Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.)
На прикладі низки історій, що стосуються обвинувачень шляхтянок у вбивстві своїх
 чоловіків, у статті проаналізовано такі питання: хто ініціював звинувачення; якою була
 риторика скарг; чи були в ній присутні стереотипні деталі; чи можна говорити про опис
 цих звинувачень як...
Saved in:
| Published in: | Соціум. Альманах соціальної історії |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інституту історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158995 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) / Н. Старченко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2017. — Вип. 13-14. — С. 81–112. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862655565978664960 |
|---|---|
| author | Старченко, Н. |
| author_facet | Старченко, Н. |
| citation_txt | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) / Н. Старченко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2017. — Вип. 13-14. — С. 81–112. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціум. Альманах соціальної історії |
| description | На прикладі низки історій, що стосуються обвинувачень шляхтянок у вбивстві своїх
чоловіків, у статті проаналізовано такі питання: хто ініціював звинувачення; якою була
риторика скарг; чи були в ній присутні стереотипні деталі; чи можна говорити про опис
цих звинувачень як гендерно обумовлений; як відбувався перебіг процесу та яким у
підсумку був його фінал. У полі уваги перебувають також питання підпорядкованості
дружини чоловікові, а також тих ресурсів, які перерозподіляли владу в родині.
Стереотипність описів та сталий набір компонентів обвинувачувального наративу
дозволяє припустити інструментальний характер більшості обвинувачень. Лише в одному випадку із восьми маємо вирок щодо дружини, ще в одному можна з великою
долею певності говорити, що саме вона здійснила вбивство з допомогою слуг і челяді.
Описи злочину, на перший погляд, містять компоненти, які традиційно закріплені за
«жіночим» способом убивства. Однак аналіз їх у ширшому контексті – порівняння з
обвинуваченнями чоловіків в умисних убивствах – знімає дихотомію «чоловіче-жіноче».
Напругу під час конфлікту в шляхетській родині зменшувала низка факторів. Майно
шляхетського подружжя не поєднувалося в одне ціле. Одноосібне представництво
чоловіком родини в публічній сфері мало низку обмежень. Врешті, важило сприйняття
шлюбу як публічного договору та відносна легкість розлучень в рамках православної
церкви, зокрема і через подружні непорозуміння. Заміжня жінка зазвичай спиралася на
підтримку кревних родичів, особистих приятелів, яких вона здобувала через власну
систему комунікацій, та слуг всередині дому.
Недооціненими в аналізі насильства в родині залишаються особливості функціонування судової системи. Значна кількість звинувачень, схоже, була засобом в руках
родини чоловіка для отримання вдовиної частки майна небіжчика. Цьому сприяв змагальний характер судочинства, де вербальний поєдинок між сторонами вибудовувався на хисткій системі доказів. Тож скаржник часто з’являвся у суді з метою знеславити
відповідача та змусити його сісти за стіл переговорів, відтак отримати бажане шляхом компромісу.
Based on a number of cases when gentry ladies were accused of murdering their
husbands, I will analyze the following questions: who initiated these accusations; the rhetoric
of accusations; whether they had clichéd details; whether these accusations were conditioned
by the gender of the accused; how the cases proceeded, and what were the results. I will also
focus on the wives’ subjugation to their husbands and the resources that could change the
balance of power in a family.
Stereotypical descriptions and conventional sets of tropes in accusatory narratives suggest
that the majority of accusations were purely instrumental. Only one case in eight ended in a
guilty verdict, with one other case containing strong indications that the wife did indeed
commit murder with the help of her servants and courtiers. Crime descriptions ostensibly
emphasize the elements conventionally associated with “female” murders. Their analysis in
broader context and comparisons with murder accusations against men, however, lift the malefemale
dichotomy.
A range of factors could relieve tension in conflicts within gentry families. The property
of spouses was not united. The notion that the husband should be the only representative of the
family in the public sphere had its limits. Finally, marriage was perceived as a public contract,
and the Orthodox Church granted divorce with relative ease, even in cases of spousal misunderstandings.
A married woman could usually rely on the support of her relatives, personal
friendships cultivated through independent communication, and servants.
The peculiarities of the court system remain an underappreciated element in the analysis
of domestic violence. A significant number of accusations mask the husbands’ relatives’
attempts to reclaim the widow’s part of the late husband’s property. The strategy was
reinforced by the competitive nature of the judicial system: the verbal duel between the sides
was supported by slim evidence. Therefore, the accuser often appeared in court with the
intention of undermining defendants’ reputation, forcing them to negotiate, and obtaining the
goals as the result of a compromise.
|
| first_indexed | 2025-12-02T03:32:26Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-158995 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1995-0322 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T03:32:26Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Старченко, Н. 2019-09-20T09:21:10Z 2019-09-20T09:21:10Z 2017 Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) / Н. Старченко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2017. — Вип. 13-14. — С. 81–112. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. 1995-0322 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158995 347.61/.64:94 (477)“15/16” На прикладі низки історій, що стосуються обвинувачень шляхтянок у вбивстві своїх
 чоловіків, у статті проаналізовано такі питання: хто ініціював звинувачення; якою була
 риторика скарг; чи були в ній присутні стереотипні деталі; чи можна говорити про опис
 цих звинувачень як гендерно обумовлений; як відбувався перебіг процесу та яким у
 підсумку був його фінал. У полі уваги перебувають також питання підпорядкованості
 дружини чоловікові, а також тих ресурсів, які перерозподіляли владу в родині.
