40 років Політики реформ і відкритості Китаю

Минулого року в Китайській Народній Республіці відзначали 40-річчя від початку здійснення Політики реформ і відкритості — стратегії поступового і планомірного розвитку, яка перетворила відсталу перенаселену країну третього світу на потужну наддержаву з другою за величиною економікою. 22 жовтня 2018...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Кіктенко, В.О., Гончарук, А.З., Гобова, Є.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Міжнародне співробітництво
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158140
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	40 років Політики реформ і відкритості Китаю / В.О. Кіктенко, А.З. Гончарук, Є.В. Гобова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 68-82. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158140
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1581402025-02-23T17:50:46Z 40 років Політики реформ і відкритості Китаю 40 years of China's policy of reform and openness 40 лет политики реформ и открытости Китая Кіктенко, В.О. Гончарук, А.З. Гобова, Є.В. Міжнародне співробітництво Минулого року в Китайській Народній Республіці відзначали 40-річчя від початку здійснення Політики реформ і відкритості — стратегії поступового і планомірного розвитку, яка перетворила відсталу перенаселену країну третього світу на потужну наддержаву з другою за величиною економікою. 22 жовтня 2018 р. у Великому конференц-залі НАН України Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців та Інститут економіки Академії суспільних наук КНР провели круглий стіл «40 років політики реформ і відкритості в Китаї». Пропонуємо читачам журналу «Вісник НАН України» ознайомитися з кількома матеріалами цього міжнародного форуму. 2019 Article 40 років Політики реформ і відкритості Китаю / В.О. Кіктенко, А.З. Гончарук, Є.В. Гобова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 68-82. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158140 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво
spellingShingle	Міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво Кіктенко, В.О. Гончарук, А.З. Гобова, Є.В. 40 років Політики реформ і відкритості Китаю Вісник НАН України
description	Минулого року в Китайській Народній Республіці відзначали 40-річчя від початку здійснення Політики реформ і відкритості — стратегії поступового і планомірного розвитку, яка перетворила відсталу перенаселену країну третього світу на потужну наддержаву з другою за величиною економікою. 22 жовтня 2018 р. у Великому конференц-залі НАН України Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців та Інститут економіки Академії суспільних наук КНР провели круглий стіл «40 років політики реформ і відкритості в Китаї». Пропонуємо читачам журналу «Вісник НАН України» ознайомитися з кількома матеріалами цього міжнародного форуму.
format	Article
author	Кіктенко, В.О. Гончарук, А.З. Гобова, Є.В.
author_facet	Кіктенко, В.О. Гончарук, А.З. Гобова, Є.В.
author_sort	Кіктенко, В.О.
title	40 років Політики реформ і відкритості Китаю
title_short	40 років Політики реформ і відкритості Китаю
title_full	40 років Політики реформ і відкритості Китаю
title_fullStr	40 років Політики реформ і відкритості Китаю
title_full_unstemmed	40 років Політики реформ і відкритості Китаю
title_sort	40 років політики реформ і відкритості китаю
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Міжнародне співробітництво
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158140
citation_txt	40 років Політики реформ і відкритості Китаю / В.О. Кіктенко, А.З. Гончарук, Є.В. Гобова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 4. — С. 68-82. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kíktenkovo 40rokívpolítikireformívídkritostíkitaû AT gončarukaz 40rokívpolítikireformívídkritostíkitaû AT gobovaêv 40rokívpolítikireformívídkritostíkitaû AT kíktenkovo 40yearsofchinaspolicyofreformandopenness AT gončarukaz 40yearsofchinaspolicyofreformandopenness AT gobovaêv 40yearsofchinaspolicyofreformandopenness AT kíktenkovo 40letpolitikireformiotkrytostikitaâ AT gončarukaz 40letpolitikireformiotkrytostikitaâ AT gobovaêv 40letpolitikireformiotkrytostikitaâ
first_indexed	2025-11-24T04:46:09Z
last_indexed	2025-11-24T04:46:09Z
_version_	1849645669636112384
fulltext	68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) 40 РОКІВ ПОЛІТИКИ РЕФОРМ І ВІДКРИТОСТІ КИТАЮ Минулого року в Китайській Народній Республіці відзначали 40-річчя від початку здійснення Політики реформ і відкритості — стратегії поступо- вого і планомірного розвитку, яка перетворила відсталу перенаселену кра- їну третього світу на потужну наддержаву з другою за величиною еконо- мікою. 22 жовтня 2018 р. у Великому конференц-залі НАН України Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців та Інститут економіки Академії суспільних наук КНР провели круглий стіл «40 років політики реформ і відкритості в Ки- таї». Пропонуємо читачам журналу «Вісник НАН України» ознайомитися з кількома матеріалами цього міжнародного форуму. В.О. Кіктенко Реформи та відкритість як основа побудови соціалізму з китайською специфікою 40 років тому, в грудні 1978 р., на Третьому пленарному засі- данні ЦК КПК 11-го скликання було дано старт проведенню Політики реформ та відкритості. Ден Сяопін закликав тоді гро- мадян боротися із забобонами, не допускати відсталості мис- лення, звільнити розум і шукати істину на основі фактів. Ре- форми та відкритість є важливою частиною теорії Ден Сяопіна і фундаментальним принципом соціалістичного будівництва Китаю. Реформи, в тому числі й економічної системи, означа- ють перехід від високо централізованої планової економіки до соціалістичної ринкової економіки, а також зміну політичної КІКТЕНКО Віктор Олексійович — доктор філософських наук, завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України ГОНЧАРУК Андрій Захарович — науковий консультант Національного інституту стратегічних досліджень України, радник Правління Української асоціації китаєзнавців ГОБОВА Євгенія Валеріївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України МІЖНАРОДНЕ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО СПІВРОБІТНИЦТВО * Повністю матеріали опубліковано в журналі «Україна-Китай». 2018. № 14. http://sinologist.com.ua/category/publication/journal/ukrayina-kitaj- n14-2018/ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 69 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО системи, що стосується подальшого розви- тку демократії, зміцнення правової системи, уряду, підприємств, впорядкування інститу- тів, вдосконалення демократичних систем на- гляду, підтримання стабільності та єдності. Відкритість китайські керівники розуміють передусім як відкритість зовнішньому світові, що передбачає відкритість самого китайсько- го суспільства. У західній політичній науці під відкритістю (або закритістю) розуміють ставлення тієї чи іншої держави до зовніш- нього світу. Відкритою вважається така дер- жава, чиї кордони пронизують як внутрішні, так і зовнішні потоки товарів, грошей, людей, інформації, транснаціональних організацій та ідей. При цьому, хоча ці потоки і регулюються державою, але вони повинні бути досить істот- ними. Зовнішня відкритість часто жорстко де- термінована внутрішньою відкритістю, проте різні держави світу мають політичні системи і типи економіки, відмінні від нормативних мо- делей країн Заходу, що відповідно породжує і різні типи відкритості. Радянським Союзом була нав’язана Китаю, як і іншим країнам Східної Європи та Східної Азії, соціалістична економічна система у ста- лінському варіанті, яка передбачала економіч- ну автаркію та замкнуту, імпортозаміщуючу