Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158164 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники / І.М. Бобух // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 58-61. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158164 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1581642025-02-09T14:21:57Z Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники Developments of Pidgorny Institute for Mechanical Engineering Problems of NAS of Ukraine in the field of power machine building Человеческий капитал и инклюзивное развитие экономики Украины: образовательно-научные факторы Бобух, І.М. Загальні збори НАН України 2019 Article Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники / І.М. Бобух // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 58-61. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158164 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Бобух, І.М. Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Бобух, І.М. |
| author_facet |
Бобух, І.М. |
| author_sort |
Бобух, І.М. |
| title |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники |
| title_short |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники |
| title_full |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники |
| title_fullStr |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники |
| title_full_unstemmed |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники |
| title_sort |
людський капітал та інклюзивний розвиток економіки україни: освiтньо-науковi чинники |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158164 |
| citation_txt |
Людський капітал та інклюзивний розвиток економіки України: освiтньо-науковi чинники / І.М. Бобух // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 5. — С. 58-61. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bobuhím lûdsʹkijkapítaltaínklûzivnijrozvitokekonomíkiukraíniosvitnʹonaukovičinniki AT bobuhím developmentsofpidgornyinstituteformechanicalengineeringproblemsofnasofukraineinthefieldofpowermachinebuilding AT bobuhím čelovečeskijkapitaliinklûzivnoerazvitieékonomikiukrainyobrazovatelʹnonaučnyefaktory |
| first_indexed |
2025-11-26T19:18:26Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:18:26Z |
| _version_ |
1849881745126588416 |
| fulltext |
58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
ТА ІНКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ:
ОСВIТНЬО-НАУКОВI ЧИННИКИ
Шановні учасники Загальних зборів!
У сучасному світі спостерігається зміщення акцентів від праг-
нення досягти високих темпів економічного зростання як та-
кого до інклюзивного і сталого розвитку економіки, людського
розвитку та людського капіталу.
Що таке людський капітал і як здійснюють його оцінку?
Людський капітал є частиною людського потенціалу, залуче-
ною у процес виробництва з метою створення нової вартості
та отримання доходу, а людський потенціал — загальний обсяг
людських ресурсів, що характеризується набутими знаннями,
здібностями, станом здоров’я та доступом до інформаційних
ресурсів (він включає людський капітал та некапіталізовану
(незадіяну у виробничому процесі) частину потенціалу).
Людський потенціал і, відповідно, людський капітал є клю-
човою складовою національного багатства, а отже, вони є по-
казниками, комплементарними до ВВП. Однак це інший, по-
рівняно з ВВП, вимір успішності розвитку країни. За оцінками
Світового банку, в Україні обсяг людського капіталу в 2014 р.
(за розрахунками 2018 р.) становив $858 млрд, зменшившись
з 2010 р. на $28 млрд (рис. 1). Людський капітал обчислюється
як теперішня вартість майбутніх доходів робочої сили. Це вра-
ховує освіту і навички, досвід, а також імовірність залучення до
економічної діяльності робочої сили різного віку.
За обсягом людського капіталу на одну особу Україна пере-
буває на 91-му місці зі 141 країни світу. При цьому слід заува-
жити, що в розвинених країнах світу людський капітал стано-
вить левову частку (60–70 %) національного багатства, тоді як
в Україні — лише 34 %. Хоча протягом 2010–2014 рр. частка
людського капіталу в Україні дещо зросла (з 31 % до 34 %), спо-
стерігається парадокс: зростання супроводжується зниженням
і без того надто низької доходності людського капіталу — за
БОБУХ
Ірина Миколаївна —
доктор економічних наук, в.о.
завідувача відділу економічного
зростання та структурних змін в
економіці ДУ «Інститут
економіки та прогнозування
НАН України»
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 59
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
цей період частка фонду оплати праці у ВВП
України зменшилася з 48 % до 39,2 % (для по-
рівняння: в країнах ЄС, США, Японії вона ста-
новить 68–76 %).
