Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні
Традиційна система оподаткування прибутку корпорацій не відповідає тенденціям зростаючого ринку цифрових товарів та послуг, а також особливостям нових цифрових бізнес-процесів і бізнес-моделей. Це обумовлює необхідність створення нової системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів т...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158698 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 30–50. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158698 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вієцька, О.В. 2019-09-11T18:49:01Z 2019-09-11T18:49:01Z 2019 Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 30–50. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.02.30 JEL: H250, L810 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158698 336.226:004(477) Традиційна система оподаткування прибутку корпорацій не відповідає тенденціям зростаючого ринку цифрових товарів та послуг, а також особливостям нових цифрових бізнес-процесів і бізнес-моделей. Це обумовлює необхідність створення нової системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг.Сьогодні сформувалися фактори, які мають бути враховані при побудові нової системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг, а саме: наразі відсутнє чітке визначення цифрових товарів та послуг, межі між цифровими, частково цифровими та нецифровими товарами та послугами, а також бізнес-процесами, бізнес-моделями та компаніями; у зв'язку з широким розповсюдженням цифрових бізнес-процесів та бізнес- моделей важливо створити та накопичити досвід оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів і послуг; при реалізації цифрових товарів та послуг існує імовірність виникнення «доходів без громадянства»; поява нових бізнес-процесів та бізнес-моделей зумовлює виникнення нових поглядів на формування вартості цифрових товарів і послуг, які мають ураховуватися при оподаткуванні прибутку від їх реалізації; в умовах глобалізації та цифровізації різниця між ціною цифрових товарів у різних країнах може викривляти рішення компаній та споживачів, а різниця між ціною фізичних і цифрових товарів може впливати на потенційні податкові надходження до бюджету; існують альтернативні позиції щодо того, чи насправді реальна ефективна податкова ставка цифрових компаній вища за реальну ефективну податкову ставку традиційних компаній; поява цифрових бізнес-моделей сприяє формуванню нових або трансформації старих підходів до розрахунків, зокрема рекламний бартер.Усі заходи, спрямовані на створення системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг, можна розділити на такі групи: дискусії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); ініціативи Європейської Комісії (ЄК); національні рішення. Виходячи з можливості трансформації податку на прибуток підприємств у податок на виведений капітал наразі існує п'ять основних альтернатив оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг: 1) відмова від оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг; 2) всеосяжне визначення цифрових товарів та послуг, включення їх у загальну систему оподаткування прибутку підприємств; 3) тотальна відмова від оподаткування прибутку підприємств та перехід на оподаткування виведеного капіталу; 4) упровадження податку на доходи від реалізації цифрових послуг - Digital Services Tax (DST); 5) створення нової системи оподаткування, заснованої на використанні сучасних блокчейн-технологій.З урахуванням переваг та недоліків кожної з представлених альтернатив розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг. Розраховано, що за умови впровадження DST державний бюджет України може отримувати щорічно до 2021 р. від 10 до 15 млн дол. США. Традиционная система налогообложения прибыли корпораций не соответствует тенденциям растущего рынка цифровых товаров и услуг, а также особенностям новых цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей. Это обусловливает необходимость создания новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг.На сегодняшний день сформировался ряд факторов, которые должны быть учтены при построении новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, а именно: пока отсутствует четкое определение цифровых товаров и услуг, границы между цифровыми, частично цифровыми и нецифровым товарами и услугами, а также бизнес-процессами, бизнес-моделями и компаниями; до момента широкого распространения цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей важно создать и накопить опыт налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; при реализации цифровых товаров и услуг есть вероятность возникновения «доходов без гражданства»; появление новых бизнес-процессов и бизнес-моделей обусловливает возникновение новых взглядов на формирование стоимости цифровых товаров и услуг, которые должны учитываться при налогообложении прибыли от их реализации; в условиях глобализации ицифровизации разница между ценой цифровых товаров в пределах стран может искажать решения компаний и потребителей, а разница между ценой физических и цифровых товаров может влиять на потенциальные налоговые поступления в бюджет; существуют альтернативные позиции относительно того, действительно ли реальная эффективная налоговая ставка цифровых компаний выше реальной эффективной налоговой ставки традиционных компаний; появление цифровых бизнес-моделей способствует формированию новых или трансформации старых подходов к расчетам, в частности рекламный бартер.Все мероприятия, направленные на создание системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, можно разделить на следующие группы: дискуссии Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР); инициативы Европейской Комиссии (ЕК); национальные решения. Исходя из вектора Украины в направлении Европейского Союза, а также возможности трансформации налога на прибыль предприятий в налог на выведенный капитал, существует пять основных альтернатив налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг: 1) отказ от налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; 2) всеобъемлющее определение цифровых товаров и услуг и включение их в общую систему налогообложения прибыли предприятий; 3) тотальный отказ от налогообложения прибыли предприятий и переход на налогообложение выведенного капитала; 4) введение налога на доходы от реализации цифровых услуг - Digital Services Tax (DST); 5) создание новой системы налогообложения, основанной на использовании современных блокчейн- технологий. С учетом преимуществ и недостатков каждой из представленных альтернатив разработаны рекомендации по совершенствованию системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг. Рассчитано, что при условии внедрения DST государственный бюджет Украины будет получать ежегодно до 2021 г. от 10 до 15 млн долл. США. The traditional system of corporate income taxation does not match the growing digital goods and services market, as well as the characteristics of new digital business processes and business models. This necessitates the creation of new system of taxing an income from digital goods and services’ sales.To date, a number of factors that should be taken into account, when building a new system of taxation of income from digital goods and services’ sales have emerged: 1) there is no precise definition of digital goods and services, clear boundaries between digital, partially digital and non-digital goods and services, as well as business processes, business models and companies; 2) it is important to create and accumulate experience in taxation of income from digital goods andservices’ sales prior the wide spread of digital business processes and business models; 3) there is the likelihood of emerging a “stateless income” when selling digital goods and services; 4) the introduction of new business processes and business models leads to the rise of new views on value formation of digital goods and services, which should be taken into account when taxing income from their implementation; 5) in the context of globalization and digitalization the difference between the price of digital goods within countries can distort the decisions of companies and consumers, and the difference between the price of physical and digital goods can affect potential tax revenues; 6) there are alternative views on whether the real effective tax rate of digital companies is higher than the real effective tax rate of traditional companies; 7) the emergence of digital business models contributes to the formation of new or transformation of old approaches to settlements, for example, advertising barter.All activities, aimed at creating a system of taxing an income from digital goods and services’ sales can be divided into the following groups: discussions of the Organization for Economic Cooperation and Development; initiatives of the European Commission; national decisions. Considering the vector of Ukraine towards membership in the European Union, as well as the possibility of transforming the corporate income tax into a withdrawn capital tax, there are five main alternatives for taxing an income from digital goods and services’ sales: 1) abandonment to tax an income from digital goods and services’ sales; 2) a comprehensive definition of digital goods and services and their inclusion in the general system of corporate income taxation; 3) a total cancellation from corporate income tax and transition to withdrawn capital tax; 4) introduction of a tax on income from digital services’ sales - Digital Services Tax (DST) 5) creation of a new tax system, based on the modern blockchain technologies. Taking into account advantages and disadvantages of each of the presented alternatives, recommendations on improving the system of taxing an income from digital goods and services’ sales were developed. In particular, in the paper is calculated that, in case of DST introduction, the state budget of Ukraine will receive annually from 10 to 15 million US dollars by 2021. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні Перспективы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг в Украине Perspectives of taxing an income from digital goods and services’ sales in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні |
| spellingShingle |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні Вієцька, О.В. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| title_short |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні |
| title_full |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні |
| title_fullStr |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні |
| title_full_unstemmed |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні |
| title_sort |
перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в україні |
| author |
Вієцька, О.В. |
| author_facet |
Вієцька, О.В. |
| topic |
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| topic_facet |
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Перспективы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг в Украине Perspectives of taxing an income from digital goods and services’ sales in Ukraine |
| description |
Традиційна система оподаткування прибутку корпорацій не відповідає тенденціям зростаючого ринку цифрових товарів та послуг, а також особливостям нових цифрових бізнес-процесів і бізнес-моделей. Це обумовлює необхідність створення нової системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг.Сьогодні сформувалися фактори, які мають бути враховані при побудові нової системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг, а саме: наразі відсутнє чітке визначення цифрових товарів та послуг, межі між цифровими, частково цифровими та нецифровими товарами та послугами, а також бізнес-процесами, бізнес-моделями та компаніями; у зв'язку з широким розповсюдженням цифрових бізнес-процесів та бізнес- моделей важливо створити та накопичити досвід оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів і послуг; при реалізації цифрових товарів та послуг існує імовірність виникнення «доходів без громадянства»; поява нових бізнес-процесів та бізнес-моделей зумовлює виникнення нових поглядів на формування вартості цифрових товарів і послуг, які мають ураховуватися при оподаткуванні прибутку від їх реалізації; в умовах глобалізації та цифровізації різниця між ціною цифрових товарів у різних країнах може викривляти рішення компаній та споживачів, а різниця між ціною фізичних і цифрових товарів може впливати на потенційні податкові надходження до бюджету; існують альтернативні позиції щодо того, чи насправді реальна ефективна податкова ставка цифрових компаній вища за реальну ефективну податкову ставку традиційних компаній; поява цифрових бізнес-моделей сприяє формуванню нових або трансформації старих підходів до розрахунків, зокрема рекламний бартер.Усі заходи, спрямовані на створення системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг, можна розділити на такі групи: дискусії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); ініціативи Європейської Комісії (ЄК); національні рішення. Виходячи з можливості трансформації податку на прибуток підприємств у податок на виведений капітал наразі існує п'ять основних альтернатив оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг: 1) відмова від оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг; 2) всеосяжне визначення цифрових товарів та послуг, включення їх у загальну систему оподаткування прибутку підприємств; 3) тотальна відмова від оподаткування прибутку підприємств та перехід на оподаткування виведеного капіталу; 4) упровадження податку на доходи від реалізації цифрових послуг - Digital Services Tax (DST); 5) створення нової системи оподаткування, заснованої на використанні сучасних блокчейн-технологій.З урахуванням переваг та недоліків кожної з представлених альтернатив розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг. Розраховано, що за умови впровадження DST державний бюджет України може отримувати щорічно до 2021 р. від 10 до 15 млн дол. США.
