Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя)
Рецензія на книгу: Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя). Черкаси, 2016. 574 с....
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158913 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) / В. Половець // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 2. — С. 205-207. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859660146146279424 |
|---|---|
| author | Половець, В. |
| author_facet | Половець, В. |
| citation_txt | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) / В. Половець // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 2. — С. 205-207. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Рецензія на книгу: Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя). Черкаси, 2016. 574 с.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:38:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 205
Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лі-
вобережжя). Черкаси, 2016. 574 с.
У монографії О. З. Силки подається стан наукової розробки проблеми, характе-
ристика джерельної бази, методи та принципи наукового пошуку. Розглянуті етапи
розвитку й специфіка діяльності сільських громадських об’єднань на лівобережних
українських землях, які у вказаний період входили до складу Російської імперії. Про-
цес формування сільських громадських товариств, як складової загальноросійського
статутного руху, висвітлено крізь призму низки чинників: організаційних, соціально-
економічних, агрокультурних та ін. Розкриті тенденції впливу сільського статутного
руху на суспільне, культурно-освітнє та національно-духовне життя українського
суспільства. Показано позитивне значення збільшення кількості сільських громад-
ських товариств у покращенні агрокультури сільського господарства, благоустрою
території, організації протипожежної охорони, підтримання традицій соціальної
опіки, благодійності та просвітництва. Структурно монографія складається з шести
розділів і сімнадцяти підрозділів, кожен з яких, доповнюючи попередній, розкриває
форму й зміст визначеної проблеми.
Так, у першому розділі «Історіографія, характеристика джерел та методи до-
слідження» йдеться про те, що тема монографії не стала предметом повного й
об’єктивного вивчення науковцями попереднього часу. Дане дослідження є одночасно
інформативною основою для проведення наступних досліджень та показником рівня
вивчення проблеми. Використана джерельна база дала можливість поглиблено й
різнобічно дослідити особливості наукової теми. Теоретико-методологічну основу
монографії становить сукупність принципів і методів пізнання, що були спрямовані
на об’єктивне та всебічне визначення історичних подій, фактів та соціальних явищ.
Другий розділ монографії «Теоретико-концептуальні основи дослідження сіль-
ських громадських об’єднань» складається з окремих проблем – поняття та спектр
сільських добровільних статутних об’єднань та законодавства й державної регла-
ментації сільських громадських товариств. У розділі зазначається, що громадськими
товариствами були добровільні об’єднання громадян, які створювалися як результат
волевиявлення громадян для забезпечення й захисту своїх соціальних, економічних
та культурних інтересів. Держава, у визначений законом спосіб, надала можливість
реєструвати та організовувати функціонування громадських товариств. Поряд з цим
вона проводила політику регулювання та контролю за їхньою діяльністю, запобігаючи
втручанню в політичну сферу. У монографії наголошується, що сільські громадські
товариства зробили спробу допомогти окремому селянинові як особистості, яка
прагнула покращити умови свого життя, стимулюючи приватну ініціативу та віру у
власні сили, саморозвиток та підприємливість.
«Громадські сільськогосподарські товариства» – третій розділ монографії, в якому
розглядаються сільськогосподарські товариства Чернігівської губернії; сільськогоспо-
дарські товариства Полтавської губернії; основні напрями діяльності сільськогоспо-
дарських товариств та вектори взаємодії повітових земств із сільськогосподарськими
товариствами. У монографії зазначається, що перші сільськогосподарські товариства
в Чернігівській губернії з’явилися в 1900 р. (с. 148), а Типовий статут для місцевих
сільськогосподарських товариств було затверджено в 1898 р. Отож з 15 повітів
губернії джерелами підтверджено існування їх у 14, окрім Новгорода-Сіверського.
На сільському адміністративно-територіальному рівні губернії діяло 97 товариств.
Незважаючи на недостатнє охоплення сільського населення мережею СГТ, є всі
підстави вважати, що діяльність їх була ефективною, здійснювалася позитивна ди-
наміка збільшення кількості їхніх показників. У Полтавській губернії із 15 повітів
функціонування СГТ зафіксовано в кожному з них. З часу реєстрації полтавських
206 Сіверянський літопис
СГТ фіксується початок добровільного статутного сільськогосподарського руху в
Лівобережній Україні. Організація земства та земської дільничої агрономії створи-
ли широкі можливості для збільшення кількості СГТ та їхньої діяльності у сфері
практичного використання знань, передового досвіду та технологій. Позитивний
вплив, зазначається в розділі, на зміну сільського аграрного світогляду мало запро-
вадження додаткових структурних елементів у роботі товариств – прокатних пунктів
сільськогосподарського реманенту, складів, пунктів запліднення, споживчих лавок,
бібліотек, зерноочисних пунктів та ін.
