В. Домонтович та В. Набоков крізь призму "окулярів": текст - інтертекст - метатекст

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2017
• 1. Verfasser: Городнюк, Н.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
• Schlagworte: Порівняльне літературознавство
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159507
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: В. Домонтович та В. Набоков крізь призму "окулярів": текст - інтертекст - метатекст / Н. В. Городнюк // Слово і час. — 2017. — № 8. — С. 48-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

У статті досліджено семіотику окулярів у модерністському романі В. Домонтовича й
 В. Набокова. З’ясовано, що окуляри у творчості митців-модерністів демонструють високий
 семіотичний статус, особливу естетичну напругу смислового поля та вагомий асоціативний
 потенціал, постаючи знаком самоусвідомлення культури, символом “спеціального” бачення.
 Окреслено шлях від окулярів як характерологічної чи психологічної деталі та маркера світогляду
 до знака метатекстуальності, вказівки, що реалізує авторську оцінку текстотворення і творчих
 принципів у цілому. The paper considers semiotics of glasses in modernistic novels by V. Domontovych and V. Nabokov.
 It was found that in modernists’ works glasses gain high semiotics status, as they show special
 intensity of the semantic field and have significant associative potential. Glasses become a sign of
 self-actualization in culture, a symbol of ‘special’ vision. There was also defined the shift of meanings:
 from glasses as detail of temperamental or psychological kind or indicator of the character’s worldview
 to the sign of metatextuality, the means which implements the author’s evaluation of text formation
 and general principles of the creative work. В статье исследована семиотика очков в модернистском романе
 В. Домонтовича и В. Набокова. Выяснено, что очки в творчестве
 художников-модернистов демонстрируют высокий семиотический
 статус, особую эстетическую напряженность смыслового поля и
 весомый ассоциативный потенциал, являясь знаком самосознания
 культуры, символом “специального” видения. Обозначен путь от
 очков как характерологической или психологической детали и
 маркера мировоззрения до знака метатекстуальности, указания,
 реализующего авторскую оценку текстопорождения и творческих
 принципов в целом.