Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях
Проаналізовано проблеми формування стратегії розвитку «смарт» промисловості в Україні, сфокусовано увагу на визначенні її пріоритетних напрямів.Розкрито стратегічне значення переходу до «смарт» виробництв у промисловості України в умовах глобальних викликів, світових промислових трендів та внутрішні...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158697 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 5–29. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267496550957056 |
|---|---|
| author | Збаразська, Л.О. |
| author_facet | Збаразська, Л.О. |
| citation_txt | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 5–29. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проаналізовано проблеми формування стратегії розвитку «смарт» промисловості в Україні, сфокусовано увагу на визначенні її пріоритетних напрямів.Розкрито стратегічне значення переходу до «смарт» виробництв у промисловості України в умовах глобальних викликів, світових промислових трендів та внутрішніх завдань соціально-економічного розвитку. Нова якість інформаційно-комунікаційних технологій і нові формати їх використання у промислових процесах та продуктах створюють реальне підґрунтя для трансформації традиційних промислових виробництв у«смарт» системи. Вони розглядаються як ключовий стратегічний фактор забезпечення високої адаптивності, соціально-економічної ефективності та глобальної конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі розвитку. Як тривалий та інвестиційно витратний процес, формування «смарт» промисловості потребує стратегії, цілі та напрями якої мають бути адекватними пріоритетам як економічного, так і суспільного розвитку країни.Запропоновано концепцію аналітичної моделі для визначення пріоритетних напрямів стратегії розвитку «смарт» промисловості. Аналітична модель обґрунтування охоплює шість предметних блоків: мотивація до «смартизації»; ідентифікація напрямів; ключові фактори розвитку напрямів; потенціал напрямів; імовірні ризики; готовність до реалізації (вихідні умови).Аргументовано, що мотивація ключових суб’єктів (суспільство, держава, бізнес) до реалізації «смарт» інновацій нині ще не є чітко сформованою, стратегічно усвідомленою та інституційно забезпеченою. Становлення «смарт» промисловості передбачає системні та комплексні інновації, які зачіпають інтереси багатьох суб’єктів у промисловій і суміжних сферах діяльності. Тому важливо орієнтуватися на широкий спектр взаємоузгоджених стратегічних цілей розвитку суспільства й економіки, потенційних наслідків та ризиків застосування новітніх «смарт» технологій. У контексті стратегічних пріоритетів соціально- економічного розвитку України запропоновано включити у стратегію «смарт» промисловості такі цільові напрями, як забезпечення національної безпеки (по усьому комплексу аспектів), розвиток та економічна ефективність виробництва, охорона довкілля, розвиток людського капіталу, розвиток економіки територій, інтеграція у глобальну виробничу мережу.Зроблено висновки щодо економічної актуальності, сфер і соціально-економічних наслідків застосування у промисловості України базових «смарт» технологій, які значною мірою впливають на підвищення факторної та загальної ефективності виробництва (промислова роботизація, штучний інтелект, Інтернет речей). Окреслено першочергові завдання промислової політики для ефективної розбудови industry 4.0 на основі «смарт» інновацій.
Проанализированы проблемы формирования стратегии развития «смарт» промышленности в Украине, прежде всего в части определения ее приоритетных направлений.Раскрыто стратегическое значение перехода к «смарт» производствам в промышленности Украины в условиях глобальных вызовов, мировых промышленных трендов и внутренних задач социально-экономического развития. Новое качество ИКТ и новые форматы их применения в промышленных процессах и продукции создают реальную основу для трансформации традиционных производств в «смарт» системы. Они рассматриваются как ключевой стратегический фактор обеспечения высокой адаптивности, социально-экономической эффективности и глобальной конкурентоспособности национальных экономик на современном этапе развития. Как продолжительный и инвестиционно затратный процесс, формирование «смарт» промышленности требует стратегии, цели и направления которой должны быть адекватными приоритетам как экономического, так и общественного развития страны.Предложена концепция аналитической модели для определения приоритетных направлений стратегии развития «смарт» промышленности. Аналитическая модель обоснования охватывает шесть предметных блоков: мотивация к «смартизации»; идентификация направлений; ключевые факторы развития направлений; потенциал направлений; вероятные риски; готовность к реализации (исходные условия).Аргументировано, что мотивация ключевых субъектов (общество, государство, бизнес) к осуществлению «смарт» инноваций сегодня еще не является четко сформированной, стратегически осознанной и институционально обеспеченной. Становление «смарт» промышленности предусматривает системные и комплексные инновации, которые затрагивают интересы многих субъектов в промышленной и смежных сферах деятельности. Поэтому важно ориентироваться на широкий спектр взаимосогласованных стратегических целей развития общества и экономики, потенциальных последствий и рисков применения новейших «смарт» технологий.В контексте стратегических приоритетов социально-экономического развития Украины предложено включить в стратегию «смарт» промышленности такие целевые направления, как обеспечение национальной безопасности (по всему комплексу аспектов), развитие и экономическая эффективность производства, защита окружающей среды, развитие человеческого капитала, развитие экономики территорий, интеграция в глобальную производственную сеть.Сделаны выводы об экономической актуальности, сферах и социально- экономических последствиях применения в промышленности Украины базовых «смарт» технологий, которые существенно влияют на повышение факторной и общей эффективности производства, - промышленная роботизация, искусственный интеллект и Интернет вещей. Очерчены первоочередные задачи промышленной политики для эффективного построения industry 4.0 на основе «смарт» инноваций.
This paper deals with problems of forming the strategy for «smart» industry development with focus on the defining of its priority directions.The strategic importance of transition to the «smart» production of Ukrainian industry in conditions of global challenges, world industrial trends and internal tasks of social and economic development are highlighted. Constant ICTs’ improvement and new formats of their application in industrial processes and products created the real basis for transformation of traditional plants to «smart» systems. They are examined as a key strategic factor for provision of high adjustment, social and economic efficiency, as well as global competitiveness of national economies in modern world. As a long-term process and the one that demand high investments, forming of the«smart» industry requires defining the strategy, goals and directions, which must be adequate to priorities of both economic and social development of the country.An analytical model’s concept is offered for designation of the priority directions of the«smart» industry development strategy. The analytical model embraces six subject blocks: motivation to "smart" innovation; identification of directions; key factors of directions’ development; potential of directions; estimated risks; readiness to realization (initial conditions).It is argued, that motivation of key subjects (society, state, business) to implement «smart» innovations today is not clearly formed, strategically realized and institutional provided. An establishing of «smart» industry envisages availability of a system and complex of innovations, which affect interests of many subjects in industrial and contiguous spheres of activity. Therefore, it is important to be oriented on the wide spectrum of concerted strategic goals of society and economy development, as well as potential consequences and risks of the newest "smart" technologies’ application.In the context of strategic priorities of social and economic development of Ukraine it is suggested to include in the strategy such peculiar directions, as providing the national security (on all complex of aspects), development and economic efficiency of production, environmental protection, human capital development, local economies development, integration into the global manufacturing network.The conclusions on economic significance, spheres, social and economic consequences of key «smart» technologies’ application in Ukrainian industry (industrial robotics, artificial intelligence and Internet of Things) are that the latter have substantial influence on increase of factor and general efficiency of manufacturing. Primary concerns of industrial policy are outlined for the effective formation of "Industry 4.0" on the basis of «smart» innovations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
2019, № 2 (86)
УДК 338.45:336.22:005.216.3(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.05
Лариса Олександрівна Збаразська,
канд. екон. наук, с.н.с.
Інститут економіки промисловості НАН України
03057, Україна, м. Київ, вул. М. Капніст, 2
е-mail: zbarazska@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
НАПРЯМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ «СМАРТ» ПРОМИСЛОВОСТІ
В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ
Проаналізовано проблеми формування стратегії розвитку «смарт» промисловості в
Україні, сфокусовано увагу на визначенні її пріоритетних напрямів.
Розкрито стратегічне значення переходу до «смарт» виробництв у промисловості
України в умовах глобальних викликів, світових промислових трендів та внутрішніх за-
вдань соціально-економічного розвитку. Нова якість інформаційно-комунікаційних техно-
логій і нові формати їх використання у промислових процесах та продуктах створюють
реальне підґрунтя для трансформації традиційних промислових виробництв у «смарт» сис-
теми. Вони розглядаються як ключовий стратегічний фактор забезпечення високої адапти-
вності, соціально-економічної ефективності та глобальної конкурентоспроможності націо-
нальних економік на сучасному етапі розвитку. Як тривалий та інвестиційно витратний
процес, формування «смарт» промисловості потребує стратегії, цілі та напрями якої мають
бути адекватними пріоритетам як економічного, так і суспільного розвитку країни.
Запропоновано концепцію аналітичної моделі для визначення пріоритетних напрямів
стратегії розвитку «смарт» промисловості. Аналітична модель обґрунтування охоплює
шість предметних блоків: мотивація до «смартизації»; ідентифікація напрямів; ключові
фактори розвитку напрямів; потенціал напрямів; імовірні ризики; готовність до реалізації
(вихідні умови).
Аргументовано, що мотивація ключових суб’єктів (суспільство, держава, бізнес) до
реалізації «смарт» інновацій нині ще не є чітко сформованою, стратегічно усвідомленою та
інституційно забезпеченою. Становлення «смарт» промисловості передбачає системні та
комплексні інновації, які зачіпають інтереси багатьох суб’єктів у промисловій і суміжних
сферах діяльності. Тому важливо орієнтуватися на широкий спектр взаємоузгоджених
стратегічних цілей розвитку суспільства й економіки, потенційних наслідків та ризиків
застосування новітніх «смарт» технологій. У контексті стратегічних пріоритетів соціально-
економічного розвитку України запропоновано включити у стратегію «смарт» промислово-
сті такі цільові напрями, як забезпечення національної безпеки (по усьому комплексу аспе-
ктів), розвиток та економічна ефективність виробництва, охорона довкілля, розвиток люд-
ського капіталу, розвиток економіки територій, інтеграція у глобальну виробничу мережу.
Зроблено висновки щодо економічної актуальності, сфер і соціально-економічних на-
слідків застосування у промисловості України базових «смарт» технологій, які значною
мірою впливають на підвищення факторної та загальної ефективності виробництва (про-
мислова роботизація, штучний інтелект, Інтернет речей). Окреслено першочергові завдання
промислової політики для ефективної розбудови industry 4.0 на основі «смарт» інновацій.
Ключові слова: промисловість, промислова стратегія, промислова політика, «смарт»
технології, інновації, «індустрія 4.0», Україна.
JEL: O14; O33; L60; L52
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ
© Л. О. Збаразська, 2019
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Світова промисловість, як і світова
економіка загалом, нині виходить на нову
траєкторію функціонування і розвитку,
просторові та динамічні параметри якої
формуються під впливом широкомасштаб-
ного розгортання четвертої промислової
революції (4 IR). Принциповими ознаками
останньої є прискорена та всеохоплююча
(інклюзивна у широкому розумінні) імпле-
ментація новітніх технологій, що базують-
ся на глибокій цифровізації та інтелектуа-
лізації як безпосередньо промислового
виробництва, так і всіх його взаємозв’язків
із суміжними системами. Саме нова якість
інформаційно-комунікаційних технологій і
нові формати їх використання у промисло-
вих процесах та продуктах створили ре-
альне підґрунтя для трансформації тради-
ційних промислових систем у «смарт»
(«розумні») системи. Становлення таких
систем розглядається як ключовий фактор
високої адаптивності, соціально-економіч-
ної ефективності та глобальної конкурен-
тоспроможності національних економік в
умовах системних викликів сучасного ета-
пу розвитку.
Становлення «смарт» промисловості
потребує поглибленого опрацювання стра-
тегії її розвитку. Промислово розвинені
країни вже не тільки мають відповідні
стратегії, але і досить успішно реалізують
їх та постійно актуалізують, реагуючи на
поточні зміни умов та можливостей. Проте
в Україні стратегія промислового розвитку
з орієнтацією на перехід до моделі industry
4.0 наразі не набула формату, узгодженого
на рівні компетентних державних інститу-
цій. Це надає проблемі формування страте-
гії промислової «смартизації» практичної
актуальності. Водночас огляд вітчизняних
публікацій дозволяє констатувати певний
дефіцит концептуальних напрацювань, при-
свячених упровадженню «смарт» інновацій
у специфічних економічних та промисло-
вих реаліях України, що свідчить про акту-
альність відповідних наукових досліджень.
Мета статті − окреслити концепту-
альні засади обґрунтування напрямів стра-
тегії розвитку «смарт» промисловості на
основі аналізу стратегічних викликів, сві-
тових промислових трендів, національної
специфіки макроекономічних, структур-
них, інституційних умов та пріоритетів
розвитку національної промисловості у
середньостроковій перспективі.
Останнім часом значну увагу аналізу
змісту, завдань, соціально-економічних
наслідків розгортання четвертої промис-
лової революції (як системного процесу
загалом, так і за окремими технологічними
напрямами, такими як цифровізація / дигі-
талізація, роботизація, штучний інтелект,
біотехнології, 3D-друк та ін.) приділено у
публікаціях таких міжнародних інституцій,
як Єврокомісія, ОЕСР, ЮНІДО, ВЕФ [1-5].
Принципово важливі положення для
дослідження змісту та системних наслідків
розгортання 4 IR містяться у джерелі [6].