Четвертий розділ – «Основні типи статутної територіальної самоорганізації
сільського населення» складається з двох підрозділів – товариства благоустрою та
товариства протипожежної безпеки. Перш за все в монографії дається визначення
поняття «товариства благоустрою» як добровільного об’єднання громадян, створеного
для задоволення й захисту своїх спільних інтересів. Товариства благоустрою, як новий
вид добровільних громадських об’єднань, були частиною статутного громадського
руху. Провідну роль у їхній діяльності відігравав громадський актив. Товариства
функціонували за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. Одне з важ-
ливих завдань товариства полягало в тому, щоб покращити загальний рівень життя
населення шляхом озеленення території, організації зон відпочинку, відкриття шкіль-
них та медичних закладів, створенні пожежних дружин, налагодженні транспортного
зв’язку тощо. Щодо пожежних товариств, то перше з них було зареєстроване в 1892 р.
Існуючі професійні команди пожежників не забезпечували повного контролю над
протипожежною ситуацією в містах і селах. Утім процес організації протипожежних
товариств відбувався дуже повільно. Так, у Чернігівській губернії станом на 1909 р.
діяло 77 добровільних громадських об’єднань, а на 01.01.1916 р. – усього 111 (с. 309).
Проте традиції утворення ДПО перейняла в 20-х рр. ХХ ст. навіть радянська влада.
Їхня структура організації, принципи індивідуальної участі та основи діяльності
повторювали попередній досвід.
«Сільські осередки громадських імператорських загальноросійських об’єднань» –
п’ятий розділ монографії, до якого входять такі підрозділи: діяльність імператорських
товариств у сільській місцевості Лівобережної України; сільські філії Товариства
Червоного Хреста та сільські філії товариства порятунку на водах. На території укра-
їнських земель проводили свою діяльність окремі товариства не тільки з міським, а й
з сільським населенням. Були відкриті Київська, Харківська та інші філії технічних
товариств, які сприяли розвитку техніки й технічної промисловості. Відкривалися
технічні класи на базі місцевих двокласних училищ, у першу чергу, для цукрового
виробництва. У цей час розпочало працювати Товариство Червоного Хреста. Воно
стало однією з небагатьох добровільних громадських організацій, яка створила чи
не найбільшу мережу своїх представництв у Лівобережній Україні. Статутними та
нормативними документами товариства порятунку на водах передбачалося створен-
ня рятувальних постів у прибережній місцевості Лівобережної України, особливо
Чернігівщини, у яких спостерігалося скупчення народу на пристанях, поблизу пере-
прав та купалень, мостів та розливу річок (с. 366).
Розділ шостий – «Сільські громадські осередки благодійництва, просвітництва
та соціальної опіки» складається з таких підрозділів: благодійні та культурно-
просвітницткі товариства; товариства тверезості та дитячі ясла-притулки як ре-
зультат приватно-громадської ініціативи в українському селі. Благодійництво та
просвітництво, зазначається в монографії, як явище суспільного життя в українських
землях мало глибоке історичне коріння. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до-
зволялося ініціювати в законний спосіб громадські об’єднання благодійного та
просвітницького спрямування. Так, на українських землях тільки «Просвіта» була
відкрита в 10 губерніях та 30 повітових, містечкових і сільських поселеннях (с. 391).
Щодо товариства тверезості, то на Лівобережних землях діяли численні об’єднання,
мета яких полягала в популяризації здорового способу життя без вживання алкоголю.
Такі об’єднання поділялися на дві групи – церковні товариства тверезості та світські
товариства тверезості. Кількість церковних товариств значно переважала світські.
Сіверянський літопис 207
Перші тимчасові або літні сільські ясла-притулки було організовано в кінці ХІХ ст.
