Агрономічний потенціал і перспективи тритикале

Подано огляд сучасного стану й наведено результати експериментальних досліджень авторів стосовно генетичного поліпшення та господарського використання тритикале. Численні дані світової науки і практики засвідчують перспективи розширення виробництва й використання нової цінної культури для задоволенн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Рибалка, О.І., Моргун, В.В., Моргун, Б.В., Починок, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України 2015
Назва видання:	Физиология растений и генетика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159489
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале / О.І. Рибалка, В.В. Моргун, Б.В. Моргун, В.М. Починок // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 2. — С. 95-111. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-159489
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1594892025-02-23T17:58:50Z Агрономічний потенціал і перспективи тритикале Агрономический потенциал и перспективы тритикале Agronomic potential and perspectives of triticale Рибалка, О.І. Моргун, В.В. Моргун, Б.В. Починок, В.М. Подано огляд сучасного стану й наведено результати експериментальних досліджень авторів стосовно генетичного поліпшення та господарського використання тритикале. Численні дані світової науки і практики засвідчують перспективи розширення виробництва й використання нової цінної культури для задоволення продовольчих і кормових потреб, а також технічної переробки зерна тритикале. Представлен обзор современного состояния и приведены результаты экспериментальных исследований авторов относительно генетического улучшения и хозяйственного использования тритикале. Многочисленные данные мировой науки и практики свидетельствуют о перспективах расширения производства и использования новой ценной культуры для удовлетворения продовольственных и кормовых потребностей, а также технической переработки зерна тритикале. The article provides a review of the current state and the results of experimental studies of the authors on genetic improvement and economic use of triticale. Numerous data of world science and practice indicate the prospects for expanding the use of new valuable crop for the production of grain for food and feed purposes and technical processing. 2015 Article Агрономічний потенціал і перспективи тритикале / О.І. Рибалка, В.В. Моргун, Б.В. Моргун, В.М. Починок // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 2. — С. 95-111. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2308-7099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159489 633.16:631.527 uk Физиология растений и генетика application/pdf Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Подано огляд сучасного стану й наведено результати експериментальних досліджень авторів стосовно генетичного поліпшення та господарського використання тритикале. Численні дані світової науки і практики засвідчують перспективи розширення виробництва й використання нової цінної культури для задоволення продовольчих і кормових потреб, а також технічної переробки зерна тритикале.
format	Article
author	Рибалка, О.І. Моргун, В.В. Моргун, Б.В. Починок, В.М.
spellingShingle	Рибалка, О.І. Моргун, В.В. Моргун, Б.В. Починок, В.М. Агрономічний потенціал і перспективи тритикале Физиология растений и генетика
author_facet	Рибалка, О.І. Моргун, В.В. Моргун, Б.В. Починок, В.М.
author_sort	Рибалка, О.І.
title	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале
title_short	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале
title_full	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале
title_fullStr	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале
title_full_unstemmed	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале
title_sort	агрономічний потенціал і перспективи тритикале
publisher	Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
publishDate	2015
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159489
citation_txt	Агрономічний потенціал і перспективи тритикале / О.І. Рибалка, В.В. Моргун, Б.В. Моргун, В.М. Починок // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 2. — С. 95-111. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Физиология растений и генетика
work_keys_str_mv	AT ribalkaoí agronomíčnijpotencíalíperspektivitritikale AT morgunvv agronomíčnijpotencíalíperspektivitritikale AT morgunbv agronomíčnijpotencíalíperspektivitritikale AT počinokvm agronomíčnijpotencíalíperspektivitritikale AT ribalkaoí agronomičeskijpotencialiperspektivytritikale AT morgunvv agronomičeskijpotencialiperspektivytritikale AT morgunbv agronomičeskijpotencialiperspektivytritikale AT počinokvm agronomičeskijpotencialiperspektivytritikale AT ribalkaoí agronomicpotentialandperspectivesoftriticale AT morgunvv agronomicpotentialandperspectivesoftriticale AT morgunbv agronomicpotentialandperspectivesoftriticale AT počinokvm agronomicpotentialandperspectivesoftriticale
first_indexed	2025-11-24T06:37:58Z
last_indexed	2025-11-24T06:37:58Z
_version_	1849652704483213312
fulltext	УДК 633.16:631.527 АГРОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ПЕРСПЕКТИВИ ТРИТИКАЛЕ О.І. РИБАЛКА1, 2, В.В. МОРГУН2, Б.В. МОРГУН2, 3, В.М. ПОЧИНОК2 1Селекційно-генетичний інститут—Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України 65036 Одеса, Овідіопольська дорога, 3 2Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України 03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17 3Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України 03143 Київ, вул. Академіка Заболотного, 148 Подано огляд сучасного стану й наведено результати експериментальних дос- ліджень авторів стосовно генетичного поліпшення та господарського викорис- тання тритикале. Численні дані світової науки і практики засвідчують перспек- тиви розширення виробництва й використання нової цінної культури для задоволення продовольчих і кормових потреб, а також технічної переробки зер- на тритикале. Ключові слова: тритикале, виробництво зерна, харчова цінність, напрями селекції, біоетанол. Тритикале (X Triticosecale Wittmack) — вперше цілеспрямовано й успіш- но створений людиною міжвидовий гібрид нової зернової культури. На- уковий звіт про отримання гібрида між пшеницею (Triticum