Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки
Процеси глобалізації та цифровізації економіки і суспільства впливають на зміну виробничих, фінансових, логістичних, розподільчих відносин і суттєво трансформують трудові відносини. Будь-які зміни в соціально-економічній сфері мають як позитивні, так і негативні наслідки, створюють нові загрози та м...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158702 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки / О.О. Хандій // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 126–145. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158702 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Хандій, О.О. 2019-09-11T19:28:53Z 2019-09-11T19:28:53Z 2019 Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки / О.О. Хандій // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 126–145. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126 JEL: E24, I25, J23, J46 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158702 330.12:331.104:004 Процеси глобалізації та цифровізації економіки і суспільства впливають на зміну виробничих, фінансових, логістичних, розподільчих відносин і суттєво трансформують трудові відносини. Будь-які зміни в соціально-економічній сфері мають як позитивні, так і негативні наслідки, створюють нові загрози та можливості, що потребує поглибленого вивчення та розробки заходів, спрямованих на попередження прояву ознак негативних прогнозів і прискорення позитивних змін у соціально-трудовій сфері.Запровадження інноваційних методів роботи в різних галузях економіки відповідно до нових вимог до якості та швидкості бізнес-процесів на глобальних ринках значною мірою залежить від трудоресурсного забезпечення цифровізації на всіх рівнях управління. Кількість та якість підготовки фахівців ІТ-сфери, умови праці, дотримання трудових прав, наявність державної підтримки розвитку та підприємницької діяльності ІТ-фахівців визначають рівень дефіциту та можливості зростання пропозиції професіоналів ІТ-сфери на внутрішньому ринку праці. Досліджено останні тенденції ринку праці в ІТ-сфері, особливості пропозиції та попиту, окремі питання їх державного регулювання. Доведено необхідність посилення державної підтримки галузі та захисту трудових прав на інтернет- платформах і підприємництва в ІТ-сфері.Підготовка нового покоління робочої сили, яке відповідає сучасним і майбутнім потребам цифрової економіки, вимагає швидкого реагування системи середньої та вищої освіти щодо формування необхідних компетентностей із фізики, інформатики, хімії та біології. Запровадження в систему освіти STEM-підходів і STEM-технологій (S - science, T- technology, Е - engineering, М - mathematics) потребує державної підтримки у створенні матеріально-технічної бази, інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та національних програм з підготовки STEM-фахівців відповідно до потреб ринку праці. Розроблено перелік заходів, рекомендований до включення до Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2019-2020 та 2021-2030 рр. Процессы глобализации и цифровизации экономики и общества влияют на изменение производственных, финансовых, логистических, распределительных отношений и существенно трансформируют трудовые отношения. Любые изменения в социально- экономической сфере имеют положительные и отрицательные последствия, создают новые угрозы и возможности, что требует углубленного изучения и разработки мероприятий, направленных на предупреждение проявления признаков негативных прогнозов и ускорение положительных изменений в социально-трудовой сфере.Внедрение инновационных методов работы в различных отраслях экономики в соответствии с новыми требованиями к качеству и скорости бизнес-процессов на мировых рынках в значительной степени зависит от трудоресурсного обеспечения цифровизации на всех уровнях управления. Количество и качество подготовки специалистов ИТ-сферы, условия труда, соблюдение трудовых прав, наличие государственной поддержки развития и предпринимательской деятельности ИТ-специалистов определяют уровень дефицита и возможности роста предложения профессионалов ИТ-сферы на внутреннем рынке труда. Исследованы последние тенденции рынка труда в ИТ-сфере, особенности предложения и спроса, отдельные вопросы их государственного регулирования. Доказана необходимость усиления государственной поддержки отрасли и защиты трудовых прав на интернет- платформах и предпринимательства в ИТ-сфере.Подготовка нового поколения рабочей силы, которое отвечает современным и будущим потребностям цифровой экономики, требует быстрого реагирования системы среднего и высшего образования в отношении формирования необходимых компетенций по физике, информатике, химии и биологии. Внедрение в системе образования STEM- подходов и STEM-технологий (S - science, T - technology, Е - engineering, М - mathematics) нуждается в государственной поддержке по созданию материально-технической базы, инфраструктуры широкополосного доступа в интернет и национальных программ по подготовке STEM-специалистов в соответствии с потребностями рынка труда. Разработан перечень мероприятий, рекомендованный к включению в План мероприятий по реализацииКонцепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2019-2020 и 2021-2030 гг. The processes of globalization and the digitization of the economy and society influence the change of production, financial, logistics, distribution relations and significantly transform labor relations. Any changes in the socio-economic sphere have positive and negative consequences, create new threats and opportunities that require in-depth study and development of measures aimed at preventing signs of negative predictions and accelerating positive changes in the social and labor sphere.The introduction of innovative methods of work in various sectors of the economy in line with the new requirements for the quality and speed of business processes in global markets is to a greatly dependent on the providing of human resources for digitalisation at all levels of management. The number and quality of IT specialists training, working conditions, labor rights compliance, government support for development and entrepreneurial activity of IT specialists determine the level of deficits and opportunities for the growth of the offer of IT professionals in the internal labor market. Recent trends in the IT industry, supply and demand, and some issues of government regulation have been researched. Conclusions on the need to strengthen government support to the industry and protect labor rights on Internet platforms and enterprise in the IT sphere were made.The preparation of a new generation of workforce that meets the modern and future needs of the digital economy requires a rapid response from the system of secondary and higher education to create the necessary competences in physics, computer science, chemistry and biology. The introduction of STEM-based education and STEM technologies (S-science, T- technology - E-engineering - M-mathematics) requires government support in the creation of material and technical base, broadband Internet infrastructure and national STEM- specialists according to trends in the labor market. The list of measures recommended for inclusion in the Action Plan for the implementation of the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2019-2020 and 2021-2030 was developed according to the results of the study. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки Государственная поддержка транформации трудовых отношений в IT-сфере в условиях цифровизации экономики Government support for transformation of labor relations in IT-sphere in the digital economy Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки |
| spellingShingle |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки Хандій, О.О. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| title_short |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки |
| title_full |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки |
| title_fullStr |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки |
| title_full_unstemmed |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки |
| title_sort |
державна підтримка транформації трудових відносин в it-сфері в умовах цифровізації економіки |
| author |
Хандій, О.О. |
| author_facet |
Хандій, О.О. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Государственная поддержка транформации трудовых отношений в IT-сфере в условиях цифровизации экономики Government support for transformation of labor relations in IT-sphere in the digital economy |
| description |
Процеси глобалізації та цифровізації економіки і суспільства впливають на зміну виробничих, фінансових, логістичних, розподільчих відносин і суттєво трансформують трудові відносини. Будь-які зміни в соціально-економічній сфері мають як позитивні, так і негативні наслідки, створюють нові загрози та можливості, що потребує поглибленого вивчення та розробки заходів, спрямованих на попередження прояву ознак негативних прогнозів і прискорення позитивних змін у соціально-трудовій сфері.Запровадження інноваційних методів роботи в різних галузях економіки відповідно до нових вимог до якості та швидкості бізнес-процесів на глобальних ринках значною мірою залежить від трудоресурсного забезпечення цифровізації на всіх рівнях управління. Кількість та якість підготовки фахівців ІТ-сфери, умови праці, дотримання трудових прав, наявність державної підтримки розвитку та підприємницької діяльності ІТ-фахівців визначають рівень дефіциту та можливості зростання пропозиції професіоналів ІТ-сфери на внутрішньому ринку праці. Досліджено останні тенденції ринку праці в ІТ-сфері, особливості пропозиції та попиту, окремі питання їх державного регулювання. Доведено необхідність посилення державної підтримки галузі та захисту трудових прав на інтернет- платформах і підприємництва в ІТ-сфері.Підготовка нового покоління робочої сили, яке відповідає сучасним і майбутнім потребам цифрової економіки, вимагає швидкого реагування системи середньої та вищої освіти щодо формування необхідних компетентностей із фізики, інформатики, хімії та біології. Запровадження в систему освіти STEM-підходів і STEM-технологій (S - science, T- technology, Е - engineering, М - mathematics) потребує державної підтримки у створенні матеріально-технічної бази, інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та національних програм з підготовки STEM-фахівців відповідно до потреб ринку праці. Розроблено перелік заходів, рекомендований до включення до Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2019-2020 та 2021-2030 рр.
Процессы глобализации и цифровизации экономики и общества влияют на изменение производственных, финансовых, логистических, распределительных отношений и существенно трансформируют трудовые отношения. Любые изменения в социально- экономической сфере имеют положительные и отрицательные последствия, создают новые угрозы и возможности, что требует углубленного изучения и разработки мероприятий, направленных на предупреждение проявления признаков негативных прогнозов и ускорение положительных изменений в социально-трудовой сфере.Внедрение инновационных методов работы в различных отраслях экономики в соответствии с новыми требованиями к качеству и скорости бизнес-процессов на мировых рынках в значительной степени зависит от трудоресурсного обеспечения цифровизации на всех уровнях управления. Количество и качество подготовки специалистов ИТ-сферы, условия труда, соблюдение трудовых прав, наличие государственной поддержки развития и предпринимательской деятельности ИТ-специалистов определяют уровень дефицита и возможности роста предложения профессионалов ИТ-сферы на внутреннем рынке труда. Исследованы последние тенденции рынка труда в ИТ-сфере, особенности предложения и спроса, отдельные вопросы их государственного регулирования. Доказана необходимость усиления государственной поддержки отрасли и защиты трудовых прав на интернет- платформах и предпринимательства в ИТ-сфере.Подготовка нового поколения рабочей силы, которое отвечает современным и будущим потребностям цифровой экономики, требует быстрого реагирования системы среднего и высшего образования в отношении формирования необходимых компетенций по физике, информатике, химии и биологии. Внедрение в системе образования STEM- подходов и STEM-технологий (S - science, T - technology, Е - engineering, М - mathematics) нуждается в государственной поддержке по созданию материально-технической базы, инфраструктуры широкополосного доступа в интернет и национальных программ по подготовке STEM-специалистов в соответствии с потребностями рынка труда. Разработан перечень мероприятий, рекомендованный к включению в План мероприятий по реализацииКонцепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2019-2020 и 2021-2030 гг.