Традиционная система налогообложения прибыли корпораций не соответствует тенденциям растущего рынка цифровых товаров и услуг, а также особенностям новых цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей. Это обусловливает необходимость создания новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг.На сегодняшний день сформировался ряд факторов, которые должны быть учтены при построении новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, а именно: пока отсутствует четкое определение цифровых товаров и услуг, границы между цифровыми, частично цифровыми и нецифровым товарами и услугами, а также бизнес-процессами, бизнес-моделями и компаниями; до момента широкого распространения цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей важно создать и накопить опыт налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; при реализации цифровых товаров и услуг есть вероятность возникновения «доходов без гражданства»; появление новых бизнес-процессов и бизнес-моделей обусловливает возникновение новых взглядов на формирование стоимости цифровых товаров и услуг, которые должны учитываться при налогообложении прибыли от их реализации; в условиях глобализации ицифровизации разница между ценой цифровых товаров в пределах стран может искажать решения компаний и потребителей, а разница между ценой физических и цифровых товаров может влиять на потенциальные налоговые поступления в бюджет; существуют альтернативные позиции относительно того, действительно ли реальная эффективная налоговая ставка цифровых компаний выше реальной эффективной налоговой ставки традиционных компаний; появление цифровых бизнес-моделей способствует формированию новых или трансформации старых подходов к расчетам, в частности рекламный бартер.Все мероприятия, направленные на создание системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, можно разделить на следующие группы: дискуссии Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР); инициативы Европейской Комиссии (ЕК); национальные решения. Исходя из вектора Украины в направлении Европейского Союза, а также возможности трансформации налога на прибыль предприятий в налог на выведенный капитал, существует пять основных альтернатив налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг: 1) отказ от налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; 2) всеобъемлющее определение цифровых товаров и услуг и включение их в общую систему налогообложения прибыли предприятий; 3) тотальный отказ от налогообложения прибыли предприятий и переход на налогообложение выведенного капитала; 4) введение налога на доходы от реализации цифровых услуг - Digital Services Tax (DST); 5) создание новой системы налогообложения, основанной на использовании современных блокчейн- технологий. С учетом преимуществ и недостатков каждой из представленных альтернатив разработаны рекомендации по совершенствованию системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг. Рассчитано, что при условии внедрения DST государственный бюджет Украины будет получать ежегодно до 2021 г. от 10 до 15 млн долл. США.
The traditional system of corporate income taxation does not match the growing digital goods and services market, as well as the characteristics of new digital business processes and business models. This necessitates the creation of new system of taxing an income from digital goods and services’ sales.To date, a number of factors that should be taken into account, when building a new system of taxation of income from digital goods and services’ sales have emerged: 1) there is no precise definition of digital goods and services, clear boundaries between digital, partially digital and non-digital goods and services, as well as business processes, business models and companies; 2) it is important to create and accumulate experience in taxation of income from digital goods andservices’ sales prior the wide spread of digital business processes and business models; 3) there is the likelihood of emerging a “stateless income” when selling digital goods and services; 4) the introduction of new business processes and business models leads to the rise of new views on value formation of digital goods and services, which should be taken into account when taxing income from their implementation; 5) in the context of globalization and digitalization the difference between the price of digital goods within countries can distort the decisions of companies and consumers, and the difference between the price of physical and digital goods can affect potential tax revenues; 6) there are alternative views on whether the real effective tax rate of digital companies is higher than the real effective tax rate of traditional companies; 7) the emergence of digital business models contributes to the formation of new or transformation of old approaches to settlements, for example, advertising barter.All activities, aimed at creating a system of taxing an income from digital goods and services’ sales can be divided into the following groups: discussions of the Organization for Economic Cooperation and Development; initiatives of the European Commission; national decisions. Considering the vector of Ukraine towards membership in the European Union, as well as the possibility of transforming the corporate income tax into a withdrawn capital tax, there are five main alternatives for taxing an income from digital goods and services’ sales: 1) abandonment to tax an income from digital goods and services’ sales; 2) a comprehensive definition of digital goods and services and their inclusion in the general system of corporate income taxation; 3) a total cancellation from corporate income tax and transition to withdrawn capital tax; 4) introduction of a tax on income from digital services’ sales - Digital Services Tax (DST) 5) creation of a new tax system, based on the modern blockchain technologies. Taking into account advantages and disadvantages of each of the presented alternatives, recommendations on improving the system of taxing an income from digital goods and services’ sales were developed. In particular, in the paper is calculated that, in case of DST introduction, the state budget of Ukraine will receive annually from 10 to 15 million US dollars by 2021.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158698 |
| citation_txt |
Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг в Україні / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 30–50. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT víêcʹkaov perspektiviopodatkuvannâpributkuvídrealízacíícifrovihtovarívtaposlugvukraíní AT víêcʹkaov perspektivynalogoobloženiâpribyliotrealizaciicifrovyhtovaroviuslugvukraine AT víêcʹkaov perspectivesoftaxinganincomefromdigitalgoodsandservicessalesinukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T00:08:40Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:08:40Z |
| _version_ |
1850593192981823488 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
30 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
УДК 336.226:004(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.30
Олеся Віталіївна Вієцька,
канд. екон. наук, с.н.с.
Інститут економіки промисловості НАН України
03057, Україна, м. Київ, вул. М. Капніст, 2
e-mail: info.violes@gmail.com
http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
ПЕРСПЕКТИВИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
ЦИФРОВИХ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Традиційна система оподаткування прибутку корпорацій не відповідає тенденціям
зростаючого ринку цифрових товарів та послуг, а також особливостям нових цифрових
бізнес-процесів і бізнес-моделей. Це обумовлює необхідність створення нової системи опо-
даткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг.
Сьогодні сформувалися фактори, які мають бути враховані при побудові нової системи
оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів та послуг, а саме: наразі відсутнє
чітке визначення цифрових товарів та послуг, межі між цифровими, частково цифровими та
нецифровими товарами та послугами, а також бізнес-процесами, бізнес-моделями та компані-
ями; у зв'язку з широким розповсюдженням цифрових бізнес-процесів та бізнес-моделей важ-
ливо створити та накопичити досвід оподаткування прибутку від реалізації цифрових товарів і
послуг; при реалізації цифрових товарів та послуг існує імовірність виникнення «доходів без
громадянства»; поява нових бізнес-процесів та бізнес-моделей зумовлює виникнення нових
поглядів на формування вартості цифрових товарів і послуг, які мають ураховуватися при
оподаткуванні прибутку від їх реалізації; в умовах глобалізації та цифровізації різниця між
ціною цифрових товарів у різних країнах може викривляти рішення компаній та споживачів, а
різниця між ціною фізичних і цифрових товарів може впливати на потенційні податкові над-
ходження до бюджету; існують альтернативні позиції щодо того, чи насправді реальна ефек-
тивна податкова ставка цифрових компаній вища за реальну ефективну податкову ставку тра-
диційних компаній; поява цифрових бізнес-моделей сприяє формуванню нових або трансфор-
мації старих підходів до розрахунків, зокрема рекламний бартер.
Усі заходи, спрямовані на створення системи оподаткування прибутку від реалізації
цифрових товарів та послуг, можна розділити на такі групи: дискусії Організації економіч-
ного співробітництва та розвитку (ОЕСР); ініціативи Європейської Комісії (ЄК); націона-
льні рішення. Виходячи з можливості трансформації податку на прибуток підприємств у
податок на виведений капітал наразі існує п'ять основних альтернатив оподаткування при-
бутку від реалізації цифрових товарів та послуг: 1) відмова від оподаткування прибутку від
реалізації цифрових товарів та послуг; 2) всеосяжне визначення цифрових товарів та пос-
луг, включення їх у загальну систему оподаткування прибутку підприємств; 3) тотальна
відмова від оподаткування прибутку підприємств та перехід на оподаткування виведеного
капіталу; 4) упровадження податку на доходи від реалізації цифрових послуг – Digital
Services Tax (DST); 5) створення нової системи оподаткування, заснованої на використанні
сучасних блокчейн-технологій.
З урахуванням переваг та недоліків кожної з представлених альтернатив розроблено
рекомендації щодо вдосконалення системи оподаткування прибутку від реалізації цифро-
вих товарів та послуг. Розраховано, що за умови впровадження DST державний бюджет
України може отримувати щорічно до 2021 р. від 10 до 15 млн дол. США.
Ключові слова: цифрові товари та послуги, оподаткування прибутку від реалізації ци-
фрових товарів та послуг, податок на прибуток, податок на доходи від реалізації цифрових
послуг, Digital Services Tax (DST).
JEL: H250, L810
© О.В. Вієцька, 2019
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31
2019, № 2 (86)
У загальному розумінні цифрові то-
вари та послуги (digital goods and servi-
ces) – це нематеріальні товари та послуги,
які повністю постачаються з використан-
ням інформаційних технологій. Створення
та підтримка цифрових товарів та послуг
зумовлює виникнення нових бізнес-проце-
сів, наприклад, накопичення й управління
великих даних, алгоритмічних аукціонів
тощо. Як наслідок, можливість отримання
прибутку від реалізації цифрових товарів
та послуг передбачає появу нових бізнес-
моделей, зокрема використання великих
даних та алгоритмічних аукціонів для
отримання прибутку від реалізації цифро-
вої реклами. Це є важливими передумова-
ми для становлення смарт-промисловості.
Щодо динаміки розвитку ринку циф-
рових товарів та послуг, то до 2023 р. він
буде динамічно розвиватися (CAGR1 ви-
ручки за 2019-2023 рр. становитиме від 2,5
до 24,5%), а рівень проникнення користу-
вачів щорічно зростатиме [7; 8]. Разом із
тим у даний час на ринку присутня незнач-
на кількість ключових гравців, при цьому у
глобальному порівнянні вагома частина
доходу генерується у США (виключення
становить ринок мобільних ігор) [7; 8].
Таким чином, поява нових бізнес-
процесів і бізнес-моделей, значні масштаби
ринку та динаміка його зростання, а також
зосередження податкових надходжень у
руках фактично однієї країни при отри-
манні прибутків за рахунок користувачів із
різних країн світу зумовлюють необхід-
ність пошуку ефективних підходів до опо-
даткування прибутку від реалізації цифро-
вих товарів та послуг.
У світовій спільноті активно ведуться
обговорення щодо того, чи може традицій-
ний податок на прибуток підприємств ефе-
ктивно функціонувати в умовах цифрові-
зації, а також якою має бути система опо-
даткування прибутку від реалізації цифро-
вих товарів та послуг. В окремих роботах
як аргумент на користь трансформації тра-
1
CAGR (Compound Annual Growth Rate) –
середньорічний темп зростання з урахуванням
складного проценту.
