Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2016
• Автор: Гальчук, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
• Теми: Порівняльне літературознавство
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158424
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину / О. Гальчук // Слово і час. — 2016. — № 9. — С. 12-21. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

У статті здійснена спроба компаративного аналізу основних аспектів творчості двох чи
 не найбільших представників “високого модернізму” в українській та американо-англійській
 літературах – Миколи Зерова і Томаса Стернза Еліота. Означено точки перетину їхньої творчості,
 як-от: проблема культури як центральна в доробку, роль у творенні національних варіантів
 неокласики, виразна культурологічна парадигма власної поезії. Найвиразніше вони оприявлені
 в символічних текстах – “тексті Вергілія” і “тексті Данте” – як об'єктах рецепції та інтерпретації
 обох митців ХХ ст. The paper offers an attempt of analyzing the key aspects of the works by two famous representatives
 of the ‘high modernism’ in US-English and Ukrainian literatures – Thomas Stearns Eliot and Mykola
 Zerov. The author determines intersection points (the problem of culture as a central one in the
 heritage of both poets, the role in creating national variants of neoclassicism and eloquent cultural
 paradigm of their poetry), most distinctly revealed in symbolic “Virgil’s text” and “Dante’s text” of both
 writers. В статье предпринята попытк а сравнительного
 анализа основных аспектов творчества двух выдающихся
 представителей “высокого модернизма” в украинской и
 американо-английской литературах – Мыколы Зерова и Томаса
 Стернза Элиота. Определены условные точки пересечения
 их творчества: проблема культуры как центральная в
 литературоведческих и художественных произведениях,
 роль в создании национальных вариантов неоклассики,
 выразительная культурологическая парадигма поэзии.
 Отчетливо и системно они проявляются в символических
 текстах – “тексте Вергилия” и “тексте Данте” – как объектах
 рецепции и интерпретации обоих поэтов ХХ ст.