The processes of globalization and the digitization of the economy and society influence the change of production, financial, logistics, distribution relations and significantly transform labor relations. Any changes in the socio-economic sphere have positive and negative consequences, create new threats and opportunities that require in-depth study and development of measures aimed at preventing signs of negative predictions and accelerating positive changes in the social and labor sphere.The introduction of innovative methods of work in various sectors of the economy in line with the new requirements for the quality and speed of business processes in global markets is to a greatly dependent on the providing of human resources for digitalisation at all levels of management. The number and quality of IT specialists training, working conditions, labor rights compliance, government support for development and entrepreneurial activity of IT specialists determine the level of deficits and opportunities for the growth of the offer of IT professionals in the internal labor market. Recent trends in the IT industry, supply and demand, and some issues of government regulation have been researched. Conclusions on the need to strengthen government support to the industry and protect labor rights on Internet platforms and enterprise in the IT sphere were made.The preparation of a new generation of workforce that meets the modern and future needs of the digital economy requires a rapid response from the system of secondary and higher education to create the necessary competences in physics, computer science, chemistry and biology. The introduction of STEM-based education and STEM technologies (S-science, T- technology - E-engineering - M-mathematics) requires government support in the creation of material and technical base, broadband Internet infrastructure and national STEM- specialists according to trends in the labor market. The list of measures recommended for inclusion in the Action Plan for the implementation of the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2019-2020 and 2021-2030 was developed according to the results of the study.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158702 |
| citation_txt |
Державна підтримка транформації трудових відносин в IT-сфері в умовах цифровізації економіки / О.О. Хандій // Економіка промисловості. — 2019. — № 2 (86). — С. 126–145. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT handíioo deržavnapídtrimkatranformacíítrudovihvídnosinvitsferívumovahcifrovízacííekonomíki AT handíioo gosudarstvennaâpodderžkatranformaciitrudovyhotnošeniivitsferevusloviâhcifrovizaciiékonomiki AT handíioo governmentsupportfortransformationoflaborrelationsinitsphereinthedigitaleconomy |
| first_indexed |
2025-11-24T16:26:18Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:26:18Z |
| _version_ |
1850482985320579072 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
126 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
УДК 330.12:331.104:004 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Олена Олексіївна Хандій,
канд. екон. наук, доцент
Інститут економіки промисловості НАН України
03057, Україна, м. Київ, вул. Марії Капніст, 2
е-mail: alkhandiy@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТРАНФОРМАЦІЇ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
В ІТ-СФЕРІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Процеси глобалізації та цифровізації економіки і суспільства впливають на зміну ви-
робничих, фінансових, логістичних, розподільчих відносин і суттєво трансформують тру-
дові відносини. Будь-які зміни в соціально-економічній сфері мають як позитивні, так і
негативні наслідки, створюють нові загрози та можливості, що потребує поглибленого ви-
вчення та розробки заходів, спрямованих на попередження прояву ознак негативних про-
гнозів і прискорення позитивних змін у соціально-трудовій сфері.
Запровадження інноваційних методів роботи в різних галузях економіки відповідно
до нових вимог до якості та швидкості бізнес-процесів на глобальних ринках значною мі-
рою залежить від трудоресурсного забезпечення цифровізації на всіх рівнях управління.
Кількість та якість підготовки фахівців ІТ-сфери, умови праці, дотримання трудових прав,
наявність державної підтримки розвитку та підприємницької діяльності ІТ-фахівців визна-
чають рівень дефіциту та можливості зростання пропозиції професіоналів ІТ-сфери на
внутрішньому ринку праці. Досліджено останні тенденції ринку праці в ІТ-сфері, особли-
вості пропозиції та попиту, окремі питання їх державного регулювання. Доведено необхід-
ність посилення державної підтримки галузі та захисту трудових прав на інтернет-плат-
формах і підприємництва в ІТ-сфері.
Підготовка нового покоління робочої сили, яке відповідає сучасним і майбутнім по-
требам цифрової економіки, вимагає швидкого реагування системи середньої та вищої
освіти щодо формування необхідних компетентностей із фізики, інформатики, хімії та біо-
логії. Запровадження в систему освіти STEM-підходів і STEM-технологій (S − science, T –
technology, Е – engineering, М − mathematics) потребує державної підтримки у створенні
матеріально-технічної бази, інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та на-
ціональних програм з підготовки STEM-фахівців відповідно до потреб ринку праці. Роз-
роблено перелік заходів, рекомендований до включення до Плану заходів щодо реалізації
Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2019-2020 та 2021-
2030 рр.
Ключові слова: державна підтримка, ринок праці, трудові відносини, інформаційні
технології, цифровізація економіки.
JEL: E24, I25, J23, J46
Вплив цифрових технологій і штуч-
ного інтелекту на перетворення соціально-
трудових відносин в суспільстві й темпи
економічного зростання відбувається на
всіх рівнях (макро-, мезо-, мікро-), що ви-
кликає високий інтерес і занепокоєння че-
рез соціально-екологічні загрози й еконо-
мічні можливості.
Цифровізація економіки та суспільст-
ва країни призводить до змін у різних сфе-
© О. О. Хандій, 2019
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 127
2019, № 2 (86)
рах життєдіяльності. Зменшуються попит
та пропозиція на одні професії, зростає на
інші, ринок праці переживає нові виклики
та потребує адаптації до цифрової транс-
формації національної економіки. Дослід-
ники пропонують свої прогнози залежно
від пріоритетів розвитку країн і орієнтації
на інтереси корпорацій або соціальну спра-
ведливість, або економічну ефективність та
інновації, соціальну відповідальність тощо.
Однак більшість науковців і професіоналів,
задіяних у сфері соціально-трудових відно-
син, схиляються у своїх прогнозах до ви-
бору орієнтації розвитку України на інте-
реси корпорацій та економічну ефектив-
ність і, як результат такого вибору, збіль-
шення соціальної нерівності, значного зро-
стання рівня структурного безробіття, по-
слаблення профспілкового руху, збільшен-
ня диференціації доходів населення.
Трансформація сучасних трудових
відносин породжує нові форми взаємодії
між роботодавцями та працівниками, яка
має як позитивні, так і негативні прояви.
Негативні явища поширюються на нефор-
мальних ринках праці, наприклад цифро-
вих платформах, які беруть на себе право
встановлювати власні «правила гри», ви-
значаючи умови праці, оплати праці та
доступу до роботи, вирішення трудових
конфліктів, не дотримуючись положень
трудового законодавства. Серед можливих
позитивних змін слід відзначити зростання
зовнішньої мобільності робочої сили, по-
яву цифрових робочих місць, зростання
продуктивності праці, досягнення гідної
оплати праці висококваліфікованих фахів-
ців ІТ-сфери, виникнення нових професій.
Цифровізація економіки та суспільства
супроводжується змінами соціально-трудо-
вих відносин, і першою галуззю, яка це
відчула, стала ІТ-галузь. Без державної
підтримки та контролю зазначених змін
набувають розповсюдження дискриміна-
ційні та неправові форми регулювання
трудових відносин, відбувається зростання
дефіциту фахівців в ІТ-сфері, посилюється
міграція найкращих програмістів за кор-
дон. Попередження зниження соціального
захисту та порушення трудових прав по-
требує вивчення особливостей змін і ви-
значення напрямів державної підтримки
трансформацій трудових відносин в ІТ-
сфері.
У роботах вітчизняних і зарубіжних
учених [1-14] можна зустріти аргументи як
на підтримку, так і заклики до стриманого,
обмеженого впровадження цифровізації та
штучного інтелекту в різних галузях еко-
номіки країн. В. Компанієць у досліджен-
нях, присвячених визначенню негативного
впливу цифровізації на суспільство та жит-
тя кожного громадянина, акцентує увагу на
політичних, соціальних, антропогенних за-
грозах, фінансових втратах і витратах,
пов’язаних із застосуванням цифрових тех-
нологій в економіці, а також попереджає
про катастрофічні наслідки цифрової рево-
люції, називаючи її «останнім технічним
етапом для побудови посткапіталістичної
моделі розподільчої економіки і тоталітар-
ного суспільства», заснованої на повному
контролі більшої частки населення світу
завдяки цифровій валюті та іншим інфор-
маційно-комунікаційним технологіям [1;
2]. А. Колот «через призму зайнятості, до-
ходів, гідної праці та інших системоутво-
рюючих компонентів соціально-трудового
розвитку» визначає нові виклики та загрози
Індустрії 4.0, засвідчуючи «суперечливість
соціально-трудової реальності початку
ХХІ ст.», серед яких соціальна ізоляція,
зростання соціальної нерівності, нефор-
мальної зайнятості, диспропорцій зайнято-
сті в різних галузях, «ерозії» культури со-
лідарності [3]. Головні перешкоди та ризи-
ки розвитку смарт-промисловості обґрун-
товано в роботі науковців Інституту еко-
номіки промисловості НАН України
«Смарт-промисловість в епоху цифрової
економіки: перспективи, напрями і меха-
нізми розвитку» [4]. До перешкод, які ви-
никають на шляху розвитку смарт-промис-
ловості, автори монографії відносять тех-
нічні, соціально-економічні та інституцій-
ні, пов’язані із сумісністю та безпечністю
комп’ютерних мереж, конгруентністю
людського капіталу та кіберфізичних сис-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
128 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
тем, витратами на формування й експлуа-
тацію цифрового капіталу, невідповідністю
інституційного середовища потребам інно-
ваційного розвитку. Основні ризики, які
зростають в умовах цифровізації економі-
ки, − це проблеми зайнятості та соціальної
нерівності, порушення безпеки, конфіден-
ційності та захисту прав інтелектуальної
власності; екологічні й геоекономічні ри-
зики [4].
У статтях [5-10 та ін.] пропонуються
напрями розвитку цифрової економіки та
суспільства в Україні, можливі шляхи по-
ліпшення позицій у рейтингових оцінках
міжнародних досліджень за різними сцена-
ріями «Цифрової адженди України – 2020»
[15]. С. Коляденко вбачає в цифровій еко-
номіці швидкий вихід із кризового стану
реальних галузей економіки та можливості
«співпраці щодо електронної комерції, елек-
тронної митниці, електронної охорони здо-
ров’я, безпаперової торгівлі, а також правил
та інфраструктури електронних комуніка-
цій» завдяки Єдиному цифровому ринку в
межах та за межами ЄС [5]. Г. Карчева ви-
значає переваги цифрових технологій для
працюючих і споживачів, можливості ство-
рення нових робочих місць, розвитку дер-
жавного управління, бізнесу та соціальної
сфери [6].
Підвищена увага науковців при до-
слідженні процесів цифровізації зосеред-
жена на особливостях становлення смарт-
промисловості. Серед останніх публікацій
у цьому напрямі слід відзначити роботи [4;
9; 10], у яких визначено основні умови та
запропоновано комплекс заходів розвитку
інформаційно-комунікаційних технологій,
спрямованих на перехід економіки країни
до нового технологічного укладу, дослід-
жено потенціал смарт-промисловості, ос-
новні податково-бюджетні та фінансово-
кредитні механізми розвитку смарт-промис-
ловості в Україні.
Значні здобутки вчених у дослід-
женні впливу глобалізації та цифровізації
на всі сфери життя населення і розвитку
економіки дозволяють визначити основні
стратегічні напрями та принципи цифрово-
го розвитку України. Інтенсивність розвит-
ку та конкурентоспроможність на глобаль-
ному ринку сьогодні й у майбутньому за-
лежать від швидкості впровадження інно-
вацій і цифровізації всіх галузей економіки
та сфер суспільства. Готовність та спро-
можність України до активної участі в
процесах цифровізації та глобалізації по-
требують детального вивчення й аналізу
ресурсного забезпечення зазначених про-
цесів, у першу чергу – трудовими ресурса-
ми, оскільки у сфері соціально-трудових
відносин криється найбільша кількість за-
гроз та викликів, які потребують розробки
системи превентивних заходів. Огляд
останніх публікацій і досліджень свідчить
про те, що всі автори підкреслюють високу
значущість трудового потенціалу і відзна-
чають неминучість його змін на потреби
цифровізації. Проте галузь, яка першою
відчує всі зміни трансформації соціально-
трудових відносин, залишається без належ-
ної уваги і потребує більш детального ви-
вчення цих змін.