диційного підходу до оподаткування при-
бутку корпорацій наводяться проблеми,
пов’язані з неможливістю традиційного
податку на прибуток корпорацій ефективно
виконувати свої функції в умовах глобалі-
зації та цифровізації [14; 24; 28]. У роботах
[26; 29] продемонстровано чинники, які
можуть впливати на зростання та скоро-
чення податкових надходжень до бюджету
за рахунок оподаткування прибутку від
реалізації цифрових товарів та послуг.
M. Bauer [4] присвятив дослідження порів-
нянню ефективної ставки податку компа-
ній, які працюють за традиційними та циф-
ровими бізнес-моделями, а Ch. Fuchs [16]
запропонував новий погляд на формування
вартості в умовах цифрового ринку праці і,
як наслідок, новий підхід до оподаткування
прибутку від реалізації цифрової реклами.
Також активно обговорюються запропоно-
вані ОЕСР, ЄК та окремими країнами світу
ініціативи з упровадження нових систем
оподаткування прибутку від реалізації ци-
фрових товарів та послуг [5; 6].
Мета статті − визначити перспекти-
ви оподаткування прибутку від реалізації
цифрових товарів та послуг саме для Укра-
їни. Для досягнення цієї мети доцільно
узагальнити фактори, які впливають на
формування системи оподаткування при-
бутку від реалізації цифрових товарів та
послуг; дослідити міжнародні та націона-
льні ініціативи окремих країн світу; оціни-
ти переваги та недоліки альтернативних
підходів до оподаткування прибутку від
реалізації цифрових товарів та послуг;
сформулювати рекомендації для України.
Фактори, які впливають на форму-
вання системи оподаткування прибутку
від реалізації цифрових товарів та послуг
Аналіз світових дискусій, оцінка ди-
наміки розвитку ринку цифрових товарів
та послуг, а також дослідження цифрових
бізнес-процесів і бізнес-моделей дозволяє
констатувати, що при формуванні системи
оподаткування прибутку від реалізації ци-
фрових товарів та послуг доцільно враху-
вати низку факторів.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
32 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
1. Оподаткування прибутку від реалі-
зації цифрових товарів та послуг передба-
чає чітке визначення того, що являють со-
бою цифрові товари та послуги; де межа
між цифровими та нецифровими товарами
та послугами; які бізнес-процеси, бізнес-
моделі та компанії є цифровими, частково
цифровими або нецифровими.
Наприклад, модель зрілості цифро-
вих послуг, запропонована Управлінням
цифрового уряду Західної Австралії, відпо-
відно до якої виділяють 6 рівнів [10]:
рівень 0 – нецифрові послуги – нада-
ються вручну від початку до кінця без ви-
користання інформаційних технологій;
рівень 1 – послуги з цифровою під-
тримкою – надаються частково з викорис-
танням інформаційних технологій, де клі-
єнт повинен виконати певний ручний про-
цес (наприклад, надрукувати форму, поста-
вити мокрий підпис, зробити телефонний
дзвінок тощо). Не вважається цифровою
послугою;
рівень 2 – цифрові послуги – з пози-
ції клієнтів надаються повністю з викорис-
танням інформаційних технологій. Збері-
гаються деякі ручні (нецифрові) процеси з
боку компанії, які дозволяють завершити
надання послуг;
рівень 3 – повністю цифрові послу-
ги – надання послуг повністю цифровізо-
ване, включаючи всі зворотні процеси;
рівень 4 – керовані цифрові послуги –
надання послуг повністю цифровізоване, а
також контролюється і керується;
рівень 5 – оптимізовані цифрові пос-
луги – надання послуг повністю цифрові-
зоване, а також контролюється і керується
разом із постійним удосконаленням бізне-
су.
Виходячи з цієї моделі, більшість по-
слуг, які надаються сучасними компаніями,
тією чи іншою мірою є цифровими. Під-
твердженням цьому також є той факт, що у
2015 р. цифрова економічна група ОЕСР
зробила висновок про те, що наразі факти-
чно неможливо обійти цифрові технології
[1, c. 11]. Цифровізація торкнулася майже
всіх секторів економіки. Багато традиційно
нецифрових секторів тепер мають цифрові
бізнес-моделі. Отже, рішення про те, які
компанії мають бути оподатковані як циф-
рові, неминуче виявиться суб’єктивним і
стане джерелом значних конкурентних
викривлень [4, c. 3].
2. Наразі державні бюджети країн
світу разом з іншими традиційними подат-
ками наповнюються за рахунок оподатку-
вання прибутку компаній, які працюють на
основі традиційних бізнес-моделей. Циф-
рові бізнес-моделі є нетрадиційними, а
тому наповнення бюджету за рахунок опо-
даткування прибутку від реалізації цифро-
вих товарів та послуг розглядається як до-
даткові надходження. Проте згодом те, що
вважається нетрадиційними бізнес-моделя-
ми, може стати традиційним. Це зумовлено
тим, що зараз більшість активної частини
населення представляє покоління X та Y1,
які ще певний час будуть підтримувати
існування традиційних бізнес-моделей (на-
приклад, споживання друкованих книг че-
рез офлайн, а не скачування електронних
книг через онлайн-магазини або читання
безпосередньо через цифрові платформи).
Проте з часом частка цифрового покоління
Z стане домінувати і традиційні бізнес-
моделі поступово замінюватимуться циф-
ровими. Отже, до того часу важливо ство-
рити та накопичити досвід оподаткування
прибутку від реалізації цифрових товарів
та послуг. Навіть за умови, якщо в перші
роки це передбачатиме додаткові витрати
на формування та відпрацювання нових
механізмів визначення вартості, проведен-
ня наукових досліджень та розробок у сфе-
рі блокчейн-технологій тощо.
3. Оскільки цифрові товари та послу-
ги реалізуються через інтернет, а часто і з
використанням посередника у вигляді циф-
рової платформи, імовірним є виникнення
«доходів без громадянства». Коли плат-
1
Покоління Х – особи, які народилися у
1965-1979 рр.
Покоління Y – особи, які народилися у
1980-1994 рр.
Покоління Z – особи які народилися після
1995 р. [20].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33
2019, № 2 (86)
форма має фізичну присутність у країні А,
продавець – у країні B, а споживач – у кра-
їні С, виникає питання щодо того, під дію
якого податкового законодавства підпада-
ють доходи від їх угоди. У цьому контексті
важливим є розуміння того, що проблему
оподаткування прибутку від реалізації
цифрових товарів та послуг доцільним є
вирішувати на наднаціональному рівні.
Національні рішення можуть виступати як
перехідний варіант до того часу, поки не
буде сформоване глобальне вирішення
проблеми.
4. Поява нових бізнес-процесів і біз-
нес-моделей зумовлює появу нових погля-
дів на формування вартості цифрових то-
варів та послуг, які мають ураховуватися
при оподаткуванні прибутку від їх реаліза-
ції. У табл. 1 наведено альтернативні по-
гляди на формування вартості цифрових
товарів та послуг на прикладі компанії
Google. Сама компанія дотримується тра-
диційної позиції та вважає, що вартість
створюється там, де знаходяться комп’ю-
терні технології, створюється програмне
забезпечення й алгоритми, а податки спла-
чуються там, де компанія має офіційне
представництво. Разом з тим теорія цифро-
вої праці Ch. Fuchs обґрунтовує, що вар-
тість цифрових послуг компанії Google
створюють користувачі, які беруть участь у
формуванні великих даних [16]. Адже саме
за допомогою накопичених великих даних
і типу аудиторії, яка обирається як цільова,
алгоритмічні аукціони визначають вартість
цифрової реклами. Отже, прибуток від ре-
алізації цифрових товарів та послуг має
оподатковуватися у тих країнах, мешканці
яких брали участь у формуванні великих
даних та взаємодіяли з цифровою рекла-
мою (переглядали або «клікали» на неї).
5. В умовах глобалізації та цифрові-
зації різниця між ціною цифрових товарів у
межах країн може викривляти рішення
компаній та споживачів, а різниця між ці-
ною фізичних та цифрових товарів може
впливати на потенційні податкові надход-
ження до бюджету. На рис. 1 наведено по-
рівняння цін на друковані й електронні
версії книг в окремих країнах світу, у тому
числі в Україні. З одного боку, ціни на
друковані та електронні книги значно ва-
ріюють залежно від країни (від 7,62 до
19,44 дол. США за друковану версію книги
та від 3,63 до 15,62 дол. США за електрон-
ну). В умовах глобалізації та цифровізації
це може вплинути на рішення компаній і
споживачів щодо того, у якій країні реалі-
зовувати та у якій країні споживати цифро-
вий товар. З іншого боку, середнє по краї-
нах співвідношення цін на друковані та
електронні версії книг становить 1:0,64 (від
1:0,80 у Німеччині до 1:0,48 в Україні). Це
може бути пов’язано з тим, що ланцюжок
створення вартості електронної версії кни-
ги порівняно з друкованою є коротшим, а
маржинальні витрати – нижчими. Отже,
враховуючи поступовий перехід від фізич-
них товарів до цифрових, при формуванні
системи оподаткування прибутку від реалі-
зації цифрових товарів доцільно брати до
уваги не лише потенційні зростання над-
ходжень до бюджету від податку на прибу-
ток, але і потенційне недоотримання від
інших видів податків (зокрема, податку на
доходи фізичних осіб, ПДВ тощо).
6. Передбачається, що нинішні між-
народні правила оподаткування прибутку
не відповідають сучасним тенденціям роз-
витку світової економіки, оскільки не вра-
ховують сучасні бізнес-моделі отримання
прибутків у цифровому просторі. Вони не
містять справедливих процедур оподатку-
вання компаній, які не мають фізичної
присутності у межах певної країни, проте
мають присутність цифрову та отримують
прибутки від реалізації цифрових товарів
та послуг. Це призводить не лише до втрат
податкових надходжень до бюджетів країн,
але і до формування несправедливості в
оподаткуванні традиційних та цифрових
компаній, дестимулюючи діяльність пер-
ших [14; 24]. У дослідженні [4] продемонс-
тровано, що реальна ефективна податкова
ставка цифрових компаній вища за реальну
ефективну податкову ставку традиційних
компаній (рис. 2).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
34 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Таблиця 1 – Альтернативні погляди на формування вартості цифрових послуг на
прикладі компанії Google1
Погляд з позиції компанії Google Погляд з позиції теорії цифрової праці Ch. Fuchs
Вартість цифрових послуг ком-
панії Google створюють
комп’ютерні технології, програмне
забезпечення та алгоритми
Вартість цифрових послуг компанії Google ство-
рюють користувачі, які формують великі дані, беручи
участь у пошуку в інтернеті, формуючи контент (на-
писання блогів, розміщення відео і фото), та створенні
реакцій (лайків та коментарів)
Штаб-квартира компанії Google
розташована у Каліфорнії. Звідти
компанія керує серверами, оброб-
ляє пошукові запити. Програмне
забезпечення та алгоритми компа-
нії Google розробляються інжене-
рами, які працюють у Каліфорнії.