У контексті даного дослідження важ-
ливо звернути увагу на тезу K. Schwab про
актуальність і водночас складність вироб-
лення стратегічного бачення сучасних тра-
нсформацій: «Ті, хто сьогодні готує рішен-
ня, часто спіймані у пастку традиційного,
лінійного мислення або занадто поглинуті
багаторазовими кризами, що потребують їх
уваги, щоб думати стратегічно про сили
руйнування й інновацій, які формують на-
ше майбутнє»1. Також становлять інтерес
висновки науковця про найважливіші змі-
ни та нові економічні можливості (наслід-
ки) для сфери бізнесу: «У цілому є чотири
головних ефекти, які четверта промислова
революція чинить на бізнес, – на спожива-
цькі очікування, продуктове розширення,
спільні інновації та організаційні форми»2.
1
Today’s decision-makers, however, are too
often trapped in traditional, linear thinking, or too
absorbed by the multiple crises demanding their
attention, to think strategically about the forces of
disruption and innovation shaping our future.
2
On the whole, there are four main effects
that the Fourth Industrial Revolution has on
business − on customer expectations, on product
enhancement, on collaborative innovation, and on
organizational forms.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7
2019, № 2 (86)
У вітчизняному науковому доробку
слід відзначити, по-перше, роботи, в яких
відображено результати досліджень щодо
сучасних тенденцій, найактуальніших про-
блем та стратегічних завдань розвитку віт-
чизняної промисловості у найближчій пер-
спективі [7-11].
По-друге, це публікації, безпосеред-
ньо присвячені становленню «смарт» про-
мисловості. Так, автори колективної моно-
графії [12] розкривають зміст, завдання і
напрями «смарт» промисловості як невід’-
ємної складової цифрової економіки в
Україні, перехід до якої є загальносвітовим
трендом. У роботі [13] увагу сконцентро-
вано на аналізі «смартизації» в контексті
неоіндустріальної моделі розвитку, а також
на її потенційних можливостях та пробле-
мах здійснення. Галузеву специфіку цілей,
пріоритетних завдань та очікуваних ре-
зультатів імплементації як неоіндустріаль-
ної концепції загалом, так і розвитку
«смарт» виробництв зокрема досліджено в
роботах [14; 15].
Таким чином, поступово напрацьову-
ється наукове підґрунтя для осмислення та
управлінського впорядкування процесу
«смартизації» промисловості в Україні.
Утім залишається багато питань концепту-
ального характеру щодо визначення його
пріоритетів.
Становлення «смарт» промисловос-
ті – це тривалий процес системних транс-
формацій комплексного змісту, який охоп-
лює практично всі стадії відтворювального,
виробничого та продуктового циклів, усі
рівні промислової структури (включно з
інфраструктурною складовою), різні види
виробництв (галузі), усі ключові виробничі
фактори. Відтак об’єктивно виникає про-
блема вибору пріоритетів (цільових, прос-
торових, часових) відповідно до поставле-
них завдань і можливостей. Це потребує
певного визначення інтересів і пріоритетів
усіх зацікавлених у промисловому розвит-
ку агентів (держави, бізнесу, суспільства)
як основи обґрунтування напрямів «смарт»
стратегії та послідовності дій промислової
політики стосовно методів та інструмента-
рію досягнення цілей «смартизації».
Головна мета обґрунтування – вияви-
ти ті вектори руху та концентрації зусиль і
ресурсів, які можуть забезпечити досяг-
нення результатів із необхідними (очікува-
ними) характеристиками для реалізації
цілей подальшого розвитку базової систе-
ми (промисловість) та суміжних із нею
(економічної, соціальної, екологічної). Си-
стемний підхід при обґрунтуванні потребує
врахування інтересів усіх рівнів та об’єктів
(економіки, промислового сектору та його
галузей, адміністративно-територіальних
утворень й економічних регіонів, окремих
підприємств, бізнес-структур, підприєм-
ців). Принцип комплексності передбачає
функціональну (за функціями виробництва
й управління) та факторну (фактори-ком-
поненти та фактори-умови) інклюзивність
обґрунтування. Першочергову увагу приді-
лено загальнопромисловому рівню.
Для належного обґрунтування на-
прямів, з урахуванням особливості «смар-
тизації» як довгострокового проекту,
пов’язаного з великими інвестиціями та
комплексними інноваціями (у тому числі
поза межами промислового сектору), пе-
редусім треба визначитися зі стратегічни-
ми цілями розвитку економіки і суспільст-
ва. Саме вони мають стати стратегічними
орієнтирами (установками) для розробки
національної концепції «смарт» промисло-
вості, а потім – для формування базових
платформ якісно нової взаємодії у тріаді
«суспільство-держава-бізнес» задля її ус-
пішної імплементації.
Актуальність стратегічної парадигми
формування «смарт» концепції зумовлена
також тим, що наразі українська практика
опрацювання різних концепцій (як еконо-
міки загалом, так і щодо окремих секторів)
часто страждає на історичну ностальгію за
минулими економічними показниками та
адміністративними механізмами державно-
го управління. Тобто минуле розглядається
як еталон або орієнтир.
За нинішніх революційних техноло-
гічних змін 4 IR та глобальних цивілізацій-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
них зрушень таке тяжіння до традицій
швидше може відіграти роль гальма, ніж
каталізатора у процесі розвитку. І пробле-
ма не тільки в тому, що кардинально змі-
нилися «сценарні обставини» (політичні й
економічні, глобальні, локальні та ін.). Го-
ловна проблема – це зміна поколінь. Поко-
ління, яке має підстави для ностальгії (іс-
торичну пам'ять, досвід), практично уже
повністю вийшло (або незабаром вийде) за
межі діючої економічної системи. А для
нової продуктивної сили – людини ХХІ
століття – минуле є абстрактним, значною
мірою чужим, а тому неприйнятним, перш
за все як дієвий посил, мотив до ефектив-
ної участі у суспільному виробництві.
Отже, будь-які національні стратегії
соціально-економічного розвитку мають
бути максимально націлені на образи (мо-
делі) майбутнього, контури якого окресле-
ні вже зараз, а перші паростки зросли і є
відчутними для цих нових учасників (аген-
тів) сучасних модернізаційних процесів.
З урахуванням трендів глобалізації
при розробці стратегічних орієнтирів для
економіки України як основи «смарт» тра-
нсформації промисловості доцільно орієн-
туватися на домінуючі стратегії світового
економічного та промислового розвитку,
які визначають загальний вектор глобаль-
них змін. Сьогодні цей сучасний рамковий
контекст промислового прогресу визначає
визнана у міжнародному форматі стратегія
всеохоплюючого, сталого та динамічного
розвитку. Її головні орієнтири та завдання
відображають концепції сталого розвитку
та неоіндустріалізації на основі інновацій-
них моделей («зеленої», «циркулярної»
економіки та ін.). Тому при економічному
обґрунтуванні слід брати до уваги саме
взаємопов’язаність напрямів становлення
промислового «смарт» сектору зі стратегіч-
ними цілями глобального розвитку та по-
тенційні наслідки для досягнення останніх
у конкретних умовах національної еконо-
міки.
Водночас становлення «смарт» про-
мисловості в Україні має здійснюватися у
межах загального стратегічного курсу со-
ціально-економічного розвитку країни на
засадах неоіндустріальної концепції. Цей
авторський концептуальний посил щодо
обґрунтування «смарт» стратегії є спів-
звучним із позицією дослідників [13].
Неоіндустріальна концепція передба-
чає, зокрема, системну реконструкцію про-
мислового виробництва шляхом масштаб-
ної імплементації широкого спектру тех-
нологічних досягнень четвертої промисло-
вої революції − ІКТ, композитні матеріали,
3D-друк, технології штучного інтелекту,
«хмарні обчислення», біоінжиніринг та ін.
У підсумку має відбутися формування но-
вітніх організаційно-технологічних систем
industry 4.0 як основи високопродуктивної,
гнучкої та динамічної економіки. Станов-
лення «смарт» промисловості пов’язане
насамперед із домінантою інформаційно-
комунікаційних інновацій у промислових
системах та бізнес-моделях, заснованих на
розвитку штучного інтелекту, розподіле-
них баз «великих даних», промислового
інтернету речей (IIoT), цифрових платформ
е-комерції, що відображає процес інтелек-
туалізації та просторово-мережевої інтег-
рації виробництва.
Оскільки становлення «смарт» про-
мисловості є специфічним етапом загаль-
ного процесу сучасного промислового роз-
витку, напрями промислової «смарт» стра-
тегії мають бути коректно узгоджені з кон-
цептуальними моделями (цілями, завдан-
нями, механізмами) інших компонентів
промислової системи. У даному дослід-
женні становлення «смарт» промисловості
розглядається головним чином як складова
секторальної − промислової стратегії роз-
витку, тому воно має бути узгоджене із
загальною Стратегією розвитку промисло-
вості України. Упродовж 2017-2019 рр. її
проект «пережив» уже кілька робочих ва-
ріантів і етапів опрацювання. Основні
стратегічні напрями як пріоритети держав-
ної промислової політики були озвучені на
першій урядовій презентації проекту Стра-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
2019, № 2 (86)
тегії (вересень 2017 р.)1 Проте спільне рі-
шення між КМУ та ВРУ ще наразі не знай-
дено, а отже, Стратегію не ухвалено. Утім
послідовною залишається орієнтація уряду
на чотири цільових напрями розвитку про-
мисловості: «енергоефективність, просу-
вання технологій − індустрія 4.0, економіч-
на децентралізація та smart-регулювання
промисловості» (станом на березень
2018 р.)2
Науково-аналітичне обґрунтування
напрямів промислової «смарт» стратегії
пропонується здійснювати за концептуаль-
ною моделлю, яка містить такі основні
предметні блоки аналізу:
1) мотивація до промислової «смар-
тизації»;
2) ідентифікація напрямів «смарт»
стратегії;
3) ключові фактори («драйвери» та
умови розвитку напрямів);
4) потенціал напрямів (основні нас-
лідки/ефекти);
5) ймовірні ризики;
6) готовність до реалізації (вихідні
умови).
Така послідовність аналітичного об-
ґрунтування є універсальною для будь-
якого рівня та суб’єкта промислової систе-
ми. Специфічний зміст для кожного з них
зумовлений їх конкретними інтересами,
завданнями, потенціалом для розвитку.
Особливості мотивації
до промислової «смартизації»
Аналіз мотивації (спонукальної при-
чини) до «смартизації» має суттєве значен-
ня для вироблення стратегії в цілому та
вибору окремих напрямів. За характером
1
Див. детальніше: http://www.me.gov.ua/
News/Detail?lang=uk-UA&id=32d138a2-34c0-4136-
9175-3376ccab80f5&title=MinekonomrozvitkuPreze
ntuStrategiiuRozvitkuPromislovostiDoKintsia2017-
Roku
2
Див. детальніше: http://www.me.gov.ua/
News/Detail?lang=uk-UA&id=4a6c9681-706f-4e90-
af67-09710f657411&title=MaksimNefodovPredsta
vivBachenniaUriaduSchodoRozvitkuPromislovosti-
UkrainiVParlamenti).
(змістом) вона тісно корелює з інтересами
та цілями розвитку. Її інтенсивність зумов-
люється співвідношенням та ступенем «ти-
ску» різних чинників впливу. Розкриття
мотивів дає відповідь на питання про усві-
домлення суб’єктом значення, цілеспрямо-
ваності стратегії чи певних дій – «для чого
це потрібно?». Саме мотивація як «усві-
домлена необхідність» певних устремлінь і
дій сьогодні великою мірою визначає кон-
кретний зміст (специфічність) й ефектив-
ність процесів будь-якого розвитку.
Чинники впливу на мотивацію мо-
жуть бути класифіковані за різними озна-
ками. У площині стратегічного підходу до
промислового розвитку в умовах поглиб-
лення глобалізації принциповим є розподіл
чинників на внутрішні (локальні) та зов-
нішні (глобальні). У кожній із цих груп
доцільно виокремити три базові прагма-
тичні причини, які впливають на форму-
вання мотивації до промислових реформ:
політичні (включно з безпековою складо-
вою), економічні (у широкому спектрі ці-
лей), соціальні. Для різних акторів промис-
лової сфери «вага» цих аргументів буде
відрізнятися. Проте мають бути виявлені
«ареали спільності» локально-суб’єктних
мотивів як основа формування загальної,
внутрішньо узгодженої стратегії. У цьому
аспекті актуальним предметом поглибле-
ного дослідження може стати мотивація
держави та бізнесу (у цілому та галузевих
професійних спільнот, окремих бізнес-
структур).
Крім розподілу мотивації на зовніш-
ню та внутрішню (за сферою походження),
можлива її типологія за іншими ознаками:
за часовим періодом − довго-, середньо- та
короткострокова; за стратегічним призна-
ченням – забезпечення конкурентного лі-
дерства (повного чи секторально обмеже-
ного, технологічного чи продуктового);
проблемно орієнтована (подолання існую-
чих проблем); освоєння нових бізнес-моде-
лей (ресурсоспоживання, бізнес-комуніка-
цій із контрагентами, корпоративного
управління тощо); за характером та масш-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
табністю цілей – амбіційна, консервативна,
помірна (інерційна).
Якщо підходити до аналізу мотивації
з позицій різних економічних шкіл, то мо-
жна говорити про такі типи, як технокра-
тична (мотив – найвища факторна віддача,
перш за все від технологій), інноваційна
(мотив – технологічне або продуктове лі-
дерство, нарощування креативного потен-
ціалу), інституційно-цивілізаційна (мотив –
поліпшення інтегрованого простору/сере-
довища для розвитку людини і суспільст-
ва). Така типологія певною мірою є умов-
ною, однак може мати корисне методичне
значення.