індустріалізацію. Однак ця модель змінилася під впливом місцевої політичної культури — китайські комуністи створили свою власну систему, яка ніколи не була повністю закри- тою для зовнішнього впливу. В період про- ведення Політики реформ і відкритості Ден Сяопін на основі прагматичного підходу за- пропонував використовувати знання Захо- ду для досягнення Китаєм економічного та науково-технічного рівня великих держав сві- ту. У його розумінні самою суттю соціалізму є звільнення і розвиток продуктивних сил, а іні- ційовані ним реформи були спрямовані на де- колективізацію сільського господарства, при- ватизацію, скорочення числа державних під- приємств, зростання ринкової економіки, на вступ Китаю до Світової організації торгівлі. «Архітектор китайських реформ» відмовився від ідей Культурної революції, поступово де- монтував систему комун і відкрив економіку Китаю для зовнішньої торгівлі. З метою акти- візації китайської економіки Ден Сяопін пере- осмислив марксизм шляхом введення поняття «соціалізм з китайською специфікою», в якому зменшувалася роль ідеології в ухваленні еко- номічних рішень і допускалася сумісність со- ціалізму і ринкової економіки. Основою Політики реформ і відкритості Ден Сяопіна є концепція чотирьох модерні- зацій — промисловості, сільського господар- ства, національної оборони, науки і техніки, яку вперше було сформульовано ще в 1950-х роках главою Держради КНР Чжоу Еньлаєм і прийнято 1963 р. як офіційну політику Китаю (з початком Культурної революції її було згор- нуто). Новий підхід Ден Сяопіна створював політичну гнучкість не лише для теоретичного розуміння соціалізму, а й для практичної по- будови відносин зі світом. При здійсненні ре- форм, особливо на початковому етапі, Китай дотримувався рекомендацій західних еконо- містів: відкритість для зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій, поступова лібераліза- ція ціни, диверсифікація власності, зміцнення прав власності та контроль інфляції. Проте специфіка китайських реформ полягає в по- ступовому, експериментальному методі пере- творення економічної системи країни, що різ- ко контрастує з реформами у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі. У період проведення Політики реформ і відкритості Китайська Народна Республіка з усіх соціалістичних країн стала найбільш від- критою державою для зовнішнього світу у сво- їй готовності вчитися. У 1990 р. Голова КНР Цзян Цземінь відзначив, що Китай зробив усе можливе, щоб сприйняти продуктивні ідеї з будь-якої точки світу. Зрозуміло, що розвинені країни капіталістичного світу стали основним прикладом для здійснення реформ в економіці, науці та освіті, але при цьому особливу увагу було приділено успіху східноазіатської версії капіталізму та використанню його певних осо- бливостей: командної економіки і політичного авторитаризму. Запозичення найефективні- ших західних методів управління і технологій, 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО розширення обміну товарами і персоналом у результаті почали змінювати традиційний спосіб мислення китайців і значно прискори- ли процес модернізації країни. У 1980-х роках китайські фахівці вивчали промислову політи- ку, фінансову систему і стратегію імпортозамі- щення Японії. У 1990-х роках їх увагу було зо- середжено на вивченні механізмів стабілізації цін і соціальної політики Німеччини, а також на вивченні макроекономічного контролю, координації фіскальної та грошово-кредитної політики, контролю за ринками капіталу, по- літики у сфері розвитку науки і техніки, на ме- тодах фінансування інфраструктури, політиці розвитку сільського господарства і військово- цивільної інтеграції в США. Також було ви- вчено успішний досвід розвитку малих і серед- ніх країн — стрімку індустріалізацію Південної Кореї; досягнення Голландії у сфері високо- ефективного сільського господарства; досвід Фінляндії у розвитку науки, техніки та освіти; створення в Ірландії зон експортної переробки; розвиток індустрії програмного забезпечення в Індії. Законодавчу базу для розвитку ринко- вої економіки в Китаї також було розроблено на основі критичного сприйняття іноземного досвіду з урахуванням власних національних особливостей, що згодом дозволило сформу- вати систему макроекономічного управління з китайською специфікою. Таким чином, Ки- тай став відкритою країною для зовнішнього досвіду з прагматичною метою — визначення ефективного шляху побудови соціалізму з ки- тайською специфікою шляхом здійснення По- літики реформ і відкритості. На XVII з’їзді КПК було відзначено, що По- літика реформ і відкритості — це нова велика революція (!), яка здійснюється партією в нову епоху. Метою цих реформ є звільнення і розви- ток суспільних продуктивних сил, реалізація національної модернізації, збагачення китай- ського народу і відродження великого Китаю. Після XVIII з’їзду КПК акцент у реформах перейшов від економіки до політики, культу- ри, а також до соціальних, екологічних і пар- тійних питань. Також більше уваги стали при- діляти координації та інтеграції в проведенні реформ, що чіткіше було визначено на XIX з’їзді КПК — успішний розвиток реформ має бути систематичнішим, ціліснішим та більш скоординованим. Крім того, Голова КНР Сі Цзіньпін зазначив, що реформи та відкритість є джерелом розвитку і прогресу сучасного Ки- таю, а у своїй промові на XIX з’їзді КПК він визначив подальший курс розвитку країни: ринковий розподіл, домінуюча роль державної власності, а також акцент на промисловій по- літиці та науці і техніці задля досягнення цілей «першого етапу нової ери» (2020–2035 рр.), а саме, соціалістичної модернізації. Великомасштабна економічна реформа, роз- виток торгово-економічних та науково-ос віт- ніх відносин з країнами Заходу в результаті привели до радикальної трансформації Китаю наприкінці ХХ ст. З усіх реформ, проведених Китаєм за ці роки, найважливішими є перетво- рення в зовнішньоекономічній політиці, що було тісно пов’язано з глибинними реформа- ми самої китайської економіки — оптимізація розподілу ресурсів та поліпшення взаємодії між промисловістю та технологіями. До Китаю було залучено великі обсяги іноземного капі- талу і технологій, а створені спільні підприєм- ства, що фінансувалися з-за кордону, змогли швидкими темпами поліпшити технологічні і експлуатаційні можливості китайських компа- ній. Створюючи особливі економічні зони і від- криваючи прибережні і внутрішні міста, Китай поступово відкривався зовнішньому світові. Найяскравішим прикладом проведення Полі- тики реформ і відкритості є Шеньчжень, який лише за чотири десятиліття виріс з маленького рибальського села в інноваційний мегаполіс з величезною економікою в районі Гуандун– Гонконг–Макао. За 40 років у результаті успішного здійснен- ня Політики реформ і відкритості Китай з од- нієї з найбідніших країн на Землі з переважно аграрним ладом економіки перетворився на другу економіку світу. Сьогодні Політика ре- форми і відкритості є найважливішою складо- вою генеральної лінії КПК на початковій стадії будівництва соціалізму з китайською специфі- кою в нову епоху, і цей курс вважається єдино ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 71 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО вірним для будівництва сильного і процвіта- ючого Китаю. В теорії стався остаточний від- хід від маоїзму і повернення до початкового марксизму як теоретичної основи побудови соціалістичного суспільства, але суспільства китайського, яке ґрунтується на конфуціан- ських цінностях. Визначено, що КПК повинна реагувати на фундаментальні зміни в економі- ці, соціальній структурі, ідеологічних концеп- ціях, які за своєю суттю є безпрецедентними, й тому Політика реформ і відкритості