Новела "Море" ("Квіти в темній кімнаті") О.Лишеги як втілення архетипу самості

Статтю присвячено психоаналітичній інтерпретації новели “Море” (уперше опублікованій під
 заголовком “Квіти в темній кімнаті”) О. Лишеги, відповідно до концепції про колективне несвідоме
 К. Ґ. Юнга. Твір мислиться як утілення архетипу Самості, своєрідна словесна мандала, що має&...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2016
Main Author: Девдера, К.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158453
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Новела "Море" ("Квіти в темній кімнаті") О.Лишеги як втілення архетипу самості / К. Девдера // Слово і час. — 2016. — № 10. — С. 52-57. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Статтю присвячено психоаналітичній інтерпретації новели “Море” (уперше опублікованій під
 заголовком “Квіти в темній кімнаті”) О. Лишеги, відповідно до концепції про колективне несвідоме
 К. Ґ. Юнга. Твір мислиться як утілення архетипу Самості, своєрідна словесна мандала, що має
 символічні “верх” і “низ” – два протилежні часопростори, які розгортаються навколо головних образів
 “дому” й “хатки”. Названі образи розглянуто як модифікацію архетипів Персони (Маски) і Тіні. The article provides psycho-analytical interpretation of the short story by Oleh Lysheha “The Sea”
 (first published under the title “Flowers in a dark room”) in accordance with the Jung’s conception of
 the collective unconscious. The piece is treated as a reflection of the archetype of the Self, a mandala
 of words, which has symbolical ‘upper’ and ‘lower’ parts – two opposite chronotopes with the central
 images of ‘a house on a stone platform’ and ‘a mountain cottage’. The images are treated as having
 some features of the Mask and the Shadow archetypes. Статья посвящена психоаналитической интерпретации
 новеллы “Море” (впервые опубликованной под
 заголовком “Цветы в темной комнате” ) О. Лишеги ,
 согласно концепции о коллективном бессознательном
 К. Г. Юнга. Произведение мыслится как воплощение
 архетипа Самости, своеобразная словесная мандала,
 которая воплощает символические “верх” и “низ”
 – два противоположных пространства, которые
 разворачиваются вокруг главных образов “ дома”
 и “домика”. Названные образы рассмотрены как
 модификацию архетипов Персоны ( Маски ) и Тени.
ISSN:0236-1477