Отже, вартість цифрових послуг
компанії Google створюється у Ка-
ліфорнії
Інженери компанії Google, які працюють у штаб-
квартирі у Каліфорнії, створюють програмне забезпе-
чення та алгоритми, які є безкоштовними, тобто ком-
панія Google не отримує від них прибутку. Прибуток
компанія отримує від реалізації рекламного простору
в інтернеті та розповсюдження реклами з використан-
ням алгоритмічних аукціонів. Уся реклама є цільовою,
тобто демонструється відповідній аудиторії виходячи
із залишених нею великих даних
Податки мають сплачуватися
там, де створюється вартість циф-
рових послуг. Компанія Google має
сплачувати податки у Каліфорнії
Вартість рекламних послуг залежить не від програ-
много забезпечення або алгоритму, а від того, яку ау-
диторію обрано для демонстрації реклами та яка кон-
куренція між рекламодавцями на аукціоні за показ
реклами саме цій аудиторії. Отже, аудиторія визначає
вартість цифрової реклами. Як наслідок, податки ма-
ють сплачуватися у країні, де розташовані користува-
чі, які проглядали рекламу (у випадку з оплатою за
перегляд) або натискали на рекламу (у випадку з опла-
тою за «клік»)
Реалізація цифрової реклами
компанією Google відбувається в
безмежному інтернет просторі, а не
у конкретній країні. Цифрова рек-
лама реалізується на основі аукціо-
нів, заснованих на алгоритмах, які
чітко не визначають фізичне роз-
ташування реклами. Офіційне
представництво та європейські ра-
хунки компанії Google зареєстро-
вані в Ірландії. Звідти і відбуваєть-
ся реалізація цифрової реклами
компанією Google європейським
клієнтам. Прибуток від реалізації
цифрової реклами європейським
споживачам компанії Google має
оподатковуватися в Ірландії
Хоча реклама компанії Google відбувається в без-
межному інтернет-просторі, вона демонструється кон-
кретній аудиторії, яка описується чітким географічним
місцем розташування. Зокрема, компанія Google так
описує аукціон:
«Користувач виконує пошук, і система Google Ads
відбирає всі оголошення, ключові слова яких відпові-
дають введеному запиту. З отриманого переліку ого-
лошень система вилучає непридатні (наприклад, наці-
лені на іншу країну або відхилені за порушення пра-
вил). З-поміж решти право на показ отримають лише
оголошення з достатнім рейтингом. Рейтинг оголо-
шення визначається за даними про ставку, якість ого-
лошення, пороги рейтингу, контекст пошуку, а також
прогнозований вплив розширень та інших форматів
оголошення [27]»
Таким чином, оподаткування має та може ґрунту-
ватися на інформації про місцеположення обраної
аудиторії. Прибуток від реалізації цифрової реклами
компанії Google має оподатковуватися у країнах, жи-
телі яких взаємодіяли з такою рекламою (переглядали
або «клікали» на неї)
1
Складено за даними джерел [16; 27].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 35
2019, № 2 (86)
Складено за даними джерел [23; 33].
Рисунок 1 – Порівняння цін на друковані та електронні версії книг в окремих країнах
світу станом на 2018 р.
Отже, впровадження додаткових ви-
дів податків, якими обкладатимуться суто
цифрові компанії, може призвести до зво-
ротного ефекту – викривлень інвестицій-
них рішень та дестимулювання компаній,
які працюють на основі цифрових бізнес-
моделей.
Складено за даними джерела [4].
Рисунок 2 – Реальна ефективна податкова ставка традиційних та цифрових компаній
за оцінками ЄК та Європейського центру міжнародної політичної економії
7. Поява цифрових бізнес-моделей
сприяє формуванню нових або трансфор-
мації старих підходів до розрахунків. Так,
наприклад, розрахунок за цифрові товари
та послуги може бути не грошовим, а у
формі бартеру, наприклад, рекламного бар-
теру. Суми операцій з рекламного бартеру
можуть сягати мільйони доларів США [18],
а отже, потребують додаткової уваги щодо
їх контролю та оподаткування.
Урахування всіх зазначених факторів
є складним завданням, яке наразі намага-
ються вирішити фахівці багатьох країн
світу. Результатом має стати розроблений
та впроваджений механізм оподаткування
цифрових компаній, які отримують прибу-
ток у певній країні, не маючи там фізичної
присутності.
Міжнародні та національні ініціа-
тиви окремих країн світу
Усі заходи, спрямовані на створення
системи оподаткування прибутку від реалі-
16,07
19,44
11,60
7,62
11,30
15,62
4,68
3,63
0
5
10
15
20
25
США Німеччина Китай Україна
д
о
л
.
С
Ш
А
Друкована версія Електронна версія
23,2
27,1
9,5
29,1
0
10
20
30
40
За оцінками Європейської комісії За оцінками Європейського центру
міжнародної політичної економіки
%
Традиціні компанії Цифрові компанії
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
36 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
зації цифрових товарів та послуг, можна
розділити на такі групи:
дискусії ОЕСР;
ініціативи ЄК;
національні рішення.
Дискусії ОЕСР
У 2015 р. ОЕСР було прийнято план
дій BEPS1, який включає 15 необхідних
заходів для перегляду умов міжнародного
оподаткування, у тому числі захід, спрямо-
ваний на оподаткування цифрових компа-
ній. Даний захід передбачав аналіз та ви-
рішення таких питань: цифрова присут-
ність у країні без створення оподатковува-
ної присутності; віднесення вартості, яка
створюється в результаті передачі інфор-
мації користувачам за допомогою реаліза-
ції цифрових товарів та послуг; кваліфіка-
ція та визначення джерела доходу в нових
моделях ведення бізнесу; забезпечення
податкових зборів з ПДВ / податку на тор-
говельну діяльність.
На початку 2019 р. ОЕСР запропону-
вала документ, у якому представлено про-
позиції щодо оподаткування цифрових
компаній (табл. 2). До 1 березня 2019 р.
цей документ проходив публічні обгово-
рення. У червні 2019 р. ОЕСР планує під-
готувати рекомендації, а до кінця 2020 р. –
прийти до остаточної угоди щодо оподат-
кування цифрових компаній.
Таблиця 2 – Пропозиції ОЕСР щодо оподаткування цифрових компаній1
Об’єкт
регулювання
Що пропонується? Як реалізувати?
Оцінка залученос-
ті користувачів у
діяльність компа-
нії в тій чи іншій
країні
Зобов’язати компанії перевести
частину прибутку в юрисдикції, де
знаходяться користувачі, навіть
якщо у компаній там немає фізич-
ної присутності
Один із варіантів реалізації такої
пропозиції передбачає прибуток від
поточної діяльності оподатковувати
за старими правилами, а залишко-
вий прибуток розподіляти серед
країн, які будуть стягувати з нього
податок
Маркетингові не-
матеріальні акти-
ви
Розглядати такі активи як створені
в тій країні, де працює компанія
Країна зможе обкладати податком
весь або частину залишкового при-
бутку, пов’язаного з такими акти-
вами, а прибуток, який залишиться,
буде розподілятися між підрозділа-
ми компанії за правилами транс-
фертного ціноутворення
Істотна економіч-
на присутність
компанії у країні
Встановити критерієм виручку, що
отримується у довгостроковій пе-
рспективі, але тільки у зв’язку з
іншими факторами, зокрема:
наявністю бази користувачів, циф-
рового контенту, місцевих плате-
жів;
підтримки сайту місцевою мовою;
відповідальністю за кінцеву до-
ставку продукту або послуги;
підтримки післяпродажного об-
слуговування, ремонту;
маркетингової діяльності
Такі доходи можуть бути оподатко-
вані у джерела їх виплати, але так,
щоб не виникало подвійного опо-
даткування
1
Складено за даними джерела [2].
1
Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting (BEPS) – План дій щодо протидії розмиванню
оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 37
2019, № 2 (86)
Під дію наведених пропозицій потра-
пляють насамперед американські компанії,
такі як Google, Facebook, Amazon, Apple.
Так, наприклад, компанії Google та
Facebook являють собою дуополію на рин-
ку цифрової реклами – при 269,85 млрд
дол. США світових витрат на цифрову рек-
ламу у 2018 р. [7] ці дві компанії отримали
доходи в розмірі 171,36 млрд дол. США
(рис. 3).
Складено за даними джерел [13; 17].
Рисунок 3 – Дохід від реклами компаній Facebook та Google за 2009-2018 рр.
При цьому значна частка витрат на
цифрову рекламу припадає на європейські
країни. Зокрема, у 2017 р. у Великобританії
витрати на цифрову рекламу становили
13,99 млрд дол., у Німеччині – 6,00, у
Франції – 4,73, у Болгарії – 4,46 млрд дол.
Для порівняння: в Україні витрати на циф-
рову рекламу становили 0,35 млрд дол., а в
Росії – 0,07 [12].
У зв’язку з тим, що прибуток, отри-
маний від реалізації цифрових товарів та
послуг, може потрапити під подвійне опо-
даткування (з початку під податок з доходу
у країнах Європи, а потім – під податок на
прибуток корпорацій у США), США ви-
ступає з пропозицією знайти альтернатив-
ний підхід.
Паралельно з пропозиціями ОЕСР ЄК
також працює над вирішенням питання
щодо оподаткування прибутку від реаліза-
ції цифрових товарів та послуг.
Ініціативи ЄК
У 2018 р. ЄК було запропоновано но-
ві законодавчі ініціативи, спрямовані на
створення справедливого оподаткування
доходів цифрових компаній і стимулюван-
ня підприємницької активності в цілому
[14]. Основне довгострокове завдання ЄК
полягає у спільній реформі системи опо-
даткування прибутку корпорацій, яка пе-
редбачає реєстрацію та оподаткування
прибутків компаній у країні, де вони мак-
симально взаємодіють зі споживачами че-
рез цифрові канали. Це дозволить країнам-
членам ЄС оподатковувати прибуток тих
корпорацій, які не мають фізичної присут-
ності на їх території, проте генерують там
свої доходи.