Метою статті є дослідження змін на
ринку праці у сфері інформаційних техно-
логій під впливом процесів цифровізації
економіки і суспільства в Україні та визна-
чення необхідних напрямів державної під-
тримки трансформаційних процесів.
Від інформатизації до цифровізації
Україна повільно рухається з 1998 р. від
ухвалення Закону України «Про Наці-
ональну програму інформатизації», у яко-
му висвітлено Концепцію Національної
програми інформатизації та стратегію роз-
в'язання проблеми забезпечення інформа-
ційних потреб й інформаційної підтримки
соціально-економічної, екологічної, науко-
во-технічної, оборонної, національно-куль-
турної та іншої діяльності у сферах загаль-
нодержавного значення. Під інформатиза-
цією в законі розуміється сукупність взає-
мопов'язаних організаційних, правових,
політичних, соціально-економічних, нау-
ково-технічних, виробничих процесів,
спрямованих на створення умов для задо-
волення інформаційних потреб громадян та
суспільства на основі створення, розвитку і
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 129
2019, № 2 (86)
використання інформаційних систем, ме-
реж, ресурсів та інформаційних технологій,
які побудовані із застосуванням сучасної
обчислювальної та комунікаційної техніки
[16].
У 2003 р. Закон України «Про теле-
комунікації» регламентував засади захисту
прав споживачів і контролю за ринком те-
лекомунікацій з боку держави, що сприяло
забезпеченню повсюдного надання теле-
комунікаційних послуг. Сьогодні права
споживачів телекомунікаційних послуг,
сформульовані у 2003 р., потребують уточ-
нення й оновлення з урахуванням сучасно-
го рівня цифрової небезпеки та кіберзагроз
при використанні мережі Інтернет, розши-
рення напрямів державного регулювання у
сфері зв’язку та інформатизації.
Засади розвитку інформаційного сус-
пільства знайшли викладено в Законі Укра-
їни «Про основні засади розвитку інфор-
маційного суспільства в Україні на 2007-
2015 роки». Для створення сприятливих
умов розвитку індустрії програмної проду-
кції України та збільшення обсягів випуску
високотехнологічної продукції в 2012 р.
набув чинності Закон України «Про дер-
жавну підтримку розвитку індустрії про-
грамної продукції». Інформатизація безпе-
речно сприяє економічному розвитку, удо-
сконалюючи інформаційно-комунікаційні
процеси, але сьогодні для забезпечення
конкурентоспроможності підприємств і
країни загалом на світовому ринку недо-
статньо впроваджувати інформаційно-
комунікаційні технології, у той час як роз-
винуті країни формують новий кіберфізич-
ний простір.
У 2010 р. був прийнятий Цифровий
порядок денний ЄС (Digital Agenda for
Europe), який визначає європейську страте-
гію розвитку цифрової економіки до
2020 р. Країни ЄС з 2010 р. приймають
відповідні програми розвитку на період від
1 до 3 років, в Україні лише в грудні
2016 р. був представлений «Цифровий по-
рядок денний – 2020» [15], розроблений за
участю світових лідерів «цифрового» рин-
ку, вітчизняних консультантів й експертів,
ГО «ХайТек Офіс» та за підтримки Мініс-
терства економічного розвитку і торгівлі
України, розрахований на трирічний пері-
од. У цьому документі візія визначена як
цифрові технології – основа добробуту
України; світ, де створюються нові можли-
вості; сфера, що визначає суть трансфор-
мацій у країні – для кращого життя, робо-
ти, творчості, навчання, відпочинку украї-
нців та людей світу, дорослих та дітей [15].
«Цифровий порядок денний – 2020» (про-
ект Цифрової адженди України – 2020)
відображено в Концепції розвитку цифро-
вої економіки та суспільства України на
2018-2020 роки від 17 січня 2018 р. [17],
яка була схвалена Міністерством економіч-
ного розвитку і торгівлі. Відповідно до
Концепції цифровізація − це насичення
фізичного світу електронно-цифровими
пристроями, засобами, системами та нала-
годження електронно-комунікаційного об-
міну між ними, що фактично уможливлює
інтегральну взаємодію віртуального і фізи-
чного, тобто створює кіберфізичний прос-
тір, цифровізація спрямована на цифрову
трансформацію існуючих і появу нових
галузей економіки, трансформацію сфер
життєдіяльності у нові більш ефективні та
сучасні.
Позитивні зміни згідно з Планом за-
ходів щодо реалізації Концепції розвитку
цифрової економіки та суспільства України
на 2018-2020 роки мають відбуватися за
такими напрямами:
розробка та розгляд Кабінетом Мі-
ністрів України нормативного, організа-
ційного та методичного забезпечення роз-
витку цифрової економіки;
розвиток і модернізація промислово-
сті та виробництв на основі технологій
Індустрії 4.0;
розвиток експорту цифрових техно-
логій;
цифровий розвиток пріоритетних
сфер життєдіяльності, таких як громадська
безпека, освіта, охорона здоров’я, туризм,
транспортна інфраструктура, електронна
демократія, екологія та охорона навколиш-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
130 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
нього природного середовища, життєдія-
льність міст, безготівкові розрахунки;
розвиток цифрових компетенцій і на-
вичок громадян;
розвиток цифрових інфраструктур
[17].
Протягом 2018 р. до Кабінету Мі-
ністрів України жоден законопроект, за-
планований Планом заходів щодо реаліза-
ції Концепції розвитку цифрової економіки
та суспільства України на 2018-2020 роки,
не надійшов.
Кожен із напрямів розвитку цифрової
економіки в Україні потребує фінансової
підтримки, нормативного, організаційного
та методичного забезпечення. Відсутність
зазначеного забезпечення станом на 2019 р.
дозволяє стверджувати про зростання від-
стані між економічним розвитком європей-
ських країн та Україною з року в рік. Одні-
єю з проголошених у Концепції основних
цілей цифровізації економіки є «реалізація
людського ресурсу, розвиток цифрових
індустрій та цифрового підприємництва»
[17]. Дослідження стану цифрового під-
приємництва та можливостей реалізації
людського ресурсу в умовах цифровізації
економіки свідчить про суперечливість і
непослідовність держави в досягненні ос-
новних цілей та державної підтримки ре-
алізації заходів у цьому напрямі.
Цифровізація галузей економіки та
суспільства залежить від рівня розвитку ІТ-
галузі, якості та кількості ІТ-фахівців. Дана
галузь є трудомісткою і залежить від по-
точного стану, потенціалу й існуючих тен-
денцій на ринку праці в ІТ-сфері.
У 2018 р. в Україні експорт комп’ю-
терних послуг збільшився на 20,3%, екс-
порт інформаційних послуг − на 19,4%
порівняно з 2017 р., а послуги у сфері теле-
комунікації, комп’ютерні та інформаційні
послуги посіли 3 місце у структурі зовніш-
ньої торгівлі послугами у 2018 р. та при-
несли країні 2044 млн дол. США (на 16,1%
більше рівня 2017 р.) [18].
Україна за 2013-2017 рр. вийшла на
перше місце в Європі та четверте у світі за
обсягом фінансових потоків і кількістю
завдань, що виконуються на цифрових ро-
бочих платформах, посіла перше місце в
«IT-фрилансі» у світі [19]. Відплив най-
кращих програмістів за кордон порівняно з
2014-2016 рр. уповільнився, проте конку-
ренція українських роботодавців за україн-
ських програмістів із зарубіжними робото-
давцями стає все більш жорсткою.
Щороку потреба у фахівцях ІТ-сфери
зростає в рази. Наприклад, у США близько
200 тис. незакритих вакансій програмістів,
а за прогнозами американського уряду до
2020 р. їх буде вже 700 тис. [20]. Аналогіч-
ні тенденції спостерігаються в Європі та
інших країнах світу, що обіцяє в майбут-
ньому конкурентну боротьбу українського
роботодавця за вітчизняні інтелектуальні
ресурси.
За різними прогнозами під впливом
цифровізації економік втрата робочих
місць буде зростати щороку і вже з 2020 р.
може скласти від 5,1 до 85 млн місць [21],
що не стосується робочих місць в ІТ-сфері
та інженерних спеціальностей. За останні
два роки кількість фахівців у найбільших
ІТ-компаніях зросла з 43 до 58 тис. [22], а в
цілому в галузі на 60% загальна чисель-
ність зайнятих в ІТ-сфері на кінець 2018 р.
становила 160 тис. Найбільшим попитом
на ринку праці у 2018 р. користувались
Front-end, QA і PHP, що становить 31% від
всіх вакансій в ІТ-сфері [23]. За даними
DOU.ua дефіцит програмістів в Україні в
2018 р. досяг 50 тис. [24].
На збільшення пропозиції фахівців в
ІТ-сфері впливає кількість випускників
комп’ютерних спеціальностей закладів
вищої освіти, кількість фахівців, які прой-
шли перепідготовку, приїхали з інших кра-
їн (трудових мігрантів).
Кількість поданих заяв абітурієнтів
на комп’ютерні спеціальності в 2018 р.
становила 38 тис., і за популярністю
комп’ютерний напрям навчання посідає
4 місце [25]. Щорічно більше 4 тис. фахів-
ців випускають тільки львівські заклади
вищої освіти [26], працюють ІТ-школи,
освітні програми ІТ-компаній, з’являються
нові напрями підготовки. Так, у НУ
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 131
2019, № 2 (86)
«Львівська політехніка» відкрилась спеціа-
лізація «Інтернет речей», в Українському
католицькому університеті спеціалізація
«Науки про дані» з вивченням студентами
таких дисциплін, як машинне навчання
(Machine Learning), комп’ютерний зір
(Computer Vision), обробка природних мов
(Natural Language Processing), бізнес-ана-
літика (Business Analytics) та ін. Кількість
студентів, які навчались у 2017/2018 рр. в
університетах, академіях та інститутах
України за галузями знань «Інформаційні
технології», – 55165 чол., «Електроніка та
телекомунікації» – 12998, а загалом «Інже-
нерія» – 91290 чол. [27]. Порівняно з
2016/2017 р. зростання кількості студентів
у 2017/2018 р. становить 93 та 78% за галу-
зями знань «Інформаційні технології» і
«Електроніка та телекомунікації», де на-
вчалось 28553 і 7286 чол. відповідно [28]. З
2016 р. у Києві працює Ukrainian National
IT Factory за принципами французької
школи, яка безкоштовно готує професіона-
лів у сфері ІТ. П. Порошенко на зустрічі з
лідерами ІТ-індустрії озвучив прогноз до
2024 р. (зростання кількості фахівців галузі
до 400 тис.) і зазначив, що галузь є ключо-
вою для країни [29].
Серед причин повернення програміс-
тів в Україну з-за кордону − зростання вар-
тості їх роботи та попиту на внутрішньому
ринку та низькі податки порівняно з інши-
ми країнами. Рівень доходу фахівців в ІТ-
індустрії залежить від рівня їх кваліфікації
і коливається від 500 дол. для Junior QA до
3,5-3,8 тис. дол. для Senior Ruby, Middle
отримує близько 1,8 тис. дол. [23].