на приватні кошти колишніх поміщиків. У 1899 р. питання про догляд за дітьми під
час жнив обговорювали Чернігівські губернські збори. Губернська земська управа
зверталася до повітових справників з питанням про визначення сіл, на території яких
потрібно було організовувати ясла. Завдяки існуванню літніх ясел-притулків нако-
пичився достатній досвід щодо відкриття, організації та функціонування своєрідних
дошкільних установ.
Висновки. Комплексне вивчення зазначеної проблеми дало можливість автору
з’ясувати особливості розробленості теми в історичній літературі, проаналізувати
стан громадських об’єднань українського села та встановити, що на 1917 р. у ме-
жах сільського Лівобережжя України склалася розгалужена мережа добровільних
статутних громадських товариств. У союзі з органами місцевого самоврядування
члени товариства створили особливе соціальне середовище, яке було необхідною
умовою для проведення змін у суспільстві. Важливу роль у створенні громадських
організацій відіграв актив українського села, який керувався не лише потребами агро-
господарства, а й усвідомленням можливості кращого життя, збереження довкілля
та культурно-побутових традицій минулого.
Заслуговують на увагу додатки до монографії, а саме: додаток № 1 –
Сільськогосподарські товариства Чернігівської губернії. Додаток № 2 –
Сільськогосподарські товариства Полтавської губернії. Додаток № 3 – Добровільні
пожежні товариства та дружини Чернігівської губернії. Додаток № 4 – Сільські
громадські товариства Лівобережної України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Разом з тим є потреба зробити наступні зауваження та пропозиції:
1. Відносно формулювання самої проблеми. На нашу думку, було б доцільно
подати її в такій редакції: «Становлення і діяльність громадських організацій в
українському селі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Лівобережжя)».
2. У контексті попереднього зауваження вимагає редагування план монографії:
а) Підрозділ 1.1. «Стан наукової розробки теми» – на «Історіографія теми».
б) Підрозділ 1.2. «Характеристика джерельної бази» – на «Джерельна база до-
слідження».
в) Підрозділ 1.3. «Методи та принципи наукового дослідження» – на «Методо-
логічні засади дослідження».
3. Розділ ІІ. «Теоретико-концептуальні основи дослідження сільських громадських
об’єднань» – на «Нормативно-правове забезпечення функціонування сільських
громадських організацій».
4. Розділ ІІІ. Підрозділ 3.4. «Вектори взаємодії повітових земств із сільськогос-
подарськими товариствами» – на «Взаємодія сільськогосподарських товариств з
губернськими та повітовими земствами».
5. Розділ ІV. «Основні типи статутної територіальної самоорганізації сільського
населення» – на «Типи територіальної самоорганізації сільського населення».
6. Усі скорочення в додатках подати повністю. Оформлення приміток, списку
літератури й додатків необхідно привести у відповідність з нормативними вимогами.
7. Автор монографії нерідко захоплюється висвітленням другорядних питань, які
не впливають суттєво на результати дослідження.
8. Не можна погодитися з автором про те, що в умовах існуючого царського режиму
були ознаки формування громадянського суспільства (с. 53, 100, 119, 137, 441, 445).
Разом з тим є всі підстави сподіватися, що монографія О. З. Силки посяде гідне
місце на книжкових полицях, присвячених дослідженню Українського Лівобережжя,
викличе інтерес у читача, якому й адресована ця праця.
Володимир ПОЛОВЕЦЬ
DOI: 10.5281/zenodo.3253823
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158913 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:38:12Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Половець, В. 2019-09-16T14:58:44Z 2019-09-16T14:58:44Z 2019 Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) / В. Половець // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 2. — С. 205-207. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3253823 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158913 Рецензія на книгу: Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя). Черкаси, 2016. 574 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Рецензії. Огляди. Анотації Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) Article published earlier |
| spellingShingle | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) Половець, В. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) |
| title_full | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) |
| title_fullStr | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) |
| title_full_unstemmed | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) |
| title_short | Силка О.З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя) |
| title_sort | силка о.з. громадські об’єднання українського села наприкінці хіх – на початку хх ст.: становлення та діяльність (на матеріалах лівобережжя) |
| topic | Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158913 |
| work_keys_str_mv | AT polovecʹv silkaozgromadsʹkíobêdnannâukraínsʹkogoselanaprikíncíhíhnapočatkuhhststanovlennâtadíâlʹnístʹnamateríalahlívoberežžâ |