sp.) i житом (Secale sp.) представив ботанік Вільсон у 1875 р. на з’їзді ботаніків в Единбурзі (Шотландія) [34]. Зразки тритикале, що мали селекційну перспективу, вперше створив у 1888 р. німецький селекціонер Римпау [28]. Отже, селекційна історія культури тритикале на сьогодні налічує вже понад 135 років. Площі посівів тритикале у світі перевищують 3 млн га. Левову їх частку займають сорти гексаплоїдного тритикале (2 n = 42 = AABBRR) або амфіплоїду, що походить від первинного схрещування тет- раплоїдної пшениці (ААВВ) і диплоїдного жита (RR). Створення гібри- да між пшеницею і житом мало за мету комбінування в новій культурі високої зернової продуктивності і хлібопекарської якості пшениці та не- вибагливості й високої стійкості жита до абіотичних чинників середови- ща. Однак перші сорти тритикале виявилися занадто далекими від бажа- ного ідеалу. Рослини були дуже високі, характеризувались поганим вимолотом колоса, низькою фертильністю, мали зморшкувате зерно з низькою натурою, поганою хлібопекарською якістю і підвищеним вмістом антипоживних речовин. Iз цих причин тритикале не могло кон- курувати з пшеницею та житом у харчовому напрямі використання й від самого початку створення було зорієнтоване переважно як фуражна культура, призначена для вирощування на ґрунтах із низькою родючістю та лімітованим зволоженням. За понад вікову історію завдяки зусиллям селекціонерів таких провідних країн світу, як США, Канада, Мексика, ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2015. Т. 47. № 2 95 © О.І. РИБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК, 2015 Австралія, Польща, Німеччина, тритикале набуло статусу конкуренто- спроможної і перспективної культури, напрями технологічного викори- стання його зерна розширились. За даними Міжнародного центру СIММYT (табл. 1, рис. 1), який і на сьогодні залишається світовим лідером у селекції тритикале, із се- редини 1970-х років створено понад 300 сортів тритикале у 30 країнах світу і кількість їх стабільно зростає. Це означає, що тритикале набуває популярності у світі як культура кормового, харчового й технічного на- прямів технологічного використання зерна [31]. Iз 1985 р. урожаї його зерна щорічно зростали в середньому на 100 кг/га, тоді як урожаї куку- рудзи, рису, пшениці та ячменю за цей самий період — відповідно лише на 45, 39, 28 і 21 кг/га. У табл. 1 наведено дані світового виробництва зерна тритикале уро- жаю 2013 р. Ми навмисно вказали першу двадцятку країн-виробників тритикале та перелік країн-лідерів із виробництва зерна цієї культури. Четверте і п’яте місця посідають сусідні з нами країни — Білорусь та Росія. На жаль, України немає в цьому переліку ані серед двадцятки, ані серед тридцятки країн-виробників тритикале. Такий неприємний факт дає підстави докорінно переглянути статус культури тритикале в нашій державі, чому, сподіваємось, сприятиме і ця стаття. Сьогодні, як і раніше, тритикале залишається культурою переважно фуражного використання. Воно характеризується активним накопичен- 96 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 1. Виробництво зерна тритикале у світі за даними урожаю 2013 р. [5] Країна Рейтинг Виробництво зерна, т Світ загалом 14 595 262 Польща 1 4 273 027 Німеччина 2 2 609 000 Франція 3 2 031 998 Білорусь 4 1 272 709 Російська Федерація 5 581 542 Угорщина 6 458 530 Китайська Народна Республіка 7 455 000 Литва 8 451 100 Іспанія 9 393 700 Румунія 10 245 027 Австрія 11 224 141 Чехія 12 214 207 Австралія 13 171 211 Сербія 14 163 874 Бразилія 15 122 002 Туреччина 16 118 000 Чилі 17 116 368 Швеція 18 111 700 Данія 19 74 400 Швейцарія 20 50 424 ням листково-стеблової маси, тому може використовуватися на корм як у вигляді зеленої маси, силосу чи сінажу, так і у формі зерна. Сучасні сорти тритикале відрізняються від старих значно ліпше виповненим зер- ном, вищим вмістом крохмалю й відповідно вищим рівнем метаболічно засвоюваної енергії. Зерно цієї культури за індексом твердості належить до м’якозерної категорії, воно має нижчу твердість, ніж зерно хлібопе- карської пшениці та ячменю, тому потребує менших енергетичних затрат під час його переробки на корм для тварин [33]. Загалом зерно тритикале переважає зерно кукурудзи і пшениці як за вмістом білка, так і за його кормовою цінністю. Вміст незамінних аміно- кислот лізину і треоніну в білку тритикале вищий, ніж їх вміст у білку пшениці й кукурудзи (табл. 2). Слід наголосити, що амінокислота лізин є лімітуючим чинником усіх традиційних раціонів для свиней. 97 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 Рис. 1. Динаміка зростання виробництва зерна тритикале у світі [31] Рік виробництва ТАБЛИЦЯ 2. Порівняння складу та енергетичної цінності зерна тритикале, пшениці і кукурудзи (за [33]) Показник Тритикале Кукурудза Пшениця Вміст, % білка 12,0 8,5 11,5 лізину 0,40 0,24 0,34 сирої клітковини 2,8 2,2 2,4 клітковини, розчинної в кислотах 3,8 2,8 3,5 нейтральних розчинниках 12,7 9,6 11,0 олії 1,8 3,8 1,8 кальцію 0,05 0,02 0,05 фосфору 0,33 0,25 0,33 Метаболізована енергія, ккал/кг, у свиней 3200 3350 3350 великої рогатої худоби 3180 3180 3180 птиці 3200 3400 3210 Загальна перетравлюваність для жуйних тварин, % 79 80 79 Потенціал енергії зерна тритикале, що може бути метаболізованою, для нежуйних тварин (свині, птиця) становить 95—100 % відносно зерна пшениці і кукурудзи. Потенціал метаболізованої енергії зерна тритикале для жуйних тварин цілком зіставний із зерном пшениці й кукурудзи. Вміст мінералів у зерні тритикале загалом не відрізняється від пше- ниці, але вищий, ніж у зерні кукурудзи. У типовому випадку 40—50 % фосфору, що міститься в зерні тритикале й пшениці, доступний (засво- юваний) для тварин, тоді як фосфор зерна кукурудзи засвоюється лише на 20—30 %. Це означає, що при складанні раціонів для годівлі тварин, коли одним із компонентів є тритикале, потрібно добавляти менше преміксів, які містять фосфор [21]. До 1975 р. у фахових публікаціях траплялися повідомлення про те, що деякі складові зерна тритикале можуть відігравати роль антипожив- них речовин, або антинутрієнтів. У сучасних сортах тритикале вміст та- ких антипоживних речовин у зерні, як некрохмалисті полісахариди (пен- тозани) та інгібітори протеаз, не вищий, ніж у зерні більшості інших злаків, а їх вплив на ріст і розвиток тварин