Стосовно мотивації до становлення
«смарт» промисловості в Україні важливо
акцентувати факт домінуючої ролі зовніш-
ніх чинників. Йдеться про такі глобальні
виклики для розвитку світової економіки в
цілому і промисловості зокрема, як висока
невизначеність та нестабільність розвитку,
уповільнення темпів зростання, різкі гео-
економічні та геополітичні структурні
зрушення, зростання ресурсних обмежень,
критичний рівень екологічних загроз від
господарської діяльності, загострення соці-
ально-економічної нерівності. Українська
економіка і промисловість унаслідок висо-
кого ступеня експортної орієнтованості
змушені насамперед пристосовуватися до
цих трендів.
З іншого боку, вітчизняна промисло-
вість (як і економіка в цілому) поки що не
виявила «генетично-наслідкової» схильно-
сті до інновацій як джерела розвитку через
дві основні причини: інерція історичної
звички до зовнішнього примусу в умовах
планового господарства та існування мож-
ливостей отримання рентних доходів унас-
лідок неконкурентних умов використання
ресурсів (природних чи інституційно пере-
розподілених). Таким чином, технологічна
еволюція промислової бази відбувалася і
відбувається переважно як процес «змуше-
ної», зовнішньо мотивованої (генерованої
ззовні) адаптації до технологічних змін.
Сьогодні ситуація з мотивацією до
інноваційної активності поліпшується над-
звичайно повільно, що може суттєво впли-
вати і на динаміку становлення «смарт»
промисловості. Можна говорити лише про
те, що змінюються «ретранслятори» глоба-
льних викликів, впливаючи на інтенсив-
ність вмотивованості вітчизняних промис-
лових виробників. (Наприклад, цю роль
можуть відігравати ТНК, залучаючи окре-
мих національних виробників у свої глоба-
льні виробничі ланцюжки. Певний «тиск»
для посилення мотивації видів промислової
діяльності до запровадження «смарт» тех-
нологій справляє також Угода про Асоціа-
цію з ЄС – через зростання інтересу до
виходу на ринок ЄС.)
З урахуванням ситуації та середньо-
строкового потенціалу економіки є підста-
ви очікувати, що зовнішній чинник (глоба-
льні та регіональні тренди) залишиться
визначальним для формування мотивації
до інноваційного промислового розвитку в
Україні. Утім позитив такої мотивації по-
лягає в її спрямованості на стратегічні
пріоритети.
Водночас необхідно послідовно фор-
мувати і зміцнювати підвалини для поси-
лення внутрішніх чинників мотивації до
реалізації «смарт» стратегії. Головною
умовою для цього є створення інституцій-
ного середовища, у якому можливе форму-
вання чіткої архітектури інтересів усіх ак-
торів промислової діяльності, їх послідовна
реалізація та захист. Йдеться насамперед
про реальне становлення ефективної наці-
ональної інноваційної системи, а також про
системність формування і підтримки ефек-
тивного інноваційного попиту зі збалансо-
ваною структурою внутрішньої та експорт-
ної складових.
В оцінці характеру й інтенсивності
мотивації важливо також дослідити ступінь
конфліктності інтересів. Зв'язок видається
досить очевидним: висока конфліктність
послаблює мотивацію до змін, особливо в
умовах надмірно високої та зростаючої
невизначеності перспектив національного
та глобального розвитку. Тому подолання
найбільш суперечливих інтересів між
суб’єктами суспільства або бізнесу є важ-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11
2019, № 2 (86)
ливою передумовою для формування чіткої
та тривалої мотивації до запровадження
«смарт» інновацій.
Ідентифікація напрямів
«смарт» стратегії
Становлення «смарт» промисловості
може відбуватися за кількома напрямами
залежно від обраних ознак систематизації.
Узагальненими ознаками є технологічні
характеристики (за базовими технологія-
ми), цілеспрямованість (ефективність, мо-
дернізація, розвиток можливостей), струк-
турні компоненти промислової системи
(об’єктно-предметна локалізація), потен-
ційні наслідки (ресурсозбереження, еколо-
гізація, соціально-трудові) та ін.
Найбільш поширеною нині є типоло-
гія за технологічною ознакою, за якою го-
ловними напрямами «смартизації» визна-
ються гнучка промислова автоматизація та
роботизація (роботи та антропоморфні сис-
теми), технології штучного інтелекту, ін-
формаційно-аналітичні мережі «великих
даних», промисловий інтернет речей.
Обираючи актуальні технологічні на-
прями промислового розвитку, доцільно
звернутися до експертних прогнозів перс-
пективних технологічних новацій, які ста-
нуть основою світової економіки у най-
ближчі 15-20 років. Наприклад, згідно з
доповіддю Міжнародної ради щодо поряд-
ку денного у сфері майбутнього ПО та сус-
пільства у межах ВЕФ 2016 визначено 21
напрям, за якими вже до 2025 р. «буде до-
сягнуто вирішальної точки в розвитку»
[16], серед яких практично необмежений
доступ до послуг збереження та обробки
даних у «хмарних» сервісах, зростання
підключених до інтернету датчиків до
1 трлн, прорив у використанні блокчейн-
технологій для різних баз даних, значне
просування штучного інтелекту у сферу
кваліфікованої праці, зростання обсягів
продукції, виробленої за технологіями 3D-
друку, та ін.
Водночас у площині економічного
обґрунтування пріоритетного значення
набуває систематизація напрямів «смарти-
зації» за стратегічними цілями соціально-
економічного розвитку національної еко-
номіки.
У глобальному форматі ці цілі мають
бути визначені з орієнтацію на адаптовані
до українських реалій «Цілі Сталого Роз-
витку 2030», ухвалені на саміті ООН у
2015 р. [17]. Визначаючи цілі розвитку у
національно-локальному форматі, певною
мірою доцільно враховувати компаративні
оцінки для України у міжнародних рейтин-
гах (конкурентоспроможності, інновацій, і
т.п.), а також внутрішні аналітично-
експертні висновки щодо проблем, страте-
гічних завдань та реальних можливостей
промислового розвитку в Україні.
З урахуванням глобального та націо-
нального контексту промислового розвит-
ку може бути запропонований такий синте-
тичний формат цільових напрямів станов-
лення «смарт» промисловості в Україні:
розвиток промислових виробництв
(перехід до ефективних за технологічними
та соціально-економічними критеріями
моделей виробництва/споживання промис-
лової продукції і послуг);
екологізація виробництва/продукції
(на основі реалізації концепцій «зеленої» і
«циркулярної» економіки, а також інших,
екологічно безпечних моделей господарю-
вання та довгострокового розвитку);
розвиток та ефективне використання
людського капіталу як ключового фактора
інформаційно-інноваційної економіки /
промисловості (нова якість робочих місць,
вищий рівень безпеки праці, структурне
удосконалення ринку праці, зростання ві-
льного часу для відпочинку та самовдоско-
налення тощо);
оптимізація розвитку територій і
громад на основі промислово-інфраструк-
турних «смарт» середовищ;
ефективна регіональна та глобальна
інтеграція у світові промислові процеси і
структури (зокрема, GVCs & GSCs).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Ключові фактори розвитку напрямів
(«драйвери» та умови)
Аргументація актуальності окремих
напрямів для промислової «смарт» страте-
гії має враховувати аналітичні висновки
щодо ключових факторів, які впливають на
їх становлення та результативність. У зага-
льному випадку ці фактори поділяються на
універсальні (у площині розгляду «смарти-
зації» як інноваційно-інвестиційного про-
цесу) та специфічні (з урахуванням техно-
логічних та інших особливостей «смарт»
інновацій).
Серед універсальних факторів впливу
на розвиток «смарт» виробництв важливи-
ми є макроекономічні параметри (їх ста-
більність та позитивна динаміка), структу-
ра промисловості й економіки, ринкові
тренди, інвестиції, людський капітал, R&D.
Слід акцентувати увагу на галузево-тех-
нологічній структурі промисловості та ін-
новаційному попиті.
Теоретично доведено і практично ви-
знано, що попит є потужним «драйвером»
розвитку економіки, значення якого зрос-
тає [4]. Його інноваційна складова (на нові
технології та нову продукцію) відіграє ви-
рішальну роль у становленні та розвитку
інноваційних секторів виробництва, а от-
же, у зміцненні глобальної конкурентосп-
роможності національних економік. Про це
свідчать відповідні світові рейтинги (зок-
рема [18]).
В Україні «рушійний» потенціал по-
питу взагалі й інноваційного тим більше
нині є досить обмеженим – через негативні
фінансово-економічні наслідки ринкових
трансформацій, світової кризи 2008-
2009 рр., деіндустріалізацію, специфіку
політики доходів, значний дефіцит інвес-
тиційних ресурсів тощо. Нерозвиненість
інноваційної складової попиту зумовлена
також структурно-галузевими деформація-
ми (домінування низькотехнологічних ви-
робництв первинної переробки сировини
та матеріалів) і високою залежністю внут-
рішнього ринку від інноваційного імпорту.
Тому є підстави розглядати питання
структурного розвитку та активного фор-
мування інноваційного попиту у націона-
льній економіці як нерозривно взаємопо-
в'язані та невідкладні в контексті станов-
лення «смарт» промисловості.
Більшість специфічних факторів – це
елементи універсальних, які набувають
особливого значення в умовах запровад-
ження інформаційно й інтелектуально на-
сичених «смарт» технологій. Наприклад,
стосовно людського капіталу це фактори
якості вищої та середньої спеціальної ін-
женерної освіти, зайнятості в IT-секторі,
трудової міграції кваліфікованих фахівців,
рівня та міжгалузевих пропорцій оплати
праці. Серед структурних особливого зна-
чення набувають галузева структура вироб-
ництва за рівнем технологій, ступенем ін-
новаційності, ринковою орієнтацією. Ана-
логічна ситуація з фактором R&D – для
становлення «смарт» виробництв надваж-
ливою є концентрація їх у певних сферах,
таких як дослідження та розробка ІКТ, роз-
робка систем штучного інтелекту.
Крім чинників економічного харак-
теру, важливе значення мають інституцій-
ні. Тут доцільно вирізняти дві ключові
групи: перша пов’язана із системами дер-
жавного управління економікою / промис-
ловістю, а друга – з законодавчо-норматив-
ним урегулюванням використання ключо-
вого для технологій industry 4.0 ресурсу –
інформаційного.
Що стосується факторів першої гру-
пи, то йдеться насамперед про якість дер-
жавного управління (забезпечення адекват-
ної динаміки й обґрунтованості прийняття
рішень, перш за все щодо стратегічного
управління розвитком) та конкурентного
середовища. Інша сторона питання якості
державного управління – налагодження
ефективної взаємодії у тандемі «держава-
бізнес», побудованої на принципах довіри,
збалансуванні інтересів, економічної від-
повідальності. Нині такі механізми фактич-
но не працюють або є неефективними, що
стає стримуючим фактором для розробки і
реалізації будь-яких взаємоузгоджених
стратегій розвитку.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13
2019, № 2 (86)
Основний фактор другої групи – це
якість законодавчо-нормативного забезпе-
чення комерційного використання інфор-
маційних ресурсів, зокрема, big data.
Йдеться про реалізацію принципів «мере-
жевої нейтральності» щодо різних опера-
торів, доступності, у тому числі систем
штучного інтелекту, до інформаційних
систем різного рівня, ефективної інтеграції
всіх учасників і ресурсів «інформаційного
поля», формування та функціонування
«цифрових платформ» як децентралізова-
них інституцій взаємодії, е-комерції тощо.
Багатогранність аналізу ключових
факторів потребує окремого детального
опрацювання, орієнтованого на фактори,
визначені як найбільш проблемні в конк-
ретних галузевих умовах.
Потенціал напрямів
Обґрунтування напрямів «смарт»
стратегії має спиратися на аналіз досягнен-
ня можливого (припустимого для націона-
льної економіки) балансу між їх потенцій-
ними наслідками (ефектами) та ймовірни-
ми ризиками. Тому методологія аналітич-
ного обґрунтування передбачає, по-перше,
ґрунтовний аналіз наслідків імплементації
напрямів (за обраними репрезентативними
кількісними або якісними індикаторами),
по-друге, аналіз потенційних ризиків.
Аналіз наслідків може здійснюватися
з різним ступенем агрегації елементів про-
мислової системи, структурованих за обра-
ними ознаками: організаційно-господарсь-
кий рівень (промисловість - галузь/вироб-
ництво-підприємство); макроекономічні
сектори (попит - пропозиція; проміжне
споживання - додана вартість - експорт /
імпорт); фактори виробництва (праця -
капітал - технології); промисловий цикл
(виробництво, відтворення, за функціона-
льними стадіями); проблемний контент
(ресурсна база; інвестиції - інновації; опе-
раційна ефективність; конкурентоспромо-
жність). Наведено лише орієнтовний набір
потенційних аналітичних об’єктів, який
може змінюватися відповідно до побажань
інституцій − розробників «смарт» стратегії.
Потенційні наслідки/ефекти станов-
лення «смарт» промисловості суттєво різ-
няться також за часовою ознакою – корот-
ко-, середньо- та довгострокові, що слід
ураховувати при розробці «смарт» страте-
гій для різних часових горизонтів.
У дослідженні увагу зосереджено на
аналізі організаційно-економічних наслід-
ків ключових технологічних інновацій кла-
су «смарт».
Потенційні можливості «смарт» тех-
нологій для промислового розвитку цілком
логічно аналізувати через призму загаль-
них наслідків технологічних новацій 4 IR.
Першоджерелом для їх групування можуть
служити відомі експертно-аналітичні до-
слідження [2; 5; 6; 19].