Цифрова компанія вважатиметься
платником податку та матиме цифрову
присутність у країні-члені ЄС, якщо до-
тримується хоча б одна з умов [14]:
сума щорічних доходів компанії у
країні-члені ЄС перевищує 7 млн євро;
у поточному податковому році ком-
панія має понад 100 тис. споживачів у за-
значеній країні;
протягом поточного податкового ро-
ку компанія має понад 3 тис. бізнес-
контрактів на реалізацію цифрових товарів
та послуг.
0,76 1,87 3,15 4,28 6,99
11,49
17,08
26,89
39,94
55,01
22,89
28,23
36,54
43,69
51,07
59,63
67,39
79,39
95,38
116,32
0
20
40
60
80
100
120
140
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
м
л
р
д
д
о
л
.
С
Ш
А
Дохід від цифрової реклами Facebook Дохід від цифрової реклами Google
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
38 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Спільне реформування системи опо-
даткування прибутків корпорацій також
вплине на критерії розподілу прибутків
між країнами-членами ЄС. Так, у пріорите-
ті будуть інтереси тих країн, на території
яких компанія отримала максимальні при-
бутки від реалізації цифрових товарів та
послуг. Це буде можливо, наприклад, за-
вдяки інформації щодо місцезнаходження
споживача в момент реалізації угоди.
Також ЄК запропонувала введення
тимчасового непрямого податку – Digital
Services Tax (DST) – на доходи, отримані в
результаті надання певних цифрових пос-
луг, зокрема на цифрову рекламу, цифрову
посередницьку діяльність, яка дозволяє
користувачам взаємодіяти з іншими корис-
тувачами і може полегшити продаж товарів
і послуг між ними, а також на продаж да-
них, згенерованих з наданої користувачами
інформації. Ставка податку становитиме
3% від доходу компаній із загальним річ-
ним доходом не менше 750 млн євро і до-
ходами на території ЄС не менше 50 млн
євро. Передбачається, що податкові над-
ходження будуть збиратися країнами-
членами ЄС, в яких знаходяться споживачі
таких послуг.
Наразі ведуться дискусії щодо того,
наскільки запропонований ЄК податок бу-
де життєздатним. Слід відзначити недоліки
запропонованих ЄК ініціатив [4; 6; 21]:
1) дублюють поточні дискусії ОЕСР;
2) загрожують фіскальному сувере-
нітету країн-членів ЕС;
3) засновані на технічно складному
та дорогому з точки зору реалізації меха-
нізмі визначення вартості, яку створюють
користувачі;
4) базуються на спірному твердженні
про те, що компанії, побудовані на основі
цифрових бізнес-моделей, стикаються з
більш низькими ефективними податковими
ставками, ніж компанії, побудовані на ос-
нові традиційних бізнес-моделей;
5) передбачають оподаткування вало-
вого, а не чистого доходу, що, як наслідок:
створює каскадні ефекти, які можуть
призвести до подвійного або потрійного
оподаткування операцій;
посилює податковий тиск на цифрові
компанії, які працюють із низькою нормою
прибутку;
дестимулює зростання цифрових
компаній;
стимулює ухилення від оподаткуван-
ня шляхом створення податкових схем,
заснованих на оптимізації розмірів компа-
нії;
6) не відповідають принципу подат-
кової нейтральності, адже можуть призвес-
ти до дестимулювання окремих секторів
економіки, компанії яких побудовані на
основі традиційних бізнес моделей, але
розширюють свою цифрову присутність
(наприклад, автомобілебудування).
Для підтримання ініціатив ЄК необ-
хідна згода всіх країн-членів ЄС. Проте
позиції країн розділилися – поки одні ви-
ступають проти (Ірландія, Швеція, Данія),
інші розробляють свої національні рішен-
ня.
Національні рішення
У табл. 3 наведено національні рі-
шення окремих країн світу щодо оподатку-
вання прибутку від реалізації цифрових
товарів та послуг.
Більшість розроблених країнами-
членами ЄС рішень щодо оподаткування
доходів від реалізації цифрових товарів та
послуг є інтерпретаціями запропонованих
ЄК ініціатив і не позбавлені їх недоліків.
Як зазначено вище, в умовах глобалізації
та цифровізації проблему оподаткування
цифрових компаній доцільно вирішувати
на наднаціональному рівні, оскільки будь-
які рішення на національному рівні можуть
привести до створення схем з ухилення від
сплати податку (як прямо – з боку цифро-
вої компанії, так і опосередковано – з боку
споживачів1), а також до ймовірності по-
двійного оподаткування.
1
Коли в Росії з 2019 р. було впроваджено
ПДВ на покупку цифрової реклами у Facebook,
це, відповідно, збільшило витрати на рекламу на
20%. У зв’язку з тим, що дана норма розповсюд-
жувалася на акаунти, для яких Росія була вказана
як країна компанії, це призвело до перереєстрації
акаунтів на інші країни, наприклад Україну.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39
2019, № 2 (86)
Таблиця 3 – Національні рішення окремих країн світу щодо оподаткування прибутку
від реалізації цифрових товарів та послуг1
Країна Національні рішення
Австрія З 2020 р. планується введення цифрового податку у розмірі 5% від доходу
цифрових компаній
Велико-
британія
З 2020 р. планується введення цифрового податку на внутрішній дохід у роз-
мірі 2%, яким будуть оподатковуватися цифрові компанії з річним доходом
понад 500 млн фунтів стерлінгів (638 млн дол. США). Перші 25 млн фунтів
стерлінгів (31,9 млн дол. США) доходу, отриманого на території Великобри-
танії, будуть звільнені від оподаткування
Італія Законом про бюджет 2019 р. № 145/2018 в Італії було впроваджено новий по-
даток на цифрові послуги (DST). Цей податок замінює запропонований у
2017 р. «податок на інтернет».
Ставка нового податку становить 3% від обороту цифрової компанії. Під опо-
даткування підпадають цифрові компанії з річним доходом понад 750 млн
євро і загально сумою цифрових послуг на території Італії понад 5,5 млн євро
Німеччина Уряд Німеччини розглядає варіанти оподаткування прибутку від реалізації
цифрових послуг. Однією з альтернатив є оподаткування доходів цифрових
компаній за ставкою 15%.
Також розглядається варіант, відповідно до якого компанії-резиденти, що роз-
міщують цифрову рекламу, виступатимуть у ролі податкових агентів та спла-
чуватимуть до бюджету суму податку, нарахованого з доходу від реалізації
такої цифрової реклами
Франція У Франції обговорюється можливість введення податку GAFA1 в розмірі 3% з
обороту цифрових компаній.
Він буде націлений на компанії з річним оборотом понад 750 млн євро та про-
дажами у Франції понад 25 млн євро. За допомогою цього податку передбача-
ється мобілізувати до бюджету 500 млн євро
США У січні 2018 р. Верховний суд США виніс рішення, відповідно до якого подат-
кова служба штату може оподатковувати цифрові компанії, які отримують
прибутки в цьому штаті, навіть якщо вони не мають там фізичної присутності.
У жовтні 2018 р. у Конгресі США було представлено законопроект про спра-
ведливе оподаткування цифрових товарів і послуг, який сприятиме нейтраль-
ності, простоті та справедливості в оподаткуванні цифрових товарів та послуг
1
Складено за даними джерел [5; 6; 9; 11; 15; 19; 22; 25].
1
GAFA – абревіатура, яка походить від перших літер в назві цифрових компаній Google, Apple,
Facebook, Amazon.
Альтернативні підходи до оподат-
кування прибутку від реалізації цифрових
товарів та послуг для України
Україна являє собою один із перспек-
тивних рекламних ринків щодо зростання
витрат у медіа (рис. 4). Тому вирішення
проблем оподаткування прибутку від реалі-
зації цифрових товарів та послуг в Україні є
актуальним.
Цифрові компанії, які отримують при-
бутки в Україні, оподатковуються (п. 141.4
ст. 141 Податкового кодексу України):
податком на прибуток підприємств –
за умови наявності у країні постійного
представництва;
нерезидентним податком – за умови
перерахування представництвом доходу з
походженням в Україні своєму нерезиденту
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
40 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Складено за даними джерела [3].
Рисунок 4 – Рекламні ринки з найбільшим зростанням витрат у медіа за період 2018-
2021 рр. у поточних цінах 2018 р.
або за умови відсутності у нерезидента
офіційного представництва в Україні.
З урахуванням цього, а також ініціа-
тив ОЕСР та ЄК, можна визначити альтер-
нативи щодо вирішення питання про опо-
даткування прибутку від реалізації цифро-
вих товарів та послуг в Україні:
удосконалення або трансформація
податку на прибуток підприємств з одно-
часним налагодженням механізму стягу-
вання нерезидентного податку;
упровадження ініціатив ОЕСР або
ЄК;
побудова принципово нової системи
оподаткування.
У табл. 4 наведено переваги та недо-
ліки альтернативних підходів до оподатку-
вання прибутку від реалізації цифрових
товарів та послуг, які можуть бути впро-
ваджені в Україні.