неістотний [4]. Можливий виняток із цього переліку — антипоживний ефект пентозанів зерна на травну систему птиці, яка є доволі чутливою до вмісту пентозанів у кормі. Відомо, що пентозани, які містяться в зерні пшениці та жита, та- кож негативно впливають на процес травлення й засвоєння деяких нутрієнтів зерна цих культур. Отже, ґрунтуючись на даних сучасних досліджень, можна вважати, що зерно тритикале як компонент корму для тварин не містить жодних антипоживних речовин. Згідно з резуль- татами цих самих досліджень, зерно сучасних тритикале є прекрасним кормом у змішаних зернових раціонах, особливо для такої категорії тва- рин, як свині [13—18]. У зерні цієї культури вищий вміст незамінної амінокислоти лізину, ніж у зерні кукурудзи чи сорго, тому ним можна успішно замінити не лише зерно кукурудзи, а й навіть частку такого джерела протеїну, як соєвий шрот у типових кукурудзяно-соєвих кормо- сумішах для всіх категорій свиней. Оскільки в зерні тритикале вищий вміст лізину в білку, фермери, які складають раціони для свиней на йо- го основі, економлять як соєвий шрот, так і білкові премікси. Приклади раціонів для годівлі свиней на основі тритикале наведено в табл. 3. Їх роз- раховують на основі вмісту не протеїну в зерні, а лімітуючої амінокисло- ти лізину, за вмістом якої тритикале переважає інші зернові культури. Вміст сирого протеїну в раціонах з інгредієнтом тритикале завжди вищий, ніж у раціонах на основі кукурудзи за однакового вмісту в них лізину. Як уже зазначалось, у зерні тритикале вищий, ніж у зерні куку- рудзи, вміст доступного фосфору. Це дає змогу на раціонах із тритикале економити 2,5 кг/т корму дикальційфосфату порівняно з раціонами на основі кукурудзи. Метаболізована енергія сучасних сортів тритикале для свиней становить 95—100 % цього показника в кукурудзи. Зерно трити- кале в кормосуміші має бути середньоподрібненим. Зерно тритикале є прекрасним збалансованим кормом також і для птиці. Як уже зазначалося, птиця чутливіша, ніж свині й велика рогата худоба до вмісту в зерні некрохмалистих полісахаридів пентозанів. Пен- тозани в зерні пшениці знижують метаболічно засвоювану енергію кор- му для птиці на 5—10 %, а в зерні жита — ще більше [25, 26]. Пентоза- ни спричинюють розлади травної системи птиці, що проявляється у виділенні слизу та ненормального липкого посліду при дефекації. Анти- поживний ефект пентозанів тритикале для птиці легко усунути додаван- 98 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ням до корму ферментного препарату ксиланази, таким чином, зерно тритикале не міститиме жодного антипоживного чинника. Численними дослідженнями підтверджено, що зерно тритикале мо- же успішно замінювати кукурудзу чи сорго і в раціонах для жуйних тва- рин [9, 20]. Порівняно з пшеницею тритикале формує значно потужнішу веге- тативну масу і може використовуватися на зелений корм, силос чи сінаж та для випасання худоби. Для отримання зеленої маси створено спеціальні безості сорти тритикале. Однак, розглядаючи цю культуру переважно як кормову, слід також зазначити, що вона має перспективу і як об’єкт харчового використання. Зерно тритикале розмелюється в борошно за технологічною схемою, прийнятою для зерна пшениці. Перші його сорти мали довге, погано ви- повнене зерно і відповідно низький вихід сортового борошна низької зольності. З прогресом селекції істотно підвищено фертильність тритика- ле, усунуто зморшкуватість зерна. Сучасні його сорти мають задовільно виповнене зерно та вихід борошна при помелі не нижчий, ніж із сучасних сортів пшениці [29]. За даними CIMMYT, одним із практичних шляхів збільшення виходу борошна при помелі є використання зерносумішей пшениця + тритикале у співвідношенні 75 : 25. При цьому вихід білого сортового борошна практично не відрізняється від його виходу із зерна пшениці, а харчова цінність такого борошна поліпшується (табл. 4). Борошно тритикале поступається пшеничному за хлібопекарськими властивостями через низький вміст клейковини, низьку «силу» борошна та високу альфа-амілазну активність. Однак хлібопекарська якість борошна тритикале залежить від сорту і може бути цілком задовільною, особливо у разі застосування спеціальної технології випічки, що передбачає низьку швидкість замісу тіста та скорочену процедуру ферментації [32]. Задовільну якість хліба із різних його сортів можна отримати з бо- рошносумішей пшениця + тритикале, де частка борошна останнього мо- 99 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 3. Приклади раціонів для свиней на основі тритикале [14] Маса тварини, кг Інгредієнт 20—50 50—80 80—110 Подрібнене тритикале, % 74,25 82,75 90,00 44 %-й соєвий шрот, % 22,50 15,00 8,00 Базова суміш дикальційфосфат, % 1,25 0,75 0,625 вапняк подрібнений, % 1,00 1,00 0,875 сіль, % 0,50 0,25 0,25 вітамінно-мінеральний премікс, % 0,50 100 0,25 100 0,25 100 Склад раціону протеїн, % 18,8 16,5 14,4 лізин, % 0,96 0,77 0,60 кальцій, % 0,75 0,62 0,55 фосфор, % 0,64 0,53 0,48 Метаболізована енергія, ккал/кг 3150 3170 3200 же сягати 40 %. Особливо перспективним є використання борошно- сумішей пшениця + тритикале у разі дуже «міцного» тіста пшениці. Згідно з експериментальними даними, хліб із борошносумішей (від 30 до 50 %) має вищу якість, ніж зі 100 % борошна пшениці [19]. Борошно ок- ремих сортів тритикале цілком прийнятне для виготовлення певних сортів локшини, особливо продуктів здорового харчування, що мають високий вміст клітковини [22]. Висока активність альфа-амілази тритикале відіграє позитивну роль при його використанні для осолоджування і пивоваріння. Загалом воно має вищі екстрактивність та діастатичну активність солоду, ніж ячмінь (табл. 5). За хімічним складом зерно тритикале подібніше до зерна пшениці, а не жита. Особливістю білків його зерна є підвищений вміст критич- ної з погляду повноцінного харчування амінокислоти лізину до 4,0 г/ 16 г N, тоді як у зерні пшениці він становить 2,7—2,8 г/16 г N. Ще однією важливою відмінністю хімічного складу зерна тритикале є висо- ка розчинність його білків порівняно з білками зерна пшениці (табл. 6). З даних табл. 6 видно, що вміст солерозчинних білків (альбуміни + + глобуліни) у борошні тритикале значно вищий, ніж у борошні пше- ниці. I навпаки, вміст не розчинних у NaCl та клейковинних білків у бо- рошні пшениці істотно вищий порівняно з тритикале. З одного боку, це означає, що борошно тритикале поступається пшеничному за хлібопе- карськими властивостями, а з іншого — переважає його за біологічною цінністю білків, оскільки розчинні білки доступніші порівняно з нероз- чинними для засвоєння організмом людини і тварин. Поліпшити низькі хлібопекарські якості борошна тритикале можна за допомогою житньо- пшеничних хромосомних транслокацій у геномі R тритикале, зосередив- шись на маніпуляції з генами, що кодують біосинтез клейковинних білків пшениці і жита [11]. 