Основні організаційно-економічні
ефекти «смартизації» виробництва забез-
печуються за рахунок:
підвищення ефективності виробницт-
ва (унаслідок скорочення факторних ви-
трат, збільшення обсягів продажів і дохо-
дів від реалізації, зменшення трансакцій-
них витрат, диверсифікації та підвищення
якості продукції тощо);
зміни формату обігу товарів, послуг,
фінансового, інтелектуального капіталу
(унаслідок входження виробників до гло-
бальних виробничих мереж, оптимальної
виробничої спеціалізації та кооперації у
межах світового розподілу праці, цифрові-
зації виробничої та інфраструктурної ме-
реж);
скорочення відтворювального і ви-
робничого циклів (унаслідок поліпшення
динаміки та якості R&D на базі «смарт»
ІКТ, поглиблення науково-технічної інтег-
рації, усунення інформаційно-інтелекту-
альних обмежень «людського чинника» та
ін.).
Масштаби та послідовність проявів
ефектів залежать від організаційно-техно-
логічних особливостей конкретного вироб-
ництва (галузі), характеристик «смарт»
проекту та процесу його впровадження.
Для аналізу й оцінки основних ефек-
тів становлення «смарт» промисловості в
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
цілому та її окремих напрямів пропону-
ються такі агреговані ключові індикатори:
параметри утворення інноваційної
доданої вартості (обсяги, темпи, структу-
ра);
оптимальна (стратегічно ефективна)
міжфакторна та міжгалузева реструктури-
зація капіталу, спрямована на розвиток
наукоємної промисловості;
зростання капіталізації промислових
активів (насамперед у високотехнологіч-
них виробництвах).
У межах запропонованої структури
агрегованих критеріїв ефективності напря-
мів «смартизації» має розроблятися дета-
льніший набір показників-індикаторів з
урахуванням об’єктної та галузевої специ-
фіки і можливостей інформаційно-мето-
дичного супроводу аналітичного процесу.
З урахуванням пріоритетності вирі-
шення стратегічних завдань загальноеко-
номічного та загальнопромислового зна-
чення доцільно насамперед зосередитися
на аналізі впливу «смарт» виробництв на
глобальну конкурентоспроможність, інтег-
раційні та виробничо-коопераційні проце-
си, безпекову сферу.
Очікуваними макроекономічними на-
слідками становлення «смарт» промисло-
вості слід вважати зростання обсягів і тем-
пів створення ВВП (унаслідок підвищення
продуктивності, структурного вдоскона-
лення, поліпшення ресурсоефективності),
підвищення рівня й удосконалення струк-
тури зайнятості, поліпшення зовнішньото-
рговельного балансу (зокрема, в результаті
збільшення інноваційної складової експор-
ту та зменшення її частки в імпорті), збі-
льшення інвестицій на основі власних дже-
рел, зміцнення національної валюти (унас-
лідок зростання ВВП та оптимізації пропо-
рцій експорту/імпорту).
Для української промисловості прі-
оритетними напрямами становлення
«смарт» промисловості слід вважати ті, які
першочергово забезпечать якісні зрушення
у структурі, ресурсоефективності та дина-
міці промислового виробництва («смарт»
проекти у високотехнологічних галузях
ОПК та ресурсоефективні «смарт» техно-
логії у базових галузях).
Становлення «смарт» виробництв
має потенціал позитивного впливу на кон-
курентоспроможність на основі поліпшен-
ня якості продукції (за всіма функціональ-
ними та споживчими параметрами), всебіч-
ної орієнтації на запити ринку і конкретних
споживачів, забезпечення оптимального
співвідношення «якість/ціна», прискорення
появи та реалізації інноваційних продукто-
вих рішень, розширення ринків збуту у
межах е-комерції тощо.
Ключові об’єкти «смартизації» для
підвищення рівня промислової конкурен-
тоспроможності – освоєння «смарт» про-
дукції у високотехнологічних галузях, де
Україна ще має певний потенціал (перш за
все аерокосмічна, авіа- та суднобудування),
упровадження новітніх обробних техноло-
гій у машинобудуванні, а також реалізація
проектів розвитку цифрових інфраструк-
турних мереж.
Як зазначено вище, становлення
«смарт» виробництв може сприяти приско-
реному розвитку нових регіонально-гло-
бальних схем виробничої кооперації націо-
нальних товаровиробників, а також різно-
векторній та багатофункціональній інтег-
рації у світові промислово-економічні про-
цеси та структури. У цьому аспекті пріори-
тет повинні мати напрями, пов’язані зі
створенням інформаційно-комунікаційних
систем для управління та організації ви-
робництва з використанням «великих да-
них», цифрових платформ е-комерції.
У сучасних умовах особливе значен-
ня мають «смарт» напрями, наслідки яких
визначають якість і динаміку розвитку без-
пекового сектору держави. У цьому кон-
тексті практично будь-які напрями «смарт»
інновацій можуть вважатися пріоритетни-
ми для включення у промислову «смарт»
стратегію – запровадження продукції та
виробничо-управлінських систем зі штуч-
ним інтелектом, роботизованої техніки,
безлюдних комплексів тощо.
Запропонована класифікація об’єктів
аналізу, основних економічних наслідків /
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
2019, № 2 (86)
ефектів та критеріїв-індикаторів створює
методичні засади для алгоритмізації та
організаційного впорядкування процедури
аналітичного обґрунтування напрямів
«смарт» стратегії.
Ймовірні ризики
Закономірним явищем будь-якого
розвитку є ризики як у формі потенційних
загроз, так і конкретних втрат. На етапі
обґрунтування напрямів «смарт» стратегії
доцільно зосередитися переважно на якіс-
ній оцінці потенційних загроз для поточно-
го функціонування та стратегічного роз-
витку національної промисловості.
В умовах виразних трендів світової
науково-технічної та інформаційно-техно-
логічної нерівності «смарт» технології (як і
інші здобутки 4 IR) створюють для націо-
нальної економіки/промисловості певні
ризики «інтелектуального неоколоніаліз-
му». Технологічно просунуті країни та фі-
рми, випереджаючи загальний тренд, ство-
рюють й експортують інтелектуально на-
сичені ІКТ, реалізуючи додаткові можли-
вості для формування різновиду техноло-
гічної ренти – інтелектуальної та її перели-
вання у свої економіки. Тим самим відсталі
економіки потрапляють у сферу економіч-
них інтересів розвинутих країн, а отже, у
залежність від них. Проте цей процес стає
все менше передбачуваним, оскільки тех-
нологічний прогрес та його високий дина-
мізм швидко змінюють склад лідерів та
аутсайдерів. Особливо в окремих промис-
лових виробництвах, що кардинально змі-
нює геоекономічну, а за нею і геополітичну
архітектуру.
В Україні існують передумови для
такого ризику, оскільки наразі рівень роз-
витку власної пропозиції науково-техноло-
гічних розробок, необхідних для «смарти-
зації», є недостатнім (хоча сектор ІКТ де-
монструє непогану динаміку та ефектив-
ність у національній економіці). Водночас
за умови реалізації ефективної моделі зро-
стання цього сектору, а також сфери R&D і
ринку праці промисловість України має
шанс не тільки нейтралізувати цей ризик,
але і потрапити у коло бенефіціарів «інте-
лектуальної ренти», створюючи конкурен-
тоспроможні «смарт» продукти та послуги.
Ще один аспект аналізу потенційних
ризиків зумовлений визнанням «смарт»
промисловості як інтегрованої системи
інформаційно-комунікаційних мереж ви-
робництва і розподілу. Тому методологіч-
ний «ключ» такого аналізу перебуває у
площині ризиків, безпосередньо пов’яза-
них із використанням інформації. Однак,
крім того, можна очікувати на трансфор-
мацію традиційних економічних ризиків в
умовах інформатизації та цифровізації.
Так, зокрема, нині серйозну загрозу для
національної економіки становить товарна
залежність від зовнішніх ринків (у частині
експорту промислової продукції та ресурс-
ного імпорту). При становленні «смарт»
промисловості вона з високою імовірністю
може бути посилена ще й інформаційною
залежністю, оскільки так звані big data зна-
чною мірою матимуть нерезидентне похо-
дження. Тому їх використання супровод-
жуватиметься як зростанням відповідних
фінансових витрат, так і можливими «ін-
формаційними пастками» (ризиками).
Таким чином, проблема (загроза)
економічної залежності та пов’язаних із
нею ризиків не знімається з порядку ден-
ного промислового розвитку України. Ско-
ріше за все вона трансформується – як пре-
дметно (від ризиків матеріального генезису
до віртуального, інформаційного), так і
географічно (залежно від того, з якими
агентами на ринку інформаційно-комуніка-
ційних послуг матиме справи вітчизняна
промисловість).
Чи не найбільшу увагу привертають
сьогодні ризики для зайнятості та ринків
праці. На національних і глобальному рів-
нях можна зустріти досить суперечливі
прогнозні оцінки щодо наслідків імплемен-
тації технологічних здобутків 4 IR. Спіль-
ною є точка зору, згідно з якою кардиналь-
ні зміни у структурі зайнятості неминучі як
результат масштабного зникнення одних
робочих місць та появи інших, які потре-
бують інших навичок та компетенцій. Що-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
до підсумкового балансу цих змін, то дум-
ки дослідників й аналітиків різняться до-
сить помітно: від оптимістичних очікувань
великої кількості робітників «нової якості»
до песимістичних прогнозів значного ви-
вільнення нині працюючих у реальному
виробництві та зумовленого цим ризику
зростання безробіття як соціально-еконо-
мічної проблеми. Крім ризику надмірного
безробіття, є також очікування щодо ризи-
ку поглиблення диференціації доходів за-
йнятих у технологічно різних секторах.
Слід відзначити, що для вітчизняних
реалій соціально-трудові ризики можуть
виявитися значно відчутнішими, ніж в ін-
дустріально розвинених країнах, де праців-
ники в цілому більш адаптовані до іннова-
ційних моделей розвитку. Тому варто лише
підкреслити надзвичайну актуальність по-
глибленого аналізу наслідків «смартизації»
для всіх аспектів трудових відносин із ме-
тою формування дієвої програми превен-
тивних заходів соціальної підтримки робіт-
ників.
Готовність до реалізації
«смарт» напрямів
Етап аналізу готовності до «смарти-
зації» має на меті виявити особливості ви-
хідних умов, за яких різні суб’єкти почи-
нають практичну реалізацію «смарт» стра-
тегії. Аналіз та оцінку готовності до реалі-
зації «смарт» стратегії загалом і за обрани-
ми напрямами пропонується здійснювати у
кількох аспектах:
мотиваційна зрілість (відповідність
інтересів та цілей ключових суб’єктів зага-
льній «смарт» стратегії);
ресурсне забезпечення (обсяги та
якість необхідних виробничих ресурсів –
енергетичних, матеріальних, трудових, фі-
нансових; часові ліміти);
науково-технологічне забезпечення
(розвиток R&D, доступність зовнішніх
ринків техніко-технологічних інновацій);
можливості використання факторів-
драйверів та нейтралізації/подолання об-
межень (ризиків) для реалізації завдань за
напрямом (параметри та тренди ринкового
попиту, умови конкуренції, наявні конку-
рентні переваги);
інституційні умови (особливості
державної політики, розвиток специфічних
для реалізації напряму інститутів, законо-
давчо-нормативна база).
Мотиваційна зрілість. Принциповим
є питання про спрямованість та ступінь
реального усвідомлення основними аген-
тами, задіяними у промисловості, власних
мотиваційних устремлінь. Рівень мотива-
ційної готовності до становлення «смарт»
промисловості доцільно оцінювати насам-
перед за наявністю стратегічної складової.
На загальнодержавному рівні як
ключових агентів інноваційного розвитку
виокремлено суспільство, державу, бізнес,
оскільки саме вони, по-перше, є носіями
національних економічних інтересів; по-
друге, мають можливості та повноваження
для вироблення і практичної реалізації на-
ціональної стратегії промислового розвит-
ку.
Мотиваційну зрілість українського
суспільства щодо сприйняття нової моделі
промислового виробництва не можна оці-
нити однозначно. З одного боку, суспіль-
ний запит на кардинальні зміни в економіці
як джерело зростання добробуту давно
поставлений на порядок денний; з іншого −
відсутність більш-менш відчутних резуль-
татів від попередніх трансформацій в еко-
номіці зумовлює втрату суспільної заціка-
вленості й довіри до чергових стратегій та
програм. У випадку «смарт» модернізації
промисловості превалюють негативні очі-
кування стосовно втрати робочих місць та
зростання безробіття. Тому у площині роз-
витку «смарт» промисловості суспільство є
помірно вмотивованим, переважно як «ко-
лективний споживач» (а не виробник)
«смарт» продукції. Доречно нагадати, що
вільний доступ до імпорту «смарт» товарів
і відкритість світового ринку праці суттєво
послаблюють мотивацію суспільства до
внутрішніх інноваційних змін. Сьогодні
більш значущим чинником формування
стратегічної складової суспільної мотивації
до промислової «смартизації» стало загост-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17
2019, № 2 (86)
рення ситуації з безпекою та суверенітетом
держави, що потребує дійсно стратегічних
рішень та дій для розвитку економіки і
перш за все промисловості.
На мотиваційну готовність держави
вирішальною мірою впливають два основ-
них чинники: глибина соціально-економіч-
них проблем (бюджетні проблеми, рівень
життя, зайнятість, екологічні загрози тощо)
та вичерпаність традиційних шляхів їх ви-
рішення. Домінує бюджетно-фінансова
мотивація, «прив’язана» до поточної ситу-
ації, – необхідно забезпечити різке зрос-
тання податкових надходжень, поліпшити
пропорції зовнішньоторговельного та пла-
тіжного балансів, збільшити доходи насе-
лення. Певне посилення стратегічних мо-
тивів зумовлене актуалізацією інтересів
національної безпеки і державного сувере-
нітету. Проте дійсно стратегічний рівень
мотивації держави до інноваційного розви-
тку промисловості, зокрема, на базі
«смарт» технологій, не можна вважати до-
статнім, хоча б тому, що цілісного образу
«промисловості майбутнього» в Україні ще
не створено.