Таблиця 4 – Переваги та недоліки альтернативних підходів до оподаткування прибут-
ку від реалізації цифрових товарів та послуг
Альтернатива Переваги Недоліки
1 2 3
Відмова від опо-
даткування при-
бутку від реалі-
зації цифрових
товарів та послуг
- сприяє розвитку цифрових
компаній;
- приваблює іноземні інвес-
тиції;
- не передбачає додаткових
фінансових витрат на адмініс-
трування
- не мобілізує додаткові податкові над-
ходження до бюджету;
- не дозволяє накопичувати досвід опо-
даткування компаній, які працюють на
основі цифрових бізнес-моделей (як на-
ціональних, так і транснаціональних);
- дестимулює підприємства, які працю-
ють на основі традиційних бізнес моде-
лей;
- викривляє інвестиційні рішення;
- дозволяє створювати оптимізаційні
податкові схеми міжнародними цифро-
вими компаніями з метою ухилення від
сплати податків
65,00
47,30
46,30
41,10
33,80
33,60
30,00
29,50
29,20
26,00
0 10 20 30 40 50 60 70
Узбекистан
Україна
Індія
Панама
Білорусь
Азербайджан
Індонезія
Чилі
В'єтнам
Туреччина
Темп зростання, %
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41
2019, № 2 (86)
Продовження табл. 4
1 2 3
Всеосяжне ви-
значення цифро-
вих товарів та
послуг, вклю-
чення їх у зага-
льну систему
оподаткування
прибутку під-
приємств
- мобілізує додаткові подат-
кові надходження до бюдже-
ту;
- дозволяє накопичувати дос-
від оподаткування національ-
них компаній, які працюють
на основі цифрових бізнес-
моделей;
- сприяє податковій нейтра-
льності на національному
рівні
- передбачає додаткові фінансові витрати
на адміністрування
- не дозволяє оподатковувати транснаці-
ональні цифрові компанії, які мають циф-
рову, проте не мають фізичної присутнос-
ті у країні;
- дестимулює національні цифрові ком-
панії;
- дозволяє створювати оптимізаційні по-
даткові схеми міжнародними цифровими
компаніями з метою ухилення від сплати
податків;
- не має емпірично підтвердженого еко-
номічного ефекту
Тотальна відмо-
ва від оподатку-
вання прибутку
підприємств та
перехід на опо-
даткування ви-
веденого капіта-
лу
- сприяє розвитку цифрових
компаній;
- приваблює іноземні інвес-
тиції;
- скорочує фінансові витрати
на адміністрування;
- забезпечує зростання фі-
нансових можливостей під-
приємств;
- стимулює приплив внут-
рішніх і зовнішніх інвестицій;
- забезпечує прозорість фі-
нансової звітності;
- скорочує витрати на адміні-
стрування податку;
- формує довірчі відносини
між державою і платниками
податків [28]
- не мобілізує додаткові податкові над-
ходження до бюджету за рахунок оподат-
кування цифрових національних та тран-
снаціональних компаній;
- не дозволяє накопичувати досвід опо-
даткування компаній, які працюють на
основі цифрових бізнес-моделей (як наці-
ональних, так і транснаціональних);
- дозволяє створювати оптимізаційні по-
даткові схеми міжнародними цифровими
компаніями з метою ухилення від сплати
податків;
- не виключає вірогідності скорочення
податкових надходжень до бюджету в
перші роки впровадження;
- не має емпірично підтвердженого еко-
номічного ефекту
Упровадження
податку на до-
ходи від реаліза-
ції цифрових
послуг (DST)
- є справедливим з позиції
сучасної теорії цифрової пра-
ці;
- мобілізує додаткові подат-
кові надходження до бюдже-
ту;
- дозволяє накопичувати дос-
від оподаткування національ-
них компаній, які працюють
на основі цифрових бізнес-
моделей
- дублює поточні дискусії ОЕСР;
- загрожує фіскальному суверенітету кра-
їн-членів ЄС;
- заснований на технічно складному та
дорогому механізмі визначення вартості;
- створює каскадні ефекти, які можуть
привести до подвійного або потрійного
оподаткування операцій;
- посилює податковий тиск на цифрові
компанії, які працюють із низькою нор-
мою прибутку;
- дестимулює зростання цифрових ком-
паній
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
42 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Закінчення табл. 4
1 2 3
- стимулює ухилення від оподаткування
шляхом створення податкових схем, за-
снованих на оптимізації розмірів компа-
нії;
- не відповідає принципу податкової
нейтральності [6];
- спричиняє імовірність подвійного опо-
даткування
Створення нової
системи оподат-
кування, засно-
ваної на викори-
станні сучасних
блокчейн-
технологій
- передбачає створення нових
сучасних форматів податкової
бази;
- дозволяє відмовитися від
посередницьких послуг під-
приємств як податкових аген-
тів;
- нараховує та мобілізує по-
датки в режимі реального ча-
су або наближеного до нього;
- дозволяє відмовитися від
авансових податкових плате-
жів та податків, що розрахо-
вуються шляхом співставлен-
ня доходів і видатків за період
часу;
- формує новий підхід до по-
даткового адміністрування,
заснованого на принципах
прозорості, контрольованості,
безпечності, ефективності;
- мобілізує додаткові подат-
кові надходження до бюдже-
ту;
- скорочує витрати на адмі-
ністрування податків [28,
c. 111-114]
- не має досвіду впровадження такої
податкової системи;
- передбачає зростання державних ви-
датків на наукові дослідження та розроб-
ки у сфері блокчейн-технологій – у ко-
ротко- та середньостроковій перспективі;
- потребує перекваліфікації адміністра-
тивного персоналу у STEM-персонал;
- несе ризик соціального неприйняття –
зв’язок із криптовалютами, які злочинці
використовують з метою приховування
своєї діяльності;
- несе регуляторні ризики – відсутній
достатній досвід реалізації масштабних
блокчейн-проектів у регульованому се-
редовищі;
- несе технічні загрози – проблеми з
пропускною спроможністю, затримкою
обробки транзакцій, розмірами і швид-
кістю поширення даних, безпекою у ви-
гляді можливості «атаки 51%», відмін-
ністю версій, забезпеченням сумісності
множинних ланцюжків тощо [28, c. 111-
112; 30; 32]
Пропозиції для України
З урахуванням намагання України
трансформувати чинний податок на прибу-
ток підприємств і перейти на податок на
виведений капітал, а також загального век-
тора країни вбік ЄС можна сформулювати
такі рекомендації щодо оподаткування
прибутку від реалізації цифрових товарів
та послуг в Україні.
1. Оскільки Україна наразі не має
достатніх фінансових ресурсів для інвесту-
вання в розвиток смарт-промисловості,
створення додаткових податкових надход-
жень до бюджету за рахунок оподаткуван-
ня доходів від реалізації цифрових товарів
та послуг може мати певні позитивні нас-
лідки. Отже, альтернатива щодо повної
відмови від оподаткування доходів від реа-
лізації цифрових товарів і послуг є недоці-
льною.
2. Якщо Україна перейде на альтер-
нативну систему оподаткування прибутку
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 43
2019, № 2 (86)
підприємств – податок на виведений капі-
тал, то вона не зможе стягувати податки з
прибутків цифрових компаній. Альтерна-
тивна система оподаткування передбачає
виникнення податкового зобов’язання в
момент виведення капіталу або прирів-
няних до нього операцій. Як наслідок,
отримання прибутків від реалізації цифро-
вих товарів та послуг не буде підпадати під
оподаткування. Отже, альтернатива щодо
всеосяжного визначення цифрових товарів
та послуг та включення їх у загальну сис-
тему оподаткування прибутку корпорацій
не дозволить оподатковувати доходи від
реалізації цифрових товарів та послуг.
3. Упровадження національного ви-
рішення проблеми оподаткування прибут-
ку від реалізації цифрових товарів і послуг
може призвести до виникнення значних
витрат бюджету, спрямованих на здійснен-
ня додаткових досліджень і створення тех-
нічно складного механізму визначення
вартості, а також до імовірності виникнен-
ня подвійного оподаткування, що неспри-
ятливо позначиться на загальному іміджі
країни.
4. Україні необхідно накопичувати
досвід оподаткування цифрових компаній,
а також стежити за світовими тенденціями
в оподаткуванні. Підтримка майбутніх іні-
ціатив ОЕСР або ЄК щодо оподаткування
цифрових компаній з одночасним перехо-
дом на податок на виведений капітал може
мати для України найбільший економічний
ефект. Так, ураховуючи поточні витрати на
цифрову рекламу в Україні [12], їх потен-
ційні темпи зростання (рис. 5), а також
запропоновану ЄК ставку DST, можна зро-
бити прості прогнози щодо додаткових
податкових надходжень до бюджету від
упровадження поточної ініціативи ЄК –
введення DST.
Розраховано з урахуванням того, що у 2017 р. в Україні витрати на цифрову рекламу становили
350 млн дол.; темп зростання витрат до 2021 р. становитиме 47,3%, ставка DST – 3%.
Рисунок 5 – Перспективи податкових надходжень з DST до бюджету України у 2019-
2021 рр.
Упровадження DST може принести
додаткові податкові надходження до бю-
джету України від 10 до 15 млн дол. Це
може виявитися важливою підтримкою на
етапі відмови від податку на прибуток під-
приємств та переходу на податок на виве-
дений капітал, що забезпечить скорочення
податкових надходжень до бюджету у пер-
ші роки реформи.
Введення DST або будь-якої іншої
ініціативи ОЕСР або ЄК щодо оподатку-
вання прибутку від реалізації цифрових
товарів та послуг, заснованої на теорії циф-
рової праці, потребує пошуку та впровад-
ження механізмів визначення вартості, яка
була створена у тій чи іншій країні корис-
тувачами, а також сплати податку. Зокре-
ма, це можна реалізувати шляхом:
пропорційного розподілу за критері-
єм зареєстрованих у країні користувачів –
податок сплачує цифрова компанія;
427 467 508
13 14 15
0
200
400
600
2019 2020 2021
м
л
н
д
о
л
.
С
Ш
А
Витрати на цифрову рекламу Податкові надходження до бюджету з DST
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
44 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
пропорційного розподілу за критері-
єм залишених реакцій (лайків, коментарів,
тощо) мешканцями відповідної країни –
податок сплачує цифрова компанія;
пропорційного розподілу за критері-
єм рекламних витрат на ту або іншу країну
– податок сплачує цифрова компанія;
визначення витрат на споживання
цифрових товарів та послуг – податок
сплачує податковий агент цифрової компа-
нії, який є резидентом − юридичною осо-
бою, яка або сама споживає цифрові товари
та послуги, або виступає посередником у
споживанні цифрових товарів та послуг
резидентами − фізичними особами.
Для впровадження в Україні оподат-
кування прибутку від реалізації цифрових
товарів та послуг доцільним є вирішення
технічних, технологічних, економічних та
правових проблем, які стримують розвиток
цифрової економіки у країні [30, c. 63].
У технічному та технологічному кон-
тексті важливо розробити та впровадити
механізм визначення вартості, яка створена
в Україні, та механізм сплати податку на
прибуток від реалізації цифрових товарів
та послуг. Також доцільним є вживання
заходів, спрямованих на розширення тех-
ніко-технологічного забезпечення приват-
ного та державного секторів задля можли-
вості впровадження сучасних підходів до
визначення вартості й оподаткування.
В економічному та правовому кон-
тексті в законодавстві України необхідно
визначити поняття «цифрові товари», «ци-
фрові послуги», «реалізація цифрових то-
варів та послуг»; розробити критерії та
класифікацію цифрових товарів та послуг.
Також доцільно визначитися з податковою
політикою щодо оподаткування прибутку
від реалізації цифрових товарів та послуг
та критеріями, за якими вважається, що
компанія-нерезидент має цифрову присут-
ність в Україні. При прийнятті рішення
щодо впровадженні DST у Податковий
кодекс України мають бути внесені відпо-
відні правки, спрямовані на гармонізацію
наявних у податковій системі України по-
датків та уникнення подвійного оподатку-
вання.
Наступним кроком у трансформації
податкової системи України, що потребує
подальших досліджень, може стати форму-
вання передумов створення принципово
нової системи оподаткування цифрових
товарів та послуг, заснованої на викорис-
танні сучасних цифрових технологій, зо-
крема блокчейн.
