До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158162 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування / О.Л. Копиленко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 52-53. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158162 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Копиленко, О.Л. 2019-07-26T18:46:06Z 2019-07-26T18:46:06Z 2019 До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування / О.Л. Копиленко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 52-53. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158162 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування Some thoughts on the European standards in the scientific sphere К вопросу европейских стандартов в научной сфере: некоторые размышления Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| spellingShingle |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування Копиленко, О.Л. Загальні збори НАН України |
| title_short |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| title_full |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| title_fullStr |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| title_full_unstemmed |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| title_sort |
до питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування |
| author |
Копиленко, О.Л. |
| author_facet |
Копиленко, О.Л. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Some thoughts on the European standards in the scientific sphere К вопросу европейских стандартов в научной сфере: некоторые размышления |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158162 |
| citation_txt |
До питання європейських стандартів у науковій сфері: деякі міркування / О.Л. Копиленко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 52-53. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kopilenkool dopitannâêvropeisʹkihstandartívunaukovíisferídeâkímírkuvannâ AT kopilenkool somethoughtsontheeuropeanstandardsinthescientificsphere AT kopilenkool kvoprosuevropeiskihstandartovvnaučnoisferenekotoryerazmyšleniâ |
| first_indexed |
2025-11-25T21:08:31Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:08:31Z |
| _version_ |
1850545958788530176 |
| fulltext |
52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ДО ПИТАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ
СТАНДАРТІВ У НАУКОВІЙ СФЕРІ:
ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ
Вельмишановний Борисе Євгеновичу!
Шановні учасники зборів!
Дякую за можливість виступити в такому шанованому акаде-
мічному товаристві. Хочу повністю підтримати попередніх до-
повідачів і зазначити, що всі обговорювані сьогодні проблеми
характерні і для нашого юридичного цеху. Як сказав свого часу
Михайло Грушевський, «кривди козацької верстви були крив-
дами всього українського народу».
Справді, починаючи з 1991 р. європейські стандарти, якщо
скористатися словами Івана Франка, «невідпорно» увійшли в
наше життя. Спочатку говорилося про врахування норм між-
народного права, потім про необхідність гармонізації з норма-
ми європейського права. Проте поки що вся стандартизація, зо-
крема в науковій сфері, звелася до шаманських закликів на зра-
зок «Науку — в університети!», «Академію — реформувати!»,
«Фінансування — на конкурсній основі, причому переважно за
запитами бізнесу!». Принагідно зазначу, що модератором усіх
цих пропозицій було так зване «експертне середовище», поява
якого взагалі стала трагедією нашого суспільства. Виявляєть-
ся, можна не вчитися, не мати фахового досвіду, не працюва-
ти, а достатньо просто проголосити себе незалежним експер-
том і давати рекомендації державним органам та суспільству.
Результат очевидний, і відповідні наслідки ми добре бачимо.
У зв’язку з цим я повністю підтримую думку шановного ака-
деміка В.Т. Грінченка про необхідність більш активної позиції
Академії у відстоюванні прав та інтересів науковців.
Звичайно, виникає запитання: як усі ці «стандарти» імпле-
ментуються в наше законодавство. Питання це дуже складне, я
б сказав, суперечливе і багатоаспектне. Звернемо увагу хоча б
на деякі базові принципи, на які спираються, зокрема, наші за-
кони «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про осві-
ту» та «Про вищу освіту». Колись Максим Рильський сказав,
що український правопис, «оказывается, вещь темная и непо-
нятная». Тож і ці принципи залишаються такими самими не-
зрозумілими. Наприклад, принципи демократизму та гуманіз-
му йдуть після принципів управління наукою. У кожному з цих
КОПИЛЕНКО
Олександр Любимович —
академік НАН України,
директор Інституту
законодавства Верховної Ради
України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 53
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
законів по-різному тлумачаться навіть базові
вихідні терміни, що стосуються європейсько-
го дослідницького простору. Натомість абсо-
лютно чітко й директивно, наприклад у Законі
«Про наукову і науково-технічну діяльність»,
визначено принципи державного управління
в цій сфері. А результати ми бачимо наочно, і
виявляється, що директивне керівництво та
матеріальне забезпечення не завжди пов’язані
між собою.