 Стереотипність описів та сталий набір компонентів обвинувачувального наративу
 дозволяє припустити інструментальний характер більшості обвинувачень. Лише в одному випадку із восьми маємо вирок щодо дружини, ще в одному можна з великою
 долею певності говорити, що саме вона здійснила вбивство з допомогою слуг і челяді.
 Описи злочину, на перший погляд, містять компоненти, які традиційно закріплені за
 «жіночим» способом убивства. Однак аналіз їх у ширшому контексті – порівняння з
 обвинуваченнями чоловіків в умисних убивствах – знімає дихотомію «чоловіче-жіноче».
 Напругу під час конфлікту в шляхетській родині зменшувала низка факторів. Майно
 шляхетського подружжя не поєднувалося в одне ціле. Одноосібне представництво
 чоловіком родини в публічній сфері мало низку обмежень. Врешті, важило сприйняття
 шлюбу як публічного договору та відносна легкість розлучень в рамках православної
 церкви, зокрема і через подружні непорозуміння. Заміжня жінка зазвичай спиралася на
 підтримку кревних родичів, особистих приятелів, яких вона здобувала через власну
 систему комунікацій, та слуг всередині дому.
 Недооціненими в аналізі насильства в родині залишаються особливості функціонування судової системи. Значна кількість звинувачень, схоже, була засобом в руках
 родини чоловіка для отримання вдовиної частки майна небіжчика. Цьому сприяв змагальний характер судочинства, де вербальний поєдинок між сторонами вибудовувався на хисткій системі доказів. Тож скаржник часто з’являвся у суді з метою знеславити
 відповідача та змусити його сісти за стіл переговорів, відтак отримати бажане шляхом компромісу. Based on a number of cases when gentry ladies were accused of murdering their
 husbands, I will analyze the following questions: who initiated these accusations; the rhetoric
 of accusations; whether they had clichéd details; whether these accusations were conditioned
 by the gender of the accused; how the cases proceeded, and what were the results. I will also
 focus on the wives’ subjugation to their husbands and the resources that could change the
 balance of power in a family.
 Stereotypical descriptions and conventional sets of tropes in accusatory narratives suggest
 that the majority of accusations were purely instrumental. Only one case in eight ended in a
 guilty verdict, with one other case containing strong indications that the wife did indeed
 commit murder with the help of her servants and courtiers. Crime descriptions ostensibly
 emphasize the elements conventionally associated with “female” murders. Their analysis in
 broader context and comparisons with murder accusations against men, however, lift the malefemale
 dichotomy.
 A range of factors could relieve tension in conflicts within gentry families. The property
 of spouses was not united. The notion that the husband should be the only representative of the
 family in the public sphere had its limits. Finally, marriage was perceived as a public contract,
 and the Orthodox Church granted divorce with relative ease, even in cases of spousal misunderstandings.
 A married woman could usually rely on the support of her relatives, personal
 friendships cultivated through independent communication, and servants.
 The peculiarities of the court system remain an underappreciated element in the analysis
 of domestic violence. A significant number of accusations mask the husbands’ relatives’
 attempts to reclaim the widow’s part of the late husband’s property. The strategy was
 reinforced by the competitive nature of the judicial system: the verbal duel between the sides
 was supported by slim evidence. Therefore, the accuser often appeared in court with the
 intention of undermining defendants’ reputation, forcing them to negotiate, and obtaining the
 goals as the result of a compromise. uk Інституту історії України НАН України Соціум. Альманах соціальної історії Історія родини та гендерних взаємин Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) Wives Accused of Murdering Their Husbands: Female Cruelty, Male Phobias or Relatives’ Financial Considerations (Volhynia of the last third of the 16th Century through the first third of the 17th Century) Article published earlier |
| spellingShingle | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) Старченко, Н. Історія родини та гендерних взаємин |
| title | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) |
| title_alt | Wives Accused of Murdering Their Husbands: Female Cruelty, Male Phobias or Relatives’ Financial Considerations (Volhynia of the last third of the 16th Century through the first third of the 17th Century) |
| title_full | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) |
| title_fullStr | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) |
| title_full_unstemmed | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) |
| title_short | Звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (Волинь останньої третини XVI ст. – першої половини XVII ст.) |
| title_sort | звинувачення дружин у вбивстві чоловіків: жіноча жорстокість, чоловічі фобії чи матеріальний розрахунок родичів (волинь останньої третини xvi ст. – першої половини xvii ст.) |
| topic | Історія родини та гендерних взаємин |
| topic_facet | Історія родини та гендерних взаємин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/158995 |
| work_keys_str_mv | AT starčenkon zvinuvačennâdružinuvbivstvíčolovíkívžínočažorstokístʹčolovíčífobííčimateríalʹniirozrahunokrodičívvolinʹostannʹoítretinixvistperšoípolovinixviist AT starčenkon wivesaccusedofmurderingtheirhusbandsfemalecrueltymalephobiasorrelativesfinancialconsiderationsvolhyniaofthelastthirdofthe16thcenturythroughthefirstthirdofthe17thcentury |