Мотиваційні характеристики вітчиз-
няного бізнесу формуються переважно під
зовнішнім тиском посилення глобальної
конкуренції, геоекономічних структурних
змін, динамічності та невизначеності тен-
денцій промислового розвитку. Стратегіч-
на орієнтація мотивації, безумовно, тісно
корелює з масштабами та структурними
особливостями конкретного виробництва,
присутністю на глобальних ринках, наяв-
ними інвестиційними ресурсами. Проте
основним у мотиваційному механізмі за-
лишається фактор комерційної ефективно-
сті – потенційне зростання виробництва,
продажів, прибутків тощо.
Мотивація бізнесу до стратегічних
інноваційних рішень (зокрема «смарт»
проектів) сьогодні суттєво обмежується
невизначеністю ринків і нестабільністю
процесів економічного розвитку загалом.
Крім того, на послаблення стратегічної
компоненти мотивації впливають чинники
форми власності та рівня монополізації. У
державних корпораціях мотивація до впро-
вадження інноваційних стратегій розвитку
об’єктивно є пасивною − у межах дирек-
тивних настанов і бюджетів розвитку. То-
му мотиваційна готовність цього сектору
визначається нині (і визначатиметься у
подальшому) якістю державної промисло-
вої політики та управління державною вла-
сністю. Мотивація приватного бізнесу за-
лежить від якості корпоративного менедж-
менту та бачення майбутніх перспектив на
ринках нової продукції та у глобальних
виробничих структурах. Мотиваційна го-
товність бізнесу до реалізації інноваційних
стратегій, у тому числі «смарт», може бути
вищою за умов надійного захисту прав
власності, прийнятного (помірного) фіска-
льного тиску, стимулюючої інвестиційно-
кредитної політики. Водночас високий
рівень монополізації галузевих ринків віді-
граватиме стримуючу роль у формуванні
стратегічної вмотивованості бізнесу до
масштабної «смартизації», оскільки збері-
гатимуться джерела рентних доходів. У
цьому сенсі диференціація промислових
галузей за ознакою мотиваційної готовнос-
ті є доволі помітною відповідно до особли-
востей конкурентного середовища.
Крім вищезазначеного, стратегічна
складова мотивації бізнесу може посили-
тися лише при досить високому рівні соці-
альної мотивації бізнес-еліти. Не тільки у
сенсі загальновизнаних трактувань соціа-
льної відповідальності (хоча це вихідний
пункт), але і щодо реальної зацікавленості
в розвитку суспільства і країни (а не лише
власних доходів). Приклади такої відпові-
дальності надає сьогодні бізнес промисло-
во розвинених країн, зокрема, висуваючи
на перший план стратегій неоіндустріаль-
ного розвитку саме соціогуманітарні цілі та
завдання.
Ресурсне забезпечення. При обґрун-
туванні напрямів «смартизації» не можна
обійти питання ресурсного забезпечення. З
урахуванням інноваційної інформаційно-
комунікаційної природи новітніх «смарт»
технологій на перший план такого аналізу
висуваються проблеми наявності, якості,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
вартості ІКТ та інших сучасних промисло-
вих технологій (адитивних, лазерних, біо-
інжинірингу та ін.) відповідно до структур-
но-галузевих особливостей національної
промисловості.
У цьому контексті становлять інтерес
дані Держслужби статистики України про
використання ІКТ за видами економічної
діяльності у 2017 р. [20].
Кожне четверте підприємство в еко-
номіці, яке використовувало комп’ютери,
належить до обробної промисловості (код
С). Подальшу статистику надано для цієї
групи підприємств. Майже 4,5% обстеже-
них підприємств обробної промисловості
не використовують комп’ютери. Частка
підприємств обробної промисловості, які
мали вихід в Інтернет, у загальній кількості
по економіці становить 25%. Серед підпри-
ємств галузі, які використовували комп’ю-
тери, 98% мали вихід до мережі Інтернет; з
них 71% – через широкосмуговий доступ, а
25% – через мобільні пристрої. Частка під-
приємств, які мали локальні мережі, дорів-
нює 62%. Інтернет використовується пере-
важно для поштового зв’язку (майже 99%
підприємств обробної промисловості з дос-
тупом до мережі), здійснення банківських
операцій (97%), отримання інформації про
товари та послуги (91%) та органів держав-
ної влади (80%).
Майже половина (49,5%) обробних
підприємств із доступом в Інтернет мали
веб-сайт, який забезпечував обслуговуван-
ня клієнтів (42% підприємств), посилання
на підприємства в соціальних медіа
(17,7%), формування замовлень споживачів
у режимі онлайн (12,4%), оголошення про
трудові вакансії (11,8%), спостереження за
статусом розміщених замовлень (11,1%) та
ін.
Послуги хмарних обчислень купува-
ли протягом року 9,3% підприємств, які
мали доступ до мережі. Із них за видами
послуг (частка підприємств): фінансові або
бухгалтерські прикладні програми – 57,8%,
електронна пошта − 53,4, офісне програмне
забезпечення – 42,2, сервіс для зберігання
файлів – 36,4, хостинг бази даних − 35,5%
та ін.
Детальніше аналітичні порівняння
тенденцій розвитку ІКТ в Україні та світі
розглянуто у публікації [21].
Розбудова складних промислових
«смарт» систем на рівні окремих підпри-
ємств, корпорацій, регіонів потребує на-
самперед локально-виробничого впровад-
ження «смарт» устаткування та «смарт»
комплексів із характеристиками industry
4.0.
Сьогодні ринки такої техніки і техно-
логій розвиваються досить швидко, особ-
ливо це стосується робототехніки, прин-
терів 3D, лазерного устаткування, систем
штучного інтелекту (АІ-технологій) тощо.
Їх якість також задовольняє основні вимо-
ги сучасного виробництва. Науково-техно-
логічна та виробнича інтеграція сприяє
розширенню кола виробників і конкуренції
між ними, що, у свою чергу, зумовлює по-
ліпшення цінових трендів на цих ринках та
постійне підвищення якості високотехно-
логічної продукції. Наразі вітчизняна скла-
дова на цьому ринку є незначною. І це не
тільки послаблює загальну здатність до
становлення «смарт» виробництв, але і
створює підвалини для ризиків технологіч-
ної залежності та пов’язаних із цим соціа-
льно-економічних втрат (перетікання ство-
реної у промисловості/економіці вартості,
консервація статусу вітчизняних виробни-
ків як низькотехнологічних «сателітів»
глобальних корпорацій та виробничих ме-
реж, подальша деградація ринку праці за
кваліфікаційними характеристиками тощо).
Ринок промислової робототехніки.
За даними Міжнародної федерації робото-
техніки (IFR), у 2017 р. обсяг ринку проми-
слової робототехніки досяг 16,2 млрд дол. і
швидко зростає [22]. У тому ж році було
продано 381 тис. промислових роботів
(ПР). За прогнозами IFR, до 2021 р. обсяги
продажів зростуть до 630 тис. Якщо у
2017 р. на виробництвах перебувало в екс-
плуатації майже 2,1 млн роботів, то, за ти-
ми самими оцінками, у 2021 р. показник
зросте до 3,8 млн шт. (очікувані щорічні
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19
2019, № 2 (86)
темпи зростання становлять 16%). За гео-
графією продажів та використання ПР лі-
дирує Азіатсько-Тихоокеанський регіон –
262, Америка – 66 (у тому числі США –
33), Європа – 42 тис. шт. Основними краї-
нами-споживачами робототехніки є Китай,
Японія, Південна Корея, США та Німеччи-
на (сумарний обсяг становить 73% світово-
го ринку).
Як правило, попит на ПР стимулю-
ється розвитком автомобілебудування та
споживчої електроніки: на автогалузь при-
падає 33% усіх роботів у промисловій екс-
плуатації. Значний парк ПР функціонує на
виробництвах електроніки (32% продажів у
2017 р.), машинобудування і металургії
(10%), хімічної та харчової промисловості.
Масштаби роботизації вимірюються
показником «щільність» – кількість ПР на
10 тис. робочих у виробництві. У 2017 р.
середньосвітовий показник «щільності ро-
ботизації» зафіксовано на рівні 85 ПР, в
Європі – 106, в Америці – 91. В окремих
країнах він у рази більше: Південна Ко-
рея – 710, Сінгапур – 658, Німеччина – 322,
Японія – 308, Швеція – 240 ПР на 10 тис.
робочих.
Показово, що, наприклад, Китай сут-
тєво і швидко нарощував використання ПР
на основі імпорту з подальшою локалізаці-
єю на своїй території відповідних вироб-
ництв відомих світових фірм та розгортан-
ням власного виробництва.
Не менш важливими є енергетичний
та кадровий аспекти ресурсного забезпе-
чення.
З точки зору споживання електро-
енергії промисловість була і залишається
великим, але низькоефективним спожива-
чем. Перехід до сучасних виробництв рівня
industry 4.0 апріорі розглядається як шлях
до зростання енергоефективності промис-
ловості. Проте при реалізації оптимістич-
ного сценарію промислового розвитку в
Україні (як і у світі загалом) енергоспожи-
вання матиме зростаючий тренд за обсяга-
ми та посилення вимог до надійності (яко-
сті) надходження енергоресурсу. Зокрема,
«просторово-мережева» структура «смарт»
виробництв об’єктивно зумовлює високу
мультиплікацію економічних втрат при
будь-яких нестандартних ситуаціях в енер-
гозабезпеченні. Це потребує додаткового
узгодження відповідних галузевих страте-
гій розвитку та поліпшення регуляторної
політики у цій сфері.
З урахуванням існуючих проблем в
енергетичному секторі України (сировинні,
технологічні, інституційні, цінові) слід
наголосити на важливості прискореного
вирішення завдань його розвитку як перед-
умови становлення «смарт» промисловості
в Україні.
Не менш важливим і складним за-
вданням у контексті становлення «смарт»
промисловості є якісне кадрове забезпе-
чення. У вітчизняних публікаціях, присвя-
чених ринку праці загалом і його структур-
ним аспектам, висвітлюється проблема
дефіциту висококваліфікованих кадрів у
промисловості, спричинена демографічни-
ми тенденціями, зростанням трудової емі-
грації, незадовільною якістю освіти, втра-
тою інтересу молоді до роботи на вироб-
ництві.
Звернімося знову до даних Держ-
служби статистики України стосовно вико-
ристання ІКТ за видами економічної діяль-
ності у 2017 р. [20].
В обробній промисловості частка се-
редньої кількості працівників (включаючи
штатних та позаштатних), які використо-
вували комп'ютер, у % до середньої кіль-
кості працівників підприємства складала
лише трохи більше третини – 35,2% (по
економіці – 34,9%). Із них (працівників)
тільки 52,4% мали доступ до мережі Інтер-
нет. Лідерами стали галузі «інформація та
телекомунікації» (80%), «професійна, нау-
кова та технічна діяльність» (68,4%), «на-
дання інших видів послуг (77,3%), «оптова
та роздрібна торгівля» (48,6%). Лише
чверть (26%) підприємств обробної галузі
мали фахівців з ІКТ, та тільки кожне десяте
з обстежених здійснювало набір фахівців з
ІКТ.
Утім «смарт» виробництва потребу-
ють фахівців якісно іншого рівня підготов-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
ки, насамперед у частині сучасних ІКТ,
упровадження систем безперервної освіти
упродовж життя, посилення мобільності
кадрів. Вирішення проблеми кадрового
забезпечення «смарт» промисловості мож-
ливе при скоординованому реформуванні
систем освіти, політики зайнятості та опла-
ти праці.
Безумовно, надто важливим аспектом
аналізу готовності є оцінка можливостей
фінансового забезпечення. Оскільки
«смарт» проекти, як правило, є капіталоєм-
ними та довгостроковими, постає питання
залучення з різних джерел значних обсягів
саме довгострокових інвестицій. Як свід-
чить офіційна статистика та відзначають
науковці й аналітики, саме з цим існують
значні проблеми. Це є важливою ознакою
недостатнього рівня готовності промисло-
вості в цілому для здійснення масштабних
інноваційних стратегій розвитку.
Однак інвестиційна проблема зумов-
люється не стільки дефіцитом коштів (дос-
татньо згадати, який обсяг коштів оберта-
ється поза банківською системою – у тіні
та в населення), скільки невизначеністю
перспектив розвитку, попиту, ризиків, від-
сутністю дієвих механізмів спрямування
інвестицій у реальний сектор та державної
підтримки інноваційно-інвестиційної дія-
льності.
Сучасна структура капіталовкладень
в економіку України свідчить про надзви-
чайно негативну ситуацію з рухом до інно-
ваційно-інформаційної моделі розвитку.
Зокрема, за даними Держслужби статисти-
ки України [23], у 2018 р. капітальні інвес-
тиції у матеріальні активи по економіці
склали 91,1%, у нематеріальні – лише
6,7%, з них у програмне забезпечення та
бази даних – 2% від загального обсягу.
Водночас позитивом є переважне вкладен-
ня інвестицій у нові активи − 68,2% по
групі матеріальних активів та 90,8% − по
нематеріальних.
Що стосується джерел фінансування,
то ключовим залишаються власні кошти
підприємств та організацій. Так, у 2017 р.
частка державного бюджету у фінансуван-
ні капіталовкладень у промисловості
(135,6 млрд грн) становила лише 0,4% від
освоєних обсягів (510,7 млн грн). У 2018 р.