100 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 4. Вихід і зольність борошна із зерна пшениці, тритикале та зерносуміші пшениця + тритикале (75 : 25) [24] Вихід, % Зразок відходів висівок борошна Зола, % Пшениця твердозерна 8,64 12,72 74,55 0,48 напівтвердозерна 10,02 14,33 71,69 0,42 Тритикале напівтвердозерне 13,90 17,07 64,70 0,55 м’якозерне 11,92 16,42 67,53 0,53 Зерносуміші ТП + НТТ 8,15 13,32 74,06 0,47 ТП + МТ 8,21 15,29 72,26 0,51 НТП + НТТ 9,83 13,74 71,94 0,46 НТП + МТ 8,12 13,94 74,88 0,48 П р и м і т к а: ТП — твердозерна пшениця; НТТ — напівтвердозерне тритикале; МТ — м’якозерне тритикале; НТП — напівтвердозерна пшениця. У зерні тритикале підвищена активність ферменту альфа-амілази і, як наслідок, воно виявляє тенденцію до передзбирального проростання. Ця його особливість є одним із важливих чинників, що лімітує викори- стання для хлібопекарських цілей. Разом з тим тритикале має високу гене- тичну варіабельність за толерантністю до передзбирального проростання зерна, що дає можливість селекціонеру добирати стійкі до проростання генотипи. Висока активність альфа-амілази у зерні цієї культури відіграє й позитивну роль, коли йдеться про виготовлення із зерна зброджених напоїв, пива та етанолу [30]. Зерно тритикале вирізняється протеолітичною активністю, вищою, ніж у пшениці, а часом навіть вищою, ніж у жита. Однак ця його особ- ливість істотно не впливає на хлібопекарський потенціал. Разом з тим підвищена активність протеолізу зерна забезпечує більшу доступність білків тритикале для засвоєння, підвищує його кормову і харчову цінність [12]. Пентозани (арабіноза, ксилоза) — некрохмалисті полісахариди клі- тинних стінок зерна — відіграють важливу роль у визначенні технологіч- них властивостей борошна пшениці, жита і тритикале. Щодо хлібопе- 101 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 5. Порівняння фізичних і хімічних характеристик солоду ячменю і тритикале [27] Солод Амілаза Зразок Втрата, % Екстракт, % Діастатична активність, град Я (еквівалент мальтози) а (20 одиниць) Ячмінь Dickson 8,0 76,6 115 361 30,4 Proline 8,9 77,6 98 308 26,6 Hembar 7,8 71,6 68 222 15,3 Тритикале 6Т204 9,7 78,8 253 804 62,9 6Т208 9,3 75,1 252 822 58,2 6Т209 11,2 77,9 231 704 66,0 6450-3-1 14,4 78,8 180 517 61,6 Rosner 10,2 82,4 140 422 45,6 6714 8,7 80,4 184 806 42,8 6804 8,7 80,8 173 558 44,7 6437-6 12,4 82,6 137 469 25,2 6450 12,3 81,9 161 483 50,8 ТАБЛИЦЯ 6. Розчинність білків у 0,5 М розчині NaCl та вміст клейковинних білків у борошні пшениці, тритикале і жита (за [27]) Вміст білків, % Борошно розчинних у NaCl не розчинних у NaCl клейковинних Пшениці 17,7 78,2 78,5 Тритикале 32,4 65,6 50,5 Жита 36,7 63,0  карських властивостей житнього борошна, на відміну від пшеничного, пентозани відіграють навіть важливішу роль, ніж білки жита. У зерні тритикале вміст пентозанів такий самий або дещо вищий, ніж у зерні пшениці. З цієї причини роль білків тритикале і пшениці у визначенні хлібопекарських властивостей борошна є визначальною [7]. Головною вадою зерна тритикале, що знижує хлібопекарські властивості його бо- рошна, є житні білки секаліни. Решта білків тритикале кодуються алеля- ми, серед яких є такі, що чинять значний позитивний вплив на його хлібопекарські якості. Iдентифікація і використання цих алелів у селек- ції на хлібопекарську якість та вилучення з білкового комплексу сека- лінів — стратегічні завдання на шляху до створення тритикале із за- довільними хлібопекарськими властивостями [3]. Хлібопекарські властивості борошна тритикале гірші, ніж пшенич- ного, також тому, що воно має нижчу водовбирну здатність, коротший час утворення тіста та нижчу стійкість до замісу. У країнах світу, де тритикале вирощують на значних площах, його зерно використовують для виготовлення харчових продуктів у борошно- сумішах або у чистому вигляді (табл. 7). Важливо наголосити, що в та- ких країнах, як Польща, Австралія, Нова Зеландія, США, значну частку борошна тритикале використовують у чистому вигляді, в інших країнах — у борошносумішах пшениця + тритикале. Подальше поліпшення харчової цінності зерна тритикале шляхом селекції спрямоване насамперед на ознаки, що поліпшують його борош- номельні характеристики: форма і розмір зерна, виповненість, натура. Залишаються актуальними питання поліпшення тритикале за ознакою толерантності до передзбирального проростання зерна, його твердості та гармонізації алельного складу локусів, що кодують біосинтез клейковин- них білків. Новим і вельми актуальним напрямом використання тритикале у світі стає сфера відновлюваних альтернативних джерел енергії на основі зернових культур. Культура тритикале у цій галузі виходить на одну з го- ловних позицій. Для прикладу наведемо результати випробування сортів тритикале (урожаї 2007—2011 рр.), призначених для виробництва біое- танолу у Великій Британії, яка посідає одне з чільних місць у світі в га- лузі використання біоенергетичних культур. Ці дані навела відома у світі британська компания Ensus LTD, що є членом найпотужнішої в ЄС кор- порації з виробництва біоетанолу Crop Energies Group. Річна потужність 102 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 7. Використання тритикале для виготовлення харчових продуктів у провідних країнах-виробниках [24] Країна Продукт Частка борошна тритикале, % Результативність Австралія, Нова Зеландія Хліб, солодощі, бісквіти 100, суміші + Бразилія Різні сорти хліба 40—100 + Німеччина Дріжджовий хліб 40 + Польща Житній тип хліба 100 + США Шаровані торти 100, суміші + Російська Федерація Житній тип хліба 100, суміші + цієї компанії становить 400 тис. м3 біоетанолу і 350 тис. т сухого кормо- вого залишку (DDGS) від переробки зерна на біоетанол. У польових дослідах тритикале порівнювали з пшеницею