Відділ давньої української літератури
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158520 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відділ давньої української літератури / В. Сулима // Слово і час. — 2016. — № 11. — С. 11-12. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158520 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1585202025-02-10T00:50:02Z Відділ давньої української літератури Department of Old Ukrainian Literature Сулима, В. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 2016 Article Відділ давньої української літератури / В. Сулима // Слово і час. — 2016. — № 11. — С. 11-12. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158520 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 |
| spellingShingle |
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 Сулима, В. Відділ давньої української літератури Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Сулима, В. |
| author_facet |
Сулима, В. |
| author_sort |
Сулима, В. |
| title |
Відділ давньої української літератури |
| title_short |
Відділ давньої української літератури |
| title_full |
Відділ давньої української літератури |
| title_fullStr |
Відділ давньої української літератури |
| title_full_unstemmed |
Відділ давньої української літератури |
| title_sort |
відділ давньої української літератури |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – 90 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158520 |
| citation_txt |
Відділ давньої української літератури / В. Сулима // Слово і час. — 2016. — № 11. — С. 11-12. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT sulimav víddíldavnʹoíukraínsʹkoílíteraturi AT sulimav departmentofoldukrainianliterature |
| first_indexed |
2025-12-02T07:38:24Z |
| last_indexed |
2025-12-02T07:38:24Z |
| _version_ |
1850381281966161920 |
| fulltext |
11Слово і Час. 2016 • №11
ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
На поріг 90-ліття нашого Інституту фахівці з давньої літератури прийшли із двома
томами нової “Історії української літератури” (К.: Наукова думка, 2014). Одна тисяча
шістсот сімдесят вісім сторінок 1-го і 2-го томів запропонували читачам мандрівку
від раннього та зрілого Середньовіччя, що приблизно збігається з добою Київської
Русі (Х – половина ХIII ст.), через пізнє Середньовіччя (половину ХVI ст., з тодішніми
проявами ренесансних віянь) і до кінця XVIII ст., до часу першого національного
відродження, раннього і зрілого бароко, посилення процесів секуляризації та
невідворотної модернізації художньої моделі відтворення світу.
Наполегливо називаємо свій варіант історії новим, попри явне наслідування
основних конструкцій і найголовніших наукових підвалин, на яких вибудувано було
академічну історію давньої літератури, написану й видану 1967 р. авторитетними
вченими Вікторією Колосовою, Володимиром Крекотнем, Леонідом Махновцем,
Олексою Мишаничем, – світла їм і вічна пам’ять. Ті півтора томи з восьмитомника,
увібравши досвід попередніх історій літератури, дали сконцентровану та досить
Слово і Час. 2016 • №1112
многогранну модель давнього українського письменства з
його різномасштабними постатями, історико-літературними
періодами, релігійно-духовною тематикою тощо.
Наш час дозволив відкинути колись нав ’язувані
антиісторичні ідеологеми і зловмисні формули на
кшталт “спільної колиски” абощо, а натомість показати
восьмисотлітній історико-культурний процес, який на
початках дав чернігово- і києвоцентричне “Слово о полку
Ігоревім”, одне з найвищих художніх явищ усієї європейської
писемності, а наприкінці, сягнувши у творах Григорія
Сковороди своєї історико-літературної, хронологічної
й художньої максими, – “Енеїду” Івана Котляревського,
перший твір нової української літератури.
Видавничо-редакційний процес з підготовки до друку 1-го
і 2-го томів ішов у паралелі з вогняно-кривавими подіями
Революції гідності, більшість епізодів якої розгорталися
просто під вікнами Інституту. Молодші й відчайдушніші
давники ставали безстрашними учасниками протистояння,
старші – дочитували верстку з рядками про українсько-
російські літературні “зв’язки” XVI–XVIII ст., про часто
цілком ігноровані користі, що їх давала Росії на кілька віків
старша українська культура, і, навпаки, утиски і збитки,
яких зазнавала Україна від імперської політики Росії.
Екран телевізора цілоденно кипів огнями й димами…
А сторінки історії літератури подавали відкориговані
оцінки національно-визвольних змагань підімперської
старожитньої України, різнопланові вияви національної
самосвідомості, невтомні пошуки національної ідентичності,
об’єктивно висвітлюючи особливості їх відображення в
письменстві того часу.
Важливою прикметою нової історії давньої літератури став її, сказати б,
всеукраїнський авторський колектив, який склали представники вишів Донецька,
Житомира, Києва, Львова, Одеси, Переяслава-Хмельницького, Тернополя, Харкова.
Тепер, на тлі поширеної агресії, це читається як гарантія єдності української держави,
її духовної сили, здатності й надалі (як і в старі часи) виконувати роль “медіума” між
західним світом і слов’янським універсумом, не кажучи вже про неминучу єдність
сходу й заходу самої України.
Наукову редакцію тому першого здійснили Юрій Пелешенко і Микола Сулима, тому
другого – Віра Сулима і Микола Сулима. На моє переконання, найсильніше враження
у редакторів-давників залишилося від співпраці з керівником запланованого
12-томного видання академіком Віталієм Дончиком. Аби гідно описати наше творче
протистояння, потрібне або ж перо невідомого автора “Слова о полку Ігоревім”,
або ж полемічний запал святого Івана із Судової Вишні, бо ваш покірний слуга
й учасник тих медієвістично-патріотичних дискусій по телефонах, емейлах і на
полях рукописів та версток безсилий коротко й страшно відтворити велику битву за
правду і красу кожного слова, тези, характеристики і навіть примітки. Дончиковий
великий редакторський талант, помножений на досвід, по один бік, і наша наукова
залюбленість у літературну давнину, по другий, врешті принесли чудовий плід
фахової взаємоповаги і душевної симпатії.
За тим бурхливим творчим взаємопоборенням сховалися в тіні спогаду не
надто емоційні та доста категоричні й вельми корисні зауваження й побажання
титульних і не титульних рецензентів. А ще проект історії літератури подарував
мені заочне медієвістичне мало не породичання з харківським професором. А ще
праця над двома томами нашого відділу виявила молодь, уже готову осягати оту
багатомовність української книжної давнини, без якої по-справжньому жодного,
навіть хрестоматійного твору Х–ХVІІІ ст. не збагнеш.
Віра Сулима
|