Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2019
Main Author: Донець, О.Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158156
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158156
record_format dspace
spelling Донець, О.Д.
2019-07-26T18:45:11Z
2019-07-26T18:45:11Z
2019
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158156
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Загальні збори НАН України
Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
Cooperation of the State Enterprise “Antonov” with the institutions of NAS of Ukraine
Сотрудничество ГП «Антонов» с учреждениями НАН Украины
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
spellingShingle Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
Донець, О.Д.
Загальні збори НАН України
title_short Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
title_full Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
title_fullStr Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
title_full_unstemmed Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України
title_sort співпраця дп "антонов" з установами нан україни
author Донець, О.Д.
author_facet Донець, О.Д.
topic Загальні збори НАН України
topic_facet Загальні збори НАН України
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt Cooperation of the State Enterprise “Antonov” with the institutions of NAS of Ukraine
Сотрудничество ГП «Антонов» с учреждениями НАН Украины
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158156
citation_txt Співпраця ДП "Антонов" з установами НАН України / О.Д. Донець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 29-32. — укр.
work_keys_str_mv AT donecʹod spívpracâdpantonovzustanovaminanukraíni
AT donecʹod cooperationofthestateenterpriseantonovwiththeinstitutionsofnasofukraine
AT donecʹod sotrudničestvogpantonovsučreždeniâminanukrainy
first_indexed 2025-11-27T01:40:53Z
last_indexed 2025-11-27T01:40:53Z
_version_ 1850791515482226688
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 29 СПІВПРАЦЯ ДП «АНТОНОВ» З УСТАНОВАМИ НАН УКРАЇНИ Шановна Президіє! Шановне наукове співтовариство! Маю доручення від імені колективу Державного підприємства «Антонов» привітати учасників зібрання і побажати вам нових успіхів та наснаги. Останні роки були для ДП «Антонов» непростими. Мину- лого року остаточно завершилися юридичні процедури, пов’я- за ні зі злиттям двох діючих великих підприємств авіабудівної галузі України. Процес об’єднання Державного підприємства «Антонов» і Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» розпочався ще 2005 р. Цей серійний завод свого часу випускав від 20 до 25 літаків на місяць, переважно літаків серії Ан-24 і Ан-26. Це була надскладна операція, яку можна порівняти з хірургічним втручанням: два великих підприєм- ства у важких економічних умовах, зі складною інфраструкту- рою, з колективами, кожен з яких мав свою славетну історію (ДП «Антонов» цього року відзначає 73 роки від дня свого за- снування, а серійному заводу наступного року виповнюється 100 років). Але нарешті об’єднання відбулося. Україна є однією з п’яти країн світу, які мають повний замкнутий цикл створен- ня авіаційної техніки — від конструкторської розробки, випро- бувань, сертифікації і до серійного виробництва. А де ж літаки? — запитаєте ви. Сталося так, що у зв’язку з подіями 2014 р. ми втратили базові спеціалізовані інститути, які працювали за авіаційною тематикою і в галузі спеціаль- ного матеріалознавства, при цьому вже сертифіковані літаки, які експлуатуються зараз на території Росії, на Кубі та в інших країнах, мають до 55–60 % комплектуючих і матеріалів, які ви- робляються в Російській Федерації. З огляду на таку ситуацію, перед ДП «Антонов» постало дуже складне завдання з імпор- тозаміщення. Тобто на тих моделях, які у нас є на сьогодні, — вантажний і військово-транспортний літак Ан-178, пасажирські близькома- ДОНЕЦЬ Олександр Дмитрович — президент Державного підприємства «Антонов» 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ гістральні Ан-148 і Ан-158 — ми маємо викона- ти повний цикл імпортозаміщення. Насамперед потрібно було забезпечити можливість використання бортових радіоелек- тронних систем керування провідних світових виробників. При цьому ми намагаємося мак- симально забезпечити участь українських під- приємств у цьому процесі. Проектні роботи, виконані власним коштом ДП «Антонов», вже майже повністю завершено, і залишилося лише дочекатися підтримки держави і фінансування цільової програми з імпортозаміщення, оскіль- ки крім тих робіт, які можна виконати силами підприємства, необхідно ще оплатити послуги наших партнерів-розробників і фінансово за- безпечити безпосереднє виготовлення таких систем і блоків. На жаль, державного фінансу- вання й досі немає, і ми вишукуємо можливос- ті залучити необхідні інвестиції для виконан- ня цих робіт з-за кордону. Лише в такому разі можна сподіватися на повноцінний продукт, конкурентоспроможний на світовому ринку. Зараз ми працюємо над транспортним літа- ком Ан-132, який є модифікацією знаменитого Ан-32 — літака, що експлуатується й дотепер (наприклад, в Індії досі літають близько 100 машин, хоча їм уже понад 40 років). Великі на- дії покладаються на спільний із Саудівською Аравією проект з розроблення і будівництва серії літаків Ан-132. Працюємо над програмою перспективного багатоцільового військово-транспортного лі- така короткого злету і посадки Ан-188, прото- типом якого був відомий літак Ан-70. Модель Ан-188 — це українська розробка з викорис- танням двигунів відомих іноземних виробни- ків, зокрема американських двигунів LEAP. Є всі підстави сподіватися, що цей проект ви- явиться успішним. По літаку Ан-178 ДП «Антонов» поки що виконує всі роботи власним коштом, але інтер- ес до цього