за урожаєм зерна та еко- номічними критеріями виробництва (табл. 8). Велика Британія — один зі світових лідерів у селекції пшениці, про що свідчать мінімальний її урожай у досліді 6,3 і максимальний — 10,9 т/га. Однак британські селекціонери створили сорти озимого три- тикале з красномовним максимальним урожаєм 12,0 т/га (!). Тритикале практично в усіх зонах випробування за урожаєм зерна перевищувало озиму пшеницю. Фахівці компанії Ensus LTD ретельно підрахували еко- номічний зиск від вирощування озимої пшениці і тритикале і вийшли на показник 122 фунти стерлінгів (Ј) економічної переваги тритикале над пшеницею з кожного гектара посіву (табл. 9). Крім економічної переваги британські фахівці зробили такі виснов- ки щодо ключових переваг тритикале над пшеницею: 1) наявність без- перечних конкурентних агрономічних переваг; 2) придатність для виро- щування на всіх типах ґрунтів; 3) висока стійкість до фітозахворювань; 4) висока морозостійкість; 5) висока посухостійкість; 6) високий урожай соломи. Отже, безсумнівно, тритикале крім кормового і харчового вико- ристання цілком обґрунтовано розглядається у Великій Британії та інших розвинутих країнах світу в ряду топ-перспективних біоенергетич- них культур [6]. Ці висновки цілком підтверджені результатами наших досліджень, розпочатими в Селекційно-генетичному інституті у 1996 р. Програма досліджень започаткована від однієї практично стерильної рослини F1, отриманої від схрещування колекційного амфіплоїда ААBBDD типу (ВIР) зі зразком короткостеблового жита німецького походження від компанії Петкус. Кілька отриманих від самозапилення зерен дали попу- 103 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 8. Порівняльна характеристика урожаю зерна озимої пшениці і тритикале у Великій Британії (за [26]) Місце виро- щування Рік Позиція сівозміни Кращі сорти пшениці, т/га Кращі сорти тритикале, т/га Перевага тритикале, % Norfolk 2007 1 9,1 9,7 7 Suffolk 2009 2 10,2 12,0 17 Suffolk 2010 2 9,5 9,5 — Norfolk 2010 2 7,7 8,9 16 N. Yorks 2010 2 9,2 9,4 2 N. Yorks 2010 1 10,9 11,5 6 N. Yorks 2011 2 6,3 7,6 21 Suffolk 2011 1 10,8 11,0 2 Suffolk 2011 2 8,4 10,0 19 Norfolk 2011 1 10,1 10,5 4 Oxon 2011 1 10,2 9,9 —3 Усереднено 1 10,2 10,5 3 Усереднено 2 8,5 9,6 12 Усереднено 9,3 10,0 8 ляцію, з якої у 2002 р. було виділено 12 ліній, які ми висіяли ділянками 5 м2 під урожай 2003 р. Зима 2002/03 р. сумнозвісно відома масовим ви- мерзанням озимих на всій території України. На полі Селекційно-гене- тичного інституту НААН України, де були розміщені дослідні ділянки, озима пшениця загинула практично на 100 %. На відміну від пшениці 6 із 12 ліній тритикале перезимували практично без втрат. Одна з цих ліній короткостеблова (100—110 см) стійка до хвороб і з найвищою продук- тивністю планувалася для передачі у Держсортовипробування під назвою Богдан. Однак через нестабільну врожайність і незадовільний вимолот зерна ми залишили її як вихідний матеріал для схрещувань. У 2004 р. ця лінія була схрещена зі зразком озимого тритикале ССТ із хромосомним заміщенням (5В)5D, отриманим від проф. А. Лукашевського (Каліфор- нійський университет, США). Хромосомне заміщення (5В)5D внесло у геном тритикале дві важливі особливості: а) можливість індукованої ре- комбінації між хромосомами пшениці і жита (які в нормі не кон’югують і не рекомбінують), а відтак і розширення генетичної варіабельності три- тикале; б) підвищення твердості зерна тритикале, а відтак і поліпшення технологічних властивостей зерна. Хромосомне заміщення (5В)5D озна- чає, що в цієї лінії відсутня хромосома 5В, яка несе у довгому плечі ген рН, який унеможливлює кон’югацію і рекомбінацію гомеологічних хро- мосом, у нашому випадку — гомеологічних хромосом пшениці і жита. Відсутність хромосоми 5В уможливлює рекомбінацію хромосом пшениці і жита. Тому при схрещуваннях тритикале з використанням хромосомно- заміщеної (5В)5D лінії в гібридному потомстві відбувається потужний рекомбінаційний процес за участю гомеологічних хромосом як пшениці, 104 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 9. Показники економічної ефективності вирощування пшениці і тритикале [29] Показник Пшениця Тритикале Урожай, т/га 8,0 8,4 Вартість зерна, Ј/т 175 170 Дохід від зерна, Ј/га 1400 1428 Урожай соломи, т/га 3,5 3,85 Вартість соломи, Ј/т 40 40 Дохід від соломи, Ј/га 140 154 Валовий дохід, Ј/га 1540 1582 Вартість насіння, Ј/га 45 45 Обробка насіння, Ј/га 25 15 Азотні добрива, кг/га 200 160 Вартість азотних добрив, Ј/га 173 139 Інші добрива, Ј/га 85 89 Гербіциди, Ј/га 60 40 Фунгіциди, Ј/га 100 80 Інсектициди, Ј/га 25 25 Загальні витрати, Ј/га 513 433 Прибуток, Ј/га 1024 1149 Перевага тритикале, Ј/га 122 так і жита. В результаті ми отримали різноманіт- ний селекційний матеріал із широкою генетичною основою для добору. Замість хромосоми 5В транслокаційна лінія (5В)5D містить хромосо- му 5D пшениці, в корот- кому плечі якої розміще- ний рецесивний алель ha головного локусу пше- ниці На, що контролює консистенцію ендосперму (На — домінантний алель, м’яке зерно; ha — реце- сивний алель, тверде зер- но). Заміщення (5В)5D дає змогу підвищити твердість зерна тритикале, оскільки в нормі його геном ААBBRR не має хромосоми 5D й алеля твердозерності ha, тому всі первинні тритикале м’якозерні. Серед популяції тритикале від схрещування ССТ (5В)5D  Богдан, як і очікувалося, спостерігалася значна генетична варіабельність за мор- фологією рослин, на основі якої ми отримали десятки перспективних се- лекційних ліній тритикале з високою фертильністю колоса, добре випов- неним зерном, задовільним обмолотом (рис. 2). Ліпші з них за агрономічними характеристиками протягом трьох років (2009—2011) випробовували в польових дослідах Селекційно-гене- тичного інституту (СГI), де вони показали непорівнювано вищий, ніж сорти озимої пшениці селекції СГI, рівень морозостійкості. Так, за умов гостропосушливої осені 2010 р. озимі пшениця і тритикале увійшли в зи- му у фазі трьох листків навіть без зачатків вузла кущіння. Протягом практично безсніжної зими температура на глибині умовного вузла кущіння тривалий час становила —17 °С. Ґрунт від сильних морозів вкрився глибокими тріщинами. Навесні спостерігалася масова загибель посівів озимої пшениці, на фоні якої лінії тритикале вийшли із зими аб- солютно неушкодженими