Література
1. Addressing the Tax Challenges of
the Digital Economy. OECD/G20 Base
Erosion and Profit Shifting Project. Action 1:
2015 Final Report. OECD, 2015. URL:
https://read.oecd-ilibrary.org/taxation/addres
sing-the-tax-challenges-of-the-digital-economy-
action-1-2015-final-report_9789264241046-
en#page1
2. Addressing the Tax Challenges of
the Digitalisation of the Economy.
OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting
Project. Public Consultation Document.
OECD, 2019. URL: https://www.oecd.org/tax/
beps/public-consultation-document-addressing-
the-tax-challenges-of-the-digitalisation-of-the-
economy.pdf
3. Advertising markets with the highest
major media expenditure growth worldwide
between 2018 and 2021. Statista, 2018. URL:
https://www.statista.com
4. Bauer M. Digital Companies and
Their Fair Share of Taxes: Myths and
Misconceptions. RECIPE Occasional Paper,
2018. URL: http://ecipe.org/app/uploads2018
/02/ECI_18_OccasionalPaper_Taxing_3_2018_
LY08.pdf
5. Bunn D. A Distortionary and
Complex Digital Tax Proposal from the
UK. Tax Foundation. 2018. URL:
https://taxfoundation.org/distortionary-
complex-digital-tax-proposal-uk/
6. Bunn D. A Summary of Criticisms of
the EU Digital Tax. Tax Foundation. 2018.
Fiscal Fact № 618. URL: https://taxfounda
tion.org/eu-digital-tax-criticisms/
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45
2019, № 2 (86)
7. Digital advertising. Digital Market
Outlook. Statista. 2018. URL: https://www.sta
tista.com/outlook/digital-markets
8. Digital media. Digital Market
Outlook. Statista. 2018. URL: https://www.sta
tista.com/outlook/digital-markets
9. Digital Goods and Services Tax
Fairness Act of 2018. Congress.gov. 2018.
URL: https://www.congress.gov/ bill/115th-
congress/senate-bill/3581/text
10. Digital Services – definition and
examples. Guidance: Classification chart
for digital services including definitions
and digital service maturity model.
Government of Western Australia. 2018. URL:
https://www.wa.gov.au/sites/default/files/2018-
07/Digital%20services%20definition%20and
%20examples.pdf
11. Eckert V., Jacob-Phillips Sh.
Germany looks into tax move on foreign
internet firms – report. Reuters. 2019. URL:
https://uk.reuters.com/article/uk-eu-tax-digital-
germany/germany-looks-into-tax-move-on-
foreign-internet-firms-report-idUKKCN1Q40NV
12. European countries ranked by
digital advertising spending in 2017. Statista.
2018. URL: https://www.statista.com/
statistics/448891/largest-digital-ad-markets-
in-europe/
13. Facebook. Statista. 2019. Statista,
2018. URL: https://www.statista.com
14. Fair Taxation of the Digital
Economy. European Commission. 2018. URL:
https://ec.europa.eu/taxation_customs/business/
company-tax/fair-taxation-digital-economy_en
15. France unveils plans for its GAFA
tax, a new taxation on digital companies.
Euronews. 2019. URL: https://www.euronews.
com/2019/03/06/france-unveils-plans-for-its-
gafa-tax-a-new-taxation-on-digital-companies
16. Fuchs Chr. The online advertising
tax. A Digital Policy Innovation. CAMRI
Policy Briefs 1. 2018. URL:
https://www.jstor.org/stable/j.ctv5vddvv
17. Google. Alphabet. Statista. 2019.
URL: https://www.statista.com
18. How a Media Barter Can Extend
Your Advertising Budget. Capitol media
solutions. 2018. URL: https://capitolmediasolu
tions.com/blog/media-barter-to-extend-ad-
budget/
19. Italy introduces new digital servi-
ces tax. EY Tax Insight. 2019. URL:
https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/
Italy_introduces_new_digital_services_tax/
$FILE/2019G_012828-18Gbl_Indirect_Italy%
20introduces%20new%20digital%20services
%20tax.pdf
20. McCrindle M. New generations at
work: attracting, recruiting, retraining and
training Generation Y. Norwest Business
Park, New South Wales: McCrindle Research,
2006. 25 p.
21. Næss-Schmidt H. S., Thelle M. H.,
Basalisco B., Sørensen P., Lumby B.M. The
Proposed EU Digital Services: Effects on
welfare, growth and revenues. Copenhagen
Economics. 2018. URL: https://www.copen
hageneconomics.com/publications/publication
/the-proposed-eu-digital-services-tax-effects-
on-welfare-growth-and-revenues
22. Nash C. Austria Wants ‘Digital
Barter’ Tax on Functions Like Google Search,
2017. URL: https://www.breitbart.com/tech/
2017/05/01/austria-wants-digital-barter-tax-
on-functions-like-google-search/
23. Price comparison of hardcover
books and eBooks in $ US. Statista. 2018.
URL: https://www.statista.com
24. Questions and Answers on the
Action Plan for Fair and Efficient Corporate
Taxation in the EU. Fact Sheet. European
Commission. 2015. URL: http://europa.eu/
rapid/press-release_MEMO-15-5175_en.htm
25. Valente P. The Italian Web Tax
from a National and International Perspec-
tive. European Taxation. 2018. URL:
https://static1.squarespace.com/static/55a50b8
ee4b00f4e23b93618/t/5b30c65388251b30912
b77ea/1529923158712/2018_05_PV_The+Ital
ian+Web+Tax+from+a+National+and+Interna
tional+Perspective.pdf
26. Vishnevsky V. P., Chekina V. D.
Robot vs tax inspector or how the fourth
industrial revolution will change the tax
system: a review of problems and solutions.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
46 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Journal of Tax Reform. 2018. Vol. 4, no. 1.
pp. 6-26. doi: http://doi.org/10.15826/jtr.2018.
4.1.042
27. Аукціон. Google support. 2019.
URL: https://support.google.com/google-ads/
answer/142918?hl=uk
28. Виецкая О. В. Современные тен-
денции в налогообложении прибыли
корпораций: перспективы налога на выве-
денный капитал. Экономика промышлен-
ности. 2018. № 2(82). С. 23-49. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02
.024.
29. Вишневський В. П., Вієцька О. В.,
Гаркушенко О. М. та ін. Смарт-промис-
ловість в епоху цифрової економіки: перс-
пективи, напрями і механізми розвитку.
Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН Украї-
ни, 2018. 192 c.
30. Гаркушенко О. Н., Тиель М. НДС
в условиях перехода к цифровой экономи-
ке: уроки для Украины. Экономика про-
мышленности. 2018. № 4 (84). С. 42-71.
doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.
04.042.
31. Генкин А. Блокчейн-скептики:
реальны ли угрозы и риски? Деловой
журнал «Инвест-Форсайт». 2017. URL:
https://www.if24.ru/blokchejnskeptiki-realny-
li-ugro zy-i-riski/
32. Свон М. Блокчейн. Схема новой
экономики. Москва: Олимп-Бизнес, 2015.
142 с.
33. Хиты продаж. Издательство Наш
формат. 2019. URL: https://www.yakaboo.ua/
book_publisher/view/Nash_Format/?book_pu
blication=Jelektronnaja&custom=is_top_sale
References
1. OECD (2015). Addressing the Tax
Challenges of the Digital Economy.
OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting
Project. Action 1: 2015 Final Report.
Retrieved from https://read.oecd-ilibrary.org/
taxation/addressing-the-tax-challenges-of-the-
digital-economy-action-1-2015-final-report_
9789264241046-en#page1
2. OECD (2019). Addressing the Tax
Challenges of the Digitalisation of the Econo-
my. OECD/G20 Base Erosion and Profit Shif-
ting Project. Public Consultation Document.
Retrieved from https://www.oecd.org/tax/
beps/public-consultation-document-addres
sing-the-tax-challenges-of-the-digitalisation-
of-the-economy.pdf
3. Statista (2018). Advertising markets
with the highest major media expenditure
growth worldwide between 2018 and 2021.
Retrieved from https://www.statista.com
4. Bauer, M. (2018). Digital Companies
and Their Fair Share of Taxes: Myths and
Misconceptions. RECIPE Occasional Paper.
Retrieved from http://ecipe.org/app/uploads/
2018/02/ECI_18_OccasionalPaper_Taxing_3_
2018_LY08.pdf
5. Bunn, D. (2018). A Distortionary
and Complex Digital Tax Proposal from the
UK. Tax Foundation. Retrieved from
https://taxfoundation.org/distortionary-
complex-digital-tax-proposal-uk/
6. Bunn, D. (2018). A Summary of
Criticisms of the EU Digital Tax. Tax
Foundation. Fiscal Fact. № 618. Retrieved
from https://taxfoundation.org/eu-digital-tax-
criticisms/
7. Statista. (2018). Digital advertising.
Digital Market Outlook. Retrieved from
https://www.statista.com/outlook/digital-
markets
8. Statista. (2018). Digital media.
Digital Market Outlook. Retrieved from
https://www.statista.com/outlook/digital-
markets
9. Digital Goods and Services Tax
Fairness Act of 2018 (2018). Retrieved from
https://www.congress.gov/bill/115th-congress/
senate-bill/3581/text
10. Government of Western Australia
(2018). Digital Services – definition and
examples. Guidance: Classification chart for
digital services including definitions and
digital service maturity model. Retrieved from
https://www.wa.gov.au/sites/default/files/2018
-07/Digital%20services%20definition%20
and%20examples.pdf
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47
2019, № 2 (86)
11. Eckert, V., & Jacob-Phillips, Sh.
(2019). Germany looks into tax move on
foreign internet firms – report. Reuters.
Retrieved from https://uk.reuters.com/article/
uk-eu-tax-digital-germany/germany-looks-
into-tax-move-on-foreign-internet-firms-
report-idUKKCN1Q40NV
12. Statista (2018). European countries
ranked by digital advertising spending in
2017. Retrieved from https://www.statista.com/
statistics/448891/largest-digital-ad-markets-in-
europe/
13. Statista (2018). Facebook. Statista.
2019. Retrieved from https://www.statista.
com
14. European Commission (2018). Fair
Taxation of the Digital Economy. Retrieved
from https://ec.europa.eu/taxation_customs/
business/company-tax/fair-taxation-digital-
economy_en
15. Euronews (2019). France unveils
plans for its GAFA tax, a new taxation
on digital companies. Retrieved from
https://www.euronews.com/2019/03/06/france
-unveils-plans-for-its-gafa-tax-a-new-taxation-
on-digital-companies
16. Fuchs, Chr. (2018). The online
advertising tax. A Digital Policy Innovation.