За даними Мін’юсту 125 тис. «айтіш-
ників» (78% фахівців в ІТ сфері) оформлені
як ФОП, інші приблизно рівною мірою або
оформлені штатними працівниками, або
ніяк неоформлені [30]. Серед штатних пра-
цівників розповсюдженим є таке явище, як
виплата мінімальної заробітної плати плюс
сума у «конверті». За даними опитування
[19] 75% працівників цифрових платформ
фрилансерів працюють неформально і не
зареєстровані в податкових органах. Стрім-
ке зростання доходів у галузі привернуло
увагу держави щодо необхідності збіль-
шення податків в ІТ-індустрії та регулю-
вання працевлаштування. За результатами
опитування ІТ-фахівців створення окремої
п’ятої групи ФОП для них і підвищення
податку з 5 до 10% відповідно до Проекту
Закону про внесення змін до Податкового
кодексу України (щодо розвитку креатив-
них індустрій в Україні) № 10094 від
26.02.2019 р. призведе до того, що 19% ІТ-
фахівців залишиться в Україні та буде пла-
тити новий податок, 14% однозначно пере-
їдуть до іншої країни, 48% готуватимуться
до релокації, а 17% підуть у тінь і не пла-
титимуть податок взагалі [31].
Розповсюджена практика державної
підтримки нових галузей, від яких зале-
жить цифровізація національної економіки
та стабільний дохід країни, – це розробка
фінансових інструментів захисту і підтрим-
ки шляхом надання податкових кредитів,
зниження ставок оподаткування, надання
державних грантів, податкових канікул
новоствореним підприємствам тощо. На
думку багатьох експертів ІТ-галузі, досяг-
нутий рівень зростання пов’язаний із недо-
статньою увагою держави до ІТ-сфери.
Наведені статистичні дані свідчать
про інтенсивне стабільне зростання ринку
праці ІТ-галузі та високий відсоток зайня-
тих на неформальному ринку праці, який
характеризується відсутністю дієвих ін-
струментів соціального захисту та високою
залежністю від порядності роботодавця.
Трудові відносини регулюються правила-
ми, встановленими на цифрових платфор-
мах, які захищають у першу чергу інтереси
замовників і забезпечують безпеку та до-
хідність роботи самої платформи. Резуль-
тати опитування [19] свідчать, що серед
зайнятих на цифрових платформах 24%
офіційно зареєстровані в державних орга-
нах і платять податки, а 48% не заре-
єстровані; 45% опитаних вважають, що при
роботі на інтернет-платформах зовсім не
обов’язково платити податки та внески на
соціальне страхування. Через нестабільні
заробітки більшість із фрилансерів не здат-
ні сплачувати соціальні внески на постій-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
132 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
ній основі при офіційній реєстрації своєї
діяльності.
67% фрилансерів на інтернет-плат-
формах мають або постійну роботу оф-
лайн, або додаткову погодинну роботу, або
власний бізнес. Онлайн робота на цифро-
вих платформах дозволяє поліпшити мате-
ріальний стан працівників, для 25% зайня-
тих на інтернет-платформах це єдине дже-
рело доходу. Дефіцит робочих місць у ре-
гіоні та низький рівень оплати праці – ос-
новні причини зростання неформальної
зайнятості на цифрових платформах.
Поява нової форми самозайнятості є
позитивним явищем. В умовах, коли дер-
жава не може подолати високий рівень
безробіття та запропонувати гідну оплату
праці в усіх регіонах та сферах діяльності,
неформальний ринок праці здійснює мате-
ріальну підтримку населення. Соціальний
захист у вигляді захисту від несплати ви-
конаних робіт, зависоких комісійних і зло-
вживань на цифрових платформах має
здійснюватися незалежно від того, спла-
чуються внески на соціальне страхування
та податки працівником чи ні. Цифрові
платформи самостійно визначають правила
роботи, механізм оплати можливості пра-
цювати на платформі, реєстрації та захисту
акаунту працівника, і не завжди ці правила
відповідають положенням трудового зако-
нодавства. Державний контроль і захист
трудових відносин на цифрових платфор-
мах відсутній, але має з’явитися для до-
тримання трудових прав та мінімальних
державних гарантій у сфері праці.
Першими кроками у цьому напрямі
мають стати:
1) трудове законодавство України (у
тому числі Закон України «Про зайнятість
населення») потребує чіткого визначення
категорій працівників, які належать до на-
домників (фрилансерів), визначення понят-
тя «дистанційна робота» / «віддалена робо-
та», «надомна робота»;
2) у трудовому законодавстві Украї-
ни мають бути визначені права й умови
праці надомників (фрилансерів) – рівні
правам усіх інших працівників;
3) обов’язки роботодавців і посеред-
ників потребують конкретизації у трудо-
вому законодавстві України щодо викорис-
тання праці виконавців «дистанційної ро-
боти» / «віддаленої роботи», «надомної
роботи», особливо мають бути висвітлені
питання охорони праці, оплати праці, ви-
рішення конфліктних ситуацій;
4) законодавчо мають бути визначені
система інспекції та санкції за порушення
прав та обов’язків вищезазначених катего-
рій працівників, роботодавців і їх посеред-
ників.
Державна політика на ринку праці
ІТ-галузі має бути спрямована на форму-
вання системи заходів щодо утримання
вітчизняних фахівців в Україні, їх переорі-
єнтацію з розвитку іноземних економік на
розвиток національної економіки, зростан-
ня державного замовлення на підготовку
ІТ-фахівців у рази і популяризацію цього
напряму підготовки серед молоді.
Відповідно до Концепції розвитку
цифрової економіки та суспільства України
на 2018-2020 роки цифрова трансформація
середньої освіти потребує змін від комп’ю-
терних класів до цифрових технологій у
кожному учнівському портфелі, кожному
класі, у кожного вчителя, на кожній парті
[17]. Для формування компетентностей
інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ) з другого класу початкової школи
учні вивчають предмет «Інформатика», а
засновники закладів освіти зобов’язані
забезпечити виконання вимог стандартів
освіти, у тому числі доступ до інтернету.
Станом на початок 2019 р. близько 19%,
або 2148, загальноосвітніх закладів у сіль-
ській місцевості не мають доступу до інте-
рнету або мають неналежну якість підклю-
чення до інтернету. Нерентабельність
«останньої мілі» в сільській місцевості
ускладнює створення інфраструктури ши-
рокосмугового доступу до інтернету та
пошуки операторів зв’язку, які будуть
здійснювати послуги підключення та
обслуговування, надання високої якості
інтернет-зв’язку.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 133
2019, № 2 (86)
Вирішенню проблеми надання до-
ступу до інтернету присвячено проект по-
станови «Деякі питання розвитку та ство-
рення інфраструктури широкосмугового
доступу до інтернету для подолання циф-
рової нерівності», яким передбачено ство-
рення Державного фонду подолання циф-
рової нерівності [32]. Відсутність заплано-
ваного державного фінансування заходів
вищезазначеної Постанови на 2019-
2021 рр. потребує пошуку інших джерел і
можливостей досягнення цілей Концепції
розвитку цифрової економіки та суспільст-
ва України на 2018-2020 роки. Окремі
об’єднані територіальні громади за раху-
нок субвенції з державного бюджету на
формування інфраструктури долають «ци-
фровий розрив» і цифрову нерівність, в
інших громадах активні громадяни беруть
участь у грантових конкурсах міжнародних
організацій і розробляють проекти, спря-
мовані на розвиток інфраструктури грома-
ди.
З метою реформування загальної се-
редньої освіти у 2018 р. затверджено По-
ложення про Національну освітню елект-
ронну платформу [33], відповідно до якого
мають бути вирішені питання технологіч-
ного забезпечення реформи середньої осві-
ти «Нова українська школа»; забезпечення
учасників освітнього процесу сучасними
електронними освітніми ресурсами і серві-
сами; безоплатне забезпечення електрон-
ними підручниками (далі − е-підручники)
здобувачів повної загальної середньої осві-
ти та відповідних педагогічних працівни-
ків; забезпечення е-підручниками інших
здобувачів освіти та педагогічних праців-
ників; створення сприятливого середовища
для розвитку національного виробництва
електронних освітніх ресурсів, сервісів та
е-підручників; розвиток електронного на-
вчання і формування цифрової компетент-
ності учасників освітнього процесу в Укра-
їні [32]. Згідно з принципом № 1 Концепції
розвитку цифрової економіки та сус-
пільства України на 2018-2020 роки про
рівний доступ до послуг, інформації та
знань, доступ до контенту платформи буде
не тільки рівним, але і безкоштовним.
Відповідно до основних напрямів
цифровізації освіти Концепції розвитку
цифрової економіки та суспільства України
на 2018-2020 роки Міністерством освіти і
науки України розроблено Проект про нау-
ковий ліцей та науковий ліцей-інтернат, у
яких учні будуть здобувати STEM-освіту
та вивчати STEM-дисципліни (S − science,
T – technology, Е – engineering, М −
mathematics), набуваючи цифрових компе-
тенцій, поглиблено вивчаючи математику,
природничі науки, комп’ютерні науки і
технології. За різними прогнозами попит
на фахівців у сфері STEAM (IT-фахівці,
інженери, програмісти, фахівці біо- та на-
но-технологій, високотехнологічних виро-
бництв) зростатиме та перевищить пропо-
зицію, а попит на не-STEAM фахівців буде
в декілька разів менше пропозиції на ринку
праці.
США, країни Європи, Японія, Сінга-
пур, Малайзія та інші високорозвинуті кра-
їни вже з 2001 р. на державному рівні під-
тримують STEM-підходи і STEM-техноло-
гії в освіті, починаючи з дошкільної освіти
та переростаючи в навчання протягом
усього життя, з активним залученням жі-
нок у цю сферу для досягнення гендерного
балансу зайнятості у сфері STEAM. Залу-
чення 1% населення до STEAM-професій
приносить економіці держави зростання
ВВП на 50 млрд дол. [34]. Україна робить
перші кроки у підготовці STEM-педагогів,
запровадженні STEM-освіти та заохоченні
молоді до вибору майбутніх STEM-профе-
сій.
Кадровий «голод» у висококваліфі-
кованих працівниках більше, ніж інші, від-
чувають промислові підприємства, які зна-
ходять ресурси для оновлення технологій
виробництва та побудови сучасних підхо-
дів до управління бізнес-процесами, ство-
рення цифрових робочих місць.
Перепідготовка та підвищення квалі-
фікації є джерелом покриття потреби у
фахівцях із новими цифровими компетен-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
134 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
ціями. Дослідження, проведене у 2017 р.,
свідчить, що в Україні працює більше 73
шкіл та навчальних центрів, які пропону-
ють освітні послуги в ІТ-галузі, серед яких
комп'ютерна академія ШАГ – найбільший
світовий навчальний заклад, що спеціалізу-
ється на професійній IT-освіті [35], ІТ-шко-
ли при кафедрах інформатики інститутів та
університетів, ІТ-курси при ІТ-компаніях,
які навчають студентів і випускників уні-
верситетів для заповнення своєї потреби в
кадрах, здійснюють підготовку молодих
фахівців, перепідготовку та підвищення
кваліфікації. Зростання попиту на ІТ-освіту
породжує зростання пропозиції, яка врахо-
вує потреби замовника та пропонує корот-
ко-, середньо- і довгострокові курси.
