Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання
У статті розглядаються причини виникнення прогалин у праві та законі, що зумовлюють адміністративно-господарські спори, узагальнюється порядок їх подолання. Is this article the reasons of appearing of gaps of the right and law are esteemed, as foundations of originating of administrative dispute, an...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15818 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання / В. Пригоцький // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 137-140. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859953795897753600 |
|---|---|
| author | Пригоцький, В. |
| author_facet | Пригоцький, В. |
| citation_txt | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання / В. Пригоцький // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 137-140. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті розглядаються причини виникнення прогалин у праві та законі, що зумовлюють адміністративно-господарські спори, узагальнюється порядок їх подолання.
Is this article the reasons of appearing of gaps of the right and law are esteemed, as foundations of originating of administrative dispute, and the order of their overcoming is extended.
В статье рассматриваются причины возникноввения пробелов в праве и законе, которые обуславливают административно-хозяйственные споры, обобщается порядок их преодоления.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:18:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О
137
№ 11
Прогалини властиві кожній системі (гаD
лузі) законодавства, оскільки з’являD
ються, як правило, в результаті бурхD
ливого соціальноDекономічного розвитку,
формування нових суспільних відносин. РаD
зом із тим несуперечність законодавства є
важливою умовою функціонування будьD
якої його галузі. Але, мабуть, найбільш актуD
альною ця умова буде для податкового заD
конодавства, оскільки будьDяка прогалина у
ньому здатна створити дисбаланс у мехаD
нізмі правового регулювання оподаткуванD
ня, що може призвести до істотних обмежень
прав і свобод.
Твердження щодо можливості відсутносD
ті прогалин права не раз піддавалися справедD
ливій критиці. Одним із перших це питання
з критикою порушив В. Лазарєв [1, с. 93–97].
О. Скакун стверджує, що порушення прав і
свобод особи є наслідком існування прогаD
лин у праві [2, с. 198], а М. Нерсесянц вказує
на неможливість безпрогалинної регламенD
тації життя та превентивного контролю за
нею [3, с. 91].
Загальновизнано, що відсутність правоD
вої норми, яка регулює відносини сторін, моD
же означати одне з двох (за відсутності поD
милки): наявність прогалини в чинному заD
конодавстві або свідоме бажання законодавD
ця не регулювати певні обставини. ПриклаD
дом прогалини податкового закону є норма
підпункту «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про
податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.
№ 168/97DВР щодо визначення права податD
кового органу прийняти самостійне рішення
про анулювання реєстрації платника цього
податку та врахування у ній квартальних
платників. Іншим прикладом прогалини поD
даткового закону є відсутність у законодавD
стві права податківців на проведення інвенD
таризації у платника податків і права пеD
ревірки його первинних бухгалтерських доD
кументів (окрім зведених реєстрів) під час
перевірки.
Технічною помилкою законодавця може
бути, наприклад, наявність двох сьомих часD
тин у ст. 111 Закону «Про державну податкову
службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509DXII,
які суперечать восьмій.
Бажання законодавця не регулювати
певні відносини й утворити прогалину має
місце, наприклад, у випадку залишення ним
диспозиції правової норми невизначеною
(відкритою). До такого бажання також відD
носять випадки, коли закон містить абстрактD
ні посилання на фактори, що лежать поза меD
жами його регулюванням (добросовісність,
справедливість, розумність) і не є юридичниD
ми. У цьому випадку правозастосовчим оргаD
нам надається право конкретизувати абстрактD
ні поняття закону.
Одним із випадків небажання законодавD
ця регулювати певні суспільні відносини є
«кваліфіковане мовчання». Його прикладом
може бути норма п. 5.4.4 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств»
від 28.12.1994 № 334/94DВР у частині відсутD
ності переліку рекламних заходів, що моD
жуть бути включені до валових витрат.
Метою цієї статті є аналіз загальних підхоD
дів до визначення, виявлення та подолання
прогалин податкового законодавства. ПредмеD
том розгляду є основні ознаки й елементи
прогалин податкового закону як детерміD
нанти виникнення адміністративноDгоспоD
дарських спорів.