і навіть без ознак пожовкнення листків. Ці дані дають підстави стверджувати, що рівень морозостійкості створених нами ліній тритикале значно вищий, ніж сортів озимої пшениці. Відібрані кращі зразки тритикале випробовували у 2013 р. в неза- лежних дослідах Iнституту фізіології рослин і генетики НАН України. Умови перезимівлі дослідних посівів узимку 2013 р. на Київщині харак- теризувалися потужними снігопадами й паводками у період відновлення весняної вегетації. В результаті сортові посіви і селекційний матеріал пшениці в дослідах IФРГ НАН України істотно постраждали від затоп- лення і були сильно зріджені. Зразки тритикале в цих суворих умовах зимівлі отримали найвищий бал за станом рослин після виходу із зими. Результати оцінювання урожаю зерна ліній тритикале, отримані в дослідах IФРГ НАН України, наведено в табл. 10. Як бачимо, за середнього врожаю зерна стандарту — сорту озимої пшениці Перлина Лісостепу 44,3 ц/га лінії тритикале дали середній уро- жай 71,2 ц/га. Деякі з них перевищили сорт-стандарт озимої пшениці майже вдвічі (!). Отже, за результатами досліджень ми маємо всі підста- 105 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 Рис. 2. Колосся ліпших за агрономічними ознаками зразків тритикале з високою озерненістю ви стверджувати, що створили цінний селекційний матеріал з високими морозо- і зимостійкістю. Кращі селекційні лінії тритикале, виділені в польових дослідах Оде- си та Києва, було висіяно на дослідному полі IФРГ НАН України для випробування під урожай 2014 р. Результати цих польових випробувань наведено в табл. 11. Згідно з даними табл. 11, за середнього врожаю зерна стандарту — сорту озимого тритикале Раритет 84 ц/га решта його досліджених ліній перевищила стандарт із максимальним приростом до 39,9 ц/га. Уро- жайність понад 30 ліній тритикале перевищила 100 ц/га, а лінія № 10854 дала рекордний урожай зерна — 123,9 ц/га. При цьому слід наголосити, що таку продуктивність зразки тритикале мали за екстремальних умов сезону 2014 р., коли переважна більшість селекційного матеріалу озими- ни полягла від потужних буревіїв. На жаль, значна частина селекційних ліній цієї культури виявилася нестійкою до проростання на пні. Однак це характерна особливість тритикале як культури, що містить геном жи- та з генетичним потенціалом підвищеної амілолітичної активності зерна. Хоча для культури, орієнтованої на спирто-дистилятне використання, ця ознака може бути навіть позитивною. Отримані дані сортовипробування дають підстави стверджувати, що тритикале має доволі високий потенціал зернової продуктивності, вищу, ніж озима пшениця, стійкість до хвороб, високу посухостійкість, а голо- вне — непорівнювано вищу морозо-зимостійкість, що гарантує отриман- ня високих урожаїв навіть за вкрай несприятливих кліматичних умов ви- рощування. 106 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 10. Результати випробування зразків озимих тритикале і м’якої пшениці в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України у 2013 р. Зразок Кількість зразків, шт. Середній урожай, ц/га Прибавка урожайності, ц/га Перлина Лісостепу (стандарт, пшениця) 3 44,3 Лінії озимого тритикале 24 71,2 6,2—44,7 П р и м і т к а. Тут і в табл. 11: ділянки — 20 м2, повторність одноразова, норма висіву — 320 г. ТАБЛИЦЯ 11. Результати випробування зразків озимого тритикале в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України у 2014 р. Зразок Кількість зразків, шт. Середній урожай, ц/га Прибавка урожайності, ц/га Раритет (стандарт) 6 84,0 Лінії озимого тритикале 59 102,4 10,5—39,9 ТАБЛИЦЯ 12. Вихід абсолютного етанолу із зерна зразків тритикале (наважка 100 г) урожаю 2012 р. Вихід етанолу 100 мл л/тКількість ліній, шт. середній інтервал середній інтервал 41 10,08 9,77—10,98 398,9 391—439 Як уже зазначалося, тритикале має великі перспективи як біоенер- гетична культура. Протягом останніх 5 років ми оцінюємо ефективність трансформування крохмалю його зерна в етанол. Використовуємо спе- ціальні лабораторні процедури з метою добору кращих селекційних ліній тритикале за виходом етанолу з тонни збіжжя (див. табл. 12). У табл. 12 наведено лише ті лінії, вихід абсолютного етанолу з 1 т зерна яких більший за 390 л. Залежно від року врожаю змінювались як вихід етанолу з 1 т збіжжя, так і різниця між зразками тритикале, але співвідношення між кращими і гіршими за цим показником зразками зберігалось. У середньому за виходом етанолу з 1 т збіжжя тритикале де- що поступається іншим зерновим культурам, таким як пшениця, куку- рудза, сорго, що пояснюється дещо нижчим вмістом крохмалю в його зерні (табл. 13). Однак зразки тритикале з високою зерновою продуктив- ністю за вмістом крохмалю і виходом етанолу практично не поступають- ся зерну кукурудзи. Iснує також реальна можливість поліпшення тритикале за допомо- гою підвищення ефективності трансформування крохмалю в етанол шляхом його генетичної модифікації. У зернових культур відомі два різновиди крохмалю, які істотно відрізняються за ефективністю транс- формування в етанол. У типовому крохмалі співвідношення складових амілоза : амілопектин становить 20—25 : 75—80 %. Крохмаль ваксі містить майже 100 % амілопектину, який значно ефективніше фермен- тується в етанол порівняно з типовим крохмалем [6, 8, 23]. Ці висновки підтверджено результатами наших багаторічних досліджень [2]. З метою генетичної модифікації крохмалю ми втілюємо спеціальну інноваційну програму створення тритикале ваксі інтрогресією в його ге- ном рецесивних алелів генів ваксі wx від ваксі пшениці. Ця доволі склад- на робота базується на використанні у схрещуваннях створеного в Се- лекційно-генетичному інституті сорту пшениці ваксі Софійка та кращих селекційних зразків тритикале, отриманих із використанням хромосом- ного заміщення (5В)5D. Фактично два рецесивні алелі гена Wx, а саме wx-A1 (7AS) i wx-B1 (4AL), локалізовані в геномі А пшениці, в геномі В wx-алеля немає взагалі, а алель wx-D1 (7DS) у тритикале, на відміну від пшениці м’якої, відсутній. Стосовно локалізації гена Wx у геномі трити- кале інформації немає. Ймовірно, що одна із житніх хромосом несе домінантний алель гена Wx. Отже, гіпотетична структура генотипу три- тикале ваксі має виглядати приблизно так, як зображено на рис. 3. Iснує також ймовірність так званого хромосомного (R)D