CAMRI Policy Briefs 1. Retrieved from
https://www.jstor.org/stable/j.ctv5vddvv
17. Statista (2019). Google. Alphabet.
Retrieved from https://www.statista.com
18. How a Media Barter Can Extend
Your Advertising Budget (2018). Retrieved
from https://capitolmediasolutions.com/blog/
media-barter-to-extend-ad-budget/
19. EY Tax Insight (2019). Italy intro-
duces new digital services tax. Retrieved from
https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/
Italy_introduces_new_digital_services_tax/
$FILE/2019G_012828-18Gbl_Indirect_Italy%
20introduces%20new%20digital%20services
%20tax.pdf
20. McCrindle, M. (2006). New
generations at work: attracting, recruiting,
retraining and training Generation Y. Norwest
Business Park. New South Wales: McCrindle
Research. 25 p.
21. Næss-Schmidt, H. S., Thelle, M. H.,
Basalisco, B., Sørensen, P., & Lumby, B.M.
(2018). The Proposed EU Digital Services:
Effects on welfare, growth and revenues.
Copenhagen Economics. Retrieved from
https://www.copenhageneconomics.com/publi
cations/publication/the-proposed-eu-digital-
services-tax-effects-on-welfare-growth-and-
revenues
22. Nash, C. (2017). Austria Wants
‘Digital Barter’ Tax on Functions Like Google
Search. Retrieved from https://www.breitbart.
com/tech/2017/05/01/austria-wants-digital-
barter-tax-on-functions-like-google-search/
23. Statista (2018). Price comparison
of hardcover books and eBooks in $ US.
Retrieved from https://www.statista.com
24. European Commission (2015).
Questions and Answers on the Action Plan for
Fair and Efficient Corporate Taxation in the
EU. Fact Sheet. Retrieved from
http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-
15-5175_en.htm
25. Valente, P. (2018). The Italian Web
Tax from a National and International Pers-
pective. European Taxation. Retrieved from
https://static1.squarespace.com/static/55a50b8
ee4b00f4e23b93618/t/5b30c65388251b30912
b77ea/1529923158712/2018_05_PV_The+Ital
ian+Web+Tax+from+a+National+and+Interna
tional+Perspective.pdf
26. Vishnevsky, V. P., & Chekina, V. D.
(2018). Robot vs tax inspector or how the
fourth industrial revolution will change the tax
system: a review of problems and solutions.
Journal of Tax Reform, Vol. 4, no. 1, pp. 6-26.
doi: http://doi.org/10.15826/jtr.2018.4.1.042
27. Google support (2019) Auktsion.
Retrieved from https://support.google.com/
google-ads/answer/142918?hl=uk
28. Viietska, O. V. (2018). Modern
trends in corporate income taxation:
perspectives of the withdrawn capital tax.
Econ. promisl., 2 (82), рр. 23-49. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.0
24 [in Russian].
29. Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V.
Garkushenko, O. M., Kniaziev, S. І., Liah,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
48 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
O. V., Chekina, V. D., & Cherevatsky, D. Yu.
(2018). Smart industry in the digital era:
perspectives, direct and mehanzmi
development. In V. P Vishnevsky (Ed.); NAS
of Ukraine, Institute of Industrial Economics
of NAS of Ukraine, 192 p.
30. Garkushenko, O. N. & Thiel, M.
(2018). VAT in conditions of transition to the
digital economy: lessons for Ukraine. Econ.
promisl., 4(84), рр. 42-71. doi: http://doi.org/
10.15407/econindustry2018.04.042.
31. Genkin, A. (2017). Blockchain
skeptics: are the threats and risks real? Busi-
ness magazine «Invest-Foresight». Retrieved
from https://www.if24.ru/blokchejnskeptiki-
realny-li-ugro zy-i-riski/ [in Russian].
32. Svon, M. (2015). Blockchain. The
scheme of the new economy. Moskow:
Olymp-Business, 142 с. [in Russian].
33. Publishing Our format. (2019). Best-
sellers. Retrieved from https://www.yakaboo.
ua/book_publisher/view/Nash_Format/?book_p
ublication=Jelektronnaja&custom=is_top_sale/
[in Russian].
Олеся Витальевна Виецкая,
канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины
03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2
e-mail: info.violes@gmail.com
http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
ПЕРСПЕКТИВЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ПРИБЫЛИ ОТ РЕАЛИЗАЦИИ
ЦИФРОВЫХ ТОВАРОВ И УСЛУГ В УКРАИНЕ
Традиционная система налогообложения прибыли корпораций не соответствует тен-
денциям растущего рынка цифровых товаров и услуг, а также особенностям новых цифро-
вых бизнес-процессов и бизнес-моделей. Это обусловливает необходимость создания но-
вой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг.
На сегодняшний день сформировался ряд факторов, которые должны быть учтены
при построении новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых това-
ров и услуг, а именно: пока отсутствует четкое определение цифровых товаров и услуг,
границы между цифровыми, частично цифровыми и нецифровым товарами и услугами, а
также бизнес-процессами, бизнес-моделями и компаниями; до момента широкого распро-
странения цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей важно создать и накопить опыт
налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; при реализации циф-
ровых товаров и услуг есть вероятность возникновения «доходов без гражданства»; появ-
ление новых бизнес-процессов и бизнес-моделей обусловливает возникновение новых
взглядов на формирование стоимости цифровых товаров и услуг, которые должны учиты-
ваться при налогообложении прибыли от их реализации; в условиях глобализации и циф-
ровизации разница между ценой цифровых товаров в пределах стран может искажать ре-
шения компаний и потребителей, а разница между ценой физических и цифровых товаров
может влиять на потенциальные налоговые поступления в бюджет; существуют альтерна-
тивные позиции относительно того, действительно ли реальная эффективная налоговая
ставка цифровых компаний выше реальной эффективной налоговой ставки традиционных
компаний; появление цифровых бизнес-моделей способствует формированию новых или
трансформации старых подходов к расчетам, в частности рекламный бартер.
Все мероприятия, направленные на создание системы налогообложения прибыли от
реализации цифровых товаров и услуг, можно разделить на следующие группы: дискуссии
Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР); инициативы Европей-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49
2019, № 2 (86)
ской Комиссии (ЕК); национальные решения. Исходя из вектора Украины в направлении
Европейского Союза, а также возможности трансформации налога на прибыль предприя-
тий в налог на выведенный капитал, существует пять основных альтернатив налогообло-
жения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг: 1) отказ от налогообложения
прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; 2) всеобъемлющее определение цифро-
вых товаров и услуг и включение их в общую систему налогообложения прибыли предпри-
ятий; 3) тотальный отказ от налогообложения прибыли предприятий и переход на налого-
обложение выведенного капитала; 4) введение налога на доходы от реализации цифровых
услуг – Digital Services Tax (DST); 5) создание новой системы налогообложения, основан-
ной на использовании современных блокчейн-технологий. С учетом преимуществ и недо-
статков каждой из представленных альтернатив разработаны рекомендации по совершен-
ствованию системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг.
Рассчитано, что при условии внедрения DST государственный бюджет Украины будет по-
лучать ежегодно до 2021 г. от 10 до 15 млн долл. США.
Ключевые слова: цифровые товары и услуги, налогообложения прибыли от реализа-
ции цифровых товаров и услуг, налог на прибыль, налог на доходы от реализации цифро-
вых услуг, Digital Services Tax (DST).
Olesia V. Viietska,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine, Kyiv, M. Kapnist Str., 2
e-mail: info.violes@gmail.com
http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
PERSPECTIVES OF TAXING AN INCOME FROM DIGITAL GOODS
AND SERVICES’ SALES IN UKRAINE
The traditional system of corporate income taxation does not match the growing digital
goods and services market, as well as the characteristics of new digital business processes and
business models. This necessitates the creation of new system of taxing an income from digital
goods and services’ sales.
To date, a number of factors that should be taken into account, when building a new system
of taxation of income from digital goods and services’ sales have emerged: 1) there is no precise
definition of digital goods and services, clear boundaries between digital, partially digital and
non-digital goods and services, as well as business processes, business models and companies; 2)
it is important to create and accumulate experience in taxation of income from digital goods and
services’ sales prior the wide spread of digital business processes and business models; 3) there is
the likelihood of emerging a “stateless income” when selling digital goods and services; 4) the
introduction of new business processes and business models leads to the rise of new views on
value formation of digital goods and services, which should be taken into account when taxing
income from their implementation; 5) in the context of globalization and digitalization the differ-
ence between the price of digital goods within countries can distort the decisions of companies
and consumers, and the difference between the price of physical and digital goods can affect po-
tential tax revenues; 6) there are alternative views on whether the real effective tax rate of digital
companies is higher than the real effective tax rate of traditional companies; 7) the emergence of
digital business models contributes to the formation of new or transformation of old approaches to
settlements, for example, advertising barter.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
50 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
All activities, aimed at creating a system of taxing an income from digital goods and ser-
vices’ sales can be divided into the following groups: discussions of the Organization for Eco-
nomic Cooperation and Development; initiatives of the European Commission; national decisions.
Considering the vector of Ukraine towards membership in the European Union, as well as the
possibility of transforming the corporate income tax into a withdrawn capital tax, there are five
main alternatives for taxing an income from digital goods and services’ sales: 1) abandonment to
tax an income from digital goods and services’ sales; 2) a comprehensive definition of digital
goods and services and their inclusion in the general system of corporate income taxation; 3) a
total cancellation from corporate income tax and transition to withdrawn capital tax; 4) introduc-
tion of a tax on income from digital services’ sales – Digital Services Tax (DST) 5) creation of a
new tax system, based on the modern blockchain technologies. Taking into account advantages
and disadvantages of each of the presented alternatives, recommendations on improving the sys-
tem of taxing an income from digital goods and services’ sales were developed. In particular, in
the paper is calculated that, in case of DST introduction, the state budget of Ukraine will receive
annually from 10 to 15 million US dollars by 2021.
Keywords: digital goods and services, taxing an income from digital goods and services’
sales, income tax, tax on income from digital services’ sales, Digital Services Tax (DST).
JEL: H250, L810
Формати цитування:
Вієцька О. В. Перспективи оподаткування прибутку від реалізації цифрових това-
рів та послуг в Україні. Економіка промисловості. 2019. № 2 (86). С. 30-50. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.030
Viietska, О. V. (2019). Perspectives of taxing an income from digital goods and services’
sales in Ukraine. Econ. promisl., 2 (86), рр. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry
2019.02.030
Надійшла до редакції 14.05.2019 р.
|