Проблема прогалин у праві є актуальною
вже давно і була предметом дослідження значD
ЩОДО ПРОГАЛИН ПРАВА
ЯК ДЕТЕРМІНАНТ ВИНИКНЕННЯ
АДМІНІСТРАТИВНО7ГОСПОДАРСЬКОГО СПОРУ,
ЇХ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ
Вячеслав Пригоцький,
здобувач Національного університету Державної податкової служби України
© В. Пригоцький, 2009
У статті розглядаються причини виникнення прогалин у праві та законі, що зумовлюють
адміністративно�господарські спори, узагальнюється порядок їх подолання.
Ключові слова: прогалини права і закону; кваліфіковане мовчання; технічна помилка;
податковий борг.
А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О
138
листопад 2009
ної кількості вчених. Це, зокрема, І. МихайD
ловський, Є. Васьковський, В. Лазарєв, Н. ВопD
ленко, С. Алексеєв, С. Кечек’ян, В. Леушин та ін.
У науковій літературі в різний час існуваD
ли різні підходи до проблеми визначення
прогалин у праві. Так, О. Скакун зазначає,
що прогалина у праві – це повна або часткоD
ва відсутність у чинних нормативноDправоD
вих актах необхідних юридичних норм, яку
не можна ототожнювати з «помилкою в праD
ві», що є результатом неправильної оцінки
об’єктивних умов і вияву не тієї законодавчої
волі, які слід було б втілити в нормативноD
правовому акті [2, с. 400]. Аналогічно визнаD
чає прогалину права А. Шульга [4, с. 91],
П. Рабінович [5, с. 125] та ін. Більшість авD
торів обґрунтовано здійснює поділ прогалин
на дві категорії – прогалини права та прогали�
ни закону.
Правова позиція, якої дотримуються
А. Шульга [4, с. 93], В. Леушин [6, с. 407],
О. Венгеров [7, с. 267], З. Незнамова [8, с. 12]
та ін. полягає в тому, що прогалина у законі
є там, де нормативний акт, регулюючи суD
спільні відносини в загальній формі, залишає
якісь аспекти цих відносин без правового реD
гулювання, у той час як вони повинні бути
врегульовані саме в цьому нормативному акD
ті. За повної відсутності нормативного акта,
тобто там, де навіть у загальній формі певні
відносини не отримали свого закріплення
правом, наявна прогалина у праві.
Значна кількість авторів визнає такий
поділ умовним. Зокрема, В. Лазарєв зазнаD
чає, що «прогалини у законах, у законодавD
стві є прогалинами в праві та навпаки» [1,
с. 8]. Підтримують таку точку зору М. ВопD
ленко [9, с. 24], С. Алексеєв [10, с. 261] та ін.
Разом із тим різні дослідники виокремD
люють різні сторони й елементи прогалин.
Так, В. Нерсесянц вважає, що прогалини в
праві можуть бути наслідком неминучого
відставання законодавства від динамічних
суспільних відносин або результатом помиD
лок законодавця тощо [11, с. 490], а О. ВенгеD
ров, на розвиток цієї тези, вказує, що прогаD
лини в праві мають об’єктивну та суб’єктивD
ну природу. Об’єктивні прогалини – це проD
галини при виникненні нових суспільних
відносин – правовий вакуум; суб’єктивні –
це прогалини недосконалості законодавства,
юридичної техніки тощо [7, с. 268].
З. Незнамова визначає прогалину права як
дефект системи права, що виражається у
відсутності конкретного нормативного припиD
су відносно фактичних обставин, що перебуваD
ють у сфері правового регулювання [8, с. 14], а
А. Черданцев поділяє прогалини на первісні та
похідні (прогалини еволюції) [12, с. 251].
Основною та визначальною спільною озD
накою визначень прогалин є загальна вказівD
ка на відсутність правових норм для регулюD
вання існуючих суспільних відносин. ПодібD
ний підхід до визначення прогалин у праві
висловлювався правознавцями давно. Ще у
XІХ ст. І. Михайловський визначав прогалиD
ну у праві як ситуацію, у якій фактичні обсD
тавини випадку не відповідають ні одній із
описових частин (припущень) діючих юриD
дичних норм [13, с. 712]. Як варіант зазначеD
ного висловлювалося твердження, що прогаD
лина права наявна й у тому випадку, коли
існує повна чи часткова відсутність нормаD
тивних правил у загальному та конкретному
випадку, тобто без прив’язування суспільних
відносин до обов’язкового правового їх регуD
лювання. Такої позиції, зокрема, дотримуD
вався Є. Васьковський, який стверджував, що
прогалина у праві виражається в повній або
частковій неврегульованості суспільних відD
носин правовими нормами [14, с. 127].