повинна постійно вдосконалюватися з метою подаль- шого розвитку. Подальші перетворення в Китаї спрямовані на подолання загроз з боку капіталістичного устрою з метою подальшого будівництва со- ціалізму з китайською специфікою: необхідно розв’язувати конкретні питання співвідношен- ня між державою і ринком, а також поєднання промислової політики Китаю з наявною між- народною економічною системою. На початку XXI ст. змінилося і міжнарод- не становище Китаю, бо друга економіка світу має сьогодні колосальний вплив на всі країни без винятку. Китай став важливим партнером розвинених країн та успішним прикладом для країн, що розвиваються. Особиста ініціатива Голови КНР Сі Цзіньпіна «Один пояс, один шлях», висунута 2013 р., є не лише новим ета- пом у реалізації відкритості Китаю зовнішньо- му світу, а й важливим елементом усебічного поглиблення реформ. Розвиток цієї ініціативи має привести до створення нової системи від- критої економіки Китаю і всебічно сприяти реформі китайської економіки в різних сфе- рах. Крім того, китайськими лідерами було запропоновано нову модель світового устрою на основі ідеї взаємовигідного співробітни- цтва — суспільство єдиної долі. На відміну від Президента США Дональда Трампа, який за- перечує переваги глобалізації, Голова КНР Сі Цзіньпін у Давосі на початку 2017 р. і в Боао на початку 2018 р. захищав спільне зацікавлення відкритою торгівлею. Зараз Китай — найбіль- ший експортер та найбільше джерело прямих іноземних інвестицій у світі, а також другий за величиною імпортер. Китайська ініціати- ва «Один пояс, один шлях» у різних регіонах світу створює пілотні зони вільної торгівлі та порти вільної торгівлі, що надалі сприятиме відкритості Китаю зовнішньому світові. Можна сміливо казати про успіх проведен- ня Політики відкритості та реформ, яка пока- зує всьому світові унікальні досягнення будів- ництва соціалізму в Китаї, який сьогодні є не тільки важливим актором міжнародної еконо- міки, а й драйвером глобалізації. Все це, безу- мовно, робить Китай одним зі світових лідерів у XXI ст., а від його реформ та відкритості за- лежатиме доля цілого світу. А.З. Гончарук 40 років Політики реформ і відкритості Китаю Виповнюється 40 років від початку практич- ної реалізації Політики реформ та відкритос- ті Китаю. Після XIX Всекитайського з’їзду компартії Китаю ЦК КПК під керівництвом Сі Цзіньпіна продовжує основний курс ре- форм і відкритості, безперервно вдосконалює теорію відкритості та практичних інновацій. А філософи, історики, політологи, економісти, соціологи та синологи багатьох країн уважно вивчають цей унікальний історично значущий досвід Під небесної. Такого не вдалося зробити навіть «азіат- ським тиграм», країнам Південно-Східної Азії, які свого часу здивували міжнародну спільно- ту високими темпами зростання. Динамічний розвиток КНР відбувається на очах у цілого світу. Китай блискуче скористався дорогоцін- ною можливістю, яка складалася з багатьох невипадкових факторів. За визнанням фахів- ців, це один з найбільш вражаючих прикладів економічного зростання кінця XX — початку XXI ст. 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Щорічне 10%-ве економічне зростання впро- довж трьох десятиліть — явище справді уні- кальне. Лише за три десятиліття п’ята частина людства перейшла від відсталості до сучасного ладу життя. За 40 років трансформації, реформ і модернізації країна не лише вийшла на друге місце у світі за обсягом ВВП, а й досягла якіс- ного прогресу в усіх напрямах розвитку держа- ви та суспільства. Експертна спільнота визнає, що це явище заслуговує на уважний аналіз, тим більше — з огляду на масштаби країни, її економічний потенціал, кількість населення та місце на політичній арені. Піднебесна змінюється щодня. Сьогод- ні Китай є другим за величиною економіч- ним суб’єктом світу, потужною промислово- торговельною державою, країною з найбіль- шим золотовалютним резервом. Чому Піднебесній вдалося. Це питання вивчають чимало дослідників. Щоб реформи увінчав успіх, потрібен був збіг в одному істо- ричному моменті низки чинників, а саме: ви- гідного географічного розташування стосовно до світових ринків, дешевої робочої сили, ко- лосального внутрішнього ринку. Одним з важ- ливих чинників була і є китайська діаспора. Китайці за кордоном залишаються китайцями не за паспортом, а в душі. Вони мають великі фінансові ресурси, і ці ресурси у необхідний проміжок часу були спрямовані до Китаю. До важливих факторів відносять і те, що у КНР збереглися міцна державна влада та ефек- тивне управління, яке допомогло становленню потужної відкритої економіки. В історично поворотний період китайці не послабили дис- ципліни управління. За часів реформ у Китаї ідеологію було підпорядковано цілям еконо- мічного розвитку. Ідеологія не перетворилася на набір догм, правильність яких ніхто і ніколи не повинен піддавати сумніву, а стала інструментом для управлінської моделі. До зовнішньополітич- них факторів сприяння політиці реформ і від- критості аналітики відносять те, що з 1973 р. Китай почав більше враховувати зовнішній фактор, спираючись, у тому числі, на добро- зичливе ставлення до себе Заходу в період запеклого протиборства СРСР і США. США надали Китаю певні можливості щодо техно- логічних ресурсів і торгових перспектив. Пе- кін зумів «на марші» скористатися протисто- янням СРСР і США та зацікавленням Заходу в Китаї. Європа також допомогла Китаю інте- груватися у світову економіку. На симпозіумі іноземних експертів у Шанхаї 22 травня 2014 р. Голова КНР Сі Цзіньпін за- значив: «Китай повинен завжди прагнути до но- вого знання. Незалежно від того, яким є рівень розвитку країни, Китай буде старанно вчитися у людей з різних країн світу, більш відкрито та інклюзивно посилювати взаємну терпимість з іншими країнами світу, а також взаєморозумін- ня та взаємний обмін, щоб підняти відкритість зовнішнього світу на новий рівень». Наприкінці 1970-х років у Китаї уважно ви- вчали різні моделі економічного зростання, економічні теорії, приклади успішної індустрі- алізації і модернізації. Серед найважливіших чинників успіху експерти називають саме цей: китайці адаптували світовий досвід до власних реалій. Можна стверджувати, що успіх китай- ських реформ забезпечило поєднання передо- вої світової практики з національною китай- ською специфікою, тобто з урахуванням стану і конкретних умов Піднебесної. Безперечно, корисні висновки з китайського досвіду слід зробити й Україні. Як Китай це зробив. Китайські реформа- тори поставили собі за мету створити додану вартість, достатню для фінансування модерні- зації китайської економіки, яка на той час пе- ребувала на межі катастрофи. 