Керівництво промислових підпри-
ємств приділяє увагу створенню стимулів
для самоосвіти працівників, підвищення
кваліфікації шляхом навчання на своєму
робочому місці, обміну досвідом, форму-
ванню системи наставництва. Постачаль-
ники сучасного обладнання, техніки, про-
грамного забезпечення пропонують відпо-
відне навчання персоналу роботі з новою
технікою, обладнанням, програмами. На
великих підприємствах створюються влас-
ні центри підготовки/навчання в рамках
концепції навчання протягом усього життя.
Раніше вважалося, що старіння знань від-
бувається наполовину кожні 5 років, потім
кожні 3 роки, далі півроку, тепер йдеться
про «дні», що робить концепцію навчання
протягом життя найактуальнішою в освіті
та управлінні розвитком персоналу. Робо-
тодавці пропонують власному персоналу
пройти онлайн-курси за певними ІТ-тема-
ми, дистанційне навчання з певних ІТ-спе-
ціальностей або цільову підготовку на базі
набору навчальних модулів.
Створення навчальних центрів до-
зволяє розробляти внутрішньокорпоратив-
ні навчальні програми для адаптації персо-
налу, підвищення комп’ютерної грамот-
ності, для контролю та регулювання само-
освіти, розробляти навчальні програми за
запитом керівників структурних підрозді-
лів, оцінювати ефективність навчання пер-
соналу та навчальних програм за розробле-
ною системою критеріїв.
Кадрова політика промислових під-
приємств ураховує особливості кожної
галузі та фінансові можливості підготовки і
підвищення кваліфікації персоналу, кадро-
ві стратегії розвитку, набору, підбору пер-
соналу. В умовах відкритої кадрової полі-
тики віддається перевага залученню висо-
кокваліфікованих фахівців на відповідні
посади та створюються єдині конкурсні
умови відбору як для власного персоналу,
так і для представників зовнішнього ринку
праці. В умовах закритої кадрової політики
приділяється підвищена увага вихованню
професіоналів на підприємстві в межах
програм системи розвитку персоналу.
Третім чинником, який впливає на
пропозицію на ринку праці в ІТ-сфері, піс-
ля підготовки та перепідготовки фахівців, є
міграція. Дослідження портрету ІТ-спеці-
аліста 2018 [36] характеризує різні мігра-
ційні настрої, які в кількісному вираженні
зберігаються не перший рік: 43% опитаних
ІТ-фахівців (із 8638, які взяли участь в
опитуванні) не планують залишати Ук-
раїну, 44% думають про пошук роботи за
кордоном, 8% активно готуються до від’їз-
ду, 4% вже виїхали за кордон, 2% виїхали
та повернулися назад.
Країни-лідери за вибором еміграції –
це США, Канада, Польща, Німеччина, Ні-
дерланди, Великобританія. Середній вік
емігрантів становить 29 років. Із тих, хто
виїхав, 19% опитаних точно не повернуть-
ся до своєї країни, 42% – швидше за все не
повернуться [37]. Серед основних причин,
які можуть вплинути на бажання поверну-
тися до України, опитані називали підви-
щення рівня життя в країні, родинні при-
чини, завершення військових дій, пропози-
цію роботи з високою оплатою та цікаву
роботу з професійної точки зору.
Статистичні дані щодо кількості ім-
мігрантів в ІТ-сфері у відкритому доступі
відсутні. У статті [38] зазначено, що роботу
в Україні в ІТ-сфері шукають працівники з
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 135
2019, № 2 (86)
Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Узбе-
кистану, більшість з яких мають значний
досвід.
У 2017 р. згідно із Законом України
«Про внесення змін до деяких законодав-
чих актів України щодо усунення бар’єрів
для залучення іноземних інвестицій» ство-
рено пільгові умови для працевлаштування
іноземних ІТ-професіоналів (іноземці або
особи без громадянства, які обіймають
посади, пов’язані з розробкою та впровад-
женням результатів комп’ютерного про-
грамування (операційної системи, комп’ю-
терних програм та їх компонентів, веб-
сайтів, онлайн-сервісів) і криптографічних
засобів захисту інформації в юридичних
особах, які провадять діяльність із комп’ю-
терного програмування як основний вид
економічної діяльності за Національним
класифікатором видів економічної діяльно-
сті) [39]. Іноземні ІТ-професіонали були
виділені в окрему групу – «особлива кате-
горія іноземців та осіб без громадянства,
які претендують на працевлаштування в
Україні», для якої розмір мінімальної заро-
бітної плати не регулюється в законодав-
чому порядку, а встановлюється на розсуд
роботодавця. Для порівняння: для інших
груп іноземних працівників мінімальна
заробітна плата регулюється державою від
5 до 10 мінімальних заробітних плат залеж-
но від сфери зайнятості. Дозвіл на застосу-
вання праці іноземних ІТ-професіоналів
видається на період дії трудового договору
(контракту), але не більш ніж на три роки
(для більшості інших груп – до року). Дер-
жавна підтримка ІТ-галузі спрямована на
зниження дефіциту ІТ-фахівців завдяки
залученню іноземних професіоналів через
спрощення процедур отримання дозволу на
роботу та створення умов для визначення
оплати праці на договірних умовах. Праце-
влаштовувати іноземних працівників мо-
жуть як юридичні особи, так і фізичні осо-
би-підприємці.
Сьогодні відбувається стрімкий роз-
виток галузі, яка відрізняється високою
працемісткістю, гнучкими формами зайня-
тості, можливостями віддаленого способу
роботи, високим відсотком фахівців, які
співпрацюють із зарубіжними компаніями
та оформлені як фізичні особи-підприємці,
працюють за єдиним трудовим законодав-
ством країни, яке на сьогодні не враховує
зростаючі трансформаційні процеси у сфе-
рі соціально-трудових відносин. Захист з
боку професійних об’єднань і колективних
договорів відчували у 2018 р. 65,2 тис.
чол., або 54,5% до облікової кількості
штатних працівників у сфері «Інформації
та комунікації» (за даними офіційного сай-
ту статистики http://www.ukrstat.gov.ua/)
проти 67,4 тис. чол. у 2017 р. та 87,4 тис.
чол. у 2014 р. Кількість зареєстрованих
колективних договорів щорічно знижуєть-
ся як у цілому в Україні, так і в окремих
галузях. У 2018 р. 541 колективний договір
був зареєстрований у сфері «Інформації та
комунікації» проти 611 од. у 2017 р. та 690
у 2014 р.
Система соціально-трудових відно-
син має діяти згідно з принципами соціа-
льного діалогу, а колективно-договірне
регулювання − виступати дієвим інструме-
нтом захисту трудових прав й інтересів як
роботодавців, так і найманих працівників.
Колективні договори та угоди захищають
інтереси всіх сторін соціально-трудових
відносин. Інтереси працівників у колектив-
но-договірних відносинах на всіх рівнях
представляють профспілки та їх об’єднан-
ня. Неспроможність профспілкових органі-
зацій виступати рівноцінним партнером у
договірному процесі, формальність їх дія-
льності, зниження кількості членів проф-
спілкового руху в Україні, зменшення до-
віри працівників до профспілок як пред-
ставника їх інтересів, поява «онлайн-анало-
гів» – онлайн-спільнот, груп, об’єднань, які
можуть надавати іноді більшу допомогу та
підтримку, ніж профспілкові організації,
неформальні відносини найму, ослаблю-
ють позицію найманих працівників та зни-
жують можливості захисту трудових відно-
син у соціальному діалозі. Онлайн-спільно-
ти, групи, об’єднання професіоналів є фо-
рмою їх самоорганізації, взаємодопомоги,
обговорення та вирішення професійних
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
136 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
проблемних питань, але в трудовому зако-
нодавстві України вони не розглядаються
як один з учасників соціально-трудових
відносин.
Як зазначено вище, 78% фахівців в
ІТ-сфері оформлені як ФОП, для яких дуже
важливим є податкове регулювання їх дія-
льності, оскільки розмір податків впливає
на прибуток, який вони отримують у ре-
зультаті своє діяльності. Більшість із них
оформлені платниками єдиного податку 3
групи, яка дозволяє ведення зовнішньо-
економічної діяльності. Відповідно до Під-
розділу 2 розділу XX п. 26-1 Податкового
кодексу України з 01.01.2013 р. до
01.01.2023 р. звільняються від оподатку-
вання податком на додану вартість операції
з постачання програмної продукції, а також
операції з програмною продукцією. До
програмної продукції належать:
результат комп’ютерного програму-
вання у вигляді операційної системи, сис-
темної, прикладної, розважальної та/або
навчальної комп’ютерної програми (їх
компонентів), а також у вигляді інтернет-
сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до
них;
примірники (копії, екземпляри)
комп’ютерних програм, їх частин, компо-
нентів у матеріальній та/або електронній
формі, у тому числі у формі коду (кодів)
та/або посилань для завантаження комп’ю-
терної програми та/або їх частин, компоне-
нтів у формі коду (кодів) для активації
комп’ютерної програми чи в іншій формі;
будь-які зміни, оновлення, додатки,
доповнення та/або розширення функціона-
лу комп’ютерних програм, права на отри-
мання таких оновлень, змін, додатків, до-
повнень протягом певного періоду часу;
криптографічні засоби захисту інфор-
мації [40].
З 2018 р. у зв'язку з набуттям чиннос-
ті Законом України № 2245-VIII «Про вне-
сення змін до Податкового кодексу Украї-
ни та деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення збалансованості бю-
джетних надходжень у 2018 році» був до-
повнений перелік IT-продукції та операцій,
які до 01.01.2023 р. звільняються від опо-
даткування ПДВ:
винагорода за використання комп’ю-
терної програми, якщо умови використан-
ня обмежені функціональним призначен-
ням такої програми та її відтворення обме-
жене кількістю копій, необхідних для тако-
го використання (використання «кінцевим
споживачем»);
за придбання примірників (копій)
об’єктів інтелектуальної власності, у тому
числі в електронній формі, для викорис-
тання за своїм функціональним призначен-
ням для кінцевого споживання або пере-
продажу такого примірника (копії);
за придбання речей (у тому числі но-
сіїв інформації), у яких втілені або на яких
містяться об’єкти права інтелектуальної
власності, визначені в абзаці першому цьо-
го підпункту, у користування, володіння
та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права ін-
телектуальної власності, якщо умови пере-
дачі прав на об’єкт права інтелектуальної
власності надають право особі, яка отримує
такі права, продати або здійснити відчу-
ження в інший спосіб права інтелектуаль-
ної власності або оприлюднити (розголо-
сити) секретні креслення, моделі, формули,
процеси, права інтелектуальної власності
на інформацію щодо промислового, комер-
ційного або наукового досвіду (ноу-хау),
крім випадків, коли таке оприлюднення
(розголошення) є обов’язковим згідно із
законодавством України;
за передачу права на розповсюджен-
ня примірників програмної продукції без
права на їх відтворення або якщо їх відтво-
рення обмежене використанням кінцевим
споживачем [41].
ПДВ-пільги для платників податку 3
групи є суттєвою державною підтримкою,
але тимчасовою.