Синтез наведених визначень свідчить про
те, що сама собою відсутність правової норD
ми може ще і не свідчити про наявність проD
галини, оскільки теорією права передбачаD
ється, що правове регулювання не охоплює й
не повинно охоплювати собою всього розD
маїття суспільних відносин. Ознакою існуD
вання прогалини права є відсутність норми
лише у сфері суспільних відносин, що підлягаD
ють обов’язковому правовому регулюванню.
Оскільки прогалина у правовому регулюD
ванні є дефектом системи права, він повинен
бути усунутий. При цьому усунути прогалиD
ну може тільки законодавець, а у правозастоD
совчому процесі права лише долаються. ПракD
тична правозастосовча робота виробила конD
кретні підходи до подолання прогалин. Так,
вони можуть долатися роз’ясненням, інстD
рукцією чи положенням (далі – роз’яснення)
органу управління.
Характерною особливістю роз’яснень, як
зазначає С. Погребняк, є те, що за загальним
правилом вони мають зворотну силу, адже
вони виходять пізніше, ніж коментовані норD
мативноDправові акти. Це повністю узгоджуD
ється з тим, що роз’яснення не містять нових
правил поведінки, а лише вносять ясність
і чіткість у розуміння існуючих норм [15,
с. 46]. При цьому існує небезпека, що роз’ясD
нення може спотворювати закон, створювати
нові правові норми й як результат мати неD
відповідне, суперечливе тлумачення норм
податкового законодавства. Такий стан справ
безпосередньо стосується і Державної податD
кової адміністрації України (далі – ДПАУ),
яка час від часу визнає невідповідність деяD
ких своїх податкових роз’яснень.
Прикладом суперечливого тлумачення
податкового законодавства державними орD
ганами завдяки наявній прогалині закону
може бути ситуація, яка складається у банD
А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В О
139
№ 11
ківській сфері з платежами під час кризи.
Так, через брак ліквідності виникла гостра
проблема вчасного перерахування коштів
платників податків до бюджету. На подоланD
ня цього явища Національний банк України
(далі – НБУ) зобов’язав банки проводити
платежі протягом двох днів у межах одного
банку, і трьох – поза межами (постанови від
11.10.2008 р. № 319 та від 16.10.2008 р. № 328).
Іншими словами, може відбутися затримка
чи повне ненадходження коштів до бюджету
при подачі платником платіжного доручення
в останній день легітимного строку. Це, у
свою чергу, тягне за собою застосування до
платника податків фінансової відповідальD
ності за ст. 17 Закону України «Про порядок
погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими
фондами» від 21.12.2000 р. № 2181DІІІ (далі –
Закон № 2181DІІІ).
ДПАУ у своєму роз’ясненні положень
підпункту 16.5.1 Закону № 2181DІІІ [16] та
листі від 14.01.2008 р. № 412/7/24D0117 [17]
вказує, що за порушення строків зарахуванD
ня податків до бюджету з вини банку платD
ник податків звільняється від відповідальD
ності. Але норма підпункту 16.5 Закону
№ 2181DІІІ не звільняє платника податків від
обов’язку сплатити суму податкового зоD
бов’язання. Таку позицію підтримує Вищий
арбітражний суд [18].
Державний комітет України з питань реD
гуляторної політики та підприємництва у
листі від 05.03.2002 р. № 5D532/1273 вказує
на те, що є неправомірними дії працівників
податкових органів щодо повторного стягD
нення сум податків із суб’єктів підприємD
ницької діяльності, які у встановлені законоD
давством строки подали до банку платіжні
доручення для своєчасного та повного внеD
сення податку. З цим погоджуються Комітет
Верховної Ради з питань фінансів і банківсьD
кої діяльності, Вищий адміністративний суд
та Верховний Суд України [19].
Отже, на підставі тлумачення однієї норми,
а саме п. 16.5 Закону № 2181DІІІ, державними
органами зроблені протилежні висновки. Це
є підтвердженням, поDперше, наявності прогаD
лини закону, поDдруге, невідповідного суперечD
ливого тлумачення права юридичних норм.