заміщення, в резуль- таті якого пшеничний алель wx-D1 із геному D пшениці може «мігрува- ти» до житнього геному R тритикале. Для реалізації програми створення тритикале ваксі в Iнституті клі- тинної біології та генетичної інженерії НАН України розроблено проце- 107 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 ТАБЛИЦЯ 13. Середній вміст крохмалю в зерні тритикале порівняно з іншими зерновими культурами Культура Середній вміст крохмалю, % сухої речовини Коливання вмісту крохмалю, % сухої речовини Пшениця 65,8 58,5—70,4 Тритикале 64,3 60,1—68,8 Сорго (сориз) 71,4 68,7—75,5 Кукурудза 70,6 67,3—76,3 дуру ідентифікації генотипів «частково ваксі» на матеріалі пшениці за до- помогою оптимізованої процедури полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) [1]. Цю процедуру використовують при скринінгу генотипів ваксі на гібридному матеріалі тритикале у серії кількох поколінь бекросів. Типові електрофореграми продуктів ампліфікації ПЛР наведено на рис. 4, 5. З аналізу видно, що частково ваксі тритикале за геном Wх-A1 є зразки 9, 11, 13, 14, 16 (див. рис. 4), за геном Wх-В1 — 1—3, 5, 6, 8—14, 16 (див. рис. 5). Разом за обома генами — зразки 9, 11, 13, 14, 16, які є частково ваксі генотипами, тобто зі зміненим біосинтезом крохмалю, й отже, поліпшеною здатністю перетворення крохмалю на етанол. Такий 108 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 Рис. 3. Гіпотетична цитогенетична геномна структура тритикале за локалізацією алелів гена Wx 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 Wx Wx Wx? Геном A Геном B Геном R Рис. 4. Електрофореграма продуктів ампліфікації полімеразної ланцюгової реакції на ген Wx-A1. Тут і на рис. 5: 1—16 — дослідні зразки; 17 — контрольний зразок пшениці з нуль-алелем за геном Wx-A1 (на рис. 5 — за геном Wx-В1); 18 — вихідна лінія тритикале, дикий тип; К — негативний контроль, ТЕ-буфер; М — маркер молекулярної маси GeneRulerTM DNA Ladder Mix (Thermo Scientific) Рис. 5. Електрофореграма продуктів ампліфікації полімеразної ланцюгової реакції на ген Wx-В1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 К М 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 К М пн пн пн пн підхід дає змогу ефективно контролювати у популяціях тритикале цільові гени ваксі wx. Ми сподіваємось, що впродовж наступних кількох років буде створено тритикале ваксі з істотно поліпшеною ефективністю трансформування крохмалю його зерна в етанол. Отже, на наш погляд, ми навели вагомі аргументи на користь три- тикале та перспектив його використання в Україні як кормової культу- ри, що за показниками кормової цінності переважає пшеницю й куку- рудзу та може успішно частково або повністю замінити їх у раціонах годівлі свиней, жуйної худоби та птиці. Тритикале переважає пшеницю за потенціалом зернової продуктив- ності (рис. 6), стійкістю до біотичних і абіотичних стресових чинників се- редовища вирощування, невибагливістю до родючості ґрунтів. Його мож- на успішно вирощувати в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Зерно цієї культури має перспективу й у сфері виробництва харчових продуктів із його борошна, особливо кондитерських виробів, які за біологічною цінністю білків переважають аналогічні продукти із зерна пшениці. Тритикале безперечно перспективне як біоенергетична культура для виробництва технічного біоетанолу та якісного харчового спирту для лікеро-горілчаних виробів. Сьогодні культура тритикале в Україні залишена поза увагою вироб- ників зерна, оскільки в державі чітко не визначені сфери технологічно- го використання цієї цінної зернової культури. Селекція тритикале ве- деться лише в кількох селекційних центрах і на вкрай примітивному рівні без застосування сучасних методів хромосомної й генної інженерії, біотех- нології. З наведених прикладів видно, що Україна як держава з потужним зерновим потенціалом істотно і неприпустимо відстає навіть від сусідніх Російської Федерації й Білорусі, не кажучи вже про Польщу, яка посідає чільне місце серед світових лідерів — виробників зерна тритикале. 1. Степаненко О.В., Степаненко А.І., Моргун Б.В. Молекулярно-генетичні методи іден- тифікації алельних варіантів генів Wx у лініях м’якої пшениці за допомогою ко- 109 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 Рис. 6. Колосся лінії тритикале із фактичним генетичним потенціалом продуктивності зерна 124 ц/га домінантних молекулярних маркерів // Фактори експерим. еволюції організмів. — К.: Логос, 2013. — Т. 12. — С. 309—313. 2. Червоніс М.В., Сурженко І.О. Селекційні критерії сортів та гібридів зернових культур для виробництва біоетанолу // Зб. наук. праць Одес. СГI. — 2009. — Вип. 14 (54). — С. 27—36. 3. Amiour N., Bouguennec A., Marcoz C. et al. Diversity of seven glutenin and secalin loci with- in triticale cultivars grown in Europe // Euphytica. — 2002. — 123. — P. 295—305. 4. Boros D. Physico-chemical indicators suitable in selection of triticale for high nutritive value / E. Arseniuk, ed. // Proc. 5th Int. Triticale Symp., Radzikow, Poland, 30 June—5 July 2002. — 1. — P. 239. 5. CIMMYT Agricultural Research for Development to Improve Food and Nutrition Security // CIMMYT Annual Report. — Mexico, 2013. — 136 p. 6. Davis-Knight H., Weightman R. The potential of triticale as low input cereal for bioethanol pro- duction. — ADAS UK Ltd, Centre for Sustainable Crop Management, Project Report № 434, November 2010. 7. Fengler A.M., Marquardt R.R. Water-soluble pentosans from rye. II. Effects on rate of dialysis and on retention of nutrients by the chick // Cereal Chem. — 1988. — 65. — P. 298—302. 8. Garcia-Aparico M., Trollope K., Tyhoda L. et al. Evaluation of triticale bran as raw material for bioethanol production // Fuel. — 2011. — 90. — P. 1638—1644. 9. Gursoy U., Yilmaz A. Determination of energy values and digestibility characteristics of triti- cale varieties // J. Anim. Sci. — 2002. — 80 (Suppl. 1). — P. 396. 10. Imepy Louise. Triticale outyields wheat for bioethanol // Farmers Weekly, June 2012. — 9. — P. 40—42. 11. Lukaszewski A.J. Improvement of breadmaking quality of triticale through chromosome translocations / In P. Jusliw, ed. // Proc. 4th Int. Triticale Symp., Red Deer, Alberta, Canada, 26—31 July 1998. — P. 117—123. 