Для захисту трудових прав виконав-
ців робіт в ІТ-галузі співпраця із замовни-
ком має бути оформлена документом, у
якому обов’язковими елементами є визна-
чення прав інтелектуальної власності на
створені продукти, санкцій за порушення
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 137
2019, № 2 (86)
умов контракту, умов конфіденційності.
Виконані роботи та надані послуги мають
бути оформлені актами виконаних робіт та
наданих послуг для підтвердження факту
їх здійснення.
У системі соціально-трудових відно-
син питання відносин з приводу найму
працівників є одним з основних. Традицій-
ні трудові відносини оформлюються конт-
рактом або трудовим договором, необхід-
ним етапом цього процесу є підписання
паперових документів всіма сторонами (з
використанням чи без використання інтер-
нету та пошти).
Проте в умовах дистанційної роботи
та поширення електронної документації у
трудовому законодавстві України має бути
офіційно визнаний трудовий договір в еле-
ктронному вигляді. Наприклад, із викорис-
танням електронного підпису або визнання
обміну електронними документами – укла-
дання трудового договору. Окремого уточ-
нення в законодавстві потребує визначення
соціальної захищеності дистанційного пра-
цівника при укладанні цивільно-правового
договору.
Міжнародна організація праці пропо-
нує необхідні правові інструменти та під-
ходи до регулювання такої праці в Кон-
венції «Про надомну працю» № 177 від
20.06.1996 р. і Конвенції «Про гідну працю
домашніх працівників (фрилансерів)»
№ 189 від 16.06.2011 р., але вони досі
Україною не ратифіковані.
Зазначені Конвенції поширюють дію
всіх трудових стандартів і соціальних га-
рантій, які діють у державі, на надомних
працівників (фрилансерів): захист від дис-
кримінації в галузі праці, безпеки та гігієни
праці, оплати праці, соціального забезпе-
чення, материнства, доступу до професій-
ної підготовки, перепідготовки; визнача-
ються мінімальний вік допуску до праці,
права надомників на створення організацій
або вступ до організацій та ін.
Виходячи з вищезазначених рекомен-
дацій та пропозицій, Плани заходів щодо
реалізації Концепції розвитку цифрової
економіки та суспільства України на 2019-
2020 та 2021-2030 роки мають бути допов-
нені такими заходами:
реалізація Національного плану ши-
рокосмугового доступу до інтернету на
період 2019-2020 рр.;
розробка та затвердження переліку
цифрових професій на основі вимог ринку
праці й оновлення державного класифіка-
тора професій;
розробка Програми державної під-
тримки переходу бізнесу та підприємницт-
ва до Індустрії 4.0 за рахунок податкових і
фінансових інструментів, державної під-
тримки інноваційних підприємств та вен-
чурного капіталу;
моніторинг потреб ринку праці у фа-
хівцях ІТ-сфери та збільшення державного
замовлення щодо професій у ІТ-сфері;
відкриття нових освітніх програм у
закладах вищої освіти з підготовки за но-
вими професіями ІТ-сфери, у тому числі
«стюард даних»;
розробка освітніх програм підготовки
та перепідготовки інженерних кадрів від-
повідно до потреб цифровізації економіки
як за державним замовленням, так і на кон-
трактній основі;
проведення грантових конкурсів,
спрямованих на розвиток неформальної
освіти молоді та літніх людей «цифровим
навичкам»;
розробка та реалізація Програми дер-
жавної підтримки забезпечення закладів
освіти (середньої, вищої) необхідним обла-
днанням і технікою для використання
«цифрових» технологій та ІКТ у процесі
управління та навчання;
розробка системи заходів щодо під-
тримки та сприяння відкриттю в закладах
освіти класів, груп, курсів з предметів при-
родничо-математичного циклу і технічної
творчості, створення дослідних STEM-
центрів / лабораторій;
ратифікація Україною Конвенції
МОП «Про надомну працю» № 177 і Кон-
венції МОП «Про гідну працю домашніх
працівників (фрилансерів)» № 189;
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
138 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
контроль за дотриманням норм тру-
дового законодавства в онлайн-середовищі
(на цифрових платформах);
розробка системи заходів сприяння
легалізації трудових відносин в онлайн-
середовищі;
внесення змін до трудового законо-
давства, пов’язаних із регулюванням тру-
дових відносин в умовах цифровізації.
Висновки. Щорічно попит на ІТ-
фахівців зростає у всьому світі, збільшу-
ючи існуючий дефіцит трудових ресурсів
ІТ-галузі. Україна готує висококваліфіко-
вані кадри, які високо цінуються як на
внутрішньому, так і зовнішньому ринках
праці. Відплив найкращих фахівців галузі
за кордон призупинився і намітилася тен-
денція їх повернення в Україну для роботи
як у вітчизняних, так і в зарубіжних ком-
паніях. Прозора система трудових відно-
син, проникнення стандартів соціального
захисту в онлайн-середовище, гідна оплата
праці в ІТ-сфері дозволять створити конку-
рентоспроможні умови праці й утримати в
Україні найдорожчу та найбільш дефіцит-
ну робочу силу.
Пропозиція на ринку праці в ІТ-сфері
збільшується шляхом підготовки молодих
професіоналів, перепідготовки фахівців
суміжних професій та залучення іноземних
ІТ-професіоналів. Щорічно кількість ви-
пускників ІТ-спеціальностей зростає, а
система освіти швидко реагує на потреби
ринку праці та пропонує нові спеціалізації
в університетах й освітні ІТ-курси, проте
кадровий «голод» в ІТ-професіоналах не
зменшується. Іноземні ІТ-професіонали не
мають визначального впливу на ринок
праці в Україні, оскільки на глобальному
ринку праці оплата праці в українській ІТ-
галузі є неконкурентоспроможною. Дер-
жавна підтримка галузі в цьому напрямі
надається шляхом встановлення пільгових
умов для працевлаштування іноземних ІТ-
професіоналів. Вирішення проблеми дефі-
циту кадрів потребує системних заходів,
починаючи з активної державної підтрим-
ки у створенні необхідної матеріально-
технічної бази, інфраструктури широко-
смугового доступу до інтернету, розробці
та реалізації національних програм з підго-
товки STEM-педагогів, інтеграції STEM-
освіти в національну систему освіти та
реалізації проектів «STEM: Професії май-
бутнього» на всій території України.
В IT-фрилансі Україна вийшла на пе-
рші позиції у світі. Для ІТ-професіоналів,
які оформлені як ФОП, держава пропонує
тимчасові податкові пільги. Представники
неформального ринку праці, яких за різни-
ми оцінками від половини до чверті в галу-
зі, перебувають за межами соціального
захисту та державної підтримки. Для зни-
ження дискримінаційних явищ і соціальних
загроз у роботі ІТ-фрилансерів пропону-
ється використання міжнародного досвіду
регулювання трудових відносин шляхом
ратифікації Конвенцій МОП «Про надомну
працю» та «Про гідну працю домашніх
працівників (фрилансерів)».
Трансформація трудових відносин в
ІТ-сфері пов’язана з особливостями у про-
цесі найму, визначення бази оплати праці,
умов та режиму праці, вирішення трудових
конфліктів. Зміни за всіма напрямами тру-
дових відносин потребують законодавчого
визнання та визначення гарантій соціаль-
ного захисту працюючих в умовах цифро-
візації економіки та «цифрової трудової
реальності».
Подальші дослідження в цьому на-
прямі будуть присвячені вивченню пози-
тивного і негативного впливу процесу ци-
фровізації економіки та суспільства на на-
ціональний і зовнішній ринки праці.
Література
1. Компаниец В. В. Развитие и бу-
дущее экономики на основе цифровых тех-
нологий: критическое осмысление. Вісник
економіки транспорту і промисловості.
2018. № 61. С. 36-46. URL: http://nbuv.gov.
ua/UJRN/Vetp_2018_61_6 (Дата звернення:
12.03.2019 р.).
2. Компаниец В. В. Капитализм и
посткапиталистическое будущее: социаль-
но-экономическая и нравственная оценка.
Сборник материалов Первого Международ-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 139
2019, № 2 (86)
ного Конгресса православных ученых: Еван-
гельские ценности и будущее православного
мира: православие и наука (23-28 октября
2017 г., Белград, Сербия). Воронеж: Истоки,
2017. С. 147-151.
3. Колот А. М. Соціально-трудова
сфера в координатах нової економіки: роз-
ширення можливостей та нові загрози. Со-
ціально-трудова сфера в умовах станов-
лення нової економіки: глобальні виклики
та домінанти розвитку: зб. тез доп. учас-
ників круглого столу, 15 трав. 2018 р. М-во
освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац.
екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» [та ін.].
Київ : КНЕУ, 2018. C. 7-15.
4. Вишневський В. П., Вієцька О. В.,
Гаркушенко О. М., Князєв С. І., Лях О. В.,
Чекіна В. Д., Череватський Д. Ю. Смарт-
промисловість в епоху цифрової економіки:
перспективи, напрями і механізми розвит-
ку: монографія; В. П. Вишневський (заг.
ред.). Київ: НАН України, Ін-т економіки
пром-сті, 2018. 192 c.
5. Коляденко С. В. Цифрова економі-
ка: передумови та етапи становлення в
Україні та світі. Економіка. Фінанси. Мене-
джмент: актуальні питання науки і прак-
тики. 2016. № 6. С. 105-112.
6. Карчева Г. Т. Цифрова економіка та
її вплив на розвиток національної та міжна-
родної економіки. URL: https://fp.cibs.ubs.
edu.ua/files/1703/17kgttme.pdf (Дата звер-
нення: 12.03.2019 р.).
7. Фіщук В. Цифрова економіка – це
реально. URL: http://biz.nv.ua/ukr// (Дата
звернення: 12.03.2019 р.).
8. Веретюк C. М., Пілінський В. В.
Визначення пріоритетних напрямків роз-
витку цифрової економіки в Україні. Нау-
кові записки Українського науково-дослід-
ного інституту зв’язку. 2016. № 2. С. 51-
58.
9. Гаркушенко О. Н. Информацион-
но-коммуникационные технологи в эпоху
становления смарт-промышленности: про-
блемы определения и условия развития.
Экономика промышленности. 2018.
№ 2(82). С. 50-75. doi: http://doi.org/
10.15407/econindustry2018.02.050
10. Турлакова С. С. Информационно-
коммуникационные технологии развития
"умных" производств. Экономика промыш-
ленности. 2019. № 1(85). С. 101-123. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.101
11. Mesenbourg T. L. Measuring the
Digital Economy / US Bureau of the Census,
Suitland, MD. 2001. Retrieved from
https://www.census.gov/content/dam/Census/
library/workingpapers/2001/econ/umdigital.pdf
12. Tapscott D. The Digital Economy:
Promise and Peril in the Age of Networked
Intelligence. McGraw-Hill, 1995. 342 p.
13. Taking leadership in a digital
economy / Telstra corporation limited,
Deloitte digital. November 2012. Retrieved
from deloittedigital.com.au/telstra.com.