Щодо сутності наведеної проблеми, то
найбільш адекватною, на нашу думку, є поD
зиція ДПАУ, оскільки вона ґрунтується на
системному тлумаченні податкового законоD
давства, легальному визначенні податку та
податкового зобов’язання. До аргументів, виD
користаних податковою службою, додамо,
що, оскільки визначаючи дефініцію «податD
кове зобов’язання» законодавець використав
дієслово «сплатити» у закінченій формі, то
словосполучення «зобов’язання платника
податків сплатити» набуває сенсу тільки пісD
ля надходження коштів до бюджету.
Загалом слід зазначити, що відсутність у
законодавстві визначення «сплата обов’язкоD
вого платежу» та невизначення моменту, з якоD
го обов’язковий платіж вважається сплаченим,
дає можливість для їх різного тлумачення.
Для усунення (заповнення) зазначеної
прогалини пропонуємо доповнити ч. 1 ст. 1
Закону № 2181DІІІ пунктом 1.21 такого змісD
ту: «сплата податку (обов’язкового платежу) –
фактичне надходження коштів до бюджету
після реєстрації обслуговуючим банком плаD
тіжного доручення на переказ грошових кошD
тів для погашення податкового зобов’язання
чи податкового боргу».
Заповнення чи подолання прогалин у
праві є логічним продовженням діяльності з
їх виявлення і здійснюється у процесі праD
вотворчості шляхом внесення змін і доповD
нень до законів. Заповнення прогалин здійсD
нюється шляхом видання норми, подолання
прогалин – шляхом аналогії [1, с. 182].
Правила тлумачення є особливою наD
укою – юридична герменевтика, тобто наука
про тлумачення, відповідно до якого анаD
логія закону чи права опосередковує тлумаD
чення відповідних норм або загальних принD
ципів, основних засад права.
Застосування аналогії починається із
з’ясування змісту норми, оскільки абстрактD
ність правових норм, стислість і лаконічність
тексту й, як наслідок, двозначність формуD
лювань, може призвести до різного її розуD
міння. Тому процес тлумачення норми права
розпочинається з лінгвістичного аналізу
тексту нормативноDправового акта, а потім –
аналізу логіки мислення. Після цього досліD
джується місце норми в системі права, норD
мативноDправовому акті, а також місце даноD
го нормативноDправового акта в системі заD
конодавства. Здійснюється аналіз умов екоD
номічного та політичного життя, які зумовиD
ли видання даного нормативноDправового
акта, встановлюється мета його видання тоD
що. Воля сторін підлягає з’ясуванню лише у
випадку, коли буквальне тлумачення не дозD
воляє визначити зміст договору. При цьому
тлумачення повинно здійснюватися з урахуD
ванням принципу сумлінності, розумності та
справедливості.
Узагальнюючи різні позиції щодо визнаD
чення прогалин, доцільно підтримати недиD
ференційований підхід, оскільки податки –
це та галузь позитивного права, де невреD
гульованість відносин може призвести до
значних соціальних зрушень. У зв’язку з цим
пропонується таке формулювання прогалиD
ни закону: це повна або часткова відсутність
у системі законодавства правової норми, не�
обхідної для повноцінного вирішення питання,
А Д М І Н І С Т РАТ И В Н Е П РА В Олистопад 2009
що є предметом правового регулювання; це
юридичний факт відповідно до якого законом
не передбачене конкретне вирішення спірного
питання повністю або у частині.
Проведений аналіз дозволяє зробити вис7
новок, що причинами виникнення прогалин
у податковому праві є:
невміння законодавця врегулювати все
розмаїття життєвих ситуацій і передбачити
появу нових суспільних відносин;
технічні помилки;
кваліфіковане мовчання.
Для подолання прогалини закону доцільD
но використовувати інші існуючі правові
норми, які з урахуванням правил тлумаченD
ня та логіки можуть бути застосовані до
конкретних випадків. Це – найбільш праD
вильний і доцільний спосіб, оскільки правоD
застосовці, поDперше, залишаються в межах
діючого права, поDдруге, керуються прийомаD
ми загальноприйнятої логіки.