Україна посідає перше місце у списку най-
бідніших країн Європи з добробутом пере-
січного дорослого $1,563 тис. (дані рейтингу
Credit Suisse Research Institute за 2018 р.). Лі-
дером рейтингу є Ісландія, в якій середній ста-
ток дорослого перевищує $550 тис. Однак ще
більше значення, ніж загальні обсяги добро-
буту, має нерівність його розподілу. В Україні
наявна парадоксальна ситуація: тоді як індекс
Джині за доходами є одним з найнижчих у сві-
ті (25 %), індекс Джині за добробутом — найви-
щий у світі (95,5 %)! Медіана добробуту одного
дорослого в Україні дорівнює $40, але аналіти-
ки нарахували 135 людей, статки яких переви-
щують $50 млн. Створюється замкнене коло
перетікання нерівності: нерівність у доходах
переходить у нерівність багатства, освітню не-
рівність, нерівність у стані здоров’я, нерівність
на ринку праці, що знов зумовлює нерівність у
доходах.
Досить цікавим є і гендерний розподіл наяв-
ного людського капіталу. Якщо в середньому в
світі 61 % людського капіталу належить чоло-
вікам, а 39 % — жінкам, то в групі країн з до-
ходами, нижчими за середні, до яких належить
і Україна, цей показник становить відповідно
70 % і 30 %.
У світових рейтингах за обсягами валового
національного доходу на одну особу Україна
займає ще гіршу позицію, ніж за індексом люд-
ського розвитку (рис. 2). Це означає, що в ході
соціально-економічних трансформацій в Укра-
їні не забезпечено повномасштабної «включе-
ності» людини в процес економічного життя.
У логічній моделі людина перебуває поза ме-
жами процесів, де ключову роль відіграє інсти-
туційна складова, побудована не на принципах
інклюзивності, а на принципах екстрактивнос-
ті. Людина при цьому не відчуває себе повно-
правним учасником процесу.
Для досягнення збалансованого людського
розвитку в Україні необхідно забезпечити пе-
рехід від екстрактивних до інклюзивних інсти-
тутів. Екстрактивні інститути спричиняють
Рис. 1. Темпи приросту (зниження) ВВП і обсяги людського капіталу в Україні
Рис. 2. Співвідношення рейтингу за індексом люд-
ського розвитку та рейтингу за обсягами валового на-
ціонального доходу на одну особу
60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Рис. 3. Мінімальна заробітна плата (права шкала) та рівень корумпованості (ліва шкала) в Україні та країнах ЄC,
2018–2019 рр.
економічну стагнацію, нерівність добробуту,
зумовлюють необмеженість влади і збагачен-
ня однієї групи за рахунок решти суспільства.
Замість правила rule of law (верховенство
права) діє правило rule by law (управління за
законом), коли закони приймаються з ураху-
ванням потреб обмеженої кількості людей (в
економіці це може набувати таких форм, як
дотації потрібним підприємствам чи секторам;
обмеження кредитування широких верств на-
селення для започаткування власного бізнесу;
нерівні правила оподаткування тощо). Екс-
трактивні інститути не створюють стимулів,
потрібних для того, щоб люди заощаджували,
інвестували і створювали інновації. Щоб бути
інклюзивними, економічні інститути мають за-
охочувати великі маси людей до участі в еко-
номічній діяльності, шанувати приватну влас-
ність та спиратися на неупереджену систему
права, тобто для всіх членів суспільства мають
діяти однакові правила. Одним з найважливі-
ших чинників розвитку інклюзивних інститу-
тів є освічена робоча сила і розвиток наукової
сфери, що врешті-решт веде до зміцнення де-
мократії і вдосконалення її інститутів.
Концепція інклюзивного розвитку перед-
бачає більш ефективну «включеність» людей
в економічну діяльність, внаслідок чого відбу-
вається перетворення незадіяного людського
потенціалу на людський капітал. Щоб досягти
успішного інклюзивного зростання, урядам
країн важливо концентруватися на швидкому
проведенні структурних реформ. А для забез-
печення інклюзивного розвитку необхідно ін-
вестувати в людський капітал, у тому числі в
доступність освіти, гнучкість робочого ринку
і гендерну рівність, посилюючи дію освітньо-
наукових чинників, які відіграють ключову
роль.