14. Salguero J., Batista M., Fernán-dez
Vidal S. R. Accelerating the Adoption of
Industry 4.0 Supporting Technologies in
Manufacturing Engineering Courses. Materials
Science Forum. 2017. 903. P. 100-111.
doi:https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/
MSF.903.100
15. Цифрова адженда України – 2020
(Цифровий порядок денний – 2020). Кон-
цептуальні засади (версія 1.0). Першочер-
гові сфери, ініціативи, проекти цифровіза-
ції України до 2020 року. HITECH office.
грудень 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/
uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (Дата звер-
нення: 12.03.2019 р.).
16. Закон України «Про Національну
програму інформатизації» від 04.02.1998 р.
№ 74/98-ВР. Відомості Верховної Ради
України. 1998. № 27-28. Ст. 181 (зі змінами і
доповн.). URL: https://zakon2.rada.gov.ua/
laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80 (Дата
звернення: 12.03.2019 р.).
17. Концепція розвитку цифрової
економіки та суспільства України на 2018-
2020 роки. КМУ від 17.01.2018. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-
%D1%80 (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
18. Зовнішня торгівля України по-
слугами у 2018 році. Експрес-випуск. Дер-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
140 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
жавна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2019/0
2/15.pdf (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
19. Зайнятість через цифрові плат-
форми в Україні. Проблеми та стратегічні
перспективи. Міжнародна організація пра-
ці, 2018 р. URL: www.kiis.com.ua/mate
rials/pr/15082018_ILO_report/wcms_ukr.pdf
(Дата звернення: 10.03.2019 р.).
20. Угніва С. Змінили IT-орієнтацію.
Програмісти, що виїхали за кордон, стали
повертатися до України. Новое время.
URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zminili-
it-orijentatsiju-vijikhali-za-kordon-prohramis
ti-stali-povertatisja-v-ukrajinu-2515650.html
(Дата звернення: 12.03.2019 р.).
21. Доклад Римского клуба 2018,
Глава 1.11: Подрывные технологии и
цифровая революция. HABR. URL:
https://habr.com/ru/company/philtech/blog/
425401/ (Дата звернення: 8.10.2018 р.).
22. Топ-50 ІТ-компаній України, сі-
чень 2019: зростання на 18% за рік і подо-
лання відмітки «6 000 спеціалістів». DOU.
URL: https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-
2019/? from=doufp (Дата звернення:
10.03.2019 р.).
23. Ринок праці 2018: рекордні тем-
пи росту і 160 тисяч спеціалістів. DOU.
URL: https://dou.ua/lenta/articles/jobs-and-
trends-2018/?from=doufp (Дата звернення:
10.03.2019 р.).
24. Графік дня: кількість програміс-
тів в Україні зростає. URL: https://business
views.com.ua/ru/business/id/grafik-dnja-kilkist-
programistiv-v-ukrajini-zrostaje-1911/ (Дата
звернення: 10.03.2019 р.).
25. Поліщук О. Вступна кампанія-
2018: агов, майбутні інженери, відгукніться!
Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/
rubric-society/2526414-vstupna-kampania20
18-agov-majbutni-inzeneri-vidguknitsa.html
(Дата звернення: 29.08.2018 р.).
26. Донченко В. Огляд IT-ринку
праці: Львів. DOU.ua. URL: https://dou.ua/
lenta/articles/it-market-lviv/ (Дата звернення:
10.03.2019 р.).
27. Вища освіта в Україні у 2017 році.
Статистичний збірник. Державна служба
статистики України. Київ, 2018. 298 с.
28. Основні показники діяльності
вищих навчальних закладів України на
початок 2016/2017 навчального року. Ста-
тистичний бюлетень. Державна служба
статистики України. Київ, 2017. 208 с.
29. Веселовський С. Питання ФОПів
закрите, працюємо над законом для креа-
тивних індустрій. Про зустріч президента
й прем’єра з ІТ. URL: https://dou.ua/lenta/
columns/fop-future (Дата звернення:
10.03.2019 р.).
30. Миронов П. Скільки ІТ-спеціалі-
стів в Україні: підрахунок за даними
Мін’юсту. URL: https://dou.ua/lenta/articles/
how-many-devs-in-ukraine/ (Дата звернення:
12.03.19 р.).
31. Іпполітова І. ІТ-спеціалісти про-
ти підвищення податку для ФОПів. Резуль-
тати опитування. URL: https://dou.ua/lenta/
articles/it-fop-and-new-taxes/?from=also (Да-
та звернення: 13.03.19 р.).
32. Про розгляд проекту Постанови
Верховної Ради України «Про Основні на-
прями бюджетної політики на 2019-2021
роки». Рішення від 22 травня 2018 року
№ 282. URL: http://document.ua/pro-
rozgljad-proektu-postanovi-verhovnoyi-radi-
ukrayini-pro--doc346399.html (Дата звер-
нення: 12.03.2019 р.).
33. Про затвердження Положення
про Національну освітню електронну плат-
форму. Наказ від 22.05.2018 № 523. URL:
https://xn--80aagahqwyibe8an.com/mon-ukra
jini/nakaz-vid-22052018-523-pro-zatverdjen
nya-359154.html. (Дата звернення:
12.03.2019 р.).
34. Шлапак А. Майбутнє української
молоді. STEM-освіта. Хвиля. URL:
https://hvylya.net/analytics/society/maybutnye
-ukrayinskoyi-molodi-stem-osvita.html (Дата
звернення: 12.03.2019 р.).
35. Рынок IT-образования: курсы и
учебные центры подготовили свыше 35 тыс.
студентов в 2016 году. DOU. URL:
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 141
2019, № 2 (86)
https://dou.ua/lenta/articles/it-schools-rankings-
2016/ (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
36. Портрет ІТ-спеціаліста – 2018. Ін-
фографіка. DOU. URL: https://dou.ua/lenta/
articles/portrait-2018/ (Дата звернення:
11.03.2019 р.).
37. Страну покидают опытные специ-
алисты: результаты релокейт-опроса. DOU.
URL: https://dou.ua/lenta/articles/relocation-
2017/ (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
38. Трудовая миграция в Украину: кто
к нам едет и зачем стране мигранты. URL:
https://www.segodnya.ua/economics/enews/tru
dovaya-migraciya-v-ukrainu-kto-k-nam-edet-i-
zachem-strane-migranty-1217634.html. (Дата
звернення: 12.03.2019 р.).
39. Закон України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо
усунення бар’єрів для залучення іноземних
інвестицій» від 23.05.2017 р. № 2058-VIII.
Відомості Верховної Ради України. 2017.
№ 30. Ст. 323. URL: https://status-legser
vice.com.ua/law/zakon-ukrainy-ob-ustranenii-
barerov-dlya-privlecheniya-investitsiy.html
(Дата звернення: 12.03.2019 р.).
40. Податковий кодекс України від
02.12.2010 р. № 2755-VI. Відомості Вер-
ховної Ради України. 2011. № 13-14, 15-16,
17. Ст. 112 (зі змінами і доповн.). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
(Дата звернення: 12.03.2019 р.).
41. Закон України «Про внесення змін
до Податкового кодексу України та деяких
законодавчих актів України щодо забезпе-
чення збалансованості бюджетних надхо-
джень у 2018 році» від 07.12.17 р. № 2245-
VIII. Відомості Верховної Ради України.
2018. № 8. Ст. 46. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/ show/2245-19. (Дата звернення
12.03.2019 р.).
References
1. Kompaniecz, V. V. (2018). Develop-
ment and future of the economy on the basis
of digital technologies: critical thinking.
Visnyk ekonomiky transportu i promyslo-
vosti, 61, рр. 36-46. Retrieved from
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2018_61_6 [in
Russian].
2. Kompaniecz, V. V. (2017). Capita
lism and post-capitalist future: socio-economic
and moral assessment. Sbornik materialov
Pervogo Mezhdunarodnogo Kongressa
pravoslavnyh uchenyh: Evangel'skie cennosti i
budushchee pravoslavnogo mira: pravoslavie i
nauka. Voronezh: Istoki [in Russian].
3. Kolot, A.M. (2018). The social and
labor sphere in the coordinates of the new
economy: the expansion of opportunities and
new threats. Sotsialno-trudova sfera v
umovakh stanovlennia novoi ekonomiky:
hlobalni vyklyky ta dominanty rozvytku:
zbirnyk tez dopovidey uchasnykiv kruhloho
stolu. Kyiv National Economics University
named after Vadym Hetman. In A.M. Kolot
(Ed.). Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
4. Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V.,
Garkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., Liakh, O.
V., Chekina, V. D., & Cherevatskyi D. Yu.
(2018). Smart industry in the era of digital
economy: prospects, directions and
mechanisms of development. V. P. Vishnevsky
(Ed.). Kiev: NAS of Ukraine, Institute of
Industrial Economics [in Ukrainian].
5. Koliadenko, S. V. (2016). Digital
economy: preconditions and stages of
formation in Ukraine and in the world.
Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni
pytannia nauky i praktyky, 6, pp. 105-112. [in
Ukrainian].
6. Karcheva, H. T. The digital economy
and its impact on the development of national
and international economics. Retrieved from
https://fp.cibs.ubs.edu.ua/files/1703/17kgttme.pdf
[in Ukrainian].
7. Fishchuk, V. The digital economy is
real. Retrieved from http://biz.nv.ua/ukr// [in
Ukrainian].
8. Veretiuk, C. M., & Pilinskyi, V. V.
(2016). Determination of priority directions of
the development of the digital economy in
Ukraine. Naukovi zapysky Ukrainskoho
naukovodoslidnoho instytutu zviazku, 2,
pp. 51-58. [in Ukrainian].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
142 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
9. Garkushenko, O. M. (2018). Infor-
mation and communication technologies in
the era of the smart industry development:
problems of definition and conditions of
development. Econ. promisl., 2 (82), рр. 50-
75. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry
2018.02.050
10. Turlakova, S. S. (2019). Informa-
tion and communication technologies for the
development of "smart" industries. Econ.
promisl., 1(85), рр. 101-123. doi: http://doi.org/
10.15407/econindustry2019.01.101 [in
Russian].
11. Mesenbourg, T. L. (2001) Measu-
ring the Digital Economy / US Bureau of the
Census, Suitland, MD. Retrieved from
https://www.census.gov/content/dam/Census/
library/workingpapers/2001/econ/umdigital.pdf
12. Tapscott, D. (1995).The Digital
Economy: Promise and Peril in the Age of
Networked Intelligence. McGraw-Hill, 342.
13. Taking leadership in a digital
economy. Telstra corporation limited, Deloitte
digital. November 2012. Retrieved from
deloittedigital.com.au / telstra.com.
14. Salguero, J., Batista, M., & Fernán-
dez-Vidal, S. R. (2017). Accelerating the
Adoption of Industry 4.0 Supporting Techno-
logies in Manufacturing Engineering Courses.
Materials Science Forum, 903, pp. 100-111.
doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.
net/MSF.903.100
15. The Digital Advent of Ukraine
2020 ("Digital Agenda" - 2020). Conceptual
basis (version 1.0). Priority areas, initiatives,
projects of "digitalization" of Ukraine by 2020
(2016). HITECH office. Retrieved from
https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c39
22.pdf [in Ukrainian].