Література
1. Лазарев В. В. Пробелы в праве. Вопросы поD
нятия пробелов и критика теорий беспробельносD
ти права. – Казань, 1969. – 125 с.
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права / Пер. з
рос. – Х., 2001. – 656 с.
3. Нерсесянц В. С. Философия права. – М.,
1997. – 652 с.
4. Шульга А. М. Теория государства и права. –
Х., 2000. – 91 с.
5. Рабінович П. М. Основи загальної теорії праD
ва та держави. – X., 2002. – 160 с.
6. Теория государства и права / С. С. Алексеев,
С. И. Архипов, Г. В. Игнатенко и др. – М., 2000. –
595 с.
7. Венгеров А. Б. Теория государства и права. –
М., 2000. – 528 с.
8. Незнамова З. А. Коллизии в уголовном праве. –
Екатеринбург, 1994. – 284 с.
9. Вопленко Н. Н. Официальное толкование
норм права. – М., 1976. – 119 с.
10. Алексеев С. С. Проблемы теории права:
В 2 т. – Свердловск, 1973. – Т. 2. – 401 с.
11. Нерсесянц В. С. Общая теория права и госуD
дарства. – М., 1999. – 552 с.
12. Черданцев А. Ф. Теория государства и праD
ва. – М., 2000. – 432 с.
13. Михайловский И. В. Очерки философии
права // Хропанюк В. Н. Теория государства и праD
ва. – М., 1998. – 922 с.
14. Васьковский Е. В. Руководство к толковаD
нию и применению законов. – М., 1913. – 171 с.
15. Погребняк С. Машина времени и налоговые
разъяснения (письма) // Бухгалтер. – 2002. – № 37.–
С. 46–47.
16. Податкове роз’яснення положень підпункту
16.5.1 Закону України «Про порядок погашення зоD
бов’язань платників податків перед бюджетами й
державними цільовими фондами» у випадку несплаD
ти платежу в бюджет (державний цільовий фонд) з
вини банку у випадку ліквідації такого банку: Наказ
Державної податкової адміністрації від 17.01.2002 р.
№ 29 // Бухгалтер. – 2002. – № 4. – С. 12–13.
17. Лист Державної податкової адміністрації
України від 14.01.2008 р. № 412/7/24D0117 // ПраD
вова інформаційна система «ЛІГАDЗАКОН».
18. Вищий арбітражний суд України: Роз’ясD
нення від 12.05.1995 р. № 02D5/451 // Бюлетень заD
конодавства і юридичної практики України. –
2007. – № 11.
19. Узагальнення судової практики вирішення
спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства
про оподатковування суб’єктів підприємництва:
Постанова Президії Верховного Суду України від
23.12.2003 р. № 44 // Господарське судочинство в
Україні. – 2004.
Is this article the reasons of appearing of gaps of the right and law are esteemed, as foundations of
originating of administrative dispute, and the order of their overcoming is extended.
В статье рассматриваются причины возникноввения пробелов в праве и законе, которые
обуславливают административно�хозяйственные споры, обобщается порядок их преодоления.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15818 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0027 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:18:18Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пригоцький, В. 2011-02-01T19:10:15Z 2011-02-01T19:10:15Z 2009 Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання / В. Пригоцький // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 137-140. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0027 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15818 У статті розглядаються причини виникнення прогалин у праві та законі, що зумовлюють адміністративно-господарські спори, узагальнюється порядок їх подолання. Is this article the reasons of appearing of gaps of the right and law are esteemed, as foundations of originating of administrative dispute, and the order of their overcoming is extended. В статье рассматриваются причины возникноввения пробелов в праве и законе, которые обуславливают административно-хозяйственные споры, обобщается порядок их преодоления. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Адміністративне право Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання Article published earlier |
| spellingShingle | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання Пригоцький, В. Адміністративне право |
| title | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| title_full | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| title_fullStr | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| title_full_unstemmed | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| title_short | Щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| title_sort | щодо прогалин права як детермінант виникнення адміністративно-господарського спору, їх виявлення та подолання |
| topic | Адміністративне право |
| topic_facet | Адміністративне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15818 |
| work_keys_str_mv | AT prigocʹkiiv ŝodoprogalinpravaâkdetermínantviniknennâadmínístrativnogospodarsʹkogosporuíhviâvlennâtapodolannâ |