Серед основних бар’єрів на шляху створен-
ня передумов успішної реалізації освітньо-
наукових чинників в Україні — низький рівень
заробітної плати, високий рівень бюрократиза-
ції і корумпованості. Причому заробітна пла-
та і рівень корумпованості пов’язані обернено
пропорційною залежністю (рис. 3): чим мен-
шим є рівень заробітної плати, тим більший
спостерігається рівень корумпованості.
З метою посилення розвитку людського ка-
піталу та забезпечення інклюзивного розви-
тку економіки необхідно здійснювати заходи
з підвищення ефективності функціонування
освітньо-наукової сфери. Питання освіти —
це окрема велика розмова, а у науковій сфері
необхідно:
1. Більше уваги приділяти популяризації
науки задля налагодження взаємодії з суспіль-
ством, розвитку підприємництва на науковій
основі, використовуючи для цього насамперед
сучасні цифрові та комунікаційні технології.
2. Здійснити заходи щодо розбудови нау ко-
во-технологічної інфраструктури з метою по-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 5 61
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
силення ролі НАН України як частини старт ап-
екосистеми. Створити умови для формування
на базі установ Академії закладів інфраструк-
тури, які сприятимуть розвитку технологічного
підприємництва та комерціалізації наукових ре-
зультатів, їх успішнішій реалізації, заохочувати-
муть молодь до науково-технічної діяльності.
3. Здійснити заходи щодо зміцнення міжна-
родного співробітництва у сфері поліпшення
кількісних та якісних характеристик людсько-
го капіталу шляхом реалізації спільних про-
ектів, підвищення рівня наукової мобільності,
забезпечення ефективного функціонування
системи експертної оцінки проектів задля під-
тримки впровадження передового досвіду та
підвищення їх якості, а також з метою інтерна-
ціоналізації української науки.
4. Закріпити за НАН України функції з ви-
значення пріоритетів розвитку суспільства в
рамках співробітництва з Національною ра-
дою з питань розвитку науки і технологій та ін-
шими зацікавленими сторонами у рамках візії,
на основі якої мають формуватися форсайти,
прогнози, стратегії, цільові орієнтири розви-
тку науки і технологій з метою збалансованого
розвитку людського капіталу.
5. Відповідно до цілей Угоди про Асоціацію
з ЄС сприяти залученню України до Європей-
ського дослідницького простору, підтримувати
реформування дослідних установ та реоргані-
зацію системи управління науковою сферою,
зокрема розвитком її науково-технічного по-
тенціалу.
6. Здійснити заходи щодо зменшення витрат
та підвищення ефективності адміністративно-
го управління дослідженнями, забезпечувати
більш гнучке та оперативне прийняття рішень
з делегуванням розширених повноважень на-
уковим підрозділам.
Важливо також зміцнити вектор формуван-
ня цінностей у процесі розвитку освіти і науки
в Україні на засадах глобальних Цілей сталого
розвитку. З цією метою доцільно забезпечити
спрямування діяльності НАН України на до-
сягнення глобальних Цілей сталого розвитку, а
також рекомендувати Президії, секціям, відді-
ленням та установам НАН України, закладам
вищої освіти визначити ключові Цілі сталого
розвитку, в напрямі досягнення яких вони ма-
ють здійснювати наукову діяльність. Зокрема,
на особливу увагу заслуговує Ціль 5 «Гендерна
рівність та гідна праця», в рамках якої необхід-
но сприяти досягненню гендерного балансу,
адже, за оцінками Глобального інституту Мак-
Кінзі, до 2025 р. світовий ВВП може зрости на
$12 трлн через подолання гендерної нерівності,
а людський капітал — збільшитися на 18 %.
Дякую за увагу!
|