8 грудня 1978 р. відкрився Третій пленум ЦК КПК 11-го скли- кання, під час якого з ініціативи крила прагма- тиків у КПК, яке очолив Ден Сяопін, було про- голошено Політику реформ та відкритості. Реформатори не хотіли і не могли допустити повернення до старого. Водночас їм вистачило політичної мудрості, щоб усвідомити, наскіль- ки важливою є стабільність. Основні політичні постулати були не інтелектуальними гаслами, а формулами, ближчими до здорового глузду, ніж до політики. Навесні 1979 р. після 20-річної перерви в КНР почали публікувати статистич- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 73 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ні дані щодо китайської економіки. Ден Сяопін оголосив принцип «чотирьох модернізацій» основою всіх реформ. За цим принципом еко- номіку було поділено на чотири сектори: обо- ронну промисловість, сільське господарство, науку і промислове виробництво. Пріоритетом було обрано стратегію побудови «соціалістич- ної ринкової економіки». Первинним завданням реформ було вирі- шення проблем мотивації робітників і селян та ліквідація економічних диспропорцій, харак- терних для директивної економіки. У грудні 1978 р. розпочалася модернізація сільського господарства. Завдяки їй вдалося зняти про- блему тотального голоду, розкрити продук- тивний потенціал працівників, розкріпачити сили, пригноблені під час трагічної «культур- ної революції». Згодом розпочалася модернізація промис- ловості. Китайська економіка з середини 1980-х років почала демонструвати стабільну і часом навіть реактивну динаміку, що забезпечувало річний приріст ВВП у 11,7 % (1978), 15,2 % (1984) і 13,5 % (1985). І лише після цього роз- почалася модернізація сучасного сектору еко- номіки з великим науково-технічним потенці- алом. Що стосується модернізації оборонної галузі у широкому сенсі — за це китайці взяли- ся не так давно, але вже увійшли до числа про- відних космічних держав. Керівники країни обрали для китайської ре- формації шлях еволюції, згідно з яким зміни втілювалися в життя поступово, але дуже кон- кретно: люди почали по-іншому одягатися, по- іншому себе поводити, стали видавати книги, з’явилися черги у книжкових магазинах. Далі все пішло по висхідній. Принциповим було й те, що Китай не брав кредитів (і досі не бере). У КНР не було тоді і зараз немає кредитної державної заборгова- ності. Сьогодні це є великою перевагою Китаю. Щодо зовнішніх інвестицій, китайці завжди орієнтувалися на ті, які спрямовані безпосе- редньо у виробництво. «Технології в обмін на ринок» — саме цим принципом керувався ки- тайський уряд на початку 1990-х років, коли запрошував до Китаю іноземних виробників. Пропозиція була привабливою для всіх: для Китаю це був шанс вийти на новий рівень і ски- нути з себе ярлик виробника дешевого шир- вжитку і контрафакту тоді як світові компанії отримували можливість відкрити своє вироб- ництво безпосередньо всередині величезного ринку збуту. Керівництво Китаю підтримува- ло таку політику не лише на словах, а й своїми діями. Наприклад, для того, щоб задовольнити багатомільйонний попит на автомобілі, який виник у країні наприкінці 1990-х років, китай- ці пішли від протилежного, встановивши май- же 100%-ве мито на імпортні авто. Світовим лідерам авторинку не залишалося нічого іншо- го, як відкривати в Китаї власні заводи, проте і тут на них чекало обмеження — іноземці могли створювати лише спільні підприємства, що пе- редбачало випуск машин не тільки під світо- вими, а й під внутрішніми китайськими брен- дами. Саме так Китай отримав можливість стати не лише складальником, а й виробником автомобілів, за лічені роки створивши потужні машинобудівні корпорації, такі як BYD, Geеly, GWM, Chery. Дещо інша ситуація спостерігалася під час створення у Піднебесній потужної бази для виробництва електроніки. Однією з перших компаній, яка відкрила таке виробництво в Китаї ще в 1988 р., був найбільший виробник електроніки у світі — Foxconn з Тайваню. Ком- панія виробляє комплектуючі та готові вироби таких відомих марок, як Apple, Canon, Sony, Nokia та багатьох інших глобальних брендів. Зараз лише в континентальній частині Китаю Foxconn має близько 800 тис. працівників. Китай успішно змінюється. 40 років По- літики реформ та відкритості Китаю перекон- ливо свідчать, що цей шлях дозволив країні використати власні переваги і передовий між- народний досвід на користь розвитку еконо- міки країни і добробуту китайського суспіль- ства. Зараз Китай посідає перші позиції у світі з видобутку вугілля, залізних, марганцевих, свинцево-цинкових, сурм’яних і вольфрамо- вих руд, а також деревини. З розвитком сучас- них мобільних технологій і радіоелектроніки в десятки разів зріс глобальний попит на рід- 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО кісноземельні метали, абсолютним лідером з видобутку яких є саме Китай (97 % світового ринку). Наявність такої стратегічно важливої ресурсної бази є надзвичайно сильною перева- гою на світовому ринку. КНР є найбільшим у світі виробником коксу, чавуну, сталі та сталевих труб, алюмінію, цин- ку, олова, нікелю, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів, пральних і швейних ма- шин, велосипедів і мотоциклів, годинників і фотоапаратів, добрив, бавовняних і шовкових тканин, цементу, взуття, м’яса, пшениці, рису, сорго, картоплі, бавовни, яблук, тютюну, ово- чів і шовковичних коконів. Китай має найбіль- ші в світі поголів’я птиці, свиней, овець, кіз, коней, яків, а також є лідером з вилову риби. КНР є найбільшим світовим автовиробником, утримує перше місце за продажем автомобілів і за обсягами експорту в цілому. На державний сектор у промисловості припадає приблизно 30 % ВВП. Сучасний Китай може похвалитися 25 тис. км високошвидкісної залізниці. За одну хви- лину будують 596 м автодоріг. У 99 % селищ і 98 % сіл прокладено асфальтовані або цементо- вані дороги. Коефіцієнт прохідності пасажир- ських автобусів у селищах і селах сягає 99 % і 96,5 % відповідно. Рівень інтеграції міських і сільських районів наближається до 80 %, а в селах ефективно вирішено проблему зі сполу- ченням. Водночас рівень надання транспортної допомоги бідним районам постійно збільшу- ється, логістичну мережу в сільській місцевос- ті продовжують невпинно вдосконалювати. За 43 години китайські робітники змінили балки на мосту Саньюань у Пекіні. Китай вста- новив подвійний світовий рекорд за триваліс- тю (60 днів) і обсягом розробки газогідратів у провінції Хайнань. Китайський середній клас продовжує зростати, зараз він налічує понад 300 млн осіб і являє собою перспективний ри- нок для постачальників витратних товарів та послуг з усього світу. За даними Міжнародного валютного фон- ду, у 2010 р. Китай обігнав Японію як другу за розміром економіку у світі, а у 2017 р. еконо- міка Китаю була вже у 2,5 раза більшою, ніж у Японії. За останні 40 років економіка Китаю зростала щороку в середньому на 9,5 % з ура- хуванням інфляції, а зовнішня торгівля Китаю щороку збільшується на 14,5 %. Сума прямих іноземних інвестицій, накопи- чена у проміжку між 1979 і 2017 р., наближа- ється до $1,90 трлн і є найбільшою серед країн, що розвиваються. Наприкінці 2017 р. Китай мав найбільший у світі золотовалютний ре- зерв у розмірі $3,143 трлн (для порівняння: у 1978 р. — $167 млн). Очікується, що в поточному році Китай ста- не найбільшим у світі роздрібним ринком ($5,8 трлн за прогнозами японського банку Mizuho). Китайська економіка рухається вгору у світо- вому ланцюжку постачань. Останнім часом ро- бота щодо переходу від моделі, стимульованої експортом та інвестиціями, до моделі, спря- мованої на споживання та інновації, дає від- чутні плоди. Якщо у 2020 р. хоча б у кожного третього китайця доходи будуть не нижчими, ніж у середньостатистичного жителя США, це й означатиме формування в Піднебесній спо- живчого ринку, аналогічного американському. Багато китайських компаній є новаторськи- ми першопрохідниками в секторі послуг. Вони не лише задовольняють споживчі потреби сьо- годні, а й прокладають шлях у майбутнє. Baidu, Alibaba, Tencent, JD, відомі за загальним ско- роченням як BATJ, використовують новітні фінансові технології для надання зручніших фінансових послуг приватним особам та кор- пораціям. Інновації в банківській галузі змінюють фі- нансовий ландшафт Піднебесної. Банківська діяльність у майбутньому полягатиме у біль- шій зручності для клієнтів. Уже невдовзі циф- рові засоби взаємодії банків та клієнтів у КНР домінуватимуть. Приклади з банківського сек- тору: на кінець 2017 р. іноземні банки мали по- над 1000 відділень у країні, водночас китайські банки розширювали свою діяльність за кордо- ном і на кінець 2016 р. мали понад 1300 відді- лень у 63 країнах. Загальний обсяг первинних розміщень ак- цій (IPO) китайських