вона зменшилася до 0,2% (446,8 млн грн
від 179,7 млрд грн). Частка кредитів комер-
ційних банків у фінансуванні капітальних
інвестицій в економіку протягом 2010-
2017 рр. скоротилася удвічі – з 12,7 до
6,6%.
Про особливості фінансування інно-
вацій на промислових підприємствах Укра-
їни свідчать такі дані Держслужби статис-
тики [24]. У 2017 р. на інновації підприєм-
ства витратили 9,1 млрд грн, у тому числі
на придбання машин, обладнання та про-
грамного забезпечення – 5,9 млрд грн
(65%), на внутрішні та зовнішні науково-
дослідні розробки – 2,2 млрд грн (24%), на
придбання інших зовнішніх знань (при-
дбання нових технологій) – 0,02 млрд грн
та на інші роботи, пов’язані зі створенням
й упровадженням інновацій (інші витра-
ти), – 1,0 млрд грн.
Основним джерелом фінансування
інноваційних витрат у 2017 р. залишалися
власні кошти підприємств – 7704,1 млн грн
,або 84,5% загального обсягу витрат на
інновації. Кошти державного бюджету
отримали 8 підприємств, місцевих бюдже-
тів – 17, загальний обсяг становив
322,9 млн грн (3,5%); кошти вітчизняних
інвесторів отримали 5 підприємств, інозем-
них – 3, загалом їх обсяг становив
380,9 млн грн (4,2%); 21 підприємство ско-
ристалося кредитами, обсяг яких становив
594,5 млн грн (6,5%).
Аналітичні дані свідчать, що інвес-
тиційне забезпечення становлення «смарт»
виробництв цілком залежить від фінансо-
вого «оздоровлення» економіки і промис-
ловості, а в середньостроковій перспективі
потребує різнобічної підтримки та стиму-
лювання з боку держави.
Науково-технологічне забезпечення.
При розгляді питання ресурсного забезпе-
чення підкреслено значення розвиненості
та доступності ринків інноваційної продук-
ції. Проте світова практика свідчить, що
зазвичай в авангарді технологічного про-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21
2019, № 2 (86)
гресу опиняються країни, де є розвинений
сектор R&D, здатний постійно пропонува-
ти власні якісні розробки нової техніки та
технологій. Розвиток і сучасний стан віт-
чизняного сектору R&D характеризуються
негативними трендами за останні майже
три десятиліття – і щодо обсягів витрат, і
щодо кількості фахівців, і, як результат,
щодо якості й ефективності науково-
технічних розробок.
Зокрема, за даними Держслужби ста-
тистики України у 2017 р. 15,5% нових
технологій було придбано за кордоном
(129 з 832), 37% − як результат досліджень
та розробок. Водночас лише 8 підприємств
створили нові технології, з яких 59 переда-
ні іншим підприємствам, у тому числі 2 –
за кордон [24].
Для поліпшення ситуації варто зосе-
редитися на двох напрямах дій – усебічне
державне сприяння розвитку вітчизняного
сектору R&D (у тому числі у межах роз-
витку міжнародного науково-технічного
простору) та забезпечення у середньостро-
ковій перспективі широкого доступу ви-
робників до світового ринку інноваційних
розробок.
Можливості використання факто-
рів-драйверів та нейтралізації/подолання
обмежень (ризиків). Вище розглянуто ос-
новні універсальні та специфічні (для про-
цесів «смартизації») фактори-драйвери, які
можуть певним чином вплинути на перебіг
реалізації «смарт» стратегії, а також най-
більш імовірні ризики, які потребують ана-
літичних оцінок. Частково можливості ви-
користання ресурсного чинника розкрито
при аналізі наявних інвестицій, науково-
технологічних розробок, окремих характе-
ристик задіяного людського капіталу. Слід
ще раз підкреслити, що обмеженими зали-
шаються можливості задіяння структурно-
го чинника для становлення «смарт» ви-
робництв, оскільки структура промислово-
сті України за видами виробництв не від-
повідає світовим трендам щодо галузевого
впровадження інноваційних «смарт» тех-
нологій. Загальна інноваційна активність
підприємств як така може відіграти певну
позитивну роль «драйвера», однак для цьо-
го потрібно реалізувати також низку сис-
темних стимулюючих заходів з боку дер-
жави, на які потрібні час і гроші.
Можливості нейтралізації негативів
(ризиків), які сьогодні можна розглядати як
очікувані, обмежуються, з одного боку,
недоопрацьованістю стратегічних аспектів
промислового розвитку, а з іншого − дефі-
цитом фінансового ресурсу для компенса-
торних механізмів, насамперед, у соціаль-
ній сфері.
Більш обґрунтований аналіз можли-
востей використання факторів та нейтралі-
зації ризиків є доцільним у контексті роз-
витку конкретних галузевих виробництв,
підприємств, промислових територіальних
комплексів.
Інституційні умови. З урахуванням
стратегічної цілеспрямованості системних
«смарт» перетворень, а також їх структур-
ної складності (об’єктно-суб’єктна, цільо-
ва, предметна та ін.) концептуально слід
виходити з того, що головну інституційну
роль модератора та координатора має віді-
гравати держава (у межах закріплених за
законодавчою та виконавчою владою фун-
кцій та повноважень у сфері стратегічного
планування, координації та регулювання
соціально-економічного розвитку) при до-
триманні принципу консенсусу інтересів
на основі повномасштабного діалогу з біз-
несом і суспільством. Світовий досвід під-
тверджує, що без державних ініціатив та
відповідної фінансово-економічної та регу-
ляторної підтримки аналогічні масштабні
проекти не мають належної динаміки та
ефективності або навіть залишаються на
рівні сценарних розробок.
Сьогодні вітчизняні державні інсти-
туції недостатньо готові до виконання сво-
їх стратегічних функцій. Як заначено вище,
наразі навіть не затверджено на компетен-
тному рівні державної влади Стратегію
розвитку промисловості як рамкову урядо-
ву ініціативу. Раніше розроблені галузеві
стратегії втрачають свою актуальність та
адекватність новітнім трендам і потребам
розвитку економіки.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Готовність інституту держави визна-
чається також можливостями бюджету та
рівнем політичної довіри до нього. Сьогод-
нішній стан цих факторів не сприяє фор-
муванню якісної «смарт» стратегії та її
успішній реалізації.
Впливовим чинником, який характе-
ризує інституційну готовність до станов-
лення «смарт» промисловості, є стан кон-
курентного середовища загалом і в окре-
мих промислово-виробничих сегментах.
Якість конкуренції може суттєво вплинути
на процес «смартизації» − на цілі, завдан-
ня, динаміку, а також результати. Причому
йдеться не тільки про ринкову конкурен-
цію, але і про інститут політичної конку-
ренції, який впливатиме на стратегічні
пріоритети і бюджетні параметри «смарт»
стратегії та окремих проектів через меха-
нізми лобіювання. Проте насамперед важ-
ливо включити до «смарт» стратегії ті на-
прями, де фактор економічної конкуренції
може забезпечити динамічне зростання
ефективності виробництва як ключової
мети. Йдеться насамперед про галузі / ви-
робництва, які працюють на ринках із роз-
виненим конкурентним середовищем.
Підсумовуючи положення щодо об-
ґрунтування «смарт» стратегії для промис-
ловості України, пропонуються висновки
щодо передумов і перспектив становлення
основних технологічних «смарт» напрямів.
Промислова роботизація
Функціонально-цільове призначення –
працезаміщення (переважно у фізично ва-
жких, небезпечних, монотонних та преци-
зіонних виробництвах).
Головні аргументи щодо стратегічної
актуальності: критична демографічна ситу-
ація; відплив робочих кадрів; активні про-
цеси трудової еміграції; тренди зниження
середньостатистичного рівня підготовки
кадрів; перехід до концепції високих стан-
дартів оплати праці; посилення вимог до
соціальної відповідальності бізнесу; зрос-
тання вимог до швидкості та точності тех-
нологічних операцій. Доцільно також ура-
хувати високу динаміку роботизації у ПРК
та країнах, що швидко розвиваються (зо-
крема Китай): подальше відставання від
світового тренду може дуже негативно
вплинути на глобальну конкурентоспро-
можність вітчизняної промисловості.
Потенційні сфери промислового ви-
користання:
в основних виробничих процесах –
сировинно-, матеріалообробні, збиральні,
контрольно-вимірювальні технології; ван-
тажно-підйомні та транспортувальні про-
цеси;
в інфраструктурних виробничих про-
цесах − обслуговування та ремонт устатку-
вання і споруд; складське господарство;
виробнича та внутрішньозаводська логіс-
тика.
Соціально-економічні наслідки: аб-
солютне та структурне скорочення зайня-
тих, насамперед у важких, важкодоступних
і небезпечних виробництвах; нейтралізація
негативів антропогенного впливу на якість
продукції та безпеку виробництва; компен-
сація вад ринку праці – дефіциту високо-
кваліфікованих кадрів, трудової еміграції;
оптимізація витрат на оплату праці.
Штучний інтелект
Функціонально-цільове призначення
– працезаміщення (переважно у сфері інте-
лектуально-управлінської праці); оптимі-
зація виробничо-технологічних та органі-
заційно-економічних процесів.
Головні аргументи щодо стратегічної
актуальності: відплив висококваліфікова-
них фахівців із промислового сектору;
«розрив» між фактичним рівнем управлін-
ня та сучасних вимог до нього в умовах
зростання невизначеності та динамічності
економічних систем; високодинамічне зро-
стання «інформаційної ємності» виробни-
чих й управлінських процесів (понад се-
редні можливості людини); збільшення
вимог до індивідуалізації (персоналізації)
продукції з відповідним розширенням
зв’язків «виробник-споживач»; розвиток
тренду «просторової ентропії» промисло-
вого виробництва; реалізація «мережевих»
структур виробничої взаємодії.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23
2019, № 2 (86)
Потенційні сфери промислового ви-
користання:
в інформаційно-комунікаційній сфе-
рі − аналітичні, управлінські, комунікатив-
ні процеси, побудовані на мережевих заса-
дах та використанні технологій обробки й
аналізу даних (зокрема, системи клієнтсь-
кої підтримки, ризик-менеджмент, е-
комерція та ін.);
в управлінській та креативно-дизай-
нерській сфері − проектування продукції,
оптимізація бізнес-моделей, технологічних,
логістичних, сервісних процесів; підготов-
ка персоналу;
у виробництві – моніторинг, конт-
роль і регулювання техніко-технологічних
систем, устаткування, якості продукції;
оптимізація технологічних процесів.
Соціально-економічні наслідки: аб-
солютне скорочення та/або структурна
оптимізація зайнятих, насамперед у сег-
ментах «технічної» управлінської праці;
нейтралізація негативів антропогенного
впливу на управлінські процеси (у тому
числі послаблення/ліквідація передумов
для протиправної діяльності та конфлікт-
них ситуацій); компенсація вад ринку праці
(дефіциту висококваліфікованих кадрів,
трудової еміграції).
Промисловий інтернет речей (IIoT)
Функціонально-цільове призначення –
розширення просторових меж та оптиміза-
ція локалізації виробництва; «переформа-
тування» схем виробничої кооперації; за-
безпечення нової якості виробничих і біз-
нес-комунікацій; поглиблення інформацій-
но-структурної інтегрованості виробничих
та корпоративних систем.
Головні аргументи щодо стратегічної
актуальності: об’єктивна потреба в реалі-
зації сучасних концепцій управління ви-
робництвом (господарською діяльністю) у
режимі реального часу; посилення вимог
до контрольно-моніторингових функцій у
сфері технічної та екологічної безпеки
промислового виробництва; високодина-
мічне зростання «інформаційної ємності»
виробничих й управлінських процесів та
аналітичного навантаження на працівників
(понад середні можливості людини); зрос-
тання вимог до індивідуалізації (персоналі-
зації) продукції з відповідним розширен-
ням зв’язків «виробник-споживач»; активі-
зація тренду «просторової ентропії» про-
мислового виробництва; реалізація «мере-
жевих» структур виробничої взаємодії.
Потенційні сфери промислового ви-
користання:
виробництво складної продукції з
розгалуженою системою коопераційних
зв’язків (переважно інноваційно активні
високотехнологічні виробництва);
виробництва, інтегровані у міжнарод-
ні GVCs та GSCs.
Соціально-економічні наслідки: еко-
номія виробничих витрат, поліпшення ха-
рактеристик виробництва (гнучкість, швид-
кість, продуктивність) і продукції (якість);
підвищення рівня управління виробницт-
вом.
Висновки. Обґрунтування напрямів
становлення «смарт» промисловості в
Україні слід розглядати як ключовий етап
розробки загальної Стратегії розвитку
промисловості на засадах інноваційної мо-
делі неоіндустріалізації та в рамках орієн-
тирів Стратегії всеохоплюючого, сталого
та динамічного розвитку.
Запропонована концепція обґрунту-
вання орієнтована на стратегічні пріорите-
ти України, визначені в контексті цілей і
завдань глобального та національного роз-
витку.
Аналітична модель обґрунтування
охоплює шість базових блоків: мотивація
до «смартизації»; ідентифікація напрямів;
ключові фактори розвитку напрямів; поте-
нціал напрямів; імовірні ризики; готовність
до реалізації (вихідні умови). Аргументо-
вано, що мотивація ключових суб’єктів
(суспільства, держави, бізнесу) до смарти-
зації нині ще не є чітко сформованою,
стратегічно усвідомленою та інституційно
забезпеченою. Глобалізація, як базовий
тренд сучасного розвитку світової еконо-
міки, вже має і матиме визначальний вплив
на мотивацію при формуванні промислової
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
стратегії на середньо- та довгострокову
перспективу. З урахуванням вітчизняної
специфіки та зарубіжного досвіду доведено
актуальність державних ініціатив та відпо-
відної фінансово-економічної і регулятор-
ної підтримки для практичного переходу
до реалізації «смарт» стратегії у промисло-
вості України.