12. Marci L.J., Bakance G.M., Larter E.N. Changes in alpha-amylase and protease activities of four secondary hexaploid triticales during kernel development // Cereal Chem. — 1986. — 63. — P. 267—270. 13. Myer R.O., Barnett R.D., Cornell J.A., Combs G.E. Nutritive value of diets containing triticale and varying mixtures of triticale and maize for growing-finishing swine // Anim. Feed Sci. Tech. — 1989. — 22. — P. 217. 14. Myer R.O., Barnett R.D. Triticale grain in swine diets. — Fla. Coop. Ext. Ser., Animal Science Fact Sheet N. AS-37. 1984, Gainesville, FL, USA, University of Florida. 15. Myer R.O., Brendemuhl J.H., Barnett R.D. Crystalline lysine and threonine supplementation of soft red winter wheat or triticale, low-protein diets for growing-finishing swine // J. Anim. Sci. — 1966. — 74. — P. 577. 16. Myer R.O., Combs G.E., Barnett R.D. Evaluation of three triticale cultivars as potential feed grains for swine // Soil Crop Sci. Fla. Proc. — 1990. — 49. — P. 155. 17. Myer R.O., Combs G.E., Barnett R.D. Evaluation of triticale cultivars adapted to the south- eastern USA as potential feed grains for swine // Proc. 2 nd Int. Triticale Symp., Passo Fundo, Rio Grande do Sul, Brazil, 1—5 Oct. 1990, 1991. — P. 554. 18. Myer R.O. Triticale grain in young pig diets / E. Arseniuk, ed. // Proc. 5th Int. Triticale Symp., Radzikow, Poland, 30 June—5 July 2002. — 1. — P. 272. 19. Naeem H.A., Darvey N.L., Grass P.W., MacRitchie F. Mixing properties, baking potential, and functionality changes in storage proteins during development of triticale-wheat flour blends // Cereal Chem. — 2002. — 79. — P. 332—339. 20. NRC. Nutrient requirements of beef cattle // 7th revised ed. Washington, DC, USA, 2000, National Academy Press. 21. NRC. Nutrient requirements of swine // 10th revised ed. Washington, DC, USA, 1998, National Academy Press. 22. Onwulata C.I., Konstance R.P., Strange E.D. et al. High-fiber snacks extruded from triticale and wheat formulations // Cereal Foods World. — 2000. — 45. — P. 470—473. 23. Pejin D., Mojovic L., Pejin J. et al. Increase in bioethanol production yield from triticale by simultaneous saccharification and fermentation with application ultrasound // Chem. Technol. Biotechnol. — 2012. — 87. — P. 170—176. 24. Pena R.J. Food uses of triticale. Triticale improvement and production // FAO Plant pro- duction and protection paper 179 / Eds. M. Mergoum, H. Gomez-Macpherson. — Rome, 2004. — P. 37—48. 25. Pettersson D., Aman P. Effects of enzyme supplementation of diets based on wheat, rye or tri- ticale on their productive value for broiler chickens // Anim. Feed Sci. Tech. — 1988. — 20. — P. 313—320. 26. Pettersson D., Aman P. The variation in chemical composition of triticales grown in Sweden // Acta. Agric. Scand. — 1987. — 37. — P. 20—28. 110 А.И. РЫБАЛКА, В.В. МОРГУН, Б.В. МОРГУН, В.М. ПОЧИНОК ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2 27. Pomeranz Y., Burkhart B.A., Moon L.C. Triticale in malting and brewing / Proc. Annual Meeting, 1970. — P. 40—46. American Society Brewing Chemists. 28. Rimpau W. Kreuzungsprodukte Landwirth-schaftlicher Kulturplanzen // Landwirstschasftlishe, Jahrbuecher. — 1891. — 20. — P. 335—371. 29. Saxena A.K., Bakhshi A.K., Sehgal K.L., Sandha G.S. Effect of grain texture on various milling and end use properties of newly bred advanced triticales (wheat x rye) lines // J. Food. Sci. Tech. (India). — 1992. — 29. — P. 14—16. 30. Trethowan R.M., Peca R.J., Pfeiffer W.H. Evaluation of pre-harvest sprouting in triticale com- pared with wheat and rye using a line source rain gradient // Aust. J. Agric. Res. — 1994. — 45. — P. 65—74. 31. Triticale improvement and production. FAO Plant production and protection paper 179 / Eds. M. Mergoum, H. Gomez-Macpherson. — Rome, 2004. — 157 p. 32. Tsvetkov M., Stoeva I. Bread making quality of winter hexaploid triticale (X Triticosecale Wittmack) in Bulgaria // Bulg. J. Agric. Sci. — 2003. — 9. — P. 203—208. 33. Van Barneveld R.J., Cooper K.V. Nutritional quality of triticale for pigs and poultry / E. Arseniuk, ed. // Proc. 5th Int. Triticale Symp., Radzikow, Poland, 30 June—5 July 2002. — 1. — P. 277. 34. Wilson A.S. On wheat and rye hybrids // Trans. Proc. Bot. Soc. — 1875. — 12. — P. 286—288. Отримано 09.02.2015 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ А.И. Рыбалка1, 2, В.В. Моргун2, Б.В. Моргун2, 3, В.М. Починок2 1Селекционно-генетический институт—Национальный центр семеноведения и сортоизу- чения Национальной академии аграрных наук Украины, Одесса 2Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев 3Институт клеточной биологии и генетической инженерии Национальной академии наук Украины, Киев Представлен обзор современного состояния и приведены результаты экспериментальных исследований авторов относительно генетического улучшения и хозяйственного использо- вания тритикале. Многочисленные данные мировой науки и практики свидетельствуют о перспективах расширения производства и использования новой ценной культуры для удовлетворения продовольственных и кормовых потребностей, а также технической пере- работки зерна тритикале. AGRONOMIC POTENTIAL AND PERSPECTIVES OF TRITICALE O.I. Rybalka1,2, V.V. Morgun2, B.V. Morgun2,3, V.M. Pochynok2 1Plant Breeding and Genetics Institute—National Center of Seed and Cultivars Investigation, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine 3 Ovidiopolska Road, Odesa, 65036, Ukraine 2Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine 31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine 3Institute of Cell Biology and Genetic Engineering, National Academy of Sciences of Ukraine 148 Akademika Zabolotnoho St., Kyiv, 03143, Ukraine The article provides a review of the current state and the results of experimental studies of the authors on genetic improvement and economic use of triticale. Numerous data of world science and practice indicate the prospects for expanding the use of new valuable crop for the production of grain for food and feed purposes and technical processing. Key words: Triticale, crop production, food and feed value, breeding, bioethanol. 111 АГРОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРИТИКАЛЕ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 2

Агрономічний потенціал і перспективи тритикале

Репозитарії

Схожі ресурси