компаній за кордоном з початку 2018 р. становив близько $36 млрд, ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 75 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО що більш як утричі перевищує показник за той самий період попереднього року. На китайські компанії припадало понад 20 % світового рин- ку розміщень акцій і пов’язаних з ними інстру- ментів. У 2017 р. цей показник становив 17 %, а п’ять років тому — лише 5 %. В Піднебесній завжди серйозно ставилися до освіти і розвитку науки. Політика реформ та відкритості приділяє багато уваги цій сфе- рі. Перші тисячі китайських студентів поїхали за кордон ще наприкінці 1970-х років. Якщо люди залишалися за кордоном, китайське ке- рівництво не засмучувалося, адже так чи інак- ше ці люди зберігали зв’язок з батьківщиною і рано чи пізно поверталися додому. Сьогодні в КНР діє безліч різних програм щодо навчання китайців за кордоном. Наразі Китай реалізовує і другу частину плану: висококваліфікованим науковцям і фахівцям, винахідникам і талановитій молоді з різних куточків світу тут надають відповід- ні можливості щодо соціального статусу, рів- ня життя, стандартів споживання. Нещодавно за результатами щорічного опитування Expat Explorer у рейтингу найвищих зарплат для екс- патів експерти слідом за Швейцарією, США, Гонконгом вказали Китай. Китайці продовжують відкривати світ і ак- тивно мандрують. За даними Світової турис- тичної організації ООН, у 2017 р. китайські туристи витратили на міжнародний туризм $258 млрд, що становить майже п’яту части- ну загальних туристичних витрат у світі, а в першому півріччі 2018 р. китайці здійснили 71 млн подорожей за кордон. «У сучасних реаліях Китай неухильно до- тримується відкритості зовнішньому світу. По- при невизначеність і нестабільність зростання світової економіки, Китай дотримується шля- хів відкритості, співпраці та взаємної вигоди. Китай наполягає на захисті світової економіки відкритого типу та на багатосторонній торговій системі, виступає проти однобічності і протек- ціонізму», — зазначив Голова КНР Сі Цзіньпін у вересні 2018 р. на церемонії відкриття Пекін- ського форуму китайсько-африканського спів- робітництва. Китайська відкритість і зовнішній світ. Упродовж останніх 40 років Китай прагнув до відкритості, розглядаючи її як основу наці- ональної політики та перетворивши її на вза- ємовигідну стратегію співпраці з іншими краї- нами. У Піднебесній переконані, що відкритий Китай здатен поділитися плодами своєї рефор- ми з іншими країнами та народами, з тим, щоб усі країни світу могли працювати разом для досягнення загального розвитку. Після запровадження Політики реформ та відкритості Китай відкрив ринок іноземних ін- вестицій на суму понад $1,7 трлн та інвестував більш як $1,2 трлн за кордон. В останнє деся- тиліття Китай в середньому забезпечував 30 % світового економічного зростання щороку. На кінець 2017 р. Китай забезпечував 15 % світо- вого ВВП і сприяв понад третині світового зростання. Країна залишається одним з голо- вних рушіїв глобального розвитку економіки. Індекс зовнішньої торгівлі Китаю в 2017 р. зріс на 14,2 % порівняно з попереднім роком — до $4,34 трлн і, за прогнозами, зростатиме надалі. Згідно зі звітом Конференції ООН з торгівлі та розвитку 2017 р. щодо світових інвестицій, Китай став першим серед країн-інвесторів. Ки- тайські компанії все частіше «йдуть глобаль- но», інвестуючи у країни Азії, Африки, Аме- рики та Європи. Ініціатива «Один пояс, один шлях» спрямована на побудову економічних зв’язків у всьому світі. Не менш важливим є бачення китайського керівництва, яке послі- довно та зрозуміло каже, що Китай прагне до справедливого, всеосяжного та інноваційного розвитку, підкреслює важливість адаптації до економічної глобалізації та надання її переваг усім. З урахуванням усіх цих чинників аналі- тики переконані, що роль Китаю як стабілі- затора глобального економічного зростання лише зростатиме. Дослідники «китайського дива» часто наво- дять приклад взаємин між Китаєм та Великою Британією. Понад 40 років тому двостороння торгівля між Китаєм і Сполученим Королів- ством становила $300 млн, лише 200 китайців на рік відвідували Велику Британію, навчалися там лише 100 китайських студентів. У 2017 р. 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО двостороння торгівля становила близько $80 млрд, візити в обидва напрямки сягнули 4 тис. на день, а кількість китайських студентів у Великій Британії зросла до 170 тис. Як розуміти політику відкритості Ки- таю. Китай не вперше, а сьогодні доволі часто, чує від західних політиків і економістів закли- ки до більшої і справжньої відкритості. Але чи всі насправді розуміють те, що особливо під- креслює Китай? Йдеться про китайську специфіку, де в іно- земних радників, вочевидь, і виникають різно- читання та поспішні очікування. Втім, Китай не розраховує лише на розуміння і охоче по- яснює нюанси китайської політики відкри- тості. «Відкритість зовнішньому світу є осно- вною державною політикою Китаю. Політика Китаю щодо залучення іноземних капіталів залишається незмінною, захист прав та інте- ре сів підприємств з іноземними інвестиціями залишається незмінним, надання якісніших послуг підприємствам з інших країн для від- криття бізнесу в Китаї також залишається не- змінним», — пояснював Голова КНР Сі Цзінь- пін на прийомі в США у вересні 2015 р. Упродовж 40 років Піднебесна демонструє світу дивовижну готовність і здатність держа- ви до змін і трансформацій. Дивовижну, якщо пригадати, що у стародавньому Китаї імпера- тора вважали сином Неба, а імператорський двір був центром всесвіту. У XIX–ХХ ст. Ки- тай заплатив за відкритість і довіру втратою політичної самостійності у торгівлі та зовніш- ніх відносинах. Якщо намагатися зрозуміти специфіку ки- тайської відкритості, слід мати на увазі, що вчення Конфуція унікально вплинуло на ки- тайську націю. Конфуціанство — це не просто релігія, а ще й відповідна регламентація різних сфер життя китайського суспільства. Все це вплинуло на розвиток китайської цивілізації і на збереження консервативних традицій упро- довж тисячоліть. Згідно з конфуціанськими уявленнями про суспільне життя, китайську державу розгля- дають як велику родину, на чолі якої стоїть правитель-батько — він бере на себе відпові- дальність і турботу про власних підданих, які, в свою чергу, ставляться до нього з відповідною повагою. У сучасному Китаї держава захищає своїх громадян і допомагає їм у разі хвороби, інвалідності, безробіття. Китай — найстарший за віком цивілізацій- ний ланцюжок людства. Китайська цивіліза- ція, принаймні письмові її джерела, налічує п’ять тисячоліть. Беззаперечно, це відбилося в менталітеті китайців з їх здатністю мислити тривалими історичними категоріями і не гна- тися за миттєвими цілями. Менталітет китай- ців передбачає послідовність і системність у діях, відсутність поспіху і метушні у здійснен- ні перетворень. Вони розуміють, що модернізація закритого суспільства у відкрите відбувається не раптом і не відразу. Відкритість, як і реформи, має пев- ні етапи і стадії. Це тривалий, суперечливий процес, який прискорює або гальмує ціла низ- ка внутрішніх і зовнішніх факторів. Особливу роль у становленні відкритості суспільства і держави відіграє політична влада. Політична відкритість. Політичне керів- ництво Піднебесної дивиться на сучасний світ і на своє місце в ньому з точки зору здорового глузду. Воно ясно усвідомлює, що поряд з не- заперечними успіхами і досягненнями Китай має слабкі місця. Модель китайського розви- тку, за всіх її переваг, все ж модель наздоганя- ючого розвитку. Саме тому китайська відкри- тість ще досі перебуває на стадії, коли Китай відкриває світ для себе. Але, якщо вважати, що суспільні зміни мають бути планомірними і що не можна впроваджувати певні новації, доки вони історично не дозріли, Китай все робить абсолютно правильно. Сама ідея відкритості політичної влади є абстрактною моделлю, ідеалом, якого прагне будь-яка демократична влада. Тому за сту- пенем наближення до цього ідеалу будь-якої конкретної влади слід судити про ступінь її відкритості. Рух до відкритої політичної вла- ди є шляхом перетворення її з інституту, який підпорядковує і контролює суспільство, на ін- ститут, що виражає і акумулює інтереси цього суспільства. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 77 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Відкритість — один із напрямів подолання відчуження влади від суспільства. Влада КНР від початку політики відкритості, на відміну від багатьох усталених демократій, істотно розши- рила канали взаємодії держави та її громадян, підвищила якість цієї взаємодії і цим сприяла зміцненню громадянського суспільства, побу- дованого на взаєморозумінні, врахуванні інте- ресів кожного і прагненні до загальних творчих завдань. Концепція «великої родини» сприяє згуртуванню всього китайського народу. Нова відкритість і лідерство. Сучасний китайський лідер Сі Цзіньпін діє за доби, коли, за визначенням політолога Семюеля Хантінг- тона, «модернізація відділяється від вестерні- зації». Сьогодні для того, щоб бути сучасним, зовсім не потрібно ставати західним. Це озна- чає, що суперсучасні технології та передові соціальні програми можуть досить успішно розвиватися не обов’язково на основі західних культурно-цивілізаційних ідей. А в політичній системі, побудованій на засадах національної культури і духовності, може бути набагато більше гуманізму і людяності, ніж у байдужих механізмах формальної демократії. Багато фахівців відзначають, що в сучасній політичній риториці Китаю немає догматич- них закликів до перемоги «світового кому- нізму», як, втім, немає і визнання ліберально- демократичної догматики «єдино вірним ученням ХХI ст.». Китайці лише констатують, що світ вступає до смуги таких випробувань, подолати які можна, лише відкинувши старі звички і стереотипи. Причому розуміння того, що світ змінюється серйозно і незворотно, є не лише на Сході, а й на Заході. У китайській концепції «соціалізму з китай- ською специфікою в нову епоху» багато політо- логів вбачають новий метод, який має не тіль- ки значні внутрішньополітичні, а й міжнародні наслідки. Поступова поетапна і якісна соціалі- зація життя є цілком можливою «дорожньою картою» руху в майбутнє. І Китай ініціює цей рух, починаючи насамперед із самого себе. Можна виокремити чотири головні принци- пи, дотримуючись яких китайське суспільство прагне досягти внутрішньої впорядкованос- ті: 1) єдність у різноманітті; 2) збалансований розвиток; 3) відкритість; 4) справедливість. Такі самі підходи цілком можна застосува- ти для переформатування нинішньої моделі глобалізації. Дотримуючись мирного шляху розвитку і продовжуючи просувати стратегію відкритості та взаємної вигоди, є можливість поступово прийти до іншого типу глобалізації: до людської спільноти «єдиної долі», про яку неодноразово згадує китайський лідер. Економічна відкритість. Китай демон- струє всі ознаки відкритості національної економіки: економічну систему, орієнтовану на максимальну участь у світогосподарських зв’язках і міжнародному поділі праці. Країна вільно експортує свої товари і послуги до ін- ших країн і поступово відкриває свої кордони для проникнення товарів і капіталів з них. За безпосередньої участі КНР на світовому ринку відбувається поглиблення міжнародної спеці- алізації і кооперування виробництва, раціо- нально розподіляються ресурси, поширюється світовий досвід, зростає конкуренція між наці- ональними виробниками і стимулюється між- народна конкуренція. Політика відкритості зовнішньому світу не лише сприяла розвитку приватного бізнесу в Піднебесній, а й ввела поняття «національного режиму», що дає іноземним компаніям націо- нальний статус. Незалежно від того, з вітчиз- няним капіталом підприємство або з інозем- ним, умови мають бути однаковими. Відкри- тість також стимулювала проведення реформи трьох найважливіших курсів політики: лібера- лізації і спрощення торгівлі та інвестування, комерціалізації валютного курсу, ослаблення валютного контролю, включаючи в тому числі зниження бар’єрів для доступу на ринок. Сприятливий інвестиційний клімат країни стимулює приплив капіталовкладень, техно- логій, інформації в рамках, зумовлених еко- номічною доцільністю та міжнародною конку- рентоспроможністю. Відкритість з мораллю. Ринкова економі- ка в Китаї спирається на певні моральні прин- ципи, згідно з якими збагачення має досягати- ся чесною працею, а не обманом чи грабежем. 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Конфуцій вважав, що найвищою метою управ- ління є інтереси народу. Відповідно до конфуціанської концепції, реформування держави неможливе без вихо- вання людини, люди мають бути гуманними у ставленні один до одного, жити за принципами взаємодопомоги і співробітництва. Китаєць від- чуває себе частиною китайського світу, таким є його менталітет. Китай робить ставку на колек- тивні зусилля. Недарма модернізацію визнача- ють як колективну національну ідею, а стратегія китайського успіху має колективний характер. На підставі вимог до економічного і соціаль- ного розвитку Китаю на новому етапі і нових тенденцій у китайському суспільному житті суспільство має бути демократичним і право- вим, рівноправним і справедливим, щирим і дружнім. Можливо, прагматичним європей- цям деякі поняття видаються наївними і заста- рілими, але специфіка китайської відкритості полягає саме в таких категоріях. Шість завдань сучасної відкритості. Під- небесна продовжує відкривати світ для себе і без поспіху, з обережністю — себе для світу. Подальший розвиток політики відкритості є однією з п’яти ключових концепцій, спрямова- них на розв’язання питання взаємодії внутріш- ніх та зовнішніх факторів загального розвитку Китаю. З метою розвитку відкритості в Китаї за- плановано вирішити шість завдань: поліпшити стратегічне планування зовнішньої відкритос- ті, сформувати нову систему відкритості, про- сувати ініціативу «Один пояс, один шлях», по- глибити співпрацю внутрішніх районів Китаю з Сянганом, Аоменєм і Тайванем, дієво брати участь в управлінні глобальною економікою, активно виконувати міжнародні зобов’язання і підвищувати відповідальність. Глибоко пов’язаний із зовнішнім світом Ки- тай сподівається за допомогою розвитку від- критості активізувати міжнародне співробіт- ництво в інтересах взаємного виграшу та ефек- тивно стимулювати спільний розвиток Китаю і всіх країн світу. Україна і Китай: плани на майбутнє. У майбутньому в КНР планують запровадити нові заходи з реформування в більшій кількос- ті напрямів і з більшою інтенсивністю. Голо- вним завданням буде структурна реформа, що відображає китайську рішучість надати ринку вирішальну роль у розподілі ресурсів. Пріоритетними напрямами цієї реформи будуть державні підприємства, державні ак- тиви, галузі-монополісти, а також розвиток сільської місцевості, соціальне забезпечення та збереження довкілля. Бізнес-спільнота ві- діграватиме важливу роль у цьому раунді ре- форм, адже уряд заохочує місцеві інновації, креативні настрої та новаторські зусилля, щоб забезпечити енергійніші та сприятливіші умо- ви для інновацій. Водночас Китай ще ширше прочинить влас- ні двері широкому світові і збільшить узго- дження внутрішньої практики з міжнародни- ми правилами та нормами торгівлі. Доступ до ринку буде значно покращений, а у сфері послуг, особливо у фінансовому секторі, за- проваджуватиметься