У контексті стратегічних пріоритетів
соціально-економічного розвитку України
(національна безпека, динамізм та ефекти-
вність економіки, рівень життя) пріоритет-
ними цільовими напрямами становлення
«смарт» промисловості доцільно визначити
державно-безпековий, економічно-еколо-
гічний, соціально-трудовий. У сучасних
умовах будь-які напрями «смарт» іннова-
цій, наслідки яких визначають якість і ди-
наміку розвитку безпекового сектору дер-
жави, мають вважатися пріоритетними для
включення у промислову «смарт» страте-
гію. У середньостроковій перспективі до-
цільною для України є концентрація
«смарт» стратегії на ключових технологіч-
них напрямах, які суттєво впливають на
підвищення факторної та загальної ефек-
тивності виробництва, − промислова робо-
тизація, штучний інтелект, Інтернет речей.
Обґрунтованість «смарт» стратегії та
успішність її реалізації значною мірою
залежать від системності та комплексності
аналізу потенційних наслідків, а також
якості обраних оціночних критеріїв й інди-
каторів. З урахуванням світових тенденцій
методологічно важливо орієнтуватися на
широкий спектр стратегічних цілей еконо-
мічного розвитку загалом і промислового
зокрема, а отже, потенційних наслідків і
ризиків. Методологічні та методичні заса-
ди їх відбору та інформаційного забезпе-
чення є актуальним науково-практичним
завданням для подальших досліджень.
У межах запропонованої структури
агрегованих критеріїв ефективності напря-
мів «смартизації» потребує подальших роз-
робок деталізація показників-індикаторів з
урахуванням об’єктної та галузевої специ-
фіки і можливостей інформаційно-мето-
дичного супроводу аналітичного процесу.
Література
1. For a European Industrial Renais-
sance. Communication from the Commission
to the European Parliament, the Council, the
European Economic and Social Committee
and the Committee of the Regions. Brussels.
22.01.2014. 52014DC0014. URL: https://eur-
lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri
=CELEX:52014DC0014&from=EN
2. Organization for Economic Co-
operation and Development (OECD),
“Enabling the Next Production Revolution:
The Future of Manufacturing and Services –
Interim Report” (Paris: OECD, June 2, 2016),
URL: https://www.oecd.org/mcm/documents/
Enabling-the-next-production-revolution-the-
future-of-manufacturing-and-services-interim-
report.pdf
3. United Nations Industrial Develop-
ment Organization, 2017. Structural Change
for Inclusive and Sustainable Industrial
Development. Vienna. 180 р. URL:
https://www.unido.org/sites/default/files/files/
2018-06/EBOOK_Structural_Change.pdf
4. United Nations Industrial Develop-
ment Organization, 2017. Industrial Develop-
ment Report 2018. Demand for Manufac-
turing: Driving Inclusive and Sustainable
Industrial Development. Vienna. URL:
https://www.unido.org/sites/default/files/files/
2017-11/IDR2018_FULL%20REPORT.pdf
5. Fourth Industrial Revolution on Sup-
ply Chains, 2017. World Economic Forum.
URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_
Impact_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_
on_Supply_Chains_.pdf
6. Klaus Schwab. 2016. The Fourth
Industrial Revolution: what it means, how to
respond. URL: https://www.weforum.org/
agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revo
lution-what-it-means-and-how-to-respond/
7. Мазур В. Л. Проблеми промисло-
вої політики в Україні. Економіка України.
2016. № 11 (660). С. 3-18; № 12 (661).
С. 47-60.
8. Вишневський В. П., Збаразсь-
ка Л.О., Заніздра М. Ю., Чекіна В. Д. та ін.
Національна модель неоіндустріального
розвитку України. Вишневський В. П. (заг.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25
2019, № 2 (86)
ред.). Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН
України, 2016. 514 с.
9. Вишневский В. П. Глобальная не-
оиндустриализация и ее уроки для Украи-
ны. Экономика Украины. 2016. № 8 (649).
С. 26-43.
10. Гиршфельд А. Создание страте-
гии развития промышленности – живой
процесс. Зеркало недели. Украина. 2017.
№ 4. URL: http://gazeta.zn.ua/promyshliennost/
sozdanie-strategii-razvitiya-promyshlennosti-
zhivoy-process-_.html).
11. Залознова Ю. С. Українська про-
мисловість: сучасні виклики та проблеми
розвитку. Економіка України. 2018. № 3.
С. 49-68.
12. Вишневський В. П., Вієцька О. В.,
Гаркушенко О. М., Князєв С. І., Лях О. В.,
Чекіна В. Д., Череватський Д. Ю. Смарт-
промисловість в епоху цифрової економіки:
перспективи, напрями і механізми розвит-
ку. В. П. Вишневський (заг. ред.). Київ: Ін-т
економіки пром-сті НАН України, 2018.
192 c.
13. Вишневский В. П., Князев, С. И.
Смарт-промышленность: перспективы и
проблемы. Экономика Украины. 2017.
№7(660). С. 22-37.
14. Нікіфорова В.А. Металургійна
промисловість світу: сучасні виклики та
тенденції розвитку (аналітичний огляд).
Економіка промисловості. 2018. № 1 (81).
С. 86-114. doi: http://doi.org/10.15407/
econindustry2018.01.086
15. Шевцова Г.З. Хімічна індустрія
4.0 як галузева концепція реалізації основ
четвертої промислової революції. Еконо-
мічний вісник Донбасу. 2017. № 2 (48). С.
35-41.
16. Технологические прорывы, ко-
торые мы совершим до 2030 года. Капи-
тал. URL: https://www.capital.ua/ru/publica
tion/80609-tekhnologicheskie-proryvy-
kotorye-my-sovershim-do-2030-goda
17. Цілі Сталого Розвитку: Україна.
Національна доповідь. Міністерство еко-
номічного розвитку і торгівлі України.
2017. URL: http://un.org.ua/images/SDGs_
NationalReportUA_Web_1.pdf.
18. World Economic Forum. The
Global Competitiveness Report 2017-2018.
URL: https://www.weforum.org/reports/the-
global-competitiveness-report-2017-2018
19. Будущее рынка труда. Противо-
борство тенденций, которые будут форми-
ровать рабочую среду в 2030 году. URL:
https://www.pwc.ru/ru/publications/workforce
-of-the-future-rus.pdf
20. Використання інформаційно-кому-
нікаційних технологій на підприємствах
України у 2017 р. Державна служба стати-
стики України. URL: http://www.ukrstat.
gov.ua/operativ/operativ2018/zv/ikt/viktp2017
_u.xls
21. Гаркушенко О. Н. Информацион-
но-коммуникационные технологии в эпоху
становления смарт-промышленности: про-
блемы определения и условия развития.
Економіка промисловості. 2018. № 2(82).
С. 50-75. doi: http://doi.org/10.15407/
econindustry2018.02.050
22. The International Federation of
Robotics (IFR). World Robotics - Industrial
Robot Report 2018. URL: https://ifr.org/ifr-
press-releases/news/global-industrial-robot-
sales-doubled-over-the-past-five-years
23. Капітальні інвестиції. Державна
служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu
_u/ioz.htm
24. Інноваційна діяльність промис-
лових підприємств України у 2017 році:
доповідь. Державна служба статистики
України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
References
1. Communication from the com-
mission to the European parliament, the
Council, the European economic and Social
committee and the Committee of the regions
(2014). For a European Industrial Renaissance
/* COM/2014/014 final */ Retrieved from
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/
PDF/?uri=CELEX:52014DC0014&from=EN
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
2. Organization for Economic Co-
operation and Development (OECD) (2016).
Enabling the Next Production Revolution: The
Future of Manufacturing and Services –
Interim Report. OECD. (Paris: June 2, 2016).
Retrieved from https://www.oecd.org/mcm/
documents/Enabling-the-next-production-
revolution-the-future-of-manufacturing-and-
services-interim-report.pdf
3. United Nations Industrial Develop-
ment Organization (2017). Structural Change
for Inclusive and Sustainable Industrial
Development. United Nations Industrial
Development Organization. Vienna. 180 р.
Retrieved from https://www.unido.org/sites/
default/files/files/2018-06/EBOOK_Structural
_Change.pdf
4. United Nations Industrial Develop-
ment Organization (2017). Industrial Develop-
ment Report 2018. Demand for Manufactu-
ring: Driving Inclusive and Sustainable
Industrial Development. United Nations
Industrial Development Organization. Vienna.
Retrieved from https://www.unido.org/sites/
default/files/files/2017-11/IDR2018_FULL%
20REPORT.pdf
5. Impact of the Fourth Industrial Re-
volution on Supply Chains (2017). World
Economic Forum. Retrieved from
http://www3.weforum.org/docs/WEF_Impact
_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on_Su
pply_Chains_.pdf
6. Klaus Schwab (2016). The Fourth
Industrial Revolution: what it means, how to
respond. Retrieved from https://www.wefo
rum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-
revolution-what-it-means-and-how-to-respond
7. Mazur, V. L. (2016). Problems of the
industrial policy in Ukraine. Economy of
Ukraine, 2016. № 11 (660). pp 3-18; № 12
(661). pp. 47-60 [in Ukrainian].
8. Vishnevsky, V. P., Zbarazska, L. O.,
Zanizdra, M. Yu., Chekina, V. D. and etc.
(2016). National model of neoindustrial
development of Ukraine. In V. P. Vishnevsky
(Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of
Industry of the NAS of Ukraine [in
Ukrainian].
9. Vishnevsky, V. P. (2016).Global
neoindustrialization and its lessons for
Ukraine. Economy of Ukraine, № 8 (649), pp.
26-43 [in Russian].
10. Girshfeld A. (2017, February).
Creation of strategy of development of
industry is a living process. Zerkalo nedeli.
Ukraina, № 4. Retrieved from
http://gazeta.zn.ua/ promyshliennost/sozdanie-
strategii-razvitiya-promyshlennosti-zhivoy-
process-_.html) [in Russian].
11. Zaloznova Yu. S. (2018). Ukraine’s
industry: modern challenges and development
problems. Economy of Ukraine, № 3 (676),
pp. 49-68 [in Ukraine].
12. Vishnevsky, V., Viyecka, O., Gar-
kushenko, O., Knyazev, S., Lyach, A.,
Chekina, V. & Cherevatskiy, D. (2018). Smart
industry in the era of digital economy:
prospects, directions and mechanisms of
development. In V. Vishnevsky (ed.). Kyiv:
Institute of Industrial Economics of NAS of
Ukraine [in Ukrainian].
13. Vishnevsky, V. P., & Knjazev, S. I.
(2017). Smart industry: prospects and
problems. Economy of Ukraine, № 7 (660),
pp. 22-37 [in Russian].
14. Nikiforova, V. A. (2018). World
steel industry: current challenges and develop-
ment trends (analytical overview). Econ.
promisl., № 1 (81), pp. 35-41 [in Ukrainian].
doi: http://doi.org/10.15407/econindustry
2018.01.086
15. Shevtsova, G. Z. (2017). Chemicals
4.0 as a sectoral concept of implementation
the foundations of the fourth industrial
revolution. Ekonomichnyi visnyk Donbasu,
№ 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].
16. Technological breaches that we
will accomplish to 2030. (2016, December).
Capital. Retrieved from https://www.capital.
ua/ru/publication/80609-tekhnologicheskie-
proryvy-kotorye-my-sovershim-do-2030-goda
[in Russian].
17. Ministry of Economic Develop-
ment and Trade of Ukraine (2017). Sustainab-
le Development Goals (SDGs): Ukraine. Na-
tional Report. Ministry of Economic Develop-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27
2019, № 2 (86)
ment and Trade of Ukraine. Retrieved from
http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReport
UA_Web_1.pdf [in Ukrainian].
18. World Economic Forum (2018).
The Global Competitiveness Report 2017-
2018. Retrieved from https://www.weforum.
org/reports/the-global-competitiveness-report-
2017-2018
19. Workforce of the future: The
competing forces shaping 2030 (2018). Pwc.
Retrieved from https://www.pwc.ru/ru/publica
tions/workforce-of-the-future-rus.pdf [in Rus-
sian].
20. State Statistic Service of Ukraine
(2017). The use of Information and
communication technologies at enterprises in
2017. State Statistic Service of Ukraine.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/
operativ/ope rativ2018/zv/ikt/viktp2017_u.xls
[in Ukrainian].
21. Garkushenko, O. M. (2018). Infor-
mation and communication technologies in
the era of the smart industry development:
problems of definition and conditions of
development. Econ. promisl., 2(82), рр. 50-
75. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry
2018.02.050 [in Russian]
22. The International Federation of
Robotics (2018). World Robotics – Industrial
Robot Report 2018. The International
Federation of Robotics. Retrieved from
https://ifr.org/ifr-press-releases/news/global-
industrial-robot-sales-doubled-over-the-past-
five-years.
23. State Statistic Service of Ukraine
(2018). Capital investment. State Statistic
Service of Ukraine. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/men
u_u/ioz.htm [in Ukrainian].
24. State Statistic Service of Ukraine
(2018). Innovation activity of Ukrainian
industrial ienterprises in 2017: Report. State
Statistic Service of Ukraine. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/
publnauka_u.htm [in Ukrainian].