літака вже виявили і Міністерство оборони України, і Міністерство внутрішніх справ України. Безпілотні літальні апарати (БПЛА). Над їх розробленням так само працюємо самостійно. Перші моделі вже здійснили випробувальні польоти. Сподівалися, що оборонні відомства скористаються нашими знаннями і можливос- тями в цій сфері, але поки що всі роботи ви- конуємо власними силами і не припиняємо їх. В авіаційній галузі, як, мабуть, і в науці, зупин- ка подібна до смерті. І нарешті наш флагман, всім добре відомий Ан-124. Завдяки цьому літаку наша компанія посідає провідне місце у світі за обсягом уні- кальних вантажоперевезень. На сьогодні цей напрям є нашим головним джерелом фінансо- вих надходжень. Це та допомога, яка дозволяє нам зберігати високопрофесійний колектив і підвищувати заробітну плату на підприємстві. Колектив ДП «Антонов» налічує на сьогод- ні 9650 працівників, середня заробітна плата у квітні 2019 р. становила 16 800 грн. Для по- рівняння: в травні минулого року, коли я очо- лив підприємство, вона становила 7 800 грн. Нам довелося затягти пояси і на 50% підня- ти тарифні ставки на підприємстві. Лише так вдалося призупинити відплив кваліфікованих Вантажний і військово-транспортний літак Ан-178 Пасажирський регіональний Ан-148 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 31 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ працівників (зазвичай першими йдуть найкра- щі фахівці з конструкторського бюро, техноло- гічних відділів, виробничих ліній). Ситуація з чисельністю працівників на підприємстві стабілізувалася наприкінці року. Зараз маємо навіть невеликий приріст кількості співробіт- ників за рахунок молоді. Далі хотів би сказати про ті напрями робо- ти, яких ми маємо дотримуватися, щоб йти в ногу з часом. Отже, головні вимоги сучасно- го авіабудування є такими. Це передусім має бути більш «зелений» літак (зниження шуму та емісії), економічніший (зменшення витрат на паливо, обслуговування, операційні захо- ди), надійний та безпечний, має забезпечувати підвищення обсягів перевезень, зі збільшеним терміном експлуатації (життєвий цикл не мен- ше ніж 50–60 років), з широким діапазоном за- стосувань (різні кліматичні зони, високогір’я до 4500 м, ґрунтові аеродроми тощо), з мож- ливістю експлуатації з коротких аеродромів, важлива також автономність в експлуатації, легкість завантаження/розвантаження. Розуміючи ці вимоги сучасності, на ДП «Антонов» сформовано такі шляхи для їх ви- конання: 1) поліпшення аеродинаміки літака; 2) поліпшення конструкції та використання нових матеріалів; 3) вдосконалення авіоніки та обладнання; 4) використання авіоніки і системи з низь- ким енергоспоживанням; 5) застосування двигунів нового покоління; 6) літак має бути, так би мовити, більш «електричним»; 7) створення інноваційної структури і забез- печення технічного обслуговування; 8) створення літаків короткого злету і по- садки. Для досягнення поставлених цілей ми по- стійно перебуваємо в робочому контакті що- найменше з 15 академічними установами: Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Па- тона, Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, Інститутом механіки ім. С.П. Тимошенка, Інститутом проблем міц- ності ім. Г.С. Писаренка, Інститутом гідроме- Модифікований вантажний літак Ан-124 Транспортний літак Ан-132 Перспективний багатоцільовий військово-транс порт- ний літак Ан-188 ханіки, Інститутом технічної механіки, Інсти- тутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Кар- пенка, Інститутом металофізики ім. Г.В. Кур- дюмова, Інститутом хімії високомолекулярних сполук, Інститутом проблем машинобудуван- ня ім. А.М. Підгорного, Інститутом кібернети- ки ім. В.М. Глушкова, Фізико-технологічним 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ інститутом металів та сплавів, Інститутом фі- зичної хімії ім. Л.В. Писаржевського, Інсти- тутом електродинаміки. У березні цього року ми підписали з Академією протокол, яким по- довжили нашу співпрацю до 2022 р. З низкою провідних вишів України, таких як Національ- ний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жу- ковського «Харківський авіаційний інсти- тут», Національний авіаційний університет, Національний технічний університет Украї- ни «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ми тісно співпрацюємо у сфері підготовки кадрів. На 2019–2022 рр. заплановано проведення та- ких спільних робіт з установами НАН України: • дослідження методів ширографії, зварю- вання (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па- тона); • технології створення деталей зі сталей і титану (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича); • дослідження втоми авіаційних матеріалів (Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка); • дослідження тертя та опору тиску, посад- ка на воду (Інститут гідромеханіки); • дослідження ресурсних характерис- тик сплавів (Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка); • технології виробництва броньованого за- хисту (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдю- мова); • розроблення високотемпературних спо- лучників (Інститут хімії високомолекулярних сполук); • дослідження міцності та ресурсу багато- шарових конструкцій (Інститут проблем ма- шинобудування ім. А.М. Підгорного); • дослідження високоміцних алюмінієвих сплавів (Фізико-технологічний інститут мета- лів та сплавів); • створення матеріалів для системи проти- зледеніння (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Пи- саржевського). Хочу висловити велику подяку всім науков- цям Академії. Лише спільними зусиллями ми зможемо не втратити всі ті здобутки, які були напрацьовані в минулому, розвинути їх і за- безпечити розвиток нашої країни не лише як аграрного виробника, а й як високотехнологіч- ної держави. Дякую за увагу!