більша відкритість. Мета полягає в розробленні більш відкритої, інклю- зивної, інституційної системи, яка сприятиме вільному та впорядкованому потоку економіч- них факторів. Політику відкритості підкріплює і розвиває ініціатива «Один пояс, один шлях». Ініціати- ва сприяє двосторонній торгівлі та взаємним інвестиціям між багатьма країнами і націлена на побудову відкритої світової економіки. Ще одне наочне підтвердження того, що Китай продовжує відкриватися на всіх напрямах, — це перша в історії міжнародна виставка China International Import Expo 2018, яка з вели- ким успіхом відбулася в Шанхаї в листопаді 2018 р. Китай твердо виступає за просування еко- номічної глобалізації, захист вільної торгівлі, бере активну участь і вдосконалює глобальне управління, докладає зусиль для будівництва глобальної економіки відкритого типу. Разом з тим, КНР спільно з іншими країнами просуває будівництво людського співтовариства єдиної долі. Суспільна думка сходиться на тому, що в сучасному світі зі слабким економічним від- новленням всюди існують раптові ризики. По- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 79 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО літика реформ та відкритості КНР надає нові можливості для світового розвитку в умовах зростання, змін і реформування. Українські дослідники і аналітики неоднора- зово акцентували увагу влади на користі звер- нення до китайського досвіду реформування. По-перше, Україні є що запозичити, почина- ючи зі здорового глузду. Експерти кажуть, що який би аспект китайських реформ не розгля- дати, все одно прийдемо до того, що головним є здоровий глузд. Це здатність об’єктивно оці- нити власні потреби, свої можливості, діяти не поспішаючи, але послідовно. А ухваливши рішення, доводити його до завершення. Україні корисно придивитися й до того, в який спосіб Китай запозичує міжнародний до- свід. Глобалізація, як відомо, не є китайським відкриттям, але серед її адептів лише Підне- бесна скористалася всіма перевагами цього тренду на користь власного народу. Особливі економічні зони — винахід не китайський, але чомусь саме в Китаї вони стали рушієм реформ. Вміння брати лише те, що відповідає власним потребам, і не копіювати автоматично зайвого є дуже привабливим підходом. По-друге, китайський досвід корисний, бо КНР — наш стратегічний партнер і пов’язує з Україною чимало перспективних для обох кра- їн планів. Питанням співпраці України і Ки- таю присвячено багато досліджень. Сьогодні всі експерти погоджуються з думкою, що в еко- номічних відносинах обох країн відкрито нову сторінку і партнерство має великий потенціал. Китай розглядає нашу державу як партнера у понад 70 проектах: у космічній і енергетичній сферах, інфраструктурних і логістичних про- ектах, оскільки Україна розташована на шляху транзиту китайських товарів, в аграрній галузі, в межах багатьох регіональних ініціатив. Обидві держави активно трансформуються і вивчають міжнародний досвід та регулятор- ні норми державно-приватного партнерства. КНР зацікавлена в інфраструктурних проек- тах, які об’єднували б порти півночі та півдня Європи. Країна вже інвестує кошти в еконо- міку європейських держав. Україні це ціка- во насамперед тим, що частина цих проектів пов’язана з будівництвом транзитних шляхів. І багато з них могли б проходити територією нашої країни. Україна, як і Китай, приречена продовжу- вати реформи заради майбутнього. На цьому шляху нам дуже важливо мати досвідчених і потужних партнерів, одним з яких може і має бути Китай. На церемонії відкриття Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» у 2017 р. китайський лідер Сі Цзіньпін зазначив: «Відкритість веде до про- гресу, а ізоляція до відсталості. …В найближ- чому майбутньому буде важко і болісно, але нове життя народжується у муках. Ініціатива «Один пояс, один шлях» має бути відкритою та доступною, і лише в цьому разі будуть мож- ливими економічне зростання і збалансований розвиток». Є.В. Гобова 40 років розвитку науки і освіти в Китаї Освіта. Наприкінці 1970-х років система осві- ти в Китаї перебувала у скрутному становищі і потребувала докорінних перетворень. Уні- верситети працювали за старою радянською системою, яка виявилася неспроможною за- безпечити країну необхідною кількістю ква- ліфікованих фахівців. Крім того, бракувало самих університетів, викладацького персона- лу, методичних розробок та матеріальної бази. У 1977 р. було прийнято рішення розширити масштаби системи вищої освіти, пришвид- шити її розвиток та оновити систему «гао- као» — єдиних державних іспитів для вступу до вишів. За словами Ден Сяопіна, освіта мала «йти на двох ногах», одночасно спираючись на розширення та покращення. Саме ці два прин- ципи стали основними у реформуванні освіти 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО КНР. За наступні 20 років, з 1978 по 1998 р., кількість вищих навчальних закладів збільши- лася від 598 до 1022, а кількість студентів у них зросла втричі — з 856 тис. до 3,41 млн. Зросла кількість вищих навчальних закладів для пра- цівників, зайнятих на виробництві, збільшила- ся кількість аспірантів та працівників освіти. У розпал азійської фінансової кризи 1997 р. розширення масштабів вищої освіти стало од- ним з основних засобів збільшення внутріш- нього попиту. У 1999 р. Державна рада КНР та ЦК КПК ухвалили рішення про поглиблення реформи освіти та всебічне сприяння підви- щенню якості освіти. Того ж року кількість сту- дентів збільшилася ще на 20 % — до 4,09 млн. У 2002 р. валовий показник охоплення вищою освітою становив 15 %, у 2017 р. — досяг 45,7 %, а за прогнозами наприкінці 2019 р. — має пере- вищити 50 %. Ще у 1970-х роках проблема неписьменності в Китаї стояла дуже гостро. Тому важливим за- вданням було збільшення обсягів обов’язкової 9-річної освіти та початкової підготовки ква- ліфікованих спеціалістів, усунення наслідків Культурної революції, яка серйозно позначи- лася на стані освітньої галузі. У 1985 р. було прийнято рішення, згідно з яким до 2000 р. не- обхідно було досягти двох цілей: популяризу- вати обов’язкову базову освіту та викорінити неписьменність. На початку 2001 р. Китай офі- ційно оголосив про втілення цих завдань. Та- ким чином Китай зробив історичний стрибок і перетворився з країни з великим населенням і низьким рівнем освіти на країну з розвиненою сучасною освітньою системою і великою кіль- кістю кваліфікованої робочої сили. Втім, досягти високої якості освіти виявило- ся не так легко. У 1999 р. після помітного зрос- тання кількості студентів проблеми з якістю освіти стали очевидними. Це спонукало уряд до зміни екстенсивного характеру розвитку системи вищої освіти. У 2006 р. було прийнято рішення перейти до наукового принципу роз- витку і зосередити основні зусилля на підви- щенні якості освіти. Одним з найбільших недоліків системи осві- ти в Китаї експерти визнавали орієнтованість на складання іспитів, а не на здобуття знань. Тому в 2014 р. було розроблено реформу сис- теми єдиних державних іспитів для вступу до закладів вищої освіти, яка набула чинності у 2018 р. Важливою зміною в її рамках є відмо- ва від набору студентів за загальним балом на користь відбору за здібностями в конкретному напрямі. Раніше іспит проводили щороку в один і той самий час (7–8 червня) за фіксова- ною програмою: три основні дисципліни (мова і література, математика, англійська мова) та «загальна» частина, до якої входили питання з різних шкільних дисциплін — історії, геогра- фії, фізики, хімії тощо. Після реформи, крім основних трьох дисциплін, випускник може обрати ще три на свій розсуд, а іспити з додат- кових дисциплін відбуватимуться в різні дні. За нової системи кожен окремий виш зможе встановлювати