Лариса Александровна Збаразская,
канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины
03057 Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2
e-mail: zbarazska@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
НАПРАВЛЕНИЯ СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ «СМАРТ» ПРОМЫШЛЕННОСТИ
В УКРАИНСКИХ РЕАЛИЯХ
Проанализированы проблемы формирования стратегии развития «смарт» промыш-
ленности в Украине, прежде всего в части определения ее приоритетных направлений.
Раскрыто стратегическое значение перехода к «смарт» производствам в промышлен-
ности Украины в условиях глобальных вызовов, мировых промышленных трендов и внут-
ренних задач социально-экономического развития. Новое качество ИКТ и новые форматы
их применения в промышленных процессах и продукции создают реальную основу для
трансформации традиционных производств в «смарт» системы. Они рассматриваются как
ключевой стратегический фактор обеспечения высокой адаптивности, социально-
экономической эффективности и глобальной конкурентоспособности национальных эко-
номик на современном этапе развития. Как продолжительный и инвестиционно затратный
процесс, формирование «смарт» промышленности требует стратегии, цели и направления
которой должны быть адекватными приоритетам как экономического, так и общественного
развития страны.
Предложена концепция аналитической модели для определения приоритетных
направлений стратегии развития «смарт» промышленности. Аналитическая модель обосно-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
28 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
вания охватывает шесть предметных блоков: мотивация к «смартизации»; идентификация
направлений; ключевые факторы развития направлений; потенциал направлений; вероят-
ные риски; готовность к реализации (исходные условия).
Аргументировано, что мотивация ключевых субъектов (общество, государство, биз-
нес) к осуществлению «смарт» инноваций сегодня еще не является четко сформированной,
стратегически осознанной и институционально обеспеченной. Становление «смарт» про-
мышленности предусматривает системные и комплексные инновации, которые затрагива-
ют интересы многих субъектов в промышленной и смежных сферах деятельности. Поэтому
важно ориентироваться на широкий спектр взаимосогласованных стратегических целей
развития общества и экономики, потенциальных последствий и рисков применения новей-
ших «смарт» технологий.
В контексте стратегических приоритетов социально-экономического развития Укра-
ины предложено включить в стратегию «смарт» промышленности такие целевые направле-
ния, как обеспечение национальной безопасности (по всему комплексу аспектов), развитие
и экономическая эффективность производства, защита окружающей среды, развитие чело-
веческого капитала, развитие экономики территорий, интеграция в глобальную производ-
ственную сеть.
Сделаны выводы об экономической актуальности, сферах и социально-экономичес-
ких последствиях применения в промышленности Украины базовых «смарт» технологий,
которые существенно влияют на повышение факторной и общей эффективности производ-
ства, − промышленная роботизация, искусственный интеллект и Интернет вещей. Очерче-
ны первоочередные задачи промышленной политики для эффективного построения
industry 4.0 на основе «смарт» инноваций.
Ключевые слова: промышленность, промышленная стратегия, промышленная поли-
тика, «смарт» технологии, «индустрия 4.0», инновации, Украина.
Larysa O. Zbarazska,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: zbarazska@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
DIRECTIONS OF «SMART» INDUSTRY DEVELOPMENT STRATEGY
IN UKRAINIAN REALITIES
This paper deals with problems of forming the strategy for «smart» industry development
with focus on the defining of its priority directions.
The strategic importance of transition to the «smart» production of Ukrainian industry in
conditions of global challenges, world industrial trends and internal tasks of social and economic
development are highlighted. Constant ICTs’ improvement and new formats of their application
in industrial processes and products created the real basis for transformation of traditional plants
to «smart» systems. They are examined as a key strategic factor for provision of high adjustment,
social and economic efficiency, as well as global competitiveness of national economies in mod-
ern world. As a long-term process and the one that demand high investments, forming of the
«smart» industry requires defining the strategy, goals and directions, which must be adequate to
priorities of both economic and social development of the country.
An analytical model’s concept is offered for designation of the priority directions of the
«smart» industry development strategy. The analytical model embraces six subject blocks: moti-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29
2019, № 2 (86)
vation to "smart" innovation; identification of directions; key factors of directions’ development;
potential of directions; estimated risks; readiness to realization (initial conditions).
It is argued, that motivation of key subjects (society, state, business) to implement «smart»
innovations today is not clearly formed, strategically realized and institutional provided. An estab-
lishing of «smart» industry envisages availability of a system and complex of innovations, which
affect interests of many subjects in industrial and contiguous spheres of activity. Therefore, it is
important to be oriented on the wide spectrum of concerted strategic goals of society and econo-
my development, as well as potential consequences and risks of the newest "smart" technologies’
application.
In the context of strategic priorities of social and economic development of Ukraine it is
suggested to include in the strategy such peculiar directions, as providing the national security (on
all complex of aspects), development and economic efficiency of production, environmental pro-
tection, human capital development, local economies development, integration into the global
manufacturing network.
The conclusions on economic significance, spheres, social and economic consequences of
key «smart» technologies’ application in Ukrainian industry (industrial robotics, artificial intelli-
gence and Internet of Things) are that the latter have substantial influence on increase of factor
and general efficiency of manufacturing. Primary concerns of industrial policy are outlined for the
effective formation of "Industry 4.0" on the basis of «smart» innovations.
Keywords: industry; manufacturing industry; industrial strategy; industrial policy; «smart»
technologies; innovation; "industry 4.0"; Ukraine.
JEL: O14; O33; L60; L52
Формати цитування:
Збаразська Л. О. Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських
реаліях. Економіка промисловості. 2019. № 2 (86). С. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/
econindustry2019.02.05
Zbarazska, L. (2019). Directions of «smart» industry development strategy in Ukrainian
realities. Econ. promisl., 2 (86), рр. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.05
Надійшла до редакції 12.04.2019 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158697 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:58Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Збаразська, Л.О. 2019-09-11T18:44:32Z 2019-09-11T18:44:32Z 2019 Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 5–29. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.02.05 JEL: O14; O33; L60; L52 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158697 338.45:336.22:005.216.3(477) Проаналізовано проблеми формування стратегії розвитку «смарт» промисловості в Україні, сфокусовано увагу на визначенні її пріоритетних напрямів.Розкрито стратегічне значення переходу до «смарт» виробництв у промисловості України в умовах глобальних викликів, світових промислових трендів та внутрішніх завдань соціально-економічного розвитку. Нова якість інформаційно-комунікаційних технологій і нові формати їх використання у промислових процесах та продуктах створюють реальне підґрунтя для трансформації традиційних промислових виробництв у«смарт» системи. Вони розглядаються як ключовий стратегічний фактор забезпечення високої адаптивності, соціально-економічної ефективності та глобальної конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі розвитку. Як тривалий та інвестиційно витратний процес, формування «смарт» промисловості потребує стратегії, цілі та напрями якої мають бути адекватними пріоритетам як економічного, так і суспільного розвитку країни.Запропоновано концепцію аналітичної моделі для визначення пріоритетних напрямів стратегії розвитку «смарт» промисловості. Аналітична модель обґрунтування охоплює шість предметних блоків: мотивація до «смартизації»; ідентифікація напрямів; ключові фактори розвитку напрямів; потенціал напрямів; імовірні ризики; готовність до реалізації (вихідні умови).Аргументовано, що мотивація ключових суб’єктів (суспільство, держава, бізнес) до реалізації «смарт» інновацій нині ще не є чітко сформованою, стратегічно усвідомленою та інституційно забезпеченою. Становлення «смарт» промисловості передбачає системні та комплексні інновації, які зачіпають інтереси багатьох суб’єктів у промисловій і суміжних сферах діяльності. Тому важливо орієнтуватися на широкий спектр взаємоузгоджених стратегічних цілей розвитку суспільства й економіки, потенційних наслідків та ризиків застосування новітніх «смарт» технологій. У контексті стратегічних пріоритетів соціально- економічного розвитку України запропоновано включити у стратегію «смарт» промисловості такі цільові напрями, як забезпечення національної безпеки (по усьому комплексу аспектів), розвиток та економічна ефективність виробництва, охорона довкілля, розвиток людського капіталу, розвиток економіки територій, інтеграція у глобальну виробничу мережу.Зроблено висновки щодо економічної актуальності, сфер і соціально-економічних наслідків застосування у промисловості України базових «смарт» технологій, які значною мірою впливають на підвищення факторної та загальної ефективності виробництва (промислова роботизація, штучний інтелект, Інтернет речей). Окреслено першочергові завдання промислової політики для ефективної розбудови industry 4.0 на основі «смарт» інновацій. Проанализированы проблемы формирования стратегии развития «смарт» промышленности в Украине, прежде всего в части определения ее приоритетных направлений.Раскрыто стратегическое значение перехода к «смарт» производствам в промышленности Украины в условиях глобальных вызовов, мировых промышленных трендов и внутренних задач социально-экономического развития. Новое качество ИКТ и новые форматы их применения в промышленных процессах и продукции создают реальную основу для трансформации традиционных производств в «смарт» системы. Они рассматриваются как ключевой стратегический фактор обеспечения высокой адаптивности, социально-экономической эффективности и глобальной конкурентоспособности национальных экономик на современном этапе развития. Как продолжительный и инвестиционно затратный процесс, формирование «смарт» промышленности требует стратегии, цели и направления которой должны быть адекватными приоритетам как экономического, так и общественного развития страны.Предложена концепция аналитической модели для определения приоритетных направлений стратегии развития «смарт» промышленности. Аналитическая модель обоснования охватывает шесть предметных блоков: мотивация к «смартизации»; идентификация направлений; ключевые факторы развития направлений; потенциал направлений; вероятные риски; готовность к реализации (исходные условия).Аргументировано, что мотивация ключевых субъектов (общество, государство, бизнес) к осуществлению «смарт» инноваций сегодня еще не является четко сформированной, стратегически осознанной и институционально обеспеченной. Становление «смарт» промышленности предусматривает системные и комплексные инновации, которые затрагивают интересы многих субъектов в промышленной и смежных сферах деятельности. Поэтому важно ориентироваться на широкий спектр взаимосогласованных стратегических целей развития общества и экономики, потенциальных последствий и рисков применения новейших «смарт» технологий.В контексте стратегических приоритетов социально-экономического развития Украины предложено включить в стратегию «смарт» промышленности такие целевые направления, как обеспечение национальной безопасности (по всему комплексу аспектов), развитие и экономическая эффективность производства, защита окружающей среды, развитие человеческого капитала, развитие экономики территорий, интеграция в глобальную производственную сеть.Сделаны выводы об экономической актуальности, сферах и социально- экономических последствиях применения в промышленности Украины базовых «смарт» технологий, которые существенно влияют на повышение факторной и общей эффективности производства, - промышленная роботизация, искусственный интеллект и Интернет вещей. Очерчены первоочередные задачи промышленной политики для эффективного построения industry 4.0 на основе «смарт» инноваций. This paper deals with problems of forming the strategy for «smart» industry development with focus on the defining of its priority directions.The strategic importance of transition to the «smart» production of Ukrainian industry in conditions of global challenges, world industrial trends and internal tasks of social and economic development are highlighted. Constant ICTs’ improvement and new formats of their application in industrial processes and products created the real basis for transformation of traditional plants to «smart» systems. They are examined as a key strategic factor for provision of high adjustment, social and economic efficiency, as well as global competitiveness of national economies in modern world. As a long-term process and the one that demand high investments, forming of the«smart» industry requires defining the strategy, goals and directions, which must be adequate to priorities of both economic and social development of the country.An analytical model’s concept is offered for designation of the priority directions of the«smart» industry development strategy. The analytical model embraces six subject blocks: motivation to "smart" innovation; identification of directions; key factors of directions’ development; potential of directions; estimated risks; readiness to realization (initial conditions).It is argued, that motivation of key subjects (society, state, business) to implement «smart» innovations today is not clearly formed, strategically realized and institutional provided. An establishing of «smart» industry envisages availability of a system and complex of innovations, which affect interests of many subjects in industrial and contiguous spheres of activity. Therefore, it is important to be oriented on the wide spectrum of concerted strategic goals of society and economy development, as well as potential consequences and risks of the newest "smart" technologies’ application.In the context of strategic priorities of social and economic development of Ukraine it is suggested to include in the strategy such peculiar directions, as providing the national security (on all complex of aspects), development and economic efficiency of production, environmental protection, human capital development, local economies development, integration into the global manufacturing network.The conclusions on economic significance, spheres, social and economic consequences of key «smart» technologies’ application in Ukrainian industry (industrial robotics, artificial intelligence and Internet of Things) are that the latter have substantial influence on increase of factor and general efficiency of manufacturing. Primary concerns of industrial policy are outlined for the effective formation of "Industry 4.0" on the basis of «smart» innovations. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях Направления стратегии развития «смарт» промышленности в украинских реалиях Directions of «smart» industry development strategy in ukrainian realities Article published earlier |
| spellingShingle | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях Збаразська, Л.О. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| title | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| title_alt | Направления стратегии развития «смарт» промышленности в украинских реалиях Directions of «smart» industry development strategy in ukrainian realities |
| title_full | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| title_fullStr | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| title_full_unstemmed | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| title_short | Напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| title_sort | напрями стратегії розвитку «смарт» промисловості в українських реаліях |
| topic | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| topic_facet | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158697 |
| work_keys_str_mv | AT zbarazsʹkalo naprâmistrategíírozvitkusmartpromislovostívukraínsʹkihrealíâh AT zbarazsʹkalo napravleniâstrategiirazvitiâsmartpromyšlennostivukrainskihrealiâh AT zbarazsʹkalo directionsofsmartindustrydevelopmentstrategyinukrainianrealities |