Страта Данила Кушніра і родина Ґдишицьких. Уніати та православні на Наддніпрянщині другої половини XVIII ст.
У другій половині XVIII ст. на Наддніпрянщині розгортається кампанія з навернення з унії у православ’я. Зміна конфесії носила не лише релігійний, а й політичний характер, адже парафії на території Речі Посполитої переходили у підпорядкування Переяславської єпархії Російської православної церкви. У...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інституту історії України НАН України
2017
|
| Series: | Соціум. Альманах соціальної історії |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159003 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Страта Данила Кушніра і родина Ґдишицьких. Уніати та православні на Наддніпрянщині другої половини XVIII ст. / О. Смірнов // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2017. — Вип. 13-14. — С. 245–260. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У другій половині XVIII ст. на Наддніпрянщині розгортається кампанія з навернення з
унії у православ’я. Зміна конфесії носила не лише релігійний, а й політичний характер,
адже парафії на території Речі Посполитої переходили у підпорядкування Переяславської єпархії Російської православної церкви. У відповідь польські світські та
уніатські церковні власті вдавалися до репресій проти новонавернених «схизматиків»,
доходило навіть до кровопролиття. Один із таких трагічних випадків, страта мліївського
ктитора Данила Кушніра, і є темою цієї статті. Данило у православному наративі
перетворився на мученика за віру, а його історія була використана Росією для дипломатичного тиску на Річ Посполиту. Зіставляючи різні реляції про цю подію, автор
намагається очистити її від агітаційних нашарувань та пропонує розглядати її через
призму особистісного конфлікту між священиком та громадою, а не з погляду міжконфесійного протистояння. Особлива увага приділена винуватцям страти – родині
Ґдишицьких, які опинилася між унією та православ’ям, вміло використовуючи обидві
Церкви у власних інтересах. Лавірування між двома конфесіями стало для Ґдишицьких
стратегією виживання в умовах переслідувань, повстань, та зміни політичних кордонів. |
|---|