�друге, як окремі складові цього явища. Отже, і принципи її здійснення можуть бути різними та застосовуватись, як до всієї сфери, так і до кожної її складової окремо. Саме структура законопроекту охоплює всі сфери інформаційної політики і на її прикладі мож7 на було б побачити вдале застосування прин7 ципів державної інформаційної політики. За7 гальні положення містили б спеціальні прин7 ципи, а спеціалізовані принципи застосовува7 лися би до кожної сфери окремо. Таким чином, класифікація принципів державної інфор7 маційної політики конче потрібна, оскільки завдяки їй кожен принцип буде закріплений у конкретній сфері, буде саме тією засадою, на якій базуватимуться суспільні відносини. Аналіз поглядів науковців на практичне запровадження принципів державної інфор7 маційної політики засвідчив необхідність створення їх класифікації та розроблення критеріїв поділу зазначених принципів. На нашу думку, такими критеріями щодо ство7 рення системи принципів державної інфор7 маційної політики та їх поділу можуть бути: •• сфера застосування принципів держав7 ної інформаційної політики; •• суб’єкти, що беруть участь в інформа7 ційних правовідносинах; •• етапи (стадії) здійснення державної ін7 формаційної політики; •• режим доступу до інформації. Відповідно до запропонованих критеріїв створення єдиної класифікації принципів державної інформаційної політики, наведе7 мо таку систему принципів: за сферою застосування принципів дер� жавної інформаційної політики: загальні, спеціальні, спеціалізовані. У свою чергу, ці принципи можуть бути більш деталізовані, на7 приклад, спеціалізовані, поділяємо на прин7 ципи, що застосовуються у сфері видавниц7 тва; принципи, що застосовуються в сфері кінематографії; принципи, що застосовують7 ся у сфері засобів масової інформації; за суб’єктами, що беруть участь в інфор� маційних правовідносинах: принципи діяль7 ності органів державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у здійс7 ненні державної інформаційної політики, принципи діяльності фізичних осіб та юри7 дичних осіб, а також принципи діяльності спеціальних суб’єктів; за етапами (стадіями) здійснення дер� жавної інформаційної політики: принципи діяльності з формування державної інфор7 маційної політики, принципи діяльності з реалізації державної інформаційної політики та принципи контрольної діяльності за здійс7 ненням державної інформаційної політики; за режимом доступу інформації: принци7 пи відкритої інформації та принципи інфор7 мації з обмеженим доступом. Висновки Розроблення критеріїв класифікації принципів державної інформаційної політи7 ки створить умови для запровадження цих принципів у відповідні сфери суспільної діяльності та в окремі стадії здійснення дер7 жавної інформаційної політики. Саме кри7 терії поділу допоможуть знайти місце кожно7 го принципу у механізмі державної інфор7 маційної політики. Розмежування принципів за критеріями внесе ясність у їх застосування та, зокрема, полегшить процес діяльності дер7 жавних органів під час здійснення державної інформаційної політики. Це позитивно впли7 не на розроблення ключових напрямів удос7 коналення організаційного механізму щодо реалізації зазначеної частини державної політики, допоможе виявити прогалини у правовому регулюванні інформаційних пра7 вовідносин, дозволить визначити стратегічні орієнтири при побудові чергового курсу дер7 жавної інформаційної політики України. Література 1. Кормич Б. А. Організаційно7правові основи політики інформаційної безпеки України: Авто7 реф. дис. … д7ра юрид. наук. – Х., 2004. 2. Логінов О. В. Адміністративно7правове забез7 печення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2005. 3. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика. – К., 2006. – 663 с. 4. Бачило И. Л. Информационное право: осно7 вы практической информатики. – М., 2003. – 352 с. 5. Реформування державного управління в Ук7 раїні: проблеми і перспективи. – К., 1998. – 364 с. 6. Опрышко В. Ф. Народнохозяйственный ком7 плекс: управление и право. – К., 1983. – 167 с. 7. Гаман Т. В. Вдосконалення органіаційно7 правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій: Дис. … канд. наук з держ. управ. – Л., 2006. – 214 с. 8. Олійник О. В. Організаційно7правові засади захисту інформаційних ресурсів України: Дис. … канд. юрид. наук. – К., 2006. – 191 с. 9. Арістова І. В. Державна інформаційна полі7 тика та її реалізація в діяльності органів внутріш7 ніх справ України: організаційно7правові засади: Дис. … д7ра юрид. наук. – Х., 2002. – 456 с. 10. Кузенко Л. В. Правове регулювання права громадян на інформацію в сфері державного уп7 равління: Дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2003. – 173 с. 11. Сиренко В. Ф. Проблема интереса в государ7 ственном управлении. – К., 1980. – 178 с. 12. Плитко А. Г. Государственная информаци7 онная политика Российской Федерации: понятия, принципы и направления реализации: Дис. … д7ра полит. наук. – М., 2005. – 158 с. 13. http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_ 1?id=&pf3511=14440.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15780
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0027
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:03:46Z
publishDate 2009
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Мосенко, Ю.
2011-02-01T16:33:49Z
2011-02-01T16:33:49Z
2009
Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України / Ю. Мосенко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 212-215. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
XXXX-0027
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15780
Метою цієї статті є створення для використання у науковій і практичній діяльності системи принципів державної інформаційної політики України, її подальше нормативне закріплення.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Інформаційне право
Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
Article
published earlier
spellingShingle Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
Мосенко, Ю.
Інформаційне право
title Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
title_full Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
title_fullStr Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
title_full_unstemmed Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
title_short Щодо питання основних засад державної інформаційної політики України
title_sort щодо питання основних засад державної інформаційної політики україни
topic Інформаційне право
topic_facet Інформаційне право
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15780
work_keys_str_mv AT mosenkoû ŝodopitannâosnovnihzasadderžavnoíínformacíinoípolítikiukraíni