Наведу приклад з нашої юридичної галузі.
Нещодавно в Києві відбувся з’їзд представни-
ків юридичних вищих навчальних закладів і на-
укових установ, на якому потрібно було обрати
членів Вищої ради правосуддя від правового
середовища. З’їзд проходив у дуже нервовій, я б
сказав навіть агресивній, атмосфері. Причина —
делікатна ситуація, коли шановані професори із
середньою зарплатою 10 тис. грн мусили обра-
ти члена Вищої ради правосуддя із зарплатою
200 тис. грн. І виходить, що місячний фонд зар-
плати членів Вищої ради правосуддя абсолют-
но зіставний з аналогічним показником одного
чи навіть двох середніх за кількістю співробіт-
ників академічних інститутів.
Свого часу мій науковий керівник, світлої
пам’яті академік Борис Мусійович Бабій, ви-
ступаючи на засіданнях вченої ради Інститу-
ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН
України (зараз мій рідний Інститут відзначає
своє 70-річчя), часто повторював, що юридична
наука повинна надавати директивним органам
добротні фахові рекомендації. Проте сьогодні
цей обов’язок виглядає дещо дивно з точки зору
елементарної справедливості й моралі, зокрема
коли суддя Конституційного Суду із зарплатою
300 тис. грн замовляє експертний висновок про-
фесору, який отримує щомісяця 10 тис. грн. По-
вторюся, судді Конституційного Суду цілком
можуть виплачувати академічні стипендії всім
академікам і членам-кореспондентам.
Інший приклад. Як ви знаєте, зараз у центрі
уваги суспільства перебуває процес рефор-
мування суддівського корпусу. Відповідно, у
конкурсах на посади суддів Верховного, Ан-
тикорупційного чи іншого суду на абсолютно
рівних засадах у складанні іспитів змагають-
ся і студенти-випускники, і академіки. Проте,
якщо йдеться про стандарти та їх невідворотну
реалізацію в нашому житті, чому б не скориста-
тися, наприклад, французьким досвідом, коли
професор права зі стажем 10 років може пре-
тендувати на будь-яку посаду в суді та проку-
ратурі без жодних іспитів? Чи потрібно імпле-
ментувати лише ті стандарти, які погіршують,
принижують чи взагалі руйнують?
Прикладів, зокрема з академічного життя, на
жаль, можна навести багато. Я повністю підтри-
мую все, що тут вже говорилося про досить див-
ну позицію Міністерства освіти і науки України.
Діалог з ними дійсно нагадує розмову сліпих із
глухими. Не кажучи вже про незрозуміло агре-
сивну позицію представників Міністерства щодо
академічної спільноти й академічних звань. І це
окрема складна проблема. На мою думку, її варто
було б обговорити в активному режимі.
У листопаді 2017 р. відбулася генеральна
конференція ЮНЕСКО, яка ухвалила низку
документів, зокрема рекомендації щодо ор-
ганізації діяльності наукових співробітників.
Наведу лише деякі положення з цих рекомен-
дацій. Там сказано, що державне фінансуван-
ня наукових досліджень і розробок необхідно
розглядати як форму державних інвестицій,
переважно з великим терміном окупності. До
речі, там ідеться і про моральну підтримку на-
уковців. А що у нас? На Академію чиниться
безпрецедентний моральний тиск, постійно
ставиться під сумнів навіть сама можливість її
існування й подальшого розвитку.
Я певен, що сьогодні потрібен правовий мо-
ніторинг усього законодавчого масиву, ухва-
леного за 4–5 років. У цьому плані хотів би
звернути увагу й підтримати позитивний до-
свід роботи на цій ниві Президії НАН Украї-
ни. Зокрема, дуже важливою нині є практика
спільних засідань Президії НАН України та
Комітету Верховної Ради України з питань на-
уки і освіти. Нам є над чим разом працювати.
Наприклад, до порядку денного поточної сесії
Верховної Ради України включено близько 50
законопроектів, за які відповідає цей Комітет.
Проте з них безпосередньо стосуються науко-
вої сфери, і то лише в контексті дуже незна-
чних змін, не більше п’яти.
Дякую за увагу!
|