власні правила вступу, вихо- дячи зі спеціалізації та напрямів підготовки, а не спиратися на узагальнену оцінку шкільних знань вступників. Поступово шкільну програму переорієнто- вуватимуть на широкі знання, вміння аналізу- вати інформацію замість заучування великих обсягів даних. Про конкретні результати гово- рити ще зарано, оскільки реформа торкнеться усіх етапів освіти, починаючи з молодшої шко- ли, на що знадобиться не один рік, але вже до 2020 р. заплановано перехід на нову форму іс- питів по всій країні. Наука. Від заснування КНР у 1949 р. в краї- ні діяла планова економіка та система держав- ного контролю в галузі науки і технології. До- слідницькі заклади були відірвані від системи виробництва через тотальну централізованість адміністративного апарату та низьку гнучкість кадрової системи. Коли недосконалість та не- ефек тивність планової економіки стала очевид- ною і з 1978 р., зі стартом Політики реформ та відкритості, Китай перейшов до ринкової еко- номіки, сталися вагомі зміни і в галузі науки. Початковою метою реформ у цій сфері був пошук найефективнішого шляху для повно- масштабного реформування науково-дос лід- них інституцій згідно з напрямами і темпами економічного розвитку країни. У 1995 р. було ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 4 81 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО сформульовано Стратегію відродження Китаю через науку та освіту, яка стала ключовим пла- ном дій на тому етапі. У 1998 р. Державна рада КНР запровадила ініціативи, спрямовані на розвиток національної системи інновацій з опорою на підприємства. З цього розпочався етап розроблення національної системи інно- вацій та комерціалізації галузі науки і техноло- гій. У 2006 р. Держрада КНР опублікувала Основні принципи національного середньо- та довгострокового планування розвитку на 2006–2020 рр., які містили завдання з впрова- дження взаємної інтеграції виробництва, осві- ти і досліджень з метою перетворення Китаю на інноваційну країну до 2020 р. У 2007 р. було прийнято Закон про науковий та технічний прогрес, у якому, крім іншого, велике значення приділялося правам інтелектуальної власності. Основні проекти та програми реформ освіти та науки. Однією з визначних рис процесу реформування освіти і науки в Китаї є чітке планування та окреслення майбутніх результатів. Упродовж чотирьох десятиліть реформ та відкритості було сформульовано ба- гато проектів різного масштабу та важливості. Конкретика і детальність цих планів є важли- вим чинником загального успіху та позитив- них перетворень у цій сфері, а послідовність їх виконання — запорукою вдалого втілення принципів розбудови соціалізму з китайською специфікою. Проект 211. Згідно з цим проектом, розро- бленим у 1995 р. Міністерством освіти КНР, було заплановано відібрати близько сотні ключових університетів та інститутів по всій країні для підготовки найкращих спеціалістів. Мета проекту полягала у підвищенні стан- дартів наукових досліджень та освіти до най- кращих світових показників. Спочатку лише одиниці з-поміж китайських університетів від- повідали міжнародним вимогам до проведення наукових досліджень та підготовки спеціаліс- тів, а сьогодні до списку ключових університе- тів входять 116 вишів з усіх регіонів країни, в яких навчаються 2/3 всіх студентів Китаю та працюють 98 % усіх ключових дослідницьких лабораторій. План 111. Цей план став продовженням по- переднього. Його було ініційовано 2006 р. Мі- ністерством освіти КНР спільно з Державним управлінням у справах іноземних спеціалістів. Завдання полягало у створенні інноваційних центрів із залученням 1000 експертів з найкра- щих університетів та провідних дослідницьких центрів світу. Проект 985. Цей проект, проголошений ще в 1985 р., ставив перед центральним та регіо- нальними урядами завдання суттєво збільши- ти фінансування найкращих вишів, на основі яких відкривати нові дослідницькі центри, проводити міжнародні конференції. Метою проекту був розвиток та підвищення репутації системи вищої освіти Китаю. Подвійний вищий клас. Цей державний план розроблено у 2015 р. для поглиблення розвитку групи топових університетів країни і досягнен- ня ними рівня найкращих навчальних закладів світу до 2050 р. Назва має на увазі вищий клас як університетів, так і навчальних дисциплін. Цей план має стати наступником попередніх і згодом замінити їх. Його особливістю є ди- намічний моніторинг розвитку університетів, участь яких у плані залежить від результатів регулярного багатостороннього оцінювання. Ліга С9. Це офіційний альянс дев’яти уні- верситетів Китаю, створений у 1998 р. на основі попередніх планів та проектів з метою об’єднання ресурсів та зусиль, або, як його часто називають китайський аналог американ- ської Ліги плюща. До цієї групи входять: Уні- верситет Фудань, Харбінський політехнічний університет, Нанкінський університет, Пекін- ський університет, Шанхайський транспорт- ний університет, Університет Цінхуа, Китай- ський науково-технічний університет, Сіань- ський транспортний університет, Чжецзян- ський університет. Всі заклади ліги отримують від центрального та місцевих урядів додаткове фінансування для створення дослідницьких центрів, розбудови інфраструктури, прове- дення міжнародних конференцій, запрошення найвідоміших лекторів з усього світу. Програма 863, або Державний план науково- технічного розвитку. Цю програму було запо- 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (4) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО чатковано в 1986 р. з метою сприяння розвитку високих технологій у різних галузях, що забез- печило б незалежність Китаю від іноземних технологій. Завдяки цій програмі було створе- но, наприклад, такі всесвітньо відомі розробки, як суперкомп’ютер Тяньхе, космічний кора- бель Шеньчжоу, мікропроцесорна архітектура Loongson. Результати. Про ефективність Політики реформ та відкритості у галузі науки і освіти найбільш переконливо свідчать досягнення Китаю. Посилена увага з боку уряду, нарощу- вання інвестицій у науку і освіту, підвищення їх національного престижу стали основною рушійною силою реформ. Завдяки цьому вже у 2009 р. Китай посів перше місце у світі за об- сягами експорту високотехнологічної продук- ції, майже вдвічі випередивши Німеччину, яка займала другу позицію. У 2017 р. Китай став найбільшим у світі виробником і споживачем робототехніки. Крім масштабів, вражають також і окремі інноваційні проекти. Зокрема, суперкомп’ютер Тяньхе кілька років поспіль очолював список найпотужніших суперкомп’ютерів світу. Або запущений у 2016 р. FAST — найбільший у сві- ті 500-метровий апертурний сферичний радіо- телескоп, який ще називають «Тяньянь», тобто «небесне око». Чи найбільша у світі сонячна електростанція потужністю 40 МВт, встанов- лена в провінції Аньхой на озері, що утвори- лося на місці затоплених вугільних шахт. Ця СЕС стала своєрідним символом відходу від використання традиційних енергоносіїв на користь відновлюваної енергетики. У 2013 р. світ із захватом спостерігав за м’якою посад- кою на Місяць першого за 40 років місяцехода Юйту-1, а в січні 2019 р. до нього приєднався Юйту-2. Загалом у рамках Місячної програми Китаю на довколамісячну орбіту виведено вже чотири космічних апарати Чан’е. Отже, якими б вражаючими не були резуль- тати впровадження реформ та відкритості у га- лузі науки і освіти, цей процес далеко ще не за- вершився і потребує подальшої кропіткої пра- ці над усуненням недоліків, які є невід’ємною частиною такої масштабної справи. Однак можна бути певними, що Китай докладе всіх зусиль, щоб покращити наявні досягнення та примножити свої успіхи.

40 років Політики реформ і відкритості Китаю

Institution

Ähnliche Einträge