16. The Verkhovna Rada of Ukraine
(1998). The Law of Ukraine On the National
Informatization Program № 74/98-VR of 4
February 1998. Vidomosti Verhovnoyi Rady,
№. 27-28, art. 181. Retrieved from
https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/98-
%D0%B2%D1%80. [in Ukrainian].
17. Cabinet of Ministers of Ukraine
(2018). The Concept of the Development of
the Digital Economy and Society of Ukraine
for 2018-2020 of 17 January 2018. Retrieved
from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
2018-%D1%80 [in Ukrainian].
18. Derzhavna sluzhba statystyky Uk-
rainy (2019). Ukraine's foreign trade in
services in 2018. Ekspres-vypusk. Retrieved
from http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr
2019/02/15.pdf [in Ukrainian].
19. Employment through digital plat-
forms in Ukraine. Problems and Strategic Pers-
pectives (2018). International Labor Organi-
zation. Retrieved from https://www.kiis.com.
ua/materials/pr/15082018_ILO_report/wcms_
ukr.pdf [in Ukrainian].
20. Uhniva, S. Changed the IT orienta-
tion. Programmers who went abroad began to
return to Ukraine. Novoe vremia. Retrieved
from https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zminili-
it-orijentatsiju-vijikhali-za-kordon-prohramisti-
stali-povertatisja-v-ukrajinu-2515650.html [in
Ukrainian].
21. Report of the Rome Club 2018,
Chapter 1.11: Subversion Technologies and
the Digital Revolution. (2018). HABR. Retrie-
ved from https://habr.com/ru/company/
philtech/blog/ 425401/ [in Russian].
22. Top 50 IT companies of Ukraine,
January 2019: an increase of 18% per year and
overcoming the mark of "6,000 specialists".
(2019). DOU. Retrieved from https://dou.ua/
lenta/articles/top-50-jan-2019/?from=doufp
[in Ukrainian].
23. Labor market 2018: record growth
rate and 160 thousand specialists (2018).
DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/
articles/jobs-and-trends-2018/?from=doufp [in
Ukrainian].
24. Schedule of day: number of prog-
rammers in Ukraine is growing. Retrieved
from https://businessviews.com.ua/ru/business/
id/grafik-dnja-kilkist-programistiv-v-ukrajini-
zrostaje-1911/. [in Ukrainian].
25. Polishchuk, O. (2018). Introductory
campaign-2018: hey, future engineers, take
a look! Ukrinform. Retrieved from
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/252
6414-vstupna-kampania2018-agov-majbutni-
inzeneri-vidguknitsa.html [in Ukrainian].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 143
2019, № 2 (86)
26. Donchenko, V. Review of the IT-
labor market: Lviv. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/articles/it-market-lviv/ [in
Ukrainian].
27. Derzhavna sluzhba statystyky
Ukrainy (2018). Higher education in Ukraine
in 2017. Statistical Collection. Kyiv [in
Ukrainian].
28. Derzhavna sluzhba statystyky
Ukrainy (2017). Basic indicators of activity of
higher educational institutions of Ukraine at
the beginning of 2016/17 academic year.
Statistical bulletin. Kyiv [in Ukrainian].
29. Veselovskyi, S. The issue of FOPs
is closed, we work on the law for creative
industries. About meeting of the president and
prime minister of IT. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/columns/fop-future [in
Ukrainian].
30. Myronov, P. (2018). How many IT
specialists in Ukraine: counting according to
the Ministry of Justice. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/articles/how-many-devs-
in-ukraine/ [in Ukrainian].
31. Ippolitova, I. (2018). IT specialists
against the increase of tax for FOPs.
Survey Results. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/articles/it-fop-and-new-
taxes/?from=also [in Ukrainian].
32. National commission which
ensures state regulation in the field of
communication and informatics (2018). About
the consideration of the draft Resolution of the
Verkhovna Rada of Ukraine "On Main
Directions of Budget Policy for 2019-2021 №
282 of 22 May 2018. Retrieved from
http://document.ua/pro-rozgljad-proektu-
postanovi-verhovnoyi-radi-ukrayini-pro--
doc346399.html [in Ukrainian].
33. Ministry of education and science
of Ukraine (2018). On Approval of the
Provision on the National Educational Elec-
tronic Platform № 523 of 22 May 2018.
Retrieved from https://xn--80aagahqwyibe
8an.com/mon-ukrajini/nakaz-vid-22052018-
523-pro-zatverdjennya-359154.html. [in
Ukrainian].
34. Shlapak, A. (2018). The Future of
Ukrainian Youth. STEM education. Khvylia.
Retrieved from https://hvylya.net/analytics/
society/maybutnye-ukrayinskoyi-molodi-stem-
osvita.html [in Ukrainian].
35. IT education market: courses and
training centers prepared over 35 thousand
students in 2016. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/articles/it-schools-rankings-
2016/. [in Russian].
36. Portrait of an IT specialist - 2018.
Intergrating. DOU. Retrieved from
https://dou.ua/lenta/articles/portrait-2018/ [in
Ukrainian].
37. Experienced experts leave the
country: relocate survey results. DOU.
Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/
relocation-2017/[in Russian].
38. Labor migration to Ukraine: who
comes to us and why does the country have
migrants. Segodnya. Retrieved from
https://www.segodnya.ua/economics/enews/tr
udovaya-migraciya-v-ukrainu-kto-k-nam-
edet-i-zachem-strane-migranty-1217634.html.
[in Russian].
39. The Verkhovna Rada of Ukraine
(2017). The Law of Ukraine On Amendments
to Certain Legislative Acts of Ukraine
Concerning Elimination of Barriers to
Attraction of Foreign Investments № 2058-
VIII of 23 May 2017. Vidomosti Verhovnoyi
Rady, № 30, art. 323. Retrieved from
https://status-legservice.com.ua/law/zakon-
ukrainy-ob-ustranenii-barerov-dlya-
privlecheniya-investitsiy.html [in Ukrainian].
40. The Verkhovna Rada of Ukraine
(2011). Tax Code of Ukraine № 2755-VI of
02 December 2010. Vidomosti Verhovnoyi
Rady, 13-14, 15-16, 17, art.112. [in
Ukrainian].
41. The Verkhovna Rada of Ukraine
(2018). The Law of Ukraine On Amendments
to the Tax Code of Ukraine and certain
legislative acts of Ukraine on ensuring the
balance of budget revenues in 2018 № 2245-
VIII of 07 December 2017. Vidomosti Ver-
hovnoyi Rady, №. 8, art. 46. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-19.
[in Ukrainian].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
144 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Елена Алексеевна Хандий,
канд. экон. наук, доцент
Институт экономики промышленности НАН Украины
03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2
е-mail: alkhandiy@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА ТРАНФОРМАЦИИ ТРУДОВЫХ
ОТНОШЕНИЙ В IТ-СФЕРЕ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ
Процессы глобализации и цифровизации экономики и общества влияют на изменение
производственных, финансовых, логистических, распределительных отношений и суще-
ственно трансформируют трудовые отношения. Любые изменения в социально-экономи-
ческой сфере имеют положительные и отрицательные последствия, создают новые угрозы
и возможности, что требует углубленного изучения и разработки мероприятий, направлен-
ных на предупреждение проявления признаков негативных прогнозов и ускорение положи-
тельных изменений в социально-трудовой сфере.
Внедрение инновационных методов работы в различных отраслях экономики в соот-
ветствии с новыми требованиями к качеству и скорости бизнес-процессов на мировых
рынках в значительной степени зависит от трудоресурсного обеспечения цифровизации на
всех уровнях управления. Количество и качество подготовки специалистов ИТ-сферы,
условия труда, соблюдение трудовых прав, наличие государственной поддержки развития
и предпринимательской деятельности ИТ-специалистов определяют уровень дефицита и
возможности роста предложения профессионалов ИТ-сферы на внутреннем рынке труда.
Исследованы последние тенденции рынка труда в ИТ-сфере, особенности предложения и
спроса, отдельные вопросы их государственного регулирования. Доказана необходимость
усиления государственной поддержки отрасли и защиты трудовых прав на интернет-
платформах и предпринимательства в ИТ-сфере.
Подготовка нового поколения рабочей силы, которое отвечает современным и буду-
щим потребностям цифровой экономики, требует быстрого реагирования системы среднего
и высшего образования в отношении формирования необходимых компетенций по физике,
информатике, химии и биологии. Внедрение в системе образования STEM-подходов и
STEM-технологий (S − science, T – technology, Е – engineering, М − mathematics) нуждается
в государственной поддержке по созданию материально-технической базы, инфраструкту-
ры широкополосного доступа в интернет и национальных программ по подготовке STEM-
специалистов в соответствии с потребностями рынка труда. Разработан перечень меропри-
ятий, рекомендованный к включению в План мероприятий по реализации Концепции раз-
вития цифровой экономики и общества Украины на 2019-2020 и 2021-2030 гг.
Ключевые слова: государственная поддержка, рынок труда, трудовые отношения, ин-
формационные технологии, цифровизация экономики.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 145
2019, № 2 (86)
Оlena O. Khandiі,
PhD in Economics, Associate Professor
The Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: alkhandiy@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
GOVERNMENT SUPPORT FOR TRANSFORMATION OF LABOR RELATIONS
IN IT-SPHERE IN THE DIGITAL ECONOMY
The processes of globalization and the digitization of the economy and society influence the
change of production, financial, logistics, distribution relations and significantly transform labor
relations. Any changes in the socio-economic sphere have positive and negative consequences,
create new threats and opportunities that require in-depth study and development of measures
aimed at preventing signs of negative predictions and accelerating positive changes in the social
and labor sphere.
The introduction of innovative methods of work in various sectors of the economy in line
with the new requirements for the quality and speed of business processes in global markets is to a
greatly dependent on the providing of human resources for digitalisation at all levels of manage-
ment. The number and quality of IT specialists training, working conditions, labor rights compli-
ance, government support for development and entrepreneurial activity of IT specialists determine
the level of deficits and opportunities for the growth of the offer of IT professionals in the internal
labor market. Recent trends in the IT industry, supply and demand, and some issues of govern-
ment regulation have been researched. Conclusions on the need to strengthen government support
to the industry and protect labor rights on Internet platforms and enterprise in the IT sphere were
made.
The preparation of a new generation of workforce that meets the modern and future needs
of the digital economy requires a rapid response from the system of secondary and higher educa-
tion to create the necessary competences in physics, computer science, chemistry and biology.
The introduction of STEM-based education and STEM technologies (S-science, T-technology - E-
engineering - M-mathematics) requires government support in the creation of material and tech-
nical base, broadband Internet infrastructure and national STEM- specialists according to trends in
the labor market. The list of measures recommended for inclusion in the Action Plan for the im-
plementation of the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine
for 2019-2020 and 2021-2030 was developed according to the results of the study.
Key words: government support, labor market, labor relations, information technologies,
digitalization of the economy.
JEL: E24, I25, J23, J46
Формати цитування:
Хандій О. О. Державна підтримка трансформації трудових відносин в ІТ-сфері в умо-
вах цифровізації економіки. Економіка промисловості. 2019. № 2 (86). С. 126-145. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Khandiі, О. O. (2019). Government support for transformation of labor relations
in IT-sphere in the digital economy. Econ. promisl., 2 (86). pp. 126-145. